Конкурсу «Учитель року 2009» номінація «Учитель української мови та літератури»



Сторінка1/7
Дата конвертації30.04.2016
Розмір1.24 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

Матеріали


до ІI (обласного) туру Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2009»


номінація

«Учитель української мови та літератури»

Учитель КЗ «ЛНВКСШ

I ступеня-гімназія №60

імені 200-річчя м. Луганська»

Савенкова О. В.


Луганськ - 2009


ОПИС РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ


Реформування освіти в Україні спрямоване на забезпечення переходу до гуманістично-інноваційної освіти, яка сприятиме відчутному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства. Як зазначено в Концепції дванадцятирічної середньої школи, суспільству майбут-нього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислен-ня, творчою ініціативою, внутрішньою свободою, налаштованістю на досягнення мети, високими адаптаційними можливостями. І саме ми, вчителі, покликані виховувати таку людину – перспективну, яка вміє поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Щоб сформувати таку особистість, під час навчання мають бути створені певні умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації та забезпечення обов’язкового результату. Адже саме педагог навчає дитину жити у світі прекрасного, сприяє тому, щоб краса світу творила красу в самій людині і навпаки. Творча, добра дитина не виникає сама по собі, її треба виховувати й розвивати. Розбудити інтерес до пізнання світу; розвивати природні здібності учня, не заважаючи його саморозвитку; сформувати культурологічну компетентність кожної дитини – здатність її глибоко розуміти культуру та мистецтво, бути їх активним носієм і творцем; підготувати гідне майбутнє країни – моє завдання як учителя.

Саме виходячи із зазначеного вище, я обрала шлях або проблему, над якою працюю протягом останніх трьох років: «Формування культурологічної компетентності учнів на основі інтегрованого підходу до викладання української мови», яка є актуальною в контексті життєвої адекватності освіти, культурних запитів особистості, пов’язаних із духовним життям, широким визнанням компетентнісного підходу в країнах Європи, Євросоюзу. Компетентнісний підхід, який відрізняється від традиційного та інноваційного (Додаток 1) і трактується як націленість освітнього процесу на формування та розвиток у суб’єктів навчання ключових та предметних компетентностей (С. Адам, А. Андрєєв, О. Корсакова, О. Пометун та ін.), відповідає стратегії європейської освіти ХХІ століття, яке висловлено Єврокомісією, активно схвалюється представниками європейських працедавців. Цей підхід перебуває в руслі Болонського процесу (на що необхідно звернути особливу увагу, адже сьогоднішні учні – це завтрашні студенти та майбутні фахівці).

Культурологічний підхід до вивчення гуманітарних предметів дозволяє сформувати системно-цілісний погляд на світ і культуру, гуманізувати процес навчання. Новітні аспекти освіти в культурологічному підході є ще недостатньо вивченими та розробленими, але основні напрямки обґрунтовуються в роботах вітчизняних (В.П. Борисенков, О.С. Газман, Н.Д. Нікандров, М.Н. Кузьмін, С.В. Кульневич, З.А. Малькова, Л.Л. Супрунова та ін.) і зарубіжних (А. Джакоб, С. Морсі, П. Хаммер, Д. Бенкс та ін.) учених, що розкривають культурологічні складові освіти.

Актуальність проблеми, над якою я працюю, зумовлена також структуризацією змісту навчання української мови за чотирма лініями. Саме соціокультурна змістова лінія ґрунтується на суспільній та культуроносній функціях мови, відображує взаємозалежний зв’язок: людина – суспільство – мова – культура і полягає у вивченні мови в контексті системи цінностей, взаємозв’язків із культурним надбанням народів світу. Я абсолютно переконана в тому, що мета освіти полягає в наближенні дитини через процес навчання до досконалості. На мій погляд, найбільш продуктивною для досягнення цієї мети є технологія «створення ситуації успіху» (одна із провідних технологій у моїй практиці). На питання, пов’язані з успіхом у навчанні, шукали відповіді не тільки наші сучасники, але й педагоги минулих років. Так К. Д. Ушинський та В. О. Сухомлинський дійшли висновку, що тільки успіх підтримує інтерес учня до вчення. Доктор педагогічних наук А. С. Бєлкін та один із відомих американських учених У. Глассер також упевнені, що успіх повинен бути доступним кожній дитині. Якщо дитина зможе досягти успіху в школі, то в неї є всі шанси на успіх у житті. Тож дитині необхідно створити психоемоційний комфорт, щоб формувати такі учнівські здібності, як спостережливість, емоцій-на вразливість, асоціативне образне мислення, творча уява, відчуття краси слова, естетичні почуття тощо.

У своїй діяльності широко впроваджую інтегровані уроки рідної мови, створюю повноцінні умови для реалізації принципів національного і грома-дянського виховання, для загального й мовленнєвого розвитку учнів, мотивації творчої самоактивності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом; драматизацією, дослідницькою діяльністю) дає мені змогу організувати оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізувати навчання, досягти значних зрушень у загальному (зокрема культурологічному) розвитку учнів. Здобутий дітьми чуттєвий досвід, знання про довкілля, сформовані способи творчої діяльності та прийоми розумових дій актуалізуються на уроках на рівні міжпредметних зв’язків та міжпредметної інтеграції. Я проектую на різних етапах уроку такі прийоми й організаційні форми на матеріалі спостережень та дослідницької і художньої діяльності, як: усний журнал; хвилинка ерудита; уявне засідання гуртка юних натуралістів, українознавців, екологів, лінгвістів; огляд-конкурс малюнків та інших творчих робіт, виконаних за враженнями від спілкування з природою, музикою, живописом, красним письменством; уявна подорож до музеїв, храмів, святинь рідної землі; інтерв’ю з письменником, художником, актором; драматизація, літературно-музичний етюд. Крім зазначеної (провідної в моїй роботі) технології, упроваджую елементи нових освітніх технологій («технологія організації групової навчальної діяльності», «робота в парах змінного складу», «технологія навчання як дослідження», «технологія алгоритмізації навчання» тощо). Для того, щоб розвиток творчих та компетентностних можливостей учнів був ефективним, продумую спеціальну систему завдань, що відповідає культурологічному спрямуванню моєї роботи: дослідження мовних явищ на прикладах світової культури, різних видів мистецтва, найкращих надбань людства, що відповідають загальнолюдським моральним цінностям. Наступним кроком у пошуках ефективних методів роботи стало об’єднання теоретичного матеріалу в блоки, узагальнюючі таблиці, які використовую систематично (на кожному уроці) для удосконалення навичок послідовно розмірковувати, здійснювати самоуправління власною діяльністю та інше.

Мої уроки відзначаються багатоваріантністю форм роботи, методів ор­ганізації, що забезпечує індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую власні комп’ютерні можливості, фонотеку та відеотеку відповідного спрямування. Навчальні тексти добираю таким чином, що їхній зміст дає можливість ознайомити школярів з історією, звичаями та традиціями українського народу, його мистецькими скарбами, духовною культурою, видатними постатями, які найбільше відповідатимуть інтересам учнів. Крім того, складаю необхідні види контрольних робіт. Обов’язково на уроках використовую різні види активної діяльності учнів: інсценування історій, складання творів-сповідей, творів-переосмислень, інтер-в’ю з самим собою, твір-гру «Який я гарний!»; різні форми групової та колективної роботи: «Квітка любові», творення реклами у групах; метод «альтернативна теза», «недопи-сана теза»; метод створення ситуації для спонтанної бесіди; семантичні диктанти-бесіди. Пошук шляхів удосконалення уроку здійснюю, зацікавлюючи учнів його зовнішніми ознаками. Це, наприклад, проведення уроку-поетичної свічки, уроку-подорожі, уроку-заліку, уроку-сповіді, уроку-абсурду, уроку-реквієму, уроку-мелодійності, уроку-відчуття. Також на кожному уроці використовую різні прийоми евалюації: учні в різних формах («букет квітів», «зернятка», «градусник») зазначають рівень свого задоволення, настрою після уроку, «градуси» рівня самореалізації, формулюють свої сподівання та результати діяльності. За роки роботи я розробила та апробувала певну систему творчих завдань і вправ, які сприяють вихованню позитивного світосприйняття та позитивного мислення учнів. З метою формування в учнів високих моральних цінностей використовую досить результативні психолого-педагогічні прийоми: «Сповідь», «Загальна радість», «Анонсування», «Даю шанс», «Лінія обрію», «Ефект навіювання», «Рушай за нами» та ін.

Активну роботу над реалізацією методичної проблеми проводжу в межах шкільного клубу «Україночка» протягом останніх 10 років. Використовую метод проекту для реалізації поставленої мети в загальношкільних заходах «Червона калинонька» (проект-конкурс серед дівчат 5-х і 6-х класів) та масштабному авторському естетично-культурному проекті «Пісня – злет душі людської». Мета цих заходів – розкрити приховані здібності дітей, підвищити рівень зацікавленості учнів сучасною українською культурою. Мої вихованці є активними учасниками міського гуртка плекання рідної мови, де всебічно знайомляться з історико-фольклорними надбаннями українського народу. Стали традиційними відвідування разом з учнями таетрів, музеїв, виставок, зустрічі з поетами та письменниками Луганщини, популярними акторами, спортсменами, відомими науковцями, що є носіями певних досягнень різних намрямів культури України на сучасному етапі.

Результативність та правильність обраного напрямку в моїй роботі чітко ілюструють діаграми моніторингу навчальних досягнень учнів (Додаток 2), участі дітей у Всеукраїнських предметних олімпіадах різних рівнів, конкурсах, проектах (Додаток 3), дані про збільшення кількості учнів, що користуються бібліотекою для підготовки до уроків української мови та літератури (Додаток 4), результати психолого-педагогічних опитувань щодо зацікавленості учнів моїми уроками (Додаток 5). За останні роки збільшилась кількість дітей, які беруть активну участь у підготовці різноманітних проектів. Учні стали виявляти більший інтерес до розвитку сучасної української культури (Додаток 6).

Отже, досягнення мети – це довгий та всеосяжний процес. Але я переконана: допомогти дитині розвинутись у багатогранну особистість, сприяти її саморозвитку та самореалізації можливо. Для цього лише треба твердо йти обраним шляхом.



Матеріали з досвіду роботи вчителя

Розробка циклу уроків з теми «прикметник» для 6-го класу



Навчальна програма: Бондаренко Н. В. та ін. Українська мова: Програма для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання/ Н. В. Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М. Паламар, В. Л. Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. – 152 с.

Підручник: Горошкіна О. М. Українська мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. з рос. мовою навчання. – К.: Знання України, 2006. – 240с.: іл.

УРОК № 1 (29)

Тема. Прикметник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: закріпити й поглибити знання школярів про прикметник як частину мови, його значення, семантико-граматичні властивості, синтаксичну роль у реченні; сприяти виробленню в учнів уміння знаходити в реченні прикметники, визначати граматичні категорії; формувати культурологічну компетентність та комунікативні здібності шестикласників; розвивати національну свідомість, позитивне мислення, гармонійний світогляд, почуття прекрасного, уміння виокремлювати найкращі риси однокласників, спираючись на загальнолюдські цінності; пожвавити інтерес учнів до навчання шляхом показу можливих напрямків для досягнення успіху; виховувати в учнів любов до рідної природи, пошану до культурних надбань людства.



Обладнання: підручник, репродукції картин «Осінь», збільшена фото-картка «Осінь», аудіозапис «Пори року. Жовтень» П. І. Чайковського,таблиця «Прикметник», роздатковий матеріал, тлумачний словник української мови, «Дерево осені».

Методи і прийоми: колективна робота, анілітико-синтетичні та проблемно-пошукові методи, аналіз таблиці, метод опори, вибір прикладів з опорою на таблицю, доведення шляхом порівняння, робота з ілюстративним матеріалом, еврістична бесіда, «Мікрофон», робота в парах, метод евалюації, емпатії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Клас: 6-

Дата:

ХІД УРОКУ

I. Орг. момент. Каліграфічна хвилинка. (С, с).

(Кожний урок обов’язково розпочинаємо з каліграфічної хвилинки, до якої входить написання окремих букв алфавіту та каліграфічні вправи з елементами цих букв. Доцільно використовувати для написання літери з алфавітів інших мов, що схожі за графічним зображенням, для знайомства учнів з графікою різних мов та порівняльного аналізу).

II. Повідомлення теми й мети уроку.

Тема ця хоч непроста, та для вас цікава, Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть в ній знання й уміння, правила й завдання,

Думки вашої творіння і оповідання,

І пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку запишіть будь ласка.



(Л. Швед)

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Колективна робота

  1. Яка частина мови називається іменником?

  2. Чим відрізняються іменники – назви ознак і дій від спільнокореневих прикметників і дієслів? Довести свою думку на прикладах.

  3. Які морфологічні ознаки іменника змінні, а які постійні?

  4. Яку роль виконує іменник у реченні?

  5. Чим відрізняються іменники, що мають як чоловічий, так і жіночий рід?

  6. Скільки типів відмін має іменник? Які саме?

  7. До яких частин мови (самостійних чи службових) належить іменник?

Проблемне запитання.

Як ви думаєте, чому одразу ж після іменника ми вивчаємо прикметник, а не іншу частину мови?



IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Порівняйте обидва тексти. Чим вони відрізняються?

(Робота в парах: один учень висловлює свою думку, а інший її доводить; по черзі, міняючись ролями.)

I. Повівав вітерець. З краю неба насувались хмари. Разно бігли коненята. Дорога була, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов скатеркою. Сніг грав на сонці самоцвітами. Вороння сідало на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав (М. Коцюбинський).

II. Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, наче молочні хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав (М. Коцюбинський).

  • Зробіть висновки про необхідність вживання прикметників у мовленні.

  • Як ви визначили, що слова, яких бракує першому тексту, - це прикметники?

  • Діти, ви щойно порівнювали тексти, а тепер порівняйте картини, на яких

зображено осінь.


(Слово вчителя)

  • Перед Вами 5 зображень осені. Подивіться уважно та скажіть, яке з них ви вважаєте зайвим, чому? (Діти роблять висновок, що 3 зображення – це картини, а 1 – це фотокартка).


- Так, дійсно, до вашої уваги представлено картини видатних художників:


«Осінь» Василя Поленова

«Осінь» І. І. Шишкіна


Та «Золота осінь» І. Рєпіна



(Учень, якому заздалегідь було дано завдання, зачитує короткі відомості про кожного з художників, роблячи акцент (за допомогою вчителя), що Рєпін – належить до славетної когорти українських живописців).



  • Доберіть по 5 прикметників до кожної з картин, які відрізняють одне полотно від іншого.

2. Робота за таблицею «Прикметник».

Учитель: Розгляньте таблицю. Що ви знаєте про прикметник як частину мови з вивченого в попередніх класах?

(Після відповідей учнів - оглядова розповідь учителя про парадигму прикметника за таблицею).

На кожному з наступних уроків ми з вами будемо, не користуючись усією таблицею, а тільки її необхідними частинами, додавати те нове, що ми вивчимо, а наприкінці теми порівняємо створене нами з цією таблицею.

3. Робота біля дошки.



Утворити й записати словосполучення з наведеними (у дужках) прикметниками. Пояснити, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників.

Ріка, поле, степ, лани (широкий); Дніпро, країною, племенами, народові (могутній).



  • Розглядаючи картини, дібрати відповідні іменники до прикметників широкий, могутній.

4. Робота за підручником: §14, с. 69, вправа 144.

5. Хвилинка поезії.

(Спочатку учитель читає поезію, а діти слухають із заплющеними очима (під час читання можна використати інструментальну музику відповідного настрою, наприклад Чайковський «Пори року. Жовтень»), потім на розданих аркушах у формі листків одним символом малюють настрій цього вірша.)

Осінь


Так стане голо і самотньо,

Коли останній лист впаде.

Хай буде завтра, не сьогодні

В минуле ОСІНЬ відійде.

Чарівно-золота й тендітна

Її завершена краса,

Поступливо і непомітно

Вона тьмяніє і згаса.

Але залишиться на спогад

Красиве світле відчуття:

Природи єдності і Бога,

І недаремності буття (В. Певна).


Прочитайте вірш самостійно та визначте синтаксичну роль прикметників. Випишіть перше речення та проаналізуйте його.

6. Укладання словникової скриньки.



Учитель: Діти, ми продовжуємо наповнювати нашу словникову скриньку новими словами. Погляньте на текст вірша «Осінь» та скажіть, значення якого з прикметників для вас є більш незрозумілим?
Тендітний – ніжний, тонкий за будовою; той, що має слабке здоров’я; (про звук) ледь відчутний.

Учитель: Сьогодні я вам запропоную ще 2 слова, а троє з вас удома підготують нові, суто українські прикметники, а ми запишемо потім найцікавіші приклади.

Чепурний – охайний, чистий; (про костюм) елегантний.

Ошатний – (про людину) гарно, акуратно, святково вдягнений.
7. Самостійна робота.



Прочитайте ще раз вірш, уявіть собі цю картину та додайте до намальо-ваного вами настрою конкретні деталі (1 хвилина).

Подивіться на подані словосполучення. Які з них ви могли б відобразити на своїй осінній картині, а які – ні. Чому?

А тепер замініть виділені слова прикметниками за наведеним зразком.

Журнал для дітей – дитячий журнал.

Синява в небі

Автобус у селі

Книжка для записів

Квітка з шоколаду

Рослина, яка лікує –

Збори для батьків –

8. Творча робота.

Записати під диктовку прикметники. (1 учень біля дошки)

Добрий, ласкавий, душевний, чутливий, чесний, щирий, правдивий, здібний, талановитий, працьовитий, старанний, вимогливий, злий, нещирий, лінивий, несмілий, боягузливий, безсердечний, безжальний, жорстокий.


- Діти, осінь все ж таки дещо похмура пора року, тому давайте пошукаємо в нас самих те, що допоможе збадьоритися, порадіти одне за одного.
Завдання.

Розповісти про свого однокласника, використовуючи подані прикметник та не називаючи імені людини, про яку розповідається. (У тих варіантах, коли учень використовує лише прикметники-позитивні ознаки, колективно намагаємось відгадати, про кого йде мова. Але, якщо дитина використовує у висловлюванні прикметники-негативні ознаки, лише зауважуємо, що ми не зможемо відгадати, бо серед нас немає таких людей).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

  • Яка частина мови називається прикметником?

  • Як змінюються прикметники?

  • Яку синтаксичну роль виконують прикметники в реченні?

  • Чи правильно ми відповіли на проблемне запитання на початку уроку?

  • Продовжіть думку: «Прикметники в мовленні необхідні, тому що...». (Використовується інтерактивний метод «Мікрофон»).

VI. Д/З: §14, с.70. вправа 146, трійко учнів готують прикметники для «Словникової скриньки».
VII. Евалюація.

Учитель: Діти, ви можете прикріпити до «Дерева осені» використані під час уроку листки-образи осені тим учням, яким сподобався сьогоднішній урок, щоб ми за кількістю цих листків змогли подивитися, чи все зелене та радісне листя вже зірвала холодна осінь, готуючи нас до зими, чи ще залишилось тепло в наших душах, яке не дасть нам сумувати та впадати у відчай. (До намальо-ваного на ватмані фантастичного дерева діти за допомогою «скотчу» наклеюють листя).

Додаток до уроку №1 (29) (роздається на кожну парту)
1. Порівняйте обидва тексти. Чим вони відрізняються?
I. Повівав вітерець. З краю неба насувались хмари. Разно бігли коненята. Дорога була, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов скатеркою. Сніг грав на сонці самоцвітами. Вороння сідало на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав (М. Коцюбинський).
II. Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, наче молочні хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав (М. Коцюбинський).
2. Утворити й записати сс з наведеними (у дужках) прикметниками. Пояснити, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників.

Ріка, поле, степ, лани (широкий); Дніпро, країною, племенами, народові (могутній).



Завдання 3.

Осінь


Так стане голо і самотньо,

Коли останній лист впаде.

Хай буде завтра, не сьогодні

В минуле ОСІНЬ відійде.

Чарівно-золота й тендітна

Її завершена краса,

Поступливо і непомітно

Вона тьмяніє і згаса.

Але залишиться на спогад

Красиве світле відчуття:

Природи єдності і Бога,

І недаремності буття (В. Певна).


Прочитайте вірш самостійно та визначте синтаксичну роль прикметників. Випишіть перше речення та проаналізуйте його.
4. Замінити виділені слова прикметниками за наведеним зразком.

Журнал для дітей – дитячий журнал.

Синява в небі

Автобус у селі

Книжка для записів

Квітка з шоколаду

Рослина, яка лікує –

Збори для батьків –

ЯКІСТЬ ПРЕДМЕТА ОЗНАКА ЗА ОЗНАКА ВИРАЖ. У СТУПЕНЯХ ВІДНОШЕННЯМ ПРИНАЛЕЖНОСТІ



ЯКІСНІ ВІДНОСНІ ПРИСВІЙНІ
ВЕЛИКИЙ СІЛЬСЬКИЙ ДІДУСІВ

СОЛОДКИЙ ДЕРЕВ’ЯНИЙ СЕСТРИН
ВІДМІНКИ

ЧОЛ. ЖІН. СЕР.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ Н. -ИЙ, -ІЙ, -А, -Я, -Е, -Є

НАЙВИЩИЙ Р. -ОГО, -ОЇ, -ОГО

НАЙ + ВИЩ Д. -ОМУ, -ІЙ, -ОМУ



ВИЩИЙ ЯК-, ЩО- З. -ИЙ, -ІЙ, -А, -Я, -Е, -Є

+Ш, -ІШ, Щ НАЙБІЛЬШ, НАЙМЕНШ О. -ИМ, -ІМ, -ОЮ, -ИМ



НУЛЬОВИЙ БІЛЬШ, МЕНШ М. -ОМУ, -ІЙ, -ОМУ

ВИСОКИЙ → ВИЩИЙ → НАЙВИЩИЙ

БІЛЬШ ВИСОКИЙ НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ


ГРУПИ ПРИКМЕТНИК

ТВ. М’ЯК ЧИСЛО

-ИЙ ЧОЛ. -ІЙ НАЗИВАЄ ОЗНАКУ ОДН. МНОЖ.

-А ЖІН. –Я ПРЕДМЕТА ДОРОГИЙ ДОРОГІ

-Е СЕР. -Є ЯКИЙ? ЧИЙ?




РІД

НЕ

З

ПРИКМЕТНИКОМ


НЕОЗОРИЙ (НЕ ВЖИВАЄТЬСЯ) НЕ ВЕЛИКИЙ, А...

НЕБАГАТИЙ (БІДНИЙ) НЕ ТЕПЛЕ (НЕ БУЛО ТЕПЛЕ)
УРОК № 2 (30)

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка