Конспект лекцій з дисципліни «Охорона праці у невиробничий сфері»



Сторінка5/8
Дата конвертації31.03.2016
Розмір1.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Робоче місце - це зона, яка оснащена технічними засобами і в якій відбувається трудова діяльність працівника чи групи працівників.

Підвищення якості ергономічних показників конструкції автоматизованих робочих місць, робочого устаткування та робочого середовища сприятиме підвищенню продуктивності праці користувача, зниженню кількості помилок і відчуття дискомфорту та поліпшенню самопочуття взагалі.

Умови робочого середовища повинні достатньою мірою контролюватися користувачем.

Вплив чинників навколишнього середовища на відповідні характеристики устаткування повинен бути мінімальний. Небажаний вплив устаткування на робоче середовище також повинен бути мінімальний.

Неприпустиме попадання прямого сонячного світла на екран монітора - він викликає відблиски і зменшує контрастність зображення. Також неприпустима повна темрява. Найкращий вихід, це розсіяна напівтемрява створена за допомогою штор або жалюзі і додаткове точкове освітлення робочого місця. Оптимально сидіти обличчям до дверей, щоб за спиною було затемнене вікно. Також світло може падати з боку. Намагайтеся в цьому випадку знову ж таки уникати прямих сонячних променів. Неприпустимо коли за монітором знаходитися незатемнене вікно. Дуже непогано, якщо між столом і стіною є відстань. Це забезпечує кращу циркуляцію повітря та охолодження системного блоку, а також більш легкий доступ до підключеним кабелях.


Зберігати правильну осанку при роботі за комп'ютером, що є профілактикою захворювань хребта й остеохондрозу, допомагає правильно підібраний робочий стілець і крісло.

Правильна постава повинна бути наступною: Руки лежать на клавіатурі зігнуті в ліктях під кутом приблизно 90 °, при цьому плечі розслаблені. Підлокітники крісла не підпирають лікті і не змушують піднімати плечі. Розташування рук щодо столу має бути таким, що більше половини довжини передпліч опиралися на стіл. Відстань до монітора повинна зберігатися не менше 50 см. Висота столу має бути приблизно 75 см (з коливаннями по зростанню, конкретного користувача), тоді нога всій ступнею стоїть на підлозі, а стегно розташоване паралельно. Спина повинна бути прямою і відхилена німого тому. Таку посадку, як правило, забезпечує звичайний стандартний стіл з комп'ютерним кріслом.

Стіл повинен бути якомога більшим. Великий стіл зручний і дозволяє мати у своєму розпорядженні без напруги документи, периферичний обладнання, компакт-диски.

Кілька слів про спеціальні «комп'ютерні» столи. Як не дивно в більшості своїй вони непридатні для тривалої роботи з комп'ютером. Стандартні «комп'ютерні» столи мають вузьку полицю для клавіатури що висувається. На ній немає місця для миші і в більшості випадків руки знаходяться «на вазі». Часто монітор розташовується високо над поверхнею столу. Таких столів треба уникати. Один тільки стіл, звичайно, не забезпечить правильної посадки за комп'ютером. Вона забезпечується ще за допомогою крісла (стільця). Найкраще рішення - це спеціальні крісла. Як вибрати потрібне? Крісло повинне дозволяти регулювати висоту і нахил спинки, мати анатомічну спинку, широкі підлокітники і коліщатка для легкого переміщення в просторі. Все це повинно забезпечувати посадку, про яку ми говорили раніше. Крісло не повинно бути абсолютно жорстким і надзвичайно м'яким. Оптимально? напівжорсткі крісло в якому зручно сидіти тривалий час.


На крайній випадок можна використовувати звичайний стілець (до покупки нормального крісла), але ніяк не табурет. У вас повинна бути можливість опертися на спинку. У разі використання таких меблів треба частіше міняти положення тіла, частіше робити перерви і намагатися менше тримати руки «на вазі».

Організація праці на робочому місці


Організація праці на робочому місці - це комплекс заходів, що забезпечують трудовий процес та ефективне використання знарядь виробництва і предметів праці.

Організація праці на робочому місці полягає у виборі робочої пози та системи робочих рухів, визначення розмірів робочої зони та розміщення у ній органів керування, інструментів, заготовок, матеріалів, пристроїв і та ін., а також у виборі оптимального режиму праці та відпочинку.



Робоча поза. Правильно вибрана робоча поза сприяє зменшенню втоми та збереженню працездатності працівника. Робоча поза може бути вільною або заданою (табл. 2.3).

Вільна поза роботи означає можливість працювати поперемінно сидячи і стоячи. Це найбільш зручна поза, бо дозволяє чергувати завантаження м'язів та зменшує загальну втому.

Задані робочі пози - сидячи або стоячи. Робоча поза «сидячи» найбільш зручна, вона може застосовуватись для робіт з невеликими фізичними зусиллями, з помірним темпом, потребуючих великої точності. Поза «стоячи» є найбільш тяжкою, бо вимагає витрачати енергію і на виконання роботи і на підтримку тіла у вертикальному чи похилому положенні, що зумовлює швидке стомлення.

Система робочих рухів. Основним принципом при виборі системи робочих рухів є принцип «економії рухів», який сприяє підвищенню продуктивності праці і, в той же час, зменшенню стомлюваності, кількості помилок і травматизму.

Принципи «економії рухів» полягають у наступних положеннях: обидві руки повинні починати і закінчувати рух одночасно; руки не повинні бути бездіяльними, окрім періодів відпочинку; рухи рук повинні виконуватись одночасно у протилежних і симетричних напрямках; найкращою є така послідовність дій, яка вміщує найменше число елементарних рухів; руки слід звільняти від усякої роботи, яка може успішно виконуватись ногами чи іншими частинами тіла; при можливості об'єкт праці має закріплюватись за допомогою спеціальних пристроїв, щоб руки були вільні для виконання операцій.

Робота має організовуватись так, щоб ритм робочих операцій був, за можливості, чітким та природнім, а послідовність рухів такою, щоб один рух легко переходив у інші. Рух менш стомлюючий, якщо він відбувається у напрямку, що співпадає з напрямком сили тяжіння. Різкі коливання швидкості та невеликі перерви у русі мають бути виключені.

Таблиця 4.1.

Характеристика робочих поз людини


Робоча поза

Зусилля, Н

Рухливість під час роботи

Радіус робочої зони, мм

Особливості діяльності

Сидячи -стоячи (поперемінно)

50... 100

Середня (можливість періодичної зміни пози)

500...750

Достатньо великий огляд і зона досяжності рук

Сидячи

до 80

Обмежена

380...500

Невелика статична стомлюваність, більш спокійне положення рук, можливість виконання точної роботи

Стоячи

100...120

Велика

(вільність пози і рухів)


750 та більше



Краще використовування сили, більший огляд; передчасна стомлюваність

Слід також враховувати ряд положень щодо швидкості руху рук людини:


  • там, де вимагається швидка реакція, слід використовувати рух «до себе»;

  • швидкість руху зліва направо для правої руки більша, ніж у зворотному напрямі;

  • обертові рухи у 1,5 рази швидше, ніж поступальні;

  • плавні криволінійні рухи рук швидші, ніж прямолінійні з миттєвою зміною напрямку;

  • рухи з великим розмахом швидші;

  • рухи, орієнтовані механізмами, швидші, ніж рухи, орієнтовані «на око»;

  • рухи слід обмежувати обмежувачами скрізь, де це можливо.

Також слід уникати рухів, метою яких є точне встановлення вручну, наприклад, збіг двох рисок мікрометра; вільні ненапружені рухи виконуються швидше, легше і точніше, ніж вимушені рухи, що визначаються певними обмежувачами; точні рухи краще виконувати сидячи, ніж стоячи. Максимальна частота рухів руки (при згинанні та розгинанні) - біля 80; ноги - 45, корпуса - 3О раз на хвилину, а пальця - 6 раз і долоні - 3 рази на секунду.

Робоче місце працівника (особливо, оператора) характеризує два поля: інформаційне поле (простір із засобами відображення інформації) і моторне поле (простір з органами управління та об'єктом праці).

В інформаційному полі зорового спостереження (рис. 7.1) виділяють три зони: в зоні 1 розміщують засоби відображення інформації, які використовуються дуже часто і вимагають точного та швидкого зчитування інформації; в зоні 2 - засоби інформації, які використовуються часто і вимагають менш точного і швидкого зчитування інформації; в зоні 3 - засоби відображення інформації, які використовуються рідко.

В моторному полі (рис. 7.2) теж виділяють три зони: 1 - зона оптимальної досяжності, в якій розміщують дуже важливі і дуже часто використовувані (більше 2 раз за хвилину) органи управління; 2 - зона легкої досяжності, в якій розміщують часто використовувані (2 рази за хвилину) органи управління; 3 - зона досяжності, в якій розміщують рідко використовувані (менше 2 раз за хвилину) органи управління. Зони в моторному полі при виконанні робочих операції! при робочій позі «стоячи» наведені на рис. 2.3.



Горизонтальна лінія погляду

Нормальна лінія погляду



Рис. 4.1. Зони в полі зорового спостереження: а-в горизонтальній площині; 6-у вертикальній площині




0

Рис. 4.2. Зона в моторному полі при виконанні ручних операцій та розміщення органів управління при робочій позі «сидячи»: 1 - зона оптимальної досяжності; 2 - зона легкої досяжності; 3 - зона досяжності




Рис.4.3. Зони в моторному полі при виконанні ручних операцій

при робочій позі «стоячи»:

1 - оптимальна робоча зона;

2 - зона досяжності рук при фіксованому положенні ніг






Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
Під час роботи від працівника вимагається підвищена увага, певна швидкість виконання окремих технологічних операцій, швидка переробка одержаної інформації, точна координація рухів і ін. Все це може викликати перевантаження і перевтому організму та зниження працездатності. До таких же наслідків призводить і монотонна робота при виконанні спрощених одноманітних операцій у примусовому режимі та заданій позі (наприклад, при роботах на конвеєрах чи поточно-механізованих лініях). Таку перевтому можна зменшити створенням оптимального режиму праці і відпочинку.

Під оптимальним режимом праці і відпочинку слід розуміти таке чергування періодів праці і відпочинку, при якому досягається найбільша ефективність трудової діяльності людини і хороший стан її здоров'я. Оптимальний режим праці і відпочинку досягається: паузами та перервами в роботі (для прийому їжі, обігрівання, охолодження), зміною форми роботи (наприклад, розумової і фізичної), зміною умов довкілля (наприклад, роботою при низьких і нормальних температурах), усуненням монотонності в роботі, відпочинком в спеціальних кімнатах психологічного розвантаження і відпочинку, використанням психічного впливу музики.

Чергування праці і відпочинку встановлюють в залежності від зміни працездатності людини на протязі робочого дня. На початку зміни завжди має місце стадія «впрацьовування» або наростаючої працездатності, коли відбувається відновлення робочих навичок. Тривалість цього періоду 0,5...1,5 години в залежності від характеру праці і тривалості попередньої перерви в роботі. Швидкість і точність дій у цей період невеликі. Потім настає стадія високої стійкої працездатності тривалістю до 3 годин в залежності від характеру роботи, ступеню підготовки та стану працівника. Після цього наступає стадія зменшення працездатності або стадія розвитку втоми, рухи уповільнюються і увага розсіюється, сприйняття притупляється. В цей час, звичайно, роблять обідню перерву.

Після обідньої перерви впрацьовування настає швидко - за 10... 15 хвилин, бо робочі навики не втрачені. Працездатність у другій половині дня дещо нижча, ніж до обіду, і становить 80...90% дообіднього рівня. Через 2,5...3 години після обідньої перерви працездатність зменшується і в кінці робочого дня приблизно сягає рівня, який був на початку робочого дня.

Для зменшення стомлення встановлюють регламентовані перерви в роботі у періоди, що передують зменшенню працездатності. Так, при тяжкій фізичній праці рекомендують часті (через 2...2,5 години) короткі перерви (по 5...10 хвилин), а при розумовій праці ефективні довгі перерви на відпочинок і переключення на фізичну роботу. Загальна тривалість відпочинку встановлюється у відсотках до тривалості робочої заміни: при фізичній роботі вона має становити 4...20%, при роботі із нервовою напругою - 14...25%, а при розумовій праці - до 10...12%.

Зараз, при дефіциті м'язових зусиль (рухова недостатність) з одночасним збільшенням нервової напруги така форма відпочинку як спокій, не може задовольнити потреби організму. Тому під час перерв у роботі рекомендується активний відпочинок, наприклад, спеціально розроблені комплекси виробничої гімнастики.



Аналіз умов праці
Головним завданням будь-якої галузі народного господарства є підвищення продуктивності праці. Разом з тим продуктивність праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізіологічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці. Охорона праці може відігравати подвійну роль в інтенсифікації виробництва: з одного боку при ігноруванні принципів охорони праці можуть виникнути різкі порушення умов праці з наслідками негативної дії на здоров'я працівників, зниження продуктивності праці, а з іншого – охорона праці може стати важливим кроком успішної інтенсифікації виробництва. Принципи соціальної справедливості також вимагають забезпечення всіх працюючих рівними пільгами та компенсаціями в разі невідповідності умов праці.

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях, де технологічний процес, обладнання, сировина чи матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Результати атестації використовуються для цілеспрямованої і планомірної роботи, спрямованої на покращення умов праці, зниження рівня травматизму і захворюваності, а також для надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі.

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та настання можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;

2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);

3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);

4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за величиною перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин; класом та ступенем шкідливості чинників біологічного походження; залежно від величин перевищення чинних нормативів шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку; за показником мікроклімату, який отримав найвищий ступінь шкідливості з врахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат, або за інтегральним показником теплового навантаження середовища; за величиною перевищення граничнодопустимих рівнів електромагнітних полів та випромінювань; за параметрами радіаційного фактора відповідно до Норм радіаційної безпеки; за показниками природного та штучного освітлення; за величиною недодержання необхідної кількості іонів повітря і показника їх полярності.

Оцінка важкості трудового процесу здійснюється на підставі обліку фізичного динамічного навантаження, маси вантажу, що піднімається і переміщується, загального числа стереотипних робочих рухів, величини статичного навантаження, робочої пози, ступеню нахилу корпусу, переміщень в просторі.

Таблиця 4.2

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

№ п/п

Клас умов праці

Показники важкості трудового процесу

Оптимальний (легке фізичне навантаження)

Допустимий (середнє фізичне навантаження)

Шкідливий

(важка праця)



1 ступінь

2 ступінь

1

2

3.1

3.2

1

Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг м

1.1.

При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м:

- для чоловіків

<2500

<5000

<7000

>7000

- для жінок

<1500

<3000

<4000

>4000

1.2

При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг):

1.2.1

При переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м:

- для чоловіків

<12500

<25000

<35000

>35000

- для жінок

<7500

<15000

<25000

>25000

1.2.2

При переміщенні вантажу на відстань більше 5 м:

- для чоловіків

<24000

<46000

<70000

>70000

- для жінок

<14000

<28000

<40000

>40000

2

Маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг

2.1

Підіймання та переміщення (разове) вантажів, чергуючи з іншою роботою (до 2 разів годину):

- для чоловіків

<15

<30

<35

>35

- для жінок

<5

<10

<12

>12

2.2

Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни:

- для чоловіків

<5

<15

<30

>30

- для жінок

<3

<7

<10

>10

2.3

Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом кожної години зміни:

2.3.1

З робочої поверхні

- для чоловіків

<250

<870

<1500

>1500

- для жінок

<100

<350

<700

>700

2.3.2

З підлоги

- для чоловіків

<100

<435

<600

>600

- для жінок

<50

<175

<350

>350




3

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)

3.1

При локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук)

<20000

<40000

<60000

>60000

3.2

При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу)

<10000

<20000

<30000

>30000

4

Статичне навантаження

Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кг х с



4.1

Однією рукою

- для чоловіків

<18000

<36000

<70000

>70000

- для жінок

<11000

<22000

<42000

>42000

4.2

Двома руками

- для чоловіків

<36000

<70000

<140000

>140000

- для жінок

<26000

<60000

<12000

>12000

5

Робоча поза

Вільна, зручна поза, можливість зміну пози (сидячи-стоячи) за бажанням працівника.

Знаходження в позі «стоячи» до 40% часу зміни



Періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом тулуба, робота з незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі до 25% часу зміни.

Знаходження в позі «стоячи» до 60% часу зміни



Періодичне перебування в незручній позі та/або фіксованій позі до 50% часу зміни; перебування в вимушеній позі від 10 до 25% часу зміни.

Знаходження в позі «стоячи» від 60% до 80% часу зміни



Періодичне перебування в незручній позі та/або фіксованій позі більше 50% часу зміни; перебування в вимушеній позі більше 25% часу зміни.

Знаходження в позі «стоячи»більше 80% часу зміни



6

Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість зміну

до 50

51-100

101-300

>300

7

Переміщення в просторі, км

3.1

По горизонталі

<4

<8

<12

>12

3.2

По вертикалі

<2

<4

<8

>8

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наведених в таблиці 4.2 показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості. При наявності двох і більше показників класу 3.1 і 3.2 умови праці за важкістю трудового процесу оцінюються на один ступінь вище (3.2 та 3.3 класи відповідно). За даним критерієм найвищий ступінь важкості - клас 3.3.

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності праці, режим роботи.

Таблиця 4.3

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка