Матеріали. Таблиці та кольорові фотографії писанок, таблиці символіки, кольорові фотографії писанок регіонів України, писанки. Мотивація навчальної діяльності



Скачати 163.67 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір163.67 Kb.
Мета. Розширити і поглибити уявлення дітей про історію походження писанки та народну символіку; ознайомити з традицією описування писанки як оберега, розповісти про основні символічні знаки писанки, їх магічні значення, роль кольорів. Формувати усвідомлене ставлення до свят та залучати дітей брати в них участь, дотримуватися традицій та обрядів свого народу. Розвивати окомір, відчуття кольору, виховувати інтерес до декоративного мистецтва, бажання самим творити красиві візерунки. Розвивати зацікавлення у пізнанні багатогранної культури нашого народу. Виховувати у дітей повагу до національних звичаїв і традицій, потребу дарувати людям радість своєю творчістю.

Матеріали. Таблиці та кольорові фотографії писанок, таблиці символіки, кольорові фотографії писанок регіонів України, писанки.

Мотивація навчальної діяльності. Діти повинні знати звичаї та обряди українського народу, народну символіку, символічні знаки писанок, їх магічне значення.

Обладнання. Віск бджолиний, серветки, м'яка тканина для зняття воску, яйця курячі, натфель, писачки, олівці, барвники, пластмасова ложка, лотки для яєць.

(Звучить запис церковного дзвону і співу «Христос Воскрес!»).

Вчитель.

Христос Воскрес!

Радійте, діти! Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти, Кладіть на Божий хрест вінок. На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес. Збирайтесь, діти! Нумо співати, Христос Воскрес,

Христос Воскрес! Все міцніше з'єднується душа України - її слова, споконвічна символіка, національність, свідомість із тілом України - її народом. Тому всім нині сущим і нині воскресшим - наше «Христос Воскрес!». Діти. Воістину Воскрес!

Бібліотекар. Відповідає народ: «Воістину Воскрес». Це означає: справді є, справді ожив і живе з нами.

Великодні свята - це великий день Воскресіння Христового. Як увесь світ і увесь народ, так і ми повинні знати, що Великдень - це пам'ять тієї світлої події, коли Ісус Христос, що за нас терпів розп'яття на хресті, воскрес, тобто встав із гробу власною силою.

Біблія описує це так: третього дня, по смерті Ісуса, зійшов ангел із неба і відвалив камінь від гробу, де лежало тіло Христа. Землетрус страшний відчули всі. Воїни, що стерегли його, втекли з переляку в місто. Душа Ісуса з'єдналася з тілом, і він вийшов з гробу.

Пам'ять про цю подію святкуємо у Великодню неділю. До цього дня люди постять, сумують і не їдять м'ясного. Лиш у неділю після освячення паски і яєць їдять м'ясне. Цей день дуже велично і весело зустрічають. Радіє земля, все живе. Ось про це і в пісні сказано: «Христос Воскрес»,(співають пісню).



Вистава «На Великдень»

Яйце.

Хтось тисне щохвилини,

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спина

Й болить вже правий бік.

Гей! Хто тут? Озовися!

Наліг, що вже тріщить.

Ти чуєш?

Підіймися,

Не можу біль терпіть!

Хрін.

Хто ниє біля мене

У цей святковий день?

Яйце.

Це я, Яйце свячене,

Хтось душить наче пень.

Хрін (придивившись).

То Шинка, друже милий,

Обабіч розляглась,

Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсуває Шинку).

Шинка. А вам до того зась!

Яйце.

Тепер уже вільніше

Та й біль вже не такий.

Хрін. І вигляд веселіший.

Яйце. Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін.

Що за такого мають,

Мені не дивина.

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні Пасхи свято,

Я незамінний тут.

Який смачний я з м'ясом.

Ковбаса(ображено).

Хвалько ти, шалапут,

Смачніше всіх на світі

І найситніша - я.

Мене їдять і діти,

І вся людська сім'я:

Гей гоп-са, гоп-са-са.

Червоні в мене боки -

Танцює ковбаса.

Масло.

Я так потрібне людям

їм ситності даю,

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п'ють.

Без мене свято Паски

Не може обійтись.

Сир.

Скажи мені, будь ласка,

Не гірший я, ніж ти.

До мене дай сметани.

Хоч пальці оближи.

Й вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи!

Паска (гордо).

Та що там говорити?

Важливіша я тут,

Без мене вас до церкви

Святити не підуть.

Я голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й з паскою Великдень

Звуть люди на землі,

Тоді день є великий,

Як паска на столі.

До того ж я багата

Родзинками й медком,

їдять мене на свята

Із м'ясом, молоком.

Крейда.

Я теж, як ви, свячена.

Мене із церкви принесли,

На дверях, хоч не винна,

Малюю я хрести.

Писанка.

Я писана красуня -

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я,

їх славлять у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

Шинка.

«Краса», «любов» - всі трублять,

Давно я знаю вас,

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

Писанка.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Нам радості дає.

Хрін (додавши).

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина,

Жива блакить барвінка

Й хода весни красна.

Свічка (до всіх).

О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім.

Свята - це дні єднання.

З родиною родин.

Це наше славне знам'я,

Бо лиш народ один.

Ми знаєм тільки чвари

І множимо роздор.

Вкраїнці! Досить сварок,

Єднаймось під прапор,

Так нашому народу Франко давно казав.

Будуймо ж дім із згоди,

Бо слушний час настав.

Бібліотекар.

З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра, сонця. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого, недоброго. Писанка - символ краси, весни, Великодня й України. Сьогодні і ми заглянемо до світлиці, де створюються писанки. Зустрінемося із мистецтвом писанки, відкриємо і прочитаємо сторінки історії і писанкарства, пригадаємо народні звичаї та обряди, пов'язані з писанкою. Дотепер серед народу живуть перекази, що з писанки (яйця) почався світ. У давнину яйце було символом життя, символом його зародження, в афінських оповіданнях мовилося: «З однієї половинки шкарлупи утворилася земля, з другої - небо, з жовтка - сонце, білка - місяць, а з інших решток - зорі». У стародавніх перських храмах зберігалися золоті зливки у формі яйця, розмальовані різними кольорами.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і зараз вважають її особливою святинею, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого.

Моя бабуся розповідала, що писанки приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

Я знаю, що шкарлупу від писанок зберігають, потім вивішують на городі на полицях, щоб у землі не заводились черв'яки. А освячені писанки підвішують під образами, бо вірять у те, що вони охоронятимуть усіх мешканців хати від злих духів.

Учениця. Мені мама розповідала легенду про писанку.

Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців. А коли повернуться, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють, доти й світ буде. Бібліотекар. Що ми знаємо про писанку?

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало замислюємося над його історією, символікою, над тим, що означає, наприклад, «кривулька», «рибка», «олень», «хрест».

Розгадаємо таємниці кольорів, орнаментів на писанці!

А що означають кольори на писанці?

(Учні по черзі).

Кожний колір фарби для писанки має світ символ.



Червона фарба означає радість життя, любов для молодих, надію на одруження.

Жовта, оранжева присвячена сонцю, зорям і місяцеві, в господарстві - урожай, тепло, приріст покоління.

Зелена - символізує весну, воскресіння природи, багатство тваринного і рослинного світу.

Чорна - нескінченність життя людини, продовження його в потойбічному світі.

Червона з білим означає пошану до духів, подяку за охорону від злих сил.

Синій - сила і здоров'я, здоровий дух.

Білий -

одночасно (4-5) означають родинне щастя, мир, любов. чистота і світлість людської душі.





Кілька фарб

Чорна з білим- пошана до духів. Подяка за охорону.

Бронзова (коричнева) фарба - матір-земля, її врожаї, щедрість для людини.

Орнаменти, що найчастіше зустрічаються на писанках, тісно пов'язані з нашим життям. Вони необхідні людям.



Трикутник репрезентує Трійцю;

сітка потяг Христа до людей;

Риба - символ Христа; перші букви слів «Ісус Христос - Син Бога - Спасителя» грецькою мовою утворюють слова «ichtibys» що означає « риба »

Вчитель Найбільшим святом весни є Великдень. У нас, в Україні, це свято завжди відзначалося урочисто. Воно пов'язало в собі суто народні звичаї і традиції передхристиянських часів із християнськими обрядами. Нині Великдень - церковне свято. Готуються до нього заздалегідь. Ми пережили Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й в домі у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць. І ось прийшов довгожданий Великдень... У кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити. Діти, а хто знає вірш про Великдень? Розкажіть, а ми послухаємо. ХЛОПЧИК:

"Великодній привіт".

На дзвіниці дзвонять дзвони,

Великодні, голосні



  • Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Це Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна:

Квіти сині, жовті, білі

Розсипає скрізь вона.

Любі друзі, добрий ранок!

Всім привіт! Христос воскрес!

Час співати нам веснянок,

Щоб із серця смуток щез! (Г.Завадович)

Вчитель:

Для веснянок час настав. (Запрошує дітей співати веснянок, водити хороводи, кривого танцю).



Вчитель:

Потомились? Відпочиньте та послухайте вірші, які діти вивчили до цього прекрасного свята. (Троє дітей читають:)

III. В траві фіалочки зітхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька, аж сяє

-Христос воскрес!

Христос воскрес!

III. Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися -

Христос воскрес!

Христос воскрес! (Катерина Перелісна)



Дівчинка:

Гарна писанка у мене



  • Мабуть, кращої нема

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнесеньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе

Для зразочка залишу,

А для тата і для мами

Я ще кращу напишу. (Катерина Перелісна)



ХЛОПЧИК (до ведучої): А що означає тарілка з травичкою, що стоїть на виставці серед пасок і писанок?

Вчитель: На Херсонщині існує цікавий звичай ставити на Великодній стіл тарілку, на якій могилкою насипана земля з зеленою травичкою, що росте з неї. Це посіяний овес за два тижні перед святом. Навколо цієї "могилки" кладуть стільки червоних яєць, скільки в цій хаті померло рідні. Ця тарілка стоїть цілий тиждень, аж до Хоминого понеділка. Так ми зберігаємо пам'ять про померлих родичів.

Вчитель: Поки журі (батьки й вчителі) розглядають виставку пасок та яєць, ми пограємо у Великодні ігри крашанками.

I гра. НАВБИТКИ. 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого залишилася ціла.

II гра. У СЛІПЦЯ. Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.

III гра. ГРА З ЯЙЦЕМ. Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Хтось з дітей починає гру. Він ходить перед дітьми й стукає своєю крашанкою по тих, що в руках у гравців. Всі разом промовляють:

Стали діти у кільце,

В кожного в руці яйце.

Галі випало на славу

Розпочати цю забаву -

Дуже милу престару

Великодню гарну гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне - трісь та "Ай",

А в самої ціле, й край.

Бач яке воно міцне!

Галя далі радо йде.

Трісь та трісь!

Аж раптом, хрусь і

Гру продовжує Петрусь.

Один за одним діти виходять з гри. Той у кого крашанка вціліла, показує її всім, примовляючи: Крашанка моя міцна, То й у грі перемогла.

Вчитель: Настав час провести вікторину:

1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?

2. Як розписують писанки?

3. Які узори наносять на писанку?

4. Чим відрізняються між собою: писанка, крашанка, дряпанка, крапанка?

5. Чи можна читати писанки?



6. Які узори ви знаєте на писанках? («Безконечник», «Берегиня», «Небесні олені», «Сосонка» і інші).

7. Коли не можна писати писанку і чому? (Коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця).

8. Коли яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).

9. Як довго можна зберігати писанку? (Коли середину сирого яйця видути, писанку можна зберігати дуже довгий час).

10. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта -з кори молодих яблуневих віток, чорна - з підсоленого відвару молодої вільхи...).

11. В Канаді писанці поставлений пам'ятник. Хто знає назву міста, де стоїть цей пам'ятник? (Місто Єдмонтон).



Вчитель: Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли. Послухаємо підсумки журі.

(Підводяться підсумки, переможців нагороджують).



ПОДАРУНОК

Дивне диво, диво з див:

Хтось яєчко загубив.

І не в місті, не в селі,

А під лісом у траві,

І не біле — кольорове.

Звірі й птиці із діброви —

Жаби, миші, круки й сови,

Білка, вовк, ведмідь і лис —

Всі посходились під ліс.

«Що воно таке?» — питають,

Вгадують і не вгадають.

Кажуть: «Щоб це не було,
Передаймо у село

В подаруночок на свята

Чемним хлопцям і дівчатам!»

Зайчик кошичка узяв,

Писанку туди поклав

І утішно попід ліс

Дітям писанку поніс.

Роляник

ПИСАНКИ

Написала для діток

Цілу миску писанок.

Ці в квіточки, ті в пасочки,

Ті в зелені знов листки...

А ті в зірочки ясні -
Ті в метелики дрібні...

То ж то злопотить з-під стріхи

Гомін радості та втіхи!

Повна миска писанок

Для вкраїнських діточок...

І. Трешневська
ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ

Що за дивні яєчка

Наша курочка знесла!

Намальоване гніздечко

Ще й пташиночка мала,

Навкруги — барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки...

Чи здогадуєтесь, діти,

Що це. Певно — писанки!

їх не курочка знесла,

Їх матуся принесла,

Ми гуртом розмалювали

Для святкового стола:

Сяють наші писанки, —

Як весняні квіточки!

Леонід Полтава
НА ВЕЛИКДЕНЬ

На дзвіниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

І так любо для діток!

Позбігалися гуртами

І на сонці крашанками:

Цок, цок!

О. Стефанович
МАЛЕНЬКА ПАСКА В ВЕЛИКЕ СВЯТО

Печуть матуся велику паску,

Бо ж Великодній надходить час,

А діти просять: «Зробіть нам

ласку.

Спечіть маленьку паску для нас!»

Маленьку паску спекли матуся –

Яка ж гарненька, хоч і мала!

В кошичок вклала її Ганнуся

І посвятить в церкву пішла.

Пасок великих кругом багато,

Однак маленька — найкраща з всіх!

Маленька паска в велике свято

То дітям радість, веселий сміх.

Роман Завадовий
КРОСВОРД ОЙ, КОТИЛАСЬ ПИСАНОЧКА ПО СИНЬОМУ НЕБІ...

1. На небі зірка засіяла,


І народився Божий син.
Спасителю довічна слава,

Бо Він у Всесвіті один. (Ісус)

2. Барвисте яйце
По столі котилось,

З ковбасою подружилось,

Біля хрону покрутилось,

В храмі освятилось. (Писанка)

3. Ісус його на плечах ніс,
Помер на ньому і воскрес.
Він став святинею для всіх.
Вгадайте, діти, що це?.. (Хрест)

Ой, за лісом,


За пралісом

Золота діжа сходить. (Сонце)

Розцвітають квіточки,

Веселяться діточки

Прийшла до нас чарівна

Із Великоднем... весна



Є у кожного з нас ненька

Турботлива і рідненька.



Є й в Ісуса рідна мати,

Ви повинні її знати.

її ім'я, наче мрія,

Ніжне й лагідне — ... (Марія)



7. Він прилітає завжди з висоти.
Там, де будують зоряні мости,
Білими крильцями нас огортає

І від біди і незгоди рятує. (Ангел)





Вчитель: Святковий день тягнеться без роботи дуже довго, тому-то його й назвали Великдень. А ми з вами розповідали вірші, водили хороводи, грались й потомились... То ж сідайте, будемо пригощатись. (Іде пригощання всім тим, що було на виставці).




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка