Марк Твен був першим справді американським письменником, і всі ми відтоді його наступники



Скачати 43.09 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір43.09 Kb.

Марк Твен



(1835—1910)

Марк Твен був першим справді американським письменником, і всі ми відтоді — його наступники.

Вільям Фолкнер

Сторінки життя і творчості

У Сполучених Штатах Америки живуть люди різних національностей, культур і віросповідань. Колись вони залишили свої рідні домівки й вирушили шукати кращої долі до Північної Америки.

Будувати державу на новому континенті було нелегко, ще двісті років тому там точилися війни й жорстока боротьба за панування. Протягом тривалої боротьби й запеклих громадянських війн Америка, урешті-решт, позбулася рабства, люди різних культур і традицій навчилися разом жити, розбудовувати свою державу й пишатися нею.

Відомий американським письменник Марк Твен належав до покоління, на долю якого випала Громадянська війна (1861-1865). Тоді мешканці Півночі країни повстали проти рабовласників Півдня, на плантаціях якого працювали безправні чорношкірі раби.

Семюел Ленгхорн Клеменс (справжнє ім’я митця) народився

ЗО листопада 1835 р. в селищі Флориді (штат Міссурі), пін був шостою дитиною в багатодітній сім’ї.

Батьками майбутнього письменника Марка Твена були Джон Маршал і Джейн Леміїтон Клеменс, емігранти1 з Англії. Вони



1 Емігранти — люди, котрі залишили батьківщину й виїхали в іншу країну для постійного проживання.

не мали великих статків і через те були змушені переїжджати з місця на місце. Коли Семюел був ще дитиною, його родина переїхала до містечка Ганнібала (штат Міссурі). Де б він потім не бував, Ганнібал займав у його душі особливе місце. Це було місто його дитячих років, мрій і спогадів. Усе, що він там бачив (стосунки між представниками різних верств, школа, церква), згодом знайшло відображення в його книжках.

Найбільшим захопленням Семюеля була річка Міссісіпі. Тому не випадково він обрав собі псевдонім1 — Марк Твен, що з англійської (Mark Twain) означає мірка два (тобто 3, 6 м). Цим висловом часто послуговувалися працівники річкового порту і суден, повідомляючи про достатню глибину для безпечного плавання пароплавів. Майбутній письменник теж колись працював лоцманом2. Після смерті батька він був змушений з 12 років працювати й допомагати матері утримувати родину.

1    Псевдонім - вигадане ім’я, що використовується людиною замість справжнього; літературне ім’я митця.

2    Лоцман — провідник суден (морських або річкових).

«Пригоди Тома Сойєра» (1876) принесли Марку Твенові світове визнання. Читачі одразу полюбили героя книжки за талант фантазування, уміння захопити інших своїми мріями та іграми, а ще — за його вірність у дружбі, щирість почуттів, благородство душі. У той час, коли Марк Твен писав «Пригоди Тома Сойєра», американські дітлахи переважно читали книжки, призначені для недільних шкіл. У них ішлося про вельми слухняних хлопчиків і дівчаток, яким за хорошу поведінку було забезпечено шлях до раю. Митці писали про дітей як про «маленьких дорослих», дитячі пустощі й фантазії вважалися недоліками. А Марк Твен вирішив створити книжку про «поганих», іншими словами — про звичайних дітей, яким не дуже хочеться вчитися (адже тогочасна освіта також перетворювалася на засіб насильства), але які вміють товаришувати, виручати одиеі одного з біди, палко захоплюватися, бути самими собою.

Великим досягненням письменника було те, що він правдиво змалював повсякденну дійсність. Він зображує світ очима дитини й щиро дивується разом із нею, спостерігаючи за світом дорослих. Твір «Пригоди Тома Сойєра» побудований на протиставленні (антитезі) різних світів — дітей і дорослих, слухняних і неслухняних хлопчиків. Своєю книжкою Марк Твен повертав юному поколінню віру в самих себе, закликав дітей усього світу бути природними, щирими, відданими, шляхетними.

Свого улюбленого героя письменник не полишив і згодом написав продовження твору — «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1885), «Том Сойср за кордоном» (1894), "Том Сойєр — сищик" (1896). Розповідь про Гекльберрі Фінна вийшла зовсім іншою, на відміну від першої книжки. По-перше, історію повістував уже не автор, а його герой — Гек Фінн, а по-друге, доброзичливий сміх перетворився на гостру критику законів півдня Америки. За зображення дружби білого Гека з чорношкірим слугою Джимом твір за часів Марка Твена було вилучено з бібліотек багатьох штатів. Навіть тепер ця книжка викликає гострі дискусії серед громадськості. Особливо неприйнятним для сучасних захисників расової рівності (противників расизму1) є вживання слова негр (англ. nigger, negro, colored) стосовно чорношкірих героїв твору. Це слово вважається лайливим, образливим у сучасному світі. Однак сам письменник пояснював, що він нічого не вигадував, а змальовував лише те, що бачив у свій час.

Серед відомих усьому світові треба назвати також твір Марка Твена «Принц і злидар» (1882), у якому два головні герої на кілька тижнів помінялися місцями.

Усього письменник створив 43 книжки, кожна з яких оголошена національним надбанням Сполучених Штатів Америки. Той, хто читає їх, стає щирішим, відкритішим, світлішим душею.



Цікаво знати

У США створено два музеї Марка Твена. Один розташований у місті його дитинства — Ганнібалі (штат Міссурі), а другий — у Гартфорді (штат Коннектикут). Музей у м. Ганнібалі називають "Домом Тома Сойєра".

 

1 Расизм — приниження людей однієї наші іншою, що є неприйнятним у сучасному сшті, де серед найвищих цінностей вважається повага до людей різних націй, кольору шкіри, віросповідань, культур.

Музей у м. Гартфорді подібний на казковий палац або на дивовижний корабель. Кожен, хто приходить сюди, може побачити затишні куточки родинного гнізда Клеменсів.

1867 р. власники газети «Альта Каліфорнія» вирішили відправити дотепного журналіста Марка Твена в турне Старим Світом, щоб він привіз звідти нові враження й нові статті для видання. І письменник вирушив у велику подорож, під час якої відвідав не тільки далекі країни, а й південні порти тодішньої Російської імперії — Одесу, Севастополь, Ялту.

Українською мовою твори Марка Твена почали перекладати ще за його життя, Серед відомих перекладачів книжки «Пригоди Тома Сойера>> — Марія Грінченко, Юрій Корець-кий, Володимир Митрофанов, Інна Базилянська. Твір «Пригоди Гекльберрі Фінна» став відомий читачам завдяки перекладу Ірини Стешенко, а «Принц і злидар» українською переклала Марія Рябова.



 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка