Конфлікт інтересів



Скачати 186.37 Kb.
Дата конвертації08.09.2017
Розмір186.37 Kb.



описание: фемида

Міністерство юстиції України

Головне територіальне управління юстиції

у Хмельницькій області


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

на тему:
«Конфлікт інтересів»


Розроблені відділом реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

Схвалені рішенням колегії

Головного територіального управління юстиції

у Хмельницькій області

від 28.10.2015 № 39

Хмельницький

2015


ЗМІСТ
1. Загальні відомості щодо конфлікту інтересів.

2. Законодавство, що регулює питання конфлікту інтересів.

3. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів.

4 Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.



5. Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав.
Список використаної літератури

1. Загальні відомості щодо конфлікту інтересів.


Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» розрізняють такі

види конфлікту інтересів




Реальний конфлікт інтересів

Потенційний конфлікт інтересів


Раніше законодавством було передбачено, що конфлікт інтересів – це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, однак на даний час легального визначення такого терміну немає.


Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.






Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень



Суб’єкти відповідальності з питань запобігання конфлікту інтересів




1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:




Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;





народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;




державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;





військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;






судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);




особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро України;






посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;




члени Національного агентства з питань запобігання корупції;





члени Центральної виборчої комісії;




посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.



2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:





посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1;





особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законодавством).



Законодавство, що регулює «конфлікт інтересів»


До законодавчих актів України, які регулюють «конфлікт інтересів»:

  • Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014, який визначає види конфліктів інтересів (ст.1), визначає шляхи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (Розділ V);

  • Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 (зі змінами), яким встановлено обмеження, пов’язані з прийняттям та проходженням державної служби, вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів (статті 12, 16, 16-1);

  • Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 (зі змінами), яким встановлено обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації (ст. 25-1);

  • Кодекс законів про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 (зі змінами), яким встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7);

  • Закон України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011, яким визначено склади злочинів у сфері службової діяльності та внесено зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів та Кодексу про адміністративні правопорушення;

  • Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 (зі змінами), яким визначено врегулювання конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень військовою посадовою особою (ст.20-1);

  • Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999, яким визначено принципи єдиноначальності та порядок видання й виконання наказів » (статті 28-38);

  • Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999, положення якого визначають відповідальність військовослужбовців за вчинення адміністративних правопорушень та порядок усунення від виконання службових обов’язків (статті 45, 47).

Питання конфлікту інтересів урегульовуються й підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема:

  • Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"(пункти 99, 100, 122), затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, яким визначено порядок усунення військовослужбовців від виконання службових обов’язків або відсторонення від посади, а також встановлено заборону на призначення на посади у порядку службового сумісництва та проходження військової служби, пов’язаною з безпосередньою підпорядкованістю близькій особі;

  • Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169, у якому зазначено, що до участі в конкурсі не допускаються особи, які будуть підпорядковані близьким особам (пункт 7);

  • Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 04.08.2010 № 214 (зі змінами), якими визначено засоби недопущення виникнення конфлікту інтересів та способи його врегулювання.

Крім того, заходи щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів передбачені в міжнародно-правових актах, зокрема:

  • Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003;

  • Міжнародному кодексі поведінки державних посадових осіб, схваленому Генеральною Асамблеєю ООН від 23.07.1996;

  • Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців від 11.05.2000;

  • Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, виданою Радою Європи від 27.01.1999.



Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів


Особи, які несуть відповідальність з питань

запобігання конфлікту інтересів зобов’язані:

  • вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

  • повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

  • не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

  • вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.


Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.



Особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.






Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.



Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.


Переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.




Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Обмеження доступу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації.

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

Перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.



Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування




У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.


Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.


У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.



Запобігання конфлікту інтересів у звязку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав



Особи, визначені законодавством, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

У такому випадку даним особам забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

Передача такими особами належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.

Передача даними особами належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:


  • укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

  • укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

  • укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.

Особи, визначені законодавством, не можуть укладати договори, зазначені вище, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб.

Такі особи призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

Список використаної літератури
1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції.

2. Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб

3. Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців.

4. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією.

5. Кодекс законів про адміністративні правопорушення від 07.12.1984.

6. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971.

7. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил.

8. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992.

9. Закон України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011.

10. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 .

11. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014.

12. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014.

13. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999.

14. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.



15. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169.

16. Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 04.08.2010 № 214.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка