Консультація " Здібності та професійна самовизначеність підлітків" Підготувала



Скачати 108.46 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір108.46 Kb.
Консультація

" Здібності та професійна

самовизначеність підлітків"

Підготувала

Тищенко Н.М.,

вихователь дитячого будинку «ЦЗД»
Процес встановлення особистості, складний і має історичний характер. Оскільки особистість є продуктом суспільного розвитку, її вивчають різні науки: філософія, соціологія, педагогіка, психологія тощо, але кожна у визначеному аспекті. Особливість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об'єктивних і суб’єктивних; природних і суспільних, внутрішніх та зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості людей, які діють стихійно або на науковій основі у відповідальності до мети виховання.

Будь – яка діяльність людини на сучасному етапі розвитку суспільства і виробництва вимагає наявність трудових здібностей, здатність до розвитку і саморозвитку.

Питання формування особистості в процесі трудової діяльності і розвиток її здібностей розглянуті в психологічних працях Л.С.Виготського,С. Рубінштейна, Б. П.Теплова, Н. С. Немова, педагогічних працях В.О.Сухомлинського « На трьох китах», «Гармонія трьох начал», «Розумова праця в процесі навчання», «Урок і знання», С. Русової, К. Д.Ушинського, Й. Г.Пестолоці та ін.

Розвиток здібностей є складним процесом. Кожна спеціальна здібність проявляється в свій час. Раніше всього проявляються музичні здібності, художні здібності проявляються пізніше і найбільш яскраво виражені в 13-14 років, в дитячі роки виявляються також літературні, математичні та інші здібності.



Вибір професії не завжди відбувається гладко. Тут можливі промахи й помилки. Думки про майбутню професію звичайно приходять рано: то хочеться бути військовим або космонавтом, то вчителем або артистом. Однак для цього необхідні певні здібності. Іноді, сформувавши ще в дитинстві романтичний образ професії, можливо дуже віддалений від реальності, підліток зосереджується не на поглибленому знайомстві з нею по літературі, творах мистецтва, практичних спробах долучитися до неї, а на порожніх деклараціях із цього приводу. Інтерес як би тільки проголошується, але не будить зусилля в практичному напрямку до її реалізації. На жаль, подібна ситуація нерідко створює тільки ілюзію вибору професії. 
 Для правильного вибору професії підліток і особи, що його опікують, повинні мати інформацію, як можна більш повно відбиваючу певні фактори.

Російський вчений Євгеній Олександрович Климов, котрий зробив великий внесок у дослідження світу професій та професійного самовизначення людей, пропонує вісім основних факторів, які впливають на вибір людиною професії:

1) позиція батьків, старших членів сім'ї. Дуже часто батьки надають дитині повну свободу вибору, вимагаючи тим самим від неї самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини і пропонують переглянути свої плани й зробити інший вибір. Правильному вибору професії часто заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, у якій вони не змогли себе повністю виявити в свій час;

2) позиція друзів. Дружні відносини старшокласників є досить міцними і вплив їх на вибір професії не виключено. Позиція мікрогрупи може навіть стати вирішальною у професійному самовизначенні. Особливо це актуально для людей зі стандартизованим мисленням, схильних до наслідування і стереотипів, не спроможних чітко сформулювати власну життєву позицію. Але оглядатися на інших слід, щоб побачити спільне і відмінне, краще взнати свої індивідуальні особливості, а не сліпо повторювати, чи переносити захоплення якоюсь людиною на професію, котрою та володіє;

3) позиція шкільних педагогів. Кожен учитель, спостерігаючи за поводженням учня під час навчального процесу, аналізує його інтереси, схильності, напрямки мислення і звісно може дати дуже цінну пораду, до того ж, досвідчений педагог здатен запобігти такій розповсюдженій помилці при виборі професії, як ототожнення шкільного предмета і певної, спорідненої з ним професії. Він допоможе чітко розрізняти ці поняття;

4) особисті професійні плани. Під планами у цьому випадку маються на увазі уявлення про етапи освоєння професії, засоби потрібні для цього. Плани формуються залежно від складу розуму й характеру людини. Якщо виникають ускладнення, розумно звернутися до спеціаліста, котрий допоможе побудувати професійний план;

5) здібності. Це індивідуальні психологічні особливості людини, що проявляються в трудовій або іншій діяльності і є умовою успішності її здійснення. Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, набуття умінь і навичок. Але самі здібності не зводяться до знань й умінь. Розвиток здібностей має відбуватись протягом всього життя. Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності;

6) рівень домагань на суспільне визнання. Плануючи власний трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань. Невідповідність внутрішніх образів людини життєвим реаліям неминуче призведе до розчарування;

7) інформованість про професії. Важливо подбати про те, щоб відомості, котрі здобуваються людиною, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії може призвести до серйозних помилок і розчарувань. Щоб точно знати чим саме займається людина певної професії треба розібратись по яким класам, типам, відділам, групам класифікуються існуючі професії і які ставляться до них вимоги. Допомогти в отриманні достовірної інформації молодій людині можуть батьки, педагоги, а найбільш – психологи-профконсультанти;

8) схильності. Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.

Значну роль у виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними факторами. Можна образно описати, що люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки - для організаторської діяльності, меланхоліки - для творчої діяльності в науці й мистецтві, флегматики - для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка особистості.

Історично проблема вибору професії має два вирішення, які французький психолог А. Леон назвав діагностичним і виховним. Перше - діагностичне -зводить вибір людиною професії до визначення її професійної придатності. Психолог-консультант за допомогою спеціальних методів визначає здібності людини й шляхом зіставлення їх з вимогами до професії робить висновок про її придатність або непридатність до даної професії. А. Леон вважає такий метод механічним. У його основі лежить погляд на здібності як на постійні, незмінні, стабільні утворення, мало піддані впливам середовища й розвитку. Людині, що вибирає професію, приділяється пасивна роль, активним є консультант, що робить прогноз. 

Другий підхід - виховний - спрямований на підготовку людини до майбутнього професійного життя, на його самовизначення. Основне значення в ньому надається вивченню розвитку особистості в процесі оволодіння різними видами діяльності. Психологи, що дотримуються даного методу вибору професії, набагато менше приділяють увагу тестовим випробуванням і визнають необхідність краще підготувати людину до входження й зміні в самій професійній діяльності. Однак і тут недооцінюються власна активність людини, можливості її самовизначення, саморозвитку й самовиховання. Вирішення проблеми вибору професії можливо тільки при її комплексному розгляді. Обидва підходи являють собою ланки одного ланцюга: спочатку слід визначити здібності людини й потім допомогти їй в підготовці до майбутньої професії. 

У житті людина не раз стикається з тим, що їй радять вибрати професію, до якої не лежить душа, або відмовляють від того, до чого вона так прагне. З іншого боку, неправильно обрана професія, нехай навіть і дуже престижна, не приносить людині щастя, не дає можливості реалізувати себе. У її житті нерідко виникають внутрішні сумніви, переживання через нереалізовані здібності. 


Важливим моментом у профорієнтаційній роботі з учнями є те, що нерідко проблема вибору професії, як би не встає перед учнями. Причини такої ситуації обумовлені особливостями процесу професійного самовизначення. Цей процес проходить кілька стадій, що є прямим відображенням процесу формування самосвідомості особистості.

На 1 стадії (4-11 років) визначальним фактором професійної орієнтації дитини є його фантазії. Доцільним є заняття по розвитку уяви за допомогою малювання, ліплення, конструювання і т.д. У цей момент розвитку необхідні організація і проведення комплексних занять по формуванню особистості через світ фантазії дитини.

На 2 стадії (11 -14 років) важливим аспектом у професійній орієнтації дитини є його інтереси. Ця стадія зв'язана вже з реальними пробами власних можливостей, з активною цілеспрямованою діяльністю в пізнанні навколишнього середовища і самопізнанні. Не менш складним є випадок, коли в силу сімейних чи традицій чекань, що сформувалися в батьків, у відношенні професійної майбутньої дитини до моменту вибору професії ні в батьків, ні в підлітків не існує проблем у цьому питанні. Звичайно в таких випадках говорять: «У нас у родині всі юристи»; «Я не стала лікарем, хоча і мріяла про це все життя, нехай дочка ним буде». Безумовно, і традиції родини, і ранні успіхи дитини в якійсь області — вагомі аргументи у виборі конкретної професії, але це лише аргументи, що мають тим більше ваги, чим повніше, активніше включення підлітка в діяльність, сполучену з майбутньою професією, чим критичні оцінка його можливостей і домагань.

Для старших класів, що навчаються, доцільно орієнтоватися на профорієнтаційне самовизначення учнів.

Виходячи з перерахованих проблем, мабуть, що психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення підлітка одна з найважливіших задач навчально-виховного процесу.

Важливим моментом для формування адекватної інформаційної моделі проблемної ситуації, що виникає в зв'язку з вибором професії, є формування повноцінної орієнтованої основи для вибору професії. Найчастіше на питання про те, як можна класифікувати професії, підлітки виділяють лише тільки професії розумової і фізичної праці. Відправним моментом для формування повноцінної орієнтованої основи аналізу професії є класифікація професій, запропонована Е. А. Климовим.

Першою підставою, чи істотною ознакою, професійної діяльності вважають предмет праці, тобто те, на що спрямовано діяльність людини. У зв'язку з цим виділяють п'ять типів професій.

I. Професії типу «людина — природа». Предмет праці — рослини, тварини, мікроорганізми; це — біономічні професії.

II. Професії типу «людина — техніка». Предмет праці — технічні системи, речовинні об'єкти, матеріали, види енергії; це — технономічні професії.

III. Професії типу«людина — людина». Предмет праці — групи, колективи, люди; це — соціономічні професії.

IV. Професії типу «людина — знак». Предмет праці — умовні знаки, коди, природні мови; це — сигнономічні професії.

V. Професії типу «людина — художній образ». Предмет праці — художні образи; це — артономічні професії.

Професії можуть розрізнятися в залежності від умов праці. За цією ознакою виділяють чотири групи професій: професії, представники яких трудяться в звичайних побутових умовах; праця на відкритому повітрі; праця в незвичайних умовах (у гарячих цехах, на висоті, під землею); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я людей, матеріальні цінності.

Можливе виділення і груп професій у залежності від характеристики знарядь праці. У зв'язку з цим виділяють професії ручної праці, машинно-ручної праці, з використанням автоматизованих і автоматичних систем, професії з перевагою функціональних знарядь праці.

Знайомство учнів, викладачів, батьків із професіями дозволяє їм із усією повнотою освоювати інформацію щодо процесу праці в кожній професії.
З врахування цього можливе більш точне формулювання загальних вимог підлітка до майбутньої професії, а також своєрідна прикидка власних можливостей у зв'язку з вимогами, пропонованими різними групами професій до людини.

Різноманітна інформація, зібрана учнем, про різні аспекти трудової діяльності дозволяє підліткам і їхнім вихователям виявити, краще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бажанню — досить складний і тривалий процес. При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.

При побудові планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати підлітків на глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них реалістичні чекання у відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на різних етапах професійного становлення. Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.

Зразкова схема вивчення обраної професії по аспектах:

1. Загальні зведення про професію:

- значення і поширення професії на ринку праці;

- перспективи розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.

2. Характеристика процесу праці:

- сфера (область) діяльності;

- основні професійні обов'язки фахівця, робочі операції;

- робоча поза, засоби праці, пристосування, інструменти.

Проаналізувавши все вищевикладене та зважаючи на складність розглянутих понять, можна з впевненістю сказати: для того, щоб підліток правильно і усвідомлено вибрав професію, котра б відповідала суспільним і особистісним потребам, визначив свою професійну позицію, йому необхідна кваліфікована допомога. А саме: розумне психолого-педагогічне втручання, професійне консультування та послідовне проведення профорієнтаційної роботи.

Навчання й праця повинні нести задоволення від подолання труднощів і досягнення мети, радість формування себе як професіонала. Коли вимоги професії й можливості людини збігаються, то професійний шлях не настільки тернистий, а пріоритетами в діяльності стають мотиви творчості. І тоді у світі з'являється особистість, що розсовує горизонти своєї галузі, що визначає шляхи розвитку конкретної сфери суспільної практики на багато десятиліть уперед, і просто щаслива людина. 



Література:

1.Бондарев, В. П. Выбор профессии [Текст] / В.П. Бондарев.- М: 1989.

2.Павлютенкова, Н. Профориентация учащихся [Текст] / Н.Павлютенкова.-Киев: Рад. школа. 1983.

3.Самсонкина, Л. В., Миттельман, Р. И. Воспитывать в труде [Текст] / Л.В.Самсонкина.- Киев: рад. школа. 1988.



4.Федоришин, Б. А. Профконсультационная работа со старшеклассниками. [Текст] / Б.А.Федоришин. - Киев: 1987.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка