Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка3/4
Дата конвертації30.04.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4
Тема уроку: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у час піднесення революції 1848-1849 рр.


1848 р. – скасування кріпосництва на західноукраїнських землях.

Умови:

  • поміщики – земельні наділи, грошові винагороди, звільнення від деяких податків – поміщики;

  • селяни – користувалися лісами, пасовищами, луками спільно з поміщиками (право сервітуту)

Пожвавлення культурно-освітнього руху:

  • «Зоря Галицька» - перша газета, друкована українською народною мовою;

  • травень 1848 р. – заснування Головної руської ради

Програмні засади ради:

    • населення Галичини належить до єдиного українського народу;

    • заклик до національного пробудження;

    • майбутнє Галичина: частина членів – за слов’янську федерацію, інші – незалежність Української держави з центром у Києві; поділ Галичини на Західну (польське населення) і Східну (українці).

      • створення «Галицько-руської матиці» - організація видання підручників українською мовою;

      • відкриття у Львівському університеті кафедри української мови (Я.Головацький);

      • жовтень 1848 р. – Собор руських учених у Львові – програма організації української науки й народної освіти






Центральна рада народова – осередок галицьких поляків:

  • Галицькі українці не мають нічого спільного з українцями Наддніпрянщини, це гілка польського народу, українська мова – діалект польської;

  • «Руський собор» - незалежність Польщі під зверхністю Габсбургів.







?



Тема уроку: Західна Україна в період завершення революції

Павел Шафарик

  • науково, об’єктивно визначив територію та етнічні межи розселення українців;

  • обґрунтував самостійність української мови;

  • систематичний огляд української літератури;

  • ініціатор проведення з’їзду слов’янських народів Австрійської імперії

червень 1848 р. Словянський зїзд

  • ухвалив рівноправність української мови у школах і державних установах;

  • рівність всіх національностей і віросповідання;

  • створення спільної українсько-польської гвардії

Липень 1848 – березень 1849

робота австрійського парламенту

39 депутатів – українці

Напрямки діяльності:



  • поліпшення соціально-економічного становища галицького населення;

  • вирішення національно-духовних питань;

  • територіально-національний поділ Галичини.

?




Буковина

незначна участь українців в революції



  • в парламенті 5 депутатів-українці від Буковини


1848-1850 – селянський рух


Закарпаття

?
українці не підтримали збройне повстання проти Австрії



1-2 листопада 1848 р. – збройне повстання у Львові

?


Тема 5. Модернізація українського суспільства середини – другої половини XIX ст.
Тема уроку: Сільське господарство Західної України після аграрної реформи 1848 р.


Суперечності в розвитку сільського господарства






  • викупні платежі селян поміщикам за повинності, податки;

  • викуп на право виробництва і продаж спиртних напоїв;

  • відібрали сервітути;

  • земля в руках великих землевласників

капіталізація сільського господарства:

  • використання сільськогоспо- дарської техніки;

  • спеціалізація районів;

  • праця вільнонайманих робітників



захист селян від лихварства





кооперативний рух:

  • Василь Нагірний – «Народна торгівля»- закупівля й продаж продуктів, оминаючи посередників;

  • Євген Олесницький – товариство «Сільський господар» де вчили селян сучасним методам господарювання;

  • кредитні спілки – 70-90-ті рр. XIX ст.;

  • «Дністер» – страхова компанія (200 тис. клієнтів)


трудова еміграція:

  • малоземелля, безземелля;

  • демографічний бум;

  • слабка місцева промисловість була не в змозі поглинути вільні робочі руки.

XIX ст. – початок масової еміграції – ?


\

Тема уроку: Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві


Реформа 1861 р.



Розвиток ринкових відносин в сільському господарстві





селяни отримали майнову та особисту свободи:

  • мали право укладати договори з приватними особами та державними установами;

  • володіти рухомою і нерухомою власністю;

  • самостійно виступати в суді по цивільних і кримінальних справах;

  • брати участь в органах громадського самоврядування;

  • переходити в інші стани;

  • вступати до навчальні заклади або на службу




селяни залишилися «нижчим станом»:

  • сплачували подушний податок;

  • відбували рекрутчину;

  • зазнавали фізичних покарань;

  • не мали право відмовлятися від наділу – залишати село (9років);

  • відрізки – землі, які відрізали у селянина, який мав більше від норми;

  • тимчасовозобовязані селяни – до укладання викупної угоди, відробляли панщину, сплачували оброк (20 років);

  • садибні ділянки – право викупу садибних ділянок, польового наділу на Правобережній Україні

спеціалізація районів

  • Степова Україна:

    • виробництво зерна на продаж;

    • головна олійна культура – соняшник;

  • Правобережжя:

    • цукробурякове виробництво (Терещенки, Харитоненки, Браницькі, Потоцькі)

тваринництво

  • повільний розвиток у зв’язку із скороченням площ сіножатей і пасовищ

запровадження нових знарядь праці

  • парові й кінні молотарки;

  • три- і чотирилемішні плуги,

  • сівалки, косарки, культиватори, віялки, жниварки

застосування найманої праці

  • застосування найманої праці робітників в Південній Україні з мешканців правобережних, лівобережних місцевостей і російських чорноземних губерній;

  • щорічні південноукраїнські робітничі ринки



розшарування селянства:

  • заможні селяни (Степова Україна) – селяни-фермери;

  • середняки – 25%;

  • бідняки



?

переселятися у міста?




переселенський рух:

  • селянське малоземелля

  • демографічний вибух





Кубань, Поволжжя,

Сибір, Тихоокеанське узбережжя

Тема уроку: Промисловий розвиток України


Промисловий розвиток Наддніпрянської України


  • нова фаза промислового перевороту та його завершення (поч.60-х – 80-ті рр. XIX ст.):

    • машинізація виробництва;

    • застосування нових технологій та механізмів;

    • ринок вільнонайманої праці;

  • політика протекціонізму;

  • приплив іноземного капіталу в ключові галузі промисловості України:

    • прискорений розвиток галузей промисловості: вугледобувна, гірничорудна, металургійна, сільськогосподарське машинобудування;

    • викачування великих коштів у вигляді промислових прибутків

(Юз за 25 років вивіз до Англії 25 млн крб. золотом);

  • формування українського індустріального району – Донецький вугольно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікополь-ський марганцевий:

    • Україна головна вугільно-металургійна база Російської імперії;

    • технічна відсталість Донбасу;

    • розробка нових покладів залізної руди;




  • розвиток транспортного машинобудування:

    • будівництво залізниць (перша – Балта – Одеса);

    • кінець 80-х років XIX ст. – ціла система залізниць,

які сполучали найбільші міста й промислові райони України

із різними регіонами Росії, Україну і Західну Європу;




  • використання водного транспорту;

  • морський торговельний флот (Азовсько-Чорноморський басейн)


Україна не була колонією «азійського» типу – бідною, без власної промисловості, ресурси якої імперія просто викачувала. Вона була колонією «європейського» типу – промислово розвинутою, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу і потенційних прибутків.


Промисловий розвиток Західної України

  • 70-90-ті роки XIX ст. – формування фабрично-заводської промисловості в західноукраїнських землях:

    • 220 середніх і великих промислових підприємств;

    • 95% - дрібні, на яких працювало п’ять осіб;

    • кожний сьомий працював на невеликому підприємстві, власником якого й був;

  • причина промислового застою – імпорт фабрично-заводських виробів з західних провінцій Австрії:

      • занепад обробної промисловості: цукрової, текстильної, шкіряної, паперової, сірникової;

      • розвиток галузей, які спеціалізувалися на виробництві й первинній обробці сировини і не мали конкуренції в імперії: борошномельна, спиртогорілчана, нафтова, лісопереробна, солеварна;

  • найбільш розвинута й технічно оснащена – лісопильне виробництво;

  • розвиток Дрогобицько-Бориславського нафтового району:

  • використання нової техніки;

  • буріння глибоких свердловин;



    • зростання видобутку кам’яної та кухонної солі – 64% видобутку солі в імперії;

    • видобування озокериту;

    • іноземні капіталісти – австрійські, німецькі, англійські, французькі, бельгійські – контролювали найголовніші галузі промисловості (в першу чергу – нафтову);

    • розвиток залізничного транспорту – 1861 р. Краків, Перемишль – Львів; через п’ять років – до Чернівців, у 80-ті роки XIX ст. – через Стрий на Закарпаття; Львів – українські землі, що входили до складу Росії

Східна Галичина, Буковина і Закарпаття залишалися слабо розвину-тими задвірками Австро-Угорської імперії













70-ті р. XIX ст. – 20-30 тис. т,

1900 р. – понад 325 тис. т












Тема уроку: Зміни в соціальній структурі. Міста і торгівля


Формування нових соціальних груп

  • пролетаріат – за складом багатонаціональний:

    • робітники-росіяни: вугільна, гірничорудна, металургійна промисловості;

    • українські селяни – цукрові заводи, йшли в найми до поміщиків чи багатих, виїжджали за межі України;

  • буржуазія – багатонаціональна:

    • іноземні капіталісти – важка промисловість;

    • українські капіталісти – цукрова, борошномельна, винокурна;

    • українські підприємці – брати Терещенки, Харитоненко, Яхненко, Демченко, Алчевський, Симиренко:

      • фірма «Брати Яхненко і Симиренко» – одна із найбільших виробників цукру; збудували перший металевий пароплав «Українець»;

  • інтелігенція – особлива соціальна група суспільства – українців у складі інтелігенції було трохи більше третини.


Українців серед підприємців була меншість і контро-лювали вони не найголовніші галузі промисловості


Розбудова міст

  • У 1900 р. в Україні виділялося пять великих центрів:

    • Одеса – торгово-промислове місто;

    • Київ – центр внутрішньої торгівлі, машинобудування, адміністративного управління та культурного життя;

    • Харків – центр торгівля й промисловості Лівобережжя;

    • Львів – осередок ділового і культурного життя Прикарпаття;

    • Катеринослав – промисловий центр Півдня;

  • 13% населення України жило в містах (в Англії – 72%);

  • склад міського населення підросійської України: українці, росіяни, євреї (по третині);

  • у Західній Україні в містах переважали поляки та євреї


Українці опинилися у меншості в містах, де домінували російське населення й російська культура, поляки й польська культура – в Західній Україні








Нові явища в торгівлі

  • розширення внутрішнього ринку:

    • ріст міського населення;

    • поміщицькі маєтки, господарства заможних селян – споживачі сільськогосподарських машин, добрив;

    • розвиток залізничного транспорту сприяв товарообігу, але

бідність більшості населення, низька купівельна спроможність – гальмувала розвиток внутрішнього ринку

  • ріст обсягів торгівлі, поява нових її форм:

    • купівля-продаж у формі контрактів(договорів) на товари, що вироблялися на місцях;

    • торговельна спеціалізація: хлібні ярмарки, ярмарки з продажу худоби;

    • збільшення кількості базарів – з 350 до 900;

    • розширення географії торгівлі (поліпшення транспортного зв’язку);

    • зростала постійна торгівля – відкривалися універсальні й багато профільні магазини;

  • зовнішня торгівля: Україна – хлібний експорт Російської імперії




Тема уроку: Реформи адміністративно-політичного управління. Модернізація повсякденного життя


Реформування адміністративно-політичного управління в Російській імперії



  • 1864 р. – судова реформа:

    • судочинство відбувалося за участю сторін:

      • при розгляді карних справ рішення приймали присяжні засідателі, які обиралися з громадян усіх станів;

      • обвинувачені отримали право захисту – або самі, або через адвокатів;

  • суд став відкритим:

    • на засіданні могли були присутні представники преси , всі бажаючі;

  • розв’язанням дрібних справ займалися мирові судді, яких обирали на трирічний термін;




      • 1864 р. – реформа місцевого (земського) самоврядування:

  • у губерніях і повітах створювалися виборні земські установи, члени яких обиралися від усіх верств населення;

  • земства мали право займатися господарськими і культурними питаннями:

    • організовували агрономічну службу;

    • засновували сільськогосподарські школи й вели науково-дослідну роботу;

    • створювали кредитні установи;

    • будували дороги, організовували пошту;

    • розбудовували мережу початкових шкіл (у 1910 р. в них навчалося 420 тис. дітей);

    • налагоджували систему охорони здоров’я (1870 р. працювало 73 земські лікарні, а в 1910 р. – 576) ;

земці брали участь у загальнодемократичному та національному русі


      • 1870 р. – міське самоврядування – міські думи, проводилися власниками нерухомого майна:

  • міська управа – виконавчий орган, на чолі якої стояв голова;

  • займалися благоустроєм міст, промисловістю, торгівлею, охороною здоров’я, освітою


    • 1864 р. – реформа освіти:

  • єдина система початкової освіти, керівництво й контроль здійснювали повітові та губернські шкільні ради;

  • середня освіта – класичні та реальні чоловічі і жіночі гімназії, в яких навчання було платним;

  • вища освіта:

    • вступали тільки ті особи, які закінчили класичні гімназії, реальні – до вищої технічної школи, жіночі – не передбачали ніяких прав вступу до вишів;

    • університети отримували автономію у навчальних справах




      • 1865 р. – реформа в галузі цензури:

  • вилучалася з відання міністерства народної освіти і підпорядковувалася міністерству внутрішніх справ;

  • невеликі за розміром видання підлягали попередній, ще до друку цензурі;

  • провінційні видання підлягалися попередній цензурі


з одного боку – демократизація суспільного життя, з іншого – «закручування гайки»


  • військова реформа:

    • перехід до загальної військової повинності чоловіків після

20-ти років;

  • перебування в армії скорочувалося з 25 до 6-7 років;




    • фінансова реформа:

  • створення Державного банку;

  • мережа приватних банків;

  • формування більш-менш чіткої податкової системи













Тема уроку: Реформи адміністративно-політичного управління. Модернізація повсякденного життя


Реформи в Австрійській імперії і зміни адміністративно-політичного устрою західноукраїнських земель




  • 1867 р. – прийняття Конституції, що проголошувала рівноправність громадян у державних установах, судах і школах;

  • Австрійська імперія з унітарної перетворилася в дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорську імперію – конституційну монархію;

  • Галичина отримала обмежену внутрішню автономію:

    • У Львові розпочав роботу Галицький крайовий сейм ;

    • депутати сейму були польські поміщики і підприємці, але обирати і бути обраними могли й українські селяни;

      • 1868 р. – Східна Галичина (населена українцями) була об’єднана із Західною Галичиною (населена поляками) в єдине Королівство Галичини й Лодомерії;

  • Буковинський сейм – внутрішнє самоврядування Буковини – домінували румуни і німці;

  • Закарпаття:

    • частина Угорщини;

    • ніякого самоврядування край не одержав;

    • Закарпаття складалося з чотирьох русинських (українських) жуп, або комітетів (областей), які управлялися з Будапешта – відмежовувалося від інших західноукраїнських земель внутрішнім австро-угорським кордоном


Австрійські власті продовжували на західноукраїнських землях політику «поділяй і володарюй»

Повсякденне життя

  • побут селян:

    • залізниця сприяла зручному постійному зв’язку з містом;

    • використання фабричних товарів;

    • міський одяг, предмети вжитку;

    • з’являються двох- трьох- і чотирикімнатні хати, які мали покрівлю з черепиці й дерев’яну підлогу;

    • індустріальна епоха ламала старі підвалини сім’ї, розпад народних традицій і поглядів;

  • зміни в місті:

    • вулиці вимощували бруківкою;

    • прокладали водогони та каналізацію;

    • вуличне електричне освітлення;

    • відкривалися культурно-освітні заклади








Тема 6. Національна ідея. Український культурницький і політичний етапи визвольного руху
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка