Купрата Тетяна Ярославівна



Скачати 62.24 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір62.24 Kb.
Купрата Тетяна Ярославівна

Голгочанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Педагогічний стаж – 11 років

Спеціальність – хімія

Посада – вчитель хімії

Кваліфікаційна категорія – спеціаліст І категорії



Тема досвіду: Використання тестового контролю рівня знань учнів на уроках хімії.”
Суть досвіду полягає в умінні вчителя за допомогою тестових технологій викликати цікавість до вивчення хімії, виховати учня як творчу індивідуальність, якій притаманне критичне мислення, а також психологічно налаштувати його до майбутньої участі в ЗНО.

Реалізовуючи на практиці власну проблему педагогічної ідеї, намагаюсь доцільно й оптимально поєднувати тестові технології з низкою інноваційних технологій, які в цілому відображають моє особистісне ставлення до навчального процесу, сприяють його оптимізації. Серед них хотілося б відзначити:



  • ігрові технології (рольові ігри, імітаційні вправи тощо);

  • технології критичного мислення (мозковий штурм, мікрофон та ін);

  • технології навчання як дослідження (написання рефератів, повідомлень, участь в проектах);

  • інтегральні технології (бінарні уроки);

  • технології формування творчої особистості (урок-подорож, прес-конференція, урок брейн-ринг тощо);

  • інформаційні технології (використання комп’ютера).

Усвідомлюю, що вибір засобів педагогічної діагностики базується на відповідних дидактичних принципах вимірювання результатів навчання. Лише підготовлений відповідним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.

Постійний пошук, апробація інноваційних технологій дозволяє мені досягти відчутних результатів.

Технологія тестового контролю посідає провідне місце в моєму учительському арсеналі. Зазначу, що на кожному етапі навчання оцінка рівня навчальних досягнень учнів значною мірою залежить від співвідношення між двома основними чинниками – рівнем знань учнів і рівнем складності тестових завдань, які їм пропонуються. Останні, в свою чергу, пов’язані з вимогами державних стандартів загальної середньої освіти. Саме від дотримання відповідності між цими двома чинниками, в основному, і залежить розвивальний характер навчального процесу.

Інформацію про рівень досягнень учнів на кожному етапі навчання отримую в результаті систематичного використання під час навчального процесу критеріально-орієнтовного тестування.

У науковій літературі використовується багато визначень поняття «тестування». Під тестуванням я розумію систему коротких програмованих завдань, за допомогою яких можна здійснювати контроль та діагностику знань, умінь та навичок учнів стосовно операцій над певним навчальним матеріалом. Завдання такого типу дають змогу поелементно аналізувати досягнення учнів на основі статистичної оцінки знань різних груп учнів на основі єдиних методик. Тому під час обробки результатів тестування важливо отримувати конкретні числові значення оцінки рівня знань кожного учня і рівня складності окремого тестового завдання. Причому процес перевірки знань учнів та їх оцінки і аналізу повинні бути якомога ближчими в часі, бо результати тестування, що проводилося кілька днів або тижнів тому, втрачають значимість як для учнів, так і для корекційної діяльності вчителя.

Отже, метод тестування передбачає, що інструментом вимірювання є тест, складений із тестових завдань, процедурою вимірювання є тестування, методом оцінювання є шкалювання. Тест складається із сукупності тестових завдань, підібраних за певними правилами.

Вивчаючи наукові праці В.Візерковського, І.Булаха, М.Мриги та інших вчених, під час створення тестових завдань керуюсь наступними положеннями:


  1. Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої та суттєвої освітньої цілі.

  2. Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань.

  3. Умова має містити чітко сформульоване завдання. Завдання має фокусуватися на одній проблемі.

  4. Варіанти відповідей мають бути гомогенними (однорідними).

  5. Інформація, що міститься в одному тестовому завданні, не повинна давати відповідь на інше тестове завдання.

  6. Умова, по можливості, має бути сформульована позитивно.

У ході реалізації ідеї зробила висновок, що оцінка знань за допомогою об’єктивного тесту порівняно з традиційними методами (усне опитування, самостійна робота тощо) має ряд відчутних переваг, зокрема:

  1. об’єктивність – правильність відповіді на кожне питання тесту заздалегідь визначена і корегуванню не підлягає;

  2. динамічність – перевірка великого обсягу знань одночасно у всіх учасників навчального процесу за відносно невеликий проміжок часу (погодьтесь, це надзвичайно актуально нині, коли інформаційна насиченість уроку надзвичайно велика, а часові межі – залишилися незмінними);

  3. адекватність – алгоритмічна (за наявності «ключа відповідей»);

  4. публічність – дає можливість практично одразу по завершенню тестування оприлюднити результат.

Водночас слід наголосити, що розробка тестових завдань – це складний процес, що потребує відповідної фахової підготовки. Треба враховувати той факт, що іноді має місце «вгадування» відповіді (метод пошуку від протилежного, метод припущення, метод «50 на 50» тощо), списування в однокласника, а при неправильному складанні тесту деякі вибіркові відповіді можуть слугувати підказкою. Крім цього, хоча тести й дозволяють досить надійно перевіряти знання, але рівень сформованості умінь, навичок, системного мислення учня ними перевірити можна лише опосередковано. Водночас й інші методи перевірки знань учнів не застраховані від цих ускладнень, а відсоток суб’єктивізму в них значно вищий.

Універсальність тестової технології, на моє глибоке переконання, полягає в тому, що вона достатньо гармонійно застосовується на різних етапах уроку, а сам тест дозволяє здійснити різні види контролю: підготовчий, поточний, підсумковий, тематичний, позаурочний. Досить часто під час опрацювання нового матеріалу або під час виконання домашнього завдання пропоную учням самим складати тести, що усуває проблему незадіяності шкільного підручника, створює атмосферу здорової конкуренції, загалом, активізує пізнавальну діяльність класу і кожного учня зокрема.

Так, наприклад, у 10 класі по темі «Галогени» на домашнє завдання,я запропонувала скласти тести у вигляді презентації. І я зробила висновок, що при складанні тестів учні краще засвоїли домашній матеріал.

Таким чином, підсумовуючи вище сказане, зазначу, що тестовий контроль на уроках має велику кількість переваг над усіма іншими методами перевірки знань. Вони полягають в уніфікації вимог, застосуванні єдиного критерію і норм оцінки, суттєвій економії часу, а будь-яке вдосконалення змісту тестів та процедури їх проведення, в цілому, буде лише сприяти оптимізації навчального процесу

Поряд із тестовими технологіями, на уроках постійно чергую різні форми контролю знань, а саме:

– усне опитування;

– самостійні роботи;

– хімічні диктанти;

– хімічні дуелі;

– реферативні повідомлення;

семінарські заняття;

– тестування.

Дуже цікаво проходив урок – конференція в 11 класі. Для підготовки цього уроку було підібрано багато матеріалу на тему: «Поняття про хімічні засоби захисту рослин». Учні отримали випереджувальні завдання і мали підготувати короткі повідомлення. Урок проходив у формі питання-відповідь. Також на уроці учні виконували тестові завдання.

Оскільки хімія – це наука експериментальна, учням подобається виконувати лабораторні досліди, практичні роботи, тому організовую групову діяльність учнів. З метою формування самостійних навичок виконання експерименту при підготовці уроку на тему: «Властивості карбонових кислот» в 11кл (профільний рівень), я використала метод проектів.

Учні дослідним шляхом вивчали властивості карбонових кислот, працювали в групах, вирішували проблемні питання, звітували на кожному етапі роботи.

Працюючи над проектом «Чи корисні добрива», учні 10 класу досліджували вплив аміачної селітри на кімнатні рослини. Для захисту проекту представлена презентація, відео та створена електрифікована таблиця «Чи знаєш формули добрив».

Навчання хімії неможливе без розв’язування задач, тому використовую різні типи задач, різного рівня складності, так як навчаю учнів за рівнем стандарту, академічним і профільним рівнем.

Результатом моєї праці є такі досягнення учнів в ІІ турі Всеукраїнської учнівської олімпіади :

2011-2012 рік – ІІ місце десятий клас, ІІІ місце одинадцятий клас;

2012-2013рік – ІІІ місце одинадцятий клас;

2013-2014рік – ІІ місце одинадцятий клас, ІІІ місце сьомий клас.

У підготовці до уроків використовую: різні розробки до уроків, мережу інтернет.

Проблема з якою зіткнулася в роботі - це зниження мотивації учнів до навчання, недостатнє матеріальне-технічне забезпечення кабінету хімії.

Враховуючи реалії сьогодення, переконана, що за тестовим контролем оцінювання якості знань – майбутнє, особливо якщо зважати на загальну тенденцію розвитку інформаційних технологій, зростаючий попит на фахівців високого класу.








База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка