«Кримінологія» Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом 030401 «Правознавство» галузь знань



Сторінка2/19
Дата конвертації31.03.2016
Розмір4.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


Додаток Б

Таблиця

Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник

освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр в галузі знань «Право»

за напрямом підготовки «Правознавство»


Зміст здатності вирішувати

проблеми і задачі

соціальної діяльності

Шифр

здатності

Зміст уміння

Шифр уміння

Неупереджено оцінювати політичні явища та події в суспільстві

3.01

Формувати власні оцінки, позиції щодо минулого, сучасного та майбутнього України.
Розуміти сучасні проблеми розвитку суспільства й виробляти власну життєву позицію.
Володіти поняттями й категоріями загальнолюдської, політичної й правової культури.
Застосовувати знання про державно-правові ідеї минулих років при з'ясуванні сучасних вітчизняних і зарубіжних правових теорій, концепцій та ідей.
Висловлювати свою думку та обґрунтовувати власну позицію з певних питань.
Мати свій погляд на суспільні та громадські події.

Застосовувати досягнення національної та світової культури у вирішенні професійних та життєвих завдань.


Орієнтуватися в законодавчій системі, а також контролювати дотримання законності.

3.01.ПР.Р.01

3.01.ПР.Р.02

3.01.ПП.О.03

3.01.ПР.Р.04

3.01.ПР.Р.05
3.01.ПР.Р.06

3.01.ПР.Р.07




Діагностувати власні психологічні стани та почуття з метою забезпечення ефективної та безпечної діяльності

З.02

За результатами аналізу самоспостережень за емоціями, почуттями, станом і характером перебігу пізнавальних процесів, що супроводжують професійну й побутову діяльність:










- оцінювати, із застосуванням відповідних методичних прийомів і встановлених критеріїв, рівень розвитку власних пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, уява, пам’ять, мислення, увага);

З.02.ЗП.О.01







- оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівню розвитку власних пізнавальних процесів за встановленими виробничими нормами й вимогами;


З.01.ЗП.О.02







- визначати характер впливу рівня розвитку власних пізнавальних процесів на ефективність виконання професійних і соціально-виробничих завдань різного рівня складності;

З.02.ЗП.О.03







- із застосуванням відповідних методичних засобів визначати фактори, що порушують відчуття психологічного комфорту в процесі життєдіяльності, та зменшувати рівень їх впливу;

З.02.ЗП.О.04







- встановлювати рівень відповідності власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей наявним умовам;

З.02.ЗП.О.05







- за допомогою спеціальних методичних прийомів здійснювати корекцію власних індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, інтересів, здібностей, переконань та цінностей при виникненні ознак фрустрації, депресії, психоемоційної напруги та інших негативних переживань.

З.02.ЗП.О.06

Визначати цілі і завдання власної діяльності та забезпечувати їх ефективне й безпечне виконання

З.03

На підставі результатів аналізу особистих потреб і усвідомлення мотивів службової й побутової діяльності, спираючись на принципи суб’єктно-діяльнісного підходу:










- формулювати цілі власної діяльності з урахуванням суспільних, державних і виробничих інтересів;


З.03.ЗП.Р.01







- визначати структуру власної діяльності та приймати рішення щодо її здійснення;


З.03.ЗП.Р.02

Організовувати власну діяльність, як складову колективної

З.04

В умовах службової або побутової діяльності, з урахуванням мети спільної діяльності, на основі усвідомлених цілей власної діяльності та її структури, за допомогою спостережень за ознаками міжособистісних відносин:











- діагностувати власний стан, стан і настрій інших людей, рівень психологічної напруги, вирішуючи завдання різної складності;


З.04.ЗП.Р.01







- визначати чинники, що призводять до виникнення конфліктів у міжособистісному спілкуванні, та зменшувати рівень їх впливу;


З.04.ЗП.Р.02







- формувати та контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної діяльності, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій, можливими життєвими кризами тощо.


З.04.ПП.Р.03

Організовувати власну діяльність

З.05

В умовах службової чи побутової діяльності, на основі усвідомленої мети діяльності та її структури:










- формувати орієнтовну основу власних дій;


З.05.ЗП.О.01







- оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення її часткових та загальних цілей;

З.05.ЗП.О.02







- коригувати цілі діяльності та її структуру з метою підвищення безпеки та ефективності.


З.05.ЗП.О.03

Здійснювати саморегулювання поведінки в побуті і на службі та вести здоровий спосіб життя

З.06

На основі відомостей та власних уявлень щодо етапів розвитку особистості, засобів уникнення життєвих криз, особливостей фахової та соціально-виробничої й побутової діяльності:










- застосовувати спеціальні методики корекції власного психічного стану залежно від психофізичних навантажень;

З.06.ПП.О.01







- користуватися прийомами саморегулювання та самоконтролю, розвитку вольових якостей особистості;

З.06.ПП.О.02







- підтримувати сприятливий психологічний клімат у родині, враховуючи психологічні особливості її членів, зумовлені віком, статтю, політичними та релігійними уподобаннями, рівнем розвитку психічних функцій тощо.


З.06.ПП.Р.03

Організація дотримання особистої безпеки

З.07

- виховувати винахідливість та наполегливість у досягненні поставленої мети;

З.07.ПП.Н.01







- враховуючи специфіку умов, змісту та форм діяльності, визначити чинники особистої безпеки;

З.07.ПР.Н.02







- володіти прийомами безпечного спілкування;

З.07.ПП.Н.03







- мати уявлення про основи психології;

З.07.ПП.Р.04







- забезпечувати безпеку під час дій в екстремальних умовах;

З.07.ПП.Н.05

Застосовувати вербальні методи спілкування

З.07

У виробничих або побутових умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування:










- доречно використовувати мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо;

З.07.ЗП.Р.01







- структурувати тексти;

З.07.ЗП.О.02







- користуватися правилами спілкування мовця й слухача;

З.07.ЗП.Р.03







- в умовах усних ділових контактів з використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів застосовувати прагматичну компетенцію з метою ефективного виконання професійних завдань.

З.07.ЗП.Р.04







- вміти донести до слухача інформацію, отримати відповідну реакцію у вигляді зацікавленості (упевнити) або будь-яких дій (спонукати).

З.07.ЗП.Р.05

Здійснювати пошук нової інформації

З.09

У виробничих умовах, використовуючи ключові слова у певній галузі на базі професійно-орієнтованих (друкованих та електронних) джерел, за допомогою відповідних методів проводити:










- пошук нової текстової інформації (робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації);

З.09.ЗП.О.01







- пошук нової графічної, звукової та відеоінформації.

З.09.ЗП.О.02

Спілкування українською професійною мовою

3.10

На підставі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи.

З.10.ЗП.О.01







Використовуючи принципи професійного спілкування на рівні сучасної української літературної мови, здійснювати спілкування з учасниками трудового процесу.

З.10.ЗП.О.02







У виробничих умовах, працюючи з джерелами фахової інформації, здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно до норм української літературної мови.

З.10.ЗП.О.03







Складаючи тексти фахової документації, використовувати слова іншомовного походження, на основі певних критеріїв добирати українські відповідники.

З.10.ЗП.О.04







Працюючи з іншомовними фаховими текстами, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники, перекладати тексти українською мовою.

З.10.ЗП.О.05







Складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви.

З.10.ЗП.О.06

Здійснювати письмові контакти в ситуаціях професійного спілкування

З.11

Використовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі та іншомовні (друковані та електронні) джерела, в умовах письмових ділових контактів із використанням прийомів і методів письмового спілкування та відповідних методів оформлення ділової документації:


З.11.ЗП.О.01







- робити записи, виписки, складати план тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір;

З.11.ЗП.О.02







- вести ділове листування, використовуючи фонові культурологічні та країнознавчі знання;

З.11.ЗП.О.03







- заповнювати анкети;

З.11.ЗП.О.04







- проводити анотування;

З.11.ЗП.О.05







- фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту;

З.11.ЗП.О.06

Застосовувати елементи соціокультурної компетенції

З.12

У виробничих умовах під час усного та письмового спілкування за допомогою відповідних методів застосовувати компоненти соціолінгвістичної компетенції для досягнення взаємного порозуміння.

З.12.ЗП. О.01

Формалізувати та переводити зовнішні явища та процеси у знаковий вигляд (здійснювати теоретичне абстрагування)

З.13

При здійсненні службової або соціальної діяльності:












- на підставі власних спостережень за реальними процесами, використовуючи категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень;

З.13.ЗП.О.01







- використовуючи формалізовані результати спостережень, за допомогою наданих критеріїв оцінювання, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;

З.13.ЗП.О.02







- на підставі аналізу розрізненого інформаційного матеріалу, за допомогою методологічних принципів розподілу та класифікації, структурувати інформацію.


З.13.ЗП.О.03


Інтерпретувати переводити формалізовану інформацію в іншу знакову систему

З.14

При здійсненні виробничої або соціальної діяльності:










- у процесі роботи зі структурованою інформацією, відповідно до визначеної мети діяльності, виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу;

З.14.ЗП.О.01







- у процесі роботи зі структурованою інформацією, на основі відомостей про зв’язки між елементами інформаційного матеріалу, визначати наявність системи;

З.14.ЗП.О.02







- на підставі результатів порівняльного аналізу визначеної системи з існуючими моделями систем визначати її тип та характеристики;

З.14.ЗП.О.03







- на підставі відомостей про тип та характеристики визначеної системи встановлювати її відповідність (невідповідність) меті діяльності;

З.14.ЗП.О.04

Застосовувати закони формальної логіки в процесі інтелектуальної діяльності

З.15

В умовах виробничої або побутової діяльності:










- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації щодо її відповідності умовам необхідним та достатнім для забезпечення ефективної діяльності;

З.15.ЗП.О.01







- за допомогою формальних логічних процедур проводити аналіз наявної інформації щодо її відповідності вимогам внутрішньої несуперечності;

З.15.ЗП.О.02







- за допомогою формальних логічних процедур проводити структурування інформації;

З.15.ЗП.О.03







- за результатами структурно-логічної обробки інформації робити висновки щодо її придатності для здійснення заданих функцій;

З.15.ЗП.О.04







- на підставі результатів здійсненої діяльності за допомогою певних критеріїв встановлювати якість попередньо виконаних логічних операцій;

З.15.ЗП.О.05

Враховувати нормативно-правові і підзаконні акти щодо розвитку та функціонування держави і права України при здійсненні діяльності

З.16

В умовах професійної або соціальної діяльності:










- на підставі аналізу Декларації про державний суверенітет України й Конституції України, використовуючи критерії класифікації ознак державного суверенітету, визначати суверенні права держави, співвідношення суверенітету держави з суверенітетом народу та суверенітетом нації;

З.16.ЗП.О.01







- на підставі аналізу функцій держави, закріплених у Конституції та інших нормативно-правових актах, користуючись ознаками їх класифікації, визначати форми та засоби їх здійснення;

З.16.ЗП.О.02







- згідно з Конституцією держави, використовуючи критерії поділу органів держави на види, класифікувати центральні та місцеві органи влади;

З.16.ЗП.О.03







- вміти критично мислити та пропонувати обґрунтовані рішення;

З.16.ЗП.О.04







- на підставі аналізу нормативно-правових актів держави, використовуючи критерії їх поділу за юридичною силою, вирізняти закони та підзаконні акти;

З.16.ЗП.О.05







- на підставі аналізу Конституції і й нормативно-правових актів, використовуючи критерії поділу правової поведінки, визначати види правомірної поведінки і види правопорушень, їх склад, а також підстави притягнення до юридичної відповідальності;

З.16.ЗП.О.06







- за результатами аналізу правових актів, використовуючи критерії розподілу реалізації права на форми, визначати їхні види;

З.16.ЗП.О.07

Враховувати системність методів та засобів попередження, розкриття та розслідування злочинів при здійсненні діяльності

З.17

В умовах виробничої діяльності:










- знати правила виявлення, фiксацiї, вилучення, аналізу доказів у справі про корупційні діяння задля вирішення завдань провадження в таких справах;

З.17.ЗП.О.01







- знати порядок притягнення до відповідальності за корупційні діяння;

З.17.ЗП.О.02







- знати особливості провадження в справах про корупційні діяння;

З.17.ЗП.О.03







- відповідно до нормативно-правової бази, використовуючи статистичні та інші фактичні дані криміналістичної практики, визначати методи та види криміналістичного прогнозування;

З.17.ЗП.О.04







- згідно з вимогами нормативно-правових документів щодо використання криміналістичної техніки, використовуючи техніко-криміналістичні засоби, застосовувати судову фотографію та відеозапис для фіксації місця події в залежності від цілей, характеру слідчої дії та специфіки об’єкта;

З.17.ЗП.О.05







- згідно з нормативно-правовими документами, враховуючи закономірності механізму злочину та виникнення інформації про злочин і його учасників, застосовувати процедуру виявлення, фіксації, вилучення й зберігання доказової інформації;

З.17.ЗП.О.06







- згідно з нормативно-правовими документами, використовуючи доказову інформацію, визначати вид необхідного криміналістичного дослідження;

З.17.ЗП.О.07







- за результатами вивчення документальних джерел, ураховуючи систему наукових засад криміналістичної тактики, визначати систему тактичних прийомів, комбінацій та операцій;

З.17.ЗП.О.08







- відповідно до нормативно-правових документів використовувати реєстраційні дані інформаційно-пошукових систем, згідно з завданнями, які необхідно вирішувати.

З.17.ЗП.О.09

При здійсненні діяльності враховувати явища та процеси, пов’язані зі злочинністю та засобами впливу на неї

З.17

В умовах виробничої діяльності:










- на підставі аналізу статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, оцінювати показники злочинності та встановлювати її взаємозв’язки із суспільними процесами;

З.17.ЗП.О.01







- на підставі статистичних даних, використовуючи критерії класифікації видів злочинів, визначати причини і умови злочинності.

З.17.ЗП.О.02

Забезпечувати необхідний рівень індивідуальної безпеки у разі виникнення типових небезпечних ситуацій

З.18

В умовах виробничої або побутової діяльності:










- на підставі аналізу результатів власних спостережень за навколишнім середовищем, використовуючи типові ознаки виникнення небезпек, ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;

З.18.ПР.О.01







- на підставі результатів аналізу характеру діяльності людини та моделей типових небезпечних ситуацій прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;

З.18.ПР.О.02







- використовуючи інформацію про допустимий рівень ризику та типові рекомендації щодо адекватних дій у разі виникнення ознак небезпечної ситуації, зменшувати ризик до допустимих значень.

З.18.ПП.О.03

Забезпечувати дотримання прав і свобод людини

З.19

- у межах наданих повноважень планувати заходи із забезпечення громадського порядку на закріпленій території;

З.19.ПП.Р.01







- на підставі аналізу інформації, використовуючи принципи планування, планувати заходи із забезпечення дотримання вимог Декларації про права й свободи людини;

З.19.ПП.Р.02







- згідно з діючим законодавством, на основі аналізу інформації, визначати можливі причини порушень прав і свобод громадян;

З.19.ПР.О.03







- визначати можливі причини порушень правопорядку;

З.19.ПР.О.04

Оптимізація професійної діяльності

З.20

- самостійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації, вільно орієнтуватися в спеціальній літературі, у тому числі іноземній;

З.20.ЗР.Н.01







- удосконалювати володіння державною мовою в офіційно-діловій сфері;

З.20.ЗР.Н.02







- покращувати навички грамотного письма, засвоювати норми сучасного українського правопису, вивчати особливості офіційно-ділового стилю;

З.20.ЗР.Н.03







- демонструвати обізнаність із різноманітними мовними засобами писемної та усної форм державної мови;

З.20.ЗР.Н.04







- критично аналізувати розподіл власного робочого часу за результатами його інвентаризації та усувати недоліки в організації робочого часу;

З.20.ЗП.Н.05







- покращувати власні знання щодо використання комп'ютерних технологій та техніки;

З.20.ЗП.Р.06







- удосконалити навички професійного ділового усного та писемного спілкування іноземною мовою;

З.20.ЗП.Р.07








- вміло застосовувати в практичній діяльності технічні засоби зв’язку.

З.20.ЗР.Н.08


2. Витяг з освітньо – професійної програми.
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

підготовки бакалавр

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
галузь знань 0304 ,,Право”

(шифр та назва галузі знань)
Напрям підготовки 6.030401 ,,Правознавство”

(код і назва напряму підготовки)
Кваліфікація бакалавр права: страхові агенти (код КП 3412), агент з нерухомості, ріелтор, торговець (власність) (код КП 3413), інспектор з контролю за цінами, ревізор-інспектор податковий (код КП 3442), інспектор з ліцензування (код КП 3444), інспектор державний (код КП 3449), дізнавач, інспектор (органи внутрішніх справ), інспектор з дізнання, оперуповноважений(код КП 3451)

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ІЗ Структурно-логічнОЮ схемОЮ:

Анотація: Навчально-методичний комплекс містить навчальну і робочу програми навчальної дисципліни «Кримінологія», структурно-логічну схему викладання цієї навчальної дисципліни, тематичний план, методичні вказівки, плани лекційних, семінарських, практичних і індивідуальних занять, завдання для самостійної підготовки, методичні рекомендації, перелік контрольних завдань, рекомендовану літературу. Розрахований на викладачів і студентів ННІПП НАВС.

Структурно-логічна схема викладання дисципліни:

Зв’язок кримінології з іншими науками

Кримінально-процесуальне право

Криміналістика

Кримінальне право

Філософія

Кримінально-виконавче право

Юридична соціологія

Цивільне право

Правова статистика

Теорія держави і права

Юридична психологія

Історія держави

і права

КРИМІНОЛОГІЯ

Філософія права

Теорія управління

Фінансове право

Шлюбно-сімейне право

Юридична деліктологія

Педагогіка

Економічна теорія

Судова психіатрія

Судова медицина

Адміністративне право

Демографія

Генетика

4. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Кримінологія – комплексна наука про злочинність, особу злочинця, причини і умови, що детермінують злочинність і окремі злочинні посягання та заходи нормативно-правового і соціального впливу на них з метою контролю та протидії цим негативним явищам.

Вивчення кримінології грунтується на історико-діалектичному підході із застосуванням основних положень філософії, права, соціології, психології та інших наук.

Беручи до уваги реальний стан кримінологічної обстановки в нашій країні та враховуючи сучасний стан кримінологічної науки і позиції нового українського законодавства, необхідно удосконалювати та розробляти ефективні заходи протидії злочинності, використовуючи при цьому позитивний міжнародний досвід.

Вивчення кримінології є важливою складовою професійною підготовки юристів. Під час боротьби зі злочинністю недостатньо знати правила кваліфікації злочинів і призначення покарання. На практиці юристам необхідно використовувати методику, прийоми виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, брати активну участь у розробці і реалізації заходів протидії злочинності.

У зв’язку з цим випускникам юридичних факультетів вищих навчальних закладів необхідно прищепити кримінологічне мислення, дати необхідні кримінологічні знання, оволодівши якими вони не розглядатимуть боротьбу із злочинністю з вузьких позицій.

Вивчення курсу передбачає засвоєння студентами різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінології, розвиток вміння критично обгрунтовувати проблемні питання, щоб мати про них свою думку та розвиток правового мислення, що допоможе при розробці дієвих заходів профілактики злочинності.

Таким чином, метою курсу кримінології є не лише детальне вивчення студентами матеріалів лекцій, учбових посібників, нормативно-правових актів, а й необхідність вивчення додаткової вітчизняної та зарубіжної літератури у цій сфері, що буде сприяти правильному вмінню аналізувати конкретні обставини, засвоєнню основних проблем науки кримінології, знанню актуальних тенденцій кримінологічної політики в Україні на сучасному етапі.



Загальні методичні вказівки

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.

Навчально-методичні матеріалі в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.



Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.

При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом, робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Поточний контроль включає наступні види роботи:



  1. усна відповідь / доповідь, в якості доповідача – 1– 5 балів;

  2. доповнення до відповіді доповідача – 3-4 бали;

  3. коротке реферативне повідомлення з домашньої письмової роботи – 4-5 балів;

  4. участь в обговоренні проблемних питань – 4-5балів;

  5. тести та інші завдання – 1-5 балів.

Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

Дата проведення проміжних модульних контрольних робіт визначається викладачем, що проводить семінарські та практичні заняття.

Друга проміжна модульна контрольна робота повинна бути проведена не пізніше дати останнього семінарського заняття перед заліком.

Пропущена проміжна модульна контрольна робота може бути відпрацьована протягом одного тижня після її пропуску. Дату відпрацювання визначає викладач, який веде семінарські та практичні заняття.



Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.



5. Навчальна програма дисципліни

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кримінологія відноситься до навчальних дисциплін, які мають важливе значення для професійного становлення юристів у цілому, зокрема юристів-правоохоронців. Викладання ґрунтується на взаємозв’язку досягнень кримінологічної науки та практики їх застосування у професійній діяльності.

Кримінологія тісно пов’язана з іншими юридичними дисциплінами (кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінально-виконавчим правом, правовою статистикою), а також з психологією і соціологією. Суміжні дисципліни дозволяють більш глибоко усвідомити сутність злочинності і практику впливу на це суспільно небезпечне явище. Практична реалізація кримінологічних рекомендацій передбачає знання різних галузей права і конкретних нормативних джерел.

Основним методом вивчення курсу у вищій школі є самостійна робота, що включає в себе глибоке вивчення монографій та навчальних посібників з кримінології, а також нормативних джерел.

Курс кримінології складається з двох розділів:

1) загальної частини, де розглядаються загальнотеоретичні проблеми кримінології;

2) особливої частини, де розкривається кримінологічна характеристика та профілактичний вплив на окремі види злочинності.

Цільове призначення полягає у тому, що кримінологія є однією з профілюючих навчальних дисциплін, її вивчення - необхідна передумова професійного становлення майбутніх правознавців. Ця програма розроблена відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, з урахуванням типових професійних освітніх програм і кваліфікаційних вимог до випускників вузів зі спеціальності «Юриспруденція», кваліфікаційних академічних ступенів бакалавр і спеціаліст права.

У процесі викладання і самостійного вивчення курсантами кримінології на основі комплексного підходу до навчання досягаються наступні цілі:

а) практична - вміння застосовувати кримінологічні рекомендації у практичній діяльності, при розробці та реалізації різних заходів впливу на злочинність;

б) освітня - засвоєння теоретичних положень кримінології про сутність злочинності, її причини, заходи впливу на неї;

в) виховна - формування наукового світогляду та кримінологічного мислення, що передбачає усвідомлення особами, що навчаються:



• сутності злочинності як однієї з форм зла та соціальної патології;

• можливостей суспільства, соціальних груп та окремої людини впливати на це явище;

• з’ясування суті загальної та приватної превенції, а також місця кримінальної відповідальності і кримінального покарання у системі заходів запобігання злочинам, руйнуючої дії на злочинність;

• осмислення з цих позицій проміжних і кінцевих цілей майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення курсу курсанти повинні знати:

• сутність злочинності та її кримінологічні характеристики;

• причини злочинності в Україні;

• теоретичні основи впливу на злочинність;

• причини і заходи впливу на окремі види злочинності;

вміти:

• вивчати особистість, виявляти криміногенні якості та розробляти заходи їх корекції;



• виявляти причини й умови злочину, розробляти пропозиції щодо їх усунення;

• проводити кримінологічне прогнозування індивідуального злочинної поведінки та злочинності;

• розробляти і самостійно реалізовувати заходи впливу на злочинність;

• розробляти і реалізовувати заходи віктимологічного захисту від злочинів;



• організовувати і проводити кримінологічні дослідження;

ознайомитися:

• з історією кримінології;



• з основними світовими тенденціями розвитку злочинності;

• з загальносоціальних чинниками злочинності;

• з закордонними кримінологічні теоріями;



• з практикою впливу на злочинність у зарубіжних країнах;

• з основами соціологічних і статистичних методів проведення кримінологічних досліджень.

  1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка