Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка9/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.51 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Розглядаючи наступне питання, важливо зазначити, що застосування новітніх технологій при вивченні іноземної мови є надзвичайно важливим. Адже ми живемо в 21 столітті, а світовий технічний прогрес, Європейська інтеграція України змушує вищі навчальні заклади в особі науково-педагогічних працівників все більше уваги приділяти професійній орієнтації, становленню і розвитку мовної культури фахівця на сучасному етапі викладання англійської мови.


Одним з показників, за яким визначається рейтинг ВНЗ є мобільність студентів. Навчання за кордоном, подвійні дипломи, обмін студентами, літні школи, все це стало можливим завдяки процесам глобалізації, що відбуваються у світі. Все більше людей приймає участь у спілкуванні з іноземцями, що, в свою чергу, вимагає від них знання іноземних мов. Якщо на початку 90-х років різке збільшення бажаючих вивчити англійську мову було пов’язане з виїздом за кордон певної частини наших громадян, то в сучасному житті різко підвищились вимоги суспільства до якості іншомовної підготовки.

Таким чином, актуальність дослідження проблеми навчання англійської мови професійного спрямування обумовлена соціальними потребами в спеціалістах з високим рівнем знань англійської мови, що, в свою чергу, вимагає вивчення процесу формування іншомовної компетенції студентів технічних факультетів у сучасних ВНЗ.

Важливо зазначити, що англійська як перша іноземна мова вивчається у курсі шкільної програми. Але не всі студенти, які вивчали англійську у школі, мають однакові знання та однакові здібності. Деякі з дитинства вивчають дві і більше мов, виростаючи у двомовній сім’ї або перебуваючи в мовному середовищі, такі як діти емігрантів, чи вивчаючи діалекти, знову ж таки завдяки мовному середовищу.

Часто на уроці англійської мови у вищому навчальному закладі можна побачити, що студенти пасивно, без особливої зацікавленості сидять за партами і намагаються говорити іноземною мовою тільки тоді, коли викладач їх викликає. Це можна пояснити тим, що за межами аудиторії студенти дуже рідко мають змогу спілкуватися іноземною мовою, вивчення англійської мови перетворюється на зазубрювання граматичних та лексичних форм. Також після впровадження Болонського процесу в Україні, менше уваги приділяється саме процесу мовлення на уроці. Саме обмеження в 100 балів не викликає у студентів бажання робити більше, ніж потрібно. Адже нерідко вони запитують викладача: ”Чому ми повинні робити це завдання, якщо ми не отримаємо за нього балів”. Під час навчання більшість не ставить собі за мету здобути знання, а тільки отримати гарні оцінки. Студенти вважають, що гарні оцінки в дипломі допоможуть знайти високооплачувану роботу у майбутньому і аж ніяк не переймаються рівнем знань. Як наслідок, вивчення іноземної мови відбувається за правилом « ЗСЗ ». Згідноз цим правилом, студент завчив, склав, забув.

Вже не дивує той факт, що після закінчення престижного ВНЗ, здобувши вищу освіту, пройшовши курс вивчення іноземної мови, магістри не можуть спілкуватися іноземною мовою, навіть на побутовому рівні. Саме через це вони змушені знову йти на курси іноземних мов або користуватися послугами приватних викладачів. З цього випливає те, що методика навчання у ВНЗ повинна бути націлена саме на розвиток спілкування, на те, щоб студент в майбутньому мав змогу вести діалог без сторонньої допомоги.

З поширенням та впровадженням новітніх інформаційних технологій, викладачі отримують можливість застосовувати їх для збагачення мовного середовища своїх студентів. Якщо порівняти 80-ті роки та сьогодення, то можна помітити разючі відмінності. Максимум, що було в арсеналі вчителя англійської мови 20 років тому, це аудіозаписи, навчальні фільми та передачі, лінгафонні кабінети на мовних факультетах ВНЗ. А зараз, в 21 столітті, на допомогу викладачу прийшли новітні технології, такі як комп’ютерні CD-ROMи, DVD- програвачі, супутникове телебачення, електронні бібліотеки, скайп та Інтернет.

З одного боку, медіа можуть слугувати технічними засобами навчання, що сприяють розвитку навичок говоріння, аудіювання, читання та письма, а також бути основою для медіаосвіти учнів.

Доцільно було б створити лінгафонні-, інтернет- та відео-класи в технічних ВНЗ. Це б дозволило викладачам використовувати сучасні технічні засоби на уроках англійської мови, організовувати он-лайн конференції. Хоча б один раз на місяць показувати студентам навчальні відеофільми, особливо при вивченні таких тем, як Лондон, Великобританія, США. з подальшим обговоренням в лінгафонному кабінеті. На нашу думку, це б суттєво вплинуло на процес навчання та підвищило інтерес до вивчення англійської мови в немовному вузі.

Безперечно, науково-технічний прогрес змушує нас йти в ногу з часом. Сьогодні все більше зростає кількість людей, які живуть в нереальному світі – світі інтернету певну частину свого життя. Використання інтернету у всьому світі можна назвати “технологічною революцією”. Адже за допомогою Інтернет технологій можна зробити багато повсякденних справ не виходячи з дому: перевірити свій банківський рахунок, зробити покупки, поспілкуватися з другом, який живе в іншому кінці світу, а також вивчити іноземну мову. Основною перевагою такого навчання є те, що не потрібно кудись їхати, зустрічатися з вчителем, витрачати час і гроші на дорогу. Студент може навчатися навіть під час обідньої перерви на роботі. Такий тип навчання зручний для бізнесменів, банківських працівників, студентів, які працюють, жінок, які знаходяться в декретній відпустці, для будь-кого, хто має бажання та доступ до інтернету. При електронного навчання у студента також не виникає необхідності купувати книжки та зошити з вправами. Адже все це можна знайти в Інтернеті. Застосовуючи інтернет, студенти мають змогу знайти корисну інформацію з будь-якої тематики, яка може бути використана ними при підготовці до наукових конференцій. Інтернет дозволяє публікувати статті, приймати участь в студентських он-лайн конференціях, спілкуватися з носіями мов з будь-якої частини світу за допомогою скайпу. За допомогою даного ресурсу викладач з легкістю може викласти в Інтернеті завдання студентам, прочитати он-лайн лекцію, здійснити контроль пройденого матеріалу, розмістити програму свого курсу, необхідні інформаційні ресурси на Інтернет-сайті. Вчителі спільно зі студентами проводять онлайнові форуми, обмін електронною поштою, студенти роблять індивідуальні або групові презентації в Power Point.

Також Інтернет допомагає батькам контролювати успішність своїх дітей прямо зі свого робочого місця, не відвідуючи навчальний заклад. Адже останнім часом багато університетів ввели поняття електронного контролю успішності.

Інтернет вчить студентів працювати в команді, співпрацювати з іншими, прискорює мислення. Застосування комп’ютерів підвищує ефективність навчального процесу, забезпечує зв’язок між викладачем та студентом, підвищує інтерес до вивчення іноземних мов. Використання комп’ютерних технологій дає можливість студенту засвоїти більше матеріалу за коротший термін. Використання Інтернету є корисним не тільки для студентів, а й для викладачів. Не можливо уявити процес підготовки до заняття без використання інтернет-технологій. Адже саме інтернет дозволяє викладачеві бути в інформаційному тонусі.

Підсумовуючи все вище згадане, ми можемо зробити висновки, що однією з найважливіших умов підвищення якості спеціалістів у вищих навчальних закладах є максимальна орієнтація всіх навчальних дисциплін, що вивчаються студентами, на майбутню професійну діяльність. Стрімкий розвиток ринкових відносин призводить до тісних і глибоких контактів вітчизняних ділових людей з іноземними партнерами. Отже, потрібні фахівці з міжмовної і міжкультурної комунікації, які б володіли професійно-орієнтованими мовними знаннями і вміннями, а також могли б ефективно працювати з діловими партнерами під час укладання контрактів, організації виставок, ярмарків, налагодженні культурних зв’язків.

Основною метою вивчення англійської мови повинно бути розширення словникового запасу, удосконалення навичок вільного усного мовлення, розвиток навичок перекладу спеціальної літератури з іноземної мови на рідну та з рідної на іноземну. Важливу роль в цьому процесі відіграють новітні технічні засоби, що суттєво допомагають досягти бажаного результату.


Svitlana Piven

Potava
Applying Internet Technologies in the Foreign Language Classroom
Since early 1970s language teachers have witnessed dramatic changes in the ways that languages are taught. The advent of Information Communication Technology has contributed to the significant area of innovation in language education. Teaching and learning has taken a new turn in this era. Latest advances in Internet technology have broadened access to video documents for foreign language instruction. This is of particular benefit for language students in countries which are remote from the target language country. The exposure to authentic language materials provides a cultural and linguistic context for language learning and motivates learners’ interest in the subject.

Learning a foreign language is a difficult undertaking in Ukrainian Higher Educational Establishment. Although English is a compulsory subject at secondary schools as well as at Universities, foreign languages seem less relevant than other disciplines and geographical remoteness makes it hard for those who choose to study a language to relate to the foreign culture. Classroom-based language learning is a challenge for the foreign language teacher who often represents the reference point of the target culture.

The integration of video with classroom-based foreign language learning is one way of providing a cultural context for language study. Videos from the target country give students some idea of life in the foreign country and provide a rich linguistic source. Tschirner (2001) argues that video enables learners to “plunge into and participate in the world of native speakers”. It exposes them to “phonological, grammatical, lexical, pragmatic, and sociocultural features within a situational framework”. The benefit of video is also seen by Stempleski (2002) who maintains that learning activities involving video can motivate students’ interest, stimulate “language use, and heightening students’ awareness of particular language points or other aspects of communication”.

Judging form my own teaching experience I can state that recorded television programs can be exploited for language learning purposes. I used the popular American sitcom “Friends” for teaching conversational English to the students. I claim that the scripted dialogues are more authentic than textbook or teacher produced language. The soap opera uses local accents, covers topics of local interest and captures colloquial expressions. The visual element allows learners to use non-verbal communication such as gestures, facial expressions and body language to understand the verbal message. In this aspect, television is seen as an additional valuable source of learning materials.

The Internet offers a number of different ways to access international television. Online TV-recorders enable access to some English and American television channels, which can be directly downloaded to a computer hard drive. It is also possible to view some television programs as video podcasts. The handiest and most user-friendly of al is video-sharing website YouTube with many programs available on.

While any of the named sources will serve the purpose of obtaining video documents, video-sharing adds a new dimension to video-based language learning. Video-sharing websites enable users to upload their own amateur videos. This has led many people to upload television programs, which are also a valuable source for the language learner. Some television stations are now starting to broadcast their programs on YouTube. The access to videos in a familiar setting (e.g., YouTube) might encourage language learners to watch videos in the target language, television or amateur video by themselves. What is more, videos in a video-sharing environment have a social component. It is possible for viewers to rate the videos and to leave comments or a video response. Videos can be posted to other websites, to the learners’ social networking sites (e.g., Facebook) or to their blogs. Video-sharing websites can be used by language learners to view videos from the target culture, and also to upload videos that they might have produced in a language class or by themselves. The website gives them a place to share their product with other learners as well as with the target language audience.

Video-sharing websites are entirely based on user-activity. This is a relatively new phenomenon on the Internet. Users are not restricted to just surfing the Internet, as they can now become active participants. The most striking example is – a WIKI. The WIKI presents like a webpage, but every reader can potentially change the content of this site. Whereas control of a webpage lies with the webmaster who is the only one who can change its content, a WIKI is fundamentally democratic, allowing many to be involved in the creation of content. Being a great learning tool, the WIKI provides out-of-class interaction with fellow students and teachers. It similarly possesses the advantage of a personalized learning environment while bringing a product of collective intelligence.

The principle of collective intelligence is perhaps best illustrated with the example of Wikipedia (http://www.wikipedia.org/). The collaboratively developed encyclopaedia proves, according to Giles (2005), to be just as accurate as the traditional online Britannica encyclopaedia.

WIKI-technology has created a new context for education. Lund (2008) claims that “WIKI activities challenge established production practices in schools”. While writing was historically a solitary and private activity, WIKI-activity is collaborative and public. Lund argues from a sociocultural perspective, that collective language production can yield a collective zone of proximal development. As learners become more involved in the learning process, the role of the teacher changes. Their space does not disappear as the title of Lund & Smordal’s (2006) article “Is there a space for the teacher in a WIKI?” might suggest at first sight. The teacher’s role increases in complexity. As planners and designers of learning activities, they “trigger, stimulate, monitor and guide online as well as offline activities conducive to learning”. Although teacher’s function as the provider of the learning materials can change in future (as learners are able to access the Internet themselves), he’ll still have supportive and directing role. In this aspect, the WIKI-activity is of a particular interest. The teacher is not correcting and evaluating a final product, but acts as a co-author throughout the writing process. From a learner’s point of view, teacher’s role is less intrusive. However, his level of control is actually higher than in summative assessment. He has access to all the archived versions of the final text in the history folder and can trace the individual learner’s contribution.

Students, asked to make a project via WIKI are difficult to be assessed, for it is not easy to single out individual contributions of each student. While in theory it is nice to aim for a “collective zone of proximal development”, one has to ask if grading compromises the achieved unity.

In addition, students have different degrees of computer literacy. How can one ensure that learners who feel less confident using computers (or do not have access to a personal computer) are not disadvantaged in a WIKI-based activity? When students log in to the WIKI from outside the class, there is no proof that they have done the work on their own. Is it fair to evaluate the students on what appears to be their work?

While it is important to consider the effort that learners put into a project, they should know that they are assessed on their language performance. So, the teacher decides what to base the assessment on, starting form the task he gives to his students.

In the conclusion I’d like to point out that with a new era of Information Communication Technology the role of an instructor changes from a purveyor of knowledge to that of a facilitator, who tries to make learning more authentic, holistic and meaningful. In order to face the new challenges, teachers must master specific on-line skills to exploit the facilities to the maximum for better interaction and participation.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка