Конспект лекцій з дисципліни «Оподаткування підприємств»



Сторінка3/12
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

1.4 Класифікація податків й об’єктів оподаткування


Сукупність об’єктів оподаткування можна розподілити таким чином:

    1. Доход (прибуток, заробітна плата).

    2. Майно (нерухомість, предмети розкоші і т.п.).

    3. Передача майна (спадщина, дарування, угоди купівлі-продажу).

    4. Споживання (споживчі товари, послуги).

    5. Ввіз і вивіз товарів за кордон.

Студент має навести приклади конкретних податків відносно названих об’єктів, виходячи з вітчизняної історії оподаткування, а також інших держав.

Залежно від ознак угрупування податки класифікуються таким чином:



  1. За співвідношенням ставки податку до доходу: пропорційні, прогресивні, регресивні й надзвичайні.

Для пропорційного податку характерна стабільна ставка податку незалежно від величини доходу (податок на прибуток підприємства).

Податок вважається прогресивним, якщо з ростом доходу передбачається збільшення ставки податку (податок на доходи фізичних осіб).

Регресивний податок характеризується зниженням середньої ставки податку в міру зростання доходу. Наприклад, якщо частина доходу відкладається на заощадження, то податок на додану вартість стає регресивним, оскільки частка доходу на сплату податку в ціні товарів споживання буде зменшуватись по відношенню до загальної суми доходу.

Надзвичайні податки встановлюються в особливих випадках: війни, стихійного лиха і т.п. (збір до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення).



  1. За рівнем податкового регулювання: загальнодержавні й місцеві.

Згідно із Законом України «Про систему оподаткування» в редакції від 18 лютого 1997 р., із змінами та доповненнями до загальнодержавних належать такі податки, збори (обов’язкові платежі):

    1. податок на додану вартість;

    2. акцизний збір;

    3. податок на прибуток підприємств;

    4. податок на доходи фізичних осіб;

    5. мито;

    6. державне мито;

    7. податок на нерухоме майно (нерухомість);

    8. плата (податок) за землю;

    9. рентні платежі;

    10. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

    11. податок на промисел;

    12. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

    13. збір за спеціальне використання природних ресурсів;

    14. збір за забруднення навколишнього природного середовища;

    15. збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

    16. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

    17. збір до державного інноваційного фонду;

    18. плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

    19. фіксований сільськогосподарський податок;

    20. збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

    21. єдиний збір у пунктах перетину державного кордону;

    22. збір у вигляді надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію.

    23. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

    24. збір за використання радіочастотного ресурсу України

    25. збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(початковий, регулярний, спеціальний)

Окрім того до державних цільових фондів здійснюються внески:

  1. на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

  2. на загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

  3. на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

До місцевих податків належать:

  1. податок з реклами;

  2. комунальний податок.

До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:

  1. збір за припаркування автотранспорту;

  2. ринковий збір;

  3. збір за видачу ордера на квартиру;

  4. курортний збір;

  5. збір за участь у бігах на іподромі;

  6. збір за виграш на бігах;

  7. збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

  8. збір за право використання місцевої символіки;

  9. збір за право проведення кіно- і телезйомки;

  10. збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

  11. збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

  12. збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

  13. збір з власників собак.

  1. Залежно від економічного впливу на платника податки розподіляються на прямі й непрямі. В основі розподілу на прямі й непрямі лежить теоретична можливість їх перекладання на споживача товарів (робіт, послуг).

Платниками прямих податків є ті юридичні чи фізичні особи, які одержують доходи (прибуток, заробітну плату), володіють майном.

Платниками непрямих податків держава законодавчими актами встановлює осіб, які продають товари (роботи, послуги). На них покладається юридична відповідальність за своєчасну сплату податку. А фактичним платником (носієм податку) є особа, яка споживає товари (роботи, послуги), оскільки сплачує за них ціну, що містить податок (податок на додану вартість, акцизний збір).



  1. За суб’єктами оподаткування: податки для юридичних осіб і податки для фізичних осіб.

Студент повинен розкрити зміст податків четвертої групи, а також навести відповідні приклади.


2. Непряме оподаткування

2.1 Акцизний збір

2.1.1 Нормативна база й сутність податку


  1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. зі змінами й доповненнями (надалі – Декрет).

Разом із декретом акцизний збір регулюється ще рядом законів України і наказами ДПАУ:

  1. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006р. № 398-V;

  2. «Про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввозу товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України» зі змінами, затвердженими наказом ДПАУ від 25.11.2003р;

  3. «Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби» від 15.09.95 р. з наступними змінами;

  4. Закон України «Про ставки акцизного збору на алкогольні напої й тютюнові вироби» від 6.02.96 р. зі змінами;

  5. Закон України «Про ставки акцизного збору й ввізного мита на деякі товари» від 11.07.96 р. з наступними змінами;

  6. Закон України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби і кузови до них» від 24.05.96 р. зі змінами й доповненнями;

  7. Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти по регулюванню ринку автомобілів в Україні» від 7.12.2000 р;

  8. Положення про порядок нарахування, строках сплати й подання розрахунку акцизного збору затверджене Наказами ДПАУ від 19.03.01р., №111 від 24.11.03р., №557, №316 від 07.06.2004 р.

Акцизний збір (далі «АЗ») – це непрямий податок, що є надбавкою до ціни товарів, визначених законом як підакцизні. Як правило, це податок на високорентабельні й монопольні товари. Він є одним із найдавніших податків.

2.1.2 Платники акцизного збору.


Відповідно до статті 2 Декрету платниками є:

  1. Суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі їхні філії, відокремлені підрозділи – виробники підакцизної продукції на митній території України, у т.ч. із давальницької сировини по товарах, на які ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляються підакцизні товари на давальницьких умовах, якщо ставки на ці товари встановлюються у відсотках до обороту (вони оплачують акцизний збір виробнику).

  2. Нерезиденти, які виготовляють на митній території України підакцизні товари безпосередньо або через непостійні представництва.

  3. Будь-які СПД та інші особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій.

  4. Фізичні особи, які ввозять на митну територію України або пересилають підакцизні товари в обсягах, що перевищують норми безмитного провозу (вартістю понад 200 євро, якщо товари в асортименті; якщо одиничні - вартістю понад 300 євро; вино – 2 літри або 200 сигарет провозиться без акцизу).

  5. Юридичні й фізичні особи, які купують (одержують) підакцизну продукцію в податкових агентів.

Податковий агент – це СПД, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, інші підрозділи, для яких за рішенням суду підтверджується право на звільнення від обкладання податками й зборами.

2.1.3 Об'єкти оподаткування


Відповідно до ст. 3 Декрету об'єктами оподаткування є:

  1. Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (у т.ч. із давальницької сировини) шляхом їх продажу, обміну на інші товари, послуги, шляхом безоплатної передачі, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини.

  2. Обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за винятком нафтопродуктів) а також для своїх працівників.

  3. Митна вартість товарів, що імпортуються на митну територію України, в т.ч. на бартерних умовах.

  4. Митна вартість – відповідно до Закону України «Про єдиний митний тариф» – це ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті на момент перетину митного кордону на території України.

До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також інші витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

  1. транспортні витрати, витрати на навантаження і розвантаження, страхування до пункту перетину митного кордону України;

  2. комісійні й брокерські виплати;

  3. плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які відносяться до імпортних товарів, що сплачуються імпортером як умова ввозу товарів.



2.1.4 Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору.


Діючий у даний час перелік підакцизних товарів складається з шести груп товарів:

  1. нафтопродукти;

  2. спирт етиловий;

  3. алкогольні напої;

  4. пиво;

  5. тютюнові вироби;

  6. транспортні засоби;

  7. кузови для легкових автомобілів та інших моторних транспортних засобів, які використовуються для перевозки пасажирів до 10 чоловік (включаючи водія).

Ставки акцизного збору є єдиними по всій території України. Вони бувають трьох видів:

  1. У відсотках до обороту з продажу:

  • товарів, що вироблені на митній території Кураїни – виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

  • товарів, що імпортуються на митну територію України – виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

Наприклад:

27 1000 2719

Бензини моторні

А-72, А-76, А-95



20% з ціни реалізації (без ПДВ) але не менше 60 євро за 1000 кг.




  1. У твердих сумах – гривнях, євро

Наприклад:

Автомобіль з робочим двигуном більше 2200 куб. см, але не більше 3000 куб. см.



87 03 23 90 31

не більше 5 років

2 євро за 1 куб. см.

87 03 23 90 33

більше 5 років

3 євро за 1 куб. см.

2208

(крім 2208 20)



Спирт етиловий, неденатурова­ний з концентрацією спирту ме­нше ніж 80% обсягу, спиртні настойки, лікери та ін. спиртні напої.

16 грн. за 1 літр 100%-го спирту

2208 20 12 00

коньяк

6 грн. за 1 літр 100% -го спирту

220300

Пиво (із солоду) солодове

0,31 грн. за 1 літр




  1. Комбіновані ставки: у відсотках до обороту з продажу і у твердих цінах, але не менше встановленої твердої суми з одиниці реалізованого товару.

Ставки АС на тютюнові вироби

Код товару (продукції) в УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД

Ставки АС у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

Ставки АС в % до обороту реалізації товару (продукції).

2401

Тютюнова сировина Тютюнові відходи

0

0

2402 10 00 00

Сигари, включа­ючи сигари з відрі­заними кінцями й сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну

20 грн. за 100 штук

8%

2402 20 90 10

Сигарети без філь­тра з тютюну

5 грн. за 1000 штук

10%

2402 20 90 20

Сигарети з фільт­ром з тютюну

13 грн. за 1000 штук

10%



2.1.5 Порядок визначення сум акцизного збору


Відповідно до статті 6 «Декрету» сума акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платником самостійно, виходячи з обсягів реалізації за звітний період і встановленої ставки акцизного збору.

Механізм обчислення встановлений ДПАУ «Положенням про порядок нарахування строків сплати й подачі розрахунку акцизного збору» у редакції наказу ДПАУ № 144 від 19.04.2005 р.



  1. Якщо ставка встановлюється у відсотках до обороту із ціни реалізації, то спочатку необхідно визначити оборот шляхом обчислення суми оборотів за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без урахування податку на додану вартість і акцизного збору окремо по кожній групі товару:

,

(2.1)

де О – оподатковуваний оборот;



– максимальна роздрібна ціна по кожному виду товару, задекларована виробником або імпортером;

ПДВ – сума податку на додану вартість у складі максимальної ціни;

АЗ – сума акцизного збору у складі максимальної ціни;

Кі – кількість товару у фізичних одиницях виміру по кожному виду товару під їхньою власною назвою.

Сума акцизного збору обчислюється за формулою:



,

(2.2)


– сума акцизного збору за ставкою у відсотках до обороту із ціни реалізації;

– ставка АЗ у відсотках.

  1. Якщо ставка АС установлена у твердих сумах, то сума АЗ2 розраховується:

у гривнях:

,

(2.3)

де К – кількість реалізованого товару;



– ставка АЗ в гривнях.

в євро:


,

(2.4)

де € – курс гривні до євро на 1 день кварталу, в якому виникає податкове зобов’язання з акцизного збору. Цей курс приймається незмінним протягом усього кварталу.



  1. Сума АЗ може також обчислюватися одночасно по ставках у відсотках до обороту із продажу й у твердих сумах з одиниці реалізованого товару для тих товарів, для яких установлені такі ставки. Сума визначається в цьому випадку шляхом додавання:

.

(2.5)

Розмір такого зобов’язання не може бути менше 24 % від максимальної роздрібної ціни. Тобто сума АЗ3 порівнюється з . До сплати приймається більше значення. Якщо АЗ3 < АЗкрит, то сплачується АЗкрит і, навпаки, якщо АЗ3 > АЗкрит, то сплачується значення АЗ3.

У випадку імпорту підакцизних товарів:

якщо ставка у фіксованих сумах:



,

(2.6)

де € – це курс гривні до євро на дату проведення митних процедур;

якщо ставка в %:


,

(2.7)

де – митна вартість;



М – ввізне мито.

2.1.6 Пільги з акцизного збору


Пільги при реалізації підакцизних товарів установлені ст. 5 Декрету. Наведемо основні з них:

  1. АЗ не стягується при реалізації підакцизних товарів (продукції), що були експортовані за межі митної території України;

  2. не підлягають оподаткуванню обороти з реалізації легкових автомобілів, спеціального призначення для інвалідів (автомобілів «швидкої медичної допомоги») за переліком КМУ, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення;

  3. інші.



2.1.7 Порядок сплати акцизного збору


Сума акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платником самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) і встановлених ставок.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша подія:

або дата зарахування коштів покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата підакцизного товару, а у випадку продажу за наявні кошти – дата інкасації готівки в банку, що обслуговує платник;

або дата відвантаження (передача) підакцизних товарів.

Сплачується акцизний збір до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання «Розрахунку акцизного збору» (за винятком виробників алкогольної продукції й тютюнових виробів).

Розрахунок акцизного збору надається щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, виникло податкове зобов’язання у звітному періоді, чи ні. У «Розрахунку» вказуються всі передбачені рядки і графи. У разі відсутності фактичного значення показника у відповідній графі ставиться прочерк. «Розрахунок» заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарської машинки, принтерів та інших засобів, що забезпечують збереження цих записів протягом встановленого строку зберігання звітності.

Орган державної податкової служби не приймає до розгляду «Розрахунок»:



  • що містить підчищення або дописки, закреслені слова (цифри), а також написані олівцем;

  • текст або цифри, в якому неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наприклад, документи, залиті чорнилом, затерті й т.п.;

У випадку, якщо в майбутніх податкових періодах платник «АЗ» самостійно виявляє помилки, що містились в раніше представленому ним розрахунку, такий платник «АЗ» зобов'язаний представити новий розрахунок з виправленими показниками.

Оригінал «Розрахунку» надається платником «АЗ» в орган державної податкової служби за місцем реєстрації. Подання ксерокопій не допускається. Дані, наведені в «Розрахунку», повинні підтверджуватися первинними документами.

Вірогідність даних підтверджується підписами керівника підприємства й головним бухгалтером і засвідчується печаткою. Якщо останній день строку надання Розрахунку приходиться на вихідний або святковий день, то останнім днем вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Строки надання «Розрахунку», а відповідно й строки сплати «АЗ», що приходиться на вихідний або святковий день переносяться на першій робочий день після вихідного або святкового дня.

Граничні строки для надання «Розрахунку акцизного збору» підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника «АЗ», якщо такий платник «АЗ» протягом зазначених строків:



  • перебував за межами України;

  • перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України в складі команди (екіпажа таких судів);

  • перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

  • мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув’язненням або полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин нескоримої чинності, підтверджених документально;

  • був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбаченим законодавством.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності для справляння акцизного збору.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробник) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

2.1.8 Особливості сплати акцизного збору при реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів


Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби» від 15.09.95 р. № 329/95-ВР (зі змінами й доповненнями) визначені особливості нарахування і сплати акцизного збору з виготовлених українськими виробниками, а також ввезених на територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Алкогольні напої й тютюнові вироби маркуються спеціальним знаком – «Маркою акцизного збору». Її наявність на цих товарах підтверджує сплату АЗ. Продавцями марок є податкові органи.



Алкогольні напої – це продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів, утримуванням спирту етилового понад 1,2% об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами: 22 04, 22 05, 22 06, 22 08, а саме це:

  1. спирт етиловий (сирець);

  2. ректифікований (технічний);

  3. спирт етиловий денатурований;

  4. спирт етиловий технічний.

Спирт етиловий ректифікований – виготовлений з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Спирт харчовий етиловий – це спирт етиловий ректифікований розведений водою за спеціальними технологіями до певного технологічного складу.

Спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки виноградних матеріалів.

Спирт плодовий - спирт, отриманий шляхом переробки плодових виробів.

Тютюнові вироби – сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також тютюновий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

Ввіз алкогольних напоїв в автомобільних і залізничних цистернах, а також у бочках, баках та інших ємкостях місткістю більше 5-ти літрів з метою реалізації або обміну на території України здійснюється без наклеювання на них марок АЗ, при цьому АЗ сплачується відповідно до діючого законодавства.

Підприємства, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний або етиловий, пиво сплачують АЗ на 3-й день після здійснення обороту з реалізації. Ця норма із сплати АЗ застосовується у випадках:


  • реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати АЗ;

  • реалізації спирту етилового й пива;

  • реалізації алкогольних напоїв, утримуючих етиловий спирт від 1,2 до 8,5% об'ємних одиниць, які відповідно до діючого законодавства не підлягають маркіруванню.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.95 р. (зі змінами і доповненнями) до отримання суб’єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника в термін до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору, виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством і протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Авальований вексель може бути виданий також підприємствам виноробства, які є виробниками виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла на термін 180 календарних днів.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту і міцних (крім марочних) та зброджених плодових і ягідних напоїв (сидр, перрі та інші) з доданням спирту, напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту), сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних натуральних з вмістом цукру не більше як 3 г/куб. дм (сухих), вин виноградних натуральних з вмістом цукру більше як 3 г/куб. дм (напівсухих, напівсолодких), вин марочних та зброджених плодових і ягідних напоїв (сидр, перрі та інші) без додання спирту, сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації такої виноробної продукції.

Податковий вексель вважається погашеним тільки у разі документального підтвердження факту використання спирту для виготовлення підакцизного товару.

У випадку, якщо податковий вексель не погашається протягом 90 календарних днів, зазначена в ньому сума вважається податковим боргом, що стягується в порядку, встановленому законом.

Розрахунок акцизного збору виробниками тютюнової продукції надається до податкової інспекції до 16 числа місяця, наступного за звітним. Сплата суми акцизного збору до бюджету здійснюється ними не пізніше 30 календарного дня місяця, наступного за звітним.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка