Методичні рекомендації для студентів училищ культури Спеціальність 02010401 «Народна художня творчість»



Сторінка4/5
Дата конвертації02.05.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5

Шановний друже!
От Ви і написали сценарій. Я думаю, що він вдався. Я Вас вітаю і зичу подальших творчих успіхів. Але це були методичні рекомендації, тому пропоную вам процес будівництва прослідкувати на прикладі сценарію театралізованого концерту «Село Мосєєвка».

Розглянемо форму – «театралізований концерт». Ми повинні знати теорію, перш ніж приступати до розробки. В основі театралізованого концерту, як правило, окремий концертний номер. Їх може бути різна кількість. Вони можуть бути різними за жанром мистецтва, складом виконавців, ідейно-тематичною основою. Театралізувати, значить поставити номер за законами театру, використовуючи музику, світло, костюми, грим, дію, драматургію.

Задача театралізованого концерту – не просто механічно поєднати різні номери, а органічно злити їх таким чином, щоб посилити вплив одного номера за рахунок злиття з іншим. Так, до пісні додати кіно сюжет, до віршів пантоміму тощо. І цю роботу ми виконуємо для того, щоб підготувати кожен конкретний номер до включення його у загальну театралізовану програму концерту.

У кожному концертному номері є своя «маленька» драматургія. Головне, щоб із близьких по тематиці номерів (різних за жанром) створити новий звеличений твір. Деякі номери можуть виконувати функцію прологу, зав’язки або фіналу. А в такому випадку бов’язково один з номерів повинен бути «кульмінацією».

Практика показує, що побудувати концерт на тільки відомих номерах неможливо, тож треба запрошувати видатних людей. Головне – забезпечити безперервну увагу, скласти ілюзію єдиного дійства. Ось чому «сходинки» вміло поєднують дію.

Важливо побудувати тематичний «стик» номерів. Щоб кожен номер попереджував наступний, а наступний брав початок у попередньому, щоб забезпечити відчуття неперервності.

Неможна перенасичувати театралізований концерт документальним матеріалом – це приведе до перетворення концерту в театральне видовище або в тематичний вечір. Треба знати міру і закони мистецтва.

Сценарій театралізованого концерту «Село Мосєєвка» – сценарій спільного заходу з навчальної дисципліни практика КДД і творчого звіту народного відділення. На основі прослуховування музичного матеріалу створені візерунки театралізації. Захід задуманий як перегляд фільму, знятого сільським аматором-трактористом Гришкою. Дія відбувається у вимишленому селі. Двоє ведучих: кума Галя /спокійна жінка похилого віку, за темпераментом – флегматик/ і кума Явдошка /криклива, непосидюча бабця/. Ролі виконують студенти. Ведучі сидять у першому ряду, на крайніх місцях біля середнього проходу. Таким чином глядач сприймає дію через погляд ведучих, які під час перегляду обговорюють фільм. Театралізація спланована так, щоб люди могли у повній мірі прослухати оркестр, тобто, театралізація не заважає, а лише додає музиці «малюнок», поєднується з номером ненав’язливо.

ДХО задумане таким чином, щоб глядач опинився на чудовій галявинці, посміхнувся «мультиплікаційному» варіанту. Все ж таки – 1 квітня! Але музика лунатиме професійно! Сценарій побудовано на «місцевих фактах», писався під конкретних людей, враховані і місцевий гумор, і відомі події у даному колективі. У ремарках розписано, як саме будується театралізація «зорового ряду».

Ведучі розмовляють суржиком, що для місцевих сел. Не дивина.

Всі інструментовки зроблені керівником оркестру А.В.Мосєєвим. Але, якщо ви захочете скористатися сценарієм, можливо ваші музиканти нададуть свій варіант.

Отже, Ви у нашому «Селі Мосєєвка». Ласкаво просимо!

Обласний комунальний заклад

“Лозівське училище культури і мистецтв”

Автор викладач ОКЗ “ЛУКіМ”

Л.І. Шапко



СЦЕНАРІЙ

ТЕАТРАЛІЗОВАНОГО КОНЦЕРТУ
Село Мосєєвка”
Мета: проведення спільного заходу з практики культурно-дозвіллєвої діяльності і творчого звітного концерту народного відділення; здійснення міжпредметних зв’язків; виховання любові до народного музичного мистецтва і його популяризація: залучення абітурієнтів до навчального закладу.

Лозова, 2004 рік

СЦЕНАРІЙ

театралізованого концерту “Село Мосєєвка”







Дата: 1 квітня 17.00

Місце: Концертний зал ОКЗ “ЛУКіМ”

Аудиторія: студенти, викладачі, мешканці міста, абітурієнти

Дійові особи:

Баба Явдоха

Галя


Декоративно-художнє оформлення: на заднику сцени розміщена декорація берізок. Підлога і пюпітри прикрашені штучними квітами, метеликами, комахами. Взагалі сцена має вигляд галявини. На авансцені – колода. Пульти для оркестру і стільці розташовані для посадки оркестру. На стояку мікрофона 3 віночки.

Технічні засоби: магнітофон, мікшерський пульт, підсилювач, 2 колонки, 2 мікрофони на стояках. Один мікрофон розташований на авансцені з правого боку, другий біля першого рядку для ведучих.

В коридорі, який веде до концертного залу, розташований дороговказ, на якому напис “Село Мосєєвка – 5 м”.

Біля вхідних дверей у зал табличка з написом “Клуб ім. В.Г. Гуренка” (гумористична характеристика одного зі студентів). В.Г. Гуренко народився 7 серпня 1980 року. Почесний мешканець селища Мосєєвка (прізвище змінено). Прославився як:

  • стрибунець за дівчатами;

  • місцевий бізнесмен і охоронець порядку (як позаштатний представник влади);

  • неперевершений диригент.

До залу заходить ведуча – бабця Ядоха. Роздивляється навкруги.

Явдоха:

Здрастуйте, люди добрі! Ну що, Павловна, твоя корова отелилися? (звертання адресоване комусь з глядачів) Маруся, знайшлася твоя качка? А де ж вона була?

Ану, діточки, де тут кращі місця? Баба Явдошка сяде.



Займає крісло і ще одне місце

Явдоха:

Ви тільки тут не сідайте – це місце я своїй кумі Галі зайняла.

Заходить кума Галя

Явдоха (кричить):

Галю! Галю! Йди хутчіш сюди, я тобі місце зайняла.

Галя:

Та чого ти так кричиш? Я бачу, не сліпа. Здорова була, кума Явдошка! Фільму теж прийшла подивитися?

Явдоха:

Ага! Така сенсація, а я буду дома сидіти. Та сідай же, Галю! Людям увесь екран затулила!

Галя:

От зразу чіпляєшся. Ще ж не починається. (сідає). Молодець Гришка! Кажуть, фільму про наше село зняв.

Явдоха:

Аякже! Молодець! Про нас всіх зняв. Може й нас з тобою покажуть!

Галя:

Нас з тобою?

Явдоха:

Ага! І назву таку придумав: “Сільська замальовка”!

Галя:

Ти диви, як у Філіні!

Явдоха:

Він у нас зовсім вченим став, Гриня наш.

Галя:

Правильно, що ми його усім селом на “Поле чудес” відправили. Кросворд про свинарник склали, от і виграв він там відеокамеру.

Явдоха:

А мені Клавка казала...

Галя (перебиває):

Яка Клавка?

Явдоха:

Ну Люськина, що живе на сусідній вулиці, Вальки на невістка, в неї ще корова ряба, біля моєї пасеться, і собака у дворі весь час гавкає.

Галя:

(ніяк не зрозуміє) Яка?

Явдоха:

Ну та, що з кумом Миколою у позаминулому році яблука крала.

Галя:

Колгоспні?

Явдоха:

Ну а які?

Галя:

А, ота, що в неї чоловік на весіллі йшов додому і перечепився та упав з греблі у ставок, і жаби півночі квакали?

Явдоха:

От! Так вона казала, що Гришутка відеокасету надішле на передачу “Сам собі режисер”. Може й там щось отримає.

Галя:

Та ти шо? Ой, починають! Тихо!

Явдоха:

Сама мовчи!

Галя:

Та тихо, ти!

Явдоха:

Хлопці (до залу), ану сидіть тихо, не мішайте кіно дивитися, бо повиганяємо!

Звучить фонограма “Щебіт птахів”.

Викладач свистить “художнім свистом”, імітуючи соловейка. Двоє студенток з лівої куліси виносять напис – назву фільму: “Сільські замальовки”, – 5 секунд стоять перед глядачами і виходять у праву кулісу. З лівої куліси виходить керівник оркестру народних інструментів А.В. Мосєєв у сільському святковому вбранні (у лаптях, підперезаній сорочці та ін.) з балалайкою. Сідає на колоді і починає награвати мелодію російської народної пісні “Светит месяц”. Зліва виходять, шепочучись, двоє дівчат. На плечах у них накинуті великі хустки з китицями. Підходять до балалаєчника і з обох боків підсідають до нього. Переглядаючись, ніби по команді, сідають трошки ближче, потім ще ближче. Балалаєчник продовжує грати і, посміхаючись, залицяється до дівчат.

Явдоха:

Ти ба, які красуні!

Галя:

А хто це такі?

Явдоха:

Та чи ти не бачиш? Це ж доні Висоцької! (класний керівник студенток) Дивись уважніше!

Галя:

Та чого ти бурчиш?

Явдоха:

Та замовкни, Галю, дай на молодь подивитися!


З права виходить хлопець (учасник оркестру) з дівчиною, яка тримає його під руку. Хлопець розтягує міха на баяні і підігрує А.В. Мсєєву. Пара наближається. Дівчата вітаються, киваючи головами, чоловіки – рукостисканням. Поступово виходять студенти 3 курсу (ансамбль)


Ансамбль народних інструментів 3 курсу виконує твір Ю.Клепанова “Частушка и песня”


Під час звучання твору дівчата, які вийшли до балалаєчника, і яка вийшла з баяністом, залишаються на своїх місцях. Дівчата грають роль, сором’язливо посміхаються, переглядаються, зачаровано дивляться на парубків, зітхають і т.д. На такті мелодії зліва на право спиною до оркестру крокують двоє дівчат. У правій руці по хустинці. На обличчі завмерла мила посмішка. Дійшовши до правої куліси дівчата починають рухатися назад (вліво), але з ними вже двоє парубків, які “сяють” від радощів. Зайшовши за ліву кулісу парубки без дівчат повертаються назад, але здивовані тим, що тримають на руках немовлят (ляльок). Ось так хлопцям і треба!

Без перерви ансамбль виконує твір В.Коростильова «Уральская плясовая».




- З 5 по 20 такти музичного матеріалу дівчата, які сидять біля балалаєчника на колоді, виконують частівки.

Олена:

Вот пришла пора весны –

Плачут педагоги.

Все студенты влюблены,

Забросили уроки!



Світлана:

За село весна манит,

Не сидится в классе.

Хоровод всех закружит

В шумном переплясе.



З 21 такту твору дві пари виконують хореографічний уривок «Уральская плясовая». Танок починається з того, що парубки запрошують дівчат, дарують по квіточці. Один з парубків запрошує саме ту дівчину, яка прийшла на галявину з баяністом, даючи глядачеві зрозуміти, що він хоче “відбити” дівчину у баяніста. Танок виконується до 47 такту.

Як тільки танцюристи йдуть зі сцени:

Галя:

Ти ба як танцюють!? Де ж вони так навчилися?

Явдоха:

Та то з міста їзде вчителька танців – Наталя Володимирівна Шкребець!

Галя:

Як ти кажеш?

Явдоха:

Глуха чи шо? (кричить:) Шкребець!!!

(до залу) Вибачте, людоньки, глуха баба, що я зроблю.



Галя:

Тобі треба до врача–психіатра з’їзди у Панютине.

Явдоха:

Тільки після Вас! (відвернулися одна від одної)




- При повторенні 5-20 тактів знову лунають частівки

Світлана:

На селе у нас, девчата,

Много славных женихов:

Гоч, Диденко и Вусатий,

Васечка Колесников!






(мова йде про найгарніших студентів)

Олена:

Зацвели вокруг цветы,

Птицы распевают.

Жизнь младую не проспи,

Виталий Гуляев!






(дуже талановитий студент, який дуже любить спати)

Світлана і Олена

(звертаються до ансамблю) А давайте нашу улюблену!



Фонограма лісових шумів, кування зозулі

Світлана Суховій і Олена Удовіченко виконують пісню О.Стаднюка “Ой устану я раненько”


На словах “Василечка повстрічала” до дівчат виходять з залу двоє Василечків, які підходять і обіймають їх за талії, стоять, милуються. Продовжуючи співати дівчата беруть 2 віночка зі штучних волошок і одягають Василям на голови, хлопці йдуть до залу.

Останній третій віночок дівчата одягають директорові училища – Василю Івановичу під час програшу. Таким чином вшановують всіх Василів, які є у колективі.

Ансамбль йде зі сцени.

На сцену виходить студентка 4 курсу Л.Замчуріна і готується до виступу.




У цей час:

Галя:

А як я молода була, то всі парубки були моїми!

Явдоха:

Кому ти таке кажеш?! Посоромилась би! Це ти кому іншому розкажи, але не мені. Красуня! Пху! (плюється)

Галя:

О! Село-селом!


Ведучі знов відвернулися одна від одної


І.Ковач “Концертіно”. Соло на домрі виконує Людмила Замчуріна. Акомпаніатор Н.Євдокимова.


Фонограма співу півня, крику курей


Галя:

От розумниця Людочка, занімається дитина, на домрі грає. Поступать дівчина готується у Харківську державну академію культури.

Явдоха:

Ото ще, бринькає і бринькає! Цілими днями! Всіх курей мені розлякала – не несуться!

Фонограма від’їжджаючого авто

На сцену до третього плану виходять троє студентів-духовиків. Одягнені у джинси, футболки, з дорожніми сумками. Сергій і Наталка знімають чохли із саксофонів, а друга Наталка готується до акомпанементу на роялі.

Явдоха:

Дивись, а це якісь не нашинські. Панки чи шо? Чи рокери?

Галя:

Та ніякі вони не рокери, а бандіти!

Явдоха:

Які бандіти? І кого ж вони, по-твоєму, вбили? Чи пограбували?

Галя:

А я тобі кажу – бандіти вони! І нікого вони не вбивали. Це – джаз-банда!

Явдоха:

Ну як це – банда – і нікого не вбивали?

Галя:

От дурна баба! Це ж музиканти! Студенти училища культури, з Лозової. По розподілу до нас приїхали, в клубі грати будуть.

Явдоха:

Так то в них інструменти?! А я думала – сокири!

Галя:

Явдохо, ну ти кам’яне століття! Сергійко, отой, малий, що з дудкою (показує на сцену), так він грав у самого Каменєва (керівника духового оркестру училища), першого саксьофона. І він ходив до сусіда Кириловича (класний керівник Сергія, який і співає, і грає на духових і народних інструментах) і запрошував його в їх банді грати, а Кирилович тепер ходе по селу і вихваляється, що теж буде “класним чуваком”!

Тріо духовиків виконує “Музичний каламбур”

Причому саксофоністи змагаються один з одним: хто кого переграє.

Явдоха:

Ох, мені ця молодіжна музика: “Бим! Бим!”. Я люблю, коли на галявину дід Іван Чури лов виходе, старістю трухнути. Як заграє на баяні! Так він же ще у громадянську війну на коняці скакав і шаблюкою махав! Сліпий, глухий уже!

Галя:

Старий, а он як гарно грає! (насправді викладач, молодий і гарний)

Студент Харківської академії культури, викладач училища І.Чурилов виконує варіації на тему української народної пісні “Їхав козак за Дунай” В.Гридіна.

На авансцену виносять 10 стільців.

Розташовується ансамбль бандуристів (керівник Радиш О. (одягнена, як господиня вечорниць)).

Явдоха:

Дивися, а це дівчата на дівич-вечір збираються.

Галя:

А до кого?

Явдоха:

Галю, ти як ото не з нашого села! Нічого не знаєш! Це ж у Коробових весілля! Найдьонови доню заміж оддають (хлопець і дівчина зустрічаються уже 3 роки)

Галя:

А коли я ходила дружкою, я таку гарну пісню співала. Ось слухай (співає):

Як ходила та й Марусенька

По крутій горі,

Побачила селезенька на бистрій воді.



Явдоха:

Ой, і пісня ж гарна, а в мене гарніша (співає, при цьому не “попадаючи” на ноти та дуже кричить):

Ой ходила та й Ганнушка по городу,



Виганяла селезенька та й на воду.

Сперечаються, у кого пісня краща.

Галя штовхає Явдоху в бік.

Галя:

Та чого ти репетуєш? Он дивись на екран. Позбиралися, голубоньки, зараз співати будуть.

Виступає ансамбль бандуристів


Українські народні пісні: “Калина”, “У Миколи на Миколи”

Ансамбль йде зі сцени, стільці прибрати.

На сцену виходить ансамбль 4 курсу.

Поки студенти розташовуються, ведучі займаються плітками, судять тих, хто заходить:

Явдоха:

А це весілля на другий день, бачиш?

Галя:

А Свєта яка гарна!

Явдоха:

А сваха, сваха Еліна причепурилася і отакої, отакої, чий не інтелігенція!

Галя:

А дружеки, Ірка з Людкою...

Явдоха:

Де?

Галя:

Та он Людка, іде така “важна дама”!

Явдоха:

А Ірка – то таке, аби посміятися! Хі-хі-хі!

Галя:

А Маринка з Наташкою ти ба, вже шишки уплітають! Не вспіли прийти, вже зі столу похватали. Ну це ж треба! (Дівчата дійсно завжди жують).

Явдоха:

Та вони ж зараз живуть у тітки Тетяни та дядька Андрія!

Галя:

Яких?

Явдоха:

Та Холодової і Мосєєва! Чи вони їх не годують? Як з голодного краю! (мова йдеться про викладачів відділу)

Галя:

Що то нерідні батьки!

Явдоха:

А на хаті зілля!

Галя:

А в хаті весілля!

Явдоха:

А на дворі бояре!

Галя:

А Вітько між ними як сонечко сяє!

Явдоха:

А гостей скільки понаїхало!

Галя:

Чуєш? Це ж моя улюблена пісня!

Г.Татарченко, сл. В.Крищенка “Золоте весілля”. Солістка О.Удовіченко

Галя:

А Васько Гуренко, кажуть, “Яхмаху” купив і теж на весіллі грав.

Явдоха:

Казала завклубом Ніна Іллівна (викладач КДД), що їздила на семінар в Лозову, а там бачила головного хоровика Василя Івановича Чурилов, так Василь Іванович казав, що коли чув, як наш Васько співав під “Яхмаху”, так він аж просльозився. Мабуть запросе Васька у хор співати (жартують, бо хлопець вчиться на народному відділі)

На сцену вибігають дівчата

1 дівчина:

Дівчатонька, ану ходім до гурту!

2 дівчина:

Ми вже пили і їли, молодих виділи,

Ходімо гуляти, на двір танцювати!



3 дівчина:

Ой заграйте, музики, бо весілля на дворі.

Одягайте черевики, і новенькі, не малі!



4 дівчина:

Гей, музики, не дрімайте, грайте веселіше!

І до танку всі вставайте: і старі й малі ще!



Ансамбль грає твір Д.Попічука “Українська весільна полька” (керівник Т.Холодова)

Дівчата починають танцювати і запрошують глядачів.

Після номеру студенти ансамблю четвертого курсу залишаються на місці, до них приєднуються інші.

На сцені розташовується оркестр народних інструментів.

Явдоха:

Дивися, Прокоповна, це ж нас Грицько своєю схованою камерою зняв. Це ж ми на вулиці розмовляємо!

Ведучі виходять до мікрофону на сцені, відтворюючи наступний сюжет фільму.

Фонограма сільських шумів

Галя:

Кумонько, рідненька, як же я за тобою знудилася!

Явдоха:

Та ми ж із тобою, Галочко моя, цілі дві години не бачилися!

Галя:

Що новенького?

Явдоха:

Геннадій до Маринки стежинку протоптав, а Маринка до Вітька підтоптує!

Галя:

Ну то й що?

Явдоха:

Що? Що? Так і топчуться на місці!

Галя:

Та ти на себе подивись! Начебто не така була! Поперед Дімкою ходила, хвостом крутила!

Явдоха:

А тебе що, жаба задавила?

Галя:

Мене жаба? Яка жаба? Сама ти жаба!

Явдоха:

Я – жаба? А ти – курка напатрана!

Галя:

Згадала курку?! Ти мені яйця з під тієї курки ще з тієї Паски не віддала!

Явдоха:

Оце позичила в тебе три яйця, так ти до могили згадуватимеш! А сама забула, як на моєму молоці пузо від’їла?

Галя:

Та на твоїх харчах пузо від’їсиш! Легше з голоду вмерти!

Явдоха:

Якщо ти така, то нічого до мене ходити борщ їсти!

Галя:

А я ще й не прийду! Бо ти як насолиш, а твого солоного борщу як поїсиш, так потім кружки води не виблагаєш!

Явдоха:

Солоний! Солоний! А сама ковтаєш, аж за вуха не відірвеш!

Галя:

Та чи й не борщ! Ні олії, ні м’яса, нічого не поклала!

Явдоха:

Де без м’яса? Я туди цілого півня поклала, а той півень у тебе в роті аж мелькнув!

Галя:

Побреши – півня! Ще скажи – гуску!

Явдоха:

Сама ти гуска!

Галя:

Я – гуска? А ти – дві гуски!

Явдоха:

А ти – три гуски!

Галя:

А ти... ти... ти чотири гуски! Ні, ти зовсім не гуска!

Явдоха:

Я не гуска? Та я тобі...

Явдоха женеться за Галею і зразу повертаються до залу, сідають на місця

Явдоха:

Ой, лишенько, це ж всі люди бачили! Про нас і так говорять, що наші язики гострі та з перцем!

Галя:

Кумасю, та ми ж з тобою не такі, ми ж гарні!

Тричі цілуються голосно

Явдоха:

Брешуть! Людоньки, не вірте! Це нас спеціально зганьбили! Ганьба! Ми гарні!

Зіскакує з місця й голосить на увесь зал

Галя:

Та сядь, ради Бога! Он дивись, Гриня і циганів засняв. Пам’ятаєш, влітку табором за селом стояли?

Лунає фонограма “Циганочки”, скрекоту цвіркуна і нічних шумів лісу

На третьому плані студенти – члени оркестру. Хлопець і дівчина виконують уривок циганського танку. Уривок закінчується епізодом: дівчина і хлопець стають спинами один до одного, кладуть один одному голови на плечі, тримаючись за руки. Потихеньку повертаються один до одного і розходяться на свої місця у оркестрі, при цьому хлопець тихенько бряцає у бубон (в оркестрі він грає на ударній установці). Хлопець і дівчина обидва чорняві. Підходять до образів циган.

У цей час ведучі судять хлопця і дівчину

Галя:

Ти ба, а серед них ще й гарні є!

Явдоха:

Яка струнка, чорненька, смугленька, і парубок їй під стать.

Галя:

Парубок же – красень! Не рівня нашим!

Явдоха:

А вуса, вуса в нього які, глянь, який він Вусатий! (хлопця прізвище – Вусатий).

Галя:

А талія в неї! В мене теж така тонка була!

Явдоха:

Ой, Галю, сиди! Згадала баба, як дівкою була!

До залу заходить студентка, переодягнена циганкою, зі скрипкою в руках. Вороже глядачам

Явдоха:

А оця скрипачка, ти ба, викрасилася (дівчина нещодавно змінила колір волосся) у білявку! Та воно за два кілометри видно, що циганка! Нашим ворожила, казала стипендія і зарплата кращою буде. Мабуть наплела!

Галя:

А он бачиш (вказує на оркестр, на контрабасиста), хлопчик біленький, гарненький?

Явдоха:

Де?

Галя:

Ну он, з великою балалайкою, вони його мабуть вкрали!

Явдоха:

І це дитятко тягає найважче, що є в таборі!

Галя:

А хто ж у них головний, ватажок?

Явдоха:

Не ватажок, а отаман!

Галя:

А яка різниця?

Явдоха:

А у тому різниця, що глянь туди (вказує на ліву кулісу, звідки виходить керівник оркестру А.В. Мосєєв) – хіба він схожий на ватажка? Отаман – циганський барон!

Галя:

Люблю я циганську музику!




А.Мосєєв диригує оркестром

А.Лепін “Циганська рапсодія”

Галя:

(замріяно) Чудово живуть ці цигани! Зорі, пісні, вогнища, шатро...

Явдоха:

О, урябилася – зорі! Це що, замість стріхи? А як дощ, або сніг, що ти тоді будеш робити?

Галя:

У кибитку полізу!

Явдоха:

Куди?

Галя:

Ну халабуду таку циганську!

Явдоха:

Годі тобі! Ти й літом з печі не злазиш! Халабуда замість мазанки! Не дивакуй, Галю! А якщо який-небудь циган підкрадеться до тебе та... (несподівано хапає Галю за бік, Галя скрикує) Ну от, ти й так перелякана! На який потріб тобі теє циганське життя? Непогані і “Наши сени”. Он дивись, внучку мою, Лєночку показують.

Оркестр виконує російську народу пісню “Ах вы сени, мои сени”. Обробка В.Дітеля. Солістка Олена Татарінова (домра)

На сцену виходить без попередження Заслужений артист Чувашії Валентин Перехрест – викладач училища, готується співати

Галя:

Який гарний дядько!

Явдоха:

Він у нашому клубі виступав, з міста приїхав. Якийсь заслужений артист, кажуть. Так йому наш голова пів кабана дав і мішок макухи.

Галя:

Слухай!

В.Перехрест виконує у супроводі оркестру пісню муз. Є.Мартинова, сл. М.Таніча «Выдумал тебя»

Коли лунає другий куплет, на третьому плані біля декораційних берізок відбувається дія. Хлопець виходить зліва, підходить до берізок, чекає дівчину. Справа дівчина виходить на побачення. Деякий час вони милуються, дівчина про щось говорить і рукою торкається стовбура берізки. Хлопець поправляє їй пасмо волосся, ніжно бере її за руку. Коли лунає приспів, вони, не поспішаючи, йдуть у праву кулісу.

Після номеру ведучі:

Явдоха:

Чого це ти, Галю, зажурилася? Сидиш засмучена, аж заклякло тебе?

Галя:

Яке красиве кохання! (починає плакати і крізь схлипи продовжує) А мене ніхто не любить. Так і життя промайнуло без кохання! (плаче голосніше)

Явдоха:

Т.! Та не реви, Галю! Я ж тебе люблю. І старий твій, Яшка, тебе любе. Він же за тобою – аж труситься! (обіймає подругу) Ну то нічого, що він малий, менше тебе в половину, і рудий, і миршавий, і трохи кривоногий та шкандибає. Зате він же тебе отаку на руках носить. Не плач, Галю, он дивись – новий сюжет починається.

Муз. Р.Паулса “Пісня Лаури” з мюзиклу “Сестра Керрі”. Солістка Олена Удовіченко

Явдоха:

Я бачила, як Оленка до баби Мані ходила, долю виливала.

Галя:

Гарна дівчина. Ходе, ходе, а заміж ні за кого йти.

Явдоха:

Та хіба її тут пара є? Їй треба отакого (Явдоха показує ширину плечей). Отакого (показує великий зріст). Отакого (демонструє силу біцепсів)...

Галя:

Дивись, не лусни! Багато ти знаєш!

Явдоха:

Та ну тебе!... (схвильовано) Ти диви, що показують?!

Оркестр виконує твір Х.Родрігіса “Кумпареіта”

Хореографічний малюнок.

З правого боку на авансцену під звуки танго виходить пара. Дівчина гордо йде, імітує, що вона лузає насіння. На дівчині широченна шаль. Поряд йде хлопець у куфайці, шапка неохайно нахлобучена на голову. Він прикладає всі зусилля, щоб сподобатись дівчині. Зупинившись біля колоди, вони сідають на неї. Парубок намагається обійняти дівчину за плечі, вона не погоджується, скидає його руку. Наступна спроба – задобрюється до дівчини пряником.

Та ось їм здається, що лунає музика. Хлопець запрошує дівчину на танго. Вони знімають зайвий одя (дівчина скидає шаль, хлопець – куфайку і шапку) і опиняються: дівчина – у вечірньому вбранні, юнак – у елегантному костюмі. Танго виконується на другому такті. Потім пара зрозуміла, що, мабуть, їм усе примарилося, і йдуть зі сцени вправо, розчаровані

Після закінчення твору:

Явдоха:

Ці майстри психопатологічного танцю недовго в селі залишатимуться!

Галя:

Та звідкіля ти такі слова знаєш?!

Явдоха:

Знаю! Кажу тобі, що вони у місто поїдуть, по тиятрам ходить будуть, по диким текам!

Галя:

Ой-йой!

Явдоха:

А ти думала, що вони бикам хвости скручувати будуть? Гляди...

Галя:

Ой, дивись, Явдошко, великим планом написано: “Шинок “Веселка” (так називається кафе неподалік училища)

Явдоха:

Мамо рідна! Глянь, знову твій кум з шинку виходить...

Соліст, удаючи з себе чоловіка, який добре напідпитку, підходить до мікрофону, ще колихаючись, починає співати арію Роджалі з оперети Імре Кальмана “Баядера”. На словах “сумрачные тени” на сцену вибігає чортеня, крутиться навколо соліста. Побачивши чортеня соліст вимовляє:“Чур!” і відмахується від марева. Впродовж пісні на приспівах на сцену виходять по черзі дівчата в костюмах “іспанки” – баядерки – танцюристки карді балету, виконують своє танцювальне соло, приділяють увагу солісту. Соліст кожного разу ставиться до дівчини, як до солодкого явища. Після номеру йде зі сцени взявшись за голову.

Явдоха:

Отаке примарилось!

Галя:

Боже ж мій, Боже! Який сором! А дома ж діточки плачуть: дві доні і два зятя!

Явдоха:

І все ж таки, які в нас люди на селі хороші, добрі і красиві! І талановиті, і душею вродливі! Ти згодна, Прокоповна?

Галя:

Правильно, Микитівно! Працювати – разом! Відпочивати – разом! Он і на Масляну всі за село вийшли опудало палити і млинці їсти.

Оркестр виконує твір В.Конова “Распотешься, народ”

Галя:

Хоч в тому, кумасю, наші погляди зійшлися, що люди в нас веселі і цікаві.

Явдоха:

Фільм закінчився, а з залу йти не хочеться!

З лівої куліси виносять напис “У фільмі замальовувалися” і тримають

Явдоха:

Ану, Галю, читай, хто знімався у фільмі.

Галя:

Та я окуляри забула вдома.

Явдоха:

Чого ото в кіно тоді приходити, слухай, я буду читати.

Люди, яких називають, виходять на сцену

  • дядько Андрій – керівник оркестру народних інструментів – Андрій Мосєєв,

  • тітка Тетяна – керівниик ансамблів народних інструментів 3 і 4 курсів – Тетяна Холодова,

  • весільна мати – керівник ансамблю бандуристів – Оксана Радиш,

  • секретар сільради – акомпаніатор Наталія Євдокимова,

  • проїжджий гастролер – Заслужений артист Чувашії – Валентин Перехрест,

  • завклубом – викладач КДД – Ніна Іллівна Чурилова,

  • сусід Кирилович, він же соловейко сусіднього гаю – Валерій Конько,

  • гармоніст-самоучка – соліст оркестру народних інструментів, викладач училища Геннадій Корж,

  • учасник громадянської війни – викладач училища Іван Чурилов,

  • джаз-банда у складі Сергія Якушенка, Наталії Максимцової і Наталії Тринитки під керівництвом шоу-мена Юрія Хандогіна,

  • зірки місцевої самодіяльності – Олена Удовіченко і Світлана Суховій,

  • майбутня студентка академії – Людмила Замчуріна,

  • герой примар – Сашко Шапко,

  • онучка Лєночка – Олена Татаринова,

  • молодь сусіднього села Хоровиковки – групи 91-Х, 93-Х,

  • мешканці села Мосєєвка – студенти народного відділення училища культури і мистецтв.

І ми: Галина Прокопівна – Олена Прокопенко – і Явдоха Микитівна – Лілія Криворучко.

Хлопці опускають напис “У фільми замальовувалися” і піднімають інший – “Григорій дякує за допомогу в організації зйомок”:

  • вчительку танців – Наталю Володимирівну Шкребець,

  • завідуючого господарством села – Дьоміна Анатолія Савелійовича,

  • головного зоотехніка сусіднього села – Висоцьку Олена Леонідівну, класного керівника гр. 93-Х

  • теслярів-декораторів – студентів груп 92-Х, 91-НД

  • спонсора з міста – Заслуженого працівника культури України, директора ОКЗ “ЛУКіМ” Василя Івановича Чурилова

  • сільського кіномеханіка – Сергія Станіславовича Шевченка (викладача КВТЗ)

  • фільм зняв тракторист Гришка – автор сценарію і режисер-постановник Лариса Іванівна Шапко




Хлопці піднімають напис “Кінець фільму”
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка