Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини Бессалова Євгенія Юрїївна, кандидат медичних наук




Скачати 214.73 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір214.73 Kb.


Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини

Бессалова Євгенія Юрїївна, кандидат медичних наук, асистент кафедри нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського

 

РЕФЕРАТ РОБОТИ



Загальна характеристика роботи. Актуальність теми. Спинномозкова рідина - це гуморальне середовище центральної нервової системи, яке забезпечує стан гомеостазу. Оптимальний фізико-хімічний склад спинномозкової рідини (СМР) є необхідною умовою для нормального функціонування мозку та організму в цілому (Л.С Штерн, 1960). Фізіологічна активність зазначеного компоненту центральної нервової системи визначається наявністю широкого спектра біологічно активних речовин різноманітного походження (В.А. Отеллин, 1998). У складі СМР виявлені гіпоталамічні рилізинг-фактори (G. Nikisch, 2005), тропні гормони гіпофіза (S. Nagamitsu, 2001), вазопресин, окситоцин (A. Martin, 1998), гормони епіфіза (V. Rizzo, 2002; Jiang-Ning Zhou, 2003; М.Р. Van den Berg, 2004), гормони периферичних ендокринних залоз та їх аналоги, які синтезуються клітинами мозку (К. Murakami, 1999), а також нейропептиди, нейромедіатори, гормони тимуса, фактори росту (P. Koehne, 2002), простагландини, амінокислоти, вітаміни, лізоцим тощо. Вміст білка в СМР низький, її парентеральне введення не викликає імунопатологічних реакцій, міжвидової та індивідуальної імунологічної несумісності, тератогенної та ембріотоксичної дії (В.В. Ткач, 1998). Низкою авторів встановлені різноманітні ефекти спинномозкової рідини при парентеральному введенні, вказана можлива перспектива використання її як основи лікарських засобів (А.П. Фрідман, 1971; Г.А. Вартанян, 1992; В.В. Ткач (мол.), 2000; В.В. Ткач, 2005). Нині активно вивчаються ефекти впливу ксеногенної спинномозкової рідини (КСМР) при парентеральному введенні на різні системи організму (А.Ю. Родін, 1990; В.В. Ткач 2005,2006). Враховуючи складність нейрогуморальних механізмів регуляції функцій жіночої репродуктивної системи (О.В. Волкова, 1999), особливе зацікавлення виявляють механізми та результати впливу ксеногенної СМР (КСМР) на статеву систему самок поліестричних ссавців та людини. Проте цьому питанню в сучасній літературі приділяється мало уваги.

Препарати біогенного походження широко використовуються в різних галузях медицини. Перспектива розробки препаратів цієї групи визначається їх здатністю здійснювати поліфункціональну дію на всіх рівнях нейрогуморальної регуляції, а також підсилювати захисні та адаптаційні можливості організму (В.Г. Морозов, 2000; В.В. Ткач 2001; Г.В. Долгов, 2004).

Питання репродукції людини та ссавців мають велике практичне значення для медико-біологічних, сільськогосподарських та соціально-демографічних наук. Використання препаратів біогенного походження в акушерсько-гінекологічній практиці є обґрунтованим, зважаючи на їх багаторівневу дію на багатоступеневу систему регуляції репродуктивної функції жінок. Тому вивчення репродуктивних показників та морфофункціональних змін у яєчниках поліестричних ссавців при парентеральному введенні КСМР є актуальним питанням медичної науки. Багаторічні дослідження вчених-морфологів Кримського державного медичного університету дозволили виявити широкий спектр біологічних ефектів КСМР. Зокрема, проаналізовані морфофункціональні зміни сім'яників при парентеральному введенні КСМР (В.И. Бондаренко, 1989). Репродуктивні показники та морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні КСМР не були предметом дослідження.

Мета роботи. Визначити зміни морфофункціонального стану яєчників і пов'язаних з ними показників фертильності ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на великому експериментальному матеріалі вивчені морфофункціональні зміни яєчників, а також показники фертильності поліестричних ссавців (білих щурів та свиней) при парентеральному введенні прижиттєво взятої КСМР на різних етанах постнатального розвитку за допомогою фізіологічних, морфологічних, морфометричних, гістохімічних і статистичних методів дослідження. Вивчено вплив КСМР на структуру та функцію яєчників після введення її в періодах новонародженоеті, статевого дозрівання та зрілому віці. Вивчена можливість застосування КСМР як натурального біологічного агента з метою регулювання фертильності самок ссавців. З'ясовано, що СМР лактуючих корів пригнічує функції репродуктивної системи самок поліестричних ссавців. Виявлені затримка приросту маси і термінів настання статевої зрілості, зміни естральних циклів (збільшення тривалості циклу, скорочення фази проеструсу, подовження еструсу і. діеструсу), зниження показників фертильності, зміни органометричних показників гонад, а також співвідношення генеративних елементів і строми, показників фолікулогенезу, зміни гістотопографії ліпідів у гормоносинтезувальних структурах яєчника. При введенні КСМР самкам свиней виявлені відсутність (припинення) естральних циклів та безплідність, морфологічною основою якої є ановуляція та активація атрезії в яєчниках.

Практична значимість одержаних результатів. Результати досліджень мають важливе теоретичне значення: виявлені нові біологічні властивості КСМР; з'ясована роль лікворної ланки в регуляції функцій репродуктивної системи самок ссавців; встановлена можливість моделювання стану донора у реципієнта при парентеральному введенні КСМР завдяки біологічно активним речовинам, які містяться у ній.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання препарату на основі КСМР у тваринництві (ветеринарії) і медицині з метою корекції гормонального статусу. При подальших розробках в цьому напрямку можливе створення препарату з перспективою використання з ціллю регуляції ендокринної функції в акушерстві та гінекології: У гінекології подібні препарати могли б застосовуватися при таких захворюваннях - передчасне статеве дозрівання, ювенільні маткові кровотечі, дисфушщіональні маткові кровотечі в зрілому віці, патологія репродуктивної системи в літньому і старечому віці (клімактеричний синдром, поєднаний з остеопорозом) як засіб замісної гормональної терапії, а також для регулювання народжуваності (контрацепція). В акушерстві є перспектива використання подібних препаратів з метою лікування передчасного переривання вагітності, особливо в ранні терміни, для нормалізації перебігу гестаційного процесу при недостатності функції жовтого тіла. В перспективі також можлива розробка препаратів на основі спинномозкової рідини для використання при гормонально залежних пухлинах та передпухлинних станах яєчників, матки, грудної залози. Представлені дані можуть бути основою для розробки доступних ліків на основі біологічного субстрату.



Основний зміст роботи. Матеріал і методи дослідження. СМР отримували від лактуючих корів червоної степної породи 4-6-річного віку через 2-3 тижні після першого отелення (фізіологічна ановуляція). Забір ліквору здійснювали без анестезії методом субокципітальної пункції за допомогою голки Біра. СМР брали у напівзакриту систему для прижиттєвого отримання ліквору великої рогатої худоби (В.В. Ткач (мол), 2000). Ліквор збирали у стерильні пластикові системи ПК-11-01 для консервування крові. СМР в рідкому азоті доставляли до Кримської республіканської станції переливання крові, де її зберігали в холодильниках типу НС 12/50 при температурі від -40 до -70 °С Мета даного способу отримання та консервації - збереження максимальної кількості біологічно активних речовин. Для цього СМР в замороженому стані направляли на Білгород-Дністровський завод медичних виробів (Одеська область) для гамма-стерилізації на промисловій установці «Стерилізатор-3» протягом 5 годин при експозиції 1,5 Мрад. СМР зберігали на станції переливання крові в замороженому стані. Одержаний таким способом біологічний препарат являє собою суцільну, прижиттєво взяту, кріоконсервовану, гамма-стерилізовану спинномозкову рідину лактуючих корів, який використовували для подальших експериментальних досліджень.

Дослідження проведено на самках поліестричних ссавців: 160 самок білих щурів лінії "Вістар" і 120 самок свиней великої білої породи.

Білі щури розділені на такі групи: 1 - новонароджені (1 доба життя), 2 -нестатевозрілі (30 доба життя), 3 - статевозрілі (90-110 діб життя). Ліквор вводили одноразово в порожнину очеревини з розрахунку 2 мл/кг. Залежно від віку в кожній групі разова доза становила 0,015, 0,1 і 0,5 мл відповідно. Для точнішого дозування, перед введенням КСМР тваринам 1 і 2 груп, її розводили стерильним 0,9% розчином NaCl у співвідношенні 1:1 і ретельно перемішували. Третя група розділена на дві підгрупи в залежності від кратності введення КСМР (ЗА - одноразове введення, ЗБ - багаторазове введення через день протягом ЗО діб у тій же дозі, курсова доза становила в середньому 8 мл). Для вивчення динаміки морфологічних змін у яєчниках тварин 1 і 2 груп забивали поетапно: через 30 діб після введення КСМР, у віці 90,180 діб, щурів ЗА групи забивали у віці 180 діб, ЗБ групи - 270 діб. У всіх щурів у віці 80-150 діб щоденно брали піхвові мазки з метою визначення динаміки естральних циклів.

Свині розділені на 3 групи, вікова періодизація яких відповідає віковим групам щурів: 1 - новонароджені (14 доба життя), 2 - нестатевозрілі (60 доба життя), 3 - рання статева зрілість (180 доба життя). Ліквор свиням вводили одноразово внутрішньом'язово з розрахунку 2 мл/кг. Свиней 1 групи забивали у віці 14 місяців, коли вони досягають зрілості. Свині 2 групи розділені на З підгрупи, в кожній з яких тваринам диференційовано вводили суцільний ліквор, ліквор, проведений крізь бактеріальні фільтри, чи надфільтрат ліквору. Надфільтрат одержували методом вимивання залишку на фільтрі дистильованою апірогенною водою в кількості 250 мл після проводки 600 мл суцільного ліквору. Тобто, надфільтрат був змитий водою і розведений до кількості 250 мл. Свиней 2 групи забивали поетапно з метою вивчення динаміки морфологічних змін. Свиней 3 групи забивали у віці 9 місяців.

Усім контрольним тваринам вводили 0,9 % розчин NaCl затією ж схемою. Кількість тварин, задіяних в експерименті, розраховували так, щоб при виведенні їх з експерименту на кожному етапі було по 10 щурів та свиней.

Дослідження проведено такими методами:

1. Фізіологічні методи: прижиттєвий контроль динаміки приросту маси тіла, спостереження за статевим циклом і статевою поведінкою щурів та свиней, визначення термінів відкриття піхви і появи першої тічки, аналіз піхвових мазків, оцінка придатності до розмноження, визначення тривалості вагітності, чисельності потомства і динаміки приросту маси приплоду у щурів; взяття піхвових мазків з наступною цитологічною характеристикою, яка дає можливість встановити стадію естрального циклу; встановлення середньої тривалості циклів за період ЗО діб; вираховування коефіцієнта кожної стадії естрального циклу за формулою:

де: К - коефіцієнт стадії циклу, а - кількість діб, які належать до даної стадії циклу за період спостереження, в - загальна тривалість дослідження (у наших дослідженнях - ЗО діб).

Відповідно до цього встановлювали коефіцієнти проеструсу (п), еструсу (з), метеструсу (м), діеструсу (д), визначаючи їх Кп Ке, Км, Кд.

2. Макроскопічні методи: А) макроскопічний опис яєчників; Б) морфометричні та кількісні методи згідно з рекомендаціями О.В. Волкової: вимірювання абсолютної маси яєчників (мг, г); визначення відносної маси яєчників, обчислювання індексу впливу лікворного препарату, органометричні дослідження: встановлення довжини, ширини і товщини яєчника, діаметра жовтих і атретичних тіл, діаметра великих фолікулів (мм); обчислювання об'єму яєчників, питомій ваги яєчника, обчислювання абсолютного числа фолікулів різного діаметра, атретичних і жовтих тіл у яєчниках свиней на серійних сагітальних зрізах товщиною 1 мм; аналіз співвідношення строма - паренхіма методом зіставлення площі стромальних і генеративних елементів у яєчниках; обчислювання площі судин яєчників.

3. Мікроскопічні методи: А) Гістоморфологічні методи: оглядові методи забарвлення гематоксиліном і еозином, за методом ван Гізон; забарвлення колагенових волокон за методами Маллорі, Гейденгайна, Массона.

Б) Гістохімічні методи: встановлення активності оксидоредуктаз (СДГ-за методом Нахласа, ЛДГ - за методом Пірса, Гесса, Скарпеллі); виявлення загальних ліпідів Суданом чорним В і нейтральних ліпідів Суданом III і IV.

В) Гістоморфометричні методи згідно з рекомендаціями О.В. Волкової: встановлення активності ферментів та інтенсивності забарвлення продуктів гістохімічної реакції напівкількісним методом; вимірювання лінійних розмірів компонентів яєчників (товщина оболонок фолікулів і овоцитів, діаметра фолікулів, овоцитів, ядер овоцитів) диференційовано в фолікулах різних генерацій; вимірювання площі різних структур гонад (площа фолікулів, овоцитів і їх ядер) диференційовано в фолікулах різних генерацій.

4. Статистичні методи. Результати зведені в структуровану базу даних і оброблені програмним засобом MS Office - Excel. Вивчення фолікулогенезу і морфометричне дослідження яєчників виконане за допомогою системи комп'ютерного аналізу мікроскопічних зображень (світловий мікроскоп OLIMPUS СХ-31, цифрова камера OLIMPUS C5050Z) при збільшенні 100, 400, 1000 з використанням прикладної ліцензійної програми «Видеотест-Морфология» (Свідоцтво про офіційну реєстрацію програми для ЭВМ № 990 537 від 27 липня 1997 р.) відповідно до основних принципів стереології в морфометрії. Мікрофотографії друкували на принтері STYLUS-C84. Фолікули систематизували за класифікацією Pedersen, Peters, модифікувавши її в експериментах зі свинями.



Результати дослідження та їх аналіз. Підсумовуючи результати прижиттєвих методів досліджень впливу КСМР на репродуктивну систему самок білих щурів, необхідно виокремити такі закономірності:

  1. Парентеральне введення КСМР самкам білих щурів у різні періоди онтогенезу викликає затримку термінів настання статевої зрілості: у 1 піддослідній групі термін відкриття піхви на 58,3% більше, ніж у контролі (Р<0,001), термін появи першої тічки - на 33,3% (Р<0,001); у 2 групі ці терміни більше на 20,8% (Р<0,001) і 20,7% (Р<0,001) відповідно.

  2. При введенні КСМР збільшується тривалість естральних циклів (у контролі - 4,1 діб; у 1 піддослідній групі - 5,1; 2 - 5,2; ЗА - 4,6; ЗБ - 6,7; Р<0,01) завдяки збільшенню тривалості фаз еструсу і діеструсу, при цьому максимально подовжується еструс і скорочується проеструс (табл. 1).

  3. У піддослідних тварин змінюються показники фертильності: збільшується тривалість вагітності (у 1 групі - на 9,7%, Р<0,01; у 2 - на 5,6%, Р<0,05; у ЗА зміни не вірогідні, у ЗБ - на 9,0%, Р<0,01), зменшується кількість щурят у приплоді (у 1 групі - на 48,0%, Р<0,001; 2 - на 35,4%, Р<0,001; ЗА -на 31,2%, Р<0,01; ЗБ - на 27,6%, Р<0,01), збільшується маса щурят (у 1 та ЗА групах зміни не вірогідні; у 2 групі - на 24,8%, Р<0,001; у ЗБ - на 4,1 %, Р<0,01).

  1. При одноразовому введенні КСМР зміни репродуктивних показників більше виражені при введенні в 1 добу життя, менше виражені при введенні на 30 добу і зворотні при введенні КСМР щурам на 90 добу життя. Багаторазове введення ліквору викликає максимальні зміни в динаміці естральних циклів.

  2. Динаміка приросту маси приплоду, народженого піддослідними самками, вірогідно переважає над динамікою приросту маси контрольних тварин у період від народження до статевого дозрівання і є максимальною при введенні КСМР самкам на ЗО добу життя, менше виражені зміни динаміки приросту маси щурят в інших групах тварин.

Отже, теоретичні припущення можливості впливу на естральні цикли і показники фертильності ссавців шляхом парентерального введення КСМР підтверджені у експерименті, що є підґрунтям для розробки біопрепаратів на основі КСМР, які впливають на регуляцію функцій гонад та репродуктивність.

Морфологічними дослідженнями яєчників виявлено такі закономірності.

У контрольній групі з ростом тварин відбувається прогресивний ріст яєчників, який супроводжується збільшенням їх маси та об'єму. Зменшення коефіцієнта маси відбувається в період 30-90 діб, пізніше цей показник збільшується. Ріст питомої ваги гонад продовжується до періоду ранньої статевої зрілості, питома вага яєчників щурів у віці 90 і 180 діб відрізняється незначно, відбувається синхронізація приросту маси і об'єму гонад. Питома вага досягає максимальної величини у віці 270 діб. В віці 30-60 діб відбувається інтенсивний ріст фолікулів з формуванням текальних оболонок, що супроводжується атрезією всіх великих фолікулів. У віці 90 діб одночасно зформуванням атретичних тіл відбувається овуляція, формуються жовті тіла, повністю оформлені строма і судинний апарат яєчника, які зазнають значних перебудов у процесі фолікулогенезу, що залежить від циклічної активності гіпоталамо-гіпофізарної системи. У віці 180 діб морфологія яєчників свідчить про розквіт репродуктивної функції, відбувається максимальний розвиток паренхіматозних елементів гонад, які включають гормоносинтезувальну інтерстиційну тканину (клітини внутрішньої теки, інтерстиціоцити, інтерстиційні клітини атретичних тіл) і жовті тіла. З ростом і дозріванням змінюється співвідношення паренхіма - строма з переважанням стромальних структур над генеративними у щурів старшої вікової групи.

У щурів 1 піддослідної групи зменшується маса гонад порівняно з контролем (табл. 2), що відображене негативним значеннями індексу І. При цьому більшою мірою зменшується об'єм яєчників порівняно з контролем, а, отже, відбувається ущільнення орган, яке проявляється збільшенням його питомої ваги. Морфологічні особливості фолікулярного апарату свідчать про запізніле настання статевої зрілості. Морфологічний статус яєчників піддослідних щурів 1 групи відповідає статусу яєчників контрольних щурів, які знаходяться на більш ранніх етапах розвитку.

У щурів 2 групи маса гонад більша від контролю до віку 90 діб, що відображене позитивним значенням показника І. Пізніше маса яєчників контрольних щурів, навпаки, перевищує масу яєчників піддослідних тварин (табл. 2). При цьому не відбувається змін щільності яєчників порівняно з контролем. На всіх етапах експерименту відносна площа генеративних елементів і судинного русла вища, ніж у контролі. У яєчниках щурів піддослідної групи відбувається активний ріст фолікулів у віці 60 діб, що супроводжується значним розвитком судинного русла органа і формуванням великої кількості атретичних тіл. У решті періодів постнатального онтогенезу відмінності в досліді та контролі несуттєві.

У щурів ЗА групи помірно знижені маса та об'єм яєчників порівняно з контролем, що супроводжується збільшенням питомої ваги органів (табл. 2). Морфологічно яєчник практично не відрізняється від контролю. У ЗБ групі маса та об'єм яєчників, навпаки, значно збільшені, що відображене високим показником І, при цьому максимально зменшена питома вага. В яєчниках щурів ЗБ групи порушується фолікулогенез. Всі великі фолікули мають потовщені текальні оболонки, овоцит у них гине, овуляція не настає. Істотні морфологічні зміни яєчників пов'язані з активацією атрезії, відсутністю овуляції, наявністю великої кількості жовтих тіл, очевидно сформованих раніше. Персистенція фолікулів та атретичних тіл, слабкий розвиток строми та судинного русла пов'язані з великими розмірами та низькою питомою вагою яєчників.

В яєчниках інтактних свиней виявлені взаємопов'язані вікові загально-біологічні закономірності росту і диференціювання генеративних і стромальних елементів, які мають циклічний характер у статевозрілих свиней. Виявлена специфічна для свиней особливість фолікулогенезу: полярність росту фолікулів (особливо виражена до стадії передпорожнинних фолікулів), яка пов'язана з індукуючим впливом строми, підтвердженим при гістохімічних дослідженнях.

Результати прижиттєвого спостереження за динамікою приросту маси та статевою циклічністю свиней дозволяють стверджувати, що під впливом КСМР відбуваються такі зміни:



  1. При введенні КСМР нестатевозрілим свиням (1, 2 групи) вірогідно знижується маса піддослідних самок порівняно з контрольними. При введенні КСМР статевозрілим свиням (3 група), навпаки, їх маса вірогідно збільшується.

  2. Спостерігається ановуляція, відсутність естральних циклів, стійка безплідність у 1 та 2 групах свиней (при введенні КСМР до настання статевої зрілості). Зміни показників фертильності свиней при введенні КСМР до статевого дозрівання незворотні. При введенні КСМР статевозрілим самкам свиней (3 група) спостерігали зміни статевої поведінки, викликані порушенням естрального циклу. Після введення КСМР в період спокою (міжтічковий період) упродовж 30-40 діб тічки не було. Зміни показників фертильності свиней З групи зворотні.

  3. Результати морфологічного дослідження яєчників свиней дозволяють стверджувати, що парентеральне введення КСМР викликає низку змін, пов'язаних із наведеними ефектами на показники фертильності.

  4. При введенні новонародженим свиням (1 група) КСМР викликає стійкі морфологічні зміни репродуктивної системи у зрілому віці:

  5. Збільшується маса (на 80,7%, Р<0,001), об'єм (на 76,5%, Р<0,01), коефіцієнт маси (на 108,9%, Р<0,001), відносна площа строми (на 37,2%, Р<0,001) і судинного русла (на 35,8%, Р<0,01) яєчників.

  6. У яєчниках припиняється ріст більшості порожнинних фолікулів, які досягли діаметра 4-5 мм, лише 1/3-1/4 частка з них продовжує ріст, але, не досягаючи розмірів зрілих преовуляторних фолікулів, зазнає атрезії, перетворюючись на великі атретичні тіла.

  7. Потовщується білкова оболонка яєчників.

  8. Велика кількість атретичних тіл у яєчниках і велика насиченість їх ліпідними включеннями підтверджує єдиний механізм посилення функції похідних інтерстиційної залозистої тканини при введенні КСМР.

  9. Морфометричні показники фолікулогенезу свідчать про наявність дегенеративних процесів у зростаючих фолікулах, загибель овоцитів у них.

При введенні КСМР та її фракцій свиням 2 групи, відбуваються деякі морфофункціональні зміни яєчників. Суцільний ліквор і його надфільтрат викликають пригнічення росту яєчника. У таких гонадах фолікулів, що розвиваються, мало, вони меншого розміру, ніж фолікули в яєчниках інтактних свиней. При введенні проведеного крізь фільтри ліквору спостерігаються протилежні зміни - посилюється ріст численних фолікулів, внаслідок чого яєчник набуває неправильної форми. В яєчниках свиней всіх підгруп у віці 3-9 місяців відбувається активація атретичного процесу, спостерігається відсутність овуляції. Гістохімічні дослідження довели, що при введенні суцільного ліквору відбувається функціональна перебудова строми, яка оточує зростаючі фолікули, що проявляється збільшенням активності ЛДГ порівняно з контролем.

При введенні КСМР свиням в період статевої зрілості (3 група) спостерігається атрезія всіх великих фолікулів, яка супроводжується формуванням великої кількості атретичних тіл та відсутністю овуляції, з послідовним відновленням репродуктивної функції. В яєчниках піддослідних свиней виявлені численні атретичні тіла.



ВИСНОВКИ

У роботі вирішена актуальна наукова задача щодо вивчення морфофункціональних змін яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини в різні періоди їх постнатального онтогенезу. Спинномозкова рідина лактуючих корів поза природним резервуаром істотно пригнічує показники фертильності і детермінує відповідні морфологічні зміни в яєчниках щурів та свиней. Виявлені невідомі раніше властивості спинномозкової рідини можуть бути основою для використання її як біологічного субстрату для виготовлення нових лікарських засобів.



1. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини
одноденним і 30-денним самкам білих щурів викликає затримку термінів
настання їх статевої зрілості (термін появи першої тічки подовжується на 33,3% і 20,8% відповідно).

  1. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини подовжує тривалість естральних циклів (у контролі-4,1 діб; у 1 піддослідній групі-5,1 діб; 2 - 5,2; З А - 4,6; ЗБ - 6,7) як провідних репродуктивних складових завдяки збільшенню тривалості фаз еструсу і діеструсу зі значним скороченням фази проеструсу. При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини до настання статевого дозрівання подовжується фаза діеструсу, а введення її статевозрілим самкам викликає виражене подовження фази еструсу; багаторазове введення викликає максимальне подовження естральних циклів за рахунок стадії еструсу.

  2. При введенні ксеногенної спинномозкової рідини змінюються показники фертильності: збільшується тривалість вагітності (в 1,2, ЗБ групах - на 5,6-9,7%), зменшується кількість щурят у приплоді (в усіх групах на 27,6-48,0%), збільшується їх маса (в 2, ЗБ групах - на 4,1-24,8%). Зміни репродуктивних показників більше виражені при одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини у першу добу життя, менше - на ЗО добу і зворотні при введенні на 90 добу життя.

  1. Приріст маси народжених від піддослідних самок щурят вірогідно переважає приріст маси контрольних тварин аж до статевого дозрівання і є максимальним при введенні спинномозкової рідини самкам на ЗО добу їх життя.

  2. Парентерально введена ксеногенна спинномозкова рідина викликає схожі морфологічні зміни в яєчниках щурів і свиней, які пов'язані з регресією паренхіматозних елементів, порушенням процесів фолікулогенезу та активацією стромальних компонентів. Ступінь вираженості і характер гістологічних перебудов яєчників під впливом ксеногенної спинномозкової рідини залежать від віку тварин. Максимальні зміни структури яєчників настають при введенні ксеноліквору на ранніх етапах постнатального розвитку.

  3. При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини нестатевозрілим щурам значно сповільнюються ріст яєчників і диференціювання їх тканин. Одноразове введення спинномозкової рідини статевозрілим щурам менш ефективне. При багаторазовому введенні статевозрілим щурам збільшується число зростаючих фолікулів з формуванням великих жовтих тіл, які надалі становлять основну масу паренхіми гонад, з наступною атрезією фолікулів та ановуляцією; репродуктивна функція при цьому відновлюється через 30-50 діб.

7. Одноразове введення ксеногенної спинномозкової рідини
новонародженим і 2-місячним свиням викликає тривалу безплідність і
перешкоджає циклічним змінам репродуктивної системи, що пов'язано з
блокуванням фолікулогенезу на етапі селекції домінантних фолікулів;
ановуляція зумовлена атрезією всіх порожнинних фолікулів. Аналогічне
введення ксеногенної спинномозкової рідини після статевого дозрівання
супроводжується зворотними змінами показників фертильності.

Практичні рекомендації.

  1. Спинномозкову рідину лактуючих корів можна використовувати як засіб біологічної кастрації і регулювання репродукції деяких ссавців в експериментально-морфологічних дослідженнях і тваринницькій практиці.

  2. В медицині при подальших розробках в цьому напрямку можливе створення препаратів на основі ксеногенної чи аллогенної спинномозкової рідини з метою регулювання функції ендокринної та статевої систем.

  3. У свинарстві можливе використання спинномозкової рідини лактуючих корів для збільшення приросту маси самок свиней віком 8-10 місяців.

Техніко-економічні показники та їх порівняння з кращими вітчизняними і зарубіжними аналогами: у сучасній вітчизняній та закордонній науковій літературі не знайдено аналогів даного дослідження. Метод парентерального введення СМР з ціллю вивчення впливу на фізіологічні та морфологічні показники був розроблений вченими Кримського державного медичного університету під керівництвом проф. Ткача В.В., а з 2007 р. – проф. Пикалюка В.С. на основі теоретичних та експериментальних робіт видатних вчених Фрідмана О.П. та Л.С. Штерн (Фридман А.П. Основы ликворологии. (Учение о жидкости мозга). – Л.: Медицина, 1971. – 648 с.; Штерн Л.С. Непосредственная питательная среда органов и тканей. Физиологические механизмы, определяющие ее состав и свойства. – М.: Изд-во АН СССР, 1960. – 551 с.). Вивчення впливу СМР на жіночу статеву систему раніше не проводилось, окрім робіт Атанової О.М. (Атанова Е.М. Применение гетероликвора в акушерской практике.: Дис… д-ра мед. наук. – Ашхабад, 1953. –Т. 1-2. – 878 с.), де автором доведена можливість використання СМР як препарату зі значною контрактільною дією на матку при ускладненому перебігу пологів та для реанімації новонароджених. На відміну від цього дослідження, Бессалової Є.Ю. вивчено вплив СМР на онтогенетичні особливості структури і функції яєчника, як центрального органу жіночої статевої системи, що надає великі можливості для подальшого використання в практичної медицині, оскільки матка, маткова труба, піхва, грудна залоза та ін. являються органами, структура та функція яких напряму залежить від оваріальних гормонів. Подібне вивчення властивостей СМР на сучасному рівні розвитку медико-биологічних наук з ціллю розробки препарату на основі КСМР для використання у тваринництві (ветеринарії) і медицині з метою корекції гормонального статусу не має вітчизняних і зарубіжних аналогів.

Досягнутий економічний ефект: Одержані результати можуть бути основою для отримання широкого спектру біологічно активних речовин СМР різними методами, а також розробки недорогих і безпечних ліків на основі біологічного субстрату для використання в медицині, ветеринарії і тваринництві.

Робота впроваджена в навчально-педагогічний процес і наукову роботу кафедр нормальної анатомії людини, гістології, цитології і ембріології, патологічної анатомії, акушерства і гінекології Кримського державного медичного університету ім. СІ. Георгієвського, кафедр технології виробництва, зберігання і переробки продукції тваринництва та охорони праці і безпеки життєдіяльності з курсом гістології Південної філії «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, кафедр анатомії людини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава), Сумського державного університету, Івано-Франківського державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, Запорізького державного медичного університету. Матеріали дисертації впроваджені в практику свинарства ВАТ «Широке» Сімферопольського району автономної республіки Крим.

Автор роботи…………………….……………………. Бессалова Є.Ю.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка