Методичні рекомендації до організації тижня зарубіжної літератури у школі Чим багатший естетичний досвід індивідуума



Скачати 173.2 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір173.2 Kb.


Анжела Мельник, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри методики викладання російської мови

та світової літератури НПУ імені М. П. Драгоманова
«… Слово, книжка і живі людські стосунки»

Методичні рекомендації

до організації тижня зарубіжної літератури у школі
Чим багатший естетичний досвід індивідуума,

тим досконаліший його смак,

тим чіткіший його моральний вибір,

тим він вільніший…

Й. О. Бродський
Більше ніж два сторіччя разом із програмовим вивченням літератури в школі пліч-о-пліч крокує, значно розширюючи можливості спілкування учнів з мистецтвом слова, позакласна робота з дисципліни. Літературні гуртки, екскурсії, виставки, свята, вечори, конкурси, ігри, шкільний театр – ось далеко неповний перелік найпоширеніших видів позакласної роботи з літератури. У кожного з них є своя методика проведення, специфіка, армія прихильників. Кожний з них має безліч методичних варіацій і свій досвід існування на теренах шкільної літературної освіти. І кожний з них, за умови правильної організації, має потужний виховний потенціал.

Сучасному вчителю-словеснику добре знайомий і такий різновид виховної роботи в школі як тиждень зарубіжної літератури, у рамках якого відбувається широка інтеграція урочної, позакласної та позашкільної роботи з предмета. Такі тижні щорічно організовуються методичними об’єднаннями вчителів-словесників і проводяться згідно виховного плану роботи школи. До участі залучаються всі учителі зарубіжної літератури, учнівський колектив, бібліотекарі, вчителі-предметники суміжних із зарубіжної літературою дисциплін (українська мова та література, іноземна мова, музика, образотворче мистецтво, історія тощо), батьки. Тиждень зарубіжної літератури – це своєрідний творчий звіт, демонстрація досягнень як для вчителів, так і для учнів. Специфічною ознакою цього шкільного заходу є відкритість і неформальність, установка на швидку реалізацію особистісно значущого задуму, на «кінцевий результат». Предметний тиждень з літератури характеризується багатоаспектністю. Він дозволяє юним читачам спілкуватися з широким колом естетичних явищ, стає джерелом різноманітних художніх вражень – читацьких, театральних, музичних, від щирого і захоплюючого спілкування з цікавими людьми творчих професій та однолітків.



Таким чином, тиждень зарубіжної літератури в школі – це багатоаспектний інтегрований комплекс навчально-виховних заходів з предмета, спрямований на закріплення, збагачення та поглиблення знань учнів із зарубіжної літератури й розвиток творчої майстерності вчителів-словесників.

Головними завданнями проведення предметного тижня із зарубіжної літератури є:

  • популяризація зарубіжної літератури як шкільного предмета і суміжних з нею дисциплін;

  • розвиток інтересу учнів до зарубіжної літератури і читання;

  • поглиблення і поширення знань учнів із предмета;

  • сприяння розвитку читацької культури учнів;

  • виявлення літературно-обдарованих дітей;

  • організація неформального учнівського спілкування, сприяння самоствердженню та самоорганізації школярів;

  • розвиток самостійної творчої діяльності учнів;

  • удосконалення професійної майстерності вчителів-словесників;

  • обмін досвідом, поповнення методичної скарбнички педагогів.

Організація тижня зарубіжної літератури ґрунтується на основі загально дидактичних та методичних принципів. Серед дидактичних назвемо такі:

  • принцип системності, послідовності й наступності (предметний тиждень – це не просто низка випадкових епізодичних позакласних занять, а певна система послідовних навчально-виховних заходів, що організовуються з урахуванням віку і рівня розвитку дитячого колективу);

  • поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів (реалізація цього принципу передбачає безпосередню участь учнів у підготовці і проведені заходів тижня, усвідомлення школярами їхнього значення для гармонійного розвитку особистості, особистісного духовного зростання. Виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність);

  • принцип добровільної участі школярів (на відміну від уроків зарубіжної літератури, робота на яких регламентується єдиною і обов’язковою для всіх навчальною програмою, заходи тижня зарубіжної літератури є для школярів добровільними. Завдання вчителя полягає у тому, щоб організувати роботу таким чином, аби участь у заходах стала для школярів особистісно-значущою. Учні також мають право на свободу вибору індивідуального творчого самовираження: спробувати себе у ролі актора, режисера, читця, художника, екскурсовода тощо).

  • принцип доступності (вимагає врахування реальних можливостей учнів, відмови від інтелектуального й емоційного перенавантаження).

Серед принципів організації позакласної роботи із зарубіжної літератури, які виокремлюють вітчизняні учені-методи О. О. Ісаєва та Ж. В. Клименко, назвемо такі, урахування яких забезпечуватиме високу ефективність предметного тижня:

  • принцип тісної взаємодії позакласної роботи з уроками зарубіжної літератури;

  • принцип взаємодії з іншими шкільними предметами та видами мистецтв;

  • принцип взаємопов’язаного вивчення української та зарубіжної літератур.

До названих також додамо також принцип залучення різноманітних видів діяльності учнів: навчальної, ігрової, читацької, виконавської, художньої тощо; принципи зацікавленості, масовості і видовищності.

Розглянемо етапи підготовки тижня зарубіжної літератури.

Досить складно чітко визначити, коли настав час готуватися до цього виховного заходу. Думаємо, що творчий учитель готуватиметься до нього цілий рік. На уроках зарубіжної літератури, на засіданні гуртків, репетиціях шкільного театру словесник створюватиме додаткову мотивацію: готуємось до предметного тижня. Малюємо ілюстрації до художнього твору, пишемо творчу роботу, готуємо проект, складаємо рекламу, оформлюємо читацький щоденник – кращі роботи обов’язково будуть презентовані у різноманітних заходах тижня. В такому разі достатньо за два-два з половиною місяці розпочати попередню підготовчу роботу.

Практика проведення предметних тижнів у школі показала, що в організації тижня зарубіжної літератури можна виділити чотири етапи. Перший – цілепокладання; другий – планування; третій – проведення; четвертий – підбиття підсумків, аналіз досягнутих результатів.



Перший етап – цілепокладання. На цьому етапі вчитель має проаналізувати стан вивчення зарубіжної літератури в школі, позакласну роботу з предмета, чітко визначити мету й головні завдання тижня, систему навчально-виховних заходів, якою можна досягти запланованих результатів, термін проведення тижня, сформувати робочу групу з підготовки заходу.

Другий етап – планування. При розробці плану тижня зарубіжної літератури рекомендуємо дотримуватись таких вимог:

  • орієнтація на реалізацію потреб, інтересів дітей, їх розвиток, що передбачає врахування пропозицій школярів і батьків;

  • залучення у процес підготовки та проведення предметного тижня вчителів зарубіжної літератури, бібліотекарів, учнівського колективу, батьків;

  • відображення в роботі тижня літературних ювілеїв, пам’ятних дат;

  • використання різноманітних видів і форм позакласної і позашкільної роботи з предмета;

  • передбачення різних видів діяльності учнів;

  • забезпечення участі у виховних заходах учнів основної і старшої школи;

  • конкретність, реальність, обґрунтованість роботи, яка планується;

  • врахування загальношкільних планів та планів виховної роботи класних керівників, традицій школи, досвіду проведення тижнів зарубіжної, української літератури минулих років тощо.

На етапі планування вчитель також визначає відповідальних за проведення заходів (учителі, бібліотекарі, учні, батьки), укладає графік проведення заходів, узгоджує з адміністрацією школи кошторис. Бажано, щоб план проведення тижня було складено за місяць-півтора до його проведення. Також на цьому етапі необхідно підготувати стендові завдання, стіннівки, творчі роботи, малюнки для виставки.

Безпосередньо перед початком основних заходів, рекомендуємо класним керівникам на виховних годинах оголосити програму тижня зарубіжної літератури. Школу можна прикрасити висловами про книгу, літературу, читання. У фойє вивішується план роботи. Буде цікаво, якщо учні підготують яскраві рекламні листівки, анонси до запланованих заходів.



Третій етап – проведення. Учитель керує виконанням програми тижня, за необхідністю вносить корективи.

Четвертий етап – підбиття підсумків. На цьому етапі перевіряються письмові творчі роботи, оголошуються і нагороджуються переможці й активні учасники тижня. Аналізується проведена робота (чи всі позиції плану вдалося виконати, чи відповідав зміст тижня визначеній меті, які заходи вдалися краще (а які провалилися) і чому, чи став предметний тиждень системою заходів, чи відповідало емоційне забарвлення заходу його задуму, яким був рівень активності учнів, якої оцінки заслуговує кожний член колективу, від чого слід відмовитись і що нового внести на наступний рік тощо).

Пропонуємо орієнтовний план тижня зарубіжної літератури, укладений за тематичним принципом.



Понеділок

День книги і читання

Книги – кораблі думки,

що блукають хвилями час

і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж

з роду в рід.

Френсіс Бекон



  1. Урочисте відкриття тижня зарубіжної літератури (проведення шкільної лінійки).

  2. Літературні вікторини:

5 клас – «У полоні літературної казки»

6 клас – «Морями книжкових пригод»

7 клас – «Хай живе детектив!»

8 клас – «Із скарбниці античної мудрості»

9 клас – «Літературні портрети»

10 клас – «Таємниці романів світового письменства»

11-клас – «За сторінками шкільного підручника».


  1. Літературні читання «Мій улюблений твір зарубіжної літератури» (5-7 класи).

  2. Засідання дискусійного клубу «Що і як читати сучасним школярам?» (8-9 класи).

  3. Презентація «Новинки сучасної світової літератури» (10-11 класи).

  4. Конкурс рекламних проектів творів зарубіжної літератури (5-11 класи).


Вівторок

День гри і творчості

У грі людина переживає таку саму насолоду від вільного виявлення своїх здібностей, яку відчуває художник під час своєї творчості.

Фрідріх Шиллер


  1. Виставка учнівських малюнків до творів світової літератури «Читаємо, уявляємо, малюємо» (5-11 класи).

  2. Конкурс стіннівок (5-11 класи).

  3. Виставка творчих робіт учнів (твори-стилізації, есе, оповідання, вірші та ін.) (5-11 класи).

  4. Заочна літературна вікторина «Зарубіжні письменники і Україна» (9-11 класи).

  5. Шкільний чемпіонат на кращу літературну головоломку (5-11 класи).

  6. Конкурс «Король (королева) літературного кросворду» (5-11 класи).

  7. Літературний марафон (5-11 класи).

  8. Літературна гра «Поле чудес» за літературними казками зарубіжних письменників (5 клас).

  9. Літературна гра «Щасливий випадок» за романами Жюля Верна (6-7 класи).

  10. Літературна гра «Розумники й розумниці» за творами англійської детективної літератури (8-9 класи).

  11. Літературний КВК (10-11 класи).


Середа

День поезії

Віршований твір – музичне відлуння переживань і вражень душі.

Август Шлегель


  1. Конкурс виразного читання «Голоси поетів світу» (5-11 класи).

  2. Поетичні читання «Даруємо з любов’ю» (читання учнями власних віршів) (5-11 класи).

  3. Літературна гра «Буриме» (5-11 класи).

  4. Поетичні вікторини «Продовж рядок», «Відгадай загаданий вірш», «Упізнай поета за віршем» (5-6 класи).

  5. Поетичний турнір «Читаємо мовою оригіналу» (9-11 класи).

  6. Літературний вечір «Україно, квіте любий, сонячная руто…» (Україна у творчості зарубіжних письменників)

(7-8 клас).

  1. Літературне свято «Поетичне відлуння» (українські поети про зарубіжних письменників) (10-11 класи).


Четвер

День перекладознавства

Добрі переклади важних і впливових творів чужих літератур у кожного культурного народу… належали до підвалин власного письменства.

Іван Франко


  1. Усний журнал «Цікавинки перекладної літератури» (5-11 класи).

  2. Виставка-презентація «Кращі україномовні перекладні видання художньої літератури» (5-11 класи).

  3. Відкрите засідання школи юного перекладознавця.

  4. Презентація проектів «Перекладна література в житті моєї країни» (11-11 класи).

  5. Літературна вітальня. Презентація власних художніх перекладів. (5-11 класи).

  6. Літературний вечір «Українські майстри перекладу» (10-11 класи).


П’ятниця

День театру і музею

Театр володіє безмежними можливостями для виправлення характеру… Ми завдаємо порокам тяжкого удару, виставляючи їх на загальне посміховище.

Мольєр


  1. «Жив був один дивак…» Вистава шкільного театру, присвячена Г. К. Андерсену (5 класи).

  2. «На батьківщині славного земляка» (Заочна екскурсія по Великосорочинському літературно-меморіальному музею М. В. Гоголя) (6-7 класи).

  3. «Є така країна Грінландія» (Заочна оглядова екскурсія залами Феодосійського літературно-меморіального музею Олександра Гріна) (8-9 класи).

  4. Зустріч у театральній майстерні. «ХХ століття – епоха пошуків у світі драматургії» (10-11 класи).

  5. Відвідування місцевого театру, музею, виставки (5-11 класи).

  6. Урочисте закриття тижня зарубіжної літератури. Оголошення і нагородження переможців та активних учасників предметного тижня.

Розробки та сценарії наведених в плані заходів можна знайти у виданнях, що подано у списку використаної літератури, а також у фахових часописах. Докладніше зупинимось на такому заході, як заочна літературна вікторина «Зарубіжні письменники і Україна», що присвячена взаємозв’язку української і зарубіжної літератур. Така вікторина є ефективним засобом розширення знань учнів про життя і творчість зарубіжних письменників, сприяє усвідомленню їхньої діяльності у розвитку української культури, формуванню уявлень про взаємозв’язки зарубіжної і української літератур, збагачує учнів відомостями культурологічного та краєзнавчого характеру.

Добираючи матеріал для вікторини «Зарубіжні письменники і Україна» необхідно враховувати такі аспекти:


  • факти перебування письменника світової літератури на українській землі;

  • знайомство зарубіжних письменників з українським фольклором та літературою;

  • особистісні контакти зарубіжних письменників с представниками української культури;

  • українська тематика у творчості зарубіжних письменників;

  • твори зарубіжних письменників, написані під час їхнього перебування в Україні або під впливом такого перебування;

  • переклади зарубіжними письменниками творів української літератури на національні мови;

  • оцінка творчості зарубіжних письменників українськими культурними діячами;

  • пам’ятні місця в Україні, пов’язані із життям і творчістю зарубіжних письменників.

Опишемо методику проведення такої заочної літературної вікторини. Так, на початку проведення Тижня зарубіжної літератури вчитель на спеціальному стенді у фойє школи або у кабінеті зарубіжної літератури розміщає невеличкі повідомлення під загальною назвою «Зарубіжні письменники і Україна». Кожне повідомлення присвячується одному конкретному письменнику і його зв’язкам з Україною. Бажано, щоб обсяг такого повідомлення не перевищував одного стандартного аркуша (так матеріал буде краще сприйматись). Тексти можна супроводити цікавими ілюстраціями (це може бути, наприклад, портрет письменника, фотографії або замальовки різних куточків України, де бував письменник, знімки українських видань оригінальних та перекладних творів письменника тощо). На цьому ж стенді розміщуємо правила участі у вікторині, в яких повідомляється, що за перші три дні тижня учні мають уважно вивчити матеріали стенду, а потім їм буде запропоновано питання вікторини. Свої відповіді школярі зможуть «надіслати» вчителю зарубіжної літератури (біля стенду або поруч із кабінетом зарубіжної літератури можна організувати імпровізовану поштову скриньку, куди і будуть надходити учнівські відповіді). Наприкінці тижня кваліфіковане журі обирає переможців заочної вікторини «Зарубіжні письменники і Україна». Наведемо приклад таких матеріалів.

Антон Павлович Чехов

(1860-1904)

Украина дорога и близка моему сердцу. Я люблю её литературу, музыку и чудесную песню… Я люблю украинский народ, который дал миру такого титана как Тарас Шевченко.

А.П. Чехов

Творчество А.П. Чехова было близко украинскому читателю и украинской литературе. М.Т. Рыльський писал, что украинские писатели знают и любят автора «Человека в футляре», «Мужиков», «Чайки», как мало кого из мировых мастеров слова.

Чехов знал и любил украинский фольклор, восхищался гением украинской литературы – Тарасом Шевченко; не остался и равнодушен русский писатель и к украинской природе. Несколько лет подряд А.П. Чехов вместе со своей семьёй проводит тёплое время года в имении А.В. Линтварёвой, что на Сумщине. Живописные пейзажи, национальный быт, добрые, отзывчивые люди покорили Чехова; он настоятельно приглашает к себе на летний отдых своих друзей: А.Н. Плещеева, В.Г. Короленко, Н.А. Лейкина и др. В одном из своих писем Чехов так описывает местную природу: «Уж очень у меня хорошо, так хорошо, что и описать нельзя! Природа великолепна; всюду красиво, простора пропасть, люди хорошие, воздух теплый, тоны тоже теплые, мягкие. Вечерами не бывает сырости, ночи теплые...». Бывает писатель и во многих прославленных Гоголем местах: «Что за места! Я положительно очарован. На мое счастье, погода всё время стояла великолепная, теплая... Будь я одинок, я остался бы в Полтавской губ., так как с Москвой не связывают меня никакие симпатии. Летом жил бы в Украйне, а на зиму приезжал бы в милейший Питер... Кроме природы ничто не поражает меня так в Украйне, как общее довольство, народное здоровье, высокая степень развития здешнего мужика, который и умен, и религиозен, и музыкален, и трезв, и нравственен, и всегда весел и сыт». В литературном наследии Чехова есть немало страниц, отражающих материал, почерпнутый из жизни в Украине, и два лета, проведённые писателем на Сумщине, заняли в нём не последнее место.

В 1897 году в связи с болезнью А.П. Чехов переезжает в Крым и поселяется в Ялте. Там он строит небольшой дом с флигелем и чудесным садом. Ялтинский дом писателя называют «Белой дачей». Чехова привлекает в Ялте целебный климат, бурная культурная жизнь и близость к России, без связи с которой писатель не может жить и творить. Здесь Чехов встречается Максимом Горьким, Л.Н. Толстым, В.Г. Короленко и другими писателями и культурными деятелями. Такие встречи необходимы писателю: творчество требует уединения, но не терпит одиночества.

Предметом особенной заботы и гордости А.П. Чехова становится сад. Писатель сам занимается посадкой деревьев и цветов. Более всего, по воспоминаниям современников, Чехов любил розы: «какие только сорта их он не посадил в ялтинском саду! Около ста названий… Они … цвели… и продолжают цвести до сего времени».

В Украине произведения А.П. Чехова стали выходить ещё при жизни писателя. В 90-х годах ХІХ века в украинском переводе на страницах журналов были опубликованы рассказы для детей «Спати хочеться» («Спать хочется»), «Івасик» («Ванька»). Во Львове в 1904 году отдельным изданием вышел сборник произведений писателя. Редакция прислала писателю письмо с переводами некоторых рассказов. Чехов похвально отзывался об украинских переводах.


Анна Ахматова

(1889-1966)

В то время я гостила на земле.

Мне дали имя при крещенье – Анна, сладчайшее для губ людских и слуха.

Анна Ахматова

Анна Андреевна Ахматова (Горенко) родилась 23 июня 1889 г. под Одессой, в семье отставного инженера-механика флота Андрея Антоновича Горенко. Когда девочке было около года, отец вышел в отставку, и семья переехала под Петербург.

Анна Ахматова навсегда связала свою жизнь с Петербургом. Вспоминая в дни войны родной город, она писала, что на его стенах осталась ее тень. Но все же в книге ее жизни есть и киевские страницы. Дед Анны Андреевны по отцовской линии Андрей Антонович Горенко родился в Черкасском уезде Киевской губернии, он был участником обороны Севастополя. Сама Ахматова говорила, что ее отец – «родом из казацкой старшины».

В Киеве Анна Ахматова впервые побывала в пятилетнем возрасте, позже она неоднократно приезжает в этот город, гостит у матери, брата и других родственников. В своей автобиографии она рассказывает: «Мы целый год прожили в Евпатории, где дома я проходила курс предпоследнего курса гимназии… Последний класс проходила в Киеве, в Фундуклеевской гимназии и окончила в 1907 году.

Я поступила на юридический факультет Высших женских курсов в Киеве. Пока приходилось изучать историю права и особенно латынь. Я была довольна; когда же пошли чисто юридические предметы, я к курсам охладела».

В Киеве были написаны стихи, с которыми Ахматова впервые выступила в печати (1907г.). В Киеве же, в 1910 году поэтесса вышла замуж.

Киев с его величественными памятниками архитектуры, с его запечатленной в камне истории, с его садами и парками, с окружающими город лесами способствовал углублению чувства гармонии, осознанию родной истории в поэзии Анны Ахматовой. В свои приезды в Киев Ахматова с большим интересом посещает древние храмы, по-новому воспринимает киевские улицы и сады.

Анна Ахматова посвятила Киеву стихотворение, в котором отразилось радостное и тревожное настроение поэтессы:

Древний город словно вымер,

Странен мой приезд.

Над рекой своей Владимир

Поднял черный крест.
Липы шумные и вязы

По садам темны,

Звезд иглистые алмазы

К богу взнесены


Путь мой жертвенный и славный

Здесь окончу я,

А со мной лишь ты, мне равный,

Да любовь моя.

Анна Андреевна хорошо знала и любила украинский язык. Она блестяще перевела на русский язык книгу Ивана Франко «3iв'яле листя», и этот перевод очень высоко оценил Максим Рыльский.

Киевский период жизни Анны Ахматовой был утром ее жизни, но отсвет этого периода сохранился надолго и в памяти, и в стихах.

В 1989 году, в год ее столетнего юбилея, на карте Киева появилась улица Анны Ахматовой, на доме, где она жила, была установлена мемориальная доска, а одной из киевских библиотек было присвоено ее имя. В этом же году в с. Слобидка-Шелехивская Хмельницкой области (там находилась дача тёти Ахматовой, куда часто приезжала поэтесса) был открыт литературно-мемориальный музей ее имени. Здесь поставлен и первый в Украине памятник Анне Ахматовой.

Запитання вікторини


  1. Які події у житті Анни Ахматової пов’язані з Україною? (Народилась під Одесою, жила і Євпаторії, навчалась і одружилась у Києві, гостювала у родичів на Поділлі).

  2. Які міста в Україні пов’язані з життям і творчою діяльністю А.П.Чехова? (Сумщина, Крим).

  3. Назвіть два оповідання А. Чехова, які присвячені життю дітей в царській Росії, що вийшли в українському перекладі ще за життя письменника. («Спать хочется», «Ванька»).

  4. Як називається поетична збірка Івана Франка, яку Анна Ахматова переклала російською мовою? («Зів’яле листя»).

  5. В якому місті знаходиться Біла дача А.П. Чехова? (В Ялті).

  6. Кому з російських поетів належить вірш про Київ, у якому є такі рядки:

Древний город словно вымер,

Странен мой приезд.

Над рекой своей Владимир

Поднял черный крест (Анні Ахматовій).



В.О.Сухомлинський вбачав одне з головних завдань школи в тому, щоб «кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не стомленою ходою знесиленого мандрівника, який ледь тягне за спиною важку ношу». На нашу думку, тижні зарубіжної літератури саме і відкривають перед вчителями-словесниками та їхніми вихованцями можливість такого злету. Школярі починають краще готуватися до уроків, активніше беруть участь у бесідах з літератури, більше і, головне, якісніше читають, з підвищеним інтересом цікавляться новинками зарубіжної літератури, відвідують театри і музеї. А вчителі відчувають радість творчості, професійного зростання й духовної реалізації.

Список використаної і рекомендованої літератури

  1. Клименко Ж.В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. – К., 2006. – С. 134-170.

  2. Клименко Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5-6 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2004. –128 с.

  3. Клименко Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7-8 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2004. –128 с.

  4. Мельник А.О. «Русские писатели и Украина» (Методические рекомендации к проведению литературной викторины) // Е. А. Исаева, О. К. Быцько, А. О. Мельник. Изучение интегрированного курса «Литература» в 8 классе: пособие для учителя. – К.: Ґенеза, 2008. – С.237-255.

  5. Мельник А.О. Внеклассные мероприятия в 5-ом классе // Исаева Е.А., Билань Л.И., Мельник А.О., Скрипник Т.Н. Методическое руководство к учебникам «Литература» для 5-6 классов общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучения авторов Исаевой Е.А., Сафарян С.И. – К.: ін.-т сучас. Підруч., 2007. – С. 197-243.

  6. Мельник А.О. Внеклассные мероприятия в 6-ом классе // Исаева Е.А., Билань Л.И., Мельник А.О., Скрипник Т.Н. Методическое руководство к учебникам «Литература» для 5-6 классов общеобразовательных учебных заведений с русским языком обучения авторов Исаевой Е.А., Сафарян С.И. – К.: ін.-т сучас. Підруч., 2007. – С. 417-459.

  7. Мірошниченко Л.Ф., Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2004. – 208 с.

  8. Предметні тижні в школі: Методичний посібник / Упорядник М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

  9. Тиждень зарубіжної літератури та російської мови (з досвіду роботи гімназії ім. П. Куліша м. Борзни Чернігівської обл.) // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 9. – С. 9-20.

  10. Холодна Ю.М. Свято, створене власноруч (Про місце і роль позакласних заходів у роботі вчителя зарубіжної літератури та поради щодо підготовки їх сценаріїв) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 12. – С. 2-9.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка