Людмила Зазуліна



Сторінка2/4
Дата конвертації04.04.2016
Розмір0.77 Mb.
1   2   3   4

Галина Войтович,

старший викладач кафедри

педагогіки та психології

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

моб. тел. 096-37-42-794

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ТА ЗАСТОСУВАННЯ ІМПЛІЦИТНИХ ТЕОРІЙ ДЛЯ З’ЯСУВАННЯ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ

Анотація. Дослідження, проведені на основі імпліцитних теорій усвідомлення сучасного вчителя, дають можливість глибокого їх усвідомлення та відчуття, що забезпечує позитивні зміни, які уможливлюють підвищення рівня якості сучасної освіти через зміну самоставлення та взаємоставлення суб’єктів освіти. Розробка корекційних програм на основі ситуативного підходу та рівневої структури особистості виступають засобом досягнення поставлених завдань щодо підвищення рівня якості сучасної освіти.

Ключові слова: імпліцитні теорії, системний підхід, рівнева структура особистості, категорії проблем, сутність непорозумінь, особистість, діяльність, самоусвідомлення, самоаналіз, саморозвиток.

Ми живемо в часі швидкісних світових змін, демократизації, глобалізації, швидкими темпами накопичення та зміни інформації, вимогами до людини, як суб’єкта віддзеркалення суспільних відносин та творення даних відносин.

Актуальність розв’язку проблем сучасної освіти є невід’ємною складовою вирішення в цілому проблем українського суспільства. Адже, освіта – це єдиний соціальний інститут, через який проходить кожна людина, набуваючи рис особистості, фахівця і громадянина.

Завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духового потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки, культури на рівні світових досягнень, у збереженні й примножені культурної спадщини й формуванні людини майбутнього.

Для сучасної освіти характерні ряд викликів: неможливість здійснення освітньої парадигми (S1↔ S2), зниження рівня якості освіти, відсутність гармонії процесів навчання та учіння, зниження рівня задоволення вчителя власною діяльністю тощо.

Ми висунули гіпотезу щодо категорій проблем сучасної освіти, які є сутністю усвідомлення та розв’язку даних викликів. Такими категоріями визначено:



  • Особливості змін філософії та психології сучасної учнівської молоді. В той же час – сталість стереотипів педагогічних впливів. Учні сучасної школи – це діти, що виховані батьками, процес становлення особистості яких уже частково відбувся в період демократичності суспільних взаємовідносин. Надалі, у школу прийдуть діти, батьки яких повністю стались як особистість в демократичному соціумі та й самі учні. Вчитель, на жаль, не поспішає такими темпами змінюватись. Сутність непорозумінь – протистояння тиску та вимог щодо гуманного демократичного стилю взаємин.

  • Втрата п’ядестального статусу вчителя в громаді. Через ставлення до вчителя у дітей формується ставлення до предмета, який він читає. В свідомості дитини ставлення до вчителя активно формується на 6 році життя, виокремлюється із сфери взаємовідносин «дитина – дорослий» в окрему домінантну сферу «дитина – вчитель», де вчитель сприймається як той, кому я (учень) довіряю свій розум, стани, відчуття. На наш погляд, найсуттєвішими причинами втрати такою статусу є зміщення вчителем акцентів з духовних цінностей на матеріальні. Сутність непорозумінь – відсутність прагнення до ідеалу.

  • Швидкісні зміни щодо відносної сталості світу на його креативність. Учитель не реагує на дані зміни і не завжди прагне до зміни методики викладання предмета. Здатність учнів реагувати на зміни можливі завдяки отриманню знань через такі форми мислення, як судження та умовисновок, в той же час учитель здебільшого подає матеріал у вигляді готових понять. Сутність непорозумінь – відсутність можливості самонавчання учня та вчителя, самозміни, взаємозаміни, взаємонавчання.

  • Внутрішнє неприйняття вчителем сучасної парадигми освіти, де людина сприймається як найбільша цінність в існуючому світі. Низький рівень психологічної компетентності та психологічної культури сприяє розтроєності позиції вчителя щодо діяльності, яка б відповідала сучасній парадигмі (часто вчитель одне думає, друге – каже, а третє – робить). Сутність непорозумінь – невдоволеність власною діяльністю, орієнтація на сукупний образ учня.

  • Негативний вплив ментальних характеристик на розвиток позитивної я-концепції сучасного вчителя. (Негативне мислення – негативні очікування, заздрість, занижена самооцінка, відсутність віри в можливість власних впливів на позитивний розвиток тенденцій освіти). Сутність непорозумінь – внутрішні психологічні та психічні блокування можливостей щодо успіху, внутрішньої гармонії та позитивних станів.

  • Нездатність (або небажання) вчителем відшуковувати сутнісно психологічні прийоми розвитку позитивної навчальної мотивації учнів. Задоволеність від власної діяльності у вчителя настає лише за умови якомога повнішого віддзеркалення в розумі та серці дитини. Нами встановлено різкий спад бажання учнів навчатися. Для вчителя – це невдоволеність собою як вчителем. Сутність непорозумінь – через нездатність заперечення, насаджування власних стереотипів, покарання, страх оцінки розвинути позитивну навчальну мотивацію учнів.

Допускаємо, що лише глибинне усвідомлення вчителем власних проблем (вчитель-ведучий), які заперечують успіху, можна розв’язати усі виклики освіти. Для цього ми звертаємось до аналізу та застосування імпліцитних теорій як своєрідних систем світорозуміння, що містяться в основі сприймання дійсності, себе та інших людей, інтерпретацій подій. Це забезпечує використання нових підходів і методів, орієнтованих на розуміння конкретної людини, вивчення її потреб, цінностей, світосприймання. В подальшому – їх розвиток та зміни.

Першість у введені та обґрунтуванні поняття «імпліцитна теорія особистості» належить Дж. Брунеру і Р. Гагіурі, які 1954 року використали його для ознайомлення наївних, ненаукових знань про психологію людини. Піонером дослідження імпліцитних уявлень можна вважати Б.Ананьєва, який ще 1935 року в монографії «Психологія педагогічної оцінки» описав результати масштабного дослідження «теорій особистості» як емпірично напрацьованих уявлень педагогів про учнів, їх здібності, учбові інтереси, розумовий розвиток, самооцінку, темперамент, характерологічні риси тощо [1].

Термін «імпліцитний» – латинського походження, тлумачиться як внутрішній, невиражений, і, водночас, безумовний. Теорія – грецьке поняття, яке в широкому контексті трактується як «сукупність поглядів, суджень, з яких випливають певні правила поведінки». Таким чином, імпліцитна теорія – це «сукупність поглядів і суджень людини, які лежать в основі її поведінки» [4]1239].

Представники когнітивного напрямку, зокрема, Дж. Келлі, А.Бандура, Л.Росс, Р.Нісбет обстоюють думку, що люди у звичайному житті, як і вчені в процесі наукової роботи, висувають певні гіпотези та формулюють теорії, що пояснюють їх світосприймання. Як вважають дослідники, ці теорії не відрізняються від наукових ні за структурою, ні за логікою висновків.

Імпліцитні теорії виконують життєво необхідні функції: вони систематизують наші знання, допомагають прогнозувати події та регулювати поведінку. Дж. Келлі наголошує на існуванні особистісних конструктів як суб’єктивно унікальної сукупності значень, за допомогою яких людина організовує свою поведінку, розуміє інших людей, оцінює їх вчинки, реконструює систему соціальних стосунків та будує образ «Я» [4]. К.Двек доводить, що саме унікальна система значень для кожної людини і визначає унікальність та специфічність цілепокладання, перцептивні і поведінкові стратегії кожної людини лежать в основі складної системи саморегуляції.

Отже, імпліцитні теорії – це суб’єктивні пояснювальні схеми об’єктивної дійсності, неповторні і своєрідні уявлення про себе, світ і події, про інших людей та їх вчинки. Ці схеми лежать в основі стереотипізації та виконують регулятивну і прогностичну функції [6, 9, 11].

Ми ставили завдання встановлення відповідності між визначеними нами категоріями проблем сучасної освіти та усвідомлення їх вчителями загальноосвітніх шкіл.

Для вивчення використовувались процедури, в ході яких учасники могли самостійно продумувати матеріал: вільно висловлювати погляди і ставлення; проектувати їх на малюнки, літературні твори. Окрім цього нами використовувались і шкальні процедури (модифікований семантичний диференціал Ч.Осгуда та метод особистісних конструктів Дж. Келлі) при вільному виборі досліджуваними об’єктів і параметрів шкалювання [2, 6, 8]. Наприклад, для вивчення імпліцитних теорій щодо особливостей філософії та психології сучасної учнівської молоді нами було використано метод вільного висловлювання та ставлення («Сучасні учні. Які вони?»). Для визначення сталості стереотипів педагогічних впливів нами використовувався модифікований семантичний диференціал Ч.Осгуда, де за біполярними шкалами, один з полюсів яких задавався самими учасниками («Я – успішний вчитель»). Відчуття та сприйняття зміни відносної сталості світу на його креативність досліджувалась з допомогою висловлювання ряду асоціацій та їх ранжування. (Якого випускника чекає сучасний світ?»). Встановлюючи причини внутрішнього несприйняття вчителем сучасної парадигми освіти та причини втрати статусу, використовували метод літературного твору («Як я забезпечую виконання сучасної парадигми освіти», «Причини втрати п’ядестального статусу вчителя»). Методом вільних асоціацій досліджувалась проблема розвитку вчителем позитивної навчальної мотивації учнів («Підбір асоціацій до словосполучення «Навчальна мотивація»). Для встановлення рівня усвідомленості впливів на успішну діяльність вчителя ментальних характеристик нами використовувався проектний метод (відобразити характеристики мислення, ставлення до успіхів інших людей, самооцінку, віру в свої можливості).

На основі проведених досліджень було підтверджено наші припущення щодо категорій проблем сучасного вчителя та проблем освіти в цілому.

Зміна тієї сукупності знань, уявлень та переконань, що стосуються певної сфери людського існування можлива через розширення можливостей базового предмета психології людської свідомості, її відображувальних та регулятивних функцій.

У сучасній психологічній науці простежуються виразні тенденції до об’єднання різноманітних підходів, шкіл та напрямів. Одним із інтегративних підходів є ситуативний підхід у психології (Я.В. Васильєв) [4].

Ситуація розглядається як основна одиниця аналізу та формування психічної діяльності, а саме послідовно змінюючи одна одну, ситуації – як її зміст. Так, ситуацію можна водночас розглядати як об’єкт і експериментального дослідження і практичної психокорекційної роботи. Перевагою такого підходу є тісний зв’язок суб’єкта діяльності та зовнішніх умов. Зміна одного з компонентів ситуації, наприклад, зовнішніх обставин, дає можливість об’єктивно і чітко простежити зміну іншого компонента – поведінку суб’єкта і навпаки. Ці переваги були визначені ще А.Валлоном і К.Халлом.

Слід зазначити, що представництво в ситуаціях зовнішніх умов та самої особистості дає змогу дослідити у взаємозв’язку зовнішні аспекти діяльності та особистісні конструкти. Теоретичний аналіз проблеми ситуацій у психології показує, що основний акцент роблять на зовнішньому характері умов, частіше ситуацію тлумачать як синонім обставин психологічної діяльності суб’єкта. У широкому розумінні ситуацію розглядають в контексті особливостей предметної діяльності. Це «проблемні», «конфліктні», «стресові» та інші ситуації. Найширше ситуацію трактують Л.С. Виготський та Л.І. Божович, називаючи її «соціальною ситуацією розвитку», а також Є.Фромм – «людською ситуацією».

У дослідженнях проблеми ситуацій переважає увага до зовнішніх умов та до їх об’ємних характеристик. Досліджень проблем особистості (другий аспект ситуації) замало. К.Левін ситуативну поведінку називав польовою. В.А. Петровський вивчав надситуативну активність, а І.М. Калінаускас вважає, що взагалі поведінка особистості повинна бути ситуаційною (т.б. режисер, не лише діє в ситуаціях, але й створює їх).

Найближчі до ситуаційного підходу дослідження виконано в рамках теорії планомірного формування розумових дій і понять П.Я. Гальперіна. Згідно з цією теорією предмет психології розуміється як орієнтування в ситуаціях на основі їх психічного відображення, де психічним механізмом діяльності суб’єкта є формування цієї діяльності.

Відкрита П.К. Анохіним «функціональна система» складається з п’яти блоків, два з яких базові, а три – відповідають рівням: «депо пам’яті», «прийняття рішення» та «акцептор дій».

Характерно, що «функціональна система» поведінки як основної одиниці фізіологічного аналізу діяльності повністю збігається з компонентами ситуації: два блоки – зовнішні, умови і базальні потреби особистості та три блоки – рівнева структура особистості.

Рівнева структура особистості.



полотно 16
ІV блок

Надситуативний рівень


Змістові характеристики рівневої структури особистості дають можливість визначити напрямки та зміст корекційної роботи з педагогом, що забезпечить глибоке усвідомлення сутності проблем та окреслить шляхи їх розв’язання, зміну конструктів особистості.

Перший блок – перетворення ситуації – відповідає за сприйняття умов ситуації, зіставлення результатів дій.

Другий блок рівневої структури – це перший рівень, ситуативний. Особистість не визначає істотних умов ситуацій, а застосовує стереотипні й шаблонні рішення, орієнтуючись на мету, а не на умови. Переважають імпульсивні реакції, егоцентризм, меркантильно-утилітарна мотивація, яскраво проявляються емоції. Проведений пізнавальний процес – пам’ять. За З.Фройдом, цей рівень є вмістилищем ««.

Третій блок і другий рівень – ситуаційний. Особистість визначає істотні параметри умов ситуацій. Проведений пізнавальний процес – мислення, а мотивація – престижно – прагматична. Формуються характер і почуття. За класифікацією З.Фройда, це інстанція «Я», а за К.Юнгом – свідомість. Спостерігаються менторські риси. Мента досягається за рахунок усвідомлення істотних ознак ситуації на основі понять.

Четвертий блок та третій рівень – надситуативний. Особистість виходить за межі ситуації за невизначених умов. Може змінювати позицію як зовнішню, так і внутрішню. Провідний пізнавальний процес – уява. Орієнтування особистості на майбутнє. Мотивація альтруїстично-творча. Розкриваються здібності і розвивається воля. Мету орієнтовано на загальнолюдські цінності. У З.Фройда ця інстанція – «Над Я», в К.Юнга – надособисте несвідоме, а за П.К. Антохіним – акцептор дій, що відповідає за випереджаюче відображення.

П’ятий блок – базальні потреби. Вмістилище спонукань особистості за К.Юнгом, – колективного несвідомого та архетипи.

Між усіма блоками та рівнями існують динамічні взаємозв’язки. У процесі розв’язання ситуацій між трьома рівнями існує тісний зв’язок. Ситуативний рівень відповідає за автоматизм, ситуаційний – за свідоме розв’язання, а надситуативний – за інтуїтивні рішення в невизначених ситуаціях та за створення нових.

Моделювання ситуацій та глибинний аналіз через призму рівневої структури особистості в ході колекційної роботи з педагогами дали значні зрушення щодо розв’язку тих категорій проблем, які були висунуті нашою гіпотезою. Це підтверджено в ході лонгітюдних досліджень.

Список літератури


  1. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. В 2-х томах. Том 2/Б.Г. Ананьев – М.: Педагогика, 1980. – 287 с.

  2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб. А.Анастази, С.Урбина: Питер, 2005. – 688 с.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002, – 1440 с.

  4. Васильев Я. В. Ситуативный подход в психологии и уровневая структура личности. – «Педагогічна думка». Я.В. Васильев: Київ, 1999. – 155 с.

  5. Келли Дж. Теории личности. Психология личных конструктов. – СПб Дж.Келли: Речь, 2000. – 249 с.

  6. Кондаков И. М., Ушнев С. В. Экспериментальное исследование имплицитных теорий чтения // И.М. Кондаков, С.В. Ушнев. Вопросы психологии. – 1994. – № 6 – С. 110-117.

  7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание, Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.

  8. Олексьок А. Л. Імпліцитні теорії професійної успішності: Курсова робота. –Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2007. – 44 с.

  9. Улыбина Е. В. Психология обыденного сознания. – М.: Смысл, 2001. – 263 с.

  10. Улыбина Е. В. Категория врожденного и место субъекта в имплицитной теории личности//http://kogni.narod.ru/tagiuri.htm.

  11. Федорко О. О. Імпліцитні теорії життєвої успішності старшокласників: Дипломна робота. – Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2007. – 77 с.

  12. Шмелев А. Г. Традиционная психометрика и эксперементальная психосематика: объективная и субъективная парадигмы анализа данных // Вопросы психологии. – 1982. – № 5. – С. 34-36.

  13. Эткинд А. М. Эмоциональные комплекты самоотчетов и межличностных суждений // Вопросы психологии. –1981. – № 2. – С. 106-112.

Оксана Кулик,

методист початкової освіти,

здобувач наукового ступеня

кандидата педагогічних наук,

Хмельницький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти,



WEB-2 МЕТОДИЧНИЙ КОНСАЛТИНГ В СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИСТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІВ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

У статті аналізується процес упровадження інформаційно-освітніх технологій, відкритих систем освіти регіону, створення навчальних онлайн-контентів, Інтернет-комунікацій на сучасному етапі розвитку початкової освітньої галузі Хмельниччини. Розглядається інформаційно-комунікаційна модель освітнього середовища на прикладі регіональних веб-порталів «Довідник методиста початкової освіти», «Вчителю початкової освіти Хмельниччини» його функцій та контентів.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, єдине інформаційно-освітнє середовище, контент, Інтернет-технології, Web-портал, навчальний портал, якісна освіта, Web-орієнтоване середовище, вчитель початкової школи, методист початкової освіти.

Постановка проблеми. Рівень розвитку освіти уже давно потребує суттєвої модифікації. Разом зі змінами, які відбуваються в державі, особливого значення набувають новітні технології. Адже сучасний світ неможливо уявити без комп’ютерних технологій, вони посіли належне місце практично в усіх сферах діяльності людини. Освітній процес не є виключенням. Отже, реалії сьогодення вимагають суттєвих змін у системі освіти, зокрема, в її значимій складовій – освіті для дорослих. Пріоритетність даної проблеми в національному масштабі засвідчують Закон України «Про основні засади інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Указ Президента України «Про заходи щодо пріоритетного розвитку освіти в Україні», Концепція державної цільової програми «Сто відсотків» на період до 2015 року. В умовах реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, яка визначає основні напрями, пріоритети, завдання й механізми реалізації державної політики в галузі освіти, важливого значення набуває діяльність методичних служб, оскільки серед основних проблем – «… недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів, відсутність науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу» [1]. Особлива увага звертається на інформаційно-методичну діяльність районних(міських) методичних кабінетів, яка передбачає підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, інформатизацію процесів управління наукової та інноваційної діяльності, бібліотечних ресурсів, розвиток технічної та програмової бази, впровадження ІКТ та дистанційних технологій у формах роботи з педагогами та навчальний процес, використання Інтернет-ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікцій. Проблемою професійної підготовки вчителя займалися В.Бондар, А.Войченко, Н.Кузьміна, О.Мороз, Р.Хмелюк та ін. Сутність інформаційних компетенцій педагога та її визначальних складових є предметом спеціальних досліджень Н.Баловсяк, Д.Галустян, О.Дахіна, Ю.Дорошенка, В.Дуднікова, Л.Зав’ялової, І.Злотнікової. О.Іванової, Н.Насирової, А.Оробінського, О.Федорчук, Л.Фішман, А.Хуторського та ін. Проблеми побудови системи підготовки педагогів до використання інформаційних технологій розглядаються у працях Гунько С., А.Григор’єва, М.Жалдака, Н.Молоткова, Н.Солопової, С.Ракової, О.Юзик та інших вчених [3; 4, 72]. Дослідники В.Ю. Биков [2], І.Ф. Прокопенко [3], А.М. Гуржій [4], Н.Н. Бендерец додержуються думки, що упровадження дистанційних форм навчання та дистанційних форм роботи є необхідними, такими, що мають забезпечити безперервність освіти, потребу в постійному оновленні знань, технологій та підвищенні кваліфікації.

Так, Ю.Биков важливим інструментом модернізації освіти вважає створення єдиного інформаційного освітнього простору – змістово-предметної, комп’ютерно-технологічної та інформаційно-комунікаційної платформ інтеграції й демократизації освіти [1].

Будь-які інноваційні технологічні освітні моделі потребують упровадження і активного застосування на практиці. «Відсталість технологій опрацювання дидактичної, методичної та звітної інформації негативно впливає на якість навчального процесу на уроці», – зазначають із цього приводу М.Львов, О.Співаковський та ін. [8].

На актуальності означеної проблеми неодноразово наголошували О.Співаковський, А.Гуржій, М.Львов, В.Лапінський та ін. [1; 2; 4; 6-9]. Особливу увагу дослідники зосереджують на питаннях формування ефективних інформаційно-аналітичної системи управління навчальними закладами, інформаційно-освітніх навчальних систем, створення єдиного освітнього простору. Методичні основи підготовки фахівців у системі неперервної освіти в умовах сучасного інформаційного середовища продовжують досліджуватися. Науковці єдині в тому, що оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, розуміння їх можливостей та способів застосування, слабких і сильних сторін, вміння організувати не тільки навчальну діяльність учнів, але й свій власний саморозвиток та підвищення кваліфікації – забезпечує здатність педагогів навчатися протягом життя як основи неперервного навчання в контексті професійного та соціального життя.

Проте залишаються невирішеними проблеми створення інформаційно-комунікаційного, методичного навчального контенту, Інтернет-комунікацій для підвищення кваліфікації педагога та ефективної роботи на уроці, що покликані задовольняти основний попит на інформацію педагога, методиста початкової освіти.

Метою статті є аналіз можливостей формування інформаційної компетентності сучасного від вчителя початкових класів до методиста з початкової освіти через призму інноваційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Роль методичної роботи у початковій школі відчутно зростає сьогодні в зв’язку з необхідністю раціонально та оперативно використовувати інноваційні форми та методи навчання та виховання, тому що методична робота – найвагоміший засіб підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів, вихователів ГПД, заступників директорів з навчально-виховної роботи у початковій школі, методистів з початкової освіти РМК(ММК). Вона зв’язує в єдине ціле всю систему роботи початкової освіти регіону.

У Національній доктрині розвитку освіти вказується на пріоритетність впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують підготовку й перепідготовку кадрів у інформаційному суспільстві. Післядипломна педагогічна освіта повинна розвиватись в реаліях і перспективах інформаційної динаміки та умовах самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації [10].

Перед закладами післядипломної педагогічної освіти стоїть актуальна проблема – модернізація системи підвищення кваліфікації вчителів. Безперервна освіта покликана забезпечувати зростання особистості фахівця такими методами й формами навчання, щоб розвинути у нього сучасне творче ставлення до професійної діяльності.

Але основна проблема полягає в недостатньому упорядкуванні й систематизації інформації щодо існуючих потреб. Подолати таку проблему може створення освітнього Web-порталу, застосування якого в традиційній системі безперервної освіти надасть можливість засвоювати інформацію вдвічі швидше й краще.

Дослідження можливостей впливу Web-порталу на якість підвищення кваліфікації у закладах післядипломної освіти поставило перед нами наступні завдання:


  • вивчення досвіду впровадження освітнього Web-порталу у післядипломну освіту;

  • виділити основні можливості й функції освітнього Web-порталу;

  • розробити методику використання освітнього Web-порталу вчителям початкових класів, вихователям ГПД, методистам РМК(ММК) у секторі початкової освіти Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти й надати їм характеристику.

Зважаючи на вищесказане, в 2012 році нами були розроблені інформаційно-комунікаційні веб-портали «Довідник методиста початкової освіти», «Вчителю початкової освіти Хмельниччини» як багатофункціональний інструмент для всіх учасників навчально-виховного процесу: управлінців, методистів з початкової освіти, учителів початкових класів, вихователів ГПД, а в подальшому – учнів та їх батьків.

При розробці враховувалися реальні можливості Інтернет-покриття, тому паралельно напрацьовувалися й упроваджувалися офлайн-контенти.

Відповідно до функцій, основними завданнями веб-порталів сектору початкової освіти є:


  • інтегрування в освітній простір держави, розбудова інформаційного суспільства, сприяння створенню електронного уряду в Україні;

  • створення умов для реалізації системи безперервної освіти впродовж життя;

  • створення мережевих співтовариств учасників освітнього процесу;

  • створення електронних бібліотек, баз даних, медіатек, відео- та фотоархівів;

  • підтримка індивідуальної та організація групової діяльності учасників освітнього простору;

  • створення умов оптимального ділового спілкування педагогів регіону;

  • надання педагогам можливостей розміщення авторських педагогічних матеріалів, найсучаснішої та актуальної освітянської інформації;

  • збереження та популяризація портфоліо педагогів.

Метою створення порталу є необхідність спростити обіг методичних, навчальних матеріалів, документообіг, забезпечити їх максимальну доступність; удосконалити процес підвищення кваліфікації; сприяти активній комунікації тематичних спільнот; можливість планувати свою діяльність та обговорювати важливі педагогічні питання.

Унікальність і зручність порталу полягає в тому, що він «не прив’язує» користувача до конкретного комп’ютера чи локальних мереж, адже інформація доступна звідусіль, що забезпечує неабияку мобільність і доступність освітянських ресурсів. Зважаючи на стрімкий розвиток операційних систем (телефонів, смартфонів), це дозволяє у будь-якій ситуації використовувати необхідні інформаційні ресурси.

На порталі загальна історія переглядів налічує більше п’ятнадцяти тисяч користувачів.

Основними контентами системних складових порталу є:


  • інформаційний;

  • документальний;

  • контент підвищення кваліфікації «Відкритй урок вчителя початкових класів»;

  • контент шкіл вчителів 1, 2, 3 класів за новим Державним стандартом;

  • контент кращих фотоматеріалів за темою «Організація навчального середовища в 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладах, навчально-виховні комплексах «ЗНЗ-ДНЗ, ДНЗ-ЗНЗ (класні кімнати, кімнати відпочинку, рекреації тощо) Хмельницької області.

Коротко зупинимося на основних із них.

  • Інформаційний контент включає новини й оголошення проведення конкурсів, заходів проектів як для учнів початкових класів, так і для вчителів початкової школи; матеріали переможців обласних та Всеукраїнських Конкурсів, «Школи вищої педагогічної майстерності»; доступ до сайтів відділів (управлінь) освіти області; персональних сайтів, блогів вчителів початкових класів Хмельниччини; віртуальний огляд кращих фотоматеріалів за темою «Організація навчального середовища в 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладах, навчально-виховні комплексах «ЗНЗ-ДНЗ, ДНЗ-ЗНЗ (класні кімнати, кімнати відпочинку, рекреації тощо) Хмельницької області.

Матеріали на порталі розміщено у форматах Word, Excel, PowerPoint, JEPG та ін.

Зважаючи на необхідність отримання інформації, портал має відкриті рубрики інформаційного, планового, документального контентів для усіх бажаючих.

Це дає можливість суттєво прискорити процес поінформованості освітян області. Щоденно на порталі фіксується 60-80 відвідувань.

Документальний контент передбачає необхідний перелік нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки, управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) відділів (управлінь) освіти з основної діяльності.

Депозитарій контенту підвищення кваліфікації (розробки, посібники, бібліотека, відеотека) допомагає педагогам у самовдосконаленні та підвищенні кваліфікації.



Комунікаційний контент забезпечує доступну та безперебійну комунікацію практично між усіма категоріями педагогів, управлінців. Цей ресурс має управлінську, тематичну можливість комунікацій по вертикалі й горизонталі за допомогою.

По лінії управління – спільноти керівників відділів (управлінь) освіти всіх рівнів, спільноти головних спеціалістів за напрямами роботи, завідувачів методичними кабінетами, методистів, керівників, заступників керівників навчальних закладів; загальнообласні, районні тематичні спільноти тощо. Кожна спільнота має власний функціонал для календарного планування, постановки завдань і контролю їх виконання, обміну повідомленнями, ресурс для розміщення різноманітних матеріалів, необхідних для роботи, зокрема презентацій, зображень.

Робота порталу побудована за принципами відкритості, демократичності, варіативності, комунікативності, незалежності, неперервності підвищення кваліфікації.

Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти запроваджено проведення відеоконференцій, вебінарів, відеонарад тощо, що організовані за допомогою веб-технологій у режимі прямої трансляції з можливістю під’єднання до 200 абонентів одночасно. Наприклад, окрім вебінарів, відеоонарад обласного, Всеукраїнського рівнів, які на сьогодні є досить популярними серед освітян, окремі райони міста налагодили роботу у відеорежимі між навчальними закладами і педагогічними спільнотами.

Сектором початкової освіти систематично проводяться вебінари (на базі платформи Adobe Connect) з питань впровадження Державного стандарту загальної початкової освіти.

На виконання Програми «Сто відсотків» науково-педагогічними працівниками Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:



  • розроблено критерії рівня володіння ІКТ педагогічними працівниками ЗНЗ області («Не володію», «Початківець», «Активний користувач», «Експерт»);

  • Розроблено модель моніторингу: стану готовності початкової школи до впровадження ІКТ у навчальний процес;

  • Організовано та проведено моніторингові дослідження: стану готовності початкової школи до впровадження ІКТ;

  • організовано навчання районних тьюторів (курсу «Сходинки до інформатики»);

  • до всіх програм курсів підвищення кваліфікації включено спецкурси із проблем використання інформаційних технологій на навчальних заняттях із конкретних дисциплін, що дає вчителям змогу не лише постійно вдосконалювати вміння та навички роботи з комп’ютером, а й оволодіти технологією застосування прикладного програмного забезпечення в навчально-виховному процесі;

  • розроблено каскадну модель тренінгових занять з освітянами області;

  • презентовано досвід ефективного використання ІКТ у діяльності закладів освіти області.

Консалтинговий сервіс сектору початкової освіти здійснюється через створення масштабного інформаційного віртуального методичного простору, інформація про це розміщено на сайті ХОІППО: електронні скриньки для методистів та вчителів області надають можливість постійно послуговуватися матеріалами обласних семінарів, майстер-класів, ППД щодо запровадження нового Державного стандарту загальної освіти які розміщені в онлайн-сховищах на хмарних віртуальних Е-дисках, файлообмінниках та синхронізаторах файлів Dropbox електронних скриньок ukr.net.

Інформаційно-консультативна робота сектору початкової освіти здійснюється за допомогою дистанційного (електронного) консультпункту для методистів міськ/рай методичних кабінетів та вчителів щодо надання сервісних послуг та вдосконалення змісту та структури методичної роботи.

Отже, за цих умов зростає виробнича мобільність, доступність інформації, оперативність дій.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка