Людмила Андріївна Липова



Скачати 147.17 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір147.17 Kb.

Людмила Андріївна Липова,


кандидат педагогічних наук,

ст. науковий співробітник

лабораторії дидактики

Інституту педагогіки АПН України


Спеціальні курси як змістовий блок профільного навчання


Модернізація освіти передбачає створення в середній школі системи профільного навчання, яка покликана максимально диференціювати навчання за рахунок: а) диверсифікації закладів освіти (ліцеї, гімназії, коледжі як багатопрофільні заклади); б) змісту навчання (створення варіативних різнорівневих і різнопрофільних програм); в) нетрадиційних форм навчання (прес-конференцій, шкільних дослідницьких експедицій тощо); г) методів навчання (інтерактивних діалогічних методів тощо).

Профільне як передпрофесійне навчання покликане забезпечити поглиблену підготовку старшокласників з обраних дисциплін і розвантажити з непрофільних, полегшити орієнтацію у виборі профілю навчання, пом’якшити соціалізацію випускників із дотриманням принципу індивідуалізації, тобто розширити можливості учня вибудувати індивідуальну освітню траєкторію з метою максимальної професійної реалізації її в майбутньому.

У загальній структурі профільного навчання в старших класах можна виділити три основні змістові блоки: базовий (загальноосвітній стандарт), профільний (профільний освітній стандарт), елективний (курси за вибором) – комбінація профілів і спеціалізацій. Співвідношення обсягу навчального часу за зазначеними блоками становить (у %) 50:30:20. [1, С.37.]

Чи не найважливішим з переліченого елементом профільного навчання і способом максимальної індивідуалізації можливостей кожного учня мають стати елективні курси, проблема введення яких ще мало розроблена в теорії і практиці. Елективні курси порівняно з профільними предметами мають більшу варіативність змісту, посилюють практичну і дослідно-експериментальну складову профільного навчання, характеризуються нестандартизованістю, врахуванням регіональних умов. Вони допоможуть усунути протиріччя між освітніми потребами молоді та існуючим традиційним “асортиментом” навчальних предметів у школі. Зараз спостерігається тенденція до скорочення обсягу інваріантних навчальних предметів і збільшення варіативності навчання за рахунок розширення спектру навчальних курсів за вибором учнів (елективних курсів).

Елективні курси працюють за рахунок шкільного компонента навчального плану. Все, що виходить за межі стандарту освіти, розглядається як додаткові освітні послуги і має оплачуватись батьками чи спонсорами. Різні установи (шефські, спонсорські) мають різні можливості для надання школярам курсів за вибором. Це залежить від ряду причин, у тому числі від рівня підготовки кадрового складу школи, матеріально-технічної бази, традицій школи, напрямів розвитку регіону (промислового чи аграрного). Тому в різних школах при одному й тому самому профілі навчання можуть існувати різні елективні курси. Їх набір за тематикою має бути надлишковим, щоб забезпечити учням вибір, а форми організації навчання мати діяльнісний характер. Основна особливість елективних курсів полягає в необхідності вибору самим учнем кількох конкретних курсів (5-6-ти і більше) і їх обов’язковому відвідуванні після вибору, що ставить школяра в ситуацію самостійного професійного самовизначення, побудови індивідуального життєвого шляху.

В елективних курсів може бути кілька функцій: 1) вивчення ключових проблем сучасності в обраній галузі знань; 2) вивчення основних профільних предметів на належному профільному рівні за рахунок насичення профільного курсу додатковим змістом, який поглиблює і розширює знання з основних предметів. Тобто елективні курси виконують роль надбудови, доповнюючи зміст профільного курсу. Такий доповнений курс стає поглибленим, а клас, відповідно, називають класом з поглибленим вивченням певного предмета; 3) орієнтація на діяльнісний аспект змісту, удосконалення навичок пізнавальної, практичної, дослідницької діяльності, підтримання пізнавальних інтересів, у тому числі тих, що виходять за межі профіля; 4) забезпечення внутрішньопрофільної спеціалізації за рахунок широкого використання міжпредметних зв’язків, що уможливлює введення курсів різної спрямованості. Наприклад, у класах природничого профілю можливе введення курсів із залученням знань з різних предметів, наприклад, “Матеріали космічної техніки” (з фізики і хімії), “Біоорганічні полімери” (з хімії і біології), “Природні мінерали в техніці” (з географії, фізики, хімії) тощо; 5) допомога школярам у конкретизації вибору галузей пізнавальної діяльності в межах однієї наукової дисципліни, підтримка за рахунок елективних курсів профільних предметів на належному рівні; 6) ознайомлення на допрофесійному етапі з основами майбутньої професійної діяльності за рахунок орієнтуючих курсів (наприклад, “Основи медицини”, “Основи геології” тощо), які відіграють роль проби на “профпридатність”. Проходження професійної проби полегшує розвиток інтересів і професійних прагнень, сприяє попередньому знайомству з основами професії, усвідомленню своїх можливостей. І, нарешті, критичне оцінювання правильності свого майбутнього професійного вибору допомагає самореалізації, становленню у професії або відмову від неї. Якщо ж проба на профпридатність не витримана (наприклад, людина при підготовці до вступу в медичний навчальний заклад непритомніє від вигляду крові), треба “шукати себе” в іншому профілі.



Метою вивчення елективних курсів є орієнтація учнів на індивідуалізацію навчання і соціалізацію, на підготовку до усвідомленого і відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності. Виходячи з цілей профілізації навчання тематика і зміст елективних курсів мають відповідати вимогам: а) сприяти соціалізації й адаптації учнів, надавати можливість для вибору індивідуальної освітньої траєкторії, свідомого професійного самовизначення; б) мати соціальну і особистісну значущість, актуальність як з точки зору підготовки професійних кадрів, так і для особистісного розвитку, надавати можливість для поглибленої профілізації і вибору індивідуальної траєкторії навчання; в) підтримувати вивчення базових і профільних загальноосвітніх предметів, а також забезпечувати умови для внутрішньо-профільної спеціалізації навчання; г) володіти значним розвивальним і виховним потенціалом; ґ) робити внесок у формування цілісної картини світу; д) сприяти розвитку загальнонавчальних, інтелектуальних і професійних умінь та навичок, ключових компетенцій [1, С.38-39].

Зміст спецкурсів розробляється, як правило, самим учителем і затверджується експертною радою. Розробка елективного курсу не оплачується, а за ведення курсу має передбачатись 15%-кова надбавка до зарплатні. При відборі змісту елективного курсу треба використовувати як морфологічний, так і функціональний аналіз. При морфологічному аналізі з’ясовується взаємозв’язок предметного змісту елективного курсу зі змістом базових і профільних курсів з культурологічних, компетентнісних, наукових і професійних позицій. Аналіз функцій навчального змісту свідчить, що зміст повинен забезпечувати опис навчальних об’єктів, процесів і явищ, їх якісне пояснення, усвідомлення і розуміння як на теоретичному рівні, так і на рівні практичного перетворення дійсності [3, С.31-38].

Отже, при відборі змісту треба з’ясувати: які закони, теорії, ідеї, принципи, цінності, поняття, уміння, навички, види учнівської діяльності пропонуються для засвоєння учнями, яким чином даний зміст буде сприяти внутрішньопрофільній спеціалізації навчання і формування профільних умінь і навичок; для яких саме професій, галузей діяльності потрібен відібраний зміст, що учні мусять попередньо знати та вміти перед вивченням елективного курсу. Тож вочевидь зазначені вище вимоги мають знайти відбиття в навчальних виданнях, рукописних посібниках з елективних курсів. Їх розробка повинна відповідати логіці відбору і реалізації змісту особистісно орієнтованої освіти [2, С.30-33]. Це передбачає систематизацію, виділення “Базового ядра” інформації з певної галузі людської (професійної) діяльності, яка має піддаватись дидактичній адаптації; цілепокладання (матетику), створення цільового проекту, проектування технологій вивчення курсу, надання знанням і вмінням інструментального, дієвого характеру.

Щоб виконання зазначених вимог було реальним, треба: 1) створити навчально-методичний комплект, який має включати: анотацію, програму курсу й тематичний план, навчальний посібник для учнів на паперовому носії (або й іноді в електронному варіанті), методичні рекомендації для вчителя (розробка занять, наочні приладдя), анотований список літератури, робочий зошит, завдання для самостійної роботи учнів; 2) на курсах післядипломної освіти та в педуніверситетах готувати вчителів до складання навчальних програм елективних курсів, знайомити з методикою їх проведення. При цьому професійна компетентність учителя профільних класів, його творчий потенціал мають бути високими.

У процесі розробки програм елективних курсів учитель має керуватись принципами формування змісту цих курсів. Зокрема для елективних курсів природничого профілю вони зводяться до: 1) формування цілісної наукової картини світу, системного мислення з урахуванням методологічних принципів і теорії пізнання; 2) розширення меж чинних загальноосвітніх профільних курсів (міжпредметні зв’язки, інтеграція знань); 3) поглиблення змісту чинних курсів (цей принцип має особливо важливе значення при побудові курсів, орієнтованих на особливо обдарованих дітей); 4) науковість як загально-дидактичний принцип; 5) практична спрямованість і прагматичний підхід (значення цього принципу зумовлене роллю елективних курсів для підтримки інтересу школярів до профільного предмета, вироблення у них початкових умінь і навичок та їх відпрацювання, що може стати їм у нагоді і в процесі навчання у вузі, і в початкових професійних пробах, і в майбутній професії); 6) інтегративний характер (цей принцип дозволяє суттєво знизити навантаження на школярів і вчителів, звільняє від дублювання тем у межах суміжних шкільних дисциплін, адже вивчати природу треба з єдиної точки зору, яка визначається існуванням природничо-наукової картини світу). Цей принцип дозволяє інтегрувати й елективні курси з непрофільних дисциплін (наприклад, у фізико-математичному класі створюють елективний інтегративний курс для загальнокультурного розвитку учнів “Етика стосунків у колективі”); 7) адресний характер (цей принцип дозволяє суттєво підвищити соціально-економічну і особистісну ефективність профільного навчання). Вже закінчилась безособистісна, “бездітна педагогіка”. Тож тепер тематика елективних курсів має складатися з урахуванням бажання учнів, а не вчителів. Зміст курсів має бути націлений адресно, до конкретного учня, який вибрав собі даний спецкурс; 8) розвивальний принцип (елективні курси покликані розвивати пізнавальну самостійність, дослідницькі вміння і навички, що забезпечують випускнику школи можливість працювати, удосконалюючись професійно впродовж усього життя); 9) урахування вікових особливостей школярів (зміст елективних курсів має бути доступним і цікавим для дітей, у цих курсах має поєднуватись логіка розвитку особистості як пріоритетна і логіка розгортання навчального матеріалу); 10) урахування регіональних особливостей, що дозволяє зробити навчання більш цікавим для учнів; 11) професійна спрямованість (утілення цього принципу полегшує процес вибору учнями і їхніми батьками майбутньої професії [5, С.109-111]. Треба надати учням якомога більше інформації про професії, що “випливають” з обраного профілю, адже основу правильного вибору можна осягнути лише на основі великої кількості інформації.

Керуючись зазначеними розгорнутими принципами, при розробці програми елективного курсу необхідно: а) проаналізувати зміст навчального предмета в межах обраного профілю; б) порівняти відмінності між змістом елективного курсу і змістом профільного; в) визначити мету, тему, функції, зміст у межах даного профілю; г) вичленити у змісті елективного курсу блоки знань, розділи, теми, відвести необхідну кількість годин на кожну з тем; ґ) з’ясувати можливість якісного забезпечення курсу навчальною літературою і матеріалами (обладнанням, реактивами тощо); д) виділити основні види діяльності при вивченні елективного курсу, виділити частку самостійності учнів при вивченні курсу, їхньої творчості; е) якщо програмою елективного курсу передбачено виконання практичних робіт, екскурсій, пошукових експедицій, то їх опис з докладною інструкцією має бути представлений в програмі курсу, необхідно обміркувати очікувані результати засвоєння змісту елективного курсу, тобто з’ясувати, які освітні продукти мають бути створені учнями в процесі засвоєння елективного курсу; є) визначити критерії оцінювання засвоєння програми курсу; ж) продумати форму звіту учнів за результатами засвоєння програми курсу: реферат, проект, виступ на конференції тощо [4, С.138].

Програма елективного курсу має включати пояснювальну записку, навчально-тематичний план з розгорнутою характеристикою змісту, список літератури, додатки. У пояснювальній записці обгрунтовується актуальність і значущість курсу, формулюється мета як передбачуваний кінцевий результат його засвоєння, завдання, що визначають шляхи досягнення цілей, вимоги до знань і умінь учнів (вимоги можуть бути розміщенні і наприкінці програми). Дається опис структури програми елективного курсу, її особливості, форми контролю, співвідношення годин теоретичної і практичної частин курсу.

У навчально-тематичному плані в табличному варіанті зазначаються назви тем, кількість годин на теми (лекційних, практичних), форма проведення занять, освітній продукт. Останній являє собою матеріали, які будуть розроблені учнями в процесі пізнавальної, дослідницької діяльності: конспекти, тези, результати експерименту, історичний аналіз, вірші, оповідання, графіки, малюнки, гаптування, макети, моделі тощо. Після навчально-тематичного плану дається коментований зміст: детальна характеристика кожної теми програми, коротка анотація лабораторних дослідів (інструкція до їх виконання, обладнання). У змісті зазначаються не лише знання, які мають набувати учні, але й інші компоненти змісту: досвід пізнавальної діяльності учнів (відомі її способи), творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісних відносин. Засвоєння цих типів досвіду, “привласнення” відомих людству знань та вмінь дозволяє сформувати в учнів здатність до культуровідповідних видів діяльності.

У списку літератури для вчителя і учнів мають бути як класичні твори, так і сучасні, найновіші. У додатку вказуються теми творчих робіт, проективної діяльності, практикумів, моделей екскурсій, наукових експедицій, нетрадиційних форм (презентацій, бенефісів, екологічних бірж тощо) [5, С.137-138].

Наведемо приблизний перелік елективних курсів з хімії в класах хіміко-біологічних профілю.

Таблиця 1.





Функція

елективних

курсів


Назва програм елективних курсів

10 клас

11 клас

1

2


3

4


5

6


Розширення меж чинного профільного курсу хімії
Внутрішньо-профільна спеціалізація
Практична спрямованість

Професійна спрямованість

Інтеграція змісту

Розвиток змісту



Основи якісного аналізу (аналітична хімія)

Загальна екологія (забруднення довкілля неорганічними речовинами)


Сучасні матеріали неорганічної хімії (надчисті, бінарні та ін.)

Хімія в медицині


Основи електрохімії (на базі хімії, фізики)


Хімія окисно-відновних реакцій

Основи колоїдної хімії

Загальна екологія (забруднення довкілля органічними речовинами)


Сучасні матеріали органічної хімії (пластмаси, волокна, смоли, композити)
Хімія в сільському господарстві
Основи біохімії (на базі біології, хімії)
Енергетика хімічних процесів

Порядок затвердження програми елективного курсу визначається її статусом (робоча, експериментальна, авторська) і здійснюється відповідно до чинного законодавства.

На особливу увагу заслуговують елективні курси у спеціалізованих школах. Зокрема є багато шкіл з вивченням іноземної мови з першого класу. У таких школах з 5-го класу вводиться друга іноземна мова. А з 8-го класу в ряді цих шкіл пропонується елективний курс з вивчення третьої іноземної мови. Він вводиться не для докладного її вивчення (лише на чотири роки), а з метою створення бази для глибшого її вивчення в разі потреби в майбутньому. На перший погляд здається, що це може викликати перевантаження учнів. Проте, як свідчить наш досвід, при вивченні трьох мов однієї романо-германської групи (англійська, німецька, французька або іспанська (за вибором) результати ставали кращими і на уроках вивчення основної, тобто англійської мови. Адже зі свідчень поліглотів відомо, що чим більше людина знає мов, тим легше їй дається вивчення кожної наступної. Навіть якщо випускник не пов’яже своє майбутнє з лінгвістикою, знання мов допоможе йому в налагодженні контактів з іноземцями в процесі ділового чи дружнього спілкування. Тож елективні курси з вивченням третьої мови потрібні. Складність виникає при доборі кадрів, але за певних зусиль проблема може бути вирішена.

Форми і методи навчання на елективних курсах повинні визначатись вимогами профілізації навчання, врахуванням індивідуальних особливостей учнів, перспектив розвитку і саморозвитку особистості. Визначення форм організації навчального процесу зумовлено цілями курсу. Це можуть бути перевірені часом традиційні уроки, практикуми, лабораторні роботи або сучасні нетрадиційні:конкурси, брейн-ринги, подорожі, презентації творчості видатних людей тощо.

Щодо форм організації навчальної діяльності учнів, то вони також можуть бути традиційні: фронтальна, групова, індивідуальна. В останні роки набула поширення робота тьюторів, наставників, консультантів, індивідуальна робота учнів з комп’ютером тощо.

Стосовно методів вивчення елективних курсів треба сказати, що, крім традиційних (розповідь, пояснення), пріоритними сьогодні є ті, які сприяють становленню цілісного світогляду, розвитку особистості, врахуванню індивідуальних особливостей і потреб учнів, особистісно діяльнісному і суб’єкт-суб’єктному підходу. Це в основному інтерактивні методи (рольові ігри, імітаційне моделювання, тренінги, метод проектів, методи проблемно-пошукового і дослідницького характеру, що стимулюють пізнавальну активність учнів). Значною має бути частка самостійної роботи з різними джерелами інформації. Використовувані форми і методи мають забезпечувати формування і розвиток загальнонавчальних, інтелектуальних і організаційних здібностей і навичок. Важливо передбачити використання таких форм і методів навчання, що відповідають освітнім потребам учнів, які включали б учнів у практичну діяльність, відповідну профілю навчання, і які давали б їм уявлення про умови і процеси майбутньої професійної діяльності відповідно до обраного профілю навчання, тобто адекватні майбутній професійній діяльності, а також про способи їх діагностики і оцінки.

Щоб ідеї профільного навчання не зазнали кризи, тобто невідповідності цілей і результатів, при складанні програми елективних курсів і в процесі роботи за цими програмами треба заздалегідь передбачати результат того, чого ми хочемо досягти введенням цих курсів. Результати навчання мають бути значущими передовсім для самих учнів. Вони мають бути сформульовані у програмах під рубрикою: учень має: а) знати; б) вміти. Зокрема, знати програмовий матеріал, уміти працювати з інформацією, розв’язувати практичні проблеми, пов’язані з даним елективним курсом.



Система контролю рівня досягнення учнів і критерії оцінок за елективний курс ще вимагають обмірковування. Для контролю рівня досягнень учня можна використати такі способи, як спостереження за його активністю на заняттях, бесіди з ним, його батьками, експертні оцінки педагогів з інших предметів (особливо з курсів, які спрямовані переважно на особистісне зростання учня), аналіз творчих дослідницьких робіт, результатів виконання діагностичних завдань, анкетування, тестування. Підсумкова оцінка може бути накопичувальною (результати виконання всіх завдань оцінюються і сумуються із закінченням курсу), рейтинговою (порівняльна оцінка визначається залежно від рівня досягнень інших учнів ще до закінчення курсу), враховується і портфель досягнень, результати тестування.

Система діагностики і оцінювання має стимулювати прагнення до особистісного зростання і професійного самовизначення. В ідеальному варіанті для ефективної реалізації елективного курсу необхідним є створення навчально-методичного комплекту, який має включати такі елементи: програму курсу, тематичний план, навчальний посібник для учнів (паперовий або електронний варіант), інтерактивну комп’ютерну програму (Інтернет-ресурс і т.ін.), робочий зошит, завдання для самостійної роботи учнів; методичні рекомендації для вчителя (методика проведення занять, додаткові інформаційні матеріали, хрестоматії тощо), анотований список літератури.

Розроблених елективних курсів замало, вони тільки починають з’являтись, створення їх не оплачується державою, тож стимулів для ведення таких курсів у вчителя обмаль. А між тим значення їхнє зростає. Елективні курси в профільній школі поряд із власне профільними предметами стають базою для розуміння вузівських програм і наукової літератури. Для дітей з яскраво вираженими здібностями до даного навчального предмета доцільно організувати вивчення елективних курсів за індивідуальними програмами. Через систему елективних курсів учні профільних класів залучаються до наукової діяльності творчого характеру.

Навчальні програми курсів за вибором в 10-11-х класах можуть бути створені як на основі принципу інтеграції, так і на основі принципу спеціалізації. Інтегровані курси, об’єднуючи матеріал навколо стрижневих ідей, допомагають учням долати фрагментарність змісту освіти, розвивають творче мислення старшокласників.

Елективні курси поряд з базовими загальноосвітніми і профільними предметами можуть становити індивідуальну освітню програму для кожного школяра. Вона допоможе реалізувати його здібності і потреби, створить можливість подальшої професійної освіти і працевлаштування. Елективні курси позитивно впливають на мотивацію при виборі життєвого шляху, мають великий потенціал для профільного самовизначення школяра, їм належить майбутнє у профільному навчанні.


Література

  1. Ермаков Д.С. Элективные курсы для профильного обучения //Педагогика. – 2005. - №2. – С.36-41.

  2. Кузнецов А.А. Базовые и профильные курсы: цели, функции, содержание //Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. - №3. – С.7-15.

  3. Олешков М.Ю. Содержание образования: проблемы формирования и проектирования //Педагогика. – 2004. - №5. – С.31-38.

  4. Пан С., Криволапова Н., Бобкова Л. Подготовка педагога профильной школы //Народное образование. – 2004. - №1. – С.133-140.

  5. Петунин О. Элективные курсы для профильного биологического образования //Народное образование. – 2003. - №9. – С.107-111.





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка