Концепція інформатизації органів місцевого самоврядування в сфері надання адміністративних послуг Зміст



Скачати 155.76 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір155.76 Kb.


Проект1

(станом на 11.06.2010)

Концепція

інформатизації органів місцевого самоврядування

в сфері надання адміністративних послуг

Зміст



1.Опис існуючої проблеми та її актуальність 2

2. Мета та завдання Концепції 4

3. Шляхи і засоби розв'язання проблем 4

3.1. Система електронного документообігу 5

3.2. Основні функції Інтернет-порталу органу місцевого самоврядування 7

4. Очікувані результати реалізації 9

5. Список прийнятих скорочень 10

6.Основні терміни й визначення 10



Електронне урядування (е-урядування) передбачає перехід до вироблення та прийняття публічних (владних) рішень, які ґрунтуються на безпаперових технологіях із одночасним забезпеченням ефективного залучення до цього процесу громадськості, реалізацію комплексного та індивідуалізованого підходу до надання адміністративних послуг користувачам з одночасним усуненням їх від безпосереднього контакту із службовцями (деперсоніфікація). Воно повинно забезпечити радикальне підвищення якості державної та місцевої політики із одночасним різким скороченням строків її вироблення та реалізації і є одним з визначальних факторів трансформаційних перетворень в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхньої взаємодії з користувачами, власними працівниками.

Впровадження е-урядування потребує принципових змін у технології підготовки та прийняття рішень та матеріальних, інтелектуальних та фінансових ресурсів, а також вимагає вирішення комплексу, правових, організаційних і технологічних проблем. Разом з цим це дозволяє за допомогою електронних засобів ефективно надавати послуги населенню, бізнес-організаціям, удосконалювати взаємодію владних структур.


  1. Опис існуючої проблеми та її актуальність


Стан і проблеми інформатизації діяльності органів місцевого самоврядування

Потреби оперативного одержання і обробки великих обсягів різнопланової інформації, колективної роботи з підготовки документів, створення і надання електронних адміністративних послуг визначають об'єктивну необхідність застосування в управлінській діяльності сучасних інформаційних технологій – інформатизації діяльності органів місцевого самоврядування, насамперед, створення інформаційно-комунікаційних систем (ІКС), комп'ютерних баз і банків даних (БД і БнД), телекомунікаційних мереж для передавання даних, впровадження систем автоматизації діловодства (електронного документообігу - СЕДО), систем інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, інтерфейсів для надання електронних адміністративних послуг і доступу до інформації.

Всупереч позитивній динаміці розвитку електронних інформаційних ресурсів в Україні невирішеними проблемами залишаються недосконала технологія підготовки та прийняття управлінських рішень, відомчий підхід до їх створення, значне дублювання інформації, відсутність єдиних стандартів та несумісність ресурсів, складність доступу тощо. Це значно погіршує умови надання адміністративних послуг загалом, і в дистанційному режимі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) зокрема.

Оскільки не сформовано єдину інфраструктуру міжвідомчого обміну даними в електронній формі, тому відомості в державних інформаційно-аналітичних системах недоступні іншим органам державної влади та органам місцевого самоврядування для їх використання. Використання нестандартизованих форматів даних, протоколів обміну і відсутність єдиних класифікаторів, довідників, а також доступу до них обмежують можливість застосування автоматизованих засобів пошуку та аналітичної обробки інформації. Проблеми, що перешкоджають впровадженню елементів е-урядування у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, носять комплексний міжвідомчий характер. Розвиток і впровадження е-урядування та його елементів потребує побудови гнучких систем, вимагає проведення скоординованих організаційно-технологічних заходів і погодження дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування в рамках єдиної державної політики.

Окремі приклади успішного впровадження інфрмаційно-комунікаційних систем (ІКС) ще розрізнені, не складають єдиного взаємопов’язаного комплексу, характеризуються різноманітністю у підходах, темпах розвитку й оснащенні, а тому недостатні для задоволення нового рівня вимог органів державної влади та органів місцевого самоврядування, особливо при впровадженні інформаційної системи “Електронний уряд”.

Проблеми соціально-економічного розвитку регіону, місцевих громад повинні вирішуватись на основі комплексного підходу до прогнозування та планування, з поєднанням галузевого та територіального принципів з урахуванням багатоаспектної інформації. Це, у свою чергу, потребує вирішення цілої низки питань пов'язаних з особливостями інформаційного забезпечення управлінських процесів, зокрема з великими обсягами інформації, великою кількістю джерел інформації, складним та багаторазовим перехрещенням безлічі інформаційних потоків, часто зі слабкою їх взаємодією або взагалі її відсутністю через те, що управління регіонами, місцевими громадами у більшості випадків виконується не одним, а сукупністю територіальних, галузевих та багатогалузевих органів, відсутністю уніфікованих документів в багатьох інформаційних потоках, відсутністю єдиної регламентованої системи показників функціонування регіонів, місцевих громад.

Наведені факти показують, що створення єдиного інформаційного простору держави неможливе без підвищення середнього рівня інформатизації регіонів, органів місцевого самоврядування, і тому, хоча для кожного окремого регіону це є питанням органів влади, органу місцевого самоврядування цього регіону, але створення єдиного нормативно-правового поля, вироблення єдиних для усіх регіонів принципів інформаційного та програмно-технічного забезпечення, а можливо, і консолідування регіональних і місцевих коштів для централізованого замовлення типових програмних продуктів і закупівлі системних програмних та технічних засобів вимагає об’єднання зусиль.

На сьогоднішній день майже весь документообіг в більшості органах місцевого самоврядування між структурними підрозділами, установами, підприємствами, організаціями, громадянами ведеться в паперовому вигляді, дублюються архівні дані. Пошук документів є затратним відносно робочого часу. У процесі надання адміністративних послуг, більшість документів (довідок) переносяться між установами, організаціями вручну, здебільшого – самими замовниками, що сповільнює процес документообігу. В деяких органах місцевого самоврядування комп’ютери навіть не об’єднані в локальну інформаційну мережу – відкрите питання проектування та створення ІКС.


2. Мета та завдання Концепції


Метою цієї Концепції є створення інфраструктури для впровадження е-урядування та надання електронних адміністративних послуг органами місцевого самоврядування. Для виконання мети концепція спрямована на виконання таких завдань:

- системне та ефективне об’єднання зусиль, ресурсів, передового досвіду інформатизації органів місцевого самоврядування в сфері надання адміністративних послуг;

- розроблення концепції впровадження системи е-докуменообігу (СЕДО), елементів е-урядування при створенні Універсаму послуг (в сфері надання адміністративних послуг);

- вироблення рекомендацій (шляхів) щодо розвитку та впровадження системи надання електронних адміністративних послуг;

- розроблення системи загальних вимог до функціональності систем інформатизації (ІКС, е-документообіг, web-сайтів/порталів, етапів робіт з їх впровадження);

- визначення шляхів об’єднання зусиль інформатизації органів місцевого самоврядування в сфері надання адміністративних послуг.


3. Шляхи і засоби розв'язання проблем


Для розв’язання існуючих проблем, досягнення мети передбачається :

- розробити концепцію щодо впровадження СЕДО, елементів е-урядування при створенні універсаму адміністративних послуг (центрів надання адміністративних послуг / центрів муніципальних послуг / центрів обслуговування мешканців тощо);

- сформулювати систему загальних вимог до функціональності систем інформатизації;

- обговорити з зацікавленими представниками ОМС можливості та шляхи об’єднання зусиль для інформатизації органів місцевого самоврядування в сфері надання адміністративних послуг.


3.1. Система електронного документообігу


Ефективність роботи органів місцевого самоврядування визначається трьома факторами: ефективністю взаємодії з громадянами та суб’єктами господарювання, ефективністю внутрішньої роботи кожного органу (установи) та ефективністю взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування між собою.

Законодавче забезпечення впровадження електронного документообігу

Відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом, законами “Про інформацію”, “Про захист інформації в автоматизованих системах”, “Про державну таємницю”, “Про зв'язок”, “Про обов'язковий примірник документів”, “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також іншими нормативно-правовими актами.



Система електронного документообігу (СЕДО) повинна функціонувати з дотриманням вимог:

  • Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1453;

  • Примірної інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року №1153;

  • Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1452;

  • Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1453;

  • Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 26 травня 2004 року №680;

  • Порядку обов’язкової передачі документованої інформації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1454;

  • Положення про центральний засвідчувальний орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження» від 28 жовтня 2004 року №1451.

    В СЕДО повинна забезпечуватися можливість:

  • одночасної роботи групи користувачів;

  • перевірки електронних документів на зараження вірусом та регулярне оновлення антивірусної бази даних;

  • використання надійних засобів електронного цифрового підпису;

  • візуального подання (у тому числі й друк на папері) електронних документів;

  • використання систем розпізнавання документів на папері та перевірки правопису.

Також в СЕДО повинні забезпечуватися:

  • простота і зручність її використання працівниками, що пройшли навчання (далі - користувачі);

  • виконання користувачами своїх службових обов'язків щодо діловодства в електронній формі;

  • захист від помилкового видалення даних, можливість зворотних дій користувача;

  • автоматичне заповнення полів форм для прискорення процесу введення інформації;

  • аудит введеної інформації;

  • надання засобів для відстеження (моніторингу) руху електронних документів між підрозділами органу місцевого самоврядування в процесі діловодства.

Функціонування СЕДО здійснюється з обов’язковим використанням інформації з довідників:

  • довідник видів електронних документів та повідомлень;

  • довідник органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, організацій та установ, які є учасниками обміну електронними документами та повідомленнями;

  • довідник фізичних осіб, які є учасниками обміну електронними документами та повідомленнями між органами місцевого самоврядування.

За необхідності СЕДО доповнюється довідниками та/або класифікаторами із загальносистемною або іншою інформацією, необхідною для її функціонування.

В процесі функціонування СЕДО забезпечується коректна взаємодія її програмних компонентів з іншим інформаційно-телекомунікаційними системним, прикладним та інструментальним програмним забезпеченням робочих місць та серверів без порушення їх функціонування.



Комплекс засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу в СЕДО повинен реалізовуватися відповідно до вимог нормативних актів щодо захисту інформації.

3.2. Основні функції Інтернет-порталу органу місцевого самоврядування


  1. Розміщення і структура одержання інформації. Представлена на Інтернет-порталі інформація повинна бути повною, точною й актуальною. Інформація, що публікується, повинна включати: відомості про регламент роботи органу (установи), розташування і робочі години офісів, список відповідальних працівників із зазначенням приймальних годин, базу нормативних документів, правил складення та заповнення різних заяв і форм. На Інтернет-порталі також публікуються суспільно-політичні, економічні, галузеві та місцеві новини.

  2. Взаємодія громадян та організацій з органами місцевого самоврядування. Дана функція забезпечується набором сервісів, які дають змогу громадянам та організаціям запитувати й одержувати через Інтернет необхідні довідки. Інтернет-портал також надає їм можливість передавати до органів влади передбачену законом звітність (податкову, статистичну). Крім зручного інтерфейсу, який дає можливість представникам організацій і громадянам з різним рівнем володіння інформаційно-комунікаційними технологіями легко готувати і відправляти свої повідомлення, така система повинна забезпечувати необхідний захист конфіденційної інформації.

  3. Проведення органами місцевого самоврядування заходів для громадян та організацій. Спеціальний блок («торговельний майданчик») Інтернет-порталу за потреби може забезпечити проведення конкурсів серед організацій і підприємств на виконання тих чи інших робіт. Орган місцевого самоврядування публікує на своєму порталі оголошення про тендер, умови участі в ньому і набір спеціальних форм, які має заповнити претендент. Програмне забезпечення порталу повинне допомагати зібрати заявки, що надходять, і підбити підсумки.

Склад інформаційного та технологічного забезпечення Інтернет-порталу. Структура порталу і конкретний склад інформації на ньому повинні докладно специфікуватися в технічному завданні на розробку порталу і відбивати особливості конкретного органу. Як мінімум портал повинен містити:

  • основні нормативні документи, що визначають функції і порядок роботи органу (установи);

  • документи або посилання на документи керівних інстанцій органу місцевого самоврядування (установи);

  • вичерпну інформацію про розташування, розклад роботи відповідальних осіб органу (установи);

  • актуальні матеріали, що публікує орган (установа) відповідно до своїх функцій;

  • новини щодо роботи органу місцевого самоврядування (установи);

  • тематично пов'язані новини;

  • рекомендації фізичним чи юридичним особам щодо вирішення їхніх типових проблем (рекомендується зібрати їх у типові «сценарії»);

  • пошук по розділах.

До структури технологічного забезпечення Інтернет-порталу повинні входити:

1. Комп’ютер або кластер комп’ютерів з постійним швидкісним з’єднанням з мережею Інтернет.

2. Серверна операційна система, яка забезпечує надійність роботи, можливість паралельного виконання пакета задач, підтримку трансакційності.

3. Веб-сервер. У простих випадках це може бути програмний сервер для доставки користувачам сторінок через Інтернет-протокол HTTP. Якщо потрібна висока адаптованість до пікових навантажень, можливість персоналізації демонстрованих сторінок, забезпечення складних ділових операцій (наприклад тендерів), обирають спеціальний сервер додатків з вбудованими елементами бізнес-логіки.

4. Системи управління базами даних. Більшість документів порталу зберігається в базі під управлінням СУБД. Це забезпечує зручність збереження і модифікації, а також пошуку і представлення матеріалів.

5. Система управління інформаційними ресурсами (контентом) надає можливість швидко й якісно публікувати документи та підтримувати їх актуальність. Звичайний контент і спосіб представлення (шаблони) документів зберігаються окремо та поєднуються за допомогою описів, заснованих на стандарті XML. Це дає змогу, якщо потрібно, виводити інформацію не лише на персональні комп'ютери, а й, наприклад, на стільникові телефони.



6. Сервер інтеграції забезпечень. У разі якщо через портал надходить великий обсяг запитів, що вимагають обробки, контролю кількома службовцями та відділами, або якщо портал представляє в мережі Інтернет кілька органів (установ), необхідне використання сервера інтеграції забезпечень – комунікаційного «мосту», або «шлюзу» між багатьма інформаційними джерелами. Сервер інтеграції, як правило, підтримує перетворення документів через проміжні XML-формати.

4. Очікувані результати реалізації


Впровадження елементів е-урядування в органах місцевого самоврядування забезпечить:

1) прозорість та відкритість органів місцевого самоврядування;

2) економію матеріальних і часових ресурсів;

3) підвищення якості надання адміністративних послуг;

4) підвищення ефективності роботи;

5) удосконалення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянами;

6) покращення ефективності використання інформаційних, та інших ресурсів;

7) прискорення перехіду органів місцевого самоврядування на безпаперову технологію документообігу;

8) зменшення корупції в органах влади;

9) забезпечення умов для розвитку електронної демократії.


5. Список прийнятих скорочень




Прийняті скорочення

Розшифровка поняття

ІСУ

Інформаційна система управління

ІАЦ

Інформаційно-аналітичний центр

РІАЦ

Регіональний інформаційно-аналітичний центр

НІАЦ

Національний інформаційно-аналітичний центр

ІТ

Інформаційні технології

БД

База даних

СУБД

Система управління базами даних

АС

Автоматизована система

НСД

Несанкціонований доступ

АРМ

Автоматизоване робоче місце

6.Основні терміни й визначення


ІСУ

- сукупність адміністративних, економічних, математичних, соціологічних, статистичних, біхевіористичних і інших методів, програмних і апаратних (технічних) засобів, що використовуються для збору, обробки й видачі інформації з метою прийняття управлінських рішень

АРМ

- робоче місце фахівця, оснащене технічними засобами, набір інструкцій для конкретного фахівця при роботі з програмою, інтерфейс користувача

Інформаційна безпека

- системна функція, що забезпечує розмежування функціональних повноважень та доступ до інформації з метою збереження її конфіденційності та цілісності

Мобільність

- властивість відкритої системи, що забезпечує можливість перенесення даних при модернізації або заміні апаратних платформ, можливість роботи з ними фахівців, що користуються інформаційними технологіями без їхньої перепідготовки при внесенні цих змін

Інформатизація -

- це організаційний соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб громадян та їх об’єднань, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ та організацій на основі формування й використання інформаційних ресурсів

Єдиний інформаційний простір

- являє собою сукупність баз і банків даних, технологій їхнього використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію органів (установ) та громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб

Повнота й релевантність пошуку

- реалізація ефективних пошукових механізмів щодо будь яких джерел даних (структуровані, неструктуровані, метадані), перегляд всіх ресурсів, які можуть включати потрібні дані, оцінку вірогідності отриманої інформації

Електронна бібліотека

- програмний комплекс, що забезпечує можливість нагромадження, актуалізації й надання користувачам через телекомунікаційну мережу повнотекстових інформаційних ресурсів навчально-довідкового та іншого призначення

База даних (БД)

- сукупність структурованих взаємозалежних даних,організованих за певними правилами. Потреба в інтеграції наявної інформації послужила поштовхом щодо створення баз даних. Для того, щоб знайти, додати або обробити дані, збережені в комп'ютерній базі, необхідна система управління базами даних

СУБД

- програмне забезпечення, що дозволяє вирішувати завдання автоматизованого управління базою даних (БД), відновлення збереженої в ній інформації, забезпечення зручного доступу до неї з метою перегляду й пошуку. Система управління базами даних створює на екрані комп'ютера певне середовище для роботи користувача (інтерфейс користувача). СУБД має певні режими роботи й систему команд. На основі СУБД створюються й функціонують інформаційні системи. Вони відіграють виняткову важливу роль в організації сучасних промислових, інструментальних і дослідницьких інформаційних систем.



1 Розроблено Центром досліджень місцевого самоврядування та Центром політико-правових реформ в рамках проекту з реформування системи надання адміністративних послуг. Проект здійснюється за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ), Швейцарського бюро співробітництва в Україні (SDC), Фонду Фрідріха Наумана (FFN).



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка