Конспект уроку з історії України 8 клас за темою: «Україна в подіях Північної війни»



Скачати 172.73 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір172.73 Kb.
Конспект уроку
з історії України 8 клас
за темою:
«Україна в подіях Північної війни».


Мета: охарактеризувати перебіг Північної війни та участь у ній України; з’ясувати причини повстання І. Мазепи проти московського царя; проаналізувати акції російського царя проти українців; визначити наслідки Полтавської битви для українських земель; визначити роль і місце І. Мазепи в історії України.

Очікувані результати: учні зможуть: визначити, яке місце відігравала Україна в подіях Північної війни; пояснювати причини повстання І. Мазепи проти московського царя; аналізувати зміст українсько-шведського договору; визначати наслідки Полтавської битви для України; оцінювати діяльність українського гетьмана та старшини в боротьбі за відновлення державних прав; визначати хронологічну послідовність основних подій; розвивати вміння давати характеристику історичних осіб, визначати їх місце в історії України, удосконалити навички роботи з історичними джерелами, уміння вести дискусію, висловлювати власну точку зору та аргументувати її.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: Північна війна, Полтавська битва.

Персоналії: Іван Мазепа, Станіслав Лещинський, Карл ХІІ, Петро І.

Дати: 1700—1712 рр. — Північна війна, 1708 р. — перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ, зруйнування російськими військами Батурина, обрання гетьманом І. Скоропадського, 1709 р. — зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі, 8 липня 1709 р. — Полтавська битва.

I. Організаційна частина

II. Перевірка домашнього завдання

Проводиться шляхом усного опитування учнів.



III. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Назвіть основні заходи політики І. Мазепи до 1708 р.



ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Гетьманщина в умовах Північної війни

Розповідь учителя

На початку XVIII ст. у відносинах із російським царем з’являється напруженість. У 1700 р. вибухнула Північна війна. У виснажливій боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали московський цар Петро І і 18-річний король Швеції Карл XII — обдарований полководець, але невдалий політик. Зазнавши ряд катастрофічних поразок на початку війни, Петро І, палкий прихильник західних звичаїв, вирішує модернізувати армію, управління державою й суспільство взагалі. Значно зміцнювалася централізована влада, пильніше контролювалися всі галузі життя, скасовувалися також «застарілі звичаї». У межах цієї політики під загрозу потрапляла гарантована в 1654 р. традиційна автономія Гетьманщини.

Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. Замість того щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, татар і турків — українці тепер були змушені битися зі шведськими арміями в далекій Лівонії, Литві чи Центральній Польщі. Регулярно їх полки поверталися з півночі, зазнавши втрат, що сягали 50, 60 та навіть 70 % складу. Коли, намагаючись узгодити дії своїх військ, Петро І поставив на чолі козацьких полків московських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Чужоземні офіцери з презирством ставилися до козацького війська, яке вважали гіршим і часто використовували просто як гарматне м’ясо. Коли поповзли чутки про наміри Петра І реорганізувати козаків, старшина, становище якої було пов’язане з військовими посадами, занепокоїлася.

Війна викликала незадоволення й серед українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися московські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. «Звідусіль,— писав цареві Мазепа, — я отримую скарги на свавілля московських військ». Навіть гетьман став відчувати загрозу, коли поширилися чутки про наміри царя замінити його чужоземним генералом чи московським вельможею.

(Далі за допомогою таблиці вчитель характеризує перебіг Північної війни та участь у ній України.)

Україна в подіях Північної війни 1700—1721 рр.

Північна війна — війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія, Росія) проти Швеції

Мета Росії

Здобуття виходу до Балтійського моря та приєднання прибалтійської території

Основні воєнні дії Північної війни

Дата

Подія

Результати й наслідки

1700 р.

Битва під Нарвою між Росією та Швецією

Швеція здобула перемогу

Поразка під Нарвою змусила російського царя Петра І переозброїти і реформувати армію



1702 р.

Швеція ввела війська в Польщу та окупувала Велике князівство Литовське

У Речі Посполитій з’явилося два королі: Август ІІ, союзник Росії, та Станіслав Лещинський, обраний після шведського вторгнення.

Лещинський підписав зі шведами антиросійську угоду



1701—1704 рр.

Росія завдала Швеції поразки і приєднала Північну Прибалтику з Нарвою і Тарту, землі уздовж течії р. Неви, Іжорські землі

Тимчасове припинення активних воєнних дій

1708 р.

Розгром шведської армії під Лісною російськими військами

Великі втрати шведського війська.

Шведська армія зупиняється на зимові квартири.

Партизанська війна українського населення проти шведів


Участь України в Північній війні

Козацькі полки приєдналися до російської армії під командуванням російських генералів і воювали в Прибалтиці, Пскові, Білорусі, обороняли Львів.

На території України було побудовано чимало укріплень, у тому числі Київську фортецю на Печерську.

Постачання харчів, фуражу, коней, волів для російської армії, що викликало масове незадоволення українців


2. Перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ

Розповідь учителя

Загальне невдоволення підштовхнуло І. Мазепу шукати іншого покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, І. Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. Російський цар, чекаючи на наступ шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш».

Після того як Мазепа переконався в тому, що Петро І нищить основи української державності, він вирішив скористатися умовами, що склалися в результаті Північної війни для розв’язання державницьких проблем іншим шляхом. Петро І порушив зобов’язання захищати Україну від ненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов’язаним зберігати вірність цареві. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., коли Карл XII, який рушив на Москву, завернув в Україну, І. Мазепа в надії запобігти спустошенню свого краю перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тис. козаків і деякі члени старшини.

Робота з історичним джерелом

Із Маніфесту до українського війська й народу

Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху до себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що наблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірну, а ми між ними є точка, або ціль усього нещастя. <…> Моє міркування, чуже всім пристрастям і шкідливим для душі замірам, є таке: коли Король Шведський, завше непереможний, якого вся Європа поважає і боїться, подолає Царя Російського і зруйнує царство його, то ми, із волі переможця, неминуче причислені будемо до Польщі й віддані в рабство Полякам. <…> І вже тут нема й не буде місця договорам про наші права та привілеї. <…> А як допустити Царя Російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од самого Царя того; бо ви бачите, що <…> прибравши собі владу необмежену, карає народ той свавільно, і не тільки свобода та добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці Царській. <…> Отже, зостається нам, Братіє, із видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше. <…> Бачився я з обома воюючими Королями, Шведським і Польським, і все вміння своє вжив перед ними, щоб переконати першого про проекцію і милість отчизні нашій од військових напастей та руйнацій у майбутній на неї навалі. <…> Для всіх же воюючих військ виставляти ми повинні за плату провіант і фураж, у кількості можливій без власного зубожіння нашого; а при майбутньому загальному замиренні всіх воюючих держав вирішено поставити країну нашу в той стан держав, у якому вона була перед володінням Польським, із своїми природними Князями та з усіма колишніми правами й привілеями, що вільну націю означають. Поручитися за теє взялися найперші в Європі держави: Франція і Німеччина. <…> І ми тепер уважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас од рабства та зневаги і поновити на найвищому ступені свободи та самодержавства.

1. Коли та за яких умов було укладено українсько-шведський союз?

2. Чим керувався І. Мазепа під час його укладення?

3. Як він обґрунтовує свій вибір на користь Швеції?

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть основні умови українсько-шведського договору.



Мій конспект

Перехід Івана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ

За умови перемоги Росії та її союзника короля Речі Посполитої Августа ІІ Правобережна Україна відійшла б Польщі, а збереження автономії Гетьманщини було б сумнівним; у разі ж перемоги шведського короля Карла ХІІ та його прибічника поляка Станіслава Лещинського вся Україна могла повернутися до Польщі; Мазепа зважив ці варіанти і ще в 1703 р. розпочав таємні переговори зі С. Лещинським.

Початок 1708 р. — укладення тристороннього українсько-польсько-шведського договору, за яким Україна входила до складу Речі Посполитої як рівноправний член федерації; гарантом дотримання угоди виступав шведський король.

Донос старшини царю про таємні контакти Мазепи зі шведами, але Петро І не повірив; більше того, донощиків (полтавського полковника З. Іскру та генерального суддю В. Кочубея) піддали тортурам і стратили.

1708 р. — укладення І. Мазепою військового договору зі шведським королем Карлом ХІІ, згідно з яким: 1) шведська армія обороняє Україну; 2) старшина і гетьман зберігають свої права та вольності; 3) І. Мазепа стає довічним гетьманом, або князем України; 4) на час війни шведи могли розміщуватися в таких українських містах: Стародубі, Гадячі, Полтаві, Батурині,

Поразка Карла ХІІ під час наступу на Москву.

Жовтень 1798 р. — шведські війська перейшли на територію Гетьманщини, де сподівалися перезимувати; таким чином, Україна перетворювалася на арену воєнних дій, чого прагнув уникнути І. Мазепа.

28 жовтня 1708 р. — Мазепа, вірна йому старшина та 4 тис. козаків приєдналися до війська Карла ХІІ.

Весна 1709 р. — приєднання до них запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

Більшість українців не підтримали І. Мазепу, оскільки:

через свою соціальну політику та тривалу лояльність до Москви гетьман не мав широкої підтримки населення;

договір зі Швецією був незрозумілим і неочікуваним: І. Мазепа не встиг провести агітацію, тому шведів сприймали як окупантів;

ізоляція І. Мазепи завдяки рішучим заходам Петра І;

побоювання розправи з боку російського війська.



Завдання

Укажіть положення, що містилися в україно-шведському договорі 1708 р.

1) Україна входить до Швеції на правах автономії

2) Українське князівство має бути незалежною вільною державою

3) Україна претендує на західноукраїнські землі, що входили до Речі Посполитої

4) шведський король зобов’язаний надавати допомогу Україні на прохання гетьмана

5) шведський король стає українським князем

6) шведські війська розташовуються у Стародубі, Мглині, Батурині, Полтаві, Гадячі



Відповідь: 2, 4, 6.

Проблемне завдання

Поміркуйте, чому запорожці, незважаючи на протистояння з І. Мазепою, підтримали його.



3. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців

Робота з художнім твором

Із народної пісні

А в городі Батурині


Мужиків та жінок
Упень сікли та рубали,
Церкви палили, святії ікони
Ногами топтали.

1. Визначте подію, змальовану в пісні.

2. Назвіть причини цієї події.

3. За чиїм наказом було зруйновано Батурин?

4. Дайте оцінку дій російської влади.

Робота з додатковою літературою

М. Аркас про зруйнування Батурина

30 жовтня у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!». Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полку, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти у Батуринський замок. Через цю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю, спалив її.

Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин... закували у кайдани і повезли до Глухова. ... Привезених у Глухів старшин мордували і колесували.

1. Що з наведеного документа ви дізналися про зруйнування гетьманської столиці?

2. Яку мету мав Петро І, знищуючи Батурин?

Робота з історичними джерелами

Із козацького літопису

Те учинилося у нас в Січі, що по присязі Галагановій і Московській нашому товаристві голови луплено, шию до плахи рубано, вішано й інші тиранські смерті завдано, яких і за древніх мучителів не було: мертвих з гробів не тільки козаків, але й ченців викопувано, голови їм відрубано, шкуру здирано і вішано.



Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі

...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край.

1. Коли відбулися названі події? (У 1708 р.)

2. Хто такий згаданий у тексті Галаган?

3. Назвіть причини розправи Москви над запорожцями.

4. Що з наведених джерел ви дізналися про зруйнування Запорозької Січі?



4. Полтавська битва

Розповідь учителя

(Ілюстрацією до розповіді є репродукція картини Д. Мартена «Полтавська битва», 1726 р.)

Протягом осені, зими й весни 1708—1709 рр. військові сили суперників маневрували, прагнучи знайти для себе стратегічно вигідні позиції та заручитися підтримкою українського населення.

На початку травня 1709 р. шведські війська здійснили спробу штурмом здобути Полтаву, але невдача змусила їх стати до тривалої облоги міста. Уперта оборона міста московським гарнізоном надовго скувала головні сили Карла XII та завдала їм значних втрат (понад 6 тис. солдатів було вбито). Це дало можливість московському командуванню зосередити сили й підготуватися до генерального бою, який Петро І планував провести 29 червня (10 липня) 1709 р. Царські війська збудували укріплений табір, підступи до якого охороняли шість поперечних та чотири поздовжні редути.

Армія Петра І налічувала 42,5 тис. солдатів та 102 гармати. Крім того, вірне цареві українське козацьке військо гетьмана І. Скоропадського перетинало шведам шлях до відступу в напрямі Дніпра. Шведська армія складалася із 17 тис. солдатів та шести гармат. Гетьманські війська безпосередньої участі в Полтавській битві не брали. Карл XII, дізнавшись про можливість прибуття на допомогу Петру І 40-тисячного війська хана Аюки, вирішив випередити московське командування та першим розпочати битву. Діставши поранення напередодні, король передав командування фельдмаршалу К. Реншільду.

О 5 годині ранку 27 червня (8 липня) 1709 р. шведська піхота розпочала штурм редутів, але була відкинута московською кавалерією. Вступивши в бій, шведська кіннота успішно вела боротьбу з кавалерією противника, але під сильним гарматним вогнем змушена була відступити. За цей час шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але знову нищівний вогонь московської артилерії змусив шведів залишити зайняті позиції. Спроба Карла XII обійти редути з півночі також зазнала невдачі. Навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, і шведи були змушені відступити в напрямку Будищинського лісу. Близько 9 години ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, розпочали рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску та почали залишати поле бою. До 11 години ранку битва закінчилася цілковитою перемогою російського війська.

У Полтавській битві шведи втратили 9234 осіб убитими та 2874 осіб пораненими. У полон потрапили фельдмаршал К. Реншільд, перший міністр Швеції граф Піпер, багато генералів та офіцерів. Втрати московської армії становили 1345 осіб убитими та 3290 осіб пораненими. Залишки шведського війська під командуванням генерала А. Левенгаупта відступили вздовж р. Ворскли в напрямку Дніпра.

Переможцем у Полтавській битві вийшов Петро І, у результаті чого провалилися плани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу. Росія ж забезпечила собі контроль над узбережжям Балтійського моря й почала перетворюватися на могутню європейську державу.



Запитання

1. Що ви дізналися з наведеної інформації про перебіг Полтавської битви?

2. Яким було співвідношення сил у цій битві?

3. Якими були результат і наслідки Полтавської битви?

4. Якими були втрати обох сторін у цьому протистоянні?

5. Як наведена ілюстрація відображає перебіг Полтавської битви?



Мій конспект

Полтавська битва

27 червня 1709 р. — Полтавська битва між шведськими та російськими військами, їй передувала облога Полтави; під час облоги до міста підійшла російська армія, до якої входили й українські військові частини під командуванням С. Палія; битва тривала кілька годин, і ще до полудня шведи були розгромлені; Мазепі й Карлу ХІІ вдалося втекти в турецькі володіння. Козаки, які воювали на боці шведів і потрапили в московський полон, були показово закатовані

Наслідки Полтавської битви

Україна зазнала значних людських та матеріальних втрат.

Почалася ліквідація царським урядом Гетьманщини



Робота з картою

Покажіть на карті (в атласі) місце Полтавської битви.



Розповідь учителя

Поблизу Переволочної Карл XII у супроводі, зокрема, генерал-лейтенанта А. Юленкрука, а також І. Мазепа, К. Гордієнко та ще близько 50 старшин, разом із загонами шведів та козаків (усього близько 3000 осіб) переправилися через Дніпро й відійшли в турецькі володіння. 30 червня (11 липня) 1709 р. армія А. Левенгаупта (16 тис. осіб) у районі Переволочної була оточена калмицькою кіннотою під командуванням О. Меншикова і здалася в полон. Втікаючи після поразки від переслідування російської кінноти, І. Мазепа та Карл XII знайшли притулок у Молдавії, що належала Османській імперії.



Завдання

Поміркуйте, якими були наслідки поразки під Полтавою для українського суспільства.



Творче завдання

1. Якби ви були сучасником Полтавської битви, на чиєму боці ви б воювали? Чому?



Завдання

Укажіть, що з переліченого має відношення до Полтавської битви.

1) шведській армії не вдалося взяти Полтаву

2) Карл ХІІ мав союзником українського гетьмана І. Мазепу

3) битва закінчилася поразкою Петра І

4) українці, що воювали на боці шведів, отримали від Петра І амністію

5) Мазепа з прибічниками втекли до Молдавії

6) Мазепу взяли в полон російські війська



Відповідь: 1, 2, 5.

5. Гетьман І. Мазепа в історії України

Суперечлива думка

Оцінки діяльності І. Мазепи є діаметрально протилежними:



Є. Маланюк: «Це був досвідчений державний муж, зручний політик, досконалий дипломат, а головне, старий, із великою практикою воєначальник і полководець, який… умів мислити стратегічно і стратегічно передбачати».

О. Васильєва: «Зрадник залишався зрадником до самої своєї смерті».

1. Яка з наведених оцінок, на вашу думку, більше відповідає історичній дійсності?

2. Дайте власну оцінку діяльності І. Мазепи. Визначте його місце та роль в історії України.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання.

Дайте ствердну або заперечну відповідь.

1 . Північна війна почалася у 1703 р.

2. Північна війна відповідала інтересам України.

3. Польський король Август був союзником Швеції.

4. У шведсько-російській війні І. Мазепа зробив ставку на Швецію.

5. І. Мазепа боровся за збереження автономії України.

6. Російські війська зруйнували Січ на о. Хортиця.

7. І 8. У 1708 р. гетьманом України став І. Скоропадський.

8. Результатом Полтавської битви був крах планів гетьмана І. Мазепи..

9. Мазепа загинув у Полтавській битві.

Творче завдання.

Демонструю зображення пам'ятника І.Мазепі у Києві. Пам'ятник зображує голуба, який злітає на кулі, яка обрамлена рельєфами соборів і церков, побудованих на кошти гетьмана Мазепи. Голуб складається з двох частин, сполучених в районі дзьоба, що символізує єдність Лівобережної і Правобережної України. Хвіст голуба складається з двох половинок і обвиває кулю і церкви Мазепи. Вся композиція встановлена на гранітний постамент і обертається довкола своєї осі. Запитання: чому на вашу думку автор пам'ятника зробив його так, що він може повертатися в різні сторони? Що він хотів цим підкреслити?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника.

2. Вивчити дати.

3. Написати твір – роздум “ Іван Мазепа: патріот чи зрадник”



http://msmb.org.ua/pic/3/mazepa-portret.jpg

Іван Мазепа


http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/4/4e/vid_na_ulitsu_ivana_mazepa.jpg/800px-vid_na_ulitsu_ivana_mazepa.jpg

Пам'ятник Івану Мазепі в Києві


Полтавська битва. Д.Мартен
http://topwar.ru/uploads/posts/2012-03/1332445038_martens_poltava.jpg



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка