Метод проектів Сутність, вимоги до використання, етапи роботи Сутність проектної технологи та її значення



Скачати 210.91 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір210.91 Kb.
Метод проектів
Сутність, вимоги до використання, етапи роботи

Сутність проектної технологи та її значення

Останнім часом зростає популярність методу проектів у різних країнах. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності. Саме тому, крім загального визначення сутності проектної технології, і було запропоновано обов'язкові критеріальні вимоги до її сучасного тлумачення:


• наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;
• дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;
• структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;
• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;
• постановка проблеми, дослідження; пошук шляхів розв'язання, експертиза й апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, коригування і впровадження;
• самодіяльний характер творчої активності учнів;
• практичне або теоретичне значення результату діяльності (проекту) і готовність до застосування (впровадження);
• педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, опановують необхідні способи мислення і дії).
Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту: її може бути сформульовано фахівцями, висунуто вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.
В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який можна отримати за умови розв'язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, про­думати, використати в реальній практичній діяльності. Тому необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв'язку, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.
Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів мають бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання (якщо практична — конкретний результат) готове до використання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод проектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.
Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.
Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.
Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.
Вимоги до використання методу
Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями) для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах; розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або ві-деозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстру­вання, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь, конференція, репортаж, драматизація.
Під час використання проектного методу всі учасники навчально-виховного процесу розв'язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розви-вальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно кон­струювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.
Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження.
Загальні поради до структури проекту
1.Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.
2. Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.
3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.
5. Обговорення отриманих даних у групах (на уроках чи на заняттях у наукових спілках, у груповій роботі в бібліотеці).
6. Захист проектів.
7. Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.
Етапи роботи над проектом
I етап

Вибір напряму і формування назви проекту: узагальнена назва проблеми, визначення кола питань; виділення загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.


Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу — і педагоги, й учні.
II етап
Розділи проекту.
1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).
2. Мета і завдання проекту:
а) довготривалі:
* створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);
* нові технології, методики;
* можлива розробка дослідження за проектом;
* визначення очікуваних результатів;
* планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);
б) короткотривалі — визначення конкретної мети, завдань на певний період.
3. Визначення етапів реалізації проекту:
а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;
б) закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;
в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.
4. Механізм реалізації проекту.
Пояснення: «Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.
5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:
а) хто відповідає за проект?
б) хто і за що відповідає всередині проекту?
в) хто допомагає в реалізації проекту?
6. Очікувані результати: які конкретні результати очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?
7. Оцінка й самооцінка проекту: коли та з якою періодичністю буде оцінюватися виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік); хто візьме участь в оцінюванні — самі учасники, експерти, управлінські структури; які форми контролю (самоконтролю) й оці­нювання (самооцінювання); у якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?
8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).
III етап
Презентація.
Вона може бути представлена:
• у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірки матеріалів;
• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;
• як усна презентація, що поєднується з оформленням постера.
IV етап
Цей етап охоплює дискусії, обговорення результатів проекту після його захисту, поради та коментарі вчителя, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників.
Планування у розробці стратегії реалізації проекту має двоетапний характер.
Перший етап — це загальне планування спільно з учителем і всіма учасниками проекту. Воно стосується таких питань, як визначення окремих етапів роботи і встановлення послідовності їх виконання, визначення кількості учасників у мікрогрупах і типу завдань для кожної мікрогрупи, а також термінів виконання і форми подачі проміжних і кінцевих результатів роботи.
Другий етап — самоорганізація роботи партнерства, тобто планування роботи без участі вчителя, наприклад, розподіл обов'язків між членами однієї групи, встановлення термінів виконання того чи іншого виду завдань, форм і послідовності звітності.
Для успішного виконання проекту велике значення має рівень виявлення особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика використання проектів показує, що чим вищий рівень особистої відповідальності учасників, тим вища якість кінцевого підсумкового продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття відповідальності.
Типи проектів
З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілою низкою параметрів:
• складом учасників проектної діяльності: індивідуальні, колективні (парні, групові);
• характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності: кооперативні, змагальні, конкурсні;
• рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: моно-предметні, міжпредметні, надпредметні;
• характером координації проекту: безпосередній (твердий чи гнучкий), прихований;
• тривалістю: короткі, середньої тривалості, тривалі;
• метою і характером проектної діяльності: інформаційні, ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, науково-пошукові, конструкційні тощо.
Розглянемо деякі з цих проектів детальніше.
Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і накреслення шляхів її розв'язання.
Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.
Ігрові проекти — учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.
Практично-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є гарна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.
Навчально-телекомунікаційні проекти — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності.
Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.
Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, більш глибока інтеграція знань, що передбачає не тільки знання власне предмета до­сліджуваної проблеми, а й особливостей національної культури партнера, його світовідчуття.
Тематика і зміст телекомунікаційних проектів мають бути такими, щоб їх виконання цілком природно залежало від властивостей комп'ютерних телекомуні-кацій. Інакше кажучи, не кожен проект, яким би цікавим та практично значущим вій не здавався, може відповідати характеру телекомунікаційних. Телекомунікаційні проекти педагогічно виправдані в тих випадках, коли в ході їх виконання передбачено численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим чи іншим природним, фізичним, соціальним та іншими явищами, які потребують збирання даних у різних регіонах для розв'язання поставленої проблеми; передбачено порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася або має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції чи прийняття рішення, розробки пропозицій тощо; передбачено порівняльне вивчення ефективності використання одного й того самого або різних (альтернативних) способів розв'язування однієї проблеми, одного завдання для виявлення найбільш ефективного, при­йнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язання запропонованої проблеми; запропоновано спільну розробку певної теми, чи то практична робота (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах), чи творча (створення журналу, газети, веб-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій щодо вдосконалення навчального курсу, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят тощо); передбачено провести захопливу пригодницьку спільну комп'ютерну гру, змагання.
На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
Окремо треба сказати про необхідність організації зовнішнього оцінювання проектів, оскільки тільки таким чином можна простежити їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цього оцінювання залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Якщо це дослідницький проект, то він має етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.
Параметри зовнішнього оцінювання проекту: значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх навчальної тематики; коректність використаних методів дослідження і методів обробки отриманих результатів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний характер прийнятих рішень (за групового проекту); характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповненості учасників проекту.
Метод проектів

Метод проектів передбачає досягнення дидактичної мети через детальне

розв’язання проблеми, яка повинна завершитись цілком реальним практичним результатом, оформленим відповідним способом. Для досягнення цієї мети студенти повинні навчитись самостійно мислити, окреслювати розв’язувати проблеми, інтегрувати знання різних навчальних предметів, установлювати причинно – наслідкові зв’язки, прогнозувати наслідки реалізації різних варіантів. Виконання проектів розраховується на певний проміжок часу, протягом якого здійснюватиметься самостійна, індивідуальна, парна та групова роботи.

До основних вимог організації проектної діяльності студентів належать:

- окреслення конкретної проблеми, розв’язування якої вимагає знань,

дослідницької діяльності, критичного всебічного аналізу та пошуку;

- теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів

(наприклад доповідь на науково – практичній конференції, публікації в

наукових виданнях);

- самостійна діяльність студентів (індивідуальна, парна, групова);

- структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних

результатів;

- використання системи наукових методів дослідження, яка передбачає

певну послідовність дій: визначення об’єкта, предмета, завдань дослідження;

окреслення гіпотези дослідження; відбір методів дослідження; збір,

систематизація, аналіз інформації; обговорення результатів роботи

(презентація, публікація, веб – сторінка, тощо); підбиття підсумків,

оформлення та презентація результатів; оцінка проекту; висновки, намічення нових проблем дослідження.

Науковці, проводячи теоретичні та практичні дослідження щодо методу

проектів, визначають та обґрунтовують його ознакию У дослідженнях

З.Таран ознаки методу проектів розглядаються як повна і органічна

узгодженість навчання з життям, з інтересами.



Класифікація проектів може здійснюватись за такими ознаками:

 домінуюча в проекті діяльність (дослідницька, пошукова, творча,

рольова, інформаційно –прикладна);

 предметно –змістова складова (моно –або міжпредметні проекти);

 характер координації проекту (з відкритою координацією або з

прихованою координацією);

 характер контактів (внутрішні: студенти певної групи, курсу,

навчального закладу, регіону, країни; та міжнародні: різних країн );

 кількість учасників проекту (індивідуальний, груповий, масовий);

 термін виконання проекту – короткотривалий (заняття), середньо

тривалий (від тижня до місяця), довготривалий (декілька місяців).

Відповідно до першої ознакиможна виділити наступні типи проектів:

1. Дослідницькі – це такі проекти, які вимагають добре продуманої

структури, визначеної мети, актуальності дослідження, значення, методів у тому числі експериментальних і дослідницьких робіт, а також методів

опрацювання результатів.

Ці проекти сприяють логіці дослідження і структура їх наближена або така

ж як і справжніх наукових досліджень. Цей тип проектів включає:

1. актуальність теми, яка узята для дослідження,

2. формулювання проблеми дослідження, його предмета і об’єкта,

3. визначення задач,

4. визначення методів, джерел інформації

5. вибір методології, гіпотез

6. розробка плану, шляхів вирішення

7. обговорення отриманих результатів

8. висновки

9. оформлення результатів досліджень,

10. визначення нових проблем для подальшого розвитку дослідження.

2. Творчі проекти вимагають виділення домінуючого аспекту. У них немає

детально проробленої структури спільної діяльності. Структура тільки

намічається і потім розвивається таким чином, щоб отримати кінцевий

результат, який відповідає інтересам учасників проекту. Доцільним є

домовлення про результати, які плануються та форма представлення. Це може бути твір, фільм, газета, відеофільм, свята, гра, експедиція та інші.

Оформлення результатів творчого проекту вимагає чітко продуманої

структури у вигляді сценарію відеофільму, плану твору, статті, репортажу, програми свята, дизайну і рубрик газети, альбому і т.д.

3. Рольові – це проекти, у яких (як у творчих) структура тільки

намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Характер і зміст проекту беруть на себе у визначених ролях учасники. Це літературні персонажі або вигадані герої, що імітують відносини (соціальні або ділові), які ускладнюються придуманими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості в цих проектах дуже висока, але переважає рольова гра. Результати цих проектів намічаються на початку виконання або вимальовуються лише в кінці.

4. Інформаційні проекти спрямовані на збір інформації про явище або

якийсь об’єкт. З цією інформацією ознайомлюються учасники проекту,

аналізують і узагальнюють факти, які призначені для широкої аудиторії. Так як і дослідницькі, інформаційні проекти вимагають добре продуманої структури, систематичної корекції по ходу роботи.

Структура проекту включає:

 мету, його актуальність –джерела інформації (літературні, засоби масової

інформації, інтерв’ю, анкетування, база даних, включаючи електронні і

ін.);


 обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення, висновки);

 результат (стаття, реферат, доповідь, відео і ін.);

 презентація (публікація, обговорення в телеконференції і т.д.).

Інформаційні проекти називають ще ознайомлювально –орієнтовними, які

часто інтегруються в дослідницькі проекти і стають їх органічною частиною (модулем).

Структура дослідницької діяльності, з метою інформаційного пошуку й

аналізу, подібна до предметно – дослідницької і включає: предмет

інформаційного пошуку, поетапність пошуку з позначенням проміжкових

результатів, аналіз зібраних фактів, висновки; коректування (якщо необхідно) первісного напряму; подальший пошук інформації з уточнених напрямків, аналіз нових фактів, узагальнення, висновки (і так далі –до отримання даних, що задовільняють всіх учасників проекту); загальний висновок, оформлення результатів (обговорення, презентація, зовнішня оцінка).

5. Прикладні проекти – відрізняються від інших тим, що результат

діяльності їх учасників позначається на самому початку. Цей результат

обов’язково орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, створений на основі результатів дослідження (з біології, мікробіології, хімії, екології, різного характеру), програма дій, рекомендації, які спрямовані на ліквідацію виявлених невідповідностей і т.д.).

Цей проект вимагає добре продуманої структури, сценарію всієї діяльності

учасників з визначенням їх функцій (оформлення результатів діяльності) та участі кожного учасника в оформленні кінцевого продукту.

У даному проекті важлива організація координаційної роботи в плані

поетапних обговорень, коректуванні зусиль як спільних, так і індивідуальних, в організації одержаних результатів і можливих результатів їх впровадження в практику, а також зовнішньої та систематичної оцінки проекту. Даний проект ще називають практично –орієнтованим.

Згідно другої ознаки (предметно – змістової області) виділяють 2 типи

проектів:

1. Монопроекти – це такі, які проводяться в рамках одного предмету,

найбільш складних розділів або тем в ході серії занять. Робота над

монопроектами вимагає знань і з інших областей наук для вирішення тієї чи іншої проблеми, яка лежить у руслі досліджуваної проблеми.

2. Міжпредметні проекти використовуються в позааудиторний час. До них

відносяться або невеликі проекти, що стосуються кількох предметів, або

об’ємні, тривалі, загальні, які можуть вирішити проблему, важливу для всіх учасників проекту. Такі проекти вимагають кваліфікованої координації з боку спеціалістів, злагодженої роботи творчих груп, мають чітко виражені дослідницькі завдання, добре пророблені форми проміжних і підсумкових презентацій.

За характером координації (третя ознака) проекти є також двох типів:

1. З відкритою координацією – в яких координатор проекту, що

ненав’язливо спрямовує роботу його учасників, організовує (якщо необхідно) окремі етапи проекту, діяльність деяких його виконавців (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч, провести анкетування, зібрати дані, інтерв’ю фахівців і т.д.).

2. З прихованою координацією – проекти відносяться до

телекомунікаційних. В цьому проекті координатор виступає як повноправний учасник проекту.

За характером контактів, як четвертої ознаки, розрізняють проекти:

1. Внутрішні або регіональні –це проекти, які організовані або всередині

навчального закладу, міждисциплінарні, або між навчальними закладами,

курсами, всередині регіону, одній країні (це відноситься тільки до

телекомунікаційних проектів).

2. Міжнародні –коли учасниками проекту є представники різних країн.

Ці проекти являють собою винятковий інтерес і для їх реалізації необхідні

засоби інформаційних технологій.

Згідно п’ятої ознаки (за кількістю учасників) можна виділити проекти:

1. Індивідуальні (особистісні) – виконуються між двома партнерами, які

знаходяться в різних навчальних закладах, регіонах, країнах.

2. Групові –між групами учасників.

3. Парні (масові) –між парами учасників.

За тривалістю виконання (шостої ознаки) проекти класифікують на:

1. Короткотривалі – для вирішення невеликої проблеми або частини

великої проблеми, які можуть бути розроблені на декількох заняттях з

програми одного предмета або міждисциплінарні.

2. Середньої тривалості –які виконуються протягом тижня або місяця.

3. Довгострокові – від місяця до декількох місяців.

На сьогодні до структурування проекту необхідно використовувати

слідуючі підходи:

 вибір теми, тип, кількість учасників;

 варіанти проблем, які необхідно досліджувати в рамках наміченої тематики

(навідні питання, ситуації, що сприяють визначенню проблеми, відео і т.д.,

мозкова атака з колективним обговоренням);

 розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження,

пошук інформації, творчих рішень;

 самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними, груповими,

дослідницькими, творчими задачами;

 проміжні обговорення отриманих даних в групах;

 захист, опонування, обговорення, експертиза, оголошення зовнішньої

оцінки, формулювання висновків.

Орієнтовні плани реалізації навчальних проектів у процесі розвитку

життєвої компетентності пропонують І.Г.Єрмаков, О.Д.Пузіков . Вони

передбачають реалізацію наступних проектів: творчих, ігрових, пізнавальних, дослідницьких, екологічних, проектів милосердя, культурологічних, інформаційних, економічних, практично – орієнтованих, самоосвіти та самовиховання, соціальних, профільних, інтегрованих, життєвих. Ефективність застосування методу проектів залежить від рівня підготовки суб’єкта навчання. Він повинен володіти такими вміннями:

інтелектуальними (працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати,

узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки;

творчими (висувати ідеї, знаходити варіанти розв’язання проблеми,

передбачати можливі наслідки рішень); комунікативними (відстоювати власну

точку зору, знаходити компроміс, прогнозувати свій результат); соціальними

(відповідати за результати своєї праці, розуміти і поважати точку зору інших).

Під час організації та виконання проекту педагог виконує такі функції:

 допомагає суб’єкту навчання у пошуку джерел інформації, одночасно

сам будучи ним;

 координує весь процес роботи над проектом; підтримує і заохочує

суб’єкта навчання до безперервного руху вперед у роботі над проектом,

допомагає, але не виконує роботи замість нього.

Разом з тим педагог повинен добре знати інтереси суб’єктів навчання, їхні

можливості, бажання, бути достатньо компетентним, комунікабельним,



толерантним, водночас з високим творчим потенціалом.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка