Курсова робота Активні форми і методи навчання



Скачати 340.52 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір340.52 Kb.


Міністерство освіти і науки України молоді і спорту

Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем’янчука

кафедра педагогіки




Курсова робота

Активні форми і методи навчання

Виконала

студентка ІІІ курсу

заочної форми навчання

групи 01-ППП

Ляшко Олена Петрівна


Рівне-2013
Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3


Розділ I. Теоретичні основи проблеми активності особистості в навчанні і активних методів навчання. …………………………………………………5

1.1. Проблема активності особистості в навчанні. ……………………...5


1.2. Характеристика основних активних методів і форм навчання…….6




Розділ II. Вивчення проблеми підвищення ефективності навчання учнів шляхом використання активних методів навчання………………………15


2.1. Роль активних та інтерактивних форм і методів навчання в удосконаленні педагогічного процнесу та розвитку творчих здібностей молодших школярів………………………………………………………15

2.2. Особливості організації педагогічного процесу з підвищення ефективності розвитку учнів за допомогою використання інтерактивних методів навчання…………………………………………18


2.3. Аналіз та оцінка результатів дослідної роботи ……………………21




Висновок…………………………………………………………………………22


Список використаних джерел ………………………………………………..23


Додатки ………………………………………………………………………….25

Вступ

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному-світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці. Найважливіші з них виявляються у нездатності освітньо-виховних закладів, по-перше, впливати на дитину для формування цілісної, а не "часткової" особистості, по-друге, у невмінні враховувати індивідуальні, вікові та соціо-біопсихологічні особливості вихованця, неповторність особистості кожного. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистісній розвиток дитини, значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Метою сучасної початкової освіти є розвиток особистості дитини, виявлення її творчих можливостей, збереження фізичного і психічного здоров'я. Проблема активності особистості в навчанні – одна з актуальних у психологічній, педагогічній науці, адже до 70% особистісних якостей закладається в початковій школі. І не тільки базові навички, такі як вміння читати, писати, вирішувати, слухати і говорити, потрібні дитині в житті. Кожній людині, що вступає в цей складний і суперечливий світ, необхідні певні навички мислення та якості особистості. Уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, вирішувати проблему, здатність до самовдосконалення та вміння дати адекватну самооцінку, бути відповідальним, самостійним, вміти творити і співпрацювати – ось з чим дитині необхідно увійти в цей світ. Цьому можуть сприяти активні форми і методи навчання.

Мета моєї курсової роботи - виявити психолого-педагогічні умови підвищення ролі методів активного навчання школярів.

Об'єктом мого дослідження є активні форми і методи навчання школярів у цілісному педагогічному процесі.

Предметом дослідження - процес підвищення розвитку учнів через використання активних форм і методів навчання.

Гіпотеза дослідження - я припускаю, розвиток учнів буде здійснюватися більш ефективно з використанням активних методів навчання, якщо:
- Педагог буде розуміти значущість використання активних форм і методів навчання з метою розвитку та виховання школярів, володіти технологією включення активних методів навчання в педагогічний процес і забезпечувати керівництво ними.

Завдання дослідження:

- Проаналізувати стан проблеми використання активних форм і методів навчання в теорії та практиці шкільної освіти;

- Визначити умови підвищення ефективності розвитку школярів за допомогою використання сучасних активних методів навчання;

- Розробити умови організації технології активного навчання;

- Проаналізувати вивчення проблеми підвищення ефективності навчання молодших школярів шляхом використання інтерактивних методів навчання


Глава I. Теоретичні основи проблеми активності особистості в

навчанні та характеристика активних методів і форм навчання

1.1. Проблема активності особистості в навчанні


Проблема активності особистості в навчанні – одна з актуальних у психологічній, педагогічній науці, так і в освітній практиці.
Проблема активності особистості в навчанні як провідний чинник досягнення цілей навчання, загального розвитку особистості, професійної її підготовки вимагає принципового осмислення найважливіших елементів навчання (змісту, форм, методів) і стверджує в думці, що стратегічним напрямом активізації навчання є не збільшення обсягу переданої інформації, не посилення і збільшення кількості контрольних заходів, а створення дидактичних і психологічних умов осмисленості навчання, включення до нього учня на рівні не тільки інтелектуальної, але особистісної та соціальної активності.

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад вчителем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.


Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової   діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями.

Поява і розвиток активних методів зумовлено тим, що перед навчанням постали нові завдання: не тільки дати учням знання, а й забезпечити формування та розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійного розумової праці. Виникнення нових завдань обумовлено бурхливим розвитком інформації. Якщо раніше знання, отримані в школі, технікумі, вузі, могли служити людині довго, іноді протягом усього його трудового життя, то в століття інформаційного буму їх необхідно постійно оновлювати, що може бути досягнуто головним чином шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності та самостійності. Пізнавальна активність означає інтелектуально-емоційний відгук на процес пізнання, прагнення учня до навчання, до виконання індивідуальних і спільних завдань, інтерес до діяльності вчителя та інших учнів. Під пізнавальною самостійністю прийнято розуміти прагнення і вміння самостійно мислити, здатність орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свій підхід до вирішення завдання, бажання не тільки зрозуміти засвоювану навчальну інформацію, а й способи добування знань; критичний підхід до суджень інших, незалежність власних суджень.


Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність - якості, що характеризують інтелектуальні здібності учнів до навчання. Як і інші здібності, вони проявляються і розвиваються в діяльності.
Найважливішим засобом активізації особистості в навчанні виступають активні методи навчання.

1.2. Характеристика основних активних методів і форм навчання


Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими лекційними та запитальними мето­дами не підходять більшості учнів. Учні по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні відчувають глибоко, а інші осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті, хто осмислюють, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі пробують з'ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити, бо хочуть від­разу випробувати на собі, засвоїти нові знання. Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки. Тому навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різноманітних підходів у на­вчанні. Від уроків, де в центрі уваги знаходиться вчитель, слід переходити до уроків, де самі учні доходять висновків з допомо­гою вчителя.

Методист М.О. Рыбникова писала: «Викладання є мистецтво, а не ремесло – у цьому корінь учительської справи. Випробувати десять методів і обрати свій, передивлятися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно – ось єдиний можливий шлях викладання. Весь час винаходити, вимагати, удосконалю­вати – ось єдиний курс учительського робочого життя». [8, с. 146]

У методі навчання знаходять відображення об'єктивні зако­номірності, цілі, зміст, принципи, форми навчання. Діалектика зв'язку методу з іншими категоріями дидактики взаємозворотна: будучи похідним від цілей, змісту, форм навчання, методи водно­час здійснюють зворотний і досить дієвий вплив на становлення та розвиток цих категорій.

Приклади сучасних методів навчання:

«Ажурна пилка». Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» учні працюють у різних групах.

«Акваріум». Клас ділиться на 2-4 групи. Одна група роз­міщується в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники групи починають обговорювати запропоновану вчителем проб­лему. Усі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює «в акваріумі», потрібно:

• озвучити ситуацію;

• обговорити її, використовуючи метод дискусії;

• дійти спільного рішення.

На роботу дається 3-5 хв. Після обговорення, група займає місця у зовнішньому колі, а вчитель ставить класу запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена? Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обгово­рює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають по­бувати в «акваріумі».

«Асоціації на дошці» – залучає власний досвід учнів, має високий ступінь зацікавленості, проводиться фронтально. Доціль­но використовувати під час мотивації вивчення теоретичного ма­теріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Можна застосовува­ти як під час проведення мотивації теми (розділу), так і під час мотивації окремих уроків або питань. Для посилення емоційності та емпатії (співпереживання) бажано використовувати фотографії, пісні, афоризми, вірші тощо. Залежно від змісту має три види проведення:

«поняття» — вчитель вертикально записує на дошці основне поняття, яке мають опрацювати учні. Після цього просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, які воно у них ви­кликає. Обов'язковою умовою є те, щоб ці слова мали спільні з основним поняттям літери (кросворд);

«квітка» — вчитель малює на дошці квітку (серединка і чоти­ри пелюстки). У середині записує основне поняття, а на пелюстках слова, наприклад: «особа», «родина», «суспільство», «держава». Після цього учні повинні назвати прояви даного поняття у зазна­чених сферах. Учитель їх записує на пелюстках;

«прямокутник» — учитель малює на дошці прямокутник і за­писує па ньому основне поняття. Учні повинні назвати синоніми, антоніми, прикметники і дієслова, що, на їхню думку, пов'язані з даним поняттям. Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніших. Із ві­дібраними асоціаціями відбуватиметься подальша робота.

«Брейн-стормінг» (мозковий штурм) — застосовується під час мотивації питань, пов'язаних із пошуком шляхів вирішення проблем, а не з усвідомленням змісту понять. Основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доціль­но використовувати методи «Класифікація» та «Альтернатива».

«Класифікація». Суть методу полягає в тому, що учні отри­мують робочі картки, на яких розміщені різні ознаки певних по­нять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.

«Альтернатива». На робочій картці записана певна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її вирішення. Кожен учень самостійно повинен обрати тільки одну із запропонованих альтер­натив і пояснити свій вибір.

«Два-чотири – всі разом». Учням класу пропонується проблема (інформація), яку вони спочатку опрацьовують само­стійно, потім обговорюють в парах, далі об'єднуються в четвір­ки. Після прийняття спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання.

«Джиг-со» — дозволяє учням протягом короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу. Клас ділиться на 3-5 груп, які назвемо «домашніми». Кожен учень повинен отримати порцію інформації для засво­єння, кожна група – свою. Завдання «домашніх» груп — опрацю­вати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Експертні групи, використовуючи кольорові позначки, вислу­ховують представників домашніх груп і, проаналізувавши мате­ріал в цілому, проводять експертну оцінку. Після завершення роботи учням пропонується повернутися «додому» і поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі, з членами своєї «домашньої» групи.

«За – проти» – цей метод використовується для демонстра­ції різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розгля­даючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні ознайом­люються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших.

Метод «Прес» використовується у випадках, коли виника­ють суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно по­сісти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її. Метод дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного, проблемного питання аргументовано, чітко, стисло.

Творче читання. Цей метод є найбільш специфічним для вивчення літератури. Мета методу творчого читання полягає в ак­тивізації художнього сприймання, художніх переживань, у фор­муванні засобами мистецтва художніх нахилів та здібностей шко­лярів. Читання художнього твору докорінно відрізняється від читан­ня текстів іншого типу – наукових чи публіцистичних. Завдання вчителя-словесника – навчити дітей читати книгу, цінувати лі­тературу як мистецтво, підготувати читача, котрий яскраво від­чуватиме і критично мислитиме. Читання літературного твору потребує особливої уваги до сло­ва, ритму, фрази, дає поштовх уяві читача, викликає емоційне співпереживання. Метод творчого читання реалізується за допомогою прийомів:

• виразне читання вчителя;

• прослуховування грамзаписів зі зразковим читанням майстрів слова;

• читання учнів — «ланцюжком», повторне, в особах, хором, під музику, напам'ять;

• комептоване читання з різноманітними видами коментарів;

• постановка проблеми;

• словникова робота;

• творчі завдання за власними спостереженнями учнів над тек­стом.

Кейс-стаді (Case-studi) метод (розробка Гарвардського уні­верситету) — це навчання за допомогою аналізу конкретних си­туацій. Відмінність методу в тому, що кейс-стаді — створепня проблемної ситуації на основі фактів із реального життя.

Роль і значущість форм навчання є визначальною в практиці навчання. Саме від вибору форми заняття залежить досягнення поставлених навчальних цілей.

Реалізація навчально-виховного процесу потребує від сучас­ного педагога знань та професійного використання різноманіт­них дидактичних форм, вміння їх удосконалення та модернізації (оновлення). Тому, природно, виникає питання: «Що таке форма як педа­гогічна категорія й у чому полягає її суть?» На жаль, поняття «форми» не має на сьогодні в дидактиці достатньо чіткого ви­значення. Багато педагогів-вчених просто обходять це питання й обмежуються буденним уявленням про суть цієї педагогічної категорії.

«Форма» — одне з понять дидактики, що менш за все підда­ється визначенню. Це часто призводить до термінологічної плу­танини, коли навіть в окремих науково-методичних публікаціях поняття форми навчальної роботи і методу навчання вживають як синоніми, що в науці є неприпустимим.

Отже, форма у спрощеному вигляді може розглядатися як ди­дактична категорія, яка позначає зовнішній бік організації про­цесу навчання і пов'язана з кількістю тих, кого навчають, часом і простором, а також з порядком реалізації цього процесу. [8, с. 162]

Форма навчання являє собою цілеспрямовану, чітко організо­вану, змістовно насичену й методично оснащену систему пізна­вального та виховного спілкування, взаємодії, стосунків учителя та учнів. Результатом такої взаємодії є професійне удосконалення вчителя, засвоєння учнями знань, умінь, павичок, розвиток їх психічних процесів та моральних якостей.

Приклади форм навчання і форм організації навчання:

«Бачено-небачено». Робота з вивчення термінів може прово­дитись і в групах. Учні об'єднуються в декілька команд по п'ять-шість осіб. Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на якому різними кольорами великим і дрібним (поміт­ним здалеку) шрифтом «уздовж і поперек» написано 15-20 слів (кількість варіюється відповідно до тематики). Після закінчення наперед обумовленого часу (40 с або 1 хв) плакат знімається, а ко­манди записують усі слова, що запам'яталися. Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Командам бажано домовитися вносити виправлення в чужі запи­си ручкою іншого кольору. Перевіряючі виправляють помилки, описки і вписують «не побачені іншою командою слова», після чого кожний учень перевіряючої команди ставить свій підпис. Аркуші повертаються колишній команді – тепер уже для перевірки перевіряючих. Початковий плакат учитель знову ви­вішує на дошку для звіряння та з'ясування можливих непорозу­мінь. Після цього визначають переможця. Виграють ті команди, у записах яких виявилося менше всього помилок і пропущених слів. Плакати для завдання «Бачено-небачено» можуть виготовля­тися і самими учнями під час уроку. Для цього один учасник від кожної команди тягне «долю» — квиток з указівкою тієї або іншої теми. Кожна команда протягом установлених 5-8 хвилин готує свій плакат, відшукуючи потрібні слова в підручниках і словниках. Коли все готово, команди покидають свої місця, залишаючи там виготовлений плакат, і одну-дві хвилини вивчають плакат чу­жої, запам'ятовуючи все, що на ньому написано. А повернувшись після сигналу на місце, записують побачене, допомагаючи один одному. Потім може проводитися перевірка записів, так само, як в описаному основному варіанті завдання.

«Бачено-небачено» можна використовувати як для закріплен­ня пройденого, так і для вивчення нового матеріалу на уроках з усіх предметів, варто лише змінити зміст плакатів.

«Демарш» — особлива форма навчального заняття, яка базується на практичних діях, пов'язаних певним пізнавальним завданням і призначених для творчого самостійного виконання. Робота за цим методом передбачає: співробітництво, проблемне навчання, суб'єкт-суб'єктні відносини, впровадження дискусії. Основним завданням методу є перетворення навчання на постій­ний пошук. Змістом навчання є певні форми діяльності, які ви­користовуються учнями під час розв'язання проблемних ситуацій та їх обговорення в групі та класі. Тому визначений програмою матеріал подається як серія проблем.

Оптимальною є групова робота учнів, оскільки вона поєднує в собі індивідуальний пошук і обмін ідеями. Контроль з боку вчи­теля має непрямий характер. Всіляко заохочується само- і взаємо­контроль та самооцінка. Використовуючи метод демаршу, вчитель підбирає факти, що містять протиріччя (про історичні події, істо­ричних діячів). Після аналізу документів учні самі формулюють проблему за допомогою мозкового штурму, визначають шляхи її вирішення. Залежно від кількості пропонованих варіантів фор­мулюються дослідницькі групи (вони досліджують причини, хід, наслідки історичних подій) та підводять підсумки.

«Мікрофон». Ця технологія є різновидом загальногрупового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному ска­зати щось швидко, відповідаючи почергово.

Перед класом ставиться запитання. Учням пропонується олі­вець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати одне одно­му, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець. Якщо учень не має що сказати, він передає слово іншому.

Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. На завершення вчитель або учень, який добре володіє цією темою, підбиває підсумки.

«Мозаїка». Цей вид навчальної діяльності використовується для створення ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Для виконання цієї форми клас поділяється на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з до­датковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються ре­зультатами експертиз, аналізують матеріал в цілому, занотовують необхідну інформацію, а закінчивши роботу, повертаються до сво­їх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал.



Глава II. Вивчення проблеми підвищення ефективності навчання учнів шляхом використання активних (інтерактивних) методів навчання
2.1. Роль активних та інтерактивних форм і методів навчання в удосконаленні педагогічного процнесу та розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Інтерактивне навчання (див. додаток 1) – це певний різновид активного навчання, який, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами уроку. [12, с. 5]

Для того, щоб визначити як саме впливають інтерактивні технології на навчання молодших школярів я провелела порівняння рівнів навчальних досягнень учнів двох класів Кідрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У 4Б класі 25 учнів (вч. Павлюк О.В., яка працює над проблемною темою «Інтерактивні технології навчання на уроках української мови») і у 4А класі 25 учнів (вч. Тоюнда Т.Ф., яка працює над проблемною темою «Інтерактивні технології навчання на уроках математики»). Результат мого дослідження (див. додаток 1, 2), (таблиця 1 «Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу»), (діаграмма 1 «Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу») показав, що учні мають кращі знання з тих предметів, на яких більше використовуються інтерактивні методи навчання.

Таблиця 1. Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу

Рівні навченості

4А клас

математика

4Б клас

математика

4А клас

українська мова

4Б клас

українська мова

Високий

6

4

5

5

Достатній

10

11

11

13

Середній

7

7

7

5

Низький

2

3

2

2

Діаграмма 1. Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу

Для нікого вже не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. А хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній «дрімає» якийсь талант, то треба, щоб він розкривався на користь їй та іншим. Адже видатний педагог В. Сухомлинський мудро підкреслив, що, виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності. З метою успішного розв'язання даної проблеми вчителі застосовуюють в навчально-виховному процесі активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення вміння розвиватися розмірковувати і приймати рішення. Я.А.Коменський зазначав: "Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають". [6, с. 273] Це положення не втратило своєї активності й значимості і в наш час.

Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення її однією людиною, я вважаю, що дидактична функція вчителя полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх. Застосовуючи інтерактивні методи, вчителі моделюють реальні життєві ситуації, пропонуюють проблеми для спільного розв'язання, використовуюють рольові ігри.

Значення інтерактивних технологій велике. Вони дають можливість для кожної дитини створити ситуацію успіху. Постійно виділяти кожне, хоч і найменше, досягнення дитини, особливо підкреслюючи, що це результат її праці (або самостійної, або ж колективної).

Дитина має впевнитись у тому, що завдяки праці і співпраці можна досягнути успіху - для учнів початкових класів він виявляється у вигляді похвали вчителя, оцінки, а то і призу. А коли дитина, а особливо молодший школяр, почувається окриленою успіхом, вона прагне ще краще здійснювати свою діяльність, у нашому випадку - пізнавальну. Таким чином, ми не просто дамо учневі знання про щось, а й розвинемо в нього потребу працювати і співпрацювати з іншими людьми.

Тому, апробуючи нові технології, адаптуючи їх, потрібно залишати в арсеналі ті, які сприяють розвитку інтелектуально-творчих здібностей дітей, їхньому самовияву, а отже, особистісному становленню.

Завдяки інтерактивному навчанню учень стає активним учасником навчального процесу. Уроки повинні базуватися на співпраці, взаємонавчанні вчитель — учень, учень — учень. При цьому вчитель і учень - рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання. На таких уроках виключається домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати обгрунтовані рішення.

Застосовуючи інтерактивні технології навчання, слід дотримуватися таких підходів щодо організації уроку:

• спиратися на дитячий досвід і мінімальні базові знання з теми за допомогою обговорення міні-проблеми, анкетування, вступної бесіди;

• створвати умови для поділу класу на групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група висуває свого лідера, який керує її роботою;

• передбачати проблемність завдання, збуджувати активність учнів,

• спонукати замислитися над матеріалом, що вивчається, дивитися на факти під різними, навіть несподіваними кутами зору.

• під час обговорення проблеми підштовхувати дітей до створення власної оригінальної версії, до самостійності. Завдання для груп підбираю так, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного учня;

• створювати на уроці атмосферу співробітництва учнів і вчителя, яка позбавляє страху отримати погану оцінку. Емоційне піднесення й почуття розкутості створюють сприятливий мікроклімат для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів. Застосування інтерактивного навчання на уроках здійснюю шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних методів та ігор, що сприяють навчанню учнів вміння дискутувати.

Використання інтерактивних методів навчанні веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього, сама атмосфера в класі, що послужить додатковим стимулом роботи з інтерактивними технологіями.

2.2. Особливості організації педагогічного процесу з підвищення ефективності розвитку учнів за допомогою використання інтерактивних методів навчання.


Вивчаючи методичну літературу, спостерігаючи та аналізуючи уроки, мимоволі замислюєшся про використання активних методів навчання в організації педагогічного процесу.

Формуючий експеримент показав, що хоча в задачі технології активного навчання входить розвиток пізнавальної сфери учнів і свідоме активне осмислення та засвоєння ними інформації, її можна використовувати лише тоді, коли учні вже володіють основами необхідної інформації, отриманої, як правило, традиційними методами. Тому недоцільно протиставляти традиційні та інноваційні методи. Необхідно знаходити розумне поєднання і використання сильних сторін в залежності від поставлених перед навчально-виховним процесом завдань і виникаючих ситуацій.

Умови ефективного використання сучасних активних форм і методів навчання:

• поєднання сучасних активних форм і методів навчання з традиційними;


• формування позитивної мотивації учіння;


• поєднання індивідуальних і групових форм навчання;

• диференційованого підходу до навчання;

• наявність в учнів інтелектуальних і загальних навчальних вмінь;

• використання системи активних форм і методів навчання.

Високий рівень успішності не завжди поєднюється з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності.

Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів відіграють інтерактивні технології навчання та інтерактивний урок. Мета інтерактивного уроку – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Досягти цього можна за умови постійної активної взаємодії вчителя та учнів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей учня під час навчання замість переказування готової інфрмації. Уроки, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ща навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структктура таких занять складається з п’яти елементів:

1. Мотивація.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

3. Надання необхідної інформації.

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Під час проведення інтерактивних уроків (див. додаток 4) застосовують парну і групову роботу (в малих та великих групах). Це спонукає учнів висловлювати свої думки, формує вміння переконувати, вести дискусію. З метою підвищення ефективності уроку як основної форми навчання проводять уроки-подорожі, комбіновані уроки, уроки-казки, використовуючи різні сучасні технології: “акваріум”, “мозковий штурм”, “коло ідей”, “метод прес” (див. додаток 5), “навчаючи, вчуся”, “мікрофон” тощо. Робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Інтерактивна вззаємодія не заперечує домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не на свідомість учня, а й на його почуття, волю.

2.3. Аналіз та оцінка результатів дослідної роботи


Головне завдання початкової школи - забезпечити розвиток особистості дитини на більш високому рівні.

Джерелом повноцінного розвитку дитини початкових класів школи виступають два види діяльності. Перший – будь-яка дитина розвивається по мірі освоєння минулого досвіду людства за рахунок залучення до сучасної культури. В основі цього процесу лежить навчальна діяльність, яка спрямована на оволодіння дитиною знаннями та вміннями, необхідними для життя в суспільстві. Другий – будь-яка дитина в процесі розвитку самостійно реалізує свої можливості, завдяки творчій діяльності, яка сприяє прояву в дитини самореалізації, втілення її власних ідей, які спрямовані на створення нового.

При використанні активних методів навчання необхідно, щоб школярі вміли аналізувати, міркувати, планувати, комбінувати, створювати нове.
Я зробила висновок, що одним з важливих завдань навчальної діяльності є систематичне і цілеспрямоване орієнтування на активно-мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності учнів. Всі зазначені активні методи і форми навчання в цій чи іншій мірі використовуються в практиці початкового навчання, а їх ефективність залежить від умов і способів використання.


Висновок


Вивчення наукової та методичної літератури з проблеми дозволило мені зробити висновок про те, що технологія активного навчання - це така організація навчального процесу, яку неможливо неврахувати в навчальному процесі.

Перевага всіх розглянутих мною методів і форм активного навчання очевидна. Розумне і доцільне використання цих методів значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя масу позитивних емоцій і переживань.


Відмітна особливість розвитку освіти у світі в даний час - підвищена увага урядів більшості країн до проблем освітньої якості та ефективності. Освіта стає стратегічною галуззю, забезпечує національну безпеку країни. Про конкурентоспроможність країни починають судити за рівнем освітньої підготовки підростаючого покоління.

Переслідуючи освітні цілі, активні методи навчання впливають в комплексі на особистість дитини, впливають на розумовий розвиток.


Апробація ділових, дидактичних ігор «круглого столу», методів подиву, успіху та інших показала ефективний вплив активних методів навчання на розвиток і виховання школярів.

Активні методи сприяють кращому засвоєнню знань з різних предметів. Вони допомагають розвивати увагу, вміння критично мислити, виконати точно завдання, проявити кмітливість. Дослідження показало, що у педагогічному процесі слід максимально використовувати активні (інтерактивні) методи. Вони можуть бути включені в реальний педагогічний процес.



Список використаних джерел


1. Анцыбор М.М. Активные формы и методы обучения. Тула 2002.

2. Бондарчук Л.І., Федорчук Е.І. Методи активного навчання в курсі "Основи педагогічної майстерності." Вища і середня пед. освіта. – К., 1993. – № І6. – С 51-56.

3. Грабовська Т.І., Талапканич М.І., Химинець В.В. Інноваційний розвиток освіти: особливості, тенденції, перспективи. – Вид. ЗОІППО. – Ужгород, 2006. – 232 с.

4. Дичківська І. М. Інноваційні педаго­гічні технології. – К.: Академвидав,2004.


5. Єльнікова О. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Дайджест педагогічних ідей та технологій. — 2001. — № 6. — С. 52—53.

6. Коменський Я.А. Избранные педагогические сочинения. В 2 –х т. Т. 1. – М. : 1982.


7. Максимюк С. П. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 667 с.

8. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.:Вид. група «Основа», 2009.


9. Павлова Т.А. Методи активного соціально-психологічного навчання [Текст]: Учеб.пособие. / Т.А. Павлова, Н.В. Мтяш. - М.: Академія, 2007.


10. Пометун О, Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. –К., 2002. – 135 с.

11. Софій Н. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підґрунтя та методика використання. – К.: Проект «Рівний доступ до якісної освіти", 2007.- С.3-60


12. Стребна О.В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. В 6-е. - Х.:Вид. група «Основа», 2008.

13. Стяглик І.Н. «Умови раціонального використання нетрадиційних форм навчання в загальноосвітній школі», науково-методичний збірник, Харків, 1996р.

14. Химинець В.В. Інновації в сучасній школі. – Вид. ЗІППО. – Ужгород, 2004. -168 с.

Додаток 1









Додаток 2

Таблиця 1. Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу



Рівні навченості

4А клас

математика

4Б клас

математика

4А клас

українська мова

4Б клас

українська мова

Високий

6

4

5

5

Достатній

10

11

11

13

Середній

7

7

7

5

Низький

2

3

2

2


Додаток 3

Діаграмма 1. Рівні навченості учнів 4А класу та 4Б класу





Додаток 4

Інтерактивний урок у 3 класі

Тема. Пригоди друзів-дослідників. О. Буцень «Наше відкриття».

Мета: розширювати та поглиблювати уявлення учнів про цікаве та незвичайне в природі; удосконалювати на­вички правильного, свідомого і виразного читання та навички літературного аналізу твору; розвивати спостережливість, увагу, фантазію учнів, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: матеріали для роботи в групах, таблички для вправи «Займи позицію», іграшковий мікрофон, живі тва­рини (черепаха і хом'ячок).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда.

— Яким, на вашу думку, є життя: одноманітним чи різноманітним?

— Хто є основним творцем цього різноманіття? (Людина.)

— Що можна зробити, щоб ваше життя було різноманітним і постійно збагачувалося новими знаннями?



2. Вправа «Мозковий штурм».

— Зробімо всесвіт красивішим! Як ви розумієте цей вислів? Висновок:

— Бути різним — це добре чи погано?

— Чому спілкування з природою надає людині сили, наснаги, розвиває в ній почуття прекрасного і радість від дослідження чогось нового?

— Є пропозиція поговорити про це на сьогоднішньому уроці! Згодні?

Тоді слухайте тему уроку.



ІІ. Повідомлення завдань уроку та очікуваних навчальних результатів

(Учитель записує на дошці тему уроку: Олег Буцень «Наше від­криття».)

— Які асоціації викликає у вас назва твору, над яким ми будемо працювати сьогодні на уроці?

— Як ви гадаєте, про що піде мова в оповіданні (з огляду на ту бесіду, з якої починався наш урок?)

Запис на дошці:

Розповідь про відносини між друзями.

Подорож до лісу.

Збір горішків.

Спостереження за мурашником і його мешканцями.

Як дощ застав дітей у лісі.

(Учні шляхом логічних розмірковувань визначають тему оповідан­ня — спостереження за мурашником і його мешканцями (тільки як­що довгий час спостерігати за об'єктом, можна побачити щось цікаве і нове).)

— Отже, сьогодні на уроці ми прочитаємо і проаналізуємо оповідання Олега Буценя «Наше відкриття», в якому розповідається про юних дослідників, які, спостерігаючи за мурашником і його мешканцями, роблять для себе несподіване відкриття.

— А тепер з'ясуємо, які завдання ставить перед вами сьогоднішній урок. Чого він навчить кожного з вас? .

(Учні по черзі читають записи на дошці.) Цей урок мене навчить:

Складати правила поведінки в лісі.

Доносити зміст прочитаного шляхом виразного читання тексту.

Прогнозувати розвиток подій у творі.

Проводити власне дослідження.

Стежити за безпекою свого життя.

Правильно ставитися до своїх маленьких відкриттів.

Працювати в групах.

Перевіряти рівень осмисленого читання на уроці.

III. вивчення нового матеріалу

1. «Довідкова служба».

«Довідкова служба» робить повідомлення про санітарів лісу — мурашок.



2. Повторення правил поведінки у разі зустрічі з лісовими мешканцями.

3. Знайомство зі змістом оповідання (комбінований спосіб: учитель учень клас).

4. Вправа «Ланцюжок запитань».

— Про кого розповідається в оповіданні?

— Куди вирушили діти?

— Що зацікавило друзів?

— Що почули хлопці?

— Поясніть, як ви це розумієте: хмар на небі не було, а почався дощик.

— Чи похвалила вожата Максима і Олега?

— Як дослідження хлопців вплинуло на їх здоров'я?



5. Поділ тексту на частини.

Частина І — Незвичайна знахідка.

Частина II — Мурашина мова.

Частина III — Болюче «дослідження».

Частина IV — Мурашиний дощ.

Частина V — «Результати» відкриттів.



6. Робота в групах.

Перша група.

Завдання: Опрацювати І частину оповідання, скласти «ланцю­жок запитань» за змістом частини.



Друга група.

Завдання: Опрацювати II частину оповідання, скласти усну розповідь на тему «Про що говорить мурашник»



Третя група.

Завдання: Опрацювати III частину оповідання, розробити пра­вила поведінки біля лісових мурашників.



Четверта група.

Завдання: Опрацювати IV частину оповідання. Уявіть себе мураш­кою і поясніть, чому мурашки падають з дерев, ніби краплини із хмарки.



П'ята група.

Завдання: Опрацювати V частину оповідання, скласти поради щодо того, як надати першу медичну допомогу при укусах комах.

Після закінчення роботи представники груп звітують, як група опрацювала текст і виконала завдання. Інші групи оцінюють їхню роботу, доповнюють відповіді, вносять уточнення.

7. Вправа «Займи позицію».

На протилежних стінах класу вивішуються таблички з написами: «Я підтримую хлопців у тому, що вони зробили власне наукове відкриття», «Я проти того, щоб заради відкриття ризикувати своїм здоров'ям».

Учні обирають певну позицію, обговорюють її, добирають аргу­менти, що підтверджують їх вибір.

8. Побудова «асоціативного куща».


Мурахи

IV. Підсумок уроку

1. Вправа «Мікрофон».

— Про що ви дізналися з оповідання «Наше відкриття»?



2. Робота в парах. Виконання тестових завдань.

1. Що хотіли зробити герої оповідання?

а) Шпаківню;

б) човен;

в) відкриття.

2. Куди вирушили Олег з Максимом?



а) У ліс;

б) на луки;

в) на річку.

3. На що натрапили хлопці у лісі?

а) На старе дерево;

б) на великий мурашник;

в) на пташине гніздо.

4. З чим порівнюється в оповіданні приглушений гомін, що стояв над мурашником?

а) Із звуками на центральній вулиці міста;

б) із звуками на перерві у школі;

в) із звуками в їдальні.

5. На яку оцінку знав рідну мову Олег?

а) На «5»;

б) на «4»;



в) на «3».

6. У мурашок щелепи...



а) ...як в африканських крокодилів;

б) ...як в акули;

в) ...як у динозавра.

7. «Дощові краплини лічити здумав...» А що насправді хотів по­рахувати Максим?

а) Хвоїнки;

б) мурашок;

в) листочки.

8. Яке з цих речень взято з тексту оповідання?

а) Напевно, змагання у них якісь проходять...

б) Зовсім страшно стало хлопцям...

в) Вони здають нормативи з бігу...

9. Чому вожата не зрозуміла хлопців?

а) Бо вони принесли багато горіхів;

б) бо вони дуже втомилися;



в) бо вони спізнилися на вечерю.

10. Чому хлопці довго не могли заснути?

а) Бо вони зробили відкриття;



б) бо в них свербіла шкіра;

в) бо в них чесалися носи.



3. Технологія «Вирішення проблем».

— Чи можемо ми прямо зараз, на уроці, зробити своє власне ' відкриття?

— Що для цього потрібно? Тетянка і Сергій принесли сьогодні на урок своїх питомців — черепаху і хом'ячка.

Як ми зможемо провести «наукове» дослідження?

— Я пропоную поспостерігати за цими тваринами в різних ситуа­ціях:

1) Як будуть поводитися черепаха і хом'ячок, якщо їх помістити

в одну клітку?

2) Що люблять їсти ці тварини? У клітку, де перебувають тварини, покладемо сухарик, листок з капусти, зернятка, шматочок м'яса, цукерку.

(Після недовгого спостереження учні розповідають, що вони по­бачили, помітили, але всі приходять до такого висновку: щоб вести спостереження, потрібно мати багато часу і велике терпіння; учні пропонують поспостерігати за тваринами протягом дня і зробити свої маленькі відкриття.)

4. Заключна бесіда.

Вона будується на основі аналізу тих завдань, які були поставлені перед учнями на початку уроку.



V. Домашня робота

Прочитати оповідання на с 53—57 підручника, підготуватися до читання його за особами, уривок, який найбільше сподобався, пере­казати.




Додаток 5

Метод "Прес"

(Учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки.)

1. Роздайте учням пам'ятки, в яких зазначено 4 етапи методу "Прес.

1) Позиція: "Я вважаю, що ..."

2) Обгрунтування: "... тому що ..."

3) Приклад: "... наприклад: ..."

4) Висновки: "Отже (тому), я вважаю ..."

2. Поясніть учням кожний етап методу "Прес".

1) Учні висловлюють думку, пояснюють, у чому полягає їхня точка зору.

2) Пояснюють причини появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази.

3) Учні наводять аргументи на підтримку своєї позиції.

4) Узагальнюють свої думки.



Наприклад: урок з математики у 1 класі за темою "Збільшення числа на кілька одиниць".

Учитель читає учням задачу: "В Олі було 7 фломастерів, а у Сашка - на 2 більше. Скільки фломастерів у Сашка?" Потім пропонує, застосовую­чи метод "Прес", пояснити її розв'язання.



Орієнтовне пояснення: "Я вважаю, що ця задача розв'язується дією до­давання: 7 + 2 = 9 фломастерів. Ми додаємо, тому що в умові сказано "на 2 фломастери більше". Наприклад, я намалював 5 кружечків, а Олег на 2 більше. Скільки кружечків намалював Олег? (7 кружечків.) Отже, якщо в умові задачі сказано "на стільки-то більше від якогось числа", ми додаємо". Метод "Прес" можна запропонувати під час розв'язання будь-якої проблеми (за умови дотримання чотирьох етапів).




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка