М. Миколаїв 2012 Укладач



Сторінка5/12
Дата конвертації06.04.2016
Розмір2.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

БІОЛОГІЯ. ЕКОЛОГІЯ.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.12 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вивчення біології в загальноосвітніх навчальних закладах країни у 2012-2013 навчальному році здійснюватиметься за такими програмами:



Біологія: Програми для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Екологія: Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена викладачем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, коригування знань, контролю навчальних досягнень учнів. Навчальні програми передбачають проведення екскурсій. Викладач має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години.

Звертаємо увагу на необхідність узгодженого вивчення біології та екології. Зміст навчального матеріалу з біології враховує, що учні, які навчаються біології на рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія». Водночас зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, рекомендуємо запланувати вивчення екології після завершення вивчення біології та хімії.

Демонстрації, лабораторні й практичні роботи є важливою і обов'язковою складовою уроку біології. Адже першочергове завдання кожного викладача біології – забезпечити ефективність кожного уроку, домогтися якомога повнішого засвоєння навчального матеріалу. Головною умовою цього є організація самостійного отримання учнями знань у процесі спостереження за дослідом. Деякі з них учні виконують самостійно під час проведення лабораторних та практичних робіт, решту демонструє на уроках викладач. Підтвердження слів педагога дослідом, практикою є не просто ілюстрацією, а доведенням. Проте для набуття знань і вмінь учні повинні добре знати й розуміти смисл усіх дій, що виконує викладач під час демонстрації. Лише за цієї умови вони отримують усе необхідне в плані розвитку мислення, формування вмінь та знань про методи дослідження й доведення. Це вельми актуально в умовах переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

В залежності від змісту й обсягу матеріалу, який вивчається, рівня підготовленості групи, наявності обладнання такі роботи можуть проводитися демонстраційно, фронтально або групою.

Структура уроку з виконанням лабораторних і практичних робіт може бути такою:


  1. Повідомлення теми і мети практичної/лабораторної роботи.

  2. Актуалізація опорних знань.

  3. Мотивація навчальної діяльності, ознайомлення з інструкцією до роботи.

  4. Відбір необхідного обладнання та матеріалів.

  5. Виконання роботи учнями.

  6. Обговорення результатів та їх теоретична інтерпретація.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п’яти років.

Під час проведення занять в кабінеті біології особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.


Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок журналів теоретичного навчання з біології та екології

На початку вивчення теми викладач має ознайомити учнів із тривалістю її вивчення (кількістю занять), кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення, орієнтовними питаннями, завданнями (прикладами задач), умовами оцінювання.

Обов’язковими для проведення з біології, екології є такі види навчальної діяльності: лабораторні та практичні роботи, навчальні екскурсії, одна письмова контрольна робота на семестр.

Перед початком лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання мікроскопів, скляного посуду, хімічних реактивів тощо обов’язковим є проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності, про що в журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку» відповідно до поурочно-тематичного планування стисло записується тема уроку, назва лабораторної або практичної роботи та робиться запис: «Інструктаж із БЖД».

Передбачені програмою письмові контрольні, лабораторні, практичні роботи (досліди) та екскурсії є обов’язковими для виконання всіма учнями.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із біології, екології здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання практичних, лабораторних чи інших експериментальних робіт (дослідів) із біології, екології здійснюється у всіх учнів групи або вибірково (на розсуд викладача), залежно від способу і мети виконання. Бали за ці види робіт виставляються до журналу в клітинки, що відповідають датам проведення уроків. Якщо учень був відсутній на уроці, у цій клітинці ставиться «н». Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним. Тому після колонки з датою цього уроку вільну колонку без дати не залишають.

Оцінка за ведення зошитів з біології, екології не виставляється.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм.

Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології доцільним є об’єднання тем, на вивчення яких визначено менше 6 годин, у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Орієнтовна мінімальна кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 годин – 4 тематичні; 70 годин – 6 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається викладачем.

Проведення окремого уроку тематичної атестації з біології, екології з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів).

Тематична оцінка виставляється у класному журналі на сторінці «Облік навчальних досягнень учнів» у колонці «Тематична» без зазначення дати, на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля), з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності учнів.

Семестрова оцінка виставляється учням на основі всіх наявних протягом семестру тематичних оцінок з урахуванням вимог чинних програм та інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України з викладання дисциплін.

Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться.

Учень має право на коригування тематичних і семестрових оцінок.

Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у клітинку «І СЕМЕСТР» («ІІ СЕМЕСТР») виставляється «н/а».

Річна оцінка (РІЧНА) виставляється на основі семестрових оцінок (І СЕМЕСТР та ІІ СЕМЕСТР) або (та) скоригованих семестрових оцінок (СКОРИГОВАНА).

Річна оцінка не коригується. Річна контрольна робота як окремий вид роботи не проводиться.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів журналу та можуть оцінюватися на розсуд викладача.
І семестр

_Біологія___ Облік навчальних досягнень учнів

(назва предмета)


з/п


Місяць і число

Прізвище

та ім’я

учня


02

/09


04

/09


09

/09


11

/09


Тематична

Скоригована

07

/10


09/

10


14/

10


16/

10


Тематична

Скоригована

І семестр

Скоригована



Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять

Викладач ____________________________




№ з/п

Дата

Зміст уроку

Домашнє завдання







І семестр










Тема 1. Органічні речовини

(Повна назва теми або підтеми)






1

02/09

Назва теми уроку




2

04/09

Вуглеводи: будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів. Лабораторна робота №1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей. Інструктаж з БЖД.




3

09/09

Назва теми уроку




4

11/09

Будова, властивості і функції ДНК. Практична робота №1. Розв’язання елементарних вправ з реплікації та транспірації.






…..

Назва теми уроку




10

02/10

Хімічна сталість організму.

Контрольна робота № 1.










Тема 2.

(Повна назва теми або підтеми)






11

07/10

Назва теми уроку





ІІ семестр

Біологія__ Облік навчальних досягнень учнів

(назва предмета)

з/п


Місяць і число

Прізвище

та ім’я

учня (учениці)



20/

05


Тематична

Скоригована

ІІ семестр

Скоригована

Річна

ДПА

Апеляційна































Після запису на сторінці предмета останнього в навчальному році уроку викладачем робиться відповідний запис «Програма виконана у повному обсязі» (підпис та ПІБ викладача).

Викладачам біології в умовах бурхливого розвитку сучасної науки треба працювати над поліпшенням рівня теоретичної підготовки; знайомитись з інтерактивними технологіями навчання та впроваджувати їх у свою роботу; підвищувати інформаційну культуру з метою широкого застосування комп’ютерних технологій на уроках.


Рекомендована література

1. Бровко С. Розвиток дослідницького інтересу на уроках біології / С. Бровко // Рідна школа. – 1998. – № 7 – 8. – С. 54 – 56.

2. Зінченко Л. Ф. Розробка опорних конспектів і структурно-логічних схем з біології / Л. Ф. Зінченко // Біологія. – 2006. – №14. – С. 17 – 23.

3. Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року // Біологія і хімія В школі. – 2010. – №6. – С.3 – 4.

4. Маслова В. Дослідницька робота на уроках біології / В.Маслова // Хімія. Біологія. – 2003. – № 8. – С. 3 – 8.

5. Неведомська Є. О. Формування біологічних понять на різних ступенях пізнання / Є. О. Неведомська // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 38 – 44.

6. Неведомська Є. О. Як допомогти учням оволодіти біологічними термінами // Біологія і хімія в школі. – 1997. – №2. – С. 34 – 37.

ГЕОГРАФІЯ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.12 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вивчення біології в загальноосвітніх навчальних закладах країни у 2012-2013 навчальному році здійснюватиметься за такими програмами:



Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010.

Вивчення географії в ПТНЗ забезпечується в процесі вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» з використанням навчальної програми для ЗНЗ, видавництва «Перун» та підручників, що рекомендовані МОНмолодьспорт України «Географія. 10 клас.» Г. Уварова, В. Пестушко Ґенеза. 2010; «Географія. 10 клас.» В. Коберник, Р.Коваленко, Оберіг. 2010.

Вивчення географії на І курсі ПТНЗ у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватися у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 53 години. Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням викладача, дещо відрізнятися в групах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.

У сучасному змісті курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилено ідеї економізації, соціологізації, екологізації і гуманізації шкільної географії. Це обумовило головні завдання вивчення географії на І курсі ПТНЗ, серед яких: засвоєння учнями системи знань про різноманітний і динамічний світ, взаємозв’язки природи, населення і господарства на усіх територіальних рівнях, формування розуміння географічної специфіки регіонів і країн світу; оволодіння уміннями поєднувати глобальний, регіональний і локальний підходи для аналізу соціально-економічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей старшокласників через ознайомлення їх з важливими географічними особливостями і проблемами світу, його регіонів і країн; виховання толерантності, поваги до різних народів і культур; формування уміння знаходити і застосовувати географічну інформацію для оцінки важливих соціально-економічних процесів сучасного міжнародного життя.

В умовах глобалізації світового господарства важливим для географічної освіти учнів є показ своєрідності організації національних господарств різних країн світу, виявлення їх спільних та відмінних рис, особливостей трансформації до сучасного конкурентного ринкового середовища. Тому необхідно приділяти увагу аналізу моделей господарського розвитку країн світу, звернути більшу увагу на ті з них, що знаходяться у безпосередній близькості від України, показувати сучасні тенденції розвитку світового господарства в умовах глобалізації та економічної інтеграції.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства.

Орієнтація географічної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну складову дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетенцій як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формування вмінь учнів.

Обов‘язковою умовою є перевірка практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції.

Для підготовки до ДПА використовується «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 клас» (авт. Р.В. Гладковський, А.І Довгань, Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко)

Перелік посібників, які можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту: (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти: (www.iitzo.gov.ua).

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії викладачам можуть надати журнал “Географія та економіка в сучасній школі” Міністерства освіти і науки України і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.



ТЕХНОЛОГІЇ

Особливістю сучасного уроку є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху.

Учні ПТНЗ освоюють навчальний предмет технології за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних закладів, фахової підготовленості викладача. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися учнями через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Наразі дозвіл на використання у навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:

Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

Технологія художнього різьблення по дереву.

Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.

Основи лісового господарства.

Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

Технологія вишивання технікою мережки.

Технологія художнього набивання на тканині.

Технологія плетіння спицями

Технологія рельєфного різьблення.

Технологія розпису на склі.

Технологія соломоплетіння.

Технологія інкрустації виробів з деревини.

Технологія токарної обробки деревини.

Технологія вишивання стрічками.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

Технологія вишивання шовковими стрічками.

Технологія писанкарства.

Технологія клаптикового шиття (печворк).

Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

Технологія об’ємної вишивки.

Технологія виготовлення листівок.

Технологія ниткової графіки.

Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

Технологія в’язання гачком.

Технологія дизайну інтер’єру.

Технологія пірографії (випалювання на деревині).

Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

Технологія ручного розпису тканини.

Технологія виготовлення штучних квітів.

Технологія ліплення.

Технологія ручного ткацтва.

Технологія виготовлення подарункових упаковок.

Технологія виготовлення дитячого одягу.

Технологія дизайну предметів інтер’єру.

Об’ємне комп’ютерне моделювання.

Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.

Техн Технологія матчворку (конструювання із сірників).

Програми зазначених варіативних модулів друкуються у видавництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У навчальному процесі слід користуватися підручниками, посібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають відповідний гриф Міністерства.

Під час роботи особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій викладачі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:



  1. Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса».

  2. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ».

  3. Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».

  4. Сайт www.trudove.org.ua.


Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок журналів теоретичного навчання з предмета «Технології»

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне.

Оцінювання навчальних досягнень учнів потрібно здійснювати відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Програма предмета «Технології» побудована за модульною системою і складається з інваріантних та варіативних модулів, які обов’язково потрібно оцінювати протягом навчального року.

У новій програмі не вказано про кількість тематичних оцінок, які має виставити викладач потягом навчального року за базовий і варіативний модулі, а тому викладачу потрібно оцінити як теоретичні, так і практичні модулі.

Пропозиції щодо тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів із предмета «Технології»:

Виставляється три тематичні оцінки за інваріантну (теоретичну) складову навчальної програми:



  • перша – за розділи 1,2;

  • друга – за розділи 3,4;

  • третя – за розділи 5,6.

За варіативний модуль виставляти дві оцінки:

  • теоретичний матеріал (базовий модуль) – одна ;

  • практичний матеріал – одна.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з підписом «Тематична» без дати.

Семестрова оцінка виставляється без дати до журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрова та тематичні оцінки можуть підлягати коригуванню.

Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати, не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Запис «Програму виконано в повному обсязі» робиться лише наприкінці року. Цей запис викладач засвідчує власним підписом.

Планування роботи методичної комісії викладачів природничо-математичного циклу
Процес планування повинен здійснюватися на діагностичній основі шляхом проведення щорічно у квітні-травні анкетування та його ретельної обробки.

Результати анкетування дають можливість визначити проблемні, “вузькі” місця в професійній та фаховій діяльності викладачів, побачити шляхи удосконалення форм і методів роботи із педагогами, обрати тематику навчально-методичної проблеми, спланувати індивідуальну роботу з кожним із педагогів.

Іншою умовою успішного планування є його здійснення за принципом “знизу доверху”, тобто обов’язковим є індивідуальний план роботи викладача, розділи якого повинні співпадати з відповідними розділами плану роботи МК. Запропоновані заходи кожним викладачем лягають в основу плану роботи МК. Це забезпечить реальність їхнього виконання, застереже від формалізму в роботі.

Планування здійснюється в довільній формі, але обов’язково повинно охоплювати наступні питання: робота над методичною проблемою навчального закладу, зі здібними учнями, молодими педагогами, організації позаурочної, дослідницької, пошукової роботи викладачів, їхню самоосвіту, атестацію тощо.

Інновацією у плануванні методичної роботи є блочно-модульний підхід за трьома напрямками (блоками діяльності): “Пізнавальна діяльність”, “Тематична діяльність”, “Узагальнююча діяльність”.

Блок “Пізнавальна діяльність” має на меті формування свідомості педагогів, відкритої до вирішення освітніх проблем. Така робота передбачає вивчення нових педагогічних ідей і технологій. Вирішення цих завдань найефективніше реалізується через такі традиційні форми методичної роботи, як: семінари, педагогічні читання, методичні оперативки, самоосвіту, індивідуальні консультації тощо.

Блок “Тематична діяльність” передбачає окреслення шляхів вирішення актуальних проблем у роботі педагогів, основні напрямки реалізації навчально-методичної проблеми, запровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес. Тематичні засідання МК, творчі групи, школи передового досвіду, проблемні лабораторії – далеко не повний перелік форм організації методичної роботи цього блоку. Члени МК на даному етапі оволодівають практичним вміннями і навичками інноваційної педагогічної діяльності.

Закріплення позитивного інноваційного досвіду, впровадження нових педагогічних технологій, що обговорюються на засіданнях МК, фестивалі педагогічних ідей, методичні тижні, методичні естафети, творчі звіти організовуються в межах блоку “Узагальнююча діяльність”.



Модульний підхід у діяльності методичної комісії передбачає впровадження нетрадиційних індивідуальних та групових форм методичної роботи, а саме:

Індивідуальні

Групові

Аналіз

Бенефіс педагога

Анкетування

Бесіда

Атестація

Бібліографічні огляди, обговорення

Бесіда-інтерв'ю

Відкритий урок

Дистанційне навчання

Взаємовідвідування уроків

Доповідь

Взаємоконтроль

Звіт

Групова консультація

Індивідуальний план

Дебати

Консультація

Ділові ігри

Курсова перепідготовка

Дискусія

Курсова робота

Захист авторських проектів і розробок

Лекція

Ігрове конструювання

Методичні рекомендації

Колективні презентації

Наставництво

Коло ідей

Презентація

Майстер-клас

Портрет викладача

Методична естафета

Портфоліо

Методична панорама

Проблемний стіл

Методичний бенефіс

Реферат

Методичний тиждень

Розробка уроку

Обговорення в групі

Розробка позаурочного заходу

Обмін досвідом

Самоаналіз

Педагогічна виставка

Самоосвіта

Педагогічна майстерня

Стажування

Педагогічний брифінг

Творча робота

Презентації

Творчий звіт

Рольова гра

Творчий портрет педагога

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позаурочних заходів




Фестиваль методичних ідей


Типові недоліки у плануванні роботи методичної комісії

  • спостерігається формалізм у роботі МК, про що свідчить недосконале планування, яке, як правило, зводиться до проведення засідань, теми яких, проблематика не відображають сучасних актуальних питань щодо здійснення навчально-виховного процесу, реалізації навчально-методичної проблеми, над якою працює колектив навчального закладу;

  • аналіз роботи МК за рік написаний загальними фразами, не містить ніякої конкретної інформації, не визначаються проблеми викладання предметів у навчальному закладі та причинно-наслідкові зв’язки неуспішності учнів;

  • не планується вивчення інструктивно-методичних матеріалів МОНмолодьспорт України, методичних рекомендацій НМЦ ПТО, матеріалів обласних методичних секцій;

  • вивчення сучасних педагогічних технологій відбувається формально, поетапно не відпрацьовується методика впровадження елементів інновацій;

  • через планування не висвітлюються питання роботи з молодими педагогами, здібними учнями, організації та проведення позаурочних заходів; самоосвіти педагогів;

  • не практикуються нові, нетрадиційні форми проведення засідань МК, робота МК проводиться формально, основною формою роботи є доповіді, реферати та виступи на засіданнях;

  • стихійною, безсистемною залишається самоосвіта педагогів у більшості випадків;

  • методична робота не здійснюється на діагностичній, прогностичній основі, не відстежується щорічно результативність методичної роботи;

  • у багатьох випадках індивідуалізація і диференціація в організації методичної роботи мають незавершений характер;

  • не плануються очікувані результати на кінець навчального року;

  • при проведенні відкритих уроків не планується методична мета або планується без урахування індивідуальної проблеми викладача;

  • пропагується педагогічний досвід тільки педагогів навчального закладу, не вивчається досвід колег області, України;

  • не планується підведення підсумків роботи за рік, звіти членів методичної комісії щодо реалізації індивідуальних проблемних тем, вихідне діагностування педагогічних працівників;

  • протоколи засідань не відповідають вимогам ведення ділової документації; рішення, що приймаються, формальні, носять загальний, декларативний характер, не передбачають чітких дій щодо ліквідації недоліків або покращення роботи.


Орієнтовний план роботи методичної комісії

(Варіант І)

І. Організаційно – виконавча діяльність.

  1. Вивчення нормативних документів.

  2. Обговорення та вибір проблемної теми методичної комісії та індивідуальних проблем викладачів і майстрів виробничого навчання.

  3. Визначення тематики засідань методичної комісії та зміст роботи між засіданнями.

  4. Планування роботи гуртків.

  5. Організація та проведення індивідуальних консультацій з предметів.

  6. Розробка графіка проведення відкритих уроків та позаурочних заходів (вказати конкретно методичну мету).

  7. Організація взаємовідвідування уроків (конкретно).

  8. Підготовка, обговорення та корекція змісту завдань для визначення рівня підготовки учнів з усіх предметів.

  9. Організація наставництва.

  10. Підготовка до організації та проведення фронтальних та групових форм роботи навчального закладу та навчально-методичного центру професійно-технічної освіти (конкретно вказати форму роботи, тематику виступів, творчих звітів, методичних доробок тощо).

ІІ. Науково-методична робота.

  1. Календарно-тематичне планування програмового матеріалу з предметів та його обговорення.

  2. Аналіз діагностичних контрольних робіт, розробка заходів з ліквідації прогалин в знаннях учнів.

  3. Проведення моніторингу навчальних досягнень учнів (за семестр, рік, за результатами державної підсумкової атестації).

  4. Підготовка доповідей, виступів з сучасних технологій навчання, творчих звітів про роботу над проблемною темою, розробка методичних матеріалів (конкретно).

  5. Підготовка методичних матеріалів педагогів на конкурси, виставки тощо (конкретно).

  6. Вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду (конкретно).

  7. Вивчення досвіду педагогів, які проходять атестацію (конкретно), презентація досвіду їх роботи.

  8. Участь у роботі психолого-педагогічних семінарів, семінарів-практикумів, конференцій, педагогічних читань тощо.

  9. Огляд науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, складання каталогу.

  10. Проведення методичних консультацій з актуальних проблем педагогіки, психології та методики викладання.

  11. Підготовка та участь у різноманітних педагогічних і учнівських конкурсах.

  12. Аналіз роботи методичної комісії за підсумками навчального року. Визначення цілей та завдань на наступний рік.

ІІІ. Робота зі здібними учнями.

  1. Підготовка переможців до участі у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з предметів, МАН.

  2. Обговорення тематики учнівських проектів, творчих завдань, навчально-дослідницьких робіт учнів.

  3. Обговорення змісту роботи клубів за інтересами та методики їх проведення.

  4. Проведення індивідуальних консультацій для учнів, що виконують дослідницькі роботи.

  5. Планування презентацій навчально-дослідницьких робіт.

ІV. Робота з оснащення кабінетів.

  1. Складання паспортів кабінетів, лабораторій.

  2. Аналіз матеріально-технічної бази кабінетів та розробка перспективних планів їхнього розвитку.

  3. Перелік рекомендованих для виготовлення наочних посібників, стендів, плакатів, макетів тощо.

  4. Участь в оглядах-конкурсах, атестації кабінетів, лабораторій.

V. Позаурочна робота.

  1. Підготовка та проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з предметів. Розробка олімпіадних завдань і звітів, аналіз результатів.

  2. Організація і проведення предметних днів, тижнів, декад, місячників, конкурсів, вікторин тощо.

  3. Підготовка та проведення тематичних класних годин.


Орієнтовний план роботи методичної комісії

(Варіант ІІ)

I. Організаційно-методична работа

Тематика засідань МК

Вивчення, узагальнення, впровадження актуального педагогічного досвіду.

Організація діяльності проблемних, творчих груп.

Організація та проведення колективних форм методичної роботи.

Організація взаємодопомоги, взаємовідвідування занять.

II. Інформаційно-методичний супровід неперервної освіти педагогів

Планування роботи викладачів із самоосвіти; розповсюдження актуального досвіду роботи.

Графік проходження курсів підвищення кваліфікації та планування звітів педагогів за матеріалами курсів.

Методичні семінари, практикуми.

Підготовка та участь у конкурсах професійної майстерності, конференціях, педагогічних читаннях, фестивалях тощо.

Творчі звіти педагогів, творчих груп.

Результати самоосвіти педагогів у різних формах.

Інформування викладачів про новинки педагогічної літератури, сучасні педагогічні технології, результативність діяльності педагогів.
III. Інформаційно-методичний супровід інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності

Формування інформаційно-методичної бази інноваційної діяльності.

Вивчення інноваційних технологій, створення умов для їх впровадження викладачами, прогнозування результатів впровадження та порівняння прогнозованих результатів з реальними.

Інформування про хід реалізації змісту інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності.

Методичні заходи для педагогів, направлені на підвищення їх педагогічної майстерності, які дозволяють якісно реалізувати інновації в освітньому процесі (семінари, практикуми, консультації, відкриті уроки, майстер-класи, творчі звіти тощо).
IV. Інформаційно–методична підтримка підготовки та проведення атестації педагогічних кадрів

Графік атестації педагогічних кадрів.

Відкриті заняття, творчі звіти педагогів, які атестуються.

Вивчення та аналіз результатів роботи педагога.

Експертиза матеріалів педагога, який атестується.
V. Інформаційно-методичний супровід діяльності педагогів з підготовки до ДПА та ЗНО

Інструктивно-методичні наради (вивчення методичних листів та рекомендацій).

Практичні заняття по заповненню бланків реєстрації, бланків відповідей.

Практикуми з методики тестування.

VI. Моніторинг ефективності методичної роботи

Відслідковування ходу та результативності діяльності викладачів МК, виявлення причин, надання допомоги педагогам при негативній та вивчення досвіду при позитивній динаміці.

Діагностика професійної майстерності педагогів.

Анкетування педагогів, виявлення эфективності методичної роботи.

Створення банку статистичних даних, які необхідні для аналізу результативності методичної роботи.
Рекомендуємо перше засідання (серпень-вересень) провести у вигляді інструктивно-методичної наради щодо ознайомлення членів МК із основними нормативними документами, навчально-методичним забезпеченням викладання предметів і визначення основних напрямків діяльності МК у новому навчальному році.

На заключному засіданні розглядаються підсумки роботи МК, заслуховуються самозвіти членів МК, аналізуються проблеми і окреслюються шляхи їхнього вирішення, проводиться обговорення результатів моніторингу рівня навчальних досягнень учнів з предметів, моніторингу діяльності педагогів, самої методичної комісії, розробляється план на наступний навчальний рік.

Інші засідання є проблемно-тематичними, що висвітлюють певні аспекти реалізації навчально-методичної проблеми, над якою працює МК.

Зокрема, зазначаємо, що обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання МК є практична робота, яка включає: перегляд, обговорення, моделювання уроку чи виховного заходу чи їх фрагментів, розв’язання педагогічних ситуацій, тренінги, круглі столи, ділові та рольові ігри, диспути, дебати, проблемні дискусії, дні педагогічної майстерності, педагогічні турніри й консиліуми, творчі майстерні, майстер-класи, панорами та аукціони педагогічних ідей, методичні фестивалі, студії тощо.

З метою стимулювання членів МК до самоосвітньої діяльності в зміст роботи засідань бажано включити: розробку алгоритму реалізації проблемного питання; створення моделі професійного самовдосконалення; захист планів професійного саморозвитку; виставки-огляди педагогічної та науково-методичної літератури; завдання випереджаючого характеру при підготовці до чергового засідання та інші.

Кожне засідання радимо завершувати виробленням чітких рекомендацій з питань, що обговорювалися, впровадження чи використання яких перевіряє заступник директора з навчально-методичної роботи, методист, голова методичної комісії.



У період між засіданнями члени методичних комісій можуть проводити методичні тижні, індивідуальні та групові консультації для молодих педагогів, творчі звіти, моніторинги рівнів навчальних досягнень учнів, учнівські олімпіади, конкурси, тижні педагогічної майстерності, конкурси «Викладач року», «Нові імена» тощо, методичні фестивалі, методичні сесії, диспути, конференції, педагогічні читання, проблемні семінари, ділові ігри, тренінги, дискусії, круглі столи, методичні турніри, методичні фестивалі, аукціони ідей педагогічних новинок тощо.
Орієнтовна тематика засідань МК

  • ознайомлення, вивчення і аналіз нормативних та інструктивно-методичних матеріалів, програм і вироблення рекомендацій щодо їх впровадження у навчально-виробничий процес;

  • ознайомлення, вивчення і аналіз підручників та вироблення рекомендацій та заходів щодо їх впровадження в навчально-виробничий процес, звіти про апробацію підручників;

  • дискусії з приводу нових методичних посібників і новинок педагогічної літератури; розподіл доручень між членами МК для забезпечення систематичного короткого огляду літературних новинок і періодики; огляди «Радимо прочитати»;

  • ознайомлення, вивчення й аналіз програмно-педагогічних засобів навчання: комп’ютерних програм, електронних підручників та вироблення рекомендацій щодо їх впровадження в навчальний процес; звіти про апробацію ППЗН;

  • теорія і методика вивчення предметів;

  • проведення відкритих уроків; обговорення вимог до сучасного уроку; методика проведення нетрадиційних уроків;

  • моніторинг та аналіз рівня навчальних досягнень учнів у динаміці (за 2-3 роки навчання), труднощі в опануванні програмовим матеріалом; типові помилки, прогалини в знаннях і способи їх корекції, поточний, тематичний, семестровий, річний контроль знань учнів;

  • аналіз причин відставання деяких учнів у навчанні, подолання елементів формалізму у роботі; корекція знань учнів з початковим рівнем навчальних досягнень, диференціація та індивідуалізація навчання, корекція методики викладання предметів;

  • розвиток творчих здібностей учнів; робота зі здібними учнями; проведення громадських оглядів знань учнів, підготовка до олімпіад, конкурсів, презентацій учнівських проектів, виставок наочних посібників, виготовлених учнями тощо; аналіз результатів участі учнів в училищних, обласних, всеукраїнських олімпіадах, конкурсах учнівської творчості, МАН;

  • робота з питань організації роботи учнівських об’єднань, гуртків, клубів за інтересами, планування проведення предметних тижнів, декад, місячників;

  • розробка заходів щодо підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, дотримання державних стандартів освіти; підготовка учнів до ДПА та ЗНО;

  • популяризація і шляхи впровадження кращого педагогічного досвіду області, України, досягнень психолого-педагогічної науки, інноваційних педагогічних технологій;

  • виявлення, вивчення, узагальнення і пропаганда кращого досвіду педагогів навчального закладу; відгуки про впровадження педагогічного досвіду;

  • аналіз взаємовідвідування уроків, висновків і пропозицій колег;

  • бесіди за «круглим столом» за певною тематикою;

  • розробка окремих тем, уроків, розділів програм, випереджаюче ознайомлення з цими матеріалами, моделювання уроку або фрагмента, розв’язування завдань державних підсумкових атестацій;

  • професійно-практична спрямованість навчання математики, фізики, хімії, біології;

  • розробка та впорядкування збірників різнорівневих завдань, збірників тестів, методичних розробок, програмно-педагогічних засобів навчання тощо;

  • комплексне методичне забезпечення предметів; оновлення, поповнення, паспортизація, ефективність використання можливостей кабінетів, виготовлення педагогічних засобів навчання;

  • організація самоосвіти викладачів, звіт про роботу над навчально-педагогічною проблемою, звіт про курсову підготовку;

  • вимоги до введення облікової і плануючої документації, тематичного оцінювання, обговорення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів;

  • ознайомлення з новинками фахової педагогічної преси, методичної літератури;

  • звіти про роботу творчих груп, робота динамічних груп, творчі звіти (портрети) педагогів, що атестуються;

  • визначення матеріалів, які протягом навчального року кожен викладач має подати до методичного кабінету (доповіді, методичні розробки, дидактичний матеріал, аналітичні таблиці тощо);

  • проведення презентацій педагогічних наробок педагогів ─ членів МК;

  • підготовка до обласних методичних заходів; участь у проведенні круглих столів, конференцій, педагогічних читань.


Орієнтовна тематика для одного засідання

1.Доповідь науково-теоретичного чи психолого-педагогічного спрямування.

2. Панорама педагогічних ідей та знахідок (продовження теоретичного питання).

2. Доповідь-інформація чи повідомлення методичного характеру.

3. Відкритий урок (захід) та його обговорення.

4. Обговорення актуальних проблем навчання і виховання учнів, опрацювання нормативно-розпорядчих документів, новинок наукової і методичної літератур, результатів контрольних робіт, конкурсів, олімпіад, інформація про вивчення досвіду, розробку засобів навчання, хід атестації педпрацівників, вирішення поточних питань тощо.

Відкриті уроки або виховні заходи можуть проводитися як у день засідання методичної комісії, так і напередодні. Доцільно, щоб відкритий урок і доповідь на засідання готував один і той же педагогічний працівник. У доповіді має бути розкритий не тільки власний досвід із певної проблеми, але і використані напрацювання інших педагогів ПТНЗ області, України.

На відкритому уроці педагог демонструє всі прийоми, форми, що теоретично обґрунтовував у доповіді.



На засіданнях методичних комісій педагогічні працівники:

  • знайомляться з нормативними, розпорядчими документами МОНмолодьспорт України, управління освіти і науки, НМЦ ПТО;

  • заслуховують і обговорюють доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів;

  • знайомляться з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури, досягненнями педагогічної науки, актуальним педагогічним досвідом;

  • вивчають зміст нових програм, підручників, посібників з предметів;

  • аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, рівень їх вихованості, труднощі під час опанування навчальним матеріалом;

  • аналізують уроки, виховні заходи;

  • обговорюють зміст контрольних робіт, розробляють методичні рекомендації;

  • виготовляють наочні посібники;

  • моделюють навчальні заняття;

  • розв’язують педагогічні завдання і ситуації;

  • обговорюють окремі книги, статті, що становлять фаховий інтерес;

  • звітують про курсову підготовку;

  • проводять творчі звіти, творчі портрети педагогів, які атестуються, або з метою популяризації кращого досвіду;


Робота між засіданнями

  • Складання планів самоосвіти.

  • Взаємовідвідування уроків (згідно з графіком)

  • Проведення відкритих уроків (згідно з графіком), підготовка розробок відкритих уроків

  • Проведення предметних тижнів (згідно з графіком), підготовка необхідних матеріалів

  • Проведення діагностичних контрольних робіт з усіх предметів

  • Розробка плану роботи МК щодо проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з базових предметів та підготовки учнів до участі у ІІ етапі.
    Підготовка завдань до проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з базових предметів

  • Проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з базових предметів

  • Підготовка до обміну досвідом з актуальних проблем

  • Підготовка творчих звітів про роботу над проблемною темою викладачів, які атестуються

  • Проведення моніторингових досліджень якості предметної освіти учнів.

  • Проведення контрольних оглядів знань учнів, конкурсів, змагань на звання кращого учня у певній галузі науки

  • Вивчення стану викладання предметів

  • Робота з КМЗ предметів

  • Проведення оглядів кабінетів, підготовка виставок дидактичного матеріалу, методичних розробок, наочних посібників, виготовлених учнями та викладачами.

  • Підготовка та участь у колективних методичних заходах навчального закладу, за планом НМЦ ПТО.

  • Опрацювання літератури з проблем МК


Орієнтовне планування засідань МК

серпень − вересень

Засідання  1      ( організаційно – інструктивне)      

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка