М. Миколаїв 2012 Укладач



Сторінка3/12
Дата конвертації06.04.2016
Розмір2.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Соціально-особистісна компетентність передбачає, що випускник розуміє, що для людини поряд із матеріальними цінностями важливі й цінності інтелектуальні: знання, уміння послідовно міркувати, аналізувати факти, узагальнювати їх тощо. Випускник має певну інтуїцію – здатність передбачати результати дій або намірів, продумувати шляхи розв’язання проблеми, оцінювати результати розв’язання практичних задач.

Соціально-особистісна компетентність означає, що учень по закінченню навчального закладу має загальні навички розумової праці, здатність розуміти зміст поставленого завдання, планувати роботу, шукати раціональні шляхи її виконання, оцінювати її результати. Він уміє логічно мислити, розрізняти доведене від недоведеного, виводити наслідки з відомих фактів шляхом логічних міркувань, класифікувати, аналізувати. Випускник набув досвіду подолання інтелектуальних труднощів, упевненості у своїх силах, сформував потреби й мотиви до самовдосконалення та самоосвіти. Він одержує естетичне задоволення від краси інтелектуальних досягнень, ідей і методів, від витонченого розв’язання складних проблем.



Комунікативна компетентність передбачає, що випускник розуміє мову природничо-математичних дисциплін, уміє говорити, читати і писати нею, готовий до спілкування, до роботи та життя в колективі. Він здатний виражати та пояснювати наукові поняття звичайною мовою, уміє правильно використовувати термінологію та скорочені позначення, розуміти їх при читанні тексту, у формулюваннях задач, поясненнях викладача.

Інформаційна компетентність передбачає сформовані вміння використовувати різні мови (словесну, символічну, графічну), переходити з однієї мови на іншу. Вбачається, що випускник уміє використовувати різноманітні джерела інформації, здійснювати пошук, відбір, аналіз, систематизацію та класифікацію інформації. Він застосовує обчислювальні засоби, довідники, посібники та найпростіші програмні засоби. Не менш важливим є сформованість навичок аналізувати й інтерпретувати інформацію, розрізняти основну та другорядну інформацію тощо.

Сьогодення вимагає від випускника сформованої практичної компетентності, а саме: умінь будувати й досліджувати моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, відповідних прикладних задач; виконувати математичні розрахунки; працювати з формулами; читати та будувати графіки функціональних залежностей, досліджувати їх властивості; розв’язувати текстові задачі; класифікувати й конструювати геометричні фігури, з'ясовувати їх властивості, виконувати побудови; оцінювати шанси виникнення тих чи інших подій, міру ризику при прийнятті того чи іншого рішення.

Сформованість у випускника загальнокультурних компетентностей означає усвідомлення ним, що предмети циклу є засобом опису й методом пізнання дійсності, бо сучасний світ підлягає не тільки детермінованим, але й статистичним закономірностям. Випускник набув таких рис характеру, як наполегливість, відповідальність, чесність, об’єктивність, мужність, цілеспрямованість, працездатність тощо.

Доступ до мережі Інтернет відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій у системі навчання та доступу до комп’ютерної освіти навчальних закладів. Єдине інформаційне середовище передбачає створення мережних спільнот як об’єднання педагогічних працівників, учнів та їх батьків, у якому паралельно з традиційним спілкуванням відбувається спілкування за допомогою інформаційної мережі Інтернет. Збільшення розумового навантаження на уроках змушує педагогів активно використовувати інформаційні, зокрема мережні технології навчання учнів. Знання, фундаментальні основи яких формуються при вивченні предметів природничо-математичного циклу, повинні бути максимально наближені до реального життя. Вивчення ж предметів має здійснюватися так, щоб учні пізнавали науку в постійному історичному розвитку та відчували задоволення і радість від процесу пізнання. Активна робота з комп'ютером сприяє формуванню в учнів навичок мислення високого рівня – аналізу та структурування одержуваної інформації, її синтезу та оцінюванню. При цьому слід звернути увагу, що нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати новітні технології з методами творчої та пошукової діяльності.

Прикладне спрямування предметів природничо-математичного циклу базується на вмінні учнів досліджувати реальні явища засобами предметів, складати моделі задач та співставляти знайдені результати з реальними. Практичне спрямування передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення дисциплін.

Політехнічне спрямування – використання знань для пояснення виробничих циклів, процесів обслуговування та керування виробництва, підвищення якості процесу навчання іншим предметам. Підвищенню ефективності навчання сприяє розв'язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує викладачу організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів. Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано. Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності, інші – розвивають здібності учнів до технічної творчості тощо.

Під час добору задач прикладного характеру доцільно дотримуватись певних вимог, а саме: розв’язок задачі має демонструвати практичне застосування ідей і методів, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов розв’язування прикладної задачі, умова якої містить матеріали суміжних предметів, може дати позитивний педагогічний ефект. Проведення таких уроків допомагає викладачам позбутися ефекту «клаптикової ковдри» та сформувати науковий світогляд учнів.

Вирішення нових завдань, поставлених перед системою освіти України процесами державотворення, кардинальними змінами в суспільно-політичному житті суспільства, вимагає вироблення адекватної організаційної структури системи освіти, яка б забезпечувала перехід до принципу «освіта впродовж усього життя». Реалізація цього принципу означає сформованість в учнів навичок самостійної роботи, умінь розробки траєкторії індивідуального розвитку, здійснення досліджень через мережу Інтернет. Формуванню в учнів навичок самостійної діяльності сприяє правильна організація процесу виконання учнями завдань для домашньої роботи. Їх виконання носить, як правило, індивідуальний характер і розраховане на цілковиту самостійність учня. Домашня робота розвиває ініціативу й самостійність учнів, створює широкі можливості для прояву особистих здібностей, нахилів, пізнавального новаторства учнів.

Більшість педагогів погодиться з тим фактом, що чим старше стає учень, тим менше бажання в нього виконувати домашні завдання. Більшість учнів ПТНЗ фрагментарно виконують домашні завдання, мають місце чисельні випадки списування. Також, не можна не звернути увагу і на факт незадовільної перевірки викладачами якості виконання учнями домашніх завдань. Зошити учнів неохайні, немає чіткого поділу на класні і домашні види робіт. Рисунки геометричних фігур виконують ручкою, «від руки», без дотримання правил зображення математичних креслень, не звертаючи увагу на «видимі» та «невидимі» лінії. Також, завдання для всієї групи підбирають однакові, не завжди враховується рівень індивідуальної підготовки учнів.

Однією з актуальних проблем сьогодення освіти є профільна диференціація навчання. Це зумовлює необхідність профільної диференціації домашніх завдань, що потребує врахування індивідуально-типологічних особливостей учнів і специфіки профілю навчання. У педагогічній теорії та практиці розглядають різні способи диференціації домашніх завдань залежно від профілю групи: за кількістю учнів (загальні, групові, індивідуальні); за мірою складності завдань; за мірою самостійності виконання; за формою (робота з підручником, навчальною літературою; розв’язування задач, вправ; виготовлення наочності; підготовка рефератів, доповідей тощо); за тривалістю виконання (поточні, довгострокові); за мірою обов’язковості виконання (обов’язкові; на вибір; необов’язкові).

Доцільна також диференціація способів перевірки домашніх завдань. У багатьох учнів відсутня мотивація працювати самостійно вдома, вони не відчувають потреби у виконанні домашнього завдання. Тому на уроці корисно створювати ситуації, які демонструють необхідність домашньої роботи, наприклад, закінчити виконання вправи, здійснити перевірку отриманого розв’язку задачі, розв’язати типові завдання, які будуть пропонуватись в контрольній роботі, розв’язати завдання на оцінку тощо. Домашня навчальна робота є дієвим засобом формування і розвитку самостійності учнів в опануванні знаннями, ефективним інструментом виховання вольових якостей особистості. При цьому слід зауважити, що для учнів ПТНЗ характерний низький рівень розвитку вміння самостійно засвоювати теоретичний матеріал, розв’язувати задачі й вправи, а в деяких учнів ці вміння взагалі не сформовані. Тому домашня робота в таких групах має бути спрямована на формування і розвиток в учнів зазначених умінь.

Виконання домашньої роботи учнями має на меті досягнення ними обов’язкових результатів навчання і створення умов для подальшого підвищення рівня їх навчання і розвитку, формування особистісних якостей (наполегливість; дисциплінованість; критичність, алгоритмічність, аргументованість мислення тощо). Доцільно пропонувати домашні завдання, умови яких максимально наближені до життя, реальних умов дійсності, особистого практичного досвіду учнів. Особливо важлива роль в домашньому завданні належить повторенню, яке передбачає підготовку до вивчення нового матеріалу, закріплення набутих учнями навичок та вмінь, а також корекційну діяльність. Корисними завданнями можуть бути такі: дослідження життєвого і творчого шляху видатного вченого, опрацювання науково-популярних статей про роль природничо-математичних знань у житті сучасної людини. Доречна домашня робота з виготовлення наочності, підбору цікавих повідомлень.

Іноді корисно звільняти учня від домашніх завдань. Це можна робити в тому випадку, коли він виконав на уроці всі обов’язкові і додаткові вправи, продемонструвавши тим самим набуті навички та вміння.

Альтернативою домашнього завдання для учнів може стати робота над учнівськими навчальним проектами (приклад: «Математика навколо нас», «Краса і математика», «Економимо сімейний бюджет», «Скільки коштує крапля води?», «Обираємо мобільного оператора», «Який кредит найвигідніший?», «Мандрівка в часі», «Рахуємо калорії» тощо).

Пріоритетні цілі домашнього завдання в групах за професіями, що пов’язані з предметами природничо-математичного циклу, – це розвиток здібностей учня, задоволення його пізнавальних запитів і потреб, а також орієнтація на майбутню професію. Щоб не допустити зниження в учнів інтересу до матеріалу, що вивчається, доцільно до домашнього завдання вносити елементи новизни і творчості.

Аналізуючи вищезазначене та з метою вирішення існуючих проблем, реалізації основних завдань Державної цільової соціальної програми підвищення якості природничо-математичної освіти на період до 2015 року у 2012-2013 навчальному році рекомендуємо:



І. Адміністраціям навчальних закладів:

  1. Постійно оновлювати нормативно-правову базу та відстежувати своєчасне ознайомлення з нею викладачів.

  2. Здійснювати постійний контроль за виконанням навчальних програм (особливо практичної складової).

  3. Взяти на контроль питання щодо оформлення навчальної та методичної документації, ведення документації з техніки безпеки в кабінетах предметів природничо-математичного циклу.

  4. Створювати викладачам належні умови для підвищення рівня професійної майстерності, приділяючи особливу увагу молодим спеціалістам.

  5. Сприяти проведенню моніторингу якості знань, умінь та навичок учнів; посилити контроль за станом викладання предметів.

  6. Усебічно активізувати роботу з обдарованими та здібними учнями. Провести відповідну роботу, спрямовану на своєчасне виявлення обдарованих учнів та розвиток їх здібностей. Забезпечувати участь учнівської молоді в конкурсах творчих робіт, суспільних акціях тощо.

  7. Активізувати роботу методичних комісій в умовах переходу на викладання за новими програмами.

  8. Створювати викладачам умови для проходження курсів підвищення кваліфікації. Приділяти належну увагу підвищенню фахової майстерності педагогів у міжкурсовий період. Стимулювати участь викладачів-предметників у методичних заходах різного рівня (обласних конкурсах, конференціях, семінарах тощо).

  9. Систематично поповнювати бібліотечні фонди науковою, дидактичною та методичною літературою, новими дидактичними та методичними посібниками з предметів, збірниками задач. Забезпечити передплату фахових видань для викладачів, використовуючи бюджетні та позабюджетні кошти

  10. Розглянути можливості щодо оновлення матеріально-технічної бази кабінетів.

ІІ Викладачам:

  1. Узяти до уваги методичні рекомендації щодо викладання базових предметів у 2012-2013 навчальному році.

  2. Привести у відповідність до положень інструктивно-методичних листів та інструкцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України поурочно-тематичне планування з усіх предметів циклу.

  3. Систематично знайомитись із новинками науково-методичної та педагогічної літератури. Підвищувати власний рівень інформаційної культури.

  4. Розвивати мережну взаємодію професійної спільноти викладачів. Збільшити спілкування в режимі on-line, віртуальній освітній мережі Інтернет з викладачами Миколаївщини.

  5. Максимально комп’ютеризувати навчально-виховний процес. Сформувати бібліотеку цифрових освітніх ресурсів. При поясненні навчального матеріалу впроваджувати ілюстровані електронні презентації та пропонувати їх учням для використання вдома як додаткове джерело інформації.

  6. Поліпшити якість виконання практичної частини програми. Більше уваги на уроці приділяти організації експериментальної діяльності учнів, залучати їх до виконання завдань експериментального характеру та домашнього експерименту.

  7. Продовжувати роботу за такими пріоритетними напрямками:

    • формування ключових компетентностей засобами наскрізних питань природничих дисциплін; ціннісного ставлення до здоров'я під час вивчення предметів;

    • впровадження інноваційних педагогічних технологій на уроках та в позаурочній роботі, зокрема, використання ІКТ, інтерактивних методів роботи, проектної та проектно-дослідницької технологій, методів розвитку критичного мислення, створення «ситуації успіху», які збільшують пізнавальну самостійність учнів і мотивацію до вивчення предметів;

    • використання міжпредметних зв’язків, завдань професійного та практичного спрямування;

    • виявлення здібних учнів; поліпшення роботи з ними через позаурочну роботу з предметів;

    • активізація самостійної роботи учнів на уроках та при підготовці до уроків за рахунок випереджувальних завдань.

  1. Приділяти увагу:

    • посиленню інтеграції природничих дисциплін;

    • розв’язанню розрахункових, експериментальних і розрахунково-експериментальних задач;

    • виконанню лабораторних дослідів учнями при поясненні навчального матеріалу;

    • узагальненню матеріалу при виконанні лабораторних і практичних робіт;

    • ознайомленню учнів із сучасними досягненнями науки;

    • формуванню екологічної культури учнів;

    • використанню програмних педагогічних засобів та інтерактивних методів у навчальному процесі;

    • об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.

  1. Особливу увагу приділяти підвищенню своєї професійної компетентності. Проводити самоаналіз педагогічної діяльності.

МАТЕМАТИКА

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.12 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах країни у 2012-2013 навчальному році здійснюватиметься за програмами, надрукованими у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р. та розміщених на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10 класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН, № 25-26-27, 2010 р., у журналі «Математика в школі» (№6, 2011 р.).

Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемента загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Сучасні програми навчання математики передбачають формування двох рівнів математичної компетентності: перший рівень, відтворення математичних фактів, методів і виконання обчислень; другий рівень, установлення зв’язків та інтеграції матеріалу з різних математичних тем. У той час, як на формування третього, найвищого рівня математичної компетентності (математичних роздумів, що потребуються узагальнення та інтуїції) практично не відведено часу.
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок журналів теоретичного навчання з математики

Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати.

Тематична оцінка враховує:



  • результати самостійних та контрольних робіт;

  • поточне оцінювання;

  • підсумкові оцінки за ведення зошитів.

Тематична оцінка може підлягати коригуванню.

Клітинка, в якій виставляється «Тематична», залишається вільною протягом одного тижня після виходу на навчальні заняття учня, який був відсутній через хворобу або інші поважні причини, що підтверджуються документально. Протягом цього тижня учень повинен написати контрольні роботи. Після написання учнем контрольних робіт та перевірки викладачем робочого зошита клітинка «Тематична» підлягає заповненню.

Звертаємо увагу, що з математики урок тематичного оцінювання не проводиться, тому перед графою «Тематична» не залишається вільна клітинка.

Оцінка за ведення зошитів виставляється не менше ніж один раз протягом вивчення теми. Але перед колонкою з надписом «Тематична» виставляється підсумкова оцінка за ведення зошитів. Виняток може бути лише у випадку виставлення тематичної після 1-2 уроків із початку місяця.

Контрольні роботи виконуються в зошитах для контрольних робіт або на окремих аркушах, які зберігаються протягом навчального року в навчальних закладах. Час, відведений на виконання контрольних робіт, може варіюватися від 15 до 90 хвилин. Контрольні роботи перевіряються в усіх учнів і оцінка обов’язково виставляється до журналу. Корекційна робота (робота над помилками) проводиться в робочих зошитах.

Бали за контрольні роботи виставляються до журналу в клітинки, що відповідають датам проведення уроків. Якщо учень був відсутній на уроці, у цій клітинці ставиться «н». Поруч залишається вільна колонка без дати для виставлення бала після виконання учнем контрольної роботи. У випадку наявності на контрольній роботі всіх учнів вільна колонка не залишається.

Наприклад:





15

/09





17

/09





8










11










н

9







4







Кількість обов’язкових контрольних робіт на рік регламентується Інструктивно-методичними рекомендаціями





Рівень стандарту

І курс

ІІ курс

Алгебра та початки аналізу

3

5

Геометрія

3

3

У групах, де викладач працює перший рік, проведення діагностичної контрольної роботи обов’язкове. У всіх інших – на розсуд викладача.

Семестрова оцінка виставляється без дати до журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Семестрові роботи як окремий вид підсумкових робіт не проводяться.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Тематична та семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.



Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати і не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.



Оцінка за державну підсумкову атестацію виставляється в колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати.

Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

Звертаємо увагу, що при оформленні сторінок журналу з математики запис «Програму виконано в повному обсязі» робиться лише наприкінці року. Цей запис викладач засвідчує власним підписом.
Орфографічний режим

Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для виконання рисунків, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають 4 клітинки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, клітинок не пропускають).

У зошитах на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:



Класна робота

07.02.12

Зразки підпису зошита:









Зошит

для контрольних робіт

з алгебри та початків аналізу

учениці групи №21ВПУ №21

Косенко Ганни


Зразок оформлення сторінок обліку

навчальних досягнень учнів

Геометрія Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число
Прізвище

та ім’я учня (учениці)


02

/ 09


...

/ 09


28

/ 09





30

/ 09


Зошити

Тематична

Скоригована

05

/ 10


...

/ 10


28

/ 10


Зошити

02

/ 11





Тематична

Скоригована

04

/ 11


1.























































2.
























































Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять

Викладач ____________________________



з/п


Дата

Зміст уроку

Домашнє завдання







І семестр










Тема 1. Назва теми.




1.

02/09






















28/09

Контрольна робота №1.







30/09













Тема 2. Назва теми.







05/10






















28/10










02/11

Контрольна робота №2.










Тема 3. Назва теми.







04/11








Державна підсумкова атестація із математики

Успішне виконання випускниками завдань ДПА з математики спирається, перш за все, на успішне засвоєння ними як теоретичного матеріалу курсу математики, так і методів розв’язування задач, передбачених програмою з математики для загальноосвітньої школи і розглянутих в шкільних підручниках. Для кращої підготовки учнів до виконання завдань ДПА доцільно провести систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу, передбаченого програмою з математики, та методів розв’язування основних типів завдань. Доцільно проводити систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу та методів розв’язування задач за змістовими лініями шкільного курсу математики: числа і вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики; геометрія (планіметрія, стереометрія).

Слід враховувати, що в останні роки до тесту ЗНО з математики були включені завдання з вибором однієї правильної відповіді на перевірку формулювань основних теоретичних фактів шкільного курсу математики та розуміння їх змісту. Особливу увагу слід приділити систематизації та узагальненню матеріалу зі змістової лінії рівнянь та нерівностей, де також доречно виділити загальні методи розв’язування.

Проводячи систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу і методів розв’язування завдань із геометрії слід звернути увагу учнів на те, що частина тих фактів, на які доводиться спиратися при розв’язуванні геометричних задач (так званих опорних фактів), сповіщалася їм не у вигляді теорем, а під час розв’язування відповідних задач. Тому бажано нагадати учням перелік геометричних опорних фактів шкільних курсів планіметрії і стереометрії .

Для підготовки учнів до виконання завдань ЗНО з математики корисно також використати тренувальні тести, наведені в «Індивідуальних комплектах для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012», які підготовлені і видані видавничим домом «Освіта» спільно з Українським центром оцінювання якості освіти та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
Рекомендована додаткова література:

1. Бевз В. Міжпредметні зв’язки як необхідний елемент предметної системи навчання // Математика в школі. – 2003. – №6. – С. 11–15.

2. Возняк Г., Возняк О. Прикладні задачі: від теорії до практики. – Тернопіль: Мандрівець, 2003. – 136 с.

3. Возняк Г.М., Маланюк М.П. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі вивчення математики: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Шк.., 1989. – 128 с.

4. Далингер В.А. О некорорых приемах реализации связей "математика-физика" // Физика в школе. 2003. – №3. – С. 28–34.

5. Іванюк І. В. Міжнародна програма PISA як інструмент зовнішнього оцінювання учнів / І. В. Іванюк // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 16–22.

6. Кучеренко М. Є. Біохімія: підручник для студ. вищ. навч. закладів / М. Є. Кучеренко, Ю. Д. Бабенюк, О. М. Васильєв та ін. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 480 с.

7. Панішко Ф. В. Три половини. Математична наука для 6-го класу // Математика. — № 7 (211).– 2003.

8. Посудін Ю. І. Біофізика рослин: підруч. для студ. вищ. навч. закл. /Ю. І. Посудін. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 256 с.

9. Прус А. Піраміда в контексті прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії // Математика в школі.—2005.—№2.

10. Соколенко Л.О. Прикладні задачі природничого характеру в курсі алгебри та початків аналізу: практикум. Навчальний посібник / Л.О. Соколенко, Л.Г. Філон, В.О. Швець. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – 128 с.

11. Соколенко Л.О. Прикладна спрямованість шкільного курсу алгебри і початків аналізу: Навч. Посібник. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – 128с.

12. Хазін Г. Молодому вчителю про міжпредметні зв’язки // Математика в школі. – 2005. – №8. – С. 30–34.

Фізика. Астрономія

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.12 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах країни у 2012-2013 навчальному році здійснюватиметься за такими програмами:

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. (Київ, 2010)

Астрономія вивчається за програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин). Звертаємо увагу, що астрономія викладається як окремий предмет навчального плану.

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-ліття своєї діяльності.

Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок журналів теоретичного навчання з фізики, астрономії

У процесі поурочного вивчення теми здійснюється індивідуальне, групове та фронтальне усне опитування учнів, розв’язування ними задач, виконання фронтальних та індивідуальних експериментальних завдань (лабораторних робіт; робіт фізичного практикуму, домашніх пошуково-дослідницьких та конструкторських завдань тощо), виконання учнями різних видів письмових робіт, підготовка демонстрацій та презентацій, взаємоконтроль учнів у парах і групах, самоконтроль тощо. Основними завданнями поточного оцінювання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Тематичне оцінювання проводиться після закінчення вивчення теми або її частини і здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм на основі поточних оцінок.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000  № 1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» викладачу слід передбачити проведення однієї (як мінімум) письмової контрольної роботи з фізики на семестр. Ці роботи зберігаються в кабінеті фізики протягом навчального року і можуть бути оформлені як в окремо заведеному зошиті для контрольних робіт, так і на окремих аркушах.

Викладач може використовувати у своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Окрема оцінка за ведення зошитів із фізики не виставляється.

Якщо учень був відсутнім на уроці, на якому проводилася лабораторна чи інша експериментальна робота, учителем визначається доцільність її відпрацювання. Вільна колонка після колонки з датою проведення цих видів робіт не залишається.

Вимоги щодо проведення, оформлення та оцінювання лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму, здійснення інструктажів із безпеки життєдіяльності зазначені в інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за 2007-2011 роки.

У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються:

Курс

Мінімальна кількість тематичних оцінок

Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються

І

Рівень стандарту

6

4

ІІ

Рівень стандарту

5

4

Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається викладачем.

Звертаємо увагу, що первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності здійснюється перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД».

Поточна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). У разі проведення здвоєних уроків дата і тема кожного уроку записуються окремо.

Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми з урахуванням:


  • рівня володіння теоретичними знаннями;

  • рівня умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу;

  • рівня володіння практичними уміннями та навичками, які можна виявити під час виконання лабораторних робіт і фізичного практикуму;

  • змісту і якості творчих робіт учнів (рефератів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований(а)).

Тематична оцінка може підлягати коригуванню.

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонки з надписами «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований(а)).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати, не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)).

Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні – вересні.

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється в колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис «н/а» (не атестований(а)).

Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

Після запису тематики останнього в навчальному році уроку робиться запис «Програму виконано в повному обсязі». Цей запис викладач засвідчує власним підписом.



Зразок оформлення сторінок обліку навчальних досягнень учнів

І семестр

Фізика __________ Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число


Прізвище

та ім’я учня (учениці)



02

/ 09


06

/ 09


09

/ 09


13

/

09



...

/ 09


Тематична

Скоригована

07

/ 10


...

/

10



...

/

...



Тематична

Скоригована

І семестр

Скоригована

1.














































2.














































ІІ семестр

Фізика Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число


Прізвище

та ім’я учня (учениці)



...

/

...



...

/

..



...

/

...



Тематична

Скоригована

ІІ семестр

Скоригована

Річна

ДПА

Апеляційна

1.


































2.


































Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять

Викладач ____________________________



з/п


Дата

Зміст уроку

Домашнє завдання







Тема 1. Електричне поле і струм




1.

02/09

Електричне поле. Напруженість електричного поля.

Вивч. §

Вправа №














4.

13/09

Розв’язування задач.

Повт §

Задача №


7.

20/09

Лабораторна робота № 1. Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму. Інструктаж із БЖД.

Повт §

Задача №


8.

23/09

Аналіз лабораторної роботи № 1. Робота та потужність електричного струму.

Вивч. §

Задача №№














11.

07/10

Контрольна робота № 1* з теми «Електричне поле і струм».

Повт §

Задача №








Тема 2. Електромагнітне поле




12.

01/10

Аналіз контрольної роботи №1. Електрична та магнітна взаємодії. Взаємодія провідників зі струмом. Індукція магнітного поля.

Повт §

Задача №

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка