Кузьміченко І. О., завідувач кафедри гуманітарних наук дз «Луганський державний медичний університет»



Скачати 84.32 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір84.32 Kb.
Журба М.А.,

завідувач кафедри управління освітою Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, д.філос.н., доцент, м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

Кузьміченко І.О.,

завідувач кафедри гуманітарних наук ДЗ «Луганський державний медичний університет» к.філос.н., доцент, м. Рубіжне, Луганська область, Україна
Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності студентів
За допомогою авторського комбінованого опитувальника у ході пілотажного дослідження проаналізовано рівень сформованості професійної мотивації студентів першого курсу інженерних спеціальностей. Виявлено, що студенти мають доволі слабке або неадекватне уявлення щодо змісту своєї майбутньої професійної інженерної діяльності. У якості механізму формування позитивного відношення до вибраної професії та професійно-спрямованої мотивації навчання запропоновано увести у навчальний процес інженерних вишів пропедевтичний курс «Моя професія – інженер».

Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, навчальна діяльність, інженерна професія.

The level of formation of professional motivation of the first-year students of engineering specialties is analyzed with the help of the author's combined questionnaire during the pilot study. It is found out that students have a rather uncertain or inadequate idea about the content of their future professional engineering activity.  It is suggested to include the introductory course "My profession is an engineer" to the educational process of the higher technical universities as the mechanism of formation of positive attitude to the chosen profession and professionally-focused learning motivation.

Key words: motivation, professional motivation, training, engineering profession.
На сучасному етапі розвитку суспільства одним із основних завдань професійної підготовки кваліфікованих фахівців є не тільки наявність знань, умінь і навичок, але і сформована потреба у них.

Мотивація, як ведучий фактор регуляції активності особистості, її поведінки і діяльності, представляє виключний інтерес для педагогіки.

Згідно із законом Йєркса-Додсона ефективність будь-якої діяльності залежить від сили мотивації: чим сильніше спонука до дії, тим вище результативність діяльності. Дослідження А. Реана і В. Якуніна дозволяють стверджувати, що висока позитивна мотивація може компенсувати недостатність спеціальних здібностей або недостатній запас знань, умінь і навичок, відіграючи роль компенсаторного фактора. Наприклад, дослідження при вивченні технічної творчості під керівництвом О. Моткова показали, що висока позитивна мотивація до цієї діяльності може навіть компенсувати недостатній рівень спеціальних здібностей. Проблема мотивації навчальної діяльності знайшла своє відображення в наукових працях Н. Бордовської, А. Маркової, В. Мясищева, М. Мешкова, А. Реана, П. Якобсона, В. Якуніна.

Відношення студентів до майбутньої професії наповнюється професійним змістом у ході навчальної діяльності. Відношення до навчання як до засобу досягнення професійних цілей утворює мотивацію професійної діяльності. Стосовно навчальної діяльності студентів в системі вузівської освіти під професійною мотивацією розуміється сукупність чинників і процесів, які, відбиваючись в свідомості, спонукають і направляють особистість до вивчення майбутньої професійної діяльності. Професійна мотивація виступає як внутрішній рушійний чинник розвитку професіоналізму особистості.

Професійна мотивація – процес безперервний, динамічний, мінливий. Він протікає під постійною дією об'єктивних і суб'єктивних чинників. Структуру професійних мотивів можна виявити на різних етапах становлення професіонала: на етапі вибору професії; в процесі навчання та роботи по вибраній спеціальності; при зміні робочого місця. Професійна мотивація формується в результаті цілеспрямованої діяльності школи, вищих навчальних закладів і колективів, в яких доводиться працювати випускникам вузів.

Відношення студентів до професії, як мети вузівського навчання, наповнюється професійним змістом у ході навчальної діяльності, яка виступає відносно професійних цілей навчання у якості засобів їх досягнення.

Для отримання даних про сформованість професійної мотивації у студентів першого курсу інженерних спеціальностей Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля (м. Рубіжне) було проведене пілотажне дослідження. При проведенні дослідження ставилась мета вивчити рівень сформованості професійної мотивації у студентів першого курсу, які навчаються за напрямами «Хімічна технологія» і «Машинобудування». Ця вибірка респондентів була обумовлена тим, що, по-перше, саме на першому курсі закінчується розпочате в школі професійне самовизначення та первинна самооцінка правильності професійного вибору студентів та формується стійке відношення до навчання; по-друге, попередній аналіз успішності навчання показав, що студенти саме цих напрямків показують слабшу успішність у навчанні, ніж студенти інших напрямків.

Відбір осіб для дослідження здійснювався методом гніздової вибірки, у якості досліджуваних було обрано дві студентські групи. Кількість респондентів дорівнювала 31.

На початковому етапі дослідження було розроблено комбінований опитувальник. При його розробці ми керувалися наступними положеннями:

1. Професійний розвиток студента у вузі в значній мірі визначається попередніми формами прояву вибіркового відношення до професії. У першу чергу це залежить від сформованості професійних планів в період навчання у школі, мотивації вибору професії [3].


2. У сфері професійної мотивації важливу роль відіграє позитивне відношення до професії, оскільки цей мотив пов'язаний з кінцевими цілями навчання. Але саме по собі позитивне відношення до професії не може мати суттєвого значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про обрану професію [1].


3. Відношення до навчання як до засобу досягнення професійних цілей утворює мотивацію професійної діяльності. За ступенем її сформованості можна судити про готовність студентів до професійної діяльності [2].

4. Теоретичною основою вивчення мотивації професійної діяльності є концепція про внутрішню та зовнішню мотивацію. Внутрішня мотивація виникає з потреб самої людини, тому на її основі людина працює із задоволенням, без зовнішнього тиску. Зовнішня мотивація – це заробіток, прагнення до престижу, боязнь засудження, невдачі тощо [4].

Опитувальник складається з трьох блоків питань. Перший («Методика вибору професії») і третій (методика вивчення мотивів навчальної діяльності (модифікована версія А. Реана і В. Якуніна)) блоки питань – стандартизовані особистісні анкети, призначені для визначення ступеня вираженості в індивіда певних особистісних особливостей, у даному випадку мотивацій, другий блок – нестандартизований анкетний опитувальник, питання якого були сформовані, ґрунтуючись на класифікації професій Є. Климова та професіограм інженера-технолога та інженера-механіка.

Обробка даних опитування дала наступні результати.

Перший блок: «Вивчення мотивів вибору професії».

Внутрішньо індивідуально значимі мотиви вибору професії («вимагає спілкування з різними людьми», «відповідає моїм здібностям», «сприяє розумовому та фізичному розвитку», «є привабливою», «дає великі можливості проявити творчість») мають 29% респондентів. Внутрішньо соціально значимі мотиви («передбачає високе почуття відповідальності», «дає можливість приносити людям користь», «дає можливість росту професійної майстерності», «дозволяє реалізувати здібності до керівної роботи», «дозволяє одразу отримати гарний результат праці для інших») мають 41% респондентів.

Цікаво відмітити, що зовнішньо негативні мотиви вибору професії («подобається батькам», «єдино можлива в обставинах, що склалися», «вибрана моїми друзями») відсутні в усіх студентів.

Зовнішньо позитивні мотиви («є високооплачуваною», «дозволяє працювати близько біля дому», «наближена до улюбленого шкільного предмету», «дозволяє використовувати професійні вміння поза роботою») присутні у 29% респондентів.

Ми бачимо, що у даному випадку переважають внутрішньо соціально значимі мотиви вибору професії, що є показником задоволеності обраною професією на даний момент. Але існує ризик, що студенти поки що мають дещо ідеалізоване уявлення про вибрану професію. Тому, на нашу думку, було б досить цікаво дослідити динаміку задоволеності професією протягом усього періоду навчання студента у вищому навчальному закладі.

Другий блок: «Вивчення рівня обізнаності щодо властивостей вибраної професії».

На перше питання («до якого типу професій відноситься професія «інженер») 90% респондентів відповіли вірно.

На друге питання («перерахуйте види діяльності інженера») лише 2 студенти далі вичерпну відповідь; 12 студентів взагалі не відповіли нічого; усі інші респонденти мають дуже неясне уявлення (відповіді, нажаль, неповні і неточні).

На третє питання («перерахуйте здібності, особистісні якості, інтереси, схильності людини, які, на вашу думку, забезпечують успішність виконання професійної діяльності інженера») 7 студентів взагалі не дали ніяких відповідей; з 24 студентів, які надали відповіді на дане питання практично усі відмітили такі особистісно-соціальні якості майбутнього інженера: відповідальність, комунікативні здібності, любов до професії, наявність професійних знань і умінь.

Щодо четвертого питання слід відмітити наступне: лише 60% студентів мають більш-менш сформоване уявлення про те, в яких галузях народного господарства буде працювати інженер після закінчення вищого технічного навчального закладу.

Як видно з результатів опитування, студенти мають доволі «розмите» уявлення про майбутню професію (професійне середовище, професійну діяльність, систему властивостей особистості у професії).

Аналіз результатів третього блоку питань («Вивчення мотивації навчальної діяльності») показав, що найбільш називаємими мотивами навчальної діяльності є наступні: «стати висококваліфікованим фахівцем» та «отримати диплом про вищу освіту». Другі за рангом мотиви: «придбати глибокі та міцні знання», «забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності» і, майже, однаковими за рангом мотиви «успішно вчитися, складати іспити на «добре» і «відмінно»», «постійно отримувати стипендію». На останньому місці мотиви «отримати інтелектуальне задоволення», «бути постійно готовим до чергових занять».

Ми бачимо доволі цікаву картину. Навіть при «позитивних» стратегічних мотивах: «стати висококваліфікованим фахівцем», «забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності» та інше, у студентів майже відсутня так звана «стратегічна» мотивація: «бути постійно готовим до чергових занять», «не запускати предмети навчального циклу», «отримати інтелектуальне задоволення». Це говорить про націленість респондентів на кінцевий результат, але аж ніяк не про готовність до довгої і плідної праці з освоєння вибраного фаху.

Хоча опитування мало пілотажний характер, ми вважаємо, що його результати дають нам підстави робити певні узагальнення. А саме:

1. Студенти першого курсу мають доволі слабке або неадекватне уявлення щодо змісту майбутньої професійної діяльності. Формування компетентного уявлення про інженерну професію є важливим фактором, що суттєво сприяє перебудові у структурі мотивації студентів, а значить і підвищенні ефективності навчальної діяльності.

2. Очевидно, що в коло проблем, пов’язаних з подальшим вивченням професійної мотивації, повинен бути включений цілий ряд питань: задоволеність професією; динаміка задоволеності від курсу до курсу; фактори, що впливають на формування задоволеності: соціально-психологічні, психолого-педагогічні, гендерновікові.

3. Механізмом формування позитивного відношення до вибраної професії та професійно-спрямованої мотивації навчальної діяльності, на нашу думку, може виступати пропедевтичний курс «Моя професія – інженер», який повинен викладатися на першому курсу, і буде своєрідним вступом до фаху, але більш розгалуженим та виконуючим не тільки інформативні, але й виховні, формуючі функції.

Навчання є основним видом діяльності студентів, від ставлення до якого залежатиме їх ставлення до професійної діяльності: чи буде це активний, творчій спеціаліст, чи людина, яка байдуже буде ставитися до своєї професійної діяльності.



У сучасних умовах динамічного розвитку професійних знань подальша розробка вказаної проблеми набуває усе більшої значимості і може слугувати підставою для подальшого пошуку і удосконалення організаційних форм, способів, засобів навчального процесу.

Література

1. Журавская Н.Т. Формирование положительного отношения слушателей подготовительных курсов технического вуза к профессии инженера: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Журавская Нина Тимофеевна. – Кемерово, 2002 – 229 c.

2. Маркова А.К. Формирование мотивации учения / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов. – М. : Педагогіка, 1990. – 236 с.


3. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение / Н.С. Пряжников. – Москва-Воронеж, 2005. – 169с.

4. Реан А.А. Социальная педагогическая психология / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. – СПб.: Питер, 1999. – 416 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка