Комунікативно- мовленнєвий розвиток дітей. Поради батькам



Скачати 112.19 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір112.19 Kb.
Комунікативно- мовленнєвий розвиток дітей. Поради батькам.

 Діти сьогодення – це маленькі допитливі «чомусики», які постійно прагнуть знань, хочуть самостійно набути умінь. Більшість інформації дитина сприймає на слух і від того на скільки правильне мовлення вона буде чути від оточуючих залежить становлення її мовленнєвого статусу. Враховуючи, що ми постійно знаходимось у двомовному російсько-українському оточенні (внаслідок історичних причин, близької спорідненості української та російської мов, місцевих говірок, діалектизмів, суржика) наші діти чують змішану білінгвальну як мову, так і мовлення. А отже, сприймають і запам’ятовують її такою. У такій ситуації слід постійно розмежовувати дитині дві мови. Якщо вам легше говорити на українській мові і вона у вас більш досконала розмовляйте з дитиною лише українською, але якщо хтось із членів вашої родини звик спілкуватися на російській і українською мовою йому спілкуватись важко (перекручені слова на український лад викликають суржик двох мов) краще нехай розмовляє російською. Дитина ж, у такому випадку, буде збагачувати свій словник знанням двох мов і з часом матиме вільні навички спілкування обома мовами у чистому варіанті. Пам’ятайте, що ми з вами найкращий зразок для наших дітей.

 

http://snvk5.dnepredu.com/uploads/editor/1785/92657/sitepage_55/images/untitled.png

 

 Як говорить ваша дитина?



     Різноманітний і багатий світ, у який приходить дитя і щоб пізнати, малюку потрібно докласти чимало зусиль. Важко переоцінити, яку важливу роль відіграє  при цьому дорослий, котрий діями і вчинками впливає на дитячу ініціативу, пізнавальну і творчу активність на розвиток мислення і мовлення. А вона входить в життя немовляти з перших годин немовляти на світ.  Під впливом дорослого до шести місяців формується дитячий світ маляти котре вже тоді вчиться координувати слух і власну вимову звуків, пристосовуючи її до того, що чує.

     Як правило, у рік дитина вимовляє перші слова.  З часом збагачується його словник, слова поєднуються у фрази і це формування триває до трьох років. У дошкільному віці дитина оволодіває правильною звуковимовою, інтонацією.

     Саме у дошкільний час відбувається інтенсивний розвиток дитини, більшість з яких до початку навчання у школі вже повністю володіють  звуковою стороною мовлення, мають достатній словниковий запас, уміють правильно граматично будувати речення. Але  не в усіх однаково  відбувається цей процес, який інколи гальмується. Тоді й спостерігаємо різні відхилення в мовленні, оволодіння якою порушується. Ці порушення мають неоднорідний вияв, а залежить від причин і структури дефекту, від дефективної вимови окремих  звуків до повної відсутності мовлення. Тоді – то й приходить на допомогу вчитель – логопед, завдання якого й полягає в тому, щоб своєчасно виявити дітей з вадами і «вилікувати» їх.

     Частенько батьки хвилюються, коли трирічні діти неправильно говорять, та в такому віці – це природно. Але коли син чи донька і в п’ять років мають якісь порушення мовного розвитку обов’язково зверніться до вчителя – логопеда.

 

http://teremokkagarlyk.ucoz.ua/_si/0/s37818064.jpg

До уваги батьків, діти яких займаються з логопедом!
 

 

Пам 'ятайте : http://snvk5.dnepredu.com/uploads/editor/1785/92657/sitepage_55/images/1.png



1. Дитина має бути готовою до роботи з логопедом , тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

8.Виконуйте вдома завдання , які отримує дитина в дошкільному закладі



Щоб мова була солов'їною

http://teremokkagarlyk.ucoz.ua/_si/0/s25459729.jpg

     Часто батьки у вимові дитини  відносять до вікових особливостей, потім сподіваються, що дитина «виговориться». А тим часом дефект вимови вже входить в звичку, виробляється мовний автоматизм і ось тоді вже потрібні надзвичайні зусилля і дитини, і батьків, і педагога, щоб «переламати» погану мовленнєву звичку, навчити дитину розмовляти правильно.

     Навіть неспеціалістам помітно, що там, де бать розмовляють не  виразно, швидкою мовою «ковтають» мовні звуки чи навіть слова, там і діти розмовляють також. Або ж, де в дома говорять голосно, з надривом на крик, сердитим тоном – в такій же манері говорить і дитина.

     Саме у дошкільному віці відбувається інтенсивний розвиток мовлення. Адже прийшовши в різноманітний і багатий світ, дитині потрібно чимало зусиль, щоб освоїтись в ньому. І не останнє місце в такому становленні дитина має мовлення.

     Ніхто не може заперечити, що без мовного спілкування людина ніколи не зможе відчути себе повноцінної, що розвиток мовлення – це одна з необхідних умов розвитку інтелекту, емоційної сфери,що в свою чергу готує грунт  для успішного навчання в школі, творчої і трудової діяльності.

     Однак не в усіх дітей процес розвитку мовлення відбувається неоднаково. Як вже зазначалося, часто під впливом оточення (батьків, родичів, знайомих), іноді через  незначні анатомічні дефекти (коротка вуздечка), спостерігаються мовленнєві відхилення. Вони різні але головне, щоб батьки вчасно звернули  на це увагу і звернулись за допомогою. Адже дефекти у вимові і навіть відсутність мовлення можуть бути спровоковані прогресуючою туговухістю, яка, якщо на неї не звернути увагу та не лікуватися призводить до повної глухоти.  Така дитина не чує і не говорить. То чи варто батькам брати на себе таку гірку і важку ношу, відчувати свою особисту провину в нещасті дитини?

     У нашому районі на допомогу дітям з дефектами мовлення може прийти вчитель – логопед, завдання якого якраз і полягає в тому, щоб своєчасно виявити дітей з вадами мовлення, визначити основні причини, що до них призвели і по можливості усувати їх, працювати над закріпленням набутих навиків.

     Тому батькам, діти які мають певні мовленнєві вади, рекомендовано вже сьогодні звернутись до вчителя – логопеда для отримання консультації, а якщо потрібно, той, за допомогою. Вчителі – логопеди зроблять все можливе, щоб допомогти вашій дитині позбутися мовленнєвих вад.

     Нехай мова вашої дитини буде солов'їною!

Батькам на замітку

Все, що живе на світі, уміє говорити,

Уміють говорити зайці і зайченята,

По-своєму говорять і риби серед моря,

І у садочку пташка, і у траві комашка.

Говорять навіть квіти з блискучими зірками.

А як говорять діти? Так, як навчає мама.

 

"Затримка мовленнєвого розвитку". Цей діагноз не може бути поставлений дитині до трирічного віку, якщо не було показань: це родові травми, важкі пологи, інфекційні хвороби, порушення слуху (тобто дитина не чує мови батьків, тому не може її відтворити).



Затримка мовленнєвого розвитку може виникнути на генетичному рівні. Якщо з роду в рід були проблеми з мовленням, або через те, що дитині нема потреби вчитися розмовляти , бо її розуміють за рухами, вгадують її бажання, або не розмовляють з нею. Розвиток мовлення у кожної дитини відбувається по-своєму, але в середньому з 16-го – 20-го місяця. Від мовлення залежить психологічний, соціальний і фізичний розвиток дитини, пам'ять, мислення, увага та інші процеси, які необхідні для розвитку дитини. У 2 – 3 роки дитина вчиться говорити слова і складати фрази, а з 4років повинна говорити реченнями, як дорослий.

Якщо ви помічаєте, що ваша дитина не вимовляє ніяких звуків, або якщо звуки не схожі на людські, необхідно звернутися до невропатолога, логопеда і бажано у віці до 8-и місяців.

Якщо після року ваша дитина не реагує на звернення до неї, не відгукується на ім’я, не кличе батьків, до 2-х років не виконує прості завдання (наприклад: принести конкретну іграшку), то батькам треба бити на сполох. І обов’язково займатися з дитиною щодня. Але все добре в міру. Не розповідати, або вимагати від дитини те, що вона не сприймає внаслідок своїх вікових особливостей, а просто спілкуватися на її рівні, словесно реагувати на поведінку малюка.

Наслідуючи, дитина сприймає і переймає як єдино правильні речі, ті способи мовленнєвого спілкування, які побутують у середовищі, де вона зростає.

Треба також знати про особливість формування мови у хлопчиків і дівчаток. Вербальний інтелект у дівчаток розвинений краще, але це не означає, що хлопчики відстають у розвитку мовлення. Хоча нервова система у них більш вразлива і формування мовлення може тривати довше.

Дитина  - це індивідуальність і треба поважати особливості розвитку кожної окремої дитини.

У логопедії є мінімум і максимум, на які можуть орієнтуватися батьки. Наприклад: перші слова можуть з’являтися до року, а в 1,4 місяці достатньо 4 – 6 слів, бо лепет «му», «бах», «біба» теж є словами, з яких починається мова.

Дитина докладає багато зусиль, щоб зрозуміти, чого від неї вимагають, щоб засвоїти слово, фразу за допомогою яких ми спілкуємося, вчимо чогось.

Тому не треба давати багато інформації, дитина дуже втомлюється і «відключається», просто звикає до словесного потоку і не реагує. Мами скаржаться, що дитина не «слухає», «не чує», а вона «слухає», але «не чує».

Щоб цього не сталося, треба давати дитині побути в тиші, щоб вона повчилася самостійно, складаючи свій світогляд.

Дуже важливо не дозволяти дитині довго смоктати соску, не годувати пюреподібною їжею, в раціоні повинні бути страви, над якими потрібно працювати щелепами. Тоді буде формуватися правильний прикус, будуть розвиватися м’язи язика, губ, щелепи, від цього залежатиме стан зубів і носоглотки.

І ще про одне. Важливо,  якою мовою спілкуються з дитиною. За дослідженням вченого П.П.Бачинського людина генетично зберігає пам'ять про рідну мову і чужу засвоєну мову:

-       діти, які першою заговорили родовою мовою матері, встигали з усіх предметів на 90%;

-       діти, які першою засвоїли мову батька, що не збігалась з мовою матері, отже, була нерідною за материнською лінією – встигали з усіх предметів на 71%;

-       діти, які першою засвоїли мову, що не була рідною ані для батька, ані для матері, встигали з усіх предметів на 52%.

Відтак дорослі повинні визначитися, якою мовою повинна розмовляти дитина.

Поради батькам.

1. Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини.

2. Спонукайте до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.

3. Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4. НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що дитині потрібно чути лише правильну мову!

5. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6. Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

7. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

8. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!

9. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!

10. Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!

11. ВИПРАВЛЯЙТЕ МОВУ ДИТИНИ! 

12. Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.


 

 

 



 

Мова дорослих - взірець для наслідування.
 

     Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування.

    Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. 
     Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.
    Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. 
    Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, вимова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.
      Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання телевізору, голосні розмови дорослих. Першою ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

 

МИ ЗАВЖДИ ГОТОВІ НАДАТИ ПОРАДИ БАТЬКАМ:



 

  • завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтесь встановити причину (погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР органів та багато інших);

  • виявлені на початковому етапі порушення мовлення легко і швидко виправляються;

  • відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими – у легкому випадку, до спотворення вже існуючих і міцному їх укоріненні – у складних випадках;

  • не намагайтесь виправляти спотворені звуки самостійно, якщо ви чуєте їх більше місяця – вони вже закріпились міцно та потребують консультації з логопедом, а далі виправлення;

  • якщо дитина розмовляє незрозуміло і зрозуміти її можете тільки ви (а буває і ви не можете) неодмінно звертайтесь за консультацією;

  • ніколи не лякайте дитину щодо її вимови – це створює страх, невпевненість і в подальшому призводить до неконтактності, недовіри і довгої роботи з логопедом;

  • стимулюйте дитину спілкуватися: під час прогулянки проговорюйте побачене - почутий спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води; розмовляйте з приводу прочитаної казки, побаченої телепередачі, мультфільму, випадку, який небезпечний і трапився нещодавно – пояснюйте усе, що цікавить маленьких і допитливих і скоро, неодмінно, ваша дитина здивує вас своїми можливостями: мислити, фантазувати, знаходити вихід із складного, для її віку, становища, приймати рішення у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно-творчою людиною у подальшому житті, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів!

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПО РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

  • Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.

  • Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.

  • Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.

  • Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.

  • Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.

  • У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.

  • Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

  • Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).

  • Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.

  • Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.

  • Будьте терплячі, поблажливі, обережні.

  • Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка