«Майстер-клас»



Скачати 429.76 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації30.04.2016
Розмір429.76 Kb.
  1   2   3



ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

СЕРІЯ «МАЙСТЕР-КЛАС»



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Уроки географії у 7 класі по темі


Випуск №5

2012

Серія «Майстер-клас»
Автор:

Слободянюк О.С. – вчитель географії НВЗ: «ЗОШ І-ІІІ ст.-ліцей смт Стрижавка»
Рецензент:

Столяренко В.О. – методист ВРНМК

Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького району.

Посібник вміщує авторські розробки уроків з теми «Північна Америка» у 7 класі.

Розраховано на вчителів географії, учнів, студентів географічних факультетів.


Відповідальний за випуск:

Мельник Т.І. – завідувач РНМК

Комп’ютерна верстка:

Громлюк О.А. – методист ЦІТЗЗО ВР

Урок № 1

Тема уроку. Географічне положення та дослідження Північної Америки.

Мета: -навчальна: дати характеристику географічного положення материка, розповісти про історію відкриття і дослідження.

-розвиваюча: розвивати вміння працювати з тематичними та контурними картами.

-виховна: виховувати інтерес до географічних знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: характеризувати особливості географічного положення материка; розповідати про історію відкриття Північної Америки; показувати на карті об'єкти географічної но­менклатури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, фізич­на карта світу, фізична карта Північної Америки, портрети дослідників материка, плани характеристик географічного положення материка, плани характеристик природи материка.
Хід уроку


  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

        1. Яка паралель називається Північним полярним колом?

        2. Чим цікава ця умовна лінія?

        3. Де починається течія Гольфстрім?

        4. Хто першим серед європейців побував у Північній Америці, але не вважається її першовідкривачем?

  1. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Північна Америка розташована в Північній півкулі. На північний схід від материка розташований найбільший острів світу — Гренландія. Береги Північної Америки омивають безліч заток, серед яких «розпечена сковорідка» (Мексиканська затока) і «мішок із льодом» (Гудзонова затока) біля берегів континенту відзначені найвищі припливи — затока Фанді (висота підйому — до 18 м). Отже, ми будемо вивчати материк, на якому чи біля його берегів знаходиться:

- найбільший у світі острівний архіпелаг – Канадський арктичний;

- найбільший у світі острів – Гренландія;

- найбільша у світі система озер – Великі північноамериканські озера;

- найдовша у світі печера – Флінт – Мамонтова;

- найдовговічніше у світі дерево – секвоя;

- найбільша у світі долина гейзерів в Йєллостоунському парку;

- найглибший у світі річковий каньйон – Колорадо;
Питання до учнів: а які рослини, батьківщиною яких є Північна Америка ми використовуємо: (учні називають картоплю, кукурудзу, тютюн)


  1. Пояснення нового матеріалу

Отже тема сьогоднішнього уроку: Географічне положення Північної Америки. Історія дослідження.

План уроку (записано на дошці, учні записують в зошити):

1. Загальні відомості.

2. Географічне положення.

3. Історія дослідження.

4. Практична робота №13: “Позначення на контурній карті елементів берегової лінії

материка”.

Практична робота

Учитель пропонує учням розпочати знайомство з материком під час виконання завдання 1 практичної роботи № 13 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Північної Америки».Учні працюють з контурними картами і позначають на них такі об’єкти:

- крайні точки: миси Мар’ято, Мерчісон, Принца Уельського, Сент - Чарльз;

- моря: Карибське, Берингове, Баффіна, Бофорта;

- затоки: Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска, Гудзонова;

- протоки: Берингова, Гудзонова, Флоридська;

- острови: Великі Антильські, Ньюфаундленд, Канадський Арктичний архіпелаг, Алеутські;

- півострови: Юкатан, Флорида, Лабрадор, Аляска, Каліфорнійський.

Потім учитель нагадує, що учні вже неодноразово характеризували географічне положення материка, і пропонує це зробити під час виконання завдання 2. Учні мають виписати з підручника географічні об'єкти, що характеризують географічне положення материка, обвести назви найбільшої затоки, що омиває береги Північної Америки (Мексиканської), і найбільшого півострова (Лабрадор). Підписати перераховані об'єкти на контурній карті «Північна Америка. Фізична карта».

За планами характеристики географічного положення материка, які роздані на кожну парту, учні самостійно роблять висновки про особливості географічного положення, і дають відповіді на те, як вплинули на природу материка:

- витягнутість з півночі на південь;

- наявність теплих і холодних течій;

- розчленованість берегової лінії материка;

- форма самого материка (трикутна; розширений в північній частині).


Після виконання завдання вчитель запитує: чи достатньо для характеристики географічного положення відомостей про назви й місце розташування крайніх точок; океанів, морів, заток, що омивають материк; проток і каналу; найбільших островів і півостровів? Учні доходять висновку, що їм необхідно зазначити, у яких півкулях і географічних поясах розташований материк, характер берегової лінії, визначити координати крайніх точок, назвати найближчі материки, указати найбільші течії, що впливають на клімат материка, визначити довжину материка з півночі на південь і із заходу на схід.

Робота в парах

Учитель пропонує доповнити характеристику географічного положення Північної Америки. Учні працюють в парах із текстом підручника та картами атласу. Вони доходять висновку, що Північна Америка розташована в Північній і Західній півкулях; основна частина материка розташована в субарктичному, помірному, субтропічному й тропічному поясах; на сході й півночі материка берегова лінія сильно порізана; координати мису Мерчисон — 71°50' пн. ш. І94°45' зх. д., мису Мар'ято — 7°12' пн. ш. і 80°52' зх. д., мису Сент-Чарлз — 55°40' зх. д. і 52°24' пн. ш., мису Принца Уельського — 168°05' зх. д. і 65°35' пн. ш.; відзначають близькість Північної й Південної Америки (Панамський перешийок) і Євразії (Беринґова протока), указують, що поблизу східних берегів материка проходить тепла течія Ґольфстрім, а назустріч їй — холодна Лабрадорська течія, біля західних берегів протіка­ють тепла Аляскинська течія і холодна Каліфорнійська. Північна Америка займає третє місце за площею серед усіх материків. Вона становить 24,2 млн. км². Материк разом з Південною Америкою утворює одну частину світу, яку називають Америкою.
Питання до учнів: Пригадайте, чому материк має таку назву?
Материк освоювався і заселявся представниками різних націй: іспанців, англійців і французів, тому крім корінного населення – індіанців (Питання до учнів: Чому так називаються корінні жителі материка?) тут проживають вихідці з цих країн.
Потім учні визначають довжину Північної Америки в градусах і кілометрах:

а) від берегів Північного Льодовитого океану до берегів Тихого океану за

100° зх.д.:

67° -15°= 52°;

111 км • 52 = 5772 км;

б) від берегів Тихого океану до берегів Атлантичного океану за 40° пн. Ш., якщо

довжина 1° дорівнює 85,4 км:

124° - 74° = 50°

85,4 км • 50=4270 км.

Розповідь учителя

Майже за 500 років до X. Колумба, наприкінці X ст., нормани на чолі з Ейріком Рудим побували біля північно-східних берегів Північної Америки. Героїчні народні сказання — саги — свідчать, що нормани висаджувалися на узбережжя півострова Лабрадор і острів Ньюфаундленд. Однак у Європі майже нічого не знали про мандрівки вікінгів і їхні відкриття, тому вони не вплинули на розширення знань людей про різноманіття світу.

Колонізація материка почалася в епоху Великих географічних від­криттів. У 1497—1498 рр. англійська експедиція під керівництвом Дж. Кабота пройшла вздовж східного берега Північної Америки, через 15 років іспанець В. Нуньєс де Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим вийшов до Тихого океану. У 1519—1521 рр. Е. Кортес відкрив, а потім завоював величезну країну — сучасну Мексику. У 1534—1535 рр. французька експедиція під керівництвом Ж. Картьє обійшла з півночі острів Нью­фаундленд і відкрила південно-східний берег півострова Лабрадор і річку Св. Лаврентія.

Із Північною Америкою пов'язані багато відкриттів англійців. Англійські мандрівники Дж. Дейвіс і Г. Гудзон досліджували північний край материка, у тому числі береги моря Баффіна й Гудзонову затоку.

Учні класу за тиждень перед уроком отримують завдання підготувати доповіді про видатних дослідників материка: Христофора Колумба, Ернандо Кортеса, Джона Кабота, Генрі Гудзона і Джона Девіса.


Робота з картою

Учні працюють із картою. Вони мають знайти географічні об'єкти, названі іменами дослідників Північної Америки. Після цього учні дають відповіді на запитання:



        1. Чому історія зберегла мало свідчень про відвідування Північної Аме­рики норманами?

        2. Які відкриття здійснили французи?

        3. Яку частину материка досліджували росіяни?

        4. Чому Аляска опинилася в складі США?

  1. Підсумки уроку

Завдання

Порівняйте географічне положення Північної та Південної Америки Відповідь подайте у вигляді таблиці.




План характеристики географічного положення

Північна Америка

Південна Америки

Положення щодо екватора й нульового меридіана







У яких географічних поясах розташована







Найближчі материки







Океани, моря та затоки, що омивають материк







Характер берегової лінії







Довжина материка з півночі на південь та із заходу на схід







Найбільші течії, що впливають на клімат материка







Спільні риси




Відмінні риси

Північна Америка

Південна Америка







Робота з настінною картою (учні показують на карті елементи берегової лінії материка).


  1. Домашнє завдання

Прочитати текст підручника § 39, 12.
Урок № 2

Тема уроку. Геологічна будова та рельєф Північної Америки.

Мета:

- навчальна: ознайомити учнів з рельєфом Північної Америки, розкрити взаємозв’язки між рельєфом, будовою поверхні та корисними копалинами материка;



- розвиваюча: розвивати навики роботи з тематичними і контурними картами, вміння порівнювати, аналізувати і робити висновки;

- виховна: виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення географії.



Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси геологічної будови та рельєфу Північної Америки; порівнювати рельєф Північної та Південної Америки; показувати на карті об'єкти географічної номенклатури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта Північної Америки, ілюстрації із зображенням різних форм рельєфу (у тому числі льодовикового походження).

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

        1. Дайте характеристику географічного положення Північної Америки.

        2. Розкажіть про історію дослідження материка.

Робота з настінною картою «Фізична карта Північної Америки» (учням пропонуються картки із географічними об’єктами берегової лінії Північної Америки (по три – чотири об’єкти в кожній). Учні знаходять їх на карті.

Робота з дидактичними картками . Учням пропонується пригадати таке:

1. Які тектонічні структури виражені в рельєфі горами, а які – рівнинами?


  1. Яка будова платформи і складчастої області?

  2. Як поділяються за віком платформи і складчасті області?

  3. Як поділяються за висотою гори і рівнини?

  4. Які сучасні материки входили до складу Лавразії?

  5. Які процеси стали причиною виникнення найдовшої гірської системи у світі?




  1. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо основні форми рельєфу Північної Америки, корисні копалини, якими багатий материк, та спробуємо порівняти з Південною Америкою. Також ми нанесемо на контурну карту найбільші форми рельєфу Північної Америки. Отже, тема уроку: "Рельєф та корисні копалини Північної Америки”.




  1. Вивчення нового матеріалу

План уроку (учні записують в зошити).

1. Будова поверхні материка;

2. Основні форми рельєфу;

3. Роль вулканізму і зледеніння у формуванні сучасного рельєфу.

4. Корисні копалини, закономірності їх поширення.

5. Самостійна робота.


Перших два питання розглядаються в порівнянні з Південною Америкою. Для цього учні в зошитах заповнюють таблицю, працюючи з атласами. Після співставлення тектонічних і фізичних карт Північної і Південної Америки учні дають відповідь на такі питання (записані на дошці):

1. В якій частині материків розміщені і в якому напрямі простягаються гірські системи?

2. Яка частина території материків (приблизно зайнята плоскогір’ями і нагір’ями? Яка різниця в розміщенні гірських систем?

3. Яку частину території материків займають низовини, і яка різниця в їх розташуванні?

4. Зробити загальний висновок про схожість і відмінності в рельєфі північної і Південної Америки. Пояснити різницю (будовою земної кори, історією розвитку рельєфу.

План


Південна Америка Північна Америка
1. Тектонічні структури:

а) платформи;

Південноамериканська древня платформа Північноамериканська древня платформа

б) області складчатості.

Альпійська, байкальська складчатість Альпійська, мезозойська, каледонська,

герцинська складчастість

Отже, в основі материка Північна Америка лежить Північно-Американська платформа, фундамент якої на північному сході виходить на поверхню у вигляді Канадського кристалічного щита. На заході, унаслідок зіткнення Тихоокеанської та Північно-Американської літосферних плит, сформувалася область середньої та молодої складчастості, що простяглася з півночі на південь на 9000 км. На сході до платформи прилягає область давньої та найдавнішої складчастості — гори Аппалачі заввишки до 2000 м (максимальна висота — гора Мітчелл, 2037 м).

Північно-східна частина платформи під масою давнього льодовика в деяких місцях прогнулася. Прогини, заповнені пізніше водою, утворили Гудзонову затоку й більш дрібні затоки й протоки, що відокремили від материка Канадський Арктичний архіпелаг. Унаслідок розломів від платформи відокремився острів Ґренландія.

2. Рельєф:

а) гори


Анди. (Аконкагуа) Кордильєри (Мак – Кінлі), Аппалачі
б) низовини

Амазонська, Орінокська, Ла – Платська Примексиканська, Приатлантична

в) височини

Лаврентійська

г) плоскогір’я

Бразильське, Гвіанське

д) рівнини

Великі, Центральні


Найхарактерніші риси рельєфу Північної Америки: переважання рівнин; розташування гір, що за площею займають третину материка, уздовж західного та східного узбережжя. У той час коли учні усно аналізують карту, один із них може побудувати на дошці профіль рельєфу Північної Америки за 40° пн. ш. і виявити взаємозв'язок між рельєфом і тектонічною будовою материка. При цьому він установлює, що в Північній Америці за рельєфом можна виділити три частини: Кордильєри на заході, рівнини в центральній частині й Аппалачі на сході материка.

Учитель звертає увагу на найважливішу рису розташування великих форм рельєфу Північної Америки: поздовжнє простягання гір і рівнин, що по-перше, визначає меридіональний характер переміщення повітряних мас, можливості їхнього глибокого проникнення як із півдня на північ, так і з півночі на південь, а, по-друге, послаблює вплив Тихого океану.


3. Роль вулканізму і зледеніння у формуванні сучасного рельєфу.

Розповідь учителя

Під час льодовикової епохи клімат Північної півкулі був більш суворим, ніж зараз. Гігантський льодовик, розділений на окремі блоки, повільно сповзав, захоплював цілі брили гірських порід і ніс їх із собою. На південній окраїні льодовик підтавав, численні річки й струмки виносили з-під льоду гальку, пісок, частки глини. Іноді такі водні потоки довго текли в льодовику, утворюючи своєрідний тунель, і тоді накопичувалися вузькі й довгі піщані та глиняні вали. Під дією талих вод утворилися піщані наноси, простяглися вузькі поздовжні піднесення, на всій території опинилися «розкидані» величезні валуни, талі, води заповнили виорані льодовиком зниженню та утворили численні озера. Так виник ландшафт, характерний для областей давнього заледеніння.

Вчитель. Північна частина материка ще декілька тисяч років тому під час похолодання на Землі зазнала зледеніння. Давнє зледеніння відіграло величезну роль у формуванні сучасного рельєфу материка, а також вплинуло на особливості географії його внутрішніх вод. Зледеніння досягало приблизно 40º пн. ш. Після відступу льодовика (танення) на місцях його перебування залишилися піщані наноси, нагромадження валунів, видовжені підвищення – пасма, зниження на поверхні, які заповнилися водою і утворилися численні озера. Також в Північній Америці є багато діючих вулканів. Найбільше – на Мексиканському нагір’ї – Орісаба, Попокатепетль.


Питання до учнів: З чим пов’язана така активна вулканічна діяльність і землетруси в Північній Америці?
4. Корисні копалини, закономірності їх поширення.

Надра материка багаті на різноманітні корисні копалини. Найбільше значення мають поклади руд кольорових металів (міді, свинцю, цинку і коштовних металів. Найбільші родовища розташовані в межах Канадського кристалічного щита, золото — у Каліфорнії та на Алясці. На північному заході Канади протікає річка Клондайк, у басейні якої розташований один із всесвітньо відомих районів золотодобування.

Із паливних корисних копалин є великі поклади вугілля, нафти й природного газу. Із нерудних корисних копалин велике значення мають сірка, фосфорити, калійна й кухонна солі.

Робота з картою

Учні відзначають на контурній карті «Північна Америка. Фізична карта» найбільші родовища корисних копалин і райони їх залягання, установлюють закономірності в розміщенні мінеральних ресурсів.

5. Практична робота (закріплення вивченого).

Робота в групах

Учитель об'єднує учнів у групи й пропонує описати одну з рівнин материка (перша — Центральні рівнини, друга — Великі рівнини, третя — При мексиканську низовину). Перед початком роботи учні знайомляться з алгоритмом опису рівнини: знайти рівнину на карті, установити, у якій частий материка вона розташована, із якими географічними об'єктами межує, допомогою масштабу визначити її довжину та ширину, установити за допомогою шкали висот переважаючі висоти, знайти райони з максимальною мінімальною абсолютною висотою, порівняти з подібними формами рельєф й на цій основі оцінити її основні характеристики.

По закінченні роботи представники груп знайомлять решту зі своїм описом.

Потім учні в зошитах – практикумах наносять на контурну карту основні форми рельєфу Північної Америки



  1. Підсумки уроку

Завдання

Із метою вдосконалювання вмінь працювати з картами (фізичною та картою будови земної кори), порівнювати географічні об'єкти, установлювати причинно-наслідкові зв'язки учням пропонується порівняти рівнини Північної Америки (на власний розсуд) за розташуванням, походженням, геологічною будовою, середньою (мінімальною, максимальною) висотою, характером поверхні.



Спільні риси




Відмінні риси

Центральні рівнини

Великі рівнини







  1. Домашнє завдання

        1. Прочитати текст підручника § 40,13.

        2. 2. Назвати ознаки на підтвердження того, що Аппалачі є давніми горами.


Урок № 3

Тема уроку. Клімат Північної Америки.

Мета: спираючись на знання про основні кліматотвірні чинники, охарактеризувати особливості клімату Північної Америки та сформувати в учнів систему знань про причини формування різних типів клімату на території материка; розвивати навички роботи та аналізу кліматичних карт; уміння складати порівняльну характеристику типів клімату на прикладі материка Північна Америка, вдосконалювати практичні навички учнів працювати з тематичними картами; розвивати навички аналізу та синтезу матеріалу, що вивчається; удосконалювати навички роботи в групі та парі; виховувати інтерес до географічної науки.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: характеризувати особливості клімату та кліматичних поясів материка; порівнювати клімат Північної та Південної Америки; характеризувати типи клімату Північної Америки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, кліма­тична карта Північної Америки, фізична карта Північної Америки, ілюстрація із зображенням торнадо.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Географічний диктант

Учитель читає твердження, а учні визначають, яким материкам вони відповідають: Північна Америка (1), Південна Америка (2), Антарктида (3). Учитель звертає увагу, що цього разу на одне запитання може бути кілька правильних відповідей.



  1. На території материка є молоді гори.

  2. На рельєф материка вплинуло давнє зледеніння, що залишило після себе наноси, валуни, вузькі поздовжні підвищення.

  3. В основі материка лежить давня платформа.

  4. На території материка є діючі вулкани.

  5. Гори займають третину території материка.

  6. На території материка розташована найбільша низовина світу.

  7. Цей материк має найбільшу середню висоту.

  8. Найвища вершина материка — гора Мак-Кінлі.

Відповіді: (1, 2, 3), 1, (І, 2, 3), (1, 2, 3), 1, 2,3,1.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

У Північній Америці реєструється найбільша кількість торнадо. Рекор­дна швидкість торнадо зареєстрована в районі водоспаду Вічіта в США, вона склала 450 км/год. Найбільша кількість торнадо за добу — 148 — від­значено над південними й середньозахідними штатами США 3—4 квітня 1974 р.



  1. Пояснення нового матеріалу

Робота за картою

Учитель нагадує, що учні знають основні чинники, які впливають на формування клімату, і пропонує їм звернути увагу на те, як вони діють на території Північної Америки. Використовуючи кліматичну й фізичну карту підручника, учні називають основні чинники: широтне положення, велика довжина материка з півночі на південь, океанічні течії, західне перенесен­ня та пасати, вплив підстилаючої поверхні. Учні відзначають, що широтне положення материка між Північним полярним колом і Північним тропіком визначає різне надходження сонячної енергії та сприяє формуванню ар­ктичних, помірних і тропічних повітряних мас. Так, середня температура січня на півночі Канадського Арктичного архіпелагу нижча за -35 °С, а на півдні півострова Флорида +20 °С. Особливості циркуляції повітряних мас обумовлені меридіональним розташуванням основних форм рельєфу: великі рівнини середньої частини материка, обмежені із заходу й сходу горами, ут­ворюють своєрідну «трубу». Нею холодне повітря з півночі в зимовий період іноді досягає берегів Мексиканської затоки, а тропічні повітряні маси про­никають далеко на північ. Погода на рівнинах є дуже нестійкою; у зимовий час тут відбувається часта зміна похолодань і відлиг.

Робота в парах

Учні в парах визначають за картою зміну кліматичних умов (температу­ра, кількість і режим випадання опадів, пануючі напрямки вітрів) уздовж 50°пн. ш.

Розповідь учителя

На території материка сформувалися такі кліматичні пояси й області: арктичний, субарктичний; помірний (області морського, мусонного, помір­но континентального й континентального клімату), субтропічний (області середземноморського, континентального й вологого клімату), тропічний (об­ласті пустельного й вологого клімату), субекваторіальний. Для арктичного поясу характерні холодне літо й сувора зима, невелика кількість опадів. У субарктичному поясі літо помірно прохолодне, а зима сувора. У помірному поясі літо тепле, а зима прохолодна, опадів випадає від 500 до 3000 мм н рік, добре виражені всі пори року. У субтропічному поясі літо спекотливе, зима тепла (зимові температури додатні). У тропічному й субекваторіаль­ному поясах протягом року спостерігаються високі температури, виражені вологий і сухий сезони.

Робота в групах

Учитель об'єднує учнів у шість груп (за кількістю кліматичних поясів) і пропонує за картами атласу схарактеризувати тип (типи) клімату окремих кліматичних поясів і подати відповідь у вигляді таблиці (за зразком).



Назва поясу

Розташування на території Північ­ної Америки

Особливості клімату (форму­вання різних типів клімату)

Причини, що обу­мовили ці кліма­тичні умови

Арктич­ний

Північне узбере­жжя материка, майже до По­лярного кола, Канадський Арктичний архі­пелаг та острів Ґренландія

Переважають арктичні повітряні маси, температури повітря в січні опускається до -40 °С, у липні для середньої частини Ґренландії темпера­тура від'ємна, на Арктичному архіпелазі й на узбережжі ма­терика вона піднімається вище за 0 °С. У середньому випадає 200—250 мм опадів, узимку часто трапляються снігові бурі, улітку небо вкривають хмари, спостерігаються тума­ни. Значна частина території вкрита льодовиками

Узимку Сонце майже півроку заховане за го­ризонтом, у літ­ній період кут падіння сонячних променів невели­кий, і хоча Сонце кілька місяців не заходить, основна частина променів відбивається льо­дами й снігом

Далі учні знайомлять усіх із результатами своєї роботи. Потім учитель пропонує обґрунтувати виділення в складі трьох кліматичних поясів облас­тей із різними типами клімату. Учні роблять висновок, що визначальною умовою для цього розподілу є відмінності у зволоженні.

  1. Підсумки уроку

Практична робота

Учитель пропонує виконати додаткове завдання 1 практичної роботи № 13 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Північної Америки». Вони мають прочитати письмову роботу учня, у якій він порівнює рельєф і клімат Північної та Південної Америки, знайти та вип­равити в ньому помилки.



  1. Домашнє завдання

  1. Прочитати текст підручника § 41,42,14

  2. Підготувати повідом­лення про Ніаґарський водоспад.

Урок № 4

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка