Концепція художньо-естетичного виховання учнів



Скачати 432.75 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації13.04.2016
Розмір432.75 Kb.
  1   2   3   4

КОНЦЕПЦІЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ


КІРОВОГРАДСЬКОГО ОБЛАСНОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ (ГІМНАЗІЯ-ІНТЕРНАТ – ШКОЛА МИСТЕЦТВ)


  1. Загальні положення

Концепція художньо-естетичного виховання учнів Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) розроблена на основі Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України та АПН України №151/11 від 25.02.2004 р.) на виконання Законів України “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002 та визначає стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрямки та шляхи створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання учнів для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.


Художньо-естетичне виховання – ефективний шлях гуманізації, надання їй “людського обличчя” в умовах економічної нестабільності, ідеологічної невизначеності та світоглядного плюралізму.

Естетичне виховання – невід’ємна частина національного виховання і в сучасних умовах є тією складовою виховного процесу, увага до якої щоденно зростає.

Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей та молоді в полікультурному просторі. Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність.

Кіровоградський комплекс (гімназія-інтернат – школа мистецтв) має на меті дати своїм вихованцям основи етичної культури, сформувати в них потребу і готовність відчувати і творити красу у житті, звичку оцінювати факти і явища з позицій естетики, її основних категорій, а також сформувати стійкий інтерес до мистецтва, розуміння його ролі у суспільстві духовному збагаченні людини; дати глибокі знання і чіткі уявлення про художні цінності, створені світовою та національною культурами; виховати стійкі оціночні критерії та емоційно-естетичне ставлення до творів мистецтва, явищ життя, розвинути здатність активної перетворюючої діяльності із внесенням елементів краси у всі сфери життя людини, мистецтва, побут.



Отже, комплекс має стати осередком виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою.


  1. Мета і завдання

На сучасному етапі розвитку освіти, вдосконаленні навчально-виховного процесу загальна мета діяльності педагогічного колективу Кіровоградського обласного комплексу конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, розвиваючі та виховні аспекти гуманітарно-естетичної освіти:

  • формування уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв: хореографічного, образотворчого, музичного, театрального;

  • виховувати культуру учнів на основі вивчення зразків світової, національної художніх культур та предметів гуманітарного циклу, особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва;

  • розвивати естетичну свідомість і художню компетентність, розширювати емоційну сферу особистості;

  • виховувати художні інтереси, смаки, морально-естетичні ідеали, потребу у художньо-творчій самореалізації;

  • виховувати культуру сприйняття та оцінки художньо-естетичних явищ та предметів, а також потребу в духовному самовдосконаленні;

  • формувати художньо-образне мислення, розширювати творчий потенціал учнів, забезпечувати вияви нахилів та здібностей учнів, прогнозування та виконання програм творчого розвитку для кожного учня;

  • формування універсальних якостей діяльно-творчої особистості.




  1. Функції і принципи

Специфіка гуманітарно-естетичної освіти дає можливість виділити провідні функції:

  • світоглядно-виховна – вона потребує зміни парадигми навчально-виховної освіти: перехід від головної мети всебічно-гармонійного розвитку учня до формування його особистості, розвитку здібностей та обдарувань, зміни світоглядних позицій. Учень як “ціль”, а не як “засіб”.

  • естетичної соціалізації – забезпечення безперервного розвитку учнів в умовах комплексу, залучення їх до активного процесу оволодіння художньо-культурними цінностями ;

  • ціннісно-орієнтаційна – надзвичайно важлива в особистісному відношенні: вона допомагає шукати і знаходити життєві орієнтири, естетичні ідеали, що мають силу наочного прикладу і зразка вдосконалення та змін у власного розумінні образу світу;

  • компенсаторна – надолуження прогалин у гуманітарно-естетичній освіті, забезпечення творчого зростання особистості;

  • рекреаційна – забезпечення доцільного, емоційно-привабливого дозвілля, регенерації і спілкування учнів в процесі їхнього особистісного розвитку. Різноманітність і насиченість видів діяльності виконують стосовно учня роль стимулятора його самовираження, самовиховання. Через цю діяльність відбувається розширення духовного світу індивіда в дусі гуманістичних ідеалів і цілей, динамізація художньо-естетичних потреб особистості;

  • регулятивна – переведення цінностей і норм культури, зокрема художньої, у особистісний план поведінки та регуляція нею навчальною та позакласною життєдіяльностю;

  • духовно-творча – особистість розглядається в ролі творця власного життя й за допомогою технологій проектування духовно-практичної діяльності, оволодіває мистецтвом життя та досягає відповідних вершин успіху та самореалізації.

Остання функція тісно пов’язана із світоглядно-виховною функцією і потребує посиленої уваги в сучасному процесі гуманітарно-естетичної освіти.

Методологічні засади гуманітарно-естетичного виховання обумовлені положеннями основних державних законодавчих документів України про освіту і ґрунтуються на наступних принципах:



  • демократизація (співпраця) та гуманізація (повага до інтересів і потреб особистості, “олюднення” знань, побудова навчально-виховного процесу на основі педагогіки співробітництва, толерантності взаємин і спілкування);

  • природовідповідність (урахування вікових особливостей учня) та культуровідповідність (забезпечення культурної спадкоємності поколінь);

  • органічне поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів змісту освіти та виховання (спрямування естетико –виховного процесу на формування громадянської свідомості, патріотичних почуттів);

  • єдність навчання, виховання, розвитку особистості;

  • взаємозв’язок художньо-естетичного виховання з соціокультурним середовищем (координація шкільної та позашкільної роботи, узгодження освітніх і дозвіллєвих заходів, гармонізація суспільних, професійно-педагогічних і сімейно-родинних виховних впливів);

  • диференціація та індивідуалізація, варіативність змісту, форм і методів навчання і виховання, пріоритет інтерактивних технологій, спрямованих на духовно-естетичний розвиток особистості;

  • цілісність, поліхудожність, інтегративність гуманітарно-естетичної освіти та виховання передбачає багатофакторну взаємодію відображених у змісті освіти та виховання основних компонентів соціального досвіду – художньо-естетичних знань, світоглядних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення, художніх умінь творчості.

  1. Система художньо-естетичного виховання
    та її структурні компоненти


Система художньо-естетичної освіти Кіровоградського обласного комплексу включає структурні компоненти:

1. Базовий освітньо-виховний компонент. Він передбачає навчання, виховання і розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі і складається з двох частин:

а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети “Хореографія”, “Музика“, “Образотворче мистецтво”, курс “Художня культура”);

б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів комплексу з урахуванням профільності навчання (“Хореографія”, “Теорія музики”, “Образотворче мистецтво”).

Запропоновано такі факультативні, групові та індивідуальні заняття: “Музичний інструмент” (за вибором), “Образотворче мистецтво” (за вибором), вокально-хорова діяльність.

Зміст предметів “Хореографія”, “Музика”, “Образотворче мистецтво” включає такі основні блоки:

– сприймання, інтерпретація, оцінювання творів мистецтва;

– практична художня творча діяльність учнів;

– естетико-мистецтвознавча діяльність.

Під час традиційного викладання таких навчальних дисциплін, як “Хореографія”, “Музика”, “Образотворче мистецтво”, актуалізується потенціал внутрішньо-предметної інтеграції елементів змісту, а також міжпредметних зв’язків.
Хореографія

Хореографічне виховання має велике значення в естетичному розвитку людини, засобами танцювального мистецтва воно прищеплює любов до всього красивого, витонченого і тому повинно починатися у ранньому віці.

В сучасних умовах шкільної освіти, спрямованої на розвиток особистості дитини, хореографія розглядається з позицій культурологічного підходу, що дозволяє накреслити напрями роботи у цій галузі.

По-перше, враховуючи синтетичність хореографічного мистецтва, мають місце зони перетину хореографії з іншими предметами, зокрема художньо-естетичного циклу, що дозволяє хореографії, як одному із засобів виховання, органічно входити у загальну систему виховання учня. Такий напрям зовнішньої інтеграції дозволяє через хореографічне мистецтво долучатися до різних галузей знань: художньо-естетичних, гуманітарних, технічних і, навпаки, у процесі вивчення цих предметів краще усвідомлюється особливість хореографічного мистецтва.

По-друге, специфічність та розмаїття видів і жанрів хореографії дає можливість учням здійснювати внутрішню інтеграцію через діалог танцювальних мов різних народів, жанрів хореографічного мистецтва.

Таким чином, виховні можливості хореографічного мистецтва визначають його вплив на основні сфери розвитку особистості – світоглядну, морально-етичну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву, комунікативну.


Художня культура

Курс “Художня культура” викладається в 10-11 класах (художньо-естетичний профіль). Мета вивчення цього курсу полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини.

В 10-му класі викладається курс української художньої культури, а в 11-му – курс зарубіжної художньої культури.

По закінченні курсу “Художня культура” в 10-11 класах діє практикум з краєзнавства, складовою частиною якого є науково-дослідна робота учнів. Результатом цих досліджень є написання учнями наукових робіт та реферативних повідомлень.


Образотворче мистецтво

Предмет “Образотворче мистецтво” має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, знання основних виражальних засобів живопису, скульптури, архітектури, дизайну; їх стильових і жанрових особливостей. До основних виховних завдань предмета належить:



  • ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культури;

  • розвиток художнього сприймання, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу;

  • формування в учнів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції, а також засвоєння художніх технік та мистецької термінології;

  • виховання в учнів потреби у самовиявленні, відтворенні художніх образів у власних роботах із використанням різних художніх технік та матеріалів;

  • виховання творчої активності, художнього мислення і здібностей з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • формування в учнів морально-естетичних якостей та наполегливості.

Предмети мистецтва в комплексі утворюють єдиний наскрізний цикл, спрямований на всебічне опанування учнями художніми цінностями.




  1. Роль соціального і предметного середовища

Однією з умов впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів комплексу є створення естетичного соціально-педагогічного середовища, відкритого до взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем.

Заклад має добре налагоджені зв’язки з культурно-освітніми закладами області (філармонією, музеями, театрами, бібліотеками, тощо) та професійними та самодіяльними мистецькими колективами і відомими митцями. Система художньо-естетичної освіти та виховання комплексу має відкритий характер, широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей та технологій.




  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка