Конспекти О. П. Глазова «Рідна мова» (В.І. Новосьолова. Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, 2001 р.) 9 клас Поурочні плани складено



Сторінка1/13
Дата конвертації01.05.2016
Розмір2.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Плани-конспекти О.П. Глазова «Рідна мова» (В.І.Новосьолова. Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, 2001 р.) 9 клас

Поурочні плани складено відповідно до програми для се­редньої загальноосвітньої школи Рідна мова (В. І. Новосьолова, Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, 2001 р.). Посібником перед­бачене використання підручника «Рідна мова» Г. Т. Шелехової, Я. І. Остаф, Л. В. Скуратівського (4 вид.— К.: Освіта, 2001).

КАРТКА 1

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В останньому реченні підкреслити чле­ни речення.

Вітер не вщухав уже кілька днів і море клекотіло пронизли­вою синявою (П. Загребельний). Якісь кораблі даленіли і крилами птиці шуміли (Л. Костенко). Тріщав мороз безжалісний лихий і підіймався буревій сердитий (С. Долгошеєнко). Од ударів кололо­ся небо і дерева надсадно тріщали (І. Немченко). Назавтра сонце устане знову і зійдуть росою отави (М. Овдієнко). Свинцем набряк­ли сиві хмари і сонце зникло якось враз (О. Ісаченко). Десь пли­вуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях (Є. Сарапулова).

КАРТКА 2


Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. У першому реченні підкреслити члени речення.

Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по зем­лі (О. Маковей). Вже останнії айстри одпалали багряно а тебе все мекають і вечір і ранок. Одцвітає черемха і бузок одцвітає (М. Лазарко). Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні (В. Сосюра). Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає (Є. Гуцало). Шепче щось берізка в дуба на плечі й вітер вербам коси ніжно розплі­тає і спадають роси — зоряні дощі (С. Жадан). А може й зараз твориться бурштин але про це ще людям невідомо? (Л. Кос­тенко). Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає (В. Сосю­ра). Сонце поцілувало крижану землю і вона зашарілася проліс­ками (М. Павленко).

КАРТКА З

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В останньому реченні підкреслити чле­ни речення.

Всі чекають чекають свят а життя багате на будні (М. Волощук). Я тулитиму слово до слова і поллється сердечна розмо­ва (І. Кучмай). Дзвенять літа як щире слово а в клопотах згоря­ють дні (Л. Павлів). Мати вносить сорочину а мережка ж — як огонь! (Б. Олійник). Там моїх братів лилася кров і сльози матерів Квітчали сон синовнім домовинам (М. Рильський). Сніги стежки заносять і алеї і не проїхати в них і не пройти (І. Цабієнко). У шумі шин кудись біжать машини і день щебече птицями в садах (В. Со­сюра). Вітер виє і сніг без упину по полях стеле білу рядни­ну (Б. Лепкий). Навколо вітер свище і в небі хмари злі (В. Сосюра).

9 клас мова Урок № 1



Тема. Вступ. Розвиток української мови.

Мета: дати уявлення про періоди розвитку української мови, поінформувати про історичні умови її розвитку; озна­йомити з тенденціями розвитку української мови, зо­крема її лексичного складу, в наші дні; виховувати любов і повагу до української мови як мови державної та мови материнської, виховувати патріотизм; розви­вати увагу, логічне й образне мислення, формувати навички роботи з підручником, збагачувати й уточ­нювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, прокоментувати їх зміст.

Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! (І. Багряний). Мова — золото-пшениця, слів — як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику (С. Ко­валь). Мова — великий скарб, який треба шанувати, берегти і розу­мно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди (К. Крапива).


  1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

  2. Вивчення нового матеріалу.

-ф- Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу за текстом вправи 1.

-ф- Робота з підручником. Колективне виконання вправи 1 (ІІІ, 1).

-ф- Доповнення вчителя.

Мова є чутливою до суспільно-політичного життя її носіїв. Зміни відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі.

Найбільш рухливою в цьому плані є лексика. Учені стверджу­ють, що протягом десятиріччя словниковий склад мови змінюється приблизно на 25 відсотків.

Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. До актив­ного вжитку нині повертаються слова, які через те, що символізу­вали українську сутність, були вилучені з обігу штучно, часто шля­хом відвертих заборон (тризуб, соборність, жовто-блакитний прапор). Із зверненням суспільства до національних традицій хрис­тиянства тому відновлюється конфесійний (церковний) стиль україн­ської мови. Правове утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р., Конституція України 1996 р.) та розширення сфер офіційного використання української мови спри­чинило розвиток офіційно-ділового стилю.

З відходом у небуття радянського способу життя зникає чима­ло слів: колгосп, партком, соцзмагання тощо. Натомість відроджу­ються рідковживані раніше слова: гривня, оберіг, гетьман, довкіл­ля, осоння, часопис. Використовуються слова, які за радянської доби здавалися недоречними й архаїчними. Це, наприклад, звертання (пан, пані, добродій), етикетні формули (Моє шанування! Як Ваша ласка... Слава Ісусу Христу! Бог в поміч! З Богом!) тощо.

Реальність породжує потребу у виникненні нових слів для на­зивання нових об'єктів — предметів, понять, ознак, явищ, відно­шень. Відповідно до властивих українській мові словотворчих мо­делей утворилися й відразу увійшли до активного вживання нові слова: бюджетний, державник, мобільник, приватизація, департи­зація, роздержавлення та ін. Завдяки відкритості українського сус­пільства, розвитку економічних і культурних зв'язків України з державами світу лексика збагатилася запозиченням іншомовних слів (мер, спікер, менеджер, кліп, піцца, факс, хіт). Значно онови­лася термінологічна система багатьох галузей наук (бакалавр, ма­гістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, гімназія, дефолт, ремісія, пролонгація, транш). Цікаво, що чимало профе­сійних слів перейшло до мовлення широкого загалу: бартер, ау­дит, дистриб'ютор, інфляція, субсидія, ліцензія, суборенда.

У мовній ситуації, що склалася на сьогодні в Україні, має зро­стати вживання української мови в усіх без винятку сферах життя. (За Л. Мацько.)

IV. Виконання вправ на закріплення.

-ф- Попереджувальний диктант.

Вказати власне українські (питомі) слова, підкреслити їх. Чому акти­візується вживання питомих слів у сучасному мовленні?

Наш герб — тризуб! Навіки! Не треба нам опіки (В. Самійленко). Любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався оберіг (Л. Костенко). Босоніж стежка пробіжить левадою в городи. Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди! (В. Коломієць). Дивовиж­на краса! Справді неба грайлива яса, мов дівоче убрання святкове (П. Воронько). В любистку й шавлії мене купала мати, леліяла, немов купальський цвіт (Л. Барабаш). Почуте літепло влило в душі стру­мок, жвавішав сам, жвавішав плин думок (М. Самійленко).



Словник. Левада — лука, заплава, пасовисько, сіножать. Яса — тут: світ­ло, сяйво. Шавлія — багаторічна трав'яниста рослина з великими пахучими квітками; настій або відвар з листя рослини, що використо­вується як лікарський засіб. Літепло — тепла вода; тепло, теплота.

-ф- Вибірковий диктант.

Виписати слова іншомовного походження. Пояснити значення випи­саних запозичених слів, при потребі звернувшись до словника. Розкрити переносне значення слова смог у словосполученні словесний смог.

Ой вересню — елегіє душі! Пиши свою мелодію, пиши (К. Бальоха). Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем (М. Риль­ський). Як довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші! «Л. Костенко). Ні, зовсім це не ностальгія, не забаганка, ні, це мрія — пить воду з отчої криниці (Н. Білокриницька). Чи воскреснемо, чи не воскреснемо, — очищаймось від смогу словесного! (В. Вербич). Етимологія дива словесні в чудесних словниках нам розкрива (Д. Білоус).



Словник. Елегія — музичний твір мрійливого, ліричного характеру; вірш, у якому відчутні журливі настрої. Ностальгія — болісна туга за батьківщиною. Смог — густий туман, змішаний з димом, кіптявою, вихлопними газами, що скупчується над великими містами та про­мисловими центрами. Етимологія — розділ науки про мову, що вивчає походження слів.

-ф- Розподільний диктант.

Застарілі слова та нові слова (неологізми) записати в дві колонки. Які з-поміж записаних слів є запозиченими?

Тест, перст, ратай, іміджмейкер, піїт, кіборг, корогва, топ-модель, ладо, віче, брифінг.

-ф- Пояснювальний диктант.

Мова росте разом із душею народу (І. Франко). Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові (Н. Гуменюк). Мова наша — біль­ше, аніж мова. Щось хотіла висловить природа нашою появою на світ (В. Базилевський). Гарантією успішного розвитку української літературної мови може бути тільки справжня державність україн­ського народу (Л. Мацько). Коли мовиш, як належить, слово чис­те, мов роса. І від тебе теж залежить мови рідної краса (Д. Білоус). І назло всім підступним, пихатим, український словник роз­квітав — як з маленької глинянки-хати той будинок міцнів, вирос­тав (Г. Гуржій). Мова, наша мова — літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість (Ю. Рибчинський). У слова свої закони вічно мінливого руху, слово — клітина мислі, артерія сили духу (П. Воронько). І кожна думка, слово, звук національним скарбом стануть (Б. Дегтярьов). Оті слова — одвічне царство мови, що вижила й узориться тепер. Вона звучить магічно, як Бетховен, в устах братів по крові і сестер. У ній усе: діброви й верболози, Дніпра і Ворскли витканий атлас, козацька доблесть і кріпацькі сльози, ще й дума та, що вистраждав Тарас. І ти — моя сподвижниця і слава, мечі і струни, правда і терни від київського князя Ярослава до нашої стрімкої бистрини. (Д. Луценко.)



Словник.Сподвижник — соратник; той хто разом із кимось бере участь у важливій і відповідальній справі.

-ф- Навчальний диктант.

Пояснити значення виділених слів.

Українська мова — це море, в якого немає дна і берегів, яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні. Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться неологізми, бо вона не бажає носити на собі мунди­ра канонічності, отже, має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з'єднує в собі пласти архаїчні й модерні, вбирає слова інтер­національні, а водночас не втрачає й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона — душа моєї нації (77 слів) (За В. Шевчуком.)



Словник. Неологізм — нове слово, яке ще не стало звичним для мовців. Канонічність — узаконеність, визнання чогось обов'язковим, незмін­ним. Перспектива — вид у далечінь; перен. майбутнє. Архаїчний — застарілий. Модерний — новітній, осучаснений. Питомий — рідний.

  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Вправа 1 (І).

Урок № 2


Тема. Частини мови, їх основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Мета: повторити вивчене про частини мови, закріпити вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматич­ні ознаки; виховувати любов до природи рідного краю; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну гра­мотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам'ять.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання.

-ф- Бесіда за питаннями, поданими у вправі 1 (III).

-ф- Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з них вказати питоме українське слово та слово запозичене. Чи розвивається українська мова в наш час? Свою думку обґрунтувати. Підкреслити в реченні члени речення та розібрати слова за частинами мови. Який розділ мовознавчої науки вивчає речення і члени речення, а який — частини мови?

Не жив би я без України, без Ворскли чистих ніжних плес. У мо­ву рідну я щоднини вслухаюсь, чую в ній прогрес (М. Волощук).

Сумує за літньою звабою розоране поле навколо, чорніє в сте­пу за левадою старенький вітряк, як некролог (Д. Луценко).



Словник. Плесо — спокійна, чиста водна гладінь. Прогрес (лат). — розвиток, перехід від нижчого до вищого, досконалішого стану. Левада — лука, оболонь, заплава, сіножать, пасовисько. Некролог — стаття в пресі з приводу чиєїсь смерті.

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. Повторення ключових питань теми.

-ф- Бесіда. Запитання для бесіди.

За якими ознаками слова поділяються на частини мови? Який розділ науки про мову вивчає частини мови? У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службо­вими частинами мови? Назвати самостійні частини мови та служ­бові частини мови. Які частини мови не змінюються? У чому особливість вигуків?

-ф- Робота з підручником.

Опрацювання таблиці «Частини мови» (с. 229).



IV. Виконання вправ на повторення.

-ф- Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення.

Визначити, якою частиною мови є кожне слово. Назвати самостійні та службові частини мови.

Як намистини, диво калинове — частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? (Д. Біло­ус). Коли мене відчай зігнув у підкову, коли вже здалося, що сил немає, іменник за руку узяв дієслово, і я прочитав: «Життя три­ває» (С. Павленко).

-ф- Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному з речень назвати самостійні та службо­ві частини мови. Пояснити, у чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови. Якою частиною мови є виділене слово?

Журавлі лишають гнізда, холодком дихнули хмари (Б. Олій­ник). Зажурився на гнізді останній лелека, десь і він уже зібрався у краї далекі (Л, Климчук). Над ланами, гей, над ланами проліта­ли гуси клинами (А. Качан). Перепілка скаче боса і чогось печально просить: «Підпа-дьом» (К. Дужа). О дикі гуси! Ваш політ колись мене погнав у світ (В. Незвал). Он іволги грають на флейтах, сховавшись на сивій вербі (Б. Дегтярьов).

-ф- Вибірковий диктант.

Виписати числівники.

Офіційною мовою Англії впродовж шести століть була фран­цузька. Найбільша в світі абетка — камбоджійська: у ній 74 лі­тери. 97 відсотків людей, узявши нову ручку, найперше пишуть власне ім'я. (З журналу.)

Іван Франко — автор шести тисяч творів. Відоме п'ятдесятитомне видання його спадщини — лише третина доробку вченого.

Прозаїк, поет, драматург, критик, історик і філософ, Франко був видатним діячем в українському суспільному житті останньої чвер­ті дев'ятнадцятого — початку двадцятого століття.

Ми лише тепер усвідомлюємо, що означає в цивілізованому сві­ті знання іноземних мов. А І. Франко знав їх чотирнадцять. Без книж­ки під пахвою його рідко коли можна було зустріти. Попри нестатки, він зібрав велику власну бібліотеку, в якій найбільше книжок було з літературознавства (1300), історії (1200), фольклору (750). (За В. Бурбаном.)

-ф- Попереджувальний диктант.

У першому реченні підкреслити члени речення і вказати частини мови. Виділені слова усно розібрати як частини мови (за схемами, поданими на с. 246—247 підручника).

Ти мала димний і сосновий смак, моя п'ятнадцята, прекрас­на осінь! (О. Теліга). Осінь віхолою рудою наліта з чотирьох до­ріг (М. Самійленко). Ослабли струни сонячного літа, беруть від­пустки вже птахи-музики, допоки знов до них прилине квітень — нових пісень весняних композитор (М. Косякевич). Згасає осінь, посмутніли клени у верховітті жовтому лісів. Вже не звучить сим­фонія натхненна пташиних неповторних голосів (І. Турчин). Вере­сня перші дні, сповнені супокою, чинно пливуть в човні осінню чи рікою (Т. Сергійчук). Вітрів узявши довгі мітли, осінні дні по світу йдуть, змітають золото зі світу, у білий світ його метуть (Є. Гуцало).

-ф- Диктант із коментуванням.

Назвати вжиті в записаних реченнях іменники, прикметники, займе­нники. Назвати дієслова та прислівники. Особливими формами якої части­ни мови є виділені слова?

Неба в'яне просинь, і мете, мете жовтокоса осінь листя золо­те (В. Сосюра). Верба, задивлена у воду, милується на власну вро­ду (М. Луків). Піднявши на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе (А. Качан). Тріпоче сокір, сріблом потемнілим зні­маючись у вогку височінь (М. Рильський).


  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Вправа 5 (переписати, у реченнях першого абзацу визначити й надписати, якою частиною мови є кожне зі слів).

Урок № З


Тема. Основні правила правопису.

Мета: повторити вивчене про типи орфограм, удосконалювати вміння визначати в словах орфограми й обґрун­товувати відповідним орфографічним правилом ви­бір написання; виховувати любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, пам'ять, логічне й образ­не мислення, емоційну сферу, формувати вміння й на­вички роботи з таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок повторення.

Обладнання: таблиця, підручник

ХІД УРОКУ

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. Повторення ключових питань теми.

-ф- Бесіда. Запитання для бесіди.

Що є предметом вивчення орфографії? Який зв'язок існує між орфографією й орфоепією? Що вивчає орфоепія? Що таке орфогра­ма? Які ви знаєте види орфограм? Навести приклади слів з буквеними й небуквеними орфограмами.

-ф- Робота з таблицею.

Орфограми буквені

Орфограми небуквені

Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіан­тів за умови однакової вимови.

Наприклад: веселка (орфограма: букви е-и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів); боротьба (орфограма: букви, що позначають звуки, які уподібню­ються); сказати (орфограма: букви з-с у префіксах з-(с-).



Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів.

Наприклад: нехтувати (орфо­грама: не з дієсловами); здоро­в'я(орфограма: апостроф); синьо-жовтий, зорепад, пів-Києва (орфограма: написання разом, через дефіс складних слів); проф., доц. (орфограма: скорочення слів).




III. Виконання вправна повторення.

-ф- Словниковий диктант. У кожному слові визначити орфограми, вказати орфограми буквені й небуквені. Слова з двома орфограмами підкреслити.

Висота, берег, відлуння, туманний, м'ята, синь, Львів, усмі­хається, переливається, премилий, приєднатися, з'єднання, прір­ва, розмаїтий, безстрашний, беззмістовний, блакитний, водограй, животворний, яскраво-бірюзовий, пів-Ялти, пів'ялини, проф. Яко-венко, директор, імідж, ієрогліф, настурція, інвестиція, сузір'я Галактика, Чумацький Шлях.

Словник. Настурція — декоративна рослина; нагідки. Імідж — образ людини, уявлення інших про неї, інколи створюване цілеспрямова­но. Інвестиція — довготермінове вкладення капіталу (коштів) у пев­ну справу, підприємство.

-ф- Робота біля дошки. Записати речення, виділити в словах орфограми. Вказати орфограми буквені й небуквені.

Яка прекрасна й невблаганна осінь переступає в шурхоті яс­нім! (О. Омельченко). Свій жовтий килим стелить листопад (Д. Пав-личко). У світі пречистім берізка співатиме листом барвистим (Л. Білозерська). Старий вишняк лякливо коло хати закутався в баг­ряно-сизий плед (Д. Луценко). Леліє далина безмежна, золо­та (А. Турчинська). Гомоніла пуща лунко, стоголосо, зелено-пу­рпурні розчесали коси сосни вікові (Д. Фальківський). Вересень з вітром осіннім стрівся у полі мені, став пригощати насінням, яблук приніс в пелені (П. Воронько).

Луками в травах м'яких тихо ніч синьоока бродила, тихо всти­лаючи лан (М. Богданович). Навстіж вікна мої розчиніть! (Є. Гон­чаренко). А хижа ніч регоче страхітливо беззубим ротом, прірвами очей (І. Немченко). Гірчить вечірнє сонце полином (Є. Гуцало). Приліг вітрець на березі під шелест лепехи (К. Дужа). Село присіло у сади зелені, висока голубінь не має меж (А. Горбівненко). Забри­ніло сонце в блискучих розломах хмар (В. Захарченко). Сонце в сонних лісах вії ніжно відкрило, а відлуння в горах день новий розбудило (П. Кубаєвич). Розкрило сонце білу парасоль, хмарки розпустять пелюстки-лілеї (Т. Бартош). В небуття пішло минуле, в прірву над обривом (В. Лагода).

І ніжно горнеться до мене крило вербиченьки зелене (К. Лесьєв- Лесь). Притулюся щокою до щоки вересневого сонця і згадаю матір свою (Є. Гуцало). Пелюстками тягнуться до сонця, п'ють росу довірливі ромашки (П. Кубаєвич). Сплелись кульбабки у віночки оба­біч в'їжджених доріг. У хризантемах серце б'ється давноминулих літніх днів (С. Назарик). Медвяно пахнуть абрикоси (Ю. Кравченко). Ця вулиця із юності моєї рясніє вітом липових алей (П. Кубаєвич). Тут під ранніми зорями слався туман (М. Волощук). На березі жит­тя мільйон Асоль своїх чекають капітанів Греїв (Т. Бартош).

-ф- Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограми.

А я без тебе, земле, безпорадний (Т. Вишталюк). Україно, Україно! Лелечатами по світу розлетілись твої діти. Дуже тяжко на чужині приживатися мені! (М. Волощак). Вперед, мій брате-коню, в путь! Ми совістю братів приречені на волю! (В. Вербич). Солоспів материнської мови! О, тобі я не зрадив ніде (Д. Кремінь). Україно моя! Все життя прихилю до твоєї краси чарівної (Ю. Воропай).

-ф- Диктант із коментуванням. Позначити в словах орфограми.

Над озерцем журавель споважніло в академічній задумі сту­пав (Б. Олійник). Останні вже дукатики береза на пальцях лічить, літу віддає (Л. Костенко). Зсушив, зв'ялив, оббив вже лист злий вітер-недосвіт (Р. Берне). Теплий ще вересень дивну мережку зло­том червоним на листі заплів, злотом посипав і трави, і стежку, пахом осіннім сади напоїв (С. Черкасенко). Сонце скотилося на поле. З долини прилетів теплий вітерець, зашелестів важкими, воло­гими стеблами пшениці. Синій вечір прибився з поля на подвір'я і притулився до яблунь перепочити. Перепілки гукали зі степу, та вечір кволо шелестів листям і пестливо тягнув до вікон сірі кри­ла (В. Добрянський). Шістнадцять кіс дзвенять, гудуть, густі жита кладуть (П. Воронько).

-ф- Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограми.

Рвет..ся осінь руками кр..вавими до далекого сон..чка лю­бого; кров на шатах пр..пишних шарієт..ся, оксамит і парну зал..ва. Рветься осінь. Терни невидимії їй все тіло поранили, змучили, а вона ро..пачливо всміха..т..ся: «Сонце, сон..чко, глянь, я сміюсь!» (Леся Українка).

-ф- Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження та похідні від них, позна­чити в кожному орфограму.

Душі моєї хроніка ще досі не написана, під звуки фісгармонії в ній думка заколисана (Т. Уєвич). Душа теж потребує ванни, коли є в вас душа, одначе (І. Драч). Є в мене дні сентиментальні, коли посумувать охота, щось почитати старосвітське — чи Діккенса, чи Вальтер Скотта, чудні ввижаються пригоди, якісь романи, втечі, змо­ви, мандрівка довга в диліжансі і незнайомки загадкові (Ю. Тувім). А Марк Твен, а Гюго, Карамзин, а Шекспіра дзвінкі сонети... Я — полтавець, Вкраїни син, але рідний я син і планети (Д. Луце-ко). Ідилія? Кажіть. Архаїка? Не треба. У закутку душі хай буде трохи сад. Вже дожились — забули колір неба... (Л. Костенко). Мене в житті також не тішив штиль, не падала з висот небесна манна (Д. Луценко). Вечірнє сонце ткало лукам шати, дощ іскор дзвінко брязкав по корі, і, мов на флейтах апасіонато, акорд блаки­ті блимнув угорі (О. Фішер).

Словник. Фісгармонія — пневматичний клавішний музичний інструмент, за формою схожий на піаніно, а за звучанням — на орган. Сенти­ментальний — надмірно чутливий, емоційний. Ідилія — життя, що проходить у злагоді, без сварок, у безтурботності. Архаїка — давнина. Апасіонато — музичний термін, що означає: пристрасно, натхненно. Акорд — сполучення різних за висотою тонів, що сприй­маються в звуковій єдності.


  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Переписати речення, подані у вправі 8, позначити в словах орфограми.

Уроки № 4—5

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка