Кременчук в роки Великої Вітчизняної війни



Скачати 251.9 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір251.9 Kb.



Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавська обласна державна адміністрація

Професійно-технічне училище № 26



уроку з історії України



Підготувала: викладач історії вищої категорії

Аніскіна Лариса Сергіївна

Кременчук



Тема: Україна в роки Другої світової війни


Тема " Кременчук в роки Великої Вітчизняної війни "
Мета : - схарактеризувати події, що відбувалися в нашому краї в роки війни ;

розкрити героїзм мешканців нашого краю;

- закріплювати вміння розглядати історичні явища

в конкретно - історичних умовах ;

- виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та

гідності.


Тип уроку : формування знань

Метод проведення: усний журнал

Обладнання : мультимедійна презентація, портрети кременчужан Героїв

Радянського Союзу, виставка літератури, тести, кросворд,

аудіозаписи
ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент 3 хв.: привітання, перевірка явки учнів




  1. Мотивація навчальної діяльності 5 хв.

Слово викладача (слайд 1)

Сьогодні ми закінчуємо тему "Україна під час Другої світової війни". Тема нашого уроку "Кременчук в роки Великої Вітчизняної війни". Ми повинні схарактеризувати події, що відбулися в нашому краї в роки війни, розкрити героїзм мешканців нашого міста у боротьбі з фашистами. Наш урок ми проведемо у формі усного журналу,матеріали якого приготували самі учні. У вас на партах лежать тести. По ходу ознайомлення з матеріалом, заповніть їх. Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала.


Тести


  1. Коли почалась Велика Вітчизняна війна? (22 червня 1941р)

  2. Коли фашисти окупували Кременчук? (9 вересня 1941р)

  3. Як називався окупаційний лад, встановлений фашистами? (новий порядок)

  4. Скільки людей знищено в Кременчуці під час війни?(97 тис.)

  5. Хто очолив комсомольсько - молодіжну групу?(О.Кривщький)

  6. Хто очолив підпільну групу в таборі 346-А?(лікар Жванія)

  7. Кого називали лейтенантом Дніпровим? (І.Харченка)

  8. Прізвище комсомолки, на очах у якої вбили сім’ю. (Л.Корабліна)

  9. Назвати прізвище комсомольця, який закрив своїм тілом ворожий кулемет.

(К. Ємельяненко)

10. Коли визволили Кременчук?(29 вересня 1943р)



3. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу 25 хв.

План (слайд 2)


  1. Окупація Кременчука.

  2. Фашистський "новий порядок"

  3. Боротьба в окупованому місті.

  4. Визволення міста.

  5. Юні патріоти Кременчука.

  6. Жителі міста - Герої Радянського Союзу.


Викладач: відкриваємо 1 сторінку

(звучить пісня «Священна війна»)
1 сторінка (слайд 3)
Свинцева хмара у небі висне,

Мов хижий крук.

Повзе зловісно на рідне місто,

На Кременчук



("Балада про Кременчук " І. Паліївець)
1-й учень: На світанку 22 червня 1941р. шквал артилерійського вогню, град бомб обрушився на мирні міста і села України. Віроломно порушивши договір про ненапад, фашистська Німеччина зробила спробу здійснити давно виношувані плани ліквідації СРСР.

У перший день війни - 22 червня 1941р. на соборній площі (зараз це площа Перемоги) в Кременчуці відбувся загальноміський мітинг. Мешканці міста дали клятву, що не пошкодують сил, а коли треба, то й життя для захисту Вітчизни. Міський військкомат за два місяці війни направив на фронт 2753 чоловіка. Велика робота була проведена трудящими міста у зведенні оборонних рубежів. Протягом місяця на цих будовах щоденно працювало до 10 тис. людей. їх самовідданою працею на підступах до міста були створені оборонні споруди довжиною 18 км. (слайд 4, 5)

Широкого розвитку набрав патріотичний рух - збір коштів у Фонд оборони, і за короткий час кременчужани внесли 434 тис. карбованців.

Уже до 1 липня 1941р. в місті були сформовані 4 винищувальних батальйони (до 700 чол.). Командирами були призначені Г.С.Сіряченко, О.В.Слєпухін, Д.І.Ляпкало, Т.Г.Кульбачко. В липні була створена дивізія народного ополчення (3840 бійців). Командиром дивізії призначений А.С.Платухін, військкомом - полковий комісар М.Ф.Дербуков, начальником штабу - місцевий міськвоєнком - А.М.Мачула.(слайд 6)


Ядром дивізії був 3-й Крюківський полк під командуванням П.С.Воробйова (900 робітників вагонобудівного заводу). Вони першими прийняли бій в ніч на 6 серпня 1941р. на околиці Крюкова в районі Деївського лісу і Гострої могили. 9 серпня фашисти захопили Крюків. Але ще понад місяць тривала оборона Кременчука. За цей час у важких умовах постійного бомбардування і обстрілу кременчужани вивезли 1100 вагонів матеріальних цінностей і евакуювали тисячі людей у глибину країни, було вивезене і РУ - 2 ( ПТУ-26).(слайд7)

9 вересня 1941р. озвірілі фашисти увірвалися в Кременчук. За хоробрість і героїзм, виявлені при обороні Кременчука, 721 чоловік були нагороджені урядовими нагородами, із них 112 - орденами і 609 - медалями.



Викладач: переходимо до 2 сторінки, заповнюємо тести

2 сторінка(слайд8)

"Орда убивць пожежно і хрестато

Шипами звірства, шибениць і мук,

Як град у сад, як смерть в родинне свято,


Ввірвалась нагло в місто Кременчук "
(поема "Кременчук"В.Кулішова)
2-й учень: Захопивши Кременчук, гітлерівці почали встановлювати "новий порядок" з допомогою, в першу чергу, автоматів і шибениць.

В місті була створена розгалужена мережа німецької окупаційної влади: комендатура, управління поліції, фельджандармерія, служби СС і СД та ін. Накази комендатури, як правило, закінчувалися погрозами: "За невиконання розпоряджень військового командування - розстріл", "За співчуття Червоній Армії і партизанам -розстріл", "Хто стане ховати євреїв і комуністів - буде розстріляний", "За порушення світломаскування - розстріл" і т.п. Як бачимо, не розстрілювали поки що за дихання кременчужан повітрям Батьківщини.



(слайд 9)
Під виглядом пошуків зброї і комуністів фашисти вривалися в будинки, забирали цінності, продовольство, вбивали і вішали ні в чому неповинних людей. Щодня гітлерівці гнали в нагірну частину міста сотні військовополонених і мирних жителів. Там, у піщаних кучугурах і яругах, розстрілювали їх. Немічних і дітей часто кидали в ями живими.

Звірства, що чинили окупанти в Кременчуці, приголомшували своєю жорстокістю. Листопадовий день 1941р. Колючий вітер пронизував все навколо. На станцію Кременчук прибув військовий санітарний поїзд. У вагонах були поранені гітлерівські солдати і офіцери. На цей час на вокзал пригнали чоловік 300 радянських військовополонених. Взуті в дерев'яшки, замість одягу - лахміття. Конвоїри примусили їх роздягтися догола і стояти на пероні у два ряди по ходу поїзда. Так вони стояли декілька хвилин. Це було страшне видовище. Гітлерівці щось вигукували, фотографували, сміялись. І ось пролунала команда, хлиснули автоматні черги. З перону під колеса потекла струмками кров. Ця кров кликала до помсти, до боротьби.

Будь-якого правового захисту населення від свавілля окупантів не існувало. На будинках військової комендатури висіла об"ява: "Скарги громадянського населення на німецьких військовослужбовців не приймають".

3-й учень: Захопивши місто, військові власті у перші ж дні окупації видали наказ, згідно якого євреї повинні були реєструватися і носити жовту нашивку з тим, щоб вони відрізнялися від іншого населення. Окупанти ізолювали євреїв у обнесеному колючим дротом гетто, яке охоронялося озброєними патрулями. Євреї були приречені на повне винищення. Влітку 1942р. в Крюкові біля Гострої могили німці розстрілювали євреїв. Дітей же фашисти отруювали. Німецькі солдати, одягнувши спеціальні маски на обличчя, підходили до підлітків і наносили мазок під носом якоюсь рідиною. Діти від цього миттєво вмирали. Але місцеве населення, не дивлячись на погрози і залякування, допомагало особам єврейської національності. У 1942р. СС - зондеркоманда Ч,В, розстріляла бургомістра М.Кременчука Синицю -Вершовського за допомогу євреям.(слайд 10)

10 тис. кременчужан, а також 10 тис. військовополонених, були вивезені на каторжні роботи у Німеччину.

Обладнані 4 місця масових розстрілів.

Окрім того, місто покрилося мережею концентраційних таборів для радянських військовополонених (етапні і постійно діючі). Вони були розташовані у нагірній частині міста на території колишніх військових казарм, дзеркальної фабрики, Крюківського і Піщанського гранітних кар'єрів. З полоненими німці поводилися, як з худобою. Всіх хворих і тих, хто не міг пересуватися, тут же розстрілювали. Щоденно тільки в таборах фашисти закатовували по 200 - 300 чоловік. Загнаних в табори людей морили голодом і холодом. Величезні ями, наповнені трупами, щодня поповнювалися сотнями нових жертв. Часто земля в цих погребіннях піднімалася ще під рухом живих тіл. Нацьковували вівчарок на приреченого і та шматувала свою жертву.

Зразу ж після визволення міста на території концтабору 346 А було знайдено 30 тис. трупів, концтабору 346 Б - 18 тис, на Піщаній горі - 20 тис. В таборах, тюрмах, катівнях гестапо було замучено 47 тис. військовополонених. Страчено до 8 тис. єврейського населення . А всього в концтаборах, в'язницях , гестапо було закатовано, розстріляно, повішено 97 000 радянських громадян.

Терор і насильство гітлерівців збільшували опір патріотів Кременчука. Рух народних месників зростав із кожним днем.



Викладач: третя сторінка присвячена героїчній боротьбі жителів міста, працюємо з тестами
З сторінка (слайд 11)
"Народ не вбити! Він вільним буде!
Ворог скона!"-
Кидає гнівно фашистам Люда
Корабліна.

("Балада про Кременчук" І.Паліїеець)
Героїчну боротьбу почали проти фашистських загарбників підпільники Кременчука. В місті діяло 6 антифашистських груп .
4-й учень: Однією з них керували М. І. Ромашкін та І. О. Лісненко, які потрапили в оточення. Найчастіше підпільники збиралися на квартирі в буд. 19 по вул Бутиріна, де проживала Ганна Байкрив. Група з кожним днем зростала, до неї входило понад ЗО чол.: М. Опанасенко, П.Фалін, М.Наумов, В. Орел, Г.Байкрив з 16-ти річною дочкою Тамарою, К. Ємельяненко та ін. Патріоти мали кілька радіоприймачів, з допомогою яких приймали зведення Радінформбюро та розповсюджували їх серед населення міста і навколишніх сіл. Група здійснила ряд диверсійних актів на підприємствах і транспорті. Встановили зв'язок з партизанами Києва, Мінська, Черкас, Лубен та ін. міст. Готували організований виступ і вихід до Чорного лісу. Патріотів видав зрадник, і в грудні 1942 р. вони були заарештовані. Три місяці підпільники просиділи в гестапо. Розстріляли їх 3 березня 1943 р.

Активну участь у боротьбі проти фашистських загарбників брали комсомольці і молодь. В місті налічувалося кілька комсомольсько - молодіжних груп. Одну з них очолив учень середньої школи № 9 Олександр Кривицький. Комсомольці розповсюджували зведення Радінформбюро, друкували листівки, допомагали молоді уникнути відправки до Німеччини .

Молоді патріоти встановили зв'язок з підпільними групами, що діяли в селах району.

В селі Комиші активну антифашистську роботу проводили брати Олександр і Павло Пацюки, Петро Горобець.


5-й учень: У неймовірно важких умовах почали боротьбу з ворогом військовополонені. Взимку 1941 р. в таборі 346 А виникла підпільна антифашистська група. Спершу підпільників було 5: лікар Т. К. Жванія, офіцери О.Я.Климов, В.М.Титов та дві медсестри - Марія Кутовська і Олександра Скоморох. Патріоти встановили зв'язок з головним лікарем міської лікарні В.К. Константиновичем. Підпільники маскували радянських командирів, комуністів і з допомогою патріотів міста діставали для них фальшиві документи, влаштовували втечі. їм вдалось врятувати понад тисячу військовополонених.

Дружина В.К. Константиновича Наталія Петрівна разом з Т.П. Сурніною та Г.Д. Тарасенко, ризикуючи життям, ціною великих зусиль, на кошти, зібрані серед населення, по вул. Б.Хмельницького відкрили пункт Червоного Хреста, який пізніше було названо "пунком допомоги військовополоненим". Скоро Наталія Петрівна перетворила цей пункт у своєрідний підпільний госпіталь.

Вирвані з військових катівень військовополонені направлялися в Чорний ліс, до партизан, поповнюючи ряди месників міста. П.Каганзон - Козубенко, І.Негода, А.Сушко і М.Ченцов увійшли в антифашистську групу, яку очолювали В.М.Остапенко, М.О.Лисенко, З.О.Інцевич - Поплюйченко. Зібравши значну кількість вибухівки і зброї, група вирішила підірвати гітлерівський військовий ешелон, який вирушав у бік фронту. Відповідальне завдання виконали Василь Остапенко і Григорій Галинський. Глухої червневої ночі 1943р. на перегоні Кременчук - Калачевськ вони висадили в повітря військовий поїзд ворога, пошкодили колію. Тривалий час гітлерівські ешелони, що йшли з півдня, не могли пройти Кременчук.(слайд 12)

6-й учень: Підпільну групу "Патріот Батьківщини" було створено при товаристві сліпих. її очолили Іван Будзько і Сергій Хейло. Активну участь у діяльності групи брали А.Шелест, Г.Жамойда, А.Женжилова, В. Яцина, Г.Щербаков, Ж.Грузних.

Сувора конспірація не могла гарантувати від провалів. Фашисти напали на слід групи Г.Ф.Петька. Георгій Федорович до війни працював майстром дільниці на вагонобудівному заводі. Під час війни зібрав надійних людей: К.С.Шпарчинського, старого робітника С.Ю.Ковальченка і його сина Анатолія, В.Ф. Корабліна і його дочку 17 - річну комсомолку Люду та інших.

Патріоти псували гармати, які після заводського ремонту відправляли на фронт, перерізали телефонні дроти, засипали пісок у букси вагонів, перерізали гальмові шланги. Гітлерівцям вдалося заарештувати сміливців, їх піддали страшним тортурам. Після звірячих катувань гітлерівці розстріляли патріотів.

Справу загиблих підпільників Георгія Петька в Крюкові продовжувала група лейтенанта Івана Харченка, яку назвали групою лейтенанта Дніпрова. В 1943р. група об'єднувала понад 70 чол. Вона мала свій штаб. 2 листопада дніпровці об'єднались з підпільною організацією "Набат", яка об'єднувала 28 молодих месників с.Білецьківки і Маламівки. Очолював організацію ВасильУс. Об'єднані підпільні організації і групи були реорганізовані в партизанський загін, командиром якого став Іван Харченко, комісаром Іван Ус, начальником штабу Геогрій Кіракішвілі.(слайд 13)

Завдання загону полягало в тому, щоб несподівано вдарити з тилу і цим не дати ворогам спалити райони правобережної частини міста і навколишніх сіл. Об'єднавшись з військами Червоної Армії, дніпровці хоробро боролися за визволення Крюкова і сіл Кременчуцького та Онуфріївського районів.

Бойові дії підпільників Кременчука наближали день визволення міста від фашистських загарбників.



Викладач: 4 сторінка присвячена визволенню міста, не забуваємо про тести.

4 сторінка(слайд 14)

У вересневу пору гожу,

29-го числа,

Наша армія – ворожу

З Кременчука геть змела

7-й учень: Перемога радянських військ на Курській дузі у 1943р. стала завершенням корінного перелому в ході війни. Після визволення Харкова війська Степового фронту під командуванням І.С.Конєва розпочали наступальні бої в напрямку Полтава -Кременчук. 23 вересня 1943р. після триденних боїв була визволена Полтава. Німецькі війська відступали на Кременчук. Утриманню Кременчука фашистське командування надавало великого значеня. Сюди, до Дніпра, до переправи, відступали німецькі частини. Крім того, біля кременчуцького моста скупчилися багаточисленні гітлерівські транспорти з награбованим майном, зерном і фуражем, десятки тисяч людей, зігнаних для відправки в Німеччину. Будь - якою ціною ворог намагався утримати цей важливий для нього плацдарм. Навколо міста створювалася міцна лінія оборони: протитанкові рови, дротяні загородження, мінні поля. Але фашисти були не в силі стримати навальний наступ Червоної Армії.(слайд 15)

27 вересня 1943р. війська 5 - ї гвардійської армії генерал - лейтенанта О.С.Жадова і 53 - ї армії генерал - лейтенанта І.М.Манагарова разом з льотчиками 5-ї повітряної армії генерал-лейтенанта С.К.Горюнова вийшли на підступи до Кременчука. Три дні йшли жорстокі бої на кременчуцькому плацдармі.(слайд 16)

29 вересня 1943 р. над містом піднялося Червоне знамено. Того ж вечора на Червоній площі в Москві на честь гвардійців 5-ї і 53-ї армій пролунали салюти.

Викладач: 5 сторінка присвячена вашим ровесникам.
5 сторінка (слайд 17)

Ще зовсім юні. Ще хлоп’ята

Пішли на бій за рідний край,

Сміливі, мужні і завзяті…



8-й учень: Ніна Александрова - їй було 17...вона була членом дивізії кременчуцького ополчення. Командування дивізії доручило їй охороняти переправу через Дніпро з ... кулеметом. Переправа з лівого на правий берег здійснювалася на човнах і катерах (міст був зруйнований ще у липні 1941р. німецькими бомбардувальниками). Принаймі знайомі востаннє бачили її там, на переправі, з кулеметом. Загинула у вересні 1941р.(слайд 18)

Люда Корабліна - вона була членом підпільної групи, яку очолив робітник вагонобудівного заводу Г. Ф. Петько. Працюючи прибиральницею на складі готової продукції в майстерні з ремонту бойової німецької техніки, вона забезпечувала підпільну групу боєприпасами, псувала зв'язок, розповсюджувала листівки. У січні 1943р. група Петька була викрита. Почалися арешти. Але Люда працювала. Виконуючи завдання, вона діяла сміливо і рішуче, лише одного разу була необережною."В цей фатальний день, побачивши, що німець, з яким вона працювала в цеху, зірвався і вийшов, Люда поклала вузлик з патронами прямо на стіл. Але фріц напевне щось забув, бо швидко увірвався в цех і побачив на столі вузлик з патронами. їй тоді чудом удалось вирватися і зникнути".

Та пізніше її спіймали. Більше місяця катували, але вона не видала підпільників. На очах у дівчини розстріляли батька, матір, маленьку сестричку Нелю. Потім розстріляли її.(слайд 19)



Володя Правдиченко - 12 років - підпільник групи лейтенанта Дніпрова, зв'язковий. Ризикуючи життям, він діставав із ворожих казарм набої. Одного разу навіть викрав пістолет... 16 жовтня 1945р. хлопчина загинув, підірвавшись на міні, котру фашисти залишили в крюківських плавнях. (слайд20)

Таня Скороход -14 років - зв'язківець свого батька - підпільника партизанського загону "Дніпровець" Г.І.Скорохода, допомагала військовополоненим вирватися на волю. (слайд 21)

Василь Рядненко - член підпільної групи О. Кривицького - глушив ворожу радіостанцію, допомогав молоді уникнути відправки до Німеччини, приймав зведення Радянського інформбюро, складав листівки і розповсюджував їх по місту. (слайд 22)

Замовкла німецька точка,

Бійці в атаку піднялись,

Було це в осінь ту похмуру,

Було на фронті це колись... (слайд 23) Ці слова присвячені подвигу Кості Ємельяненка, який повторив подвиг О.Матросова, закривши своїм тілом амбразуру ворожого дзоту. Похований біля селища Павлиш.
Викладач: перегортаємо останню сторінку.
6 сторінка (слайд 24)
Згадаймо всіх поіменно,
В горі згадаймо про них.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим!
Багато славних сторінок вписали кременчужани в літопис Великої Вітчизняної війни. Сотні кременчужан нагороджені орденами і медалями. Семеро уроженців міста Кременчука за героїзм, мужність і відвагу, виявлені в боях за Батьківщину, були удостоєні звання Героя Радянського Союзу (викладач називає прізвища, учень говорить "Я", виходить і ставить фотографію героя на поличку).
Полковник М. С. Новохатько - Я - посмертно

Капітан А. І. Халаменюк - Я - посмертно

Лейтенант 1.1. Ткаченко - Я - посмертно

Старший сержант П. С. Приходько - Я - посмертно

Полковник Е. Д. Готліб -Я

Майор А. А. Блувштейн -Я

Лейтенант М. М. Молочников - Я

Лейтенант В. Й. Крупський - Я



4. Закріплення матеріалу 8 хв.

Викладач: завершили роботу з тестами, помінялися із сусідом, перевіряємо. Викладач говорить правильну відповідь; виставлення балів за тести.

Розв’язуємо кросворд(за кожну правильну відповідь учень отримує по 0,5 бали).














к

о

н

є

в













в

е

р

е

с

е

н

ь













г

е

т

т

о
















р

о

м

а

ш

к

і

н













д

е

є

в

к

а













к

о

н

ц

т

а

б

і

р

о

п

о

л

ч

е

н

н

я







п

л

а

т

у

х

і

н






















к

у

р

с

ь

к
















1

























2


































3




























4


































5




























6

























7































8











































9





















По вертикалі:

  1. Прізвище командуючого Степового фронту, який визволяв Кременчук.

  2. Місяць визволення Кременчука.

  3. Місце ізоляції євреїв.

  4. Один із керівників підпільної групи.

  5. Місце першого бою під час оборони Кременчука.

  6. Табір - в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час.

  7. Добровільне військо.

  8. Командир дивізії народного ополчення.

  9. Місто корінного перелому в ході війні.


«Творча лабораторія»
Скласти сенкан (короткий вірш) про кременчужан.

Сенкан ( складання за правилами коротких віршів):

1-й рядок- словникове слово( іменник);

2-й рядок - прикметники (опис)

3-й рядок - дієслово (дія)

4-й рядок – речення;

5-й рядок- висновок
Кременчужани




Мужні, сміливі, відважні



Жили, боролися, перемогли



Народ ніколи не скорити!



Народ не вбити! Він вільним буде!

5. Підсумок уроку 4 хв.

Слово викладача
Дорогі учні, ось і перегорнули ми чергову сторінку з історії рідного міста. Хочу вам ще раз наголосити, що ви повинні завжди пам’ятати про ту землю, на якій ви народилися і не лише, коли вам добре і коли край процвітає, а й тоді, коли рідна земля потребує допомоги чи порятунку.
Викладач оцінює роботу учнів на різних етапах підготовки та проведення уроку, виставляє, мотивуючи оцінки.

Сьогодні, ідучи вулицями нашого міста, ми можемо побачити імена і прізвища викарбовані в назві вулиць, меморіальні дошки, пам'ятники, обеліски, братські могили ... Зупинімося і віддамо шану тим, хто загинув, щоб ми з вами мирно жили і творили для себе, своєї родини, міста, Батьківщини. Давайте будемо приумножувати бойові і трудові традиції кременчужан. (слайди 25 – 31)



(звучить пісня «Кременчук місто моє» , слова і музика А. Ткаченка, аудіозапис)

(слайд 32)

Добра і миру тобі я зичу,

Місто моє!

Вірю, здобуде люд робітничий

Щастя своє!
6. Домашнє завдання: взяти інтерв’ю про воєнні роки в учасників Великої Вітчизняної війни, записати їх спогади.

ДОДАТОК 1

Тести

(кожна правильна відповідь 0,5 бала)
1.Коли почалася Велика Вітчизняна війна?

2.Коли фашисти окупували Кременчук?

3.Як називався окупаційний лад, встановлений фашистами?

4.Скільки людей знищено в Кременчуці під час війни?

5.Хто очолив комсомольсько - молодіжну групу?

6.Хто очолив підпільну групу в таборі 346-А?

7.Кого називали лейтенантом Дніпровим?

8.Прізвище комсомолки, на очах у якої вбили сім’ю.

9.Назвати прізвище комсомольця, який закрив своїм тілом ворожий кулемет.

10. Коли визволили Кременчук?


ДОДАТОК 1

Тести

(кожна правильна відповідь 0,5 бала)
1.Коли почалася Велика Вітчизняна війна?

2.Коли фашисти окупували Кременчук?

3.Як називався окупаційний лад, встановлений фашистами?

4.Скільки людей знищено в Кременчуці під час війни?

5.Хто очолив комсомольсько - молодіжну групу?

6.Хто очолив підпільну групу в таборі 346-А?

7.Кого називали лейтенантом Дніпровим?

8.Прізвище комсомолки, на очах у якої вбили сім’ю.

9.Назвати прізвище комсомольця, який закрив своїм тілом ворожий кулемет.

10. Коли визволили Кременчук?



ДОДАТОК 2















1

























2


































3




























4


































5




























6

























7































8











































9




















По вертикалі:


  1. Прізвище командуючого Степового фронту, який визволяв Кременчук.

  2. Місяць визволення Кременчука.

  3. Місце ізоляції євреїв.

  4. Один із керівників підпільної групи.

  5. Місце першого бою під час оборони Кременчука.

  6. Табір - в'язниця для військовополонених і цивільних у воєнний час.

  7. Добровільне військо.

  8. Командир дивізії народного ополчення.

  9. Місто корінного перелому в ході війні.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка