Методичні рекомендації до складання програм навчальних дисциплін та робочих програм кредитних модулів ухвалено



Скачати 466.11 Kb.
Сторінка2/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір466.11 Kb.
1   2   3   4   5   6

3. Структура програми навчальної дисципліни


Вимоги до структури й оформленню програм навчальних дисциплін викладені у додатку А.

У розділі «Вступ» програми навчальної дисципліни дається посилання на відповідну освітньо-професійну програму (ОПП) та зазначається належність навчальної дисципліни до певного циклу підготовки. Навчальні дисципліни нормативної частини ОПП бакалаврів поділяються на три цикли: гуманітарної та соціально-економічної підготовки, математичної та природничо-наукової підготовки, професійної та практичної підготовки (за окремими галузями знань може використовуватися інша класифікація циклів). Дисципліни вибіркової частини ОПП поділяються на цикли: самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студентів.

Навчальні дисципліни ОПП спеціалістів і магістрів поділяються на три цикли: професійної та практичної підготовки, самостійного вибору ВНЗ, а також вільного вибору студентів.

Предмет навчальної дисципліни визначається через сукупність властивостей узагальненого об’єкта (-ів), що вивчається у межах навчальної дисципліни.

Зазначається місце навчальної дисципліни у програмі підготовки фахівця, а саме, перелік навчальних дисциплін, які мають передувати, а також тих, які забезпечуються цією навчальною дисципліною.

У розділі «Мета та завдання навчальної дисципліни» має бути визначені очікувані результати навчання. Мета визначається через систему здатностей (компетентностей), які має продемонструвати студент після засвоєння навчальної дисципліни. Рекомендується користуватися формулою «компетентність» = «діяльність» + «об’єкт діяльності».

Наприклад: «здатність використовувати методи математичного аналізу в інженерних розрахунках», «здатність розраховувати електричні кола…», «здатність аналізувати економічні (соціальні) процеси», «здатність проектувати технологічні процеси виготовлення…», «здатність продуктивно засвоювати навчальні дисципліни…» тощо.

Основні завдання навчальної дисципліни подаються через систему знань, умінь і певного досвіду із зазначенням рівня їх сформованості, що дозволяє визначити очікувані результати навчання та забезпечує можливість розроблення необхідних засобів діагностики.

У розділі «Структура навчальної дисципліни» програми зазначається загальний бюджет часу (у кредитах ECTS та годинах), а також перелік кредитних модулів (у тому числі курсових проектів і робіт). У таблиці наводяться рекомендований розподіл навчального часу за видами занять для різних форм навчання і вид семестрового контролю (екзамен, диференційований залік, залік).

У розділі «Зміст навчальної дисципліни» викладається логічно упорядкований і дидактично обґрунтований перелік основних питань з розподілом на кредитні модулі (якщо передбачається вивчення навчальної дисципліни у декількох семестрах) та розділи.

Далі, у розділах «Рекомендована тематика практичних (семінарських) занять» та «Рекомендована тематика лабораторних робіт (комп’ютерного практикуму)» наводяться основні цілі практичних (або семінарських) занять та лабораторних робіт (або комп’ютерного практикуму) та їх приблизний перелік.

У розділі «Рекомендовані індивідуальні завдання» пропонуються індивідуальні семестрові завдання: курсові проекти та роботи, розрахункові, розрахунково-графічні та графічні роботи, реферати, аналітичні огляди, домашні контрольні роботи тощо із зазначенням цілей цих завдань та їх орієнтовна тематика.

У розділі «Рекомендована література» надається перелік інформаційно-методичного забезпечення навчальної дисципліни (у тому числі інформаційні ресурси), який складається за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

У розділі «Засоби діагностики результатів навчання» рекомендується вид діагностичних засобів з урахуванням особливостей запланованих результатів навчання, а саме: екзаменаційні білети з теоретичними та практичними завданнями, комплексні або ситуаційні завдання, тести тощо.

У розділі «Методичні рекомендації» необхідно дати поради авторів програми щодо особливостей складання робочих програм кредитних модулів для різних спеціальностей та форм навчання.




4. Робоча програма кредитного модуля


Однією з особливостей європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) є планування навчального процесу у кредитних (семестрових) модулях, що має забезпечити можливості студентської мобільності, досягнення сумісності програм підготовки та навчання студентів за індивідуальними траєкторіями навчання. Система ECTS забезпечує прозорість освітніх програм і навчальних планів, полегшує академічне визнання дипломів і кваліфікацій, робить вищу освіту України більш привабливою для студентів з різних країн.

У робочих навчальних планах окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки (у тому числі курсові проекти та роботи), в наслідок чого робочі програми складаються окремо з кожного кредитного модуля.

Робоча програма є основним методичним документом, що визначає мету та завдання, зміст і технологію навчання з кредитного модуля за певною формою навчання. Робоча програма кредитного модуля3 складається на основі відповідної програми навчальної дисципліни та робочого навчального плану спеціальності певної форми навчання для конкретного навчального року. Робочий навчальний план визначає рамки технології навчання з конкретного кредитного модуля шляхом розподілу навчального часу за видами занять, розподілу контрольних заходів та індивідуальних семестрових завдань.

Робочі програми щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. За необхідності методичні комісії факультетів, інститутів (замовників) можуть зробити запит робочої програми кредитного модуля щодо її узгодження, внесення пропозицій певних змін та доповнень.

Не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчання, робочі програми мають бути затверджені (перезатверджені) деканом факультету (директором інституту), до складу якого входить кафедра-розробник робочої програми.

Робочі програми входять до комплексу навчально-методичної документації кафедри, яка забезпечує викладання цієї навчальної дисципліни.

Робоча програма містить вимоги до результатів навчання у вигляді конкретно сформульованих мети та завдань кредитного модуля, викладення конкретного змісту навчального матеріалу з розподілом на окремі навчальні заняття, визначає організаційні форми його засвоєння (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення тощо.

Розподіл навчального часу (То), відведеного на засвоєння кожного кредитного модуля, між аудиторними заняттями й СРС має відповідати таким умовам:



То = ТА + ТСРС, (1)

де: ТА – аудиторні години;



ТСРС – сумарний час СРС з дисципліни;

ТА = tЛ + tП/з + tС/з + tЛ/р + tК/пр, (2)

де: tЛ, tП/з, tС/з, tЛ/р, tК/пр – відповідно кількість годин лекцій, практичних та семінарських занять, лабораторних робіт і комп’ютерних практикумів;



ТСРС = ТС + 36 (18) Екз, (3)

де: ТС – час СРС з кредитного модуля протягом семестру;



Екз = 1 за наявності екзамену (0 – за наявності заліку).

Для навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів у разі планування в сесії чотирьох екзаменів можливо використовувати у формулі (3) коефіцієнт 18 (це відповідає графіку екзаменаційної сесії – день на підготовку, день на складання екзамену).


Умовою виконання вимог розподілу навчального часу за формулою 50/50 (5%) є забезпечення співвідношення:

ТА » ТС. (4)

При плануванні часу на самостійну роботу студентів необхідно забезпечити баланс часу СРС. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні норми часу на виконання окремих робіт середнім студентом, які надані у таблиці:



Вид
роботи


Підготовка до одного
аудиторного академічного часу


Підготовка до

Виконання

Л

П/з

С/з

Л/р
(К/пр)


МКР

Зал

Екз

Реф,
ДКР


РР, ГР,
РГР


Норма часу (год.)

0,3-0,5

0,5-0,75

1,5-2

1-1,5

2-4

6

36 (18)

8-10

10-15

Примітка: Л – лекції; П/з – практичні заняття; С/зсемінарські заняття; Л/р – лабораторні роботи; К/пр – комп’ютерний практикум; МКР – модульна контрольна робота; Зал – залік; Екз – екзамен; Реф – реферат; ДКРдомашня контрольна робота; РР – розрахункова робота; ГР – графічна робота; РГР – розрахунково-графічна робота.
При плануванні розподілу навчального часу з кредитного модуля має бути забезпечено виконання рівняння:

ТСРС = (0,3…0,5) tЛ + (0,5…0,75) tП/з + (1,5…2) tС/з +

+ (1…1,5) tЛ/р + (1…1,5) tК/пр + (2…4) МКР +

+ (8…10) Реф + (10…15) РР + 6 Зал + 36 Екз, (5)

де: МКР – кількість модульних контрольних робіт згідно з робочим навчальним планом;

(Екз, Зал, Реф, РР) = 1 за наявності: екзамену, заліку з кредитного модуля, відповідного виду індивідуального завдання – реферату (перекладу, аналітичного огляду) або домашньої контрольної роботи, розрахункової або розрахунково-графічної, графічної роботи (відповідно 0 за відсутності).

При плануванні певних видів індивідуальних завдань мають бути враховані їх особливості, які визначені у «Положенні про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ»4.

У робочій програмі можуть бути змінені послідовність та ступінь докладності (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань залежно від особливостей спеціальності, форми навчання тощо.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка