Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Скачати 231.74 Kb.
Дата конвертації31.03.2016
Розмір231.74 Kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет соціології



П Р 0 Г Р А М А


вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

22.00.01 - "теорія та історія соціології"

Затверджено

Вченою радою

факультету соціології

протокол № 8 від 25.03.2015 р.


Декан факультету

соціології А.П.Горбачик



КИЇВ – 2015

Програма для складання вступних іспитів до аспірантури факультету соціології за спеціальністю 22.00.01 – теорія та історія соціології складена відповідно до програм підготовки фахівців в галузі соціології за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” і відповідають вимогам якісної й ефективної підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів.

У програмі відображені основні вимоги до вступників до аспірантури факультету соціології в галузі соціологічних наук, що закінчили вищі навчальні заклади IV рівня акредитації за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” і прослухали базові нормативні та спеціальні курси з соціологічних дисциплін.

Основною вимогою до вступників до аспірантури є високий рівень соціологічної освіченості та культури, висота якого й визначається вступним іспитом (співбесідою).

Головна мета вступного іспиту (співбесіди) – це перевірка знань, виявлення уміння застосувати здобуті знання у науковому дослідженні.

Вступник на іспиті (співбесіді) повинен розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:


  1. знання першоджерел і вміння використовувати їх зміст й основні ідеї при аналізі соціологічних проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики й науки;

  2. оволодіння змістом соціологічних принципів та категорій, вміння оперувати ними при викладенні теоретичного матеріалу;

  3. уміння розібратися у суті соціологічної проблеми і відобразити наслідки цієї праці у самостійному викладенні основних результатів у формі реферату;

  4. уміння демонструвати та аргументувати свої погляди;

  5. здатність до проведення самостійних наукових досліджень в обраній галузі.

На факультеті встановлені такі критерії оцінки знань при складанні вступного іспиту (співбесіди) до аспірантури.

  1. На оцінку ’’відмінно’’ заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне й глибоке знання матеріалу з обраної спеціальності, в тому числі ґрунтовні знання першоджерел та коментуючої літератури. Ця оцінка передбачає також вільну орієнтацію вступника у загальній соціологічній проблематиці. профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові запитання та питання стосовно реферату повинні мати повний, вичерпний характер.

  2. Оцінка ’’добре’’ передбачає наявність міцних знань в об’ємі навчальної програми відповідної спеціальності, знань основних джерел та матеріалів із додаткової літератури, головних проблем обраного напрямку.

  3. Оцінка ’’Задовільно’’ означає, що вступник володіє знаннями в об’ємі навчальної програми, знає основні літературні джерела, обізнаний із проблематикою обраного фаху.

  4. Оцінка ’’Незадовільно’’ - виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем обраної наукової спеціальності.

Складання вступного іспиту (співбесіди) передбачає написання та подання реферату за обраною соціологічною темою, як правило, пов’язаною із профілем наукових інтересів вступника.

Реферат є самостійною письмовою науковою роботою, яку виконує вступник при підготовці до складання вступного іспиту. Реферат повинен містити письмову рецензію передбачуваного наукового керівника або іншого викладача кафедри.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення обраної наукової проблеми, сучасної літератури, а також володіння навичками логічного узагальнення матеріалу, його логічного викладу.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у соціологічних питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати соціологічні ідеї та положення для методологічного аналізу проблематики, у якій планує спеціалізуватися вступник. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без указівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається вступником самостійно (за погодженням із передбачуваним науковим керівником). Як правило, тема реферату повинна відображати найважливіші соціологічно-методологічні проблеми, які пов’язані з обраною науковою спеціальністю або планованою темою дисертаційної роботи вступника. Зміст реферату повинен бути погоджений з передбачуваним науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати титульну сторінку, на якій розміщуються такі реквізити: “Київський національний університет імені Тараса Шевченка”, в наступному рядку – “Факультет соціології ”, в наступному – назва кафедри, до аспірантури якої вступає автор, далі розміщуються тема реферату, відомості про автора, місце й рік виконання реферату. Структурними елементами реферату є план, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2-3 параграфи), висновок, а також список основної, використаної при підготовці й написанні реферату, літератури.



План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з вказанням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його - довільна, але в ньому повинні обов’язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій соціологічній проблематиці, оцінка рівня і характеру розробки теми, зміст соціологічної проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети й завдань дослідження в рефераті.

Основний зміст теми повинен бути самостійно виконаним дослідженням відповідно до проблеми, заявленої у назві реферату, узагальненням існуючої соціологічної літератури або методологічною розробкою соціологічної проблеми з вказівкою на її застосування у сфері наукових інтересів автора реферату.

У висновку необхідно дати коротке резюме того, що викладено у основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне й світоглядне застосування опрацьованого у рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також указати на ту частину змісту реферату, яка є його особистим доробком.

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Цей список має включати в себе як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми, наявні у вітчизняній та зарубіжній літературі. Використана література обов’язково має знайти своє відображення в рефераті (але не тільки шляхом прямого цитування).

Загалом текст реферату повинен бути за об’ємом 24-30 сторінок машинописного тексту через 2 інтервали. Він може бути виконаний у текстовому процесорі Microsoft Word 97, при цьому використовуються такі параметри: гарнітура Times New Roman, кегль 14, інтервал – 1,5 (на сторінці – 28-30 рядків), обсяг - 28-30 сторінок. Реферат має бути зброшурований. На відповідну кафедру подається перший примірник за підписом автора. Реферат повинен відповідати вимогам до наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату текстового викладу (вірно складений список літератури у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати).

Вступники подають реферат на відповідну кафедру до подачі документів для вступу до аспірантури.

Прийом вступних іспитів проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти й науки України та Вищої атестаційної комісії України.

Іспити відбуваються відповідно до затверджених програм вступних іспитів за білетами або у формі співбесіди. Для підготовки відповіді вступник використовує екзаменаційні листи, які після іспиту зберігаються в його особовій справі.

Рівень знань оцінюється за чотирьохбальною системою: ’’відмінно’’, ’’добре’’, ’’задовільно’’, ’’незадовільно’’.

Стосовно кожного вступника заповнюється протокол екзамену, в який заносяться основні питання, що були у білеті, а також додаткові, які були задані в процесі екзамену з актуальних проблем обраної наукової спеціальності й теми реферату. У протоколі виставляються окремо оцінки відповідей на основні питання білету та загальна оцінка знань вступника.
ТЕМА І. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА.

Об’єкт, предмет, структура, функції соціології. Місце соціології в системі суспільство- та людинознавства, специфіка соціального та соціологічного знання, його структура, види, форми, функції. Соціо­логічна теорія, її типи, рівні, способи побудови. Макро- і мікро-теорії. Галузеві теорії: концептуальна особливість, предмет, функції Спеціальні соціологічні теорії. Теорії "середнього рівня".

Загальносоціологічна теорія, принципи її побудови, категоріаль­ний апарат, структура, функції, тенденції розвитку.

Соціологічні закони і категорії. Класифікація соціологічних законів, їх види, форми прояву, механізм реалізації. Специфіка соціологічних категорій: зміст, функції, типо­логія.

Самосвідомість соціології. Особливості соціологічного мислення. Проблема самообгрунтування соціології.
ТЕМА 2. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ.

Соціологія теоретична і емпірична. Науковість соціології: типи, критерії. Стилі теоретизування в соціології. Пізнавальні технології в соціології.

Парадигмальна структура соціології. Мультипарадигматизм і проб­лема мікро- макросинтезу в соціологічній теорії.

Проблема факту в соціології. Соціальний факт: специфіка, озна­ки, структура. Особливості соціологічної інтерпретації фактів. Пояснення в соціології.


ТЕМА 3. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ ЯК НАУКА.

Місце історії соціології в структурі соціологічного знання. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвит­ку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспіль­ства та культурними традиціями.

Періодизація історії соціології: критерії, етапи, особливості. Значення історії соціології для розвитку сучасної соціології.
ТЕМА 4. ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ЗНАННЯ ТА МИСЛЕННЯ.

Міф та героїко-побутовий епос як найдавніші форми відображен­ня дійсності первісного та раннього класового суспільства. Історич­ні передумови виникнення науки.

Зародження елементів наукового знання в надрах античної культури Греції та Риму. Соціально-економічна та політична обумовле­ність емпіричних обстежень в античних суспільствах. Значення праць логографів та істориків /Геродот, Фукідід, Полібій та ін./ для розвитку наукового знання.

Проблеми суспільства та людини в творчості Демокрита. Вчення Платона про суспільство. "Ідеальна держава" Платона.

Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя в творчості Аристо­теля. Аристотель про походження, сутність і форми держави.

Соціальне знання епохи Середньовіччя. Зміна світоглядної парадигми. Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція "двох градів". Фома Аквінський та соціальна доктрина томізму. Гуманісти Відродження: нові уявлення про людину та її світ у творчості Данте, Ф.Петрарки, Л.Бруні, Л.Балли, Пікоделла Мірандоли та ін. Соціальні утопії Т.Мора та Т.Кампанелли як спроба протиставлення колективізму принципам індивідуалізму. Становлення елементів соціального знання в ХV-ХVІ ст. Вчення про державу Н.Макіавеллі. Ж.Боден про значення геогра­фічного фактора в історії. Ідеї природного права та "суспільного договору" в творчості Г. Гроція.

Особливості розвитку соціального знання Нового часу. Соціальна концепція Т.Гоббса. Вчення про людину й "суспільний договір". Концепція лібералізму Дж.Локка. Соціальні концепції французького Просвітництва. Ш.-Л. Монтеск’є як "перший європейський соціолог". Соціальне вчення Ж.-Ж.Руссо. Дж. Віко: Історичний розвиток суспільства як циклічний процес круговороту. М.Ж.Кондорсе про основні епохи історичного прогресу. І.Г.Гердер про всесвітню історію як єдиний, цілісний процес закономірного розвитку. Основні положення філософії історії Г.В.Ф. Гегеля та її історична обмеженість.

Просвітництво в Україні. Розвиток української просвіти та культури і її вплив на слов'янський світ. Значення Києво-Могилянської академії для розвитку освіти, науки, громадсько-політичної діяльності.


ТЕМА 5. СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВО-ЗНАВСТВА. РОЗВИТОК ЕМПІРИЧНИХ ДЕМОГРАФІЧНИХ І СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Закон великих чисел і його значення для виникнення соціальної статистики та демографії. Творчість представників англійської політичної економії В.Петті, А.Сміта, Д.Рікардо і виявлення економічних законів суспільства. Перші відкриття емпіричних закономірностей між соціальними явищами. Школа "політичних арифметиків" /Джон Граунт, Вільям Петті/ та її роль у дослідженні соціальних процесів. Демографічні та ста­тистичні дослідження в Німеччині Іогана Петера Зюссмільха та Готфріда Аменваля. "Описова школа статистики" /Г.Конрінг, М.Шмейцель, А.Шлєцер, А.Бюшинг та ін./ Концепція народонаселення Роберта Мальтуса.
ТЕМА 6. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЯ ХІХ-поч.ХХ ст.

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ ХІХ-ПОЧ.ХХ ст.

Криза методології традиційного суспільствознавства. Значення природничих наук для розвитку соціального знання. Парадокси редукціонізму та аналогії в науці про суспільство.

К.А.Сен-Сімон про необхідність нової науки про людину. Виникнення позитивізму та його характерні особливості.

О.Конт про необхідність вивчення суспільства як системи. Соціологічна система Конта. Предмет, структура і завдання соціології. Соціальна статика та соціальна динаміка. Проблема органіцизму та еволюціонізму в соціології О.Конта
Соціологічні ідеї праці А.Токвіля "Про демократію в Америці".
Доктрина матеріалістичного розуміння історії. Молодий Маркс про відчуження праці і приватну власність як його причину. Поняття і типи економічної суспільної формації. Комунізм як майбутнє людства. Марксистська концепція соціальної структури. Поняття класової боротьби і її місце у соціальній філософії марксизму. Розвиток соціоло­гічних ідей К.Маркса, дискусії про марксизм у сучасній соціології.
ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЧНИЙ НАТУРАЛІЗМ.

Причини виникнення натуралістичної орієнтації в соціології. Особливості натуралістичного напрямку в соціології. Герберт Спенсер - основоположник помір­кованого органіцизму. Еволюційна концепція Г.Спенсера. Вчення Г.Спенсера про соціальні інститути як "спеціалізовані органи". Органіцистська соціологія П.Ф.Ліліє нфельда, О.І. Строніна, А.Шеффле, А.Еспінаса, Р.Вормса.

Соціал-дарвіністські концепції У.Берджгота, Людвіга Гумпловича, У.Г.Самнера, Г.Ратценхофера, А.Смолла.

Расово-антропологічна школа: А.Гобіно, О.Аммон, В.де--Ляпуек, Х.С.Чемберлен.

Географічна школа в соціології, її загальна характеристика і причини досягнень та помилок. Генрі Томас Бокль про значення геог­рафічного факторів історії суспільства. Елізе Реклю про географіч­не середовище. Л.І.Мечніков про значення гідрологічного фак­тору для розвитку людської солідарності та кооперації. Політична географія Фрідріха Ратцеля. Розвиток геополітичної соціоло­гії /Р.Челлен, К.Хаусгофер/.

Психологічний напрямок в соціології та його особливості. Психологія народів /М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт/. Психологія натовпу / С.Сігелє, Г.Лебон/. Теорія наслідування Г.Тарда. Інтеракціонізм Ч.Х.Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття /" дзеркальне Я", первинна група, соціальна організація/. Інстинктивізм У.Мак-Дугала. Соціологічні проблеми психоаналізу Зиґмунда Фрейда.


ТЕМА 9. СОЦІОЛОГІЧНА ДУМКА НА УКРАЇНІ.

Особливості формування і розвитку соціології в Україні. Значення наукової та просвітницької діяльності "Руської трій­ці" - І.Вагилевича, М.С.Шашкевича та Я.Ф.Головацького, як зачинателів національного відродження на Галичині.

Розвиток національно-визвольної ідеології в Україні XIX ст. Значення програмних документів Кирило-Мефодіївського братства та творчості Тараса Шевченка у формуванні національної ідеології. Роль і значення Т.Г.Шевченка для розвитку національної свідомості, соціально-політичної та соціологічної думки на Україні. Соціальні погляди М.Костомарова.

Соціологічні проблеми у творчості О.Потебні. Соціологічні погляди М.П.Драгоманова. Соціологічні погляди І.Я.Франка. Соціологічні погляди С.А.Подолинського.


ТЕМА 10. ЕМПІРИЧНІ СОЦІАЛЬНІ ОБСТЕЖЕННЯ В XIX ст.

Соціальні дослідження та соціальні обстеження. Ламбер Адольф Жан Кетле про статистичні закономірності соціаль­них явищ. Поняття "середньої людини" як інтегральної суми статистич­них соціальних показників.

Розвиток масових соціальних обстежень. "Моральна статистика", "соціальна гігієна". Дослідження А.Генрі злочинності. Дослідження сімейних бюджетів Д.Девіса в Англії. Соціальні обслідування Е.Чадуіка, Л.Віллерме, А.Паран-Дюшатле, Р.Вірхова, Ч.Бута, В.С.Раунтрі. Емпіричні дослідження Фредеріка Ле Пле.

Бюджетний закон Ернста Енгеля та його значення для соціології. Вивчення громадської думки в США. Реклама як соціальний феномен і елемент американського способу життя /соціологічний аспект/.


ТЕМА 11. АНТИНАТУРАЛІСТИЧНА РЕАКЦІЯ В ЗАХІДНІЙ СОЦІОЛОГІЇ КІНЦЯ ХІХ-ПОЧАТКУ XX СТ. І ФОРМУВАННЯ ТЕОРІЙ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ.

Критика натуралістичного редукціонізму у філософії кінця XIX - початку XX сторіччя. Неідеалістичні напрямки філософської думки-неокантіанство, "філософія життя", феноменологія, філософська антро­пологія та їх вплив на соціологію. Проблеми культури і соціалізації особистості в американському прагматизмові /В.Джемс, Дж.Дьюі/ та британській соціальній антропології /Д.Редкліфф-Браун, Б.Малиновський/.

Формування і розвиток інтеракціоністських концепцій у амери­канській соціології. Дж.Г.Мід про специфіку міжособистісної взаємо­дії. Роль символів, в т.ч. мовних, у процесі комунікації. Становлення особистості як процес рольової інтерналізації. Поняття "соціальних предметів" та "узагальнених інших".

Особливості становлення і розвитку соціології як окремої науки у Німеччині. "Формальна соціологія" Ф.Тьонніса і Г.Зіммеля. Поняття "спільноти" і "суспільства" у соціології Ф.Тьонніса. Г.Зіммель про соціологію як "науку про чисті форми соціації". Соціологічні ідеї В.Зомбарта. Вчення В.Зомбарта про соціокультурні передумови виникнення капіталізму та про буржуа як соціально-психологічний тип.

Життєвий шлях і наукова творчість М.Вебера. Розробка Вебе­ром логіко-методологічних засад соціологічної науки. Концепція розу­міння. Вебер про типи соціальної дії. М.Вебер про тради­ційне, легальне і харизматичне панування. Веберівсь­ка концепція професійної етики політика і вченого.

Життєвий шлях і наукова творчість Е.Дюркгейма. Визначення Дюркгеймом предмету і методу соціології. Теорія розподілу суспільної праці. Поняття механічної і органічної солідарності. Дюркгейм про соціальну норму і патологію. Теорія колективних уявлень і її застосування до пояснення природи релігії, науки, культури. Соціологія суїциду Е.Дюркгейма.

Проблеми теорії соціальної дії у працях В.Парето. Теорія циркуляції еліт. Концепція ідеології як "деривації" емотивної сфери.
ТЕМА 12. ЗАХІДНА СОЦІОЛОГІЯ У ДРУГІЙ-ТРЕТІЙ ЧВЕРТЯХ XX СТОРІЧЧЯ. ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ, ПРАЦІ І УПРАВЛІННЯ В АМЕРИКАНСЬКІЙ СОЦІОЛОГІЇ 20-х - 60-х РОКІВ.

Формування дослідницької програми Чикагської школи /ідеї моног­рафічного методу, нестандартизованих методик і т.д./. Урбанізація як основна дослідницька проблема чиказьців. Розробка понять соціальної екології у роботі Р.Парка "Місто". Дослідження соціальної структури і соціальних змін у працях Р.Лінда і Х.Лінд "Середнє міс­то у процесі змін" та Л.Уорнера "Американське місто". Дослідження соціальних проблем в роботах Л.Вірта "Гетто", Р.Каван "Суїцид" та Е.Стоуквіста "Маргінальна особистість". Вплив чикагської школи на розвиток американської та світової соціології.

Соціально-психологічна концепція У.Томаса. Поняття установок і цінностей, соціальної ситуації, соціальної адаптації. Біографічний метод і його використання у праці У.Томаса і Ф.Знанецького "Польський селянин в Європі і Америці". Класична школа "наукового менеджменту" /Ф.Тейлор, Г.Гант, А.Файоль, Л.Г’юлік та ін./. Тейлорівська система організації управ­ління виробництвом і її соціальний зміст. "Гуманістичний виклик" тейлоризмові і формування доктрини "людських відносин", ідеологічні засади і етапи здійснення Хоторнських експериментів. Е.Мейо, Ф.Ретлісбергер та Е.Діксон про явища "праці з прохолодою" та "гру­пового тиску".

Теоретичні джерела та етапи формування технократичних концеп­цій. Теорія "революції управлінців Дж.Бернхема. Концепції трудової мотивації А.Маслоу і Ф.Херцберга. Теорія непрацюючого класу Т.Веблена. Класичні ідеї індустріального суспільства Р.Арона і У.Ростоу та їх розвиток в теоріях постіндустріалізму Дж.Гелбрейта і Д.Белла. Концепції "антивиробництва" і "технологічного ризику" в сучасній західній соціології.


ТЕМА 13. РОЗВИТОК НІМЕЦЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В ПЕРІОД МІЖ 20-ми і 60-ми РОКАМИ.

Наукова програма Франкфуртського інституту соціальних дослід­жень. М.Хоркхаймер і ідея "критичної теорії". Антропологічна орієнтація у німець­кій соціології. "Соціологія знання" М.Шелера. Соціологія культури А.Вебера і Ф.Фіркандта. Формальна соціологія Л.Фон Візе.

Психо­аналіз західної цивілізації у працях М.Хоркхаймера, Т.Адорно, Г.Маркузе, Е.Фромма. Соціологія літератури Б.Беньяміна. Соціологія культури К.Маннгейма. Аналіз Маннгеймом ідеології і утопії як сві­тоглядних перспектив різних соціальних верств. Психогенетична "теорія процесу цивілізації" Н.Еліаса. Соціологічні ідеї праць М.Хоркхаймера і Т.Адорно. "Діалектика просвітництва" і Г.Маркузе "Одномірна людина". Критична теорія і рух "нових лівих". Дискусія між К.Поппером і Т.Адорно з приводу методологічних засад соціоло­гічної теорії.

Посилення емпіричної орієнтації у західнонімецькій соціології кінця 50-х - 60-х років. Теорія класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа. Антропологічна соціологія А.Гелена і Х.Фрайєра. Проб­леми соціології інтелігенції у працях Х.Шельські. Соціологічні ідеї праць Ю.Хабермаса "Структурні зміни у громадській думці" і "Наука і техніка як ідеологія". Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса.


ТЕМА 14. СОЦІОЛОГІЧНА ДУМКА ФРАНЦІЇ 20-х - 60-х РОКІВ.

Основні напрямки розвитку французької соціології після Дюркгейма. "Французька соціологічна школа" і її основні представники. Праці М.Хальвакса "Соціальна пам'ять" і М.Мосса "Нарис про дару­вання". Школа "соціальної науки" /Е.Демулен, А.де Турвіль, П.Бюро/.

Основні теоретичні напрямки французької соціології - "діалектична соціологія" Ж.Гурвіча, тех­нологічний детермінізм Ж.Фураст’є, теорія індустріального суспільст­ва Р.Арона, соціологія організацій М.Крозьє, соціопсихоаналіз Ж.Манделя, акціоналізм А.Турєня. Соціологічні джерела структуралізму К.Леві-Строса. Зворотній вплив структуралізму на соціологію. Со­ціологічні ідеї історичної школи "Анналів" /Ф.Бродель, Л.Февр та ін./
ТЕМА 15. СТРУКТУРНИЙ ФУНКЦІОНАЛІЗМ ТА ЙОГО АЛЬТЕРНАТИВИ.

Життєвий шлях і наукова діяльність Т.Парсонса. Теоретичні джерела парсонівської концепції соціальної дії. Поняття систем дії, діючої особи, ситуації. Теорія соціальних систем пізнього Парсонса. Вчення Парсонса про соціальну диференціацію, еволюційні універсалії та історичні типи суспільства. Вплив ідей Парсонса на сучасні теорії соціокультурної модернізації. Сучасні дискусії щодо теоретичної спадщини Т.Парсонса.

Р.Мертон про соціологію як "теорію середнього радіусу дії". Три основні постулати і "одинадцять заповідей" мертонівського функціоналізму. Мертон про соціальну структуру і аномію. Вплив ідей Р.Мертона на американську теоретичну та емпіричну соціологію. Дискусії про функціоналізм в сучасній соціології, їх основні напрямки.

Гарвардський період наукової діяльності П.Сорокіна і його концепція соціальної взаємодії. Сорокін про чуттєву, умоглядну і ідеалістичну "суперсистеми" та про цикли соціокультурної динаміки. Теорія соціальної стратифікації П.Сорокіна. Поняття одномірної і багатомірної стратифікації і соціальної мобільності.

Концепція соціального обміну Дж.Хоманса.

Альтернативні функціоналізмові напрямки соціологічної теорії. Концепція соціального конфлікту /Л.Козер, Р.Дарендорф, А.Турен, К.Боулдінг та ін./. "Альтернативна соціологія" А.Гоулднера і Р.Міллса та її основні поняття /"новий клас", "пануюча елі­та" та ін./. Вплив ідей функціоналізму на розвиток сучасної соціо­логії.


ТЕМА 16. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА СОЦІОЛОГІЯ І ЕТНОМЕТОДОЛОГІЯ.

Теоретичні джерела феноменологічної соціології. Е.Гуссерль і А.Бергсон про переживання часу і "життєвий світ". Обґрунтування принципів феноменологічної соціології у праці А.Шюца "Смислова структура соціального світу". Розвиток ідей феноменологічної соціології в роботі П.Бергера і Т.Лукмана "Соціальне конструювання реальності".

Обґрунтування основних ідей етнометодології в роботах Г.Гарфінкеля і А.Сікурела. Особливості етнометодологічного аналізу мовного спілкування на повсякденному і науко­во-теоретичному рівнях. "Фонові очікування" і їх комунікативні функції. Рефлексивність як складовий елемент спілкування і соціаль­ної взаємодії в цілому.

Застосування феноменологічних методів у сучасній соціології науки і соціології культури.

Символічний інтеракціонізм Г.Міда, Р.Блюмера. "Драматургічний підхід" Е. Гофмана.

ТЕМА 17. НОВІТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ


Неофункціоналізм як напрямок сучасної соціологічної теорії. Концепція логіки соціологічного знання Дж.Александера. Розробка теорії соціальної дії Р.Мюнхом. Неофункціоналізм і теорії соціокультурної модернізації. Сучасні теорії модерного і постмодерного суспільства. Соціологія символічних форм П.Бурд’є. Теорія структурації Е.Гіденса. Теорія класової структури Е.Райта.

Системна теорія суспільства Н.Лумана. Ю.Хабермас про співвідношення між "системою" і "життєвим світом". Поворот до теоретичної інтеграції в сучасній соціології. Дж.Рітцер, Дж.Александер як ідеологи теоретичної інтеграції.

ЛІТЕРАТУРА:

Александер Дж. Аналитические дебаты: понимание относительной автономии культуры // Социологическое обозрение. – 2007. - Т.6. - №1. – С.17- 36.

Александер Д. Нові теоретичні напрямки // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №4. – C. 132-156.

Александер Дж. Коломи П. Неофункционализм сегодня: восста­навливая теоретическую традицию // Социс., 1992, № 10.

Американская социологическая мысль. Тексты // Под ред. Е.Добренькова /- М., 1994.

Американская социология . Перспективы, проблемы, методы. -М., 1972.

Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., І990.

Асмус В.Ф. История античной философии. М., Высшая школа, - 1965.

Бауман 3. Философские связи и влечения постмодернистской социологии // Вопросы социологии, 1992, № 2.

Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении. - М., 1961.

Бурдье П. Начала. - М., 1994.

Бурдье П. Социология политики. - М., 1993.

Бурлачук В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціоло­гічної думки в Україні. - К., 1996.

Буржуазная социология на исходе ХХ века: критика новейших тенденций М.: Наука, 1986.

Бхаскар Р. Общества// Социо-Логос: социология, антропология, метафизика. - М., 1991.

Вебер М. Избранные произведение. - М., 1990.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. - К., 1994.

Вебер М., Избранное. Образ общества. - М., 1994.

Гайденко П.П., Давыдов Ю.Н. История и рациональность: социоло­гия Макса Вебера и веберовский ренесанс.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. М., 1977.

Гидденс А. Девять тезисов о будущем социологии // THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем, 1993. -  № 1. - С. 57-82. 

Гидденс А., Тернер Дж. Социальная теория сегодня // Социологическая теория сегодня. – К.: Институт социологии, 1994 – С. 12 –23.

Гидденс Э. Новые правила социологического метода // Теоретическая социология. Антология Т. 2. – М., 2002. – С. 281–318.

Гидденс Э. Устроение общества. М., 2003.

Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социс, 1992, № 9, II.

Гоббс Т. Левиафан // Изб.произв. в 2 Т. М., 1964.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. М., 1980.

Гофман А.Б. Дюркгейм о ценностях и идеалах // Социс, 1991, № 2.

Громов И., Мацкевич А., Семенов В. Западная теоретическая социология. - СПб., 1996.

Дюркгейм Э. Разделение общественного труда. Метод социологии. М.. 1991.

Дюркгейм Э. Ценностные и реальные суждения. // Социс, 1991, № 2.

Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології - від античності до початку XX ст. - К., 1993.

Зиммель Г. Общение: Пример чистой или формальной социологии// Социс, 1984, № 2.

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструкция. Постмодернизм. - М.: Интрада, 1998. - 255 с.

Йоас Х. Креативность действия. – Спб.: Алетейя, 2005. – 320 с.

Ионин Л.Г. Георг Зиммель - социолог. - М., 1981.

Ионин Л.Г. Понимающая социология. Историко-критический анализ. - М., 1979.

История буржуазной социологии XIX - нач. XX вв., 1979.

Кампанелла Т. Город солнца. М., 1954.

Кассиди Ф.Х. От мифа к логосу. М., 1972, гл. П, § 1-3.

Кон И.О. Позитивизм в социологии. Л.» 1964.

Кондорсе М.Ж. Эскиз исторической картины прогресса человечес­кого разума. М., 1936.

Конт О. Дух позитивной философии. СПб., 1910.

Конт О. Курс позитивной философии // Серия "Родоначальники позитивизма". СПб., І9І2-І9ІЗ, вып. 2,4,5.

Коркюф Ф. Новые социологии. – М: «Институт экпериментальной социологии»; СПб.: «Алетейя», 2002. – 172 с.

Кюэн Ш.-А. В каком состоянии находится социология? // Социологические исследования. – 2006. - №8. – С.13-20.

Монтескье Ш.Л. О духе законов // Избр.произв. М., 1955, с.159-735.

Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // Социо-Логос; социология и сферы смысла. - .Д., 1991.

Макиавелли Н. Князь // Соч. М.-Л., 1934. ;

Маннгейм К. Консервативная мысль // Социс, 1993, №№ 1,4, 9, II

Маннгейм К. Диагноз нашего времени: очерки военного времени, написанные социологом. - М., 1992.

Манхейм К. Человек и общество в эпоху преобразования. -М., 1992.

Мертон Р. Социальная теория и социальная структура /фрагмен­ты/. - К., 1996.

Монсон П. Современная западная социология: Теория, традиции, перспективы, - СПб, 1992.

Неомарксизм и проблемы социологии культуры. - М., I980. Новые направления в социологической теории. - М., І978.

Ноэль Э. Массовые опросы. Введение в методику демоскопии. М., 1978.

Осипова Э.В. Социология Эмиля Дюркгейма: критический анализ теоретико-методологических концепций. - М., 1977.

Парсонс Т. О структуре социального действия. - М.: Академический Проект, 2000. – 880 с.

Парсонс Т. Система современных обществ. - М.: Аспект Пресс, 1998. – 286 с.

Патрушев А.И. Расколдованный мир Макса Вебера. - М., 1992.

Платон. Государство // Соч. в 3 т. М., 1971. Т. З, ч.І. Политика Т. 3, ч. 2 Законы Т. 3, ч. 2

Плошко Б.Г., Елисеева И.И. История статистики. М., 1990.

Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття. - К., 1996.

Ритцер Дж. Современная социологическая теория – СПб.: Питер, 2002. – 688 с.

Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре. М., 1938.

Ручка А.А., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. -К., 1995.

Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. - К., 1992.

Современная американская социология. - М., 1994.

Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

Сорокин П. Дальняя дорога: Автобиография. - М., 1992.

Сорокин П. Моя философия - интегрализм // Социс, 1993, № 10.

Сорокин П. Система социологии. Т. 2. Социальная аналитика: Учение о строении сложных социальных агрегатов. - М., 1993.

Сорокин П. Система социологии. Т. I. Социальная аналитика: Учение о строении простейшего /родового/ социального явления. - М., 1993.

Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.

Социологическая теория сегодня /Под ред. В.Танчера/. - К., 1994

Судаков В.И. Социологическое познание: современные тенденции и стимулы развития. - Днепропетровск, 1995.

Тернер Дж. Структура социологической теории. - М., 1985

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. М., 1991.

Шаповал П. Загальна соціологія. - К., 1996.

Штомпка П. Теоретическая социология и социологическое воображение: Доклад на межд. конференции "Национальные ориентиры и мировой опыт в области преподавания социально-экономических дисциплин в высшей школе" // Социологический журнал, 2001. - № 1. - С.148–158.

Штомпка П. Много социологии для одного мира // Социологич. иссл. 1991. -"№2. - С. 13-33.

Штомпка П. Социология социальных изменений. - М., 1996.



Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. - ТОО ТК "Петрополис", 1998. - 432 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка