Куди подітись розумному?



Скачати 34.53 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір34.53 Kb.
Куди подітись розумному?

Вродливі й нетерплячі йдуть на дискотеку. Умілі й амбітні виступають на аматорській сцені. А куди подітись розумним й ерудованим? Над цим питанням колись замислились два лірично налаштовані викладачі зовсім неліричної дисципліни – прикладної механіки – Ю.М.Кузнецов і В.К.Рисухін. Ідея зібрати разом розумних, які до того ж є вродливими й амбітними, без сумніву, спала на думку саме тоді, коли в країні набирала широкого розмаху популярна інтелектуальна гра «Хто? Де? Коли?». Чому б і нам не спробувати?

Минув рік. Навколо талановитих й ініціативних викладачів згуртувались талановиті студенти.

Одного разу Володимир Корнійович Рисухін запропонував мені випробувати свої сили в організації ігор, – розповідає викладач Едуард Вискребенцев, керівник і душа університетського клубу інтелектуалів. – Я погодився. Познайомився зі студентами. Ми сподобались одне одному. Це був початок...

А потім непогамовний Вискребенцев поїхав до Москви, зайшов на центральне телебачення, щоб там зустрітися із «законодавцем моди» клубу «Що? Де? Коли?» Володимиром Ворошиловим. Мрію провінціала, який одним наскоком хотів «підкорити Москву», відразу зрубали під корінь. Хоча, щиро кажучи, згодом усе владналось. Заклопотаний Ворошилов попервах нагримав, мовляв, багато вас тут, таких цікавих з усіх усюдів вештається, затим, зглянувшись (бо збагнув, що цей «відважний комунарець» не відчепиться ні за що), порекомендував піти до Олександра Бялка.

Зустріч з Бялком, – згадує Едуард Петрович, – була дуже корисною. Він подав чимало порад нам, початківцям, розповів про методику відбирання гравців, тренування, проведення «розумового штурму». Я на крилах прилетів до Комунарська. І вже у грудні 1986 року в студентському гуртожитку відбулась перша гра.

...За гральний стіл сіла перша шістка. Едуард Петрович пам’ятає всіх: капітан Геннадій Гайко (тепер доктор наук, професор університету), Валерій Єрьомін, Костянтин П’ятакович, Олена Заблякіна, Ігор Литвин, Марина Свєташева. І ще одна шістка: Юрій Сігітов (тепер депутат обласної ради, відома у місті людина!), Олена Сєрікова, Інга Мащенко, Едіта Єрьоміна, Ольга Купрієнко, Євген Бізянов (нині доцент у нашому університеті, кандидат наук!). Ця гра тоді закінчилась перемогою знавців.

А потім почалась ланцюгова реакція. Дедалі більше талановитих, обізнаних хлопців і дівчат почали збиратися в клубі. І шанувальників гри було чимало: магніт розуму притягував. Сформувалось аж шість шісток! Клуб жив своїм цікавим життям, був окрасою життя інших людей, які поціновували блискавичну реакцію, несподівану ідею, незвичайний ракурс мислення.

Але почались важкі часи, – веде далі Е.П.Вискребенцев. – Через матеріальну скруту клубові інтелектуальних ігор довелось поневірятись... Пішли під крило міського комітету в справах молоді, розквартирувались в палаці металургів... Згодом знову повернулись в стіни alma mater. Почався розквіт. Шанувальники нам наддавали снаги. Гравці їх не підводили.

Едуард Петрович, згадуючи про ці часи, добрим словом не обминає молодіжних ватажків Наталю Лебедєву, Наталю Кусайко, Геннадія Соркіна. Це завдяки їм ми були «на плаву», каже. Нас знали, визнавали. Понад сто сорок ігор проведено клубами «Що? Де? Коли?» та «Брейн-ринг». Скільки цікавих миттєвостей запам’ятали уболівальники! Лунала доладна відповідь. Торжествував розум, молодий, гнучкий, схильний до логіки або навіть і до парадоксів, що теж, бувало, виводило на шлях істини.

Були неодноразовими чемпіонами міських ігор, – хвалиться Едуард Петрович, сяяли ерудицією на обласному зльоті «Травневий хрущ». Прошу вас: напишіть в газеті імена всіх розумних гравців, які залишили свій слід в історії клубу.

Нікуди не дінешся, пишу: брати Олег і Роман Білозерцеви, Ігор Зайцев і Вікторія Ведь, Костянтин Калінін і Віталій Довженко, Дмитро Лимаров і Артур Косарев, Олекса Командиров і Сашко Голосов. Їх понад сто, метикуватих, ерудованих, кмітливих. Усіх не перелічиш.

А прізвище найпопулярнішого знавця останніх років, розумника з великої букви, чиї знання не раз виручали команду, викликали непідробний захват уболівальників, напишіть неодмінно,каже Едуард Петрович і, піднявши догори великого пальця, промовляє: Павло Горєлов!!! Це справді талант, жива енциклопедія!

У грудні в клубі «Що? Де? Коли?» – святкування. Дожили до двадцятиріччя! Клуб, де на першому плані – розум і кмітливість, подорослішав, змужнів. Поклали відзначити своє, так би мовити, родинне свято у широкому колі гостей.

Проведемо ювілейну гру. Тих, хто потрапить на неї, очікує чимало сюрпризів, – каже керівник клубу. – І читачі газети «Огні» можуть стати членами команди глядачів, якщо до 16 грудня надішлють доладне авторське питання, указавши джерело інформації, свою адресу й контактний телефон. Було б непогано, якби у формулюванні цікавих, логічного характеру запитань узяли участь не тільки студенти, їхні батьки та викладачі, а всі бажаючі розумники з міста.

Куди надсилати чи приносити запитання? У центр «Талант» (ауд.109, 1-й поверх головного корпусу). Автора запитання, який буде брати участь в інтелектуальному змаганні, неодмінно запросять на гру, де він буде мати шанс заробити до 500 грн. Це в тому разі, якщо знавці не дадуть правильної відповіді на його запитання.



Гроші можна й треба заробляти розумом! Чи не так?

Лариса Бутенко


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка