Київський національний університет імені тараса шевченка інститут журналістики на правах рукопису



Скачати 69.56 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір69.56 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ


На правах рукопису

УДК 070 : [327 (477) : 327.7]

ВЛАСЕНКО Вікторія Іванівна

УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА МІЖНАРОДНУ

ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ (ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ

І РОЗВИТКУ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА НАТО У 90-х РОКАХ)
10.01.08 - журналістика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі організації масово-інформаційної діяльності Інституту журналістики імені Тараса Шевченка.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ІВАНОВ ВАЛЕРІЙ ФЕЛІКСОВИЧ,

Інститут журналістики Київського

університету імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри організації

масово-інформаційної діяльності

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

ПОЧЕПЦОВ ГЕОРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ,

Інститут міжнародних відносин Київського

університету імені Тараса Шевченка, завідувач

кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з

громадськістю
кандидат філософських наук, доцент

ТУПЧІЄНКО ЛЕОНІД СИДОРОВИЧ

Дипломатична Академія при МЗС України, завідувач

кафедри зовнішньої політика та міжнародного права.


Провідна організація: ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.

ІВАНА ФРАНКА, факультет журналістики

(Міністерство освіти та науки ).

Захист відбудеться “18грудня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.Мельникова, 36/1.

Автореферат розісланий “18листопада 2000 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЄСИПЕНКО Р.М.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Після здобуття Україною незалежності докорінно змінилися місце та функції засобів масової інформації у суспільстві, оскільки мас-медіа, преса зокрема, позбулися всесильного ідеолога - комуністичної партії, а журналіст - своєї принизливої ролі її “вірного підручного”. Незалежні, позапартійні українські ЗМІ, які виникли внаслідок роздержавлення інформаційного простору, почали орієнтуватися на світові зразки роботи журналістів в умовах свободи слова та думки і усвідомлювати важливість впливу “четвертої влади” у суспільстві. Українські ЗМІ пострадянського періоду вже не просто інформують аудиторію, а намагаються формувати вільну громадську думку, позитивну чи негативну, щодо того чи того суспільного явища, процесу або політичного діяча. Таким чином, актуальність звернення до проблеми впливу вітчизняних друкованих ЗМІ на міжнародну діяльність держави зумовлена кількома факторами, а саме: 1) новою роллю, яку друковані мас-медіа незалежної України, вільні від державного тиску, відіграють у сучасному суспільстві; 2) необхідністю наукового забезпечення (детального аналізу, обгрунтування) процесу становлення та формування, через який на сьогодні проходять і зовнішня політика Української держави, і її ЗМІ (преса); 3) потребою визначити механізм взаємодії та впливу “четвертої влади” на законодавчу та виконавчу гілки у процесі діяльності держави на міжнародній арені; 4) об’єктивною вимогою збагатити досвід сучасної української міжнародної журналістики у веденні зовнішньополітичних кампаній.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота пов’язана з розробленою Інститутом журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка науковою програмою “Роль журналістики у процесі державотворення”, з програмами кафедр організації масово-інформаційної діяльності “Вільна преса у демократичному суспільстві” та міжнародної журналістики “Українська журналістика в контексті світової”. Ці теми щорічно привертають увагу дипломників та знаходять відбиток у курсах лекцій, що запроваджено у навчальному закладі з метою формування навичок та вмінь щодо ефективного висвітлення зовнішньополітичної тематики в українських ЗМІ, використання новітніх технологій, зокрема задля реалізації ролі мас-медіа як четвертої влади у суспільстві. Проблема ефективності впливу друкованих ЗМІ, які є важливим елементом у системі інформаційної безпеки держави, постійно перебуває в центрі уваги Національного інституту стратегічних досліджень, Київського Інституту соціології, Ради національної безпеки та оборони України.

Мета даної роботи: з’ясувати, у чому полягають і чим зумовлені можливості і ефективність впливу друкованих ЗМІ на вироблення та реалізацію зовнішньої політики України, зокрема на такому її важливому напрямку як розвиток відносин з Північноатлантичним оборонним союзом; встановити, наскільки успішно новітні українські ЗМІ (преса) виконують функцію формування об’єктивної громадської думки. Адже у демократичних суспільствах за довгі роки боротьби, перемог і втрат друковані ЗМІ “відвоювали” собі місце в структурі громадянського суспільства, стали важливим і необхідним засобом інформування громадян про дії влади і передачі органам влади громадської думки.

Завданням даного дисертаційного дослідження є узагальнення за визначений проміжок часу результатів діяльності друкованих ЗМІ щодо вироблення та реалізації зовнішньополітичних рішень, і ступеня впливу друкованих мас-медіа на громадську думку з метою формування іміджу конкретного явища чи факту, у даному випадку - НАТО.

Як об’єкт для відстеження впливу ЗМІ на міжнародну діяльність України ми обрали розвиток діалогу “преса - влада” у ході еволюції відносин України з Північноатлантичним альянсом у 90-их роках. Тут варто зауважити, що позиція незалежної України щодо НАТО серед інших зовнішньополітичних віх держави є певною мірою показова. Адже еволюція у ставленні керівництва України до НАТО - від позаблоковості й нейтралітету до особливого партнерства - відображає також і внутрішньополітичні зміни в державі за період діяльності двох президентів і двох міністрів закордонних справ. Але ми концентруємо свою увагу не стільки на політологічному аспекті проблеми, скільки, головним чином, на тій ролі, яку відіграла у цих відносинах преса, яка у політичній структурі громадянського суспільства є “автономним політичним інститутом”. Як самостійний елемент політичної системи тут “вона виконує бінарну функцію: репродуктивну і продуктивну, тобто і реалізує, і творить політику1”. Під цим кутом зору ми й спробуємо проаналізувати, як висвітлювала історію відносин України з Альянсом саме українська періодика. Предметом даного дослідження є процес започаткування і розвитку відносин Україна-НАТО (вони беруть свій початок ще з радянських часів, а отже від стану “холодної війни”, в якому разом з СРСР перебувала, звісно, й радянська Україна, проходять через позаблоковий стан незалежної України до Хартії про особливе партнерство) у співставленні зі зміною стану громадської свідомості й думки щодо Альянсу.

Ступінь наукового опрацювання проблеми на момент написання даної роботи є ще не достатньо високим. Її політологічному аспекту, тобто відносинам між Україною та НАТО українські та зарубіжні політологи приділили вже чимало уваги. Проте саме той кут зору, який обрано для дисертаційного дослідження, тобто взаємовплив офіційної влади та друкованих ЗМІ незалежної України у ході вироблення конкретного державного напрямку у зовнішній політиці, є ще відносно новим для сучасної журналістики як науки. У даній роботі буде зроблено спробу проаналізувати запропоновану проблему, залучивши напрацювання теорії журналістики, політології і соціології. Слід зауважити, що великий внесок у вивчення особливостей друкованих мас-медіа зробили такі вчені, як В. Бебик2, Ю.Гудвін (США) 3, О.Мелещенко4, А.Москаленко5Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К.: Київ. ун-т ім.Т.Шевченка, 1998. - 321с.; Москаленко А.З. Основні

функції і принципи преси. - К.: РВЦ Київ. ун-ту, 1998. - 296с. Роль ЗМІ в процесах державотворення / За загал.ред.А.З.Москаленка. - К.: Центр вільної преси, 1997. - 115с



1Чічановський А.А., Шкляр В.І. Політика, преса, влада. - Київ-Москва: Слов’янський діалог, 1993. – С.12.

2 Бебик В.М., Сидоренко О.І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. – К.: Міжрегіональна академія управління персоналом. Дослідницький центр історії української преси, 1996. - 74с.

3Goodwin E. Groping for the ethic in journalism. - Iowa: Iowa State University Press, 1987. – 411р.

4Мелещенко О.К. Нові концептуальні підходи до вивчення нормативного курсу “Сучасна зарубіжна журналістика” / Українська журналістика в контексті світової. - К.: Центр вільної преси. - 1999. - с.77-79; Шкляр В.І. Мелещенко О.К., Мукомела О.Г., Паримський І.С. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. - К., 1996.

  1. 5Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К.: Київ. ун-т ім.Т.Шевченка, 1998. - 321с.; Москаленко А.З. Основні

функції і принципи преси. - К.: РВЦ Київ. ун-ту, 1998. - 296с. Роль ЗМІ в процесах державотворення / За загал.ред.А.З.Москаленка. - К.: Центр вільної преси, 1997. - 115с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка