Лекція №1 Предмет і система цивільного процесуального права



Скачати 148.11 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір148.11 Kb.
Анотація лекцій з науки «Цивільне процесуальне право»
Лекція №1

Предмет і система цивільного процесуального права

Цивільне процесуальне право може розглядатися як галузь права, як наука і як навчальна дисципліна. Як галузь права воно являє собою сукупність правових норм, що регулюють діяльність суду загальної юрисдикції, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу щодо здійснення правосуддя у цивільно-правових спорах, щодо справ наказного, окремого провадження, а також суспільні відносини щодо розгляду та вирішення зазначених категорій справ, що виникають у зв’язку із вказаною діяльністю суду та інших осіб. Його завданням є надання можливості суб’єктам матеріально-правових відносин підтримувати ці відносини у відповідності до норм матеріального права шляхом охорони та захисту суб’єктивних прав учасників таких відносин.

Як і будь-яка галузь, цивільне процесуальне право характеризується власним предметом, методом правого регулювання та функціями, які воно виконує.

Охорона та захист суб’єктивних прав здійснюється у цивільному судочинстві, що представляє собою врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав та обов’язків і цивільних процесуальних дій, що реалізуються суб’єктами цивільних правовідносин, а саме судом і учасниками процесу. Цивільне судочинство здійснюється у позовному, окремому та наказному провадження. Зазначені види цивільного судочинства мають свої підвиди.

Розгляд справ у цивільному процесі послідовно проходить ряд етапів, які називаються стадіями цивільного процесу. Стадією цивільного процесу є сукупність процесуальних дій, об’єднаних певною процесуальною метою.
Лекція №2

Принципи цивільного процесуального права

Під принципами права цивільного процесуального права нормативно закріплені фундаментальні засади, в межах яких функціонують і розвиваються норми цивільного процесуального права, визначаючи його структуру, особливості, порядок його застосування. До ознак принципів цивільного процесуального права віднесемо, по-перше, їх нормативно-правове закріплення в правових нормах; по-друге, направлений вплив на учасників цивільного судочинства з метою забезпечення їх прав та законних інтересів; по-третє, визначення меж, в яких формуються правові норми, які визначають мету та завдання судочинства; і, останнє, відображають суспільні погляди на ефективне справедливе вирішення спору по суті та встановлення істини.

Основними ознаками системи принципів є єдність, взаємозв’язок та взаємообумовленість системи принципів цивільного процесуального права, а під системою принципів розуміють сукупність усіх принципів цивільного процесуального права в їх взаємозв’язку і взаємообумовленості.

Класифікація принципів цивільного процесуального права – це розподіл принципів права за визначеними критеріями в окремі групи для дослідження. Принципи класифікують на підставі джерела закріплення, в залежності від сфери дії, а також за об’єктом регулювання.


Лекція №3

Цивільні процесуальні правовідносини

Цивільні процесуальні правовідносини – це явище суспільне. Для вступу у ці правовідносини, їх суб’єкти повинні мати цивільну процесуальну право- та дієздатність. Цивільна процесуальна правоздатність – це здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи. Її мають усі фізичні і юридичні особи. А цивільна процесуальна дієздатність – це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді. Обов’язковим учасником цивільних процесуальних правовідносин є суд.

Суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин окрім суду, є особи, які беруть участь у справі та інші учасники цивільного процесу. Відмінність між ними полягає у юридичній заінтересованості в результатах цивільного процесу.

Цивільні процесуальні правовідносини мають свій зміст та об’єкт.


Лекція №4

Сторони в цивільному процесі

Сторонами називаються учасники позовного провадження – позивач і відповідач. Їх характерною рисою є наявність протилежних інтересів. Справа у суді ведеться від імені та в інтересах сторін, на них поширюється правова сила рішення та покладаються судові витрати. На боці позивача або відповідача можуть виступати кілька осіб. Така ситуація отримала назву процесуальної співучасті.

Якщо у справі неправильно визначений відповідач, ЦПК України встановлює процесуальний порядок заміни неналежного відповідача.

У випадку вибуття зі справи сторони, передбачено можливість процесуального правонаступництва, що забезпечує можливість продовження справи та вирішення спору.


Лекція №5

Треті особи в цивільному процесі

Треті особи у цивільному процесі є суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у цивільну справу для захисту своїх особистих суб’єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів. Вони є заінтересованими у результатах розгляду справи судом, адже рішення суду за результатами розгляду справи безпосередньо вплине на їх права чи інтереси, або порушить їх. Участь третіх осіб у цивільному процесі сприяє правильному та обґрунтованому вирішенню спору між сторонами та більш повному дослідженню усіх обставин справи. Треті особи із самостійними вимогамивступають у судову справу за власною ініціативою шляхом пред’явлення позову щодо предмета спору до однієї або двох сторін. Вимога третьої особи щодо предмета спору спрямована на захист її прав та інтересів щодо спірного об’єкта. Треті особи без самостійних вимог беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача. Юридична заінтересованість третіх осіб без самостійних вимог обумовлюється правовими наслідками майбутнього рішення суду, яке може вплинути на їх права та обов’язки щодо однієї із сторін.


Лекція №6

Представництво в цивільному процесі

Для реалізації цивільних процесуальних прав та виконання своїх цивільних процесуальних обов’язків суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин повинен мати цивільну процесуальну дієздатність. У тих випадках, коли сторона у справі чи інший учасник цивільного процесу такої цивільної процесуальної дієздатності не має, або ж має і до того має бажання частину своєї цивільної процесуальної дієздатності делегувати іншій особі, виникає цивільне процесуальне представництво. У тих випадках, коли особа не має цивільної процесуальної дієздатності, а свою правоздатність реалізує через іншу особу – представника, процесуальне представництво є обов’язковим і виникає на підставі закону. У тих же випадках, коли особа має цивільну процесуальну дієздатність, але з тих чи інших причин (за браком, наприклад, кваліфікації чи часу) має намір залучити іншу особу для представництва та захисту своїх інтересів у цивільному процесі, йдеться про договірне представництво.

Повноваження представника, за загальним правилом, є аналогічними повноваженням особи, яку він представляє. Однак при здійсненні договірного представництва представник може бути обмежений у своїх правах довірителем, про що повинно бути зазначено у довіреності.
Лекція №7

Участь У цивільному процесі органів та осіб, які захищають права інших осіб

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, є самостійними учасниками цивільного процесу, які не залежать від інших осіб, які беруть участь у справі. Серед них виділяють Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, прокурора, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб. Зазначені органи та особи мають особливі функції, мету і завдання, які покладаються на них законом, форми участі в цивільному процесі, різний обсяг категорій справ, у яких беруть участь. Але в основу їх віднесення до однієї групи учасників цивільного процесу покладено характер процесуальної заінтересованості у справі, яка в основному має державно-правовий та суспільний характер. Метою їх участі у цивільному процесі є сприяти захисту прав, свобод та інтересів особи у визначених законом випадках.


Лекція №8

СУДОВІ ВИКЛИКИ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ

Повідомлення сторін та інших учасників справи про час і місце розгляду справи є обов’язковою умовою проведення змагального судочинства. Невиконання зазначеної дії є безумовною підставою для відміни судових рішень судами вищих інстанцій.

Поінформованість заінтересованих осіб про час та місце судового засідання або здійснення судом певних процесуальних дій є гарантією реалізації їх права на особисту участь у судовому засіданні. Виклик до суду учасників цивільного процесу здійснюється судовими повістками про виклик та повістками-повідомленнями, які мають бути вручені особі у встановлені законом строки. При цьому має бути дотриманий порядок вручення повістки. Якщо місце проживання відповідача, третьої особи чи свідка невідоме, то викликати вказаних осіб можна через оголошення у пресі. Повістки надсилаються за тими адресами, які зазначені у заяві, тому, при зміні адреси, учасник процесу зобов’язаний повідомляти про це суд.
Лекція №9

Судові витрати

Вимоги цивільного процесуального законодавства про сплату судових витрат забезпечують можливість відшкодування державі частини витрат необхідних для здійснення правосуддя. Також відшкодовуються витрати, які понесли добросовісні суб’єкти правовідносин. Судові витрати покликані стимулювати добровільне виконання цивільно-правових обов’язків і попереджувати пред’явлення необґрунтованих позовів.

Судовими витратами є витрати, які несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження, заявники і боржники у справах наказного провадження за вчинення у їхніх інтересах цивільних процесуальних дій, пов’язаних з розглядом справи у порядку цивільного судочинства. ЦПК України визначає два види судових витрат: судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Необхідність сплати судових витрат визначається виходячи з особливостей кожної конкретної справи. Порядок обчислення розміру судових витрат визначений ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» та актами Кабінету Міністрів України.
Лекція №10

Доказування і докази в цивільному процесі

Суд не може вирішити жодну справу, не встановивши її обставини. Оскільки завданням суду є захист прав та інтересів, то для виконання такого завдання суд у кожному конкретному випадку повинен встановити, чи існує те право, про захист якого просить позивач, чи покладено на відповідача відповідний обов’язок і у чому він полягає, тобто, з’ясувати спірні правовідносини.

Отже, суд може вирішити справу лише за наявності відповідних фактичних даних, які отримали назву – докази. Докази подаються до суду сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, для підтвердження їх вимог чи заперечень. У ході судового розгляду докази досліджуються, оцінюються, і на їх підставі ухвалюється судове рішення. Джерелами отримання доказів є засоби доказування.

За клопотанням заінтересованої особи суд може забезпечити докази.

За загальним правилом докази досліджуються безпосередньо у залі судового засідання. Але за наявності поважних причин, суд може надати доручення іншому суду про дослідження доказів.
Лекція №11

Цивільна юрисдикція.

Підсудність цивільних справ

Цивільна юрисдикція – це нормативне визначення компетенції суду з вирішення справ у порядку цивільного судочинства. Залежно від належності вирішення цивільних справ до відання загальних судів чи інших органів вирізняють такі види цивільної юрисдикції: виключна, альтернативна, договірна, імперативна (умовна), змішана.

Підсудність – це сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи і в даному конкретному суді цієї ланки. Чинному процесуальному праву України притаманним є поділ підсудності на функціональну,за ухвалою суду та територіальну. Функціональна підсудність – це підсудність, відповідно до якої визначається компетенція окремих ланок єдиної системи загальних судів України з розгляду й вирішення цивільних справ. Територіальна підсудність – це підсудність, яка розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. У залежності від місця розташування предмету спірних відносин, фізичного стану позивача, ефективності вирішення спору, надання пільг позивачеві та інших факторів територіальна підсудність поділяється на такі види: загальна, альтернативна, виключна, за зв’язком справ та предметна територіальна підсудність.
Лекція №12

ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Справи позовного провадження порушуються шляхом подання до суду позовної заяви. Така заява за формою та змістом має відповідати вимогам ЦПК України, інакше, вона не буде прийнята судом.

Суд, за наявності підстав, може залишити позовну заяву без руху, без розгляду, може відмовити у її прийнятті.

Виходячи зі змісту принципу раціональної процесуальної форми суд може об’єднати чи роз’єднати позови.

Оскільки сторони процесу наділені рівними можливостями для реалізації своїх прав, то з метою захисту від позову відповідач може подати зустрічний позов чи заперечення проти позову.

З метою захисту прав позивача від несумлінних дій відповідача, суд може застосувати заходи забезпечення позову.


Лекція №13

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Правильний і своєчасний розгляд цивільної справи багато в чому залежить від проведення належних підготовчих дій суду, сторін та інших учасників процесу досудового розгляду. Саме тому законодавець виділяє «Провадження у справі досудового розгляду» в окрему стадію цивільного процесу. Дана стадія є обов'язковою і розпочинається після відкриття провадження у справі. Мета її полягає у забезпеченні своєчасного і правильного вирішення справи по суті.

Основним завданням стадії є підготовка справи досудового розгляду, яке досягається через вчинення суддею, сторонами та іншими учасниками процесу комплексу процесуальних підготовчих дій. Перелік цих дій не є обмеженим, їх конкретний вибір залежить від особливостей тієї чи іншої цивільної справи.

Зміст підготовки справи становлять будь-які дії суду, сторін та інших учасників процесу, що здійснюються після порушення провадження у справі для оптимальної підготовки справи досудового розгляду.


Лекція №14

Судовий розгляд цивільної справи

Судовий розгляд справи представляє собою сукупність послідовних визначених законом упорядкованих дій, направлених на рух цивільного судочинства, надання особам, що беруть участь у справі, необхідної допомоги для здійснення своїх суб’єктивних прав, дослідження доказів, вивчення позицій сторін, з’ясування істини та винесення рішення.

Порядок судового розгляду складається із підготовчого етапу, розгляду справи по суті, судових дебатів та ухвалення та проголошення судового рішення.

У процесі розгляду справи можуть виникнути ускладнення, до яких належать: оголошення перерви, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.

Фіксування цивільного процесу- це офіційна діяльність суду по послідовному відображенню ходу судового розгляду, закріпленню процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.
Лекція №15

Судові рішення

Процесуально-логічним наслідком здійснення правосуддя є постановлення судових актів в цивільній справі. Суд за результатами об’єктивного розгляду обставин справи приймає мотивоване рішення, ґрунтуючись на досліджених доказах, внутрішньому переконанні. Рішення має характер вольової вимоги держави, що викликано тим, що воля держави закріплена в процесуально-правових вимогах, відображених в законі.

Судове рішення має дві складові: 1) формальна, що ґрунтується на нормах ЦПК; 2) матеріально-правова, що ґрунтується на доказах, наданих суду сторонами, як наслідок – встановлення правомірності чи неправомірності матеріально-правових вимог.

Закон визначає види судових рішень, залежно від питань, які ними вирішуються: рішення, ухвали, постанови.


Лекція №16

НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Для визначених законом справ передбачений особливий порядок їх розгляду. Справи, для яких є характерним безспірний порядок стягнення за вимогою, розглядаються у наказному провадженні. Наказне провадження відбувається без судового засідання. Справа вирішується на основі письмових доказів. За результатами розгляду справи суд видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Судовий наказ може бути скасований за заявою боржника тим судом, який його видав.




Лекція №17

Окреме провадження

Метою окремого провадження є підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, та підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Підтвердивши наявність чи відсутність юридичних фактів чи прав ухваленням судового рішення у справі окремого провадження, суд здійснює охорону суб’єктивних прав та інтересів осіб. В окремому провадженні суд підтверджує лише неоспорювані права. Наявність чи виникнення спору щодо таких прав призводить до закриття окремого провадження судом без ухвалення рішення.


Лекція №18

Провадження в апеляційному порядку

Однією із гарантій повного і об’єктивного розгляду справи є апеляційний перегляд справи. У апеляційному порядку переглядаються рішення та ухвали, що не набрали законної сили. Право на звернення до суду мають особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права та обов’язки. Повноваження, які надані апеляційним судам, дозволяють їм розглядати справу по суті, перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення. Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно. При цьому воно може бути оскаржене в касаційному порядку.


Лекція №19

ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ

Гарантією дотримання судами норм матеріального та процесуального права є касаційний перегляд справи. У касаційному порядку переглядаються рішення та ухвали, що набрали законної сили. Підставою касаційного перегляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У деяких випадках рішення суду не може вважатися законним і обґрунтованим. Причиною цього є не порушення норм судом, а неможливість ухвалення відповідного рішення через відсутність фактичних даних, які підтверджують вимоги і заперечення сторін. Якщо такі фактичні дані існували на момент розгляду справи, але не були відомими (і не могли бути відомими з об’єктивних причин) сторонам та суду, то при їх виявленні вони отримують назву нововиявлених. Такі обставини можуть бути підставою для перегляду рішення, яке набрало законної сили.

Верховний Суд України переглядає справи не з питань факту, а з питань права. Метою діяльності зазначеного суду є забезпечення однакового застосування норм матеріального права всіма судами України та дотримання міжнародних зобов’язань України.


Лекція №20

ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, що охоплює як дії компетентних органів держави щодо примусового виконання судових рішень, так і рішень інших органів (посадових осіб). Виконання судового рішення покладається на Державну виконавчу службу України. Види виконавчих документів та вимоги до них, строки їх пред’явлення до виконання визначені у Законі України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій. Суб’єктами виконавчого провадження є органи та посадові особи державної виконавчої служби, учасники виконавчого провадження та особи, які долучаються до проведення виконавчих дій.

Важливу роль у процесі виконання судових рішень відіграє суд: здійснюючи роз’яснення рішень, вирішуючи питання про виправлення помилки у виконавчому листі та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, видачу дублікату виконавчого листа або судового наказу, про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу або порядку виконання, про визнання мирової угоди сторін, про прийняття відмови стягувача від виконання, про заміну сторони виконавчого провадження, про поворот виконання, здійснюючи контроль за виконанням судових рішень тощо.

Викладацький склад:

Ярошенко І.С. к.ю.н., доцент



Єфімов М.О. к.ю.н., доцент


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка