Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Сторінка2/4
Дата конвертації30.04.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4
Тема уроку: Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні

Основні течії суспільно-політичного руху Наддніпрянської України






українська

загальноросійська

п
Українське культурне відродження на Слобожанщині


  • Харківський університет (1805 р.) відкрився з ініціативи громадського діяча і вченого В.Каразина;

  • З Харкова розпочався процес формування національної інтелігенції, яка заміщала колишню козацьку еліту;

  • Харків став центром збирання історичних документів, фольклору, старожитностей;

  • помітні постаті Харківського університету, які пропагували національну ідею: Г.Успенський, П. Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський, Г.Квітка-Основ’яненко, А.Метлинський, І.Срезневський, М.Костомаров;

  • харківські журнали, які постійно друкували статті про побут, звичаї, усну народну творчість та історію України: «Украинский вестник», «Харьковский демократ», «Украинский журнал».



ольська


Причини виникнення

криза в суспільстві

Чиї інтереси представляли

корінних українців

орієнтувалася на пануючих в імперії соціальних груп

польської шляхти

Основні вимоги

національне визволення

реформування імперії

відродити Польщу

в кордонах до поділу

Речі Посполитої





Опозиційна діяльність представників українського

суспільно-політичного руху



  • патріотичний гурток в Новгороді-Сіверському:

    • пропагували ідею української самостійності;

    • поширення творів про діяльність І.Мазепи, П. Полуботка;

    • боролися за права всього українського шляхетства й козацтва.

  • група автономістів на чолі з В.Капністом:

    • проект відновлення козацького війська, який відхилив Російський уряд;

    • намагання заручитися підтримкою Пруссії в разі українського постання.

  • історико-літературні твори:

        • історичний трактат «Історія Русів» – ствердження права кожного народу на самостійний державний розвиток, формування самостійницьких настроїв;

        • поема «Енеїда» І.Котляревського – започаткувала нову українську літературу, яка ґрунтується на живій українській мові;

        • повість «Тарас Бульба» М.Гоголя – героїка українського козацтва.






Тема уроку: Українське національне відродження в західноукраїнських землях

Греко-католицьке духовенство – провідники української національної ідеї

Передумови для культурного відродження в Західній Україні:

  • імператорські реформи сприяли появі освіченої соціальної групи українців – греко-католицьке духовенство;

  • сім’ї священиків – джерело постачання кадрів для національного руху;

  • зв’язок греко-католицьких священиків з простим народом;

  • вплив європейського Просвітництва;

  • 1816р. – перше просвітницьке товариство греко-католиць-ких священиків у Перемишлі:

    • впровадження української мови в систему початкової освіти й розширення мережі початкових шкіл;

    • удосконалення української мови;

    • друкування різноманітних брошур для народу на українській мові;

    • підручник граматики українською мовою;

    • на протязі 15 років було відкрито 400 шкіл.




«Руська трійця» та її діяльність

Початок 30-х років XIX ст. – виникнення гуртка «Руська трійця» – М.Шашакевич, І.Вагилевмч, Я.Головацький:



  • пропагували українську мову – дискутували й говорили рідною мовою;

  • М.Шашакевич виголосив в семінарії перед духовними особами промову українською мовою;

  • підготували до друку збірку (не пропустила цензура) поезій рідною мовою – заклик до єднання народних сил, до національного пробудження;

  • 1837 р. – видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая»:

    • народні пісні, думи, перекази, історичні документи про звичаї, побут, героїчне минуле українського народу.

Альманах – політичний маніфест українського національного руху.



Тема уроку: Масонство і декабристи в Україні. Польський визвольний рух


Вплив європейських революційних ідей на суспільно-політичний рух в Україні

  • ідеї Просвітництва;

  • ідеї Французької революції про свободу, рівність і братерство;

  • проголошення в Іспанії, Італії, Португалії конституцій, що обмежували королівську владу;

  • повстання у Греції за незалежність;

  • закордонний похід російської армії.







Масонство в Україні

Масонство – різновид суспільного руху ( від англ. – mason – каменяр, муляр; фр. francmasonerie – вільномулярство) сповідували ідею Бога – Великого Майстра Всесвіту, про єдину людську спільноту: «Весь світ – це одна велика республіка, де всі народи – одна сім’я».

Українське масонство – ідея слов’янської федерації, у якій українці були б рівними серед рівних.

  • «Любов до істини» - 20 осіб, у тому числі І.Котляревський;

  • «Малоросійське товариство» (Полтавська губернія):

    • державна незалежність України;

    • розвиток національної культури;

    • скасування кріпосництва;

    • запровадження європейських форм державного устрою.














Мета декабристів – шляхом військового перевороту повалити самодержавний лад і ліквідувати кріпосне право




Польське повстання 1830-1831 рр.

Мета – відродження державності Польщі.

Наслідки:

  • розгром повстання;

  • масове зросійщення Правобережної України;

  • 1834 р.- відкриття Київського університету, яки й перетворився в центр відродження української культури;

  • поліпшення становища населення Правобережної України




Конституція Північного товариства

  • конституційна монархія;

  • федеративний устрій держави;

  • щодо України: утворення Української, Чорноморсь-кої, Бузької держави із центрами у Харкові, Одесі й Києві.

«Руська правда» Південного товариства

  • скасування кріпацтва;

  • перетворення всіх селян на рівноправних громадян;

  • недоторканість приватної власності;

  • Росія – республіка;

  • право на самовизначення лише для польського народу.

Товариство об’єднаних слов’ян

  • боротьба проти само-державства і кріпацтва;

  • визволення слов’янських народів;

  • створення федеративного союзу слов’янських народів

+

29 грудня 1825 – 3 січня 1826 – повстання Чернігівського полку





Волелюбні ідеї у навчальних закладах:

  • гурток у Харківському університеті – шляхи зміни суспільно-політичного ладу Російської держави;

  • гімназія вищих наук у Ніжині.



Тема 3. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині XIX ст.
Тема уроку: Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях на початку XIX ст.


З е м л е р о б с т в о



Тваринництво

Західна Україна





Лівобережжя



Слобожанщина

Правобережжя

Степова Україна:

  • конярство;

  • вівчарство

  • зернові культури;

  • картопля;

  • розводили велику рогату худобу й овець


не відповідала потреба нового часу







?


  • 1817р. – утворення військових поселень:

    • селянська сім’я не лише займалась земле-робством, а й утримувала одно-двох солдатів;

    • військова муштра для чоловіків віком до 45 років і хлопчики з семирічного віку;

    • під бій барабана поселенці мали вставати, лягати, йти на роботу, обідати, палити печі тощо.




  • застарілі знаряддя праці;

  • відсутність агротехнічного вдосконалення;

  • збільшення панщини (подекуди 6 днів на тиждень);

  • запровадження урочної системи


Тема уроку: Зародження ринкових відносин. Початок промислової революції

Зародження ринкових відносин в сільському господарстві:

  • зросло виробництво хліба на продаж:

    • жито, пшениця;

  • розширення посівів технічних культур:

    • тютюн, льон на полотно, конопля;

  • впровадження раціоналізації:

    • використання машин, досягнення агрохімії тощо;

  • використання найманої праці;

  • селянські промисли:

    • взуття, посуд, полотно, сукно, колеса для возів, вози, бочки, мішки тощо;

    • чумацтво– торговельно-візницький проми-сел.



Початок промислової революції:

ремесло мануфактура фабрика(завод)


використання машин


  • цукроварні;

  • полотняна промисловість;

  • машинобудівні заводи



Західна Україна:

  • текстильна;

  • шкіряна;

  • соляна;

  • залізорудна;

  • тютюнова;

  • лісова





?





видобуток

кам’яного

вугілля


металургійне виробництво

Зміни у соціальній структурі



сільське господарство

  • 25% селянських родин – безземельні;

  • заможні селяни – українські промисловці (Яхненки, Симиренки, Терещенко)

промисловість

  • кількість промислових робітників:

1800р.-10,0тис.осіб; 1860р.-86,7тис.осіб;

  • 26% вільнонайманих робітників

74% кріпаки



?

?

Тема уроку: Зародження ринкових відносин. Початок промислової революції





Чи відбувалася модернізація української економіки в першій половині XIX ст.?









?


Який звязок між промисловістю збільшення

та сільським господарством? виробництва технічні культури:

хліба конопля, льон, тютюн,





?




використання парових машин



збільшення промислових підприємств



? наймані чисельність

працівники міського населення



цукроварні полотняна машинобудування


?


промисловість


домінування російського;

в Західній Україні - польського, німецького мовно-культурного середовища




зростання видобування

металургійн. кам’яного

виробництва вугілля

Західна Україна:



  • текстильна,

  • шкіряна,

  • соляна,

  • залізорудна

Тема уроку: Зростання міст і розвиток торгівля


Міста:

  • ріст чисельності міського населення:

    • протягом першої половини XIX ст. чисельність городян зросла в три рази,

    • на Півдні – в 4,5 раза;

    • в Наддніпрянській Україні чисельність населення зросла з 5 до 11%;

    • в Херсонській губернії – до 27%;

  • розбудова морських портів – Одеса, Миколаїв, Херсон та ін.;

  • на Заході – Львів – великий адміністративний, промисловий, торговельний центр: в 1786 р. число мешканців – 25 тис., в 1849 р. – 70 тис.;

  • міста – центри торгівлі: ярмарки, базари, крамниці, склади, корчми, шинки, ятки, з’являлася аукціонна торгівля – продавали й купували землі, маєтки, будинки, хатнє майно, худобу тощо;

  • українські міста (в обох імперіях) були заселені не українцями:

    • у Наддніпрянщині – російські чиновники, купці, робітники, єврейські ремісники, дрібні торговці;

    • на Правобережжі – поляки;

    • Східна Галичина – поляки;

    • Північна Буковина – румуни;

    • Закарпаття – угорці



Україна у внутрішній торгівлі



Російської імперії


  • Україна ринок збуту виробів Російської імперії:

    • 33% товарів Московської, Володимирської та інших губерній Центральної Росії продавалися на ярмарках України;

  • Україна на ярмарках була представлена аграрною продукцією, або виробами виготовленими із сільсьгосподарської сировини (горілка, цукор тощо)

Австрійської імперії


  • Львів – центр ярмаркової торгівлі на заході України;

  • із України в Австрійську імперію везли сільськогосподарську продукцію, звідти – промислові вироби





Україна у зовнішній торгівлі






Російської імперії

  • основний експорт – хліб (90% – пшениця) вивозили в:

    • Туреччину, Грецію, Італію, Францію, Англію;

  • мед, віск, риба, риб’ячий клей, худоба – вивозили в:

    • Австрію, Пруссію, Царство Польське, Молдавію;

  • імпорт – вина, шовк, какао, перли, дорогий одяг і взуття, кава, чай, прянощі тощо

Австрійської імперії

  • оптова торгівля худобою, яку продавали у:

    • Вроцлаві, Берліні, Мюнхені, у міста біля р. Рейн








Тема уроку: Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців


Характер виступів

  • стихійний,

  • локальний (місцевий)

Форми протесту

  • скарги селян цареві, губернаторам, іншим посадовим особам;

  • відмова платити оброк, відбувати панщину та інші повинності;

  • підпали поміщицьких маєтків, втечі з маєтків;

  • збройний опір поміщикам




Заворушення козаків, селян, військових поселенців

Селянські виступи під проводом У.Кармелюка

«Київська козаччина»

Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті

  • 1817 р. – повстання бузьких козаків на Херсонщині;

  • 1819 р. – повстання військових поселень у Чугуєві;

  • 181801820 рр. – селянський рух ряду повітів Катеринославської губернії;

  • 1823-1833 рр. – селянські висту-пи на Херсонщині, Чернігівщи-ні, Харківщині

  • 1813-1835 рр. селянський рух на Поділлі під проводом У.Кармелюка:

    • напади на поміщиків, кіпців, шинкарів;

    • в загоні У.Кармелюка в окремі періоди налічувалося декілька тисяч осіб;

    • кілька разів був заарештований, але втікав й знову очолював повстанський рух

  • 1855 р. – «Київська козаччина»

1.Привід: маніфест про створення морського ополчення для участі у Російсько-Турецькій війні;

2.Селяни Васильківського повіту Київської губернії складали списки козаків і вели себе як вільні люди;

3.Створювали власні органи самоврядування, відбирали у поміщиків землю і майно;

4.Рух охопив вісім із 12 повітів Київського губернії (понад 500 сіл)



  • подання колективних скарг до адміністративних органів, ба-гаторічні судові процеси селян-ських громад із землевласни-ками;

  • втечі селян;

  • потрави панських посівів та лук, порубка лісів, розправа над сільською старшиною, підпал поміщицьких садиб, ґуралень тощо;

  • відмовлялися сплачувати державні податки, бойкотували рекрутські набори тощо;

  • 1838 р.- селянські заворушення охопили майже всю Буковину;

  • 1843-1844 рр. – селянське повстання під проводом Л.Коби-лиці:

    • 22 буковинських села захопили ліси, пасовиська, відмовилися від повинностей, встановили самоврядування;

  • рух опришків на Прикарпатті:

    • Мирон Штолюк



Тема уроку: Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства


1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства:

  • діяло нелегально;

  • символ – золотий перстень з вигравіюваними іменами слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія




Склад:

  • 12 осіб, українська різночинна інтелігенція;

  • М.Костомаров – один із засновників, історик, громадсько-політичний діяч – в лекціях, книгах показував дві засади історичного розвитку: демократичну козацьку в Україні та самодержавну – в Росії;

  • П.Куліш – письменник, учений, педагог, громадський діяч – підготував перший підручник з історії України для дітей старшого шкільного



  • віку






ПРОГРАМНІ ПОЛОЖЕННЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА


«Книга буття українського народу»

  • У «Книзі» показано основні події світової історії з давніх часів до середини XIX ст. та історична доля України, яка виявилася поділеною між Польщею та Росією;

  • показано ліквідацію української державності – Запорозьку Січ і Гетьманщину, демократичний устрій, запроваджено кріпацтво;

  • йшлося про історичне покликання України: підняти інших словян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економіч-ного, соціального і духовного життя.

«Статут Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія»

«Головні ідеї»: «Головні правила»:

об’єднання слов’янських народів в 1.

федерацію, в якій кожен народ отри-

мав би власну державність з демокра-

тичною формою правління





«Головні правила»:


  • поширювати ідеї через виховання юнацтва і залучення нових членів;

  • усунути релігійну ворожнечу між слов’янами;

  • викорінення рабства і всякого при-ниження бідних класів, поширення грамотності



ПРОГРАМА КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА





Створення демократичної федерації слов’янських християнських республік

Забезпечення демократичних свобод для усіх громадян

Повалення царизму, скасування кріпацтва та поділу суспільства на стани


Поступове поширення християнського ладу

на весь світ

Забезпечення рівних прав за всіма слов’янськими народами на розвиток власної мови,

культури тощо




1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка