Конкурс «Учитель року 2014»



Скачати 99.39 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір99.39 Kb.

Омельян О. М. Педагогічний досвід. Матеріали на конкурс «Учитель року - 2014»

Єдиний шлях до знань – це діяльність.
Б. Шоу

Щоб стати справжнім учителем, потрібно щодня вчитися, постійно вдосконалювати свою майстерність, шукати нові форми й методи роботи з учнями, переосмислювати свої соціальні функції згідно з сьогоденням.

Готуючись до уроків, доводиться щоденно творити, розв’язувати величезну кількість педагогічних задач і ситуацій, кожна з яких висуває нові проблеми, вибір рішень, способи залучення учнів до навчальної діяльності.

За 25 років педагогічного стажу зробила для себе висновок: світова література посідає особливе місце серед навчальних предметів. Залучення до найкращих зразків світового мистецтва сприяє формуванню естетичного смаку, любові до краси, широкого кругозору й образного та планетарного мислення.

У своїй роботі значне місце відводжу пошуку ефективних методів і засобів навчання, інноваційних технологій викладання, підвищенню дієвості навчання в цілому.

Коли наприкінці ХХ ст. стабільні філософські орієнтири було втрачено, вектор пошуків був спрямований у площину, що висвітлює нові грані художніх цінностей і їхнього впливу на людину. Активізувалася культурологічна лінія, адже художня культура, до якої належить мистецтво слова, на всіх етапах життя людини є умовою її розвитку, складником культурного відтворення. Література складає традицію, без якої неможливе розуміння дійсності, а вивчення її є важливою сходинкою культурного й духовного становлення особистості, що стає особливо актуальним у наш час. Вивчення світової літератури дає змогу засвоїти унікальну культуру людства і створити власний духовний світ.

Культурологічний компонент є структурним елементом літератури, а отже, має бути дієвим засобом у процесі сприйняття художнього твору.

У 90-х роках ХХ ст. це питання постало особливо гостро, його досліджували у наукових розвідках провідні фахівці, серед яких – К. Шахова, О. Слободянюк, Б. Шалагінов, Л. Мірошниченко, І. Слоневська,

Ю. Ковбасенко.

Уважаю, що формування культурологічної компетентності – це необхідна умова, яка є одним із основних засобів для створення цілісної картини світу в особистості, виявлення й розвитку в учнів творчих здібностей, виховання людини з планетарним мисленням.

Моя задача як учителя світової літератури – сприяння ефективному розвитку й прояву дитиною особистих якостей, формування індивідуальності, здібностей до етичної, пізнавальної та творчої реалізації своїх можливостей.

З метою вирішення зазначеного визначаю дидактичні підходи до розв’язання проблеми, розробляю систему творчих завдань, ураховую вікові особливості. У 5-6 класах увага учнів зосереджується на моральному оцінюванні вчинків та поведінки літературних героїв. Під час вивчення фольклору в 5 класі приходимо до висновку, що існують для різних народів загальні уявлення про працелюбність, справедливість, сміливість, які цінуються людьми у всі часи. У 7-8 класах учні більш глибше розуміють морально-естетичну значимість твору та авторського ставлення до відтвореного. Це вже діалог учня й автора. У 9-11 класах від учнів вимагається широка порівняльна аргументація та виявлення авторської позиції, так як старшокласники розглядають літературний твір у контексті історичного процесу руху культури.

Культуру можна розглядати як форму одночасного буття й спілкування людей різних часів, епох. У ній людина заново відкриває світ, знаходить його особисто для себе. Цей пошук здійснюється і в тексті твору, у спілкуванні автора й читача. Світ ніби народжується на очах, поглинає читача з його думками, почуттями, цінностями, його буттям. І він починає жити в цьому тексті, вступаючи в діалог із героями, авторами, іншими читачами, критиками, епохами, культурами, мистецтвами. На основі цього відбувається дослідницька робота.

Для проведення такого навчання на уроках літератури виділяю такі можливі психолого-педагогічні умови:

1. Дослідницька робота учня можлива лише при доброзичливій психологічній атмосфері уроку, довірі, повазі, заохоченні до нестандартної аргументованої точки зору на досліджувану проблему.

2. Емоційний характер навчання.

Вважаю, що емоції та розумова діяльність людини взаємопов’язані. Зникнення емоцій неминуче приводить до стереотипів, до розладу творчого мислення.

3. Індивідуалізація процесу навчання.

Для того щоб зробити навчання розвиваючим, використовую такі прийоми:


  • полемічний характер викладу матеріалу;

  • контрастне зіставлення аргументів;

  • розгляд проблемних питань, що потребують свого вирішення.

Такі прийоми зацікавлюють учнів, змушують шукати відповіді, стимулюють бути дослідниками.

Для організації дослідницької діяльності на своїх уроках використовую такі види робіт:



  • елемент компаративного аналізу (9 клас, А. Міцкевич «Бахчисарай» - Леся Українка «Бахчисарайський фонтан». Додаток. Розробки уроків);

  • збір матеріалу для дослідження та його опрацювання (цитати, описи, матеріал з інших видів мистецтва).

Однією з сторін дослідницької роботи є гра. Вона урізноманітнює види роботи учнів на уроці, виховує бажання вчитися, розвивати увагу, пам'ять, мислення, формує життєвий практичний досвід, розвантажує нервову систему. Тому широко застосовую ігри як засіб навчання, виховання й розвитку школярів. Звертаючись до ігрових форм роботи на уроці, вбачаю в них можливості ефективної взаємодії педагога й учнів, продуктивні форми спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробленої цікавості. Захопивши грою, залучаю до активної діяльності навіть найпасивніших учнів.

Плануючи урок, ураховую вікові особливості учнів, добираю ігри, які цікаві та зрозумілі дітям.

Найчастіше використовую такі види ігор: рольові ігри, ігри-подорожі, вікторини, літературні диктанти, ребуси, кросворди, анаграми, лабіринти, ігри-змагання і т.д. (6 клас, Д. Дефо «Урок-подорож до острова Робінзона»).

Проводжу на уроках світової літератури гру не заради гри, а як серйозну справу, але водночас радісну й цікаву. Тому всі ігри схожі на хорошу й захоплюючу роботу. При цьому завжди керуюся настановою Василя

Сухомлинського про те, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку учня.

Система творчих завдань має бути чітко спланована й виконуватися не вдома, а на уроках, де вчитель має змогу налаштувати учнів на творчість, створивши емоційну атмосферу.

Час для творчого завдання є завжди. Це може бути усне малювання; обговорення можливості іншого фіналу твору («Якби Персефона не повернулась», «Якби Прометей скорився», 6 клас); ілюстрування й порівняння своїх малюнків із роботами художника; рольова гра («Що Зевс міг би сказати про героїв вивчених міфів, і якими вони бачили Зевса»); інсценізація окремих уривків із твору (5 клас, С.Я. Маршак «Дванадцять місяців». Додаток А).

Разом із літературою предметами естетичного циклу є музика та образотворче мистецтво. Використовую на уроках їх потужні можливості.

Завдання, які використовую під час роботи:

1. Зобразити внутрішній світ літературних героїв у колірній палітрі та символічній (наприклад, героїв п’єси Б. Шоу «Пігмаліон»,11 клас. Додаток Б).

2. Передати за допомогою кольору й символу почуття ліричного героя й свої особисті почуття (наприклад, почуття ліричного героя А. Ахматової. Додаток В).

3. Передати життєвий і творчий шлях письменника, поета у вигляді схеми – символу (наприклад, У. Вітмен, А. Ахматова. Додаток В).

4. Упорядкувати графічні карти подорожей героїв (наприклад, 6 клас, Даніель Дефо «Пригоди Робінзона Крузо», Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Додаток Г).

5. Дібрати музичний супровід до того чи іншого літературного твору або до уривка з нього.

6. Театрально-творчий розвиток учнів у процесі вивчення тексту художнього твору:

- описати або створити декорації, костюми для вистави (наприклад, Самуїл Маршак «Дванадцять місяців». Додаток Д).

- інсценувати уривки тексту (наприклад, С.Я. Маршак «Дванадцять місяців», казки Андерсена, Б. Шоу «Пігмаліон»);

7. Порівняти світ казки в літературі, у музиці, живописі (наприклад, казки «Тисяча й одна ніч» у музиці М. Равеля, 5 клас).

Величезне емоційне враження справляє на учнів поєднання літератури

та інших видів мистецтва (наприклад, вивчаючи поезію Олександра Пушкіна, Анни Ахматової, прослуховуємо музичні твори на вірші поетів; під час вивчення течій і напрямів у літературі звертаємо увагу на живопис і музику цього періоду).

Використовую сучасні технології та методи навчання як умову формування культурологічної компетенції учнів. У практиці роботи інноваційну педагогічну діяльність пов’язують із відмовою від штампів та стереотипів.

На мій погляд, такі форми й методи створюють прекрасні умови для реалізації творчого потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості, передбачають активну позицію учня.

Наприклад, вивчаючи в 6 класі казку Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц», обираю з учнями групову форму роботи. Кожна з 4 груп виокремлює проблему, яку повинна вирішити.

Одна з груп обирає проблему взаємовідносин дорослих і дітей; на першому етапі учні виокремлюють проблему, відповідаючи на питання вчителя: «Чому Маленький принц вважав дорослих «дивними людьми»?» (Тому, що не розумів їх.)



2 етап: висування припущень, гіпотез

- Чому ж герой не розумів дорослих? (Тому, що в дітей і дорослих різні

світосприйняття, різні цінності; дорослі не мають часу вислухати дітей.)

Пропоную учням відповісти, як пов’язані ці два поняття? (Діти відповідають, що всі дорослі колись були дітьми, а всі діти колись стануть дорослими).

Готуючись до наступного уроку, діти шукають афоризми в казці й готують їх тлумачення. Ця форма роботи особистості допомагає виробляти власні погляди й судження.

Знайомство з життєвим і творчим шляхом Екзюпері починаю читанням вірша Ю. Друніної «Пілот Сент – Екзюпері». Після читання запитую: «Чому поетеса назвала Екзюпері «безумной и мудрой звездой?». Аргументуйте це фактами з біографії письменника. Такий вид роботи формує життєву позицію учнів.

Знайомство учнів з біографією письменника продовжую у формі рольової гри «Інтерв’ю з письменником». Група учнів вибирає цікаві питання, прогнозує варіанти відповідей. Учень від 1 – ї особи відповідає на питання «журналіста».

Інтерактивна методика іноді сприймається як гра. Насправді це система формування практичних навичок, навчання вміло застосовувати отримані знання.



3 етап: перевірка гіпотези.

- Діти, чи у вашому житті трапляються непорозуміння з дорослими? (Звичайно, трапляються.)



4 етап: шляхи розв’язання проблеми.

- Які ви бачите шляхи розв’язання проблеми? (На основі співпраці в групі учні пропонують кілька варіантів розв’язання проблеми: бути уважнішими один до одного; поважати думку один одного; уміти вислухати; за круглим столом з дорослими обговорити непорозуміння й дійти згоди.)

Інші групи вирішують такі проблеми: Чому герой не залишився на астероїдах? (Пишуть промову від 1 – ї особи «Я – маленький принц, мої зустрічі на стероїдах», складають сенкан про героїв казки (2 гр.). Захист фантастичного проекту: «Маленький принц прилітає до нас в 3 тисячоліття». Чи повторить він фразу: «Дивні люди ці дорослі?» (3 гр.). І ще одне творче завдання – придумати інший кінець твору; намалювати малюнки до казки (4 гр.) (Під час виступу 1 гр. учні інших груп заповнюють схему (Гра «Засели астероїди») й виділяють головні риси жителів астероїдів. Додаток Ж).

Крім того, пропонуємо дітям гру «Закінчи речення».

Якби я був дорослим, то…

Характеризуючи героїв, використовую творчі завдання: прийом гронування (підібрати епітети до образу героя, порівняти дорослих і дітей).

Використовую у своїй практиці елементи наступних інтерактивних методик: робота в малих групах, у творчих групах, мікрофон (наприклад, уяви, що ти барон Мюнхгаузен та склади оповідь «Барон Мюнхгаузен і ХХI ст.». Додаток З); «мозковий штурм» (колективне обговорення), сенкан, асоціативний ряд, асоціативний кущ, «ключове слово», кола Вено (Додаток. Схеми).

При проведенні моніторингових відстежень з’ясувалося, що якість знань щорічно зростає (з 77% у 2009/2010 н.р. до 90% у 2011/2012 н.р.). Також 6 моїх учнів – переможці ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з світової літератури, 2 – ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту

науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Свій досвід із теми «Формування культурологічної компетентності на уроках світової літератури» поширюю на міських семінарах-практикумах, засіданнях шкільного методичного об’єднання вчителів світової літератури, проводжу майстер-класи для вчителів міста, області.

Кінцева мета – це вплинути на формування активної та думаючої особистості. Особлива роль учителя в формуванні духовного світу учня та його моральних рис.

Упевнена, що переді мною як учителем стоїть важлива задача не тільки допомогти учневі відчути себе ознайомленим із культурою минулого, теперішнього та майбутнього, але й надати можливість засвоїти змістовні домінанти культури, які лежать в основі світосприйняття, поведінки та ціннісних орієнтацій людини сьогодення.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка