Мельник олександр Миколайович



Скачати 458.24 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації06.04.2016
Розмір458.24 Kb.
1   2   3

Порівнюючи отримані результати в контрольних та експериментальних групах, зазначимо, що високий рівень сформованості мотиваційного компонента в експериментальних групах (64,3%), у контрольних групах (33%) можна пояснити невеликим педагогічним досвідом і пошуком власного стилю професійної діяльності.

Разом з тим, певна кількість випускників (33,6% у експериментальних групах та 47% - у контрольних) відчувала потребу в діагностичних дослідженнях при зіткненні з труднощами в навчально – виховному процесі.

Встановлено пряму залежність між рівнем оволодіння діагностичною діяльністю та арсеналом засобів педагогічної взаємодії: глибоке і всебічне вивчення особливостей учнів вимагає і зміни методів, форм, засобів організації навчально – виховного процесу, що дозволяє максимально індивідуалізувати педагогічний процес, створити оптимальні умови для розвитку кожного вихованця.

Аналіз даних засвідчує приріст сформованості операційного компонента (високий рівень - 21,12%), що свідчить про ефективність змістовно – діагностичного характеру організації педагогічної практики.

В ході дослідження встановлено, що ефективність підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності значною мірою залежить від психолого - педагогічних умов методичного забезпечення цього процесу.

Виявлені і теоретично обґрунтовані можливості гуманізації педагогічного процесу, що передбачало співробітництво викладачів і студентів у їх самовихованні, самозміні, самоосвіті; реалізацію індивідуального підходу до організації навчання з урахуванням: вихідного рівня підготовленості студентів, особливостей їх пізнавальних психічних процесів та мотивів; запровадження системи різнорівневих завдань; налагодження роботи консультпунктів для індивідуальної допомоги студентам; посилення ролі гіпотетичного мислення у навчанні, що сприяє формуванню умінь діагностики, прогнозування; зростання питомої ваги діалогічних форм навчання як особливої взаємодії повноцінних розумінь (М.Бахтін), що обумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогів.

Проводячи експеримент, ми прийшли до висновку про необхідність спеціальної підготовки викладачів педучилищ до діагностичної діяльності. Обстеження викладачів за методикою "Квадрат функцій" (Є.М.Павлютенков) виявило рівні готовності викладачів до побудови педагогічного процесу на діагностичній основі. На основі отриманих результатів запропоновано програму підготовки викладачів (20 годин), яка реалізувалася через роботу предметних комісій. Результати дослідної роботи свідчать, що 91, 4% викладачів зрозуміли значення діагностичної діяльності в педагогічному процесі, 65,8% - краще познайомилися із діагностичними методиками, глибше пізнали особливості студентського віку - 97,5%, зрозуміли необхідність внесення коректив у планування і проведення власних занять - 71,9%. Отже, програма підготовки сприяла теоретичному зростанню викладачів з даного питання і стала стимулом активного пошуку шляхів удосконалення педагогічної майстерності.

В експериментальному дослідженні ми передбачали перенесення акценту з навчаючої діяльності викладача на пізнавальну активність студента. Опитування студентів свідчить про те, що 93% відзначають інтелектуальне задоволення від активної роботи, 87% мають змогу засвоювати матеріал в основному під час занять, 79% вказують на зв’язок занять із майбутньою професією. Важливою умовою в процесі оволодіння студентами діагностичною діяльністю є стимулювання механізмів самовиховання, систематична, цілеспрямована робота за програмою індивідуального професійного становлення протягом усіх років навчання в училищі.

Отримані результати підтвердили наше припущення про те, що підготовка вчителя до діагностичної діяльності відбувається найбільш ефективно на індивідуально - творчому та особистісно - діяльнісному рівнях, що вимагає від викладачів такої побудови педагогічного процесу, який характеризується визнанням унікальності кожного студента, повагою до нього, педагогічним тактом та оптимізмом.



У процесі експериментальної роботи виявлено ще одну важливу умову – необхідність професійної спрямованості всього навчального процесу на підготовку студентів до діагностичної діяльності. Для виконання поставленого завдання виявлено комплекс спеціально розроблених і адаптованих заходів, які передбачають визначення провідної мети кожного навчального предмета, його можливостей у підготовці майбутніх учителів до діагностичної діяльності; виявлення найбільш вагомих професійних знань, які сприяють формуванню компонентів педагогічної діагностики; визначення доцільної структури навчального предмета, питомої ваги кожної її частини; розроблення практичних завдань і занять, які є засобом формування усіх компонентів діагностичної діяльності.
Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки:




  1. Сучасний гуманістичний підхід до організації навчання та виховання робить актуальним завдання підготовки майбутнього вчителя – діагноста. Разом з тим, існуюча практика підготовки сучасного вчителя у педагогічних закладах не ставить за мету засвоєння студентами знань із діагностичної діяльності, не передбачає вправляння їх у формуванні діагностичних умінь.

  2. Результати констатуючого експерименту свідчать, що випускники педучилища, визнаючи значення діагностичної діяльності вчителя у побудові педагогічного процесу, мають недостатній рівень знань про сутність, компоненти діагностичної діяльності. Рівень знань, умінь і навичок діагностики, мотиваційна готовність студентів – випускників є недостатніми для побудови особистісно зорієнтованого навчально – виховного процесу на діагностичній основі. Майбутні вчителі відчувають утруднення у вивченні індивідуальних особливостей учнів, визначенні рівня научуваності, вихованості, вивченні класного колективу, його особливостей, аналізі загального педагогічного процесу, виявленні результатів власної педагогічної діяльності, своїх переваг і недоліків. Обмеженим є і арсенал методів діагностики у студентів – випускників, які зорієнтовані переважно на використання тестів, бесід. Значна частина майбутніх учителів відчуває утруднення у виборі методів педагогічної діагностики, методики їх використання та обробленні результатів досліджень. Основною причиною такого стану справ є відсутність у колективах педучилищ цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності. Потребують змін, корекції програми навчальних предметів і педагогічної практики, система виховної роботи в педагогічних училищах.

3. На основі вивчення сучасної філософської та психолого – педагогічної літератури встановлено, що діагностика як особливий вид проміжного пізнання передбачає проникнення у приховану внутрішню сутність явища на основі обмеженої кількості ознак, що дозволяє одержати реальну наочну картину розвитку подій, явищ. Організація педагогічного процесу вчителем початкових класів вимагає використання педагогічної і психодіагностики та їх органічне поєднання в діагностичну діяльність.

У дослідженні сформульовано зміст поняття “діагностична діяльність”. Під діагностичною діяльністю ми розуміємо свідому цілеспрямовану активність, спрямовану на виявлення стану, рівня розвитку, змін суб’єктів педагогічного процесу з метою прогнозування навченості та вихованості учня і колективу, розроблення стратегії і добору необхідних методів і засобів організації педагогічного процесу, зростання педагогічної майстерності вчителя. Визначено, що діагностична діяльність учителя початкових класів виступає специфічним видом психолого – педагогічної діяльності та наскрізним складовим елементом будь – якої діяльності.

4. Доведено, що успішне здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання передбачає постійне вивчення учня та колективу, навчального процесу (мети: освітньої, виховної, розвивальної; організаційних засобів: методів, форм, прийомів) та професійного самовдосконалення вчителя. Отже, об’єктом діагностичної діяльності вчителя є педагогічний процес, що дозволяє діагностувати, проектувати та конструювати особистісно орієнтоване навчання та виховання.

У дослідженні виявлено і розкрито зміст функцій діагностичної діяльності:

інформаційної (забезпечує інформаційний обмін у навчально – виховній системі); вимірювальної (дає можливість виразити динаміку розвитку якостей, які вивчаються); контрольно – регулятивної (дозволяє знаходити, виправляти недоліки виховного та навчального процесів як змістового, так і організаційного характеру); розвивальної (виявляє суттєві закономірності між різноманітними педагогічними явищами); виховної (сприяє розвитку і самовихованню особистості вчителя).

5. У структурі діагностичної діяльності вчителя початкових класів як цілісному системному утворенні визначено і теоретично обґрунтовано її компоненти, розкрито їх зміст:

а) мотиваційний – гуманістична спрямованість учителя, яка виражається в ставленні до дитини як до вищої цінності, бажанні і потребі будувати педагогічний процес на діагностичній основі та потребі у постійному професійному самовдосконаленні;

б) змістовий компонент – знання сутності та особливостей діагностичної діяльності, методів педагогічної діагностики, методики проведення досліджень та статистичної обробки даних; особливостей школярів різних вікових груп, факторів, що впливають на результати навчання та виховання; власних відмінностей, особливостей професійної діяльності, класного колективу, закономірностей його формування; закономірностей педагогічного процесу; передового педагогічного досвіду;

в) операційний – вміння визначати навчальні можливості і здібності школярів різних вікових груп; фактори, що впливають на результати навчання та виховання; діагностувати результати власної педагогічної діяльності, власні переваги і недоліки; досвід колег; співвідносити свій досвід з педагогічною теорією і практикою, критично оцінювати підручники, програми; діагностувати педагогічні ситуації, реальний педагогічний процес; виявляти причини неуспішності і невихованості школярів, рівень научуваності і вихованості учнів. Компоненти діагностичної діяльності взаємовпливають та взаємодоповнюють один одного.

6. Проведений педагогічний експеримент дав змогу усунути протиріччя між визнанням значимості діагностичної діяльності вчителя і стихійністю її формування в процесі засвоєння майбутніми вчителями цієї діяльності.

Запропонований системно – цільовий алгоритм поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності охоплював цілісний педагогічний процес (навчальну діяльність, систему виховної роботи, педагогічну практику); передбачав поступове ускладнення видів діяльності від першого до останнього курсу навчання при акцентуванні уваги на формування певного компонента. На початковому етапі переважно формувався мотиваційний (системоутворюючий) компонент засобами факультативу “Вчись учитись. Пізнай себе”, системою виховної роботи. Основний етап передбачав формування змістового компонента через запровадження експериментальної програми із “Педагогіки”, доповненої знаннями основ діагностичної діяльності та системою завдань для вправляння студентів у формуванні діагностичних умінь. Завершальний етап акцентував увагу на формуванні операційного компонента шляхом запровадження змістовно – діагностичної організації педагогічної практики студентів.

Результати дослідження дають підстави вважати, що реалізація особистісно – діяльнісного та індивідуально – творчого підходів у підготовці майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності сприяла перетворенню студента в суб’єкта педагогічного процесу, реалізації програми індивідуального професійного становлення.

7. У процесі дослідно – експериментальної роботи виявлено психолого – педагогічні умови, які мають позитивний вплив на підготовку майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності:


  • повага до особистості студента, педагогічний оптимізм, педагогічний такт;

  • професійна готовність викладачів педучилища до побудови навчально – виховного процесу на діагностичній основі;

  • врахування вікових та характерологічних особливостей студентів;

  • стимулювання механізмів самовиховання;

  • професійна спрямованість навчально – виховного процесу на формування компонентів діагностичної діяльності.

8. Формуючий експеримент підтвердив в цілому ефективність системно – цільового алгоритму поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, про що свідчать такі дані: зменшились показники низького рівня готовності студентів до діагностичної діяльності (12%) та спостерігається відчутний приріст показників середнього (13%) та високого (26%) рівнів.

Перспективними напрямами дослідження даної проблеми ми вважаємо вдосконалення педагогічного процесу, спрямованого на підготовку майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, розроблення методик, які можуть бути використані вчителем початкових класів у самостійній педагогічній діяльності, виявлення шляхів і умов становлення вчителя – діагноста після закінчення ним педагогічного училища.


Основні ідеї та положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Мельник О.М. Готовність майбутніх учителів до діагностичної діяльності як необхідна умова творчості // Професійна творчість у системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів: Зб.наук. пр. – Київ – Запоріжжя, 1997. – №6. – С.105-107.

2. Мельник О.М. До питання про сутність педагогічної діагностики // Творчість: ідеал і принципи педагогічної діяльності: Зб.наук.пр. – Київ – Запоріжжя, 1998. - №8. - С.109-113.

3. Мельник О.М. Індивідуально – творчий підхід до навчання майбутніх учителів аналітико – діагностичній діяльності // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. – Київ – Запоріжжя, 1999.- №14. – С.26-29.

4. Мельник О.М. Підготовка майбутніх учителів до діагностичної діяльності // Психолого – педагогічне забезпечення навчально – професійної діяльності: Зб.наук.пр. – Запоріжжя: Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, 1998. - №10. – С.157 – 166.

5. Мельник О.М. Проблемний підхід до викладання психолого – педагогічних дисциплін // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр.- Київ – Запоріжжя, 1999. - №15. – С.129-131.

6. Мельник О.М. Стимулювання механізмів самовиховання студентів у педагогічному процесі педучилища // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. – Київ – Запоріжжя, 2001. - №18. – С.186 – 189.

7. Мельник О.М. Формування аналітико – діагностичних умінь у майбутніх учителів у процесі вивчення психолого – педагогічних дисциплін // Професійне становлення педагогічних працівників: Зб.наук.пр. – Запоріжжя: Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, 1997. - №5. – С.84- 89.

8. Мельник О., Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою: діагностика і психологічна підтримка студентів// Освіта і управління, 2000 (2001). – Т.4. - №1-2. С.106-114

9. Мельник О., Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою студентів: змістовно – діагностичний підхід // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково – практичної конференції. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С.129 – 134.


Анотація
Мельник О.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандитата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2002.

Дослідження присвячено теоретичному обгрунтуванню та експериментальній перевірці шляхів, засобів та психолого-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності в цілісному педагогічному процесі педучилища. З’ясовано, що діагностична діяльність учителя є необхідною умовою особистісно орієнтованого навчання та виховання. Виявлено протиріччя між визнанням значимості діагностичної діяльності в професійній діяльності вчителя початкових класів та відсутністю системи роботи з її формування.

Визначено сутність, зміст та структуру діагностичної діяльності, її місце в педагогічному процесі; розроблено та експериментально перевірено на ефективність системно-цільовий алгоритм поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності; розкрито особливості формування мотиваційного, змістового та операційного компонентів діагностичної діяльності в навчальному процесі, системі виховної роботи, під час різних видів педагогічної практики.

Експериментально виявлені і апробовані на практиці психолого-педагогічні умови поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності в цілісному педагогічному процесі педучилища.

Ключові слова: особистісно орієнтоване навчання, діагностична діяльність, мотиваційний, змістовий, операційний компоненти, діагностичні уміння, системно-цільовий алгоритм.
Аннотация
Мельник А.Н. Подготовка будущих учителей начальных классов к диагностической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному исследованию проблемы подготовки студентов педучилища к диагностической деятельности. Опираясь на существующий опыт педагогической деятельности, анализируя результаты педагогической практики студентов, мы пришли к выводу, что будущие учителя, признавая значение диагностической деятельности при построении учебного процесса, имеют недостаточный уровень знаний о сущности, компонентах диагностической деятельности. Уровень знаний, умений и навыков диагностики, мотивационная готовность студентов-выпускников недостаточны для построения учебно-воспитательного процесса на диагностической основе. Основной причиной такого состояния дел есть отсутствие целенаправленной подготовки будущих учителей начальных классов к диагностической деятельности.

Организация педагогического процесса учителем начальных классов требует использования педагогической диагностики и психодиагностики, их органического соединения в диагностическую деятельность. Диагностическую деятельность мы определяем как сознательную, целенаправленную активность, способствующую выявлению состояния, уровня развития, изменению субъектов педагогического процесса с целью прогнозирования обучаемости и воспитанности учащегося и классного коллектива, построению стратегии и подбора необходимых методов и средств организации педагогического процесса, усовершенствованию педагогического мастерства учителя.

Диагностическая деятельность учителя начальных классов рассмотрена как специфический вид психолого-педагогической деятельности и сквозной элемент любой деятельности. В структуре диагностической деятельности учителя начальных классов, как целостном образовании, выделены компоненты: мотивационный, содержательный, операционный.

Профессиографический подход к анализируемой проблеме позволил представить модель готовности выпускника педучилища к диагностической деятельности, которую можно использовать в качестве образца для подготовки.

В работе представлены диагностические методики и критерии характеристик разноуровневых групп студентов (низкий, средний, высокий), в зависимости от сформированности мотивационного, содержательного, операционного компонентов диагностической деятельности.

В основу педагогического эксперимента подготовки будущих учителей начальных классов к диагностической деятельности положена концепция системного подхода, которая предусматривала организацию эксперимента с учетом структурного, генетического и функционального аспектов подготовки, а также мотивационного, содержательного и операционного компонентов.

Системно-целевой алгоритм поэтапной подготовки будущих учителей начальных классов к диагностической деятельности охватывал целостный педагогический процесс (учебную деятельность, систему воспитательной работы, педагогическую практику); предусматривал постоянное усложнение видов деятельности от первого до последнего курса обучения при акцентировании внимания на формирование определенного компонента. На начальном этапе формируется мотивационный (системообразующий) компонент средствами факультатива "Учись учиться. Познай себя", системой воспитательной работы. Основной этап предусматривал формирование содержательного компонента путем внедрения экспериментальной программы по педагогике, дополненной знаниями основ диагностической деятельности и системой заданий для формирования у студентов диагностических умений. Заключительный этап акцентирует внимание на формировании операционного компонента через содержательно-диагностический характер педагогической практики студентов.

Установлена взаимосвязь между качеством подготовки будущих учителей к диагностической деятельности и организацией педагогического процесса на основе личностно-деятельностного и индивидуально-творческого подходов, что способствует превращению студента в субъекта педагогического процесса, реализации программы индивидуального профессионального становления, которая базируется на механизмах самоусовершенствования, способствует организации внедрения системно-целевого алгоритма поэтапной подготовки.

В процессе исследовательско-экспериментальной работы выявлены психолого-педагогические условия, которые имеют положительное влияние на подготовку будущих учителей начальных классов к диагностической деятельности. Материалы исследования положены в основу методических рекомендаций для преподавания курса педагогики, прохождения студентами педагогической практики. Методические рекомендации дают возможность преподавателям и студентам педучилища строить педагогический процесс на основе принципов педагогики сотрудничества, стимулируют механизмы самовоспитания будущих учителей, ориентируют их на содержательный, а не процессуальный характер педагогической практики.

Разработана программа курса "Диагностическая деятельность преподавателя педучилища", основанная на активных методах работы. Она способствует расширению знаний преподавателей об особенностях студенческого возраста, методах научно-педагогических исследований, стратегии построения педагогического процесса на диагностической основе.

Полученные результаты могут быть использованы для повышения эффективности процесса подготовки будущих учителей к диагностической деятельности. Использование методических рекомендаций организации проведения факультатива "Учись учиться. Познай себя", проведение педагогической практики студентов, реализации индивидуальной "Программы профессионального становления учителя", апробация авторской программы курса "Педагогика" может способствовать усовершенствованию профессиональной подготовки будущих учителей в педагогическом процессе училища.

Ключевые слова: личностно ориентированное обучение, диагностическая деятельность, мотивационный, содержательный, операционный компоненты, диагностические умения, системно-целевой алгоритм.
Annotation
Melnyk O.M. Graining of future teachers of primary to diagnostic activity. Manucript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of pedagogical sciences in the speciality 13.00.04. - theory and methods of professional education. - Central institute of post – graduation studies of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The investigation is devoted to the theoretical foundation and experimental test of ways, means and psycological and pedagogical conditions in training of future teachers of the primary school to their diagnostic activity in pedagogical process of the teachers` training college. It has been cleared up that the diagnostic activity of a teacher is a necessary condition of the education directed on the personality. There is a contradiction between the definition of the diagnostic activity importance in the professional work of the primary school teacher and the absence of systematic work on its forming.

The essence, contents and structure of the diagnostic activity, its place in the pedagogical work have been defined; the system and aim algorithm of gradual training of the primary school future teachers to their diagnostic activity has been worked out and tested on efficacy. We have discovered the peculiarities of forming motive, contents and operative components of the diagnostic activity in the teaching process, in the system of up-bringing in different kinds of pedagogical activity.



Psycological and pedagogical conditions of the gradual training of the primary school teachers to their diagnostic activity in the pedagogical work of the teachers` training college have been discovered in experiments and tested in practice.

The key words: a personality directed education, diagnostic activity, motive and contents components, diagnostic habits, system and aim algorithm.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка