Латинська мова національний медичний університет ім. О. О. Богомольця



Скачати 236.14 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір236.14 Kb.


Латинська мова

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


«Погоджено»
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров’я України

«Затверджую»

Ректор
Національного медичного університету


ім. О.О.Богомольця

чл.-кор. АМН України

проф. В.Ф. Москаленко




П Р О Г Р А М А

з дисципліни

ЛАТИНСЬКА МОВА”



для учнів Українського медичного ліцею

Національного медичного університету

імені О.О.Богомольця

Київ – 2011


Латинська мова

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


«Погоджено»
Міністерство освіти і науки України
Міністерство охорони здоров’я України

«Затверджую»

Директор


Українського медичного ліцею

Національного медичного університету


ім. О.О.Богомольця

проф. Цехмістер Я.В.





П Р О Г Р А М А

з дисципліни

ЛАТИНСЬКА МОВА”



для учнів Українського медичного ліцею

Національного медичного університету

імені О.О.Богомольця

Київ – 2011


Латинська мова

Програму склали:

завідувач кафедри латинської мови

та медичної термінології КІСЕЛЬОВА О.Г.

старший викладач ЛЕХНІЦЬКА С.І.

викладач НІКОЛАЄНКО О. І.

Рецензент:

Завідувач кафедри загального мовознавства

та класичної філології Інституту філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, професор ГОЛУБОВСЬКА І.О.

Латинська мова


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Розбудова молодої Української держави передбачає подальшу оптимізацію підготовки молоді із середньою освітою на базі новітніх досягнень науки, культури, патріотизму, гуманності у ставленні до людей.

Запропонована програма враховує рівень та зміст програм з підготовки підготовки учнів європейських середніх загальноосвітніх навчальних закладів таких країн як Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Австрія та інші, де латинська та давньогрецька мови вивчаються протягом 6-12 років.

Теоретична й практична підготовка випускників ліцею має включати загальноосвітні аспекти й спеціальні дисципліни, серед яких латинська й давньогрецька мови посідають помітне місце не лише в лінгвістичному, але й в культурологічному і фаховому планах. Перш за все, вони допоможуть учням глибше осягнути підвалини рідної мови та культури, відкриваючи одночасно перспективи для фундаментального опанування культури світової.

Великі можливості для виховання зазначених рис містить курс латинської мови. Метою викладання цієї дисципліни є навчити учнів читати і писати латинською мовою, розуміти і знати латинську граматику як основу для сприйняття побудови наукового терміну, оскільки й сьогодні латинська й давньогрецька мови залишаються основним джерелом світової наукової термінології, зокрема медико-біологічної, а також всіх парамедичних дисциплін.

Вивчення латинської мови спростить майбутнім студентам-медикам опанування спеціальної термінології як латинської, так і української, а також розуміння фахової літератури не лише рідною, але й іншими сучасними комунікативними європейськими мовами. Передбачено знайомство з давньогрецькою міфологією та основами античної культури.

Набуті ліцеїстами знання з латинської мови в майбутньому мають розширюватися, вдосконалюватися й продуктивно застосовуватися на наступних етапах навчання та у професійній діяльності.

Рекомендована програма складена з урахуванням сучасного стану філологічної науки і медичної термінології, а також вікових можливостей ліцеїстів.

На кожному практичному занятті треба звертатися до невичерпної скарбниці античної міфології та літератури, крилатих латинських виразів деонтологічного, етичного, естетичного та загальнолюдського характеру. Це не тільки прикрасить курс латинської мови, але й зробить його всебічно ефективним та багатогранним.

Програма розрахована на 252 аудиторні години (з них по 72 год. – 9, 10, 11 класи – 36) 180 аудиторних занять (шість семестрів), кожне з яких складається з практичного заняття й презентації нової граматичної теми.

Враховуючи спрямування підготовки – базовий рівень для пролонгування навчання у системі вищої медичної освіти, програма також передбачає термінологічну підготовку. Означене вище включає вивчення елементів грецької граматики та лексикографії для з’ясування основних тенденцій словотворення при засвоєнні спеціалізованих термінів-композитів. Також враховуються основні принципи словотворення: найважливіші терміноелементи, суфікси, префікси, корені, необхідний лексичний мінімум.

Нарешті, інтернаціональний характер греко-латинської наукової термінології має бути врахований при перспективі входження України до Європейського Союзу.


Методика відбору лексичного мінімуму
Відбір лексичного мінімуму здійснюється з урахуванням медичної спрямованості ліцею, частотності вживання слів, принципу сполучення з іншими словами. На кожному занятті учень повинен засвоїти до тридцяти лексичних одиниць, зокрема має бути істотна різниця у вивченні лексико- граматичного матеріалу протягом 3 років навчання.

Перелік знань та умінь

Учень повинен:



знати:

- фонетика: правила читання літер та їх сполучень, у тому числі у словах грецького походження ; правила постановки наголосу (правила довготи і короткості голосних) в латинській і латинізованій грецькій лексиці;

- морфологія;

- граматика: парадигма 5 відмін іменника, систем дієслова, інфектні та перфектні особові закінчення, віддієслівні форми, групи прикметників тощо;

- синтаксис: простого та складного речень;

- до 1000 лексичних і словотворчих одиниць, 200 крилатих та спеціальних медичних латинських виразів;

- бути підготовленими до читання та перекладу оригінальних професійно спрямованих (медичних, біологічних, фармацевтичних, хімічних та інших) текстів;

- головні відомості з життя античного світу (міфології, літератури, мистецтва, історії);



уміти:

- читати та писати латинською мовою, перекладати з латинської на українську перекази та уривки оригінальних творів;

- перекладати з української на латинську нескладні тексти, прості вирази, афоризми та спеціальні професійні вирази;

- бути обізнаним з творами деяких римських та українських новолатинських авторів;

- аналізувати синтаксичні конструкції;

- аналізувати та конструювати однослівні і багатослівні анатомічні та клінічні терміни та діагнози;

- розпізнавати запозичені латинські та давньогрецькі корені в українській лексиці.

Контроль засвоєння знань

Основні види поточного контролю:


  • поточна перевірка завдань самостійної чи аудиторної роботи;

  • усний і письмовий контроль лексики, граматики, синтаксису;

  • тестовий контроль різного рівня

  • письмові переклади з морфологічно-синтаксичним аналізом.

Рубіжний контроль:

  • тестовий контроль різного рівня;

  • тематичні та семестрові контрольні роботи;

  • диференційні заліки в кінці року;


Переліки типових завдань для диференційованого заліку:

  1. Переклад латинських текстів-переказів (9-10 класи), а також уривків оригінальних текстів (11 класів) або 4–5 речень з повним морфологічним аналізом одного з них.

  2. Переклад з української мови на латинську декількох речень з урахуванням різних конструкцій.

  3. Перевірка теоретичних знань з граматики та синтаксису

  4. Побудова 3–5 медичних термінів (11 клас).

  5. Знання 5–7 крилатих виразів та професійних медичних виразів.

  6. Питання впливу античності на українську ментальність(а саме, історії, міфології, римського побуту і державності).

Програма
Орієнтовний порядок тем:

Вступ (2 год.)

Латинська фонетика (6 год.)

Латинський алфавіт. Звуки та літери. Коректне написання латинських літер. Голосні та приголосні. Дифтонги та диграфи. Латинські сполучення. Сполучення з “h” в словах грецького походження. Наголос. Довгота та короткість складів. Довгота за природою. Суфікси з довгими та короткими голосними.



Морфологія. (137 год.)

Іменник. Граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок). П’ять відмін іменника. Словникова форма іменників. Визначення роду за значенням. Визначення роду за формальними ознаками. Визначення основи. Неузгоджене означення. Лексичний мінімум. Словотворення (афіксація). Аналіз словосполучень.

Перша відміна іменників. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Перша грецька відміна іменників. Афіксація. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Іменники 2 відміни. Загальна характеристика іменників 2-ї відміни чоловічого та середнього родів. Визначення роду. Парадигма. Родові винятки. Афіксація. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Іменники 3 відміни. Загальна характеристика. Поняття про рівноскладовість та нерівноскладовість. Типи відмінювання. Визначення роду за закінченням називного відмінка однини та за значенням. Афіксація для кожного роду. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Іменники 3 відміни чоловічого роду. Парадигма. Визначення роду за закінченням називного відмінка однини та за значенням. Родові винятки. Особливості відмінювання іменників Juppiter, Jovis m, bos, bovis m, f. Узгодження прикметників 1-ої групи з іменниками 3-ої відміни. Суфікси утворення родового відмінка однини (основи). Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.


Іменники 3 відміни жіночого роду. Парадигма. Визначення роду за закінченням називного відмінка однини та за значенням. Родові винятки. Узгодження прикметників 1 групи з іменниками жіночого роду 3 відміни. Суфікси утворення родового відмінка однини (основи). Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.


Іменники 3 відміни середнього роду. Парадигма. Визначення роду за закінченням називного відмінка однини та за значенням. Родові винятки. Особливості відмінювання грецьких іменників на –mа. Узгодження прикметників 1 групи з іменниками середнього роду 3 відміни. Суфікси утворення родового відмінка однини (основа). Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Особливості відмінювання іменників vas, vasis n – судина, vis, – f – сила та слів на –sis грецького походження.

Іменники 4 відміни. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Особливості та відмінювання. Утворення іменників masculinum від основи супіна. Афіксація. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Іменники 5 відміни. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Відмінювання. Особливості. Афіксація. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Прикметник. Прикметники 1 групи (1-ої та 2-ої відмін). Узгоджене означення. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Прикметники 2 групи (3 відміни). Розподіл за кількістю закінчень. Визначення основи. Відмінювання, особливості. Узгодження з іменниками 1–3 відмін. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Схеми утворення вищого та найвищого ступенів. Суплетивні та недостатні ступені порівняння. Відмінювання. Узгодження прикметників у ступенях порівняння з іменниками 1–5 відмін. Читання та граматичний аналіз текстів.

Особливості узгодження прикметників з іменниками 4-5 відмін.

Дієслово. Граматичні категорії дієслова (час, спосіб, особа, число, стан). Чотири дієвідміни. Визначення основи. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів. Допоміжне дієслово sum, fui, esse. Складні дієслова з sum. Неозначена форма дієслова. Неправильні дієслова, відкладні та напіввідкладні дієслова.

Утворення наказового способу однини та множини теперішнього часу, однини та множини майбутнього часу. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Дієслово в системі інфекта. Теперішній час дійсного способу активного та пасивного станів. Схема особових закінчень. Особливості відмінювання дієслів 4-х дієвідмін.

Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Суфікси. Майбутній Перший дійсного способу активного та пасивного станів. Суфікси. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.



Умовний спосіб. Вживання умовного способу у самостійних незалежних реченнях. Вживання умовного способу у підрядних реченнях. Теперішній час умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Відмінювання. Читання та граматичний аналіз текстів. Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Минулий час доконаного виду умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Давноминулий час умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Читання та граматичний аналіз текстів.

Дієслово в системі перфекта. Минулий час доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Схема особових закінчень. Давноминулий час доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Суфікси. Майбутній Другий доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Cуфікси. Схема особових закінчень. Особливості утворення дієслівних форм у пасивному стані. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Дієслово: дієприкметники. Утворення та відмінювання дієприкметників теперішнього часу активного стану, минулого часу пасивного стану, майбутнього часу активного стану, майбутнього часу пасивного стану (герундив). Утворення, відмінювання, особливості перекладу. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Віддієслівний іменник – герундій.

Утворення, відмінювання, особливості перекладу. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.



Займенники: Особові, присвійні, зворотний займенники, займенникові прикметники. Відмінювання. Вказівні, відносні, неозначені, питальні, заперечні займенники. Вживання з іменниками. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Прийменники. Прийменники з Acc. та Abl. Особливості керування відмінками прийменниками in і sub. Читання та граматичний аналіз текстів.

Прислівники. Самостійні та похідні від інших частин мови. Ступені порівняння прислівників. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Числівник. Кількісні, порядкові, розділові та ін. Відмінювання. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Сполучник.
Синтаксис (72 год)

Синтаксис відмінків:
Genetivus

Genetivus obiectivus

Genetivus subiectivus

Genetivus possessivus.

Genetivus partitivus

Genetivus qualitatis


Dativus

Dativus commodi et incommodi.

Dativus finalis.

Dativus possessivus.

Dativus auctoris.
Accusativus

Accusativus temporis.

Accusativus limitationis
Ablativus

Ablativus auctoris

Ablativus instrumenti.

Ablativus loci.

Ablativus separationis.

Ablativus causae.

Ablativus qualitatis.

Ablativus originis

Ablativus comparationis

Ablativus modi

Ablativis temporis
Синтаксис складного речення.

Nominativus cum Infinitivo.

Accusativus cum Infinitivo.

Ablativus absolutus.



Підрядні речення з ut та ne

ut finale

ut (ne) obiectivum

ut consecutivum

ut explicativum
Підрядні речення з cum

cum historicum

cum temporale

cum causale

cum concessivum
Підрядні речення часу.
Умовні речення

-з сполучником si та nisi

-casus potentialis
Прислівники функції означення та обставини
Непряма мова
Синтаксис дієслова

Мodus coniunctivus в незалежних реченнях

Consecutio temporum

Непряме питання


Основи наукової термінології. Медична та парамедичні підсистеми (36 год)

Будова анатомо–гістологічного терміна. Терміни побудовані за принципом узгодженого та неузгодженого означення.

Базові анатомо-гістологічні терміни 1 відміни.

Базові анатомо-гістологічні терміни 2 відміни.

Базові анатомо-гістологічні терміни 3 відміни.

Базові анатомо-гістологічні терміни 4 відміни.

Базові анатомо-гістологічні терміни 5 відміни.

Базові анатомо-гістологічні терміни з прикметниками 1–2 групи.

Базові анатомо-гістологічні терміни з дієприкметниками теперішнього часу активного стану і дієприкметниками минулого часу пасивного стану.


Будова фармацевтичних та хімічних термінів
Будова клінічного терміну.

Греко-латинські еквіваленти іменників 1–5 відміни.

Греко-латинські еквіваленти прикметників 1-2 груп.

Терміноелементи


Читання спеціалізованих текстів медичного спрямування.
Орієнтовна структура практичних занять

9 клас




Тема

К-кість ауд. годин

К-кість годин на інд. та сам ост. роб.



Вступ. Історія латинської мови. Загальна історія латинської мови. Роль латинської та давньогрецької мови в античному світі та сьогоденні. Латинська фонетика. Латинський алфавіт. Звуки та літери. Коректне написання латинських літер. Написання великої літери. Голосні та приголосні.

2

1



Латинська фонетика. Дифтонги та диграфи. Латинські сполучення. Сполучення з “h” в словах грецького походження. Наголос. Довгота та короткість складів. Довгота за природою. Суфікси з довгими та короткими голосними.

4

2



Дієслово. Граматичні категорії дієслова (час, спосіб, особа, число, стан). Чотири дієвідміни. Визначення основи. Допоміжне дієслово sum, fui, esse. Складні дієслова з sum. Неозначена форма дієслова (Infinitivus).

Утворення наказового способу однини та множини теперішнього часу.

Дієслово в системі інфекта. Теперішній час дійсного способу активного та пасивного станів. Схема особових закінчень. Особливості відмінювання дієслів 4-х дієвідмін. Активна і пасивна конструкція речення. Ablativus auctoris et instrumenti. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

12

6



Іменник. Граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок). П’ять відмін іменника. Початкова форма іменників. Визначення роду за значенням. Визначення роду за формальними ознаками. Визначення основи. Неузгоджене означення.

Перша відміна іменників. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Прикметники першої групи жіночого роду. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.


4

2



Іменники 2 відміни. Загальна характеристика іменників 2-ї відміни чоловічого та середнього родів. Визначення роду. Парадигма. Родові винятки. Прикметники першої групи чоловічого та середнього роду. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.


2

1



Прикметник. Прикметники 1 групи (1-ої та 2-ої відмін). Узгоджене означення. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів. Присвійні та займенникові прикметники.

4

2



Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Суфікси. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів. Abl. temporis.

2

1



Іменники 3 відміни. Загальна характеристика. Поняття про рівноскладовість та нерівноскладовість. Типи відмінювання. Визначення роду за закінченням називного відмінка однини та за значенням. Афіксація для кожного роду. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

Іменники 3 відміни чоловічого роду. Суфікси утворення родового відмінка однини (основи). Парадигма. Родові винятки. Особливості відмінювання іменників Juppiter, Jovis m, bos, bovis m, f. Узгодження прикметників 1-ої групи з іменниками 3-ої відміни.


Іменники 3 відміни жіночого роду. Суфікси утворення родового відмінка однини (основи). Парадигма Родові винятки. Узгодження прикметників 1 групи з іменниками жіночого роду 3 відміни.


Іменники 3 відміни середнього роду. Суфікси утворення родового відмінка однини (основа). Парадигма. Родові винятки. Особливості відмінювання грецьких іменників на – mа. Узгодження прикметників 1 групи з іменниками середнього роду 3 відміни.

Особливості відмінювання іменників vas, vasis n – судина, vis, – f – сила та слів на –ma грецького походження. Dativus commodi et incommodi.



Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

14

7



Майбутній час недоконаного виду активного і пасивного станів. Зворот Nominativus et Accusativus duplex. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Прикметники 2 групи (3 відміни). Розподіл за кількістю закінчень. Визначення основи. Відмінювання, особливості. Узгодження з іменниками 1–3 відмін. Особливості відмінювання прикметників одного закінчення. Вказівні, питальні та зворотний займенники. Genetivus subiectivus et obiectivus. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Прийменник. Прийменники з Acc. і Abl. Особливості використання прийменників in і sub. Ablativus loci et Ablativus causae. Особливості використання прийменників causa і gratia. Сталі вирази з прийменниками. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Складні та складені числівники. Accusativus temporis. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Відмінювання числівників. Словотворення за допомогою числівників. Читання та граматичний аналіз текстів.

2

1



Синтаксис. Dativus duplex et finalis.

2

1



Проміжний контроль (тематичний)

4

2



Підсумковий контроль

2

1


10 клас



Дієслово в системі перфекта. Минулий час доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Схема особових закінчень. Давноминулий час доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Суфікси. Dativus possessivus. Майбутній другий доконаного виду дійсного способу активного та пасивного станів. Cуфікси. Схема особових закінчень. Особливості утворення дієслівних форм у пасивному стані. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.


6

3



Іменники 4 відміни. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Особливості та відмінювання. Утворення іменників masculinum від основи супіна. Афіксація.

Іменники 5 відміни. Загальна характеристика. Парадигма. Родові винятки. Відмінювання. Особливості. Афіксація. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів. Genetivus characteristicus.


4

2



Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Схеми утворення вищого та найвищого ступенів. Суплетивні та недостатні ступені порівняння прикметників. Визначення основи. Узгодження прикметників у ступенях порівняння з іменниками 1–5 відмін. Читання та граматичний аналіз текстів.

Особливості узгодження прикметників з іменниками 4-5 відмін. Genetivus partitivus, Ablativus comparationis et ablativus modi.

6

3



Дієслово: дієприкметники. Утворення та відмінювання дієприкметників минулого часу пасивного стану (PPP) та дієприкметників теперішнього часу активного стану (PPA). Утворення та відмінювання дієприкметників майбутнього часу активного стану (PFA), майбутнього часу пасивного стану (PFP). Герундив, герундій. Утворення, відмінювання, особливості перекладу. Конструкція Ablativus absolutus. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

10

5



Інфінітив часів обох систем в латинській мові. Синтаксичний зворот Accusativus et Nominativus cum Infinitivo. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Дієслово. Умовний спосіб. Вживання умовного способу у самостійних незалежних реченнях. Вживання умовного способу у підрядних реченнях. Теперішній час умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Відмінювання. Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Минулий час доконаного виду умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Давньоминулий час умовного способу активного та пасивного стану. Суфікси. Читання та граматичний аналіз текстів.

8

4



Дієслово. Відкладні та напіввідкладні дієслова.

2

1



Займенники: відносні, заперечні. Узгодження з іменниками. Accusativus limitationis. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Прислівники. Самостійні та похідні від інших частин мови. Ступені порівняння прислівників. Прислівники в медичній термінології. Лексичний мінімум. Читання та граматичний аналіз текстів.

4

2



Синтаксис. Genetivus. Genetivus possessivus et qualitatis.

Dativus. Dativus auctoris. Ablativus. Ablativus separationis, qualitatis et originis.

2

1



Синтаксис. Підрядні речення з “ut” та “ne”. Особливості перекладу. Читання та граматичний аналіз текстів.

2

1



Синтаксис. Підрядні речення з “cum”. Особливості перекладу. Читання та граматичний аналіз текстів.

2

1



Синтаксис. Підрядні речення часу. Особливості перекладу. Читання та граматичний аналіз текстів.

2

1



Синтаксис. Підрядні речення умови. Особливості перекладу. Читання та граматичний аналіз текстів.

2

1



Синтаксис. Modus coniunctivus в незалежних реченнях. Consecutio temporum. Непряме питання. Читання і переклад текстів (перказів та уривків оригінальних текстів).

4

2



Проміжний контроль (тематичний)

6

3



Підсумковий контроль

2

1


11 клас



Історія світової наукової терміносистеми. Роль латинської та грецької мови. Сучасна медична та парамедичні підсистеми.

Структура анатомо-гістологічного терміну. Поняття термін і термінологія. Аналіз та конструювання однослівних та багатослівних термінів. Переклад та аналіз медичних текстів зі спеціальною термінологією.



2

1



Латинські і грецькі префікси. Аналіз та конструювання термінів. Переклад та аналіз медичних текстів зі спеціальною термінологією.

4

2



Латинські суфікси. Аналіз та конструювання термінів. Переклад та аналіз медичних текстів зі спеціальною термінологією.

2

1



Структура клінічного терміна. Терміни-композити. Багатослівні клінічні терміни. Клінічні діагнози.

Елементи грецької граматики та лексики. Грецький алфавіт. Надрядкові знаки. Загальна характеристика іменника та прикметника давньогрецької мови. Перша грецька відміна. Лексикографія: транслітерація грецьких лексем латинською мовою, історичних діахронічний аспект. Перспективи утворення нових наукових термінів.



6

3



Латино-грецькі еквіваленти іменників І-Vвідмін. Аналіз та конструювання однослівних та багатослівних термінів. Переклад та аналіз медичних текстів зі спеціальною термінологією.

6

3



Латино-грецькі еквіваленти прикметників І-ІІ групи. Аналіз та конструювання однослівних та багатослівних термінів. Переклад та аналіз медичних текстів зі спеціальною термінологією.

2

1



Хімічна та фармацевтична номенклатура. Поняття номенклатура. Латинські назви хімічних елементів, кислот, солей, оксидів. Терміноелемент у складі назв лікарських препаратів.

4

2



Проміжний контроль (тематичний)

6

3



Підсумковий контроль

2

1


Рекомендована література


  1. Л.П. Скорина, М.Г. Сенів, Н.С. Постова. Porta antiqua. Підручник з латинської мови для ліцеїв, гімназій і коледжів. 1994 р.

  2. Винничук Л. Латинский язык. Москва, «Высшая школа», 1985.

  3. Сачурскій Н. Краткій очеркъ римскихъ древностей. С.-Петербургъ, 1912.

  4. Н.Г. Корж, С.А. Шведов. Латинська мова. 1995.

  5. М.М. Закалюжний, Г.Б.Паласюк. Латинська мова. Тернопіль. “Укрмедкнига”. 2004.

  6. B. L. Ullman, Charles Henderson, Norman E. Henry Latin for Americans. First, Second Book. Macmillan/MCGraw-Hill, Mission Hills, California

  7. Кацман Н.Л., Ульянова И.Л. Учебник латинского языка. Греко-Латинский Кабінет Ю.А. Шичалина, Москва, 1993

  8. Смольська Л.Ю., Кісельова О.Г. Латинська мова. Київ, «Медицина», 2008.

  9. Зайцев А.И., Корыхалова Т.П. и др. Латинский язык. Изд. Ленинградского университета. Ленинград, 1974.

  10. Кун. Легенди і міфи стародавньої Греції.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка