Методична розробка



Сторінка1/4
Дата конвертації13.04.2016
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4
„Затверджено”

на засіданні кафедри

суспільних наук та українознавства

„___”____________ 2004р.

Протокол №_____
Завідувач кафедри,

професор _____________ М.М.Сидоренко



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

семінарського заняття з філософії

студентів другого факультету бакалаврів з відділенням

молодших медичних та фармацевтичних фахівців з теми:

Проблема матерії у філософії та медицині”


Навчальний предмет: Філософія

для студентів 2 курсу факультету бакалаврів з відділенням

молодших медичних та фармацевтичних фахівців.

Спеціальності: „Лаборант – бакалавр медицини”.

Тривалість заняття – 2 години.

Методичну розробку склав

доц. Троянський В.А.


Чернівці – 2004

„ Затверджено”

на методичній нараді

кафедри суспільних наук

та українознавства

28жовтня 2003р.

Протокол № 5

Завідувач кафедри, професор

М.М. Сидоренко




МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів медичних факультетів № 1,2,3, факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців (бакалаври)

з теми: „ Проблема матерії у філософії та медицині”

Навчальний предмет: філософія

2-й курс медичних факультетів

№ 1,2,3, факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців БДМА

Спеціальності: „ Лікувальна справа”,

„ Педіатрія”, „ Провізор клінічний”, „Лабораторна діагностика”, „Медична сестра” (бакалавр).

Медичну розробку склав

доц. Троянський В.А.

Чернівці-2003
Тема 3. Проблема буття, матерії та свідомості.
На самостійну роботу: „Проблема матерії у філософії та в медицині”

II курс, медичні факультети № 1,2,3; тривалість самостійної роботи – 4 год.


Актуальність теми:
У зв’язку з переглядом змісту цілого ряду концептуального апарату актуальність теми “Проблема матерії у філософії та природознавстві”: зростає.

По-перше, ототожнення в літературі у 70-х- 90-х раках поняття “матерія” з іншими поняттями (“буття”, “субстанція”, “суспільне буття”, “дійсність”, “матеріальна реальність” і навіть “субстрат”) не давало можливості диференціювати основні питання філософії, які зводилися до однини: “матерія та свідомість”.

По-друге, структурна неоднорідність самої матерії розглядалася лише на рівні макросвіту, отже елімінувалися досягнення як мікросвіту (дані ядерної фізики) так і астрофізики – вчення про мегасвіт. Це, в свою чергу, спрощувало аналіз параметрів неживого (від субатомного рівня до метагалактик, включаючи інфрачервоне зміщення) і живого (від субклітинного рівня до біогеоценозів, ноосфери в цілому).

По-третє, надто спрощено розглядалася соціальна форма руху матерії, не враховувалася її варіативність (економічна, політична, духовна сфери в їх діалектичній єдності), і , одночасно, однобоко аргументувалася система “суспільство-особистість” до того, що сенс життя людинин зводився до служіння на благо суспільства. Це позбавляло можливості самоствердження людини, включаючи особистісність.

По-четверте, навіть за умов цивілізації суспільства не відразу вловлюється “двозначність” визначення матерії: 1. “Матерія є об΄єктивна реальність” і 2. “Матерія – це філософська категорія для означення об΄єктивної реальності, яка дається людині у відчуттях її...” Отже, проблема онтологічного та гносеологічного сенсу матерії складає труднощі для її вирішення дотепер.

По-п΄яте, число труднощів виникає в процесі вияснення сутності руху, як способу існування матерії та простору й часу як форм руху особливо при аналізі людського простору – часу, недопустимості зведення їх характеристик до математчних параметрів. Для медика це особливо актуально, зважаючи на проблеми генної інженерії, ембріології, геронтології тощо, пов΄язані з соціальним, історичним, астрономічним, біологічним, психологічним, художнім, філософським змістом простору і часу.


ІІ. Навчальні цілі:


  1. Знати: онтологічне та гносеологічне визначення матерії, структурні особливості її щодо найновіших даних науки про рівні організації об΄єктивної реальності; сучасні дані про рух, простір і час та особливості їх щодо антропосоціогенезу, методологічний статус категорії “матерія”, її значення для медицини.

  2. Вміти:

А) Обгрунтувати недопустимість ототожнення матерії та споріднених категорій – “буття”, (“субстанція”, “дійсність”, “реальність”, “суспільне буття”, “субстрат”, “акциденція” тощо);

Б) Доводити особливості форм руху матерії, незводимість кожної наступної до попередньої, включаючи некласичні форми руху;

В) Захищати власну точку зору щодо специфіки людського простору й часу, єдності неживої та живої матерії, негативних моментів “олюдненої природи”, у т.ч. для медицини.
ІІІ. Виховні цілі:


  • Бережливе ставлення до природи, підтримування її рівноваги, належного стану

  • Чуйність до людей, особливо до хворих, у яких рецедиви соматичного нездоров΄я радикально впливають на психічний стан, спричиняють розлади нервової системи;

  • Орієнтуватися і орієнтувати на гуманне ставлення до своїх “менших братів”, тварин, до фауни і флори в цілому, турбуватися про підтримування життя як цінності.


ІУ. Матеріали позааудиторної роботи:
Міждисциплінарна інтеграція:


  1. Базові знання, вміння які необхідні для визначення теми : “Всесвітня історія, історія медицини, анатомія, фізіологія, політологія, релігієзнавство, основи економічної теорії, основи етики та деонтології, медичної біології, фізики, гістології.

  2. Внутрішньопредметна інтеграція: Теми: “Філософія та свідомість людини”, “Історичні типи філософії”, “ Діалектика та її альтернативи”, “Співвідношення суспільства і природи. Екологія і медицина”, “Проблема людини та особистості в філософії та медицині. Світ людських цінностей”.


У. Зміст самостійної роботи:
Категорія “матерія”, її онтологічний, гносеологічний та методологічний сенс. Визначення матерії, його варіативність. Недопустимість ототожнення змісту категорій “матерія”, “буття”, “суспільне буття”, “дійсність”, “реальність”, “субстанція”, “субстрат”.

Сучасна наука про структуру та властивості матерії. Зв΄язок неживої та живої матерії. Людський організм – органічна єдність природного, біологічного та соціального – об΄єктивна основа медичної діяльності. Рух як суттєвий спосіб існування матерії. Рух та спокій, їх співвідносність. Простір і час – форми існування матерії. Сутність та особливості біологічної форми руху, людського простору і часу. Життєдіяльність людського організму, як реалізація єдності всіх форм руху матерії. Врахування людського простору і часу у медичній діяльності. Матеріалізм та ідеалізм про єдність світу. Значення розуміння єдності світу для лікарської діяльнотсі, вирішення екологінчих, демографінчих, продовольчих, енергетичних та інших проблем.

Теоретичними матеріалами є першоджерела, монографії та підручники, методичними матеріалами – відповідний посібник, таблиці та схеми.
УІ. Рекомендована література:
Основна:


  1. Гегель. Наука логіки: В 3т. – М., 1970. – Т. І. С.123-256.

  2. Гегель. Енциклопедія філософських наук: В 3т.: - Т.І. – С.107-263.

  3. Разумний В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности. – М.,1991. – С.3-43.

  4. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987. – С. 5-49, 196-254.

  5. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991. – С.288-418.


Додаткова:

  1. Введения в философию: Часть 1. – М.: Политиздат, 1989. – відповідний розділ.

  2. Ілоїн В.Б. , Кулагін Ю.І., Філософія.- К. 1997. – С.163-218.

  3. Філософія. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1998. – розділ 3.

  4. Філософія. Навчальний посібник. –К.: Вікар, 1997. – С.186-200.

  5. Філософія. Навчальний посібник з філософії. – К.: Каравела, Львів: Новий світ – 2000. – 2001 – С.255-276.

  6. Ожеван М.А., Троянський В.А. Короткий словник філософсько-медичних термінів. – Чернівці: Прут, 1998. – 174с.

  7. Троянський В.А. Методичний посібник з філософії. – Чернівці: Прут. 1997. – С. 54-60.


УІІ. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою з проблеми матерії;


Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

визначення матерії



Порівняти онтологічне та гносологічне визначення, зорієнтуватися в їх особливостях.

“Матерія є об΄єктивна реальність” – онтологічне визначення.

“Матерія є філософська категорія для означення об΄єктивної реальності, яка дається людині у відчуттях її, яка відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них” – гносеологічне визначення.



Структура неоднорідності матерії

Назвати основні структурні елементи на рівні неживої та живої матерії.

Нежива матерія – від субатомного рівня до метагалактики та Всесвіту, включаючи їх структуру – зокрема на рівні мікросвіту (адрони: протони, нейтрони, омега – нуль – резонони, як важкі елементи та глюони, електрони, позитрони тощо – як легкі елементарні частинки атома.

На рівні живої матерії – від субмолекулярного рівня до ноосфери з аналізу теорії Опаріна та можливих варіантів живого в сучасних умовах.



Просторово-часові характеристики руху

Охарактеризуйте особливості біологічного (у т.ч. людського) простору і часу

Жива матерія пов΄язана з динамікою простору і часу (токсіси, тропізми, настії, нейрофізіологічні зв΄язки, конституція кількісних та якісних параметрів живого (ембріональний та постембріональний розвиток з проблемами внутрішньоутробних аномалій, прижиттєвих відхилень, особливостями тривалості життя, геронтології тощо.


Примітка: Крім основної та додаткової слід використовувати широкий спектр довідникових матеріалів з метою уточнення понять та викристалізації їх змісту: філософську енциклопедію, двотомний словник з філософії, Енциклопедію медицини тощо.
УІІІ. Матеріали для самоконтролю:


  1. Що таке матерія?

  2. У чому особливості онтологічного визначення матерії?

  3. Чи тотожні поняття: “буття”, “матерія”, “дійсність”, “реальність”?

  4. У чому особливості гносеологічного визначення матерії?

  5. Яка структура неживої матерії (від субатомного рівня до метагалактик)?

  6. Яка структура живої матерії (від субмолекулярного рівня до біогеоценозів та ноосфери)?

  7. Що таке рух, простір, час?

  8. У чому особливості біологічного та людського простору і часу?

  9. Як пов΄язаний людський простір і час з анатомією, фізіологією, ембріологією, гістологією?

  10. На основі яких відкриттів у природознавстві був зроблений висновок про те, що “ матерія зникла”?


Тести для самоконтролю:


  1. Яка з названих філософських шкіл визначає матерію як комбінацію відчуттів (І рівень):

А) Метафізичний матеріалізм.

Б) Сенсуалізм.

В)Вульгарний матеріалізм.

Г) Об’єктивний ідеалізм.

Д) Суб’єктивний ідеалізм.


  1. Які з названих явищ матеріальні (ІІ рівень):

А) Простір і час.

Б) Світло.

В) Вакуум.

Г) Інформація.

Д) Літери мови.

Е) Тінь.

Є) Поняття.

Ж) Відчуття.

З) Молекулярні процеси у мозку.

И) Емоції.




  1. На студентській конференції при обговоренні чергової доповіді зав΄язалася гостра полеміка щодо людського простору і часу. Одні бачили неправомірність доповідача в ототожненні буття і матерії, звинувачували його в жорсткому матеріалізмі, в недооцінці божої провіденції, суцільного та індивідуального простіру і часу, долі загалом; проте інші уєдності опредметнення діяльності людини та уречевлення її вбачали спосіб існування суспільного життя, у якому можна абстрагуватися від просторово-часових особливостей кожного індивіда...




  1. Які з наведених виразів характеризують зв΄язок матерії та руху найбільш оптимально (ІІІрівень) :

А) “рух... як форма існування матерії, не знищуваний, як і сама матерія”;

Б) рух є не що інше, як дія, завдяки якій дане тіло переходить з одного місця на інше;

В) “світ є рух, а саме рух моїх думок, уявлень, відчуттів”;

Г) поряд з матерією у світі існує рух;

Д) “Відірвати рух від матерії рівносильно тому, що відірвати мислення від об΄єктивної реальності, відірвати мої відчуття від зовнішнього світу”;

Е) деякі тіла можуть тривалий час знаходитися без руху.




  1. Матеріалісти говорять про вторинність свідомості щодо матерії.

Які аргументи виводять вони (ІІІ рівень):

А) розвиток матерії приводить до розвитку свідомості;

Б) свідомість вторинна, оскільки є властивістю мозку;

В) свідомість – атрибут усієї матерії, тому вона вторинна;

Г) свідомість вторинна і за своїм вмістом, оскільки є відображенням об΄єктивного світу;

Д) вторинність свідомості полягає у тому, що вона – продукт відображення суспільного буття.


Задачі для самоконтролю:


  1. Чи може природознавство вирішити проблему нескінченості світу? Якщо ні, то чи потрібно йому займатися цією проблемою?




  1. Чи є помилка (та в чому вона, якщо є ) у твердженні Спінози про те, що рух не є атрибутом, але він – властивість модусів (реальних тіл)?




  1. Фізіолог Сакс висловив таку точку зору: “Я теж не мав нічого проти виразу “жива сила” і заявляю, щоб вияснити його зміст для себе: і лише там , де закінчується хімія, фізика і механіка організмів, там вступає в свої права істинна фізіологія”.




  1. А ось інша точка зору: „ ... все , що вирізяє живу матерію може бути зведене до хімії , а отже, кінець кінцем, до фізики. Основні закони, які управляють живою матерією, за всією вірогідністю, тимиж, які управляють і поведінкою атомів волню, - а саме – законами квантової механіки”. ( В .Рассел).

а) Чи можна згодитися з навединеми точками зору і чому?

б) У чому, на вашу думку, причини формування першої та другої позиції?




  1. Чи можна (і чому) згодитится з таким твердженням : “Матерія – це філософська категорія. Всі категорії існують лише у свідомості. Отже, матерія існує лише у свідомості”.


ІХ. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи:
Тематика НДРС:

  1. Особливості людського простору і часу.

  2. Життя, буття та існування як характеристика людини.

  3. Проблема фізіологічного та психічного в людській діяльності.

  4. Матеріальне та духовне в людському існуванні.

  5. Вихідні цінності людського буття.

Методичну розробку підготував доц. Троянський В.А.

Рецензія позитивна

Зав. кафедри суспільних наук та

українознавства, професор М.М. Сидоренко

„Затверджено”

на засіданні кафедри

суспільних наук та українознавства

„___”____________ 2004р.

Протокол №_____


Завідувач кафедри,

професор _____________ М.М.Сидоренко



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

семінарського заняття з філософії

для студентів другого курсу медичних факультетів № 1,2,3 та факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців

на тему: „Проблема буття, матерії та свідомості” (заняття №2):

Проблема свідомості у філософії та в медицині”

Навчальний предмет: Філософія

для студентів 2 курсу медичних факультетів №1,2,3 та факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців.

Спеціальності: „Лікувальна справа”, „Клінічна фармація”, „Педіатрія”, „Лаборант – бакалавр медицини”, „Медична сестра – бакалавр”.

Тривалість заняття – 2 години.

Методичну розробку склав

доц. Троянський В.А.


Чернівці – 2004


„Затверджено”

на засіданні кафедри

суспільних наук та українознавства

„___”____________ 2004р.

Протокол №_____
Завідувач кафедри,

професор _____________ М.М.Сидоренко




МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

семінарського заняття з філософії

на тему: „Проблема буття, матерії та свідомості” (заняття №2):

Проблема свідомості у філософії та в медицині”


Навчальний предмет: філософія

2-й курс медичних факультетів

№ 1,2,3, факультету бакалаврів з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців БДМА

Спеціальності: „ Лікувальна справа”,

„ Педіатрія”, „ Провізор клінічний”, „Лабораторна діагностика”, „Медична сестра” (бакалавр).

Медичну розробку склав

доц. Троянський В.А.

Чернівці-2004

І. Науково-методичне обґрунтування теми:
Проблема ідеального та духовного відображена в стихійній діалектиці, в об’єктивно-ідеалістичній, суб’єктивно-ідеалістичній, діалектико-матеріалісти-чній філософії настільки строкато й неоднозначно, що сутність ідеального вимагає подальших досліджень. Якщо навіть зобразити ідеальне як суб’єктивний образ об’єктивного світу, чи як матеріальне, „перенесене в людську голову та перетворене в ній”, то багато ще не виясненого залишається з приводу джерел, механізмів, тенденцій зазначених перетворень, його алгоритму тощо. Проблематичною залишається також взаємодія душі та тіла, структура свідомості, її конституційні ознаки, характерні риси, соціальна сутність, вияв несвідомого в людській діяльності, параметри структурного та функціонального підходів до ідеального.

Особливого значення для майбутніх медиків набуває проблема психофізіологічного. Точки зору дуалістів, деїстів, представників психофізіологічного паралелізму, біхевіоризму, спіритуалізму, вульгарного матеріалізму хоч і опрацьована в курсі психології, проте уяву студентів незначною кількістю практичних занять в ширшому діапазоні сформувати не вдалося. Займатися ж абстрагуванням слабо засвоєного в попередніх курсах матеріалу вини неспроможні.

Вивчення даної теми передбачає поновлення емпіричних даних психології, фізіології, та інших навчальних дисциплін, підготовку до широких узагальнень відомого, синтезу його з вивченим на другому курсі.
ІІ. Навчальна мета:
2.1. Студент повинен знати:

– визначення та сенс ідеального;

– зміст духовного та душевного, душі а тіла;

– структуру свідомості, її конституційні ознаки;

– форми відображення та умови виникнення свідомості;

– фізіологічні та соціальні основи свідомості;

– сутність психофізіологічної проблеми та способи її вирішення.
2.2. Студент повинен вміти:
– обґрунтовувати фізіологічні механізми перетворення предмету в образ;

– аналізувати протилежні точки зору на свідомість;

– відрізняти методологічні підстави для формування переконань.
2.3. Студент повинен опанувати практичними навичками:
За всякими політичними, ідеологічними, релігійними уподобаннями виявляти безпосередні та опосередковані їх цілі, стратегічну й тактичну мету, а також свідомо формувати власні переконання, аргументувати, захищати їх.
ІІІ. Виховна мета:

– формувати самосвідомість високоморальної людини;

– допомогами аргументувати власні переконання на ґрунті загальнолюдських гуманних орієнтацій;

– виховувати повагу до протилежної точки зору, до загальнолюдських цінностей;



– формувати почуття чуйності, чемності, милосердя до страждаючих.
IV. Міжпредметна інтеграція:


Назва дисципліни та відповідної кафедри:

Знати:

Вміти:

психологія, педагогіка, політологія, релігієзнавство – кафедра психології та соціології;

особливості чуттєвого та раціонального, емпіричного й теоретичного, механізм переходу матеріального в ідеальне; особливості релігійної свідомості, політологічних вчень;

аналізувати духовне як особливий феномен людського відображення світу в голові розумової істоти; використовувати дані дидактики у спілкуванні з іншими, в анамнезі;

основи економічної теорії, української та зарубіжної культури, правознавство, етика, логіка, ділова українська мова – кафедра суспільних наук та українознавства;

соціальні основи свідомості, правові засади громадянського суспільства, логіку суджень та умовиводів;

знаходити основне в багатоманітному, розрізняти ідеальне та матеріальне, теологічне та світське;

медичної біології, медичної хімії, нормальної анатомії, нормальної фізіології, гістології;

структурні та функціональні особливості живого, рівні відображення та їх результати;

відрізняти прості форми відображення від складних, аналізувати психіку тварин, свідомість як цілеспрямоване відображення;

Профільні клінічні кафедри:

пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської терапії та хірургії, психіатрії та медичної психології.

матеріали навчальних посібників, у яких є матеріал зв’язку філософії та медицини, основи взаємодії психічного та фізіологічного.

Практично використовувати знання свідомості в постановці діагнозу та корекції здоров'я людей.



V. План та організаційна структура семінарського заняття:


    1. Тривалість заняття – 2 год.

    2. Етапи заняття:






Основні етапи заняття та їх зміст:

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичного забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап:

– організація заняття;

– визначення навчальної мети та мотивація;

– контроль вихідного рівня знань;


– поглибити розуміння світобачення, свідомого ставлення до обраної діяльності;

– почати формування принципів світорозуміння;

– з'ясування суті питань самоконтролю;



– перевірка наявності студентів їх зовнішнього вигляду;

– перевірка зошитів з самостійної роботи, апробація питань для самостійної роботи, словничків;


10 хв.

2.

Основний етап:

1. Ідеальне. Проблема духу в історії філософії.

2. Поняття, ознаки та структура свідомості, її соціальна суть.

3. Свідомість та мозок. Психофізіологічна проблема в сучасній науці та філософії.


– використання методики „малих груп” для фронтального опитування присутніх. Дискусія;

– вміння відстоювати свою точку зору, вникати у стиль мислення опонента.

– з’ясування чіткості, глибини проникнення в сутність проблеми свідомості;

– вміння користуватися схемами, літературою Експрес-ідповіді, вирішення ситуаційних задач, тестових завдань.


65 хв.

3.

Заключний етап:

мотивація оцінок.


Оцінюються знання, дається домашнє завдання, рекомендується література.






10 хв.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка