Кошова О. П., кандидат педагогічних наук внз укоопспілки „Полтавський університет економіки І торгівлі”



Скачати 57.56 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір57.56 Kb.
Кошова О.П., кандидат педагогічних наук

ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі”


Особливості формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів ВНЗ при вивченні математичних дисциплін
Мета навчання у ВНЗ – сформованість особистості, що володіє високим рівнем професійної компетентності, конкурентноздатної на ринку праці, що вміє знаходити, аналізувати та застосовувати отриману інформацію, тобто володіє достатнім рівнем сформованості інформаційно-аналітичних умінь. Важливу роль у процесі формування вище зазначених умінь відіграють математичні дисципліни, що закладають основи аналітичної складової майбутньої професійної компетентності.

Дослідженням різноманітних аспектів формування та розвитку умінь роботи з інформацією займалися такі науковці як О. Пархоменко, Н. Гендіна, Н. Колокова, М. Згуровський, Н. Морзе, В. Клочко, М. Жалдак, Н. Сляднєва, А. Карлащук, С. Раков, А. Горячов та ін. А. Тягло, Т. Воропай, Е. де Боно, Дж. Мак - Пека, М. Ліпмена, К. Мередіт, Д. Халперн, Є. Полат, Дж.Стіла, Ч. Темпла та ін. розробляли загальні засади та особливості формування і застосування інформаційно-аналітичних умінь у різних сферах діяльності, склад і характеристики умінь роботи з інформацією, вимоги щодо формування інформаційно-аналітичних умінь в системі вищої освіти та ін. Але, не зважаючи на значний доробок науковців у сфері дослідження різноманітних інформаційних та аналітичних умінь процес формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів при вивченні математичних дисциплін досліджено не в повній мірі, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Ураховуючи, що підґрунтя для формування аналітичної складової професійної компетентності особистості взагалі та формування інформаційно-аналітичних умінь зокрема закладається в процесі опанування природничо-науковими дисциплінами, і математичними у тому числі, важливим є те, що ефективність цього процесу значною мірою забезпечується відповідними інтеграційними взаємозв’язками цих дисциплін. Проведений порівняльний аналіз знань та відповідних умінь кожної із базових дисциплін таких як „Економіко-математичне моделювання”, “Математика для економістів” та ін. свідчить про існування інтеграційного потенціалу, закладеного в кожній із них, щодо формування інформаційно-аналітичних умінь студентів.

Наприклад дисципліна „Математика для економістів” сприяє формуванню початкових умінь роботи з інформацією, як необхідної компоненти аналітичних умінь. В цьому аспекті особливої ваги набуває: самостійне опрацювання математичної літератури; проведення математичної обробки статистичних даних; дослідження форм і властивостей прямих та площин, кривих та поверхонь другого порядку; дослідження функції за допомогою диференціального числення; побудова та використання економіко-математичних моделей; самостійне розширення своїх знань, розвиток логічного і алгоритмічного мислення; виконання якісного і кількісного математичного аналізу випадкових подій, випадкових величин та систем таких величин; проведення математичної обробки статистичних даних; статистична оцінка параметрів генеральної сукупності; здійснення статистичної перевірки гіпотез; використання елементів дисперсійного аналізу; кореляційно-регресійного аналізу; включення результатів досліджень у математичні моделі економічних задач, їх використання та ін.

Але опанування початковими уміннями є основою для більш високого рівня, що може бути досягнуто при вивченні інших математичних дисциплін. Ураховуючи, що економісти повинні досконало та комплексно використовувати всі наявні джерела статистичної інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства зростає, в процесі професійної підготовки, роль дисципліни „Економіко-математичне моделювання”. Адже у результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні опанувати вміннями щодо: застосування методів розв’язування оптимізаційних задач; використання основних способів i методів знаходження математичних моделей для основних класів задач економіки; використання математичних методів дослідження економічних показників; підготовки вхідних даних для практичних розрахунків на основі реальних ситуацій; оцінки якості самої моделі; надання економіко-статистичного тлумачення одержаних результатів; аналiзу отриманого розв'язку математичних моделей задач економіки; використання прикладних програм при проведенні розрахунків на ПЕОМ та розробки практичних рекомендацій з прийняття рішень.

Доцільно зазначити, що опанування студентами вищих навчальних закладів вище зазначеними компетентностями є необхідною передумовою успішного виконання задач майбутньої професійної діяльності. Отже, вищі навчальні заклади повинні забезпечити опанування випускниками системи вмінь розв’язувати певні типові завдання діяльності у процесі здійснення зазначених виробничих функції, що і потребує достатнього рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь, що в цілому узгоджується із вимогами, які висуваються до фахівця ОКХ.

При цьому важливим є оцінювання інформаційно-аналітичних умінь студентів, що відображено відповідними критеріями їх сформованості. Щодо критеріїв, то нами було виокремлено мотиваційний, операціонально-технологічний та інформаційно-змістовий критерії, за кожним із яких визначено сукупність показників, що використовувались для визначення певного уміння майбутніх економістів.

Зокрема мотиваційний критерій передбачає наявність наступних показників, а саме: наявність інтересу до майбутньої діяльності економіста-аналітика; уміння аналізувати ефективність власної навчально-пізнавальної діяльності; уміння організовувати та контролювати власну поведінку для забезпечення ділових стосунків з учасниками спільної навчально-пізнавальної діяльності; уміння оцінювати результати власної діяльності стосовно досягнення окремих та загальних цілей діяльності; усвідомлення використання інформаційно-аналітичних умінь для кар’єрного зростання.

Щодо операціонально-технологічного критерію, то він передбачає наявність таких умінь, серед яких: уміння формувати і обробляти інформаційну базу для аналізу певного явища чи процесу; уміння застосовувати математичні моделі та методи для аналізу типових задач діяльності; уміння обґрунтовувати прийняття управлінського рішення, шляхом застосування аналітичних процедур; уміння відбирати відповідний аналітичний інструментарій з урахуванням власного досвіду щодо їх використання; уміння ідентифікувати ситуацію згідно з розв’язаними раніше; уміння використовувати стандартні пакети статистичної обробки і ІКТ в тому числі; уміння опанування аналітичним інструментарієм, як системи математичних моделей і методів.

Не менш важливою характеристикою щодо рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ виступає інформаційно-змістовий критерій. Він передбачає наявність наступних показників, серед яких: знання законодавчих та нормативних актів України; знання закономірностей, принципів, методів, форм, засобів застосування різноманітних аналітичних методик; наявність базових наукових знань з навчальних дисциплін, що сприяють опануванню методичним інструментарієм щодо прийняття виважених професійних рішень; сформований науково-економічний світогляд.

При цьому слід зазначити, що опанування студентами економічних спеціальностей відповідним рівнем інформаційно-аналітичних умінь неможливий без виокремлення та впровадження в навчальний процес математичних дисциплін педагогічних умов, для підвищення якості формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів. Серед них ми виділяємо наступні:

- створення сприятливого психологічного клімату при вивченні математичних дисциплін, шляхом урахування індивідуалізації, диференціації та інтеграції математичних дисциплін;

- підвищення рівня мотивації у студентів щодо підвищення рівня сформованості ІАУ у процесі навчання математичним дисциплінам та впровадження в навчально-виховний процес системи управляючих заходів на основі позитивного стимулювання цього процесу;

- впровадження в процес навчання математичних дисциплін інформаційно-комунікаційних технологій навчання, інноваційних методів навчання (метод проектів, кейс-метод та ін.), які створюють сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності студентів при вивченні математики і створюють підґрунтя для формування ІАУ майбутніх економістів;



- надання можливості для кожного студента умов для опанування аналітичним інструментарієм необхідним для виконання майбутніх функціональних обов’язків, шляхом забезпечення умови свідомого переходу від алгоритмів до застосування їх в нестандартних завданнях, що вимагає від студентів сформованих вмінь узагальнювати, виокремлювати та концентруватись на головному стосовно поставленої проблеми, підбираючи необхідний аналітичний інструментарій у контексті його використання, тобто відповідного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка