Курсова робота Монологічне мовлення Підготувала вчитель



Скачати 438.71 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір438.71 Kb.
Курсова робота
Монологічне

мовлення
Підготувала вчитель

англійської мови

Половлівської ЗОШ 1-2 ст.

Бортник Марія Миколаївна


Розділ І. СУТЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Монолог — це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлюван­ня однієї особи.

Монологічне мовлення (ММ) характеризується певними комунікативними­,
психологічними і мовними особливостями, які вчитель має враховувати у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.


  1. ФУНКІЇ МОНОЛОГУ

Монологічне мовлення виконує такі комунікативні функції:

1) інформативну — повідомлення інформації про предмети чи події навколишнього середовища, опис явищ, дій, стану;



  1. впливову — спонукання до дії чи попередження небажаної дії, переконання щодо справедливості чи несправедливості тих чи інших поглядів, думок, дій, переконань;

  2. експресивну (емоційно-виразну) — використання мовленнєвого спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить, для зняття емоційної напруженості;

  3. розважальну — виступ людини на сцені чи серед друзів для розваги слухачів (наприклад, художнє читання, розповідь у неофіційній бесіді);

  4. ритуально-культову — висловлювання під час будь-якого ритуального обряду (наприклад, виступ на ювілеї).

Кожна з цих функцій має свої особливі мовні засоби вираження думки, відповідні психологічні стимули та мету висловлювання (наприклад, нейтральне в стилістичному плані повідомлення, прагнення переконати слухача або якимось іншим чином вплинути на нього).


  1. РИСИ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

З погляду психології монологічному мовленню властиві такі риси:

1. Однонаправленість. Монологічне мовлення не розраховане на відповідну реакцію у вигляді мовлення уголос.

2. Зв'язність, яка відрізняє монологічне мовлення від випадкового набору речень і розглядається у двох аспектах — психологічному та мовному.

У першому випадку йдеться про зв'язність думки, що виражається в

композиційно-смисловій єдності тексту як продукту говоріння, у другому —

про зв'язність мовлення, яка передбачає володіння мовними засобами між

фразового зв'язку.



  1. Тематичність як співвіднесеність висловлювання з будь-якою досить загальною темою. Монологічне висловлювання має певну комунікативно-смислову організацію. Перш за все, в ньому чітко виступає наявність певної теми, яка, у свою чергу, розпадається на ряд підтем або мікротем.

4. Контекстуальність, яку, однак, не слід протиставляти ситуативності - властивій рисі діалогічного мовлення. Монолог теж може бути ситуативним (наприклад, спонтанне висловлювання - розгорнута репліка (мікромонолог) у діалозі). В деяких випадках монологічне мовлення може бути наочно-ситуативним (наприклад, у кінофільмі, телепередачі).

5. Відносно безперервний спосіб мовлення. Монологічне висловлювання, як

правило, не обмежується однією фразою і триває протягом певного часу не

перериваючись, завдяки чому досягається завершеність думки.



  1. Послідовність і логічність. Ці якості монологічного мовлення реалізуються в розвитку ідеї основної фрази шляхом уточнення думки, доповнення до неї, пояснення, обґрунтування тощо.

Розділ ІІ. ТИПИ МОНОЛОГІЧНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

1. МОНОЛОГ-РОЗПОВІДЬ, ЯК ОДИН З ТИПІВ МОНОЛОГІЧНОГО

МОВЛЕННЯ

Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв'язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум (міркування). В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок. Людина або описує факти об'єктивної дійсності, передаючи їх просторові відношення, або повідомляє, розповідає про них, розглядаючи їх у часових відношеннях, або розмірковує про них, беручи до уваги інші відносини, найважливішими з яких є причинно-наслідкові.



Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Дійсність сприймається у процесі її розвитку та зміни в хронологічній (часовій) послідовності.

Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об'єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді — про факти з життя самого розповідача, що надає подіям, які описуються, суб'єктивно-особистісного характеру. Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.

Функціонально-смислові типи монологічних висловлювань рідко зустрі­чаються в чистому вигляді. В описі, наприклад, може бути роздум, у розповіді — опис тощо. Найтісніше переплетені між собою повідомлення, розповідь та
оповідь. Так, монологічне висловлювання учнів за темою "Свята", як правило, складатиметься з трьох взаємопов'язаних частин: повідомлення про одне із свят, розповіді про його історію та оповіді про святкування у школі.

2. НАВИЧКИ УЧНІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ МОНОЛОГУ-

РОЗПОВІДІ
Для того щоб учні уміли зв'язно висловлюватися в типових ситуаціях основних сфер спілкування, вони повинні навчитися:

— комбінувати мовленнєві зразки згідно з комунікативним наміром і на основі логічної схеми;

— передавати зміст зразка зв'язного монологічного мовлення: а) близько до тексту, б) своїми словами, в) зі скороченням, г) з розширенням;


  • зв'язно висловлюватись при варіюванні опор: а) дається зміст і частково мовна форма, б) дається мовна форма, в) дається лише зміст;

  • зв'язно висловлюватись на основі комбінування декількох джерел інформації, наприклад, матеріалів різних текстів: а) з опорою на даний і учителем зразок, б) без опори на зразок;

— висловлювати свою думку та своє ставлення до предмета мовлення;

— робити повідомлення чи розповідь за темою, комбінуючи матеріалі всередині одного чи декількох джерел інформації;



  • звернутися до лексичного перифразу або за допомогою до співрозмовник у випадку незнання слова.


3. ВМІННЯ УЧНІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ МОНОЛОГУ-

РОЗПОВІДІ
Основними якісними показниками сформованості загального вміння укласти зв'язне монологічне висловлювання, зокрема монологу-розповіді є такі спеціальні вміння (наводяться в порядку наростання труднощів):

а) уміння з'єднувати декілька мовленнєвих зразків, нанизуючи їх, на основі певної логічної схеми, наприклад: Хто це? Який він? Що робить? тощо;

б) уміння досить повно висловлюватись відповідно до запропоноване комунікативної ситуації;

в) уміння відносно правильно, згідно з принципом комунікативні достатності, оформити своє висловлювання мовними засобами виучуваної іноземної мови;

г) уміння оптимально використовувати мовний матеріал (лексичний, граматичний) певної теми, збагачуючи мовлення з урахуванням рівня навченості, року навчання тощо;

д) уміння оптимально використовувати раніше вивчений матеріал даної

теми, свідомо здійснюючи перенесення набутих знань, навичок і вмінь

на нову ситуацію;

е) уміння залучати для викладу певної теми матеріал суміжних тем,

розширюючи і поглиблюючи її, комбінуючи і варіюючи матеріал за

формою та за змістом.


  1. МОВЛЕННЄВІ ЗАВДАННЯ ПРИ НАВЧАННІ МОНОЛОГУ-РОЗПОВІДІ

Базовий рівень навчання іноземної мови передбачає оволодіння учнями такими різновидами монологу-розповіді:

1) коротке повідомлення

2) оповідь



  1. Мовленнєві завдання для реалізації монологу-розповіді передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:розповісти про себе (свого друга, школу, місто/село тощо), — висловити при цьому свою думку, свою оцінку.

Розділ IІІ. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ МОНОЛОГУ-РОЗПОВІДІ


1. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювання, розгорнутістю та різноструктурністю фраз. Крім того, монологічному мовленню властиві досить складний синтаксис, а також зв'язність, що, як було вже згадано, передбачає оволодіння мовними засобами міжфразового зв'язку. Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, прислівники або сполучення іменника з прикметником у ролі обставини місця та часу (так звані адвербіалії), артиклі тощо. Наприклад, адвербіалії часу та послідовності: later, then, after that;

адвербалії причини та наслідку: why, that’s why, so, at first, firstly, in the second place, so that, thought.

Як сполучні засоби в монолозі вживаються також усномовленнєві формули, які допомагають почати, продовжити чи закінчити висловлювання: to begin with, well, I’d like to tell you this, let’s leave it at that, that reminds me, by the way, speaking of;

а також показують ставлення того, хто говорить, до висловлювання: to my mind, there is no doubt, it’s quite clear, I am not sure, people say, therefore, that’s why, because of that, in short.


  1. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Головним засобом вираження часової послідовності подій у моголозі-розповіді є такі видо-часові форми дієслова як Past Indefinite, Past Perfect; сполучники, сполучникові прислівники та адвербіалії when, since, one day, then, the other day, in the afternoon, yesterday, first, after that.

Для монологу-розповіді характерні прості і складнопідрядні речення з підрядними часу.

У розповіді про минулі події (дії, випадки) в основному вживаються Past Indefinite, Past Perfect.

У розповіді про те, що відбувається звичайно в тих чи інших ситуаціях вживається Present Indefinite.

У розповіді про майбутні події — Future Indefinite.



У монолозі-повідомленні переважають прості розповідні речення з дієсловами в Present Indefinite, Present Perfect оскільки для повідомлення характерна часова невизначеність.

Розділ ІV. Етапи навчання монологічного мовлення

В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування вмінь монологічного мовлення. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов'язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення (ЗМ), що використовуються учнем.

Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об'єднувати ЗМ рівня фрази в одну понадфразову єдність. Наприклад, за темою "Погода" учні можуть з'єднувати такі ЗМ:

It’s cold today.

It isn’t snowing now.

The sky is blue.

The sun is sunning.

Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.

На другому етапі формування вмінь ММ учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, глобальних, комбінованих. У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини, композиції на магнітній дошці, кодограми. Вони допомагають створити навчально-мовленнєву: ситуацію, а також варіювати її і, відповідно, мовлення учнів.

Важливим видом вербальної зорової опори є підстановча таблиця, яка здатна і забезпечити логічний зв'язок речень, їх граматичну правильність, належний вибір усіх необхідних мовних засобів для побудови власного висловлювання. І Наприклад: Опишіть одного із членів своєї сім'ї, користуючись таблицями.



My mother’s

My father’s

My brother’s

My sister’s


name is … .



He

She





is

isn’t


tall.

very tall.

small.


He

She

has


an oval

a round

face.


His

Her

hair is


fair

dark

and


short.

long.


His

Her

eyes

are


blue.

grey.


green.

brown.

У навчанні монологічного мовлення широко використовується така ефективна вербальна опора як структурно-логічна схема, яка забезпечує логічну послідовність висловлювання і створює можливості для варіювання змісту в залежності від реальних обставин. Наприклад:

Учитель: Розкажіть про себе, користуючись цією схемою.

My name is …


My surname is …

I am … years old.

I am a pupil of the … form.

Поряд з такими таблицями і схемами застосовуються також ілюстративні



невербальні опори, які лише підказують тематику, певний зміст і послідовність висловлювань. Різновидом повної вербальної опори може слугувати висловлювання-зразок у звуковому (фонограма, мовлення учителя) чи зоровому (друкований текст) варіанті.

З метою навчання усного мовлення доцільніше використовувати звуковий зразок (фонограму), в якому після кожної фрази передбачена пауза для висловлювання учнів за аналогією. Проте слід пам'ятати, що поступово опори обов'язково усуваються.



Учитель: Ти береш участь у конкурсі гідів для навколосвітньої подорожі. Підготуйся до виступу перед членами міжнародного журі. В паузах за диктором, який описує Україну, опиши одну із країн світу (Англію, США, Німеччину, Францію, Іспанію).

Sp: Ukraine is situated in Europe.//

P: … is situated in …

Sp: It is washed by the Black Sea and the Sea of Azov. //

P: It is washed by …

Sp: It has an area of more than 603 thousand square kms. //

P: It has an area of …

Sp: Ukraine borders on Poland, Slovakia, Hungary, Romania, Moldova,

Belaruss and Russia. //

P: … borders on …

Sp: Its capital is Kyiv. //

P: Its capital is …


Головне завдання третього етапу формування вмінь ММ — навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення згідно тематики, яка передбачена програмою для даного класу. Третій етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення. Включення подібних словосполучень до монологічного висловлювання дає можливість учням передати своє особисте ставлення до обговорюваних подій та фактів.

Завдання на цьому етапі формулюються таким чином, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад, учитель говорить:

Якщо ви згодні з таким твердженням, наведіть свої докази, які підтверджують його справедливість.

Київ — дуже красиве місто.

Літо — найкраща пора року.

Теніс — найбільш захоплюючий вид спорту.

Виконуючи такі завдання, учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами іноземної мови, доводити правильність своїх тверджень.

Розділ V. Система вправ для навчання монологічного мовлення

Згідно з трьома етапами формування умінь монологічного мовлення виділяють три групи вправ для навчання цього виду МД:

І група — вправи на об'єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність

(ПФЄ);


II група — вправи на створення власного монологічного висловлювання понадфразового рівня;

III група — вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня (відповідно до вимог чинної програми для даного класу).



1. ВПРАВИ І ГРУПИ


Мета вправ І групи — навчити учнів об'єднувати засвоєні раніше ЗМ рівня фрази у висловлювання понадфразового рівня. При виконанні цих вправ учні мають оволодіти також засобами міжфразового зв'язку, характерними для того типу монологу, який є метою навчання в даному циклі уроків.

Вправи І групи можна віднести до умовно-комунікативних продуктивних вправ. Це вправи на приєднання, коли продукована учнем фраза приєднується до фрази, висловленої вчителем, диктором чи іншим учнем, а також вправи на об'єднання структурно однотипних і різнотипних ЗМ. Вони виконуються в режимах "учитель-учень" (учень 1, 2, 3 ...), "фонограма-учень", "учень-клас". Наприклад: тема "Школа" (підтема "Класна кімната"),

5 клас.

Завдання: Діти, давайте розкажемо про наш кабінет іноземної мови. Я почну, а ви допомагайте мені, будь ласка.



T: Our English study-room is large and light.

P1: There are three windows in the study-room.

P2: The windows are large.

P3: There are twelve pupils’ desks in the room.

P4: The desks are blue.

P5: There are books, exercise-books, pens and pencils on the pupils’ desks.

P6: There is a pen and a pointer on the teacher’s table.

P7: The teacher’s table is brown. Etc.

Це вправи на приєднання. Висловлювання кожного учня залишається на рівні фрази, але, приєднуючись до попереднього, воно стає понадфразовим. Учитель спрямовує висловлювання учнів, домагаючись з’єднання речень, логічно пов’язаних між собою.

Ще один приклад. Тема “Географія” (6 клас).



Task: An international round-the-world expedition of young geographers is be­ing organized. The winners of a special competition in geography will become members of the expedition.

Let's start practising. You're to speak about the area and the population of each country on our list. Here's a table for you with the information you need.


Country Population Area (sq km)

Australia 17,288,000 7,682,300

Austria 7,666,000 83,851

Canada 26,835,331 9,976,139

Estonia 1,573,000 45,100

France 56,556,000 543,998

Spain 39,385,000 504,742


The UK 57,515,000 244,493

The USA 248,709,873 9,822,769

Ukraine 47,500,000 603,700



Example:

Sp: The population of Australia is 17,288,000. Its area is 7,682,300 sq km (square kilometres). // Etc.

Це вправа на об’єднання різноструктурних ЗМ рівня фрази у висловлювання на рівні ПФЄ. Послідовність фраз у висловлюванні детермінована фонозразком та даними таблиці.

Наступний приклад до теми “Дім. Квартира”, 5 клас.

Завдання: Ми продовжуємо розмову про наші будинки і квартири. Скажіть, в якому будинку (багатоквартирному чи приватному) ви живете, який будинок/яка квартира та які кімнати у вас є.

Учень: My family and I live in a five-storeyed block of flats. We've got a three-roomed flat. There's a sitting-room, a bedroom and a nursery in our flat.

Це вправа на об’єднання різноструктурних ЗМ рівня фрази у висловлювання на рівні ПФЄ (3 фрази). Послідовність фраз у висловлюванні детермінована інструкцією-завданням учителя.
2. ВПРАВИ ІІ ГРУПИ

До вправ ІІ групи належать також деякі мовні вправи на усвідомлення учнями засобів міжфразового зв'язку, характерних для певного типу монологу. Це вправи на знаходження потрібних засобів зв'язку, їх виписування, з'єднання за їх допомогою 2-4 речень. Учням можна запропонувати виписати вдома засвоєні у класі засоби міжфразового зв'язку для використання їх на наступних уроках як опори при створенні самостійних висловлювань на рівні ПФЄ.

На другому етапі навчання ММ доцільно виконувати вправи на з'єднання 2-3 речень у ПФЄ за допомогою засвоєних засобів міжфразового зв'язку. Приклад вихідного речення: Учора я хотів(ла) піти в театр (написати листа). Не було квитка (не було часу). Це була прем'єра (мені довелося затриматися у школі). Засоби міжфразового зв'язку: "але, на жаль; справа в тому, що ...”

Учень: Учора я хотів(ла) піти в театр (написати листа). Але, на жаль, не було квитка (не було часу). Справа в тому, що це була прем'єра (мені довелося затриматися у школі).



Мета вправ II групи — навчити учнів будувати висловлювання понадфразового рівня, так звані мікромонологи. Це комунікативні продуктивні вправи першого рівня, в яких допускається використання різних опор. Режими роботи: "учень-клас", "учень-група учнів", "учень-учень".

У вправах II групи мовлення учнів не детермінується, а лише спрямо­вується та мотивується комунікативним завданням. Для забезпечення логічної зв'язності висловлювання слабшим учням пропонуються різні опори, які поступово усуваються. Вибір опори визначається учителем в кожному конкретному випадку в залежності від типу монологу, на оволодіння котрим спрямована вправа, а також від рівня навченості групи та окремих учнів.

Розглянемо деякі найефективніші для навчання монологічного мовлення опори у послідовності від найповніших до недостатньо повних. Насамперед це підстановча таблиця, з кожної частини якої учень вибирає мовленнєві одиниці згідно з навчально-мовленнєвою ситуацією, її можна використати для навчання монологу-опису, монологу-розповіді та монологу-повідомлення.

Вправа 1. Тема “Зовнішність”, 5 клас.

Завдання: Опиши зовнішність одного із членів своєї родини, на якого, на твою думку, ти найбільш схожий.

Це опора у вигляді підстановчої таблиці відкритого типу. Будуючи своє висловлювання, учень заповнює “відкриті” частини таблиці актуальним змістом стосовно тієї особи, про яку розповідає.



I have


a

an



older


younger

father.

mother.


grandmother.

grandfather.

brother.

sister.


My


father.

mother.


brother.

sister.


is


tall.

short.


strong.

pretty.


beautiful.

His
Her

face

is


round.

oval.


broad.

His


Her

nose


eyes

is

are



brown.

blue.


grey.

short.


straight.

black.

His

Her



hair

is


short.

long.


fair.

dark.


His


Her


lips

cheeks


forehead

chin


ears

neck


is

are



red.

pink.


broad.

small.


white.

narrow.











У цій вправі використана повна вербальна опора. В подальшому її можна замінити ілюстративною опорою, яка підкаже послідовність розповіді за малюнками.

Окрім повних вербальних опор існують часткові/неповні вербальні опори у вигляді підстановчих таблиць відкритого типу, структурно-мовленнєвих схем та логіко-синтаксичних схем висловлювання. Наприклад:



Вправа 2. Тема "Погода", 5 клас.

Завдання: Our English pen-friend is going to visit us next year. Now you're talking to your pen-friend on the telephone. Invite her/him to Ukraine. Describe Ukrainian weather in one of the seasons. Make use of the substitution table given below.



In


winter

summer


autumn

spring


the weather

the sky


the sun the days

the temperature



is





Це опора у вигляді підстановчої таблиці відкритого типу. Будуючи своє висловлювання, учень заповнює "відкриті" частини таблиці актуальним змістом стосовно тієї пори року, про яку розповідає.


Вправа 3. Тема "Свята", 5 клас.

Завдання: Janet wonders how we celebrated New Year's Day. We'll write a letter to her. But before we start, let's talk about how Ukrainian people usually celebrate this festival. I'll begin a statement and you'll complete it. Make use of Janet's story.

1. In Ukraine the First of January, New Year's Day, is ... .

2. People do not go ... .



  1. The holiday begins on the ... .

  2. Relatives and friends come to ... .

5. After twelve o'clock some young people go out into ... .

У цій вправі опорою виступає структурно-мовленнєва схема вислов­лювання. Такі опори доцільно давати на картках лише слабким учням.



Вправа 4. Тема “Спорт”, 6 клас. Завдання: Sports Day isn't the only day when sports events take place at your school. Tell your British friend about sports events at your school which took place last week. Make use of the skeleton given below. Work in pairs.

Last week there were many sports events at our school.


Our ... team won/lost the game with the score ... to ....
The ... match ended in ....

У цій вправі опорою є логіко-синтаксична схема, яка визначає логічну послідовність висловлювання, але дає можливість варіювати зміст в залежності від реальних подій та інтересів учнів.

До часткових вербальних опор можна також віднести план висловлювання та ключові слова. Вправа 5. Тема “Географія”, 6 клас. Завдання: Now you've got full information about each country on our list. Prac­tise talking about them in small groups. Follow the outline.

1. The country's position on the map.



2. Its seas and oceans.

3. Its population and area.

4. Its capital.

5. The language/languages spoken.

У цій вправі план представлений у вигляді номінативних речень.

Вправа 6. Тема “Україна”, 6 клас. Завдання: We're speaking with some French schoolchildren. Unfortunately we" don't know French. They don't know Ukrainian either. But still we can commu­nicate. French schoolchildren study English as well as we do. They are going to ask us many questions about our country. Here are their questions.

1) Where is Ukraine situated?

2) What seas is it washed by?


  1. What is the area of the country?

4) What is the population of the country?

5) What is the capital of the country?

6) Does it stand on a river?

7) What is the population of the capital?

8) What is the main street of the capital?

9) Is your city green?

10) What language is spoken in Ukraine?

Answer the French schoolchildren's questions.

У цій вправі план представлений у вигляді запитань.

Вправа 7. Тема “Довкілля”, 6 клас. Завдання: You're visiting your British friend who caught cold some days age. Now he/she is much better but still stays in bed. Greet the boy/girl and ask about his/her health. Tell him/her how your friends and you spent the weekend in the country. Don't forget to describe the weather you had during the weekend. You can make use of the following key phrases:

spent the weekend in the country/in a small town/ in a big city

went there by train/by bus/by car/on foot
The weather was .... It ... . The ice seemed ... .

rode a horse/in a one-horse open sleigh

skied down steep slopes

skated on the pond /on the lake / on the river

У цій вправі частковою вербальною опорою є ключові слова та словосполучення.

Вправа 8. Тема “Школа”, 6 клас. Завдання: Our British friends want us to show them our school. But our school is rather large. We're to choose what would be interesting for them to see. Have a look at the plan. It will help you practice to be a guide.

The Second Floor

School hall



Ukrainian

Room
Russian

Room


Maths Biology

Room Room


Maths Chemistry

Room Room




The First Floor



Physics

Room
History

Room


English Room
Art

Room



Geography

Room
Ukrainian

Room


Maths

Room


Gymnasium

Needlework

Room


The Ground Floor


Staff-room

Music


Room


Deputy Head Teacher's Room
Library

Head


Teacher's

Room
Medical

Room

Office


Entrance Hall

Dining-hall






Зображальними опорами на цьому етапі навчання монологічного мовлення можуть бути окремі малюнки, слайди тощо. Проте часто буває так, що висловлювання учня в опорі на малюнки не мотивується: він не знає, для чого він описує малюнок та до кого звернене його висловлювання. Відповідно мовлення втрачає одну з найважливіших властивостей — зверненість. Для кого і навіщо, наприклад, описувати погоду за вікном, якщо усі бачать, яка вона? Необхідно створити навчально-мовленнєву ситуацію, яка б мотивувала опис погоди за вікном, як це зроблено, наприклад, у Вправі 9.

Вправа 9.

Завдання: Malvina gave Pinocchio a task to describe a picture. The boy asked us to help him. Make use of the substitution table.

It

is

isn’t


cold

warm


hot

wet


frosty

now.


today.

The sun

is

isn’t


shining

now.

The sky

is


blue

grey


clear

cloudy

today.




3. ВПРАВИ ІІІ ГРУПИ
Мета вправ III групи — навчити учнів створювати монологічні вислов­лювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в обсязі, який передбачений програмою для певного класу. Вправи III групи належать до комунікативних продуктивних вправ другого рівня. Вони складаються з комунікативного завдання вчителя та висловлювання учня. Комунікативне завдання мотивує висловлювання учня, спонукає його до участі в мовленнєвій іншомовній діяльності та визначає межі висловлювання. Наведемо приклади вправ III групи.
Вправа 1. Тема “Школа”, 6 клас.

Завдання: Describe an episode from your school life when you were punished or rewarded.

Розкажи про випадок із свого життя, коли тебе покарали або нагородили у школі.

Очікуване висловлювання – монолог-розповідь.

При виконанні вправ III групи опори, як правило, не використовуються. Проте в окремих випадках застосування їх є доцільним: можна записати власні імена, географічні назви, цифри на окремих картках для кожного учня чи на дошці для всієї групи.

Використання зображальних опор у вправах III групи має бути природним. Так, коли описується географічне положення країни, мова якої вивчається, доцільним буде використання географічної карти з написами іноземною мовою.



Завдання: Ви-учитель географії в англійській школі. Розкажіть вашим учням про географічне положення вашої країни, її площу та населення, користуючись географічною картою Західної Європи.

Тематичні малюнки з багатьма деталями (наприклад, зображення магазину з різноманітним товаром) доцільно використовувати при введенні нових лексичних одиниць чи граматичних структур, а не в процесі навчання монологічного мовлення, оскільки деталі "прив'язують" до себе висловлювання учнів, гальмують їх мисленнєву діяльність.

Усі наведені вище вправи мають відповідати певним вимогам: бути посиль­
ними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів:
мовленнєвого матеріалу, умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності);
залучати різні види пам'яті, сприймання і мислення; бути цілеспрямованими і
вмотивованими; активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити
найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.


ПЛАН
Вступ
Розділ І. Суть і характеристика монологічного мовлення


  1. Функції монологу

  2. Риси монологічного мовлення

Розділ ІІ. Типи монологічних висловлювань

1. Монолог-розповідь, як один із типів монологічного

мовлення


2. Навички учнів під час навчання монологу-розповіді

  1. Вміння учнів під час навчання монологу-розповіді

  2. Мовленнєві завдання при навчанні монологу-розповіді

Розділ IІІ. Мовні особливості монологу-розповіді



  1. Лексичні особливості

  2. Синтаксичні особливості

Розділ ІV. Етапи навчання монологу-розповіді


Розділ V. Система вправ у навчанні монологічного мовлення

1. Вправи І групи

2. Вправи ІІ групи


  1. Вправи ІІІ групи

Висновки
Список використаної літератури



Список використаної літератури:


  1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник /Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої.- К.: Ленвіт, 2002.

  2. Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова Т. Е., Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1991.

  3. Англійська мова та література, науково методичний журнал. – 2005. - №1-3.

  4. Вишневський О. І. Довідник учителя іноземної мови. – К.: Радянська школа. – 1982.

  5. Бухбиндер В. А., Штраусс В. //Основы методики преподавания иностранных языков. – К.: Вища школа, 1986.

  6. Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова. 2-12, 5-12 класи. - К., Ірпінь, Перун, 2005.

  7. Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова. 2-12 класи.- К.: Шкільний світ, 2001.

  8. Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. - К.: Радянська Школа, 1989.

  9. Панова Л. С. Обучение иностранному языку в школе. – К.: Радянська школа. – 1989.

  10. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в школе. - К.: Радянська школа. – 1990.

  11. Іноземні мови, науково-методичний журнал. – 1999. - №4.

  12. Рахманов И. В. Обучение устной речи на иностранном языке. – М.: Высш. школа, - 1980.

  13. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. – М., - 1985.

  14. Скалкин В. Л. Коммуникативные упражнения на английском языке. – М., - 1983.

  15. Общая методика обучения иностранным языкам в средней школе / Под ред. А. А. Миролюбова, И. В. Рахманова, В. С. Цетлин. М.: Просвещение, 1987.

ВСТУП

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування.

Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних, закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної , базою для якої є комунікативні уміння, сформовані і мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь, і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві. Основними комунікативними уміннями є:

• уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у моно­логічній і діалогічній формах);

• уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;

• уміння здійснювати спілкування у писемній формі відпо­відно до поставлених завдань;

• уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вив­ченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною;

• уміння використовувати у разі необхідності невербальні засо­би спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.

Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування. ,

Комунікативні мовні компетенції формуються на основі вза­ємопов'язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвіс­тичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою.

Основною формою навчання іноземної мови є урок. Уроки мають бути комунікативного спрямування, а тому пріоритетними видами діяльності є ті, що пов’язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб спілкування. Зацікавленість учнів у засвоєнні мови значною мірою залежить від умотивованості навчальних дій, які виконуються на уроці.

Монологічне мовлення – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлюван­ня однієї особи. Однонаправленість монологічного висловлювання визначає особливості його структури.

В монолозі особа виражає в розкритій формі своє розуміння навколишніх подій, своє бачення, свої думки, наміри, свою оцінку подій, інколи передає думки інших. На відміну від діалогічного мовлення монологічне характеризується розгорнутістю, пов’язаною з потребою більш ширше розкрити зміст висловлюваного. Це потребує складних конструкцій, їх оформлення з допомогою граматичних засобів і стилів мовлення.

Як і діалог, монолог складається із висловлювань: розповідних, питальних, окличних. Проте місце питальних і окличних висловлювань посідає невелике місце: вони не несуть головної функції і служать для підсилення виразності мови, підкреслюючи окремі положення, виділяючи основні думки.

Монологічне мовлення використовується в різних комунікативних цілях: для повідомлення інформації, для спрямування на слухача переконання, для посилення діяльності. В залежності від змісту виділяють різні види монологічного висловлювання. Над класифікацією монологічного мовлення досить тривалий час працювали і лінгвісти, і методисти.

При виділенні монологічних висловлювань в навчальних цілях слід виходити із змісту мовлення (опис, повідомлення, розповідь); ступеня самостійності (розповідь заученого, переказ і самостійне висловлення); ступеня підготовленості мовлення (підготовлений, частково підготовлений і непідготовлений монолог).

Що ж собою являє монолог-розповідь? Розповідь являється більш складним видом монологу. Для її характерна визначена послідовність подій, яка виражає причинно-наслідкові зв’язки між ними. Якщо опис розвивається як би в одній площині і послідовність описуючих явищ в такому монолозі не має принципового значення, то на відміну від цього в монолозі-розповіді спостерігається хронологічна послідовність обов’язково, в іншому разі порушиться сюжетна лінія висловлювання.

Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Дійсність сприймається у процесі її розвитку та зміни в хронологічній (часовій) послідовності.

Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об'єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді — про факти з життя самого розповідача, що надає подіям, які описуються, суб'єктивно-особистісного характеру. Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.

Функціонально-смислові типи монологічних висловлювань рідко зустрі­чаються в чистому вигляді. В описі, наприклад, може бути роздум, у розповіді — опис тощо. Найтісніше переплетені між собою повідомлення, розповідь та

оповідь.



Основними цілями цієї роботи є:

  • Розкрити суть і загальну характеристику навчання монологічного мовлення, зокрема монологу-розповіді англійською мовою учнів середнього ступеня загальноосвітньої школи;

  • Ознайомитися з монологом-розповіддю як одним із типів монологічних висловлювань;

  • Вивчити і подати загальні навички, вміння і мовленнєві завдання при навчанні монологу-розповіді;

  • Ознайомитися, вивчити і подати систему вправ, спрямованих на краще засвоєння монологічного висловлювання;

  • Звернути увагу на етапи навчання монологу-розповіді при навчанні учнів середньо ступеня ЗОШ;

  • Ознайомитися з вимогами навчання монологічного мовлення учнів, передбачених програмою.

Висновки
Усі наведені вище вправи мають відповідати певним вимогам: бути посиль­
ними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів:
мовленнєвого матеріалу, умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності);
залучати різні види пам'яті, сприймання і мислення; бути цілеспрямованими і
вмотивованими; активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; містити
найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка