Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка6/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Ефективність навчального діалогу в процесі вивчення іноземної мови
Останнім часом актуальності набуває діалогічний підхід до організації навчання та взаємодії викладача та студентів на заняттях. Якість гуманітарної підготовки студентів пов’язана з такою організацією навчання, де б студенти виступали суб’єктами творчої, пізнавальної діяльності, займали активну позицію в навчальній роботі, а його методика та технології будувалися на принципах педагогічної взаємодії, співпраці та співтворчості.

Діалогічний підхід найбільш повно відображає природу дидактичної взаємодії, співробітництва та співтворчості, створює оптимальні умови для діалогічного спілкування в системі відносин “викладач – студенти”.

Діалогічне навчання – це спільна діяльність викладача та студентів при ситуативному моделюванні інформації у формі діалогу. Основу діалогічного навчання складають гуманітарні дисципліни, бо саме вони вводять людину у світ спільного існування, взаємодії, взаємовідносин та спілкування людей один з одним.

Ще з давніх часів діалог розглядався як спосіб вирішення навчально-виховних проблем. Діалог як спосіб взаємодії, спілкування, духовної єдності та самоствердження особистості цікавив Сократа, Платона, Аристотеля. Сократ стверджував, що навчальний процес має будуватися у формі діалогу. Він виступав проти того, щоб учні отримували “готові знання” з вуст учителя . У діалозі Сократ бачив не тільки засіб пізнання істини, а й морального становлення особистості.

Ефективність навчального діалогу дослідники традиційно пов’язують із встановленням суб’єкт-суб’єктних відносин, формуванням у студентів позитивного ставлення до навчання, пізнавальної мотивації та ініціативності; з формуванням пошукових умінь, оволодінням студентами уміннями ведення діалогу (вміння бачити різні точки зору, формулювати власну позицію тощо).

Уміння вести такий діалог не є результатом формування окремих умінь – воно „вирощується” як найнеобхідніше уміння навчального співтовариства. Співтовариство студентів, які вміють вести навчальний діалог, народжується, якщо з перших днів процес навчання є спільним пошуком розв’язку навчальної задачі та занурюється у колективний, груповий, парний діалог. Головним критерієм дієвості якогось уміння є його привласнення, що дає їй змогу користуватись ним свідомо (тобто самостійно визначати межі його використання, ситуації, де воно спрацьовує) та ініціативно. Завдання педагога полягає в тім, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення студентів до активної пізнавальної діяльності. Викладач повинний постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє студентам ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати рольові ігри на уроках.

Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що рольові ігри мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як викладачеві, так і студенту.

Прийом рольової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже рольова гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою у группі, а також ламанню психологічних бар'єрів, як у самій групі, так і між групою і викладачем.

Таким чином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею. Рольова гра - могутній фактор психологічної адаптації студента в новому мовному просторі.

У процесі педагогічної діяльності викладач ставить перед собою наступні цілі: оптимізувати процес вирішення учнями конкретної навчальної задачі шляхом ефективного управління діяльністю; в ході цього управління створювати умови для стимулювання психічного розвитку студентів; робити зусилля для цілісного гармонійного розвитку особистості студентів.

На відміну від студентів, які в більшості випадків обмежуються в конкретній ситуації усвідомленням найближчої мети навчання - рішення навчальної задачі, викладач усвідомлює одночасно найближчі і віддалені цілі своєї діяльності. Його діяльність тим ефективніша, чим більшою мірою він володіє умінням і майстерністю планувати і оцінювати кожну свою дію з урахуванням найближчих і віддалених цілей.

Мова викладача в навчальному діалозі є засобом досягнення зазначених навчальних і виховних цілей. Вона реалізується в ряді реплік, змістом яких, в залежності від конкретної мети даного фрагмента навчання, може бути повідомлення інформації, постановка задач, висування вимог, діагностика розуміння студентами завдання, контроль за ходом її рішення, виявлення прогалин у знаннях та їх заповнення, корекція діяльності студентів, надання їм допомоги, оцінка досягнутих результатів.

Навчальний діалог характеризується певною жорсткою структурою партнерства. Повсякденному діалогу властива рівність партнерів. У процесі розвитку теми можливі три ситуації: лідерство захоплює і утримує один партнер; лідерство переходить від одного до іншого; діалог відбувається на паритетних засадах. У навчальному діалозі лідер, по суті, один - це викладач. За формою, а також у дрібних фрагментах навчання лідерство може виявлятися у студента (або свідомо передаватися йому викладачеві). Як правило, цей прийом застосовується з дидактичною метою.

Діалог, в якому студент, не побоюючись санкції з боку викладача аргументує свою позицію, є найбільш розвиваючим. Такий режим діалогу найбільш бажаний, з огляду на інтелектуальну зрілість студентів та їх прагнення до активного самовизначення.

У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

у студентів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;

студенти прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;

відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання (ІАМН). Слово “інтерактив” (пер. з англійської “inter” – “взаємний”, “act” – діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників учбового процесу, з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей студентів.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі студенти;

2. Активна участь студентів у роботі має заохочуватися;

3. Студенти мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;

4.Студентів під час використання ІАМН не повинно бути більш 10-12 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні ІАМН, студенти запам’ятовують 80% того, що висловлювали самі. Тут доречним підтвердженням буде вислів Бенджаміна Франкліна “Tell me and I forget, teach me and I remember, involve me and I learn”

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей, як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Використовуючи активні форми навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки. А інтерактивні методи навчання на заняттях англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.  

Марина Желуденко

Алла Сабитова

г. Киев
ФЕ с компонентом-соматизмом в немецком языке
Соматическую фразеологию, которая составляет около 20% всех идиоматических выражений немецкого языка, образуют фразеологические единицы, один из компонентов которых – название части тела человека или животного: Arm, Auge, Bein, FuЯ, Gesicht, Hand, Herz, Knie, Kopf и т. д.

Названия частей тела наделяются особыми качествами, свойствами и становятся продуктивными в языке.

От значения и важности функции частей тела зависит количество и тематическое многообразие групп фразеологизмов, включающих в себя соответствующие соматизмы.

Наиболее активными при образовании фразеологизмов являются лексемы с соматическими компонентами Auge, Hand, Kopf, Herz. Основные причины этого:

1. Частота употребления;

2. Фольклорные традиции народа.

Однако подобные фразеологические единства не являются универсальными, поскольку в различных культурах части тела имеют разные символические значения.

Разными учеными (Беркетова З.В., Добровольский Д.О., Зворыкин Ю.Н., Кавалеридзе Ю.Н., Танков Е.В.) разработаны многочисленные классификации СФ.

Остановимся коротко на основных функциях и характеристиках СФ:

1. отношение человека (как положительное, так и отрицательное) к окружающей среде и другим людям;

2. характер, взаимоотношения людей. Например: die Krallen zeigen – «показывать когти»);

3. физическое состояние человека. Например: болезнь – auf der Nase liegen;

4. качественно-оценочная, образная характеристика человека (умственная, социальная, эмоциональная, физиологическая). Например: умственные способности – eine feine (gute) Nase fьr etw. haben; характер человека – einen dicken Kopf haben; эмоции – jmdm. kommt die Galle hoch.

5. характеристика внутреннего и внешнего мира человека. Например: внутренняя характеристика – eine Maus ist jmdm. ьber die Leber gelaufen; внешняя характеристика - eine durstige, trockene Leber haben;

6. презентация культурных кодов: временного, пространственного, предметного (Щирова В.С.).

Многие исследователи данной проблемы – Степанова М.Д., Чернышева И.И., Шаховский В.И., Шубина В.П., Щирова В.С. - сходятся на том, что семантика основной массы соматических фразеологических единиц связана с эмоционально-психической жизнью человека, поскольку эмоции и психические состояния человека выражаются часто через соматические фразеологизмы.

Рассмотрим некоторые значения соматизмов немецкого языка на примере наиболее употребительных компонентов - Auge, Hand, Kopf, Herz, Mund.

Auge

- в значении зрение и наблюдение: ein Auge riskieren;

- символ мнения и взглядов: in meinen Augen, etw. mit ganz anderen Augen sehen;

- для выражения чувств умиления, радости, грусти, удивления, влюбленности: nasse Augen haben (bekommen), da bleibt kein Auge trocken, groЯe Augen machen, jmdm. schцne Augen machen;

- как синоним сна или смерти: Augen schlieЯen (zumachen, zutun).

Bein

– индикатор самочувствия и общего состояния: schwach auf den Beinen, weiche Beine kriegen, kalte Beine kriegen, das zieht in die Beine, mit einem Bein im X stehen (im Grab);

– для выражения настроения или взглядов: mit dem falschen (linken Bein) zuerst aufgestanden sein, auf dem verkehrten Bein hurra schreien (sich irren);

– для обозначения стиля одежды, походки, ловкости какого-либо лица: bewaldete, blonde, gotische, tragische, verliebte, vergnьgte, schielende Beine, zwei linke Beine haben;

– символ движения, развития: die Beine in die Hand nehmen, die Beine auf den Buckel packen, ein Bein aufs Pflaster kriegen;

– как символ работоспособности, выносливости: die Beine aufreiЯen, ablaufen, abstehen, abmachen, die Beine aus dem X laufen (X – Arsch, Hose, Leib, Po);

– в единственном числе в негативном значении: (nur) ein linkes rechtes Bein haben, mit einem Bein spielen, auf dem falschen Bein stehen;

– в значении угрозы или наказания: jmdm. die Beine lang machen, jmdm. auf den Beinen rumtrampeln, die Beine bis zu den Ellbogen aufreiЯen.



Herz - это сосуд, где обитают чувства.
Например, радость: das Herz hьpft; страх: das Herz ist ihm in die Hosen gefallen; грусть: schwer ums Herzen sein; любовь: jmdm. sein Herz schenken; искренность: Hand aufs Herz; страдания: das Herz blutet; покой: ein Stein vom Herzen gefallen sein; тревога: jmdm. auf Herzen brennen; мужество: sich ein Herz fassen; характер человека: ein stolzes, hartes, goldenes Herz, das Herz auf dem rechten Fleck haben.

Hand

– символизирует трудолюбие, умение, мастерство: die letzte Hand anlegen, von der Hand gehen, Hand und FuЯ haben, im Handumdrehen, alle Hдnde voll zu tun haben, die Hдnde regen, Hand ans Werk legen;

– нерадение, неумение, безделье: zwei linke Hдnde haben, keine Hand rьhren, die Hдnde in den SchoЯ legen, von der Hand in den Mund leben, etw. ist mit der linken Hand zu erledigen;

– сотрудничество, руководство: an jmds. Hand, jmds. rechte (schцne) Hand sein, jmdm. freie Hand lassen, in guten (festen, treuen, strengen) Hдnden sein, sein Schicksal in jmds. Hдnde legen, aus der Hand fressen, sich in jmds. Hand begeben, die Hand von jmdm. abziehen;

– ассоциируется с совестью, характером : reine, schmutzige, glьckliche, lockere, offene, milde, lockere, leichte, schwere, blutige Hдnde haben, mit eiserner, starker, rauher, harter Hand;

– выражают эмоциональное состояние человека: die Hдnde ringen, reiben, sinken lassen, ьberm Kopf zusammenschlagen, es zuckt jmdm. in den Hдnden;

– свободу или несвободу: jmds. Hдnden entkommen, jmdm. in die Hдnde fallen (geraten), an Hдnden und FьЯen gebunden sein;

– юридическое лицо в области имущественных отношений : die цffentliche Hand; Tote Hand.



Mund

– рот как символ речи: Mund geht nicht zu Grund, den Mund auf dem rechten Fleck haben, das Wort im Mund umdrehen, nicht auf den Mund gefallen sein, mit dem Mund vornweg sein, jmdm. nach dem Munde reden;



Динамическое развитие картины мира обуславливает постоянные многоаспектные преобразования в языковой системе. СФ занимают достойное место в когнитивно-дискурсивной деятельности человека, несмотря на «архаический» характер их образования. Они раскрывают широкие возможности для изучения их в контексте сопоставительного анализа двух языков (немецкий-русский), а также для установления межъязыковых фразеологических эквивалентов разных типов, что особенно важно для адекватного перевода с учетом ментальных особенностей разных народов и языков.

Парадигма современной науки в целом и лингвистики в частности имеют все более выраженную антропоцентрическую направленность.

Современная лингвистика характеризуется возрастающим интересом к человеческому фактору в языке, что позволяет говорить об актуальности и необходимости последующей разработки данной темы в теоретическом и практическом аспектах.


Олена Жукова

Ганна Горбачова

м. Донецьк
Роль іноземної мови в процесі гуманітаризації економічної освіти
У зв'язку із загальними тенденціями гуманітаризації освіти останніми роками спостерігається особливий науковий інтерес до гуманітаризації вищої економічної освіти. Багаточисельні дослідження доводять, що чим вищий рівень культури людини, тим легше йому вирішувати економічні задачі. Саме тому сучасний етап характеризується прагненням зрозуміти суть процесу гуманітаризації вищої освіти, системно і органічно вписати гуманітарні дисципліни в навчальні плани і програми вищої економічної школи, а також виявити можливості негуманітарних навчальних дисциплін для гуманітаризації освіти.

Мова йде не лише про те, щоб студенти економічних спеціальностей вивчали гуманітарні дисципліни, необхідно перш за все зрозуміти, що існують також загальнолюдські навички і поняття, уявлення про які повинна мати кожна людина незалежно від обраної професії. Необхідно усвідомлювати, що існує інша культура, до якої люди економічного складу розуму ставляться упереджено, потрібно донести до них значущість та необхідність вивчення гуманітарних дисциплін.

Таким чином, кожен економічно орієнтований представник культури повинен зрозуміти свою неможливість інколи адекватно поглянути на загальнолюдські поняття і проблеми, тому що сьогодні це загрожує самому існуванню життя на землі. Він повинен усвідомити, що багаточисельні помилки його професії виникають не лише із-за низької професійної культури (хоча і цей момент в нашій країні має місце), а в більшості випадків, через відсутність гуманітарної культури, відсутність потрібних цінностей, адекватного світовідчуття. В сфері освіти це означає рефлексію своєї професії та її рубіжів, усвідомлення і критичний аналіз культури, до якої належать студенти, знайомство з протилежною культурою (спілкування і діалог з її представниками, з'ясування проблем і завдань, які властиві цій культурі, а також способів мислення, форм життя і діяльності).

Наступний аспект гуманітаризації – виявлення в економічній культурі гуманітарної зумовленості. В наш час і вчений, і економіст постійно переконуються, що їх діяльність важлива для суспільства, природи або людини, вона створює не лише блага і несе прогрес, але й руйнує природу і машинізує суспільство. Тому економічна освіта передбачає розбір кризисних ситуацій, що створюються економікою, аналіз негативних наслідків (для природи, суспільства або людини) економічної діяльності, починаючи з наукового вивчення, закінчуючи промисловим виробництвом, передбачає аналіз цінностей, картин світу, які зумовлюють цю діяльність, і різні масові помилки вченого, економіста, логіста, бухгалтера. Тут дійсно доведеться звертатися до різних гуманітарних дисциплін, але не взагалі, поза контекстом, як це відбувається зараз, а саме для цілей з'ясування вченим або економістом негативних наслідків для людини або природи його діяльності, причин, що обумовлюють типові помилки антигуманітарного характеру економічної діяльності.

Майбутні фахівці повинні навчитися бачити проблему, що оточує їх, критично аналізувати факти і приймати доцільні рішення. При цьому вони зможуть самостійно набувати нових знань і застосовувати їх на практиці, змінювати свою професійну життєву орієнтацію, підвищуючи власну кваліфікацію, таким чином ціннісь освіти буде значима не лише для майбутніх фахівців, але й для держави.

Демократичні перетворення в суспільстві на перше місце ставлять індивідуальність, самостійність, неординарність і ініціативність особи фахівця з новим типом мислення, достатнім рівнем підготовки практичних вмінь і навичок, здатного до саморозвитку. Цей фахівець вміє працювати з людьми і здатен виховувати майбутнє покоління творчо мислячим, мобільним і конкурентоздатним. Все це помітно актуалізує соціальну потребу в новій гуманізованій системі професійної освіти, реалізовує принципово новий підхід до людини як до цілі та центру навчально-виховного процесу.

Для того, щоб підготувати людину до життя у світі, що постійно змінюється, необхідно розвивати механізми його само- і життєтворчості. Освіта вже зараз повинна надавати людині не лише суму базових знань, не лише набір корисних необхідних навичок, але й уміння сприймати і опановувати нове: нові знання, нові форми трудової діяльності, нові прийоми організації і управління, нові естетичні і культурні цінності.

Всього цього можна досягти лише в рамках гуманітарного блоку дисциплін, оскільки економічні дисципліни дають змогу набути лише точні знання в рамках тієї або іншої дисципліни, висвітлюючи проблему лише з економічної, найчастіше суто наукової сторони. Саме іноземна мова дає можливість об'єднати як гуманітарну, так і економічну сторону освіти, пропонуючи вивченню величезний спектр інформації як в області загальнолюдських понять, так і стосовно останніх розробок в науці.

Головна мета викладання іноземної мови в економічному ВНЗ – забезпечити активне володіння випускниками ВНЗ іноземними мовами як засобом формування і формулювання думки як у сфері повсякденного спілкування, так і у сфері відповідної спеціальності. У вітчизняній педагогіці накопичений певний науковий фонд, який містить у собі передумови для дослідження процесу гуманітаризації вищої економічної освіти під час вивчення іноземних мов.

Навчання іноземним мовам створює безмежні умови для виховної діяльності, адже іноземна мова насамперед використовується як засіб для залучення студентів до духовної культури інших народів, виступає як спосіб пізнання дійсності, спосіб самопізнання і самовираження особи в процесі спілкування.

Іноземна мова як навчальний предмет посилює виховний і розвиваючий вплив на особу студента ще і тому, що сучасний підхід до навчання є особово-орієнтованим, що відповідає новій педагогічній парадигмі. Діяльнісно-комуникативно-когнітивний підхід у вивченні іноземної мови дає можливість вибудовувати навчальний процес як процес пізнання і спілкування, враховуючи також потреби, інтереси, темп розвитку особи студента, виходячи з аксіологічного підходу у вихованні, а також здійснювати педагогічну підтримку в становленні особи студента. При цьому когнітивність у вивченні іноземних мов є не просто засвоєнням закономірностей структури мови, а й формуванням картини світу студента. Вивчаючи іноземну мову, студент не лише вивчає лінгвістичні одиниці різних рівнів, але і культуру, ментальність іншого народу, особливості повсякденного способу життя. При цьому у студентів також формується уявлення про діалог культур як свідомо обраної життєвої філософії, що вимагає від його учасників пошани до інших культур, мовної, етнічної і расової терпимості, мовного такту, готовності до вивчення культурної спадщини світу, до духовного збагачення досягненнями інших культур, до пошуку ненасильницьких способів вирішення протиріч і конфліктів. В результаті у студентів формується образ іншої культури, виховується інтерес до неї, а освіта здійснюється в контексті культури, розширючи загальний світогляд студента, підвищуючи його соціальний досвід.

Теорія навчання іноземної мови – складний для ВНЗ багатогранний процес виконання системи дій. Процес лінгвістичної підготовки дуже динамічний, оскільки здійснюється в умовах, що постійно змінюються, вимагаючи розвитку індивідуальних особливостей студентів та особи викладача.

Значущість лінгвістичної підготовки в процесі формування особи майбутнього фахівця обумовлює необхідність такої побудови навчального процесу з іноземної мови, яка носила б безперервний характер: участь в роботах наукових кружків, самостійна робота на різних сайтах Інтернету, читання науково-технічної літератури за фахом.

Принципи державної політики в області гуманітаризації освіти в економічних ВНЗ знаходять віддзеркалення в вимогах до змісту освіти, який має бути орієнтований на розвиток суспільства, зміцнення і вдосконалення правової держави, на забезпечення самовизначення особи, створення умов для її самореалізації. Зміст освіти у ВНЗ повинен забезпечувати високий рівень загальної і професійної культури, адекватної світовому рівню освіти, а процес навчання іноземній мові в економічному ВНЗ є унікальним за своми освітніми можливостями. Його величезний потенціал робить внесок у розвиток людини як відповідальної особі і яскравої індивідуальності, в тому числі і в рамках своєї спеціальності.




Інна Зайцева

Діна Марченко

м. Суми
Розвиток дистанційної освіти в Німеччині
Розвиток новiтнiх технологій, масова комп’ютеризацiя та зростання кiлькостi користувачів глобальної мережi сприяє розвитку дистанційної освiти через Iнтернет. Отримання освiти через Iнтернет у наш час стало дуже актуальним, тому що навчатися можна в будь-який час, у декількох вишах одночасно, у будь-якому куточку планети, маючи комп’ютер та доступ до Iнтернету. Рiвень розвитку Iнтернету в кожнiй країнi тісно пов'язаний з її загальним рівнем інфраструктури телекомунiкацiї тa комп’ютеризацiї. Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією ComScore , за кількістю користувачів Інтернет на першому місці знаходиться Китай (179 млн осіб), на другому місці – США з більш ніж 163-мільйонною Інтернет-аудиторією, на третьому – Японія (60 млн осіб). На Європу припадає 28 % світової Інтернет-аудиторії – насамперед завдяки Німеччині (3,7 %), Сполученому Королівству (3,6 %), Франції (3,4 %) та Італії (2,1 %). Що ж до України, то вона досі зберігає один з найнижчих в Європі показників доступу населення до Інтернет. За даними компанії Gemius Ukraine, у лютому 2010 року українська Інтернет-аудиторія становила 8,5 млн людей. З іншого боку, наявною є висока динаміка інформатизації країни і зростання вітчизняної Інтернет-аудиторії. У сучасному суспiльствi iнформацiйно-комунiкацiйна технологiя стала досить важливим фактором національно-економiчного розвитку країн, що розвиваються. Унiверситети перебувають у самому центрi цього процесу перетворення. Вони поставлені перед додатковими перешкодами, які пов`язані з відсутністю економічної інфраструктури у власних країнах і з наявністю культурної прірви між ними і розвинутими країнами. Наприклад, Скандинавські країни, такі як Швеція, Норвегія, Данія і Фінляндія, відрізняються тим, що мають відносно невелике населення ( в цілому близько 20 мільйонів) з дуже високим рівнем життя, при цьому протягом багатьох років вони є світовими лідерами в дистанційній освіті. Освіта є одним з головних пріоритетів в загальній культурі цих країн, завдяки чому населення має достатньо високий рівень освіченості, що дозволяє легко адаптуватися до умов дистанційного навчання. Тому вивчення структури дистанційної освіти європейських країн, зокрема Німеччини, допоможуть вдосконалити її шляхи й в Україні.

Вища освіта в Нiмеччинi, як i в багатьох країнах, переживає перiод швидких змін не тiльки внаслiдок наявностi передових досягнень у галузi технології, а й тому, що почала впливати на контекст викладання практично в кожному вiддiленнi кожного навчального закладу. Змiни подiбного масштабу спричинили появу численних можливостей для оновлення й подальшого вдосконалення навчального процесу. Дистанцiйне навчання на університетському рiвнi в Нiмечиннi вже було багато років сферою заочного університету в Хагенi, заснованого в 1975 роцi. В унiверситетi дистанційно викладались курси з економiки та менеджменту, суспільних та гуманітарних наук, юриспруденції, iнформатики та електротехніки. Кожен курс змiнюється вiд 20 до 180 навчальних годин протягом семестру, який триває 15 тижнiв. Програма навчання може закінчуватися отриманням диплома або наукового ступеня «магістр наук». У Німеччині заочна форма навчання користується великою популярністю. За даними дослідження, проведеного Німецьким товариством підвищення кваліфікації і заочного навчання (DGWF), в зимовому семестрі 2008/09 навчального року тільки в державних вузах Німеччини навчалися понад 66 тисяч студентів-заочників. Це і не дивно. Адже освіта на дистанційній основі гарантує максимальну гнучкість. Вона не обмежує студента суворими часовими рамками і не пов'язує його необхідністю щоденної присутності на заняттях. Самою головною перевагою заочної освіти, безумовно, є можливість працювати паралельно з навчанням. Згідно з результатами дослідження DGWF, заочна освіта в Німеччині орієнтована, перш за все, на працюючих студентів. 60 відсотків усіх заочників у німецьких вузах отримують першу вищу освіту, а 40 відсотків мають намір придбати, не залишаючи своєї роботи, додаткову кваліфікацію або вищу академічну ступінь. Навчальний процес на заочних відділеннях німецьких вузів передбачає, перш за все, самостійну роботу студентів-заочників на основі конспектів, складених викладачами, та інших навчальних матеріалів, розміщених в мережі. Як правило, студентам надається і індивідуальний куратор, спілкування з яким здійснюється, в основному,через Інтернет. Можливість консультацій з викладачами в режимі онлайн є і у студентів Заочного університету в Хагені. В Інтернеті для кожного курсу є форум, в якому можна спілкуватися з викладачами, а також з іншими студентами, які навчаються на тому чи іншому курсі. Однак, як правило, кілька разів на рік у студентів-заочників проходять практичні заняття,семінари, а також іспити або в самому університеті, або в одному з його центрів дистанційного навчання.

Останнім часом набирають силу поняття «відкрита освіта» та віртуальні університети. Університети, які називаються «відкритими» або «віртуальними», представляють досить різнорідну групу. До них відносяться як самостійні, повністю акредитовані університети, так і заклади, які є просто Web-сайтами з невеликою часткою власних методичних і навчальних посібників. Деякі віртуальні університети є приватними підприємствами, деякі повністю фінансуються урядом. Як відомо, зараз йде активна робота з перетворення Хагенського заочного університета у віртуальний університет. Планується організація навчального процесу у формі служби в режимі online на потужних серверах. Кожен може записатися в університет, отримати необхідну інформацію, навчальний матеріал і спілкуватися з викладачами і студентами за допомогою електронної мережі. Цей ВНЗ є піонером в області віртуальних іспитів. На сьогоднішній день тут проведено вже близько 100 іспитів за допомогою відеоконференцій.
Студент віртуального університету має налагоджений зв'язок з трьома функціональними секторами:

• сектором управління та презентації для отримання інформації та запису до ВНЗ або до різних навчальних заходів;

• навчальним сектором для отримання навчальних посібників та інших матеріалів;

• сектором комунікації для спілкування з викладачами та студентами за своєю спеціальністю.

Отже, студент-заочник має можливість зв'язатися з навчальним закладом не лише поштою, але й в будь-який час отримувати доступ до необхідної інформації і може розраховувати на отримання персоніфікованої компетентної консультації фахівця, що, можна сказати, навіть зменшує віртуальність навчального процесу у порівнянні з традиційним заочним навчанням.
Таким чином, основна відмінність між дистанційною і відкритою освітою відтепер полягає в тому, що відкрита освіта доступна кожному без вступних іспитів, а дистанційна - з проведенням класичних вступних випробувань. Загальним же в цих формах є те, що навчання проходить на відстані від навчального закладу і головний акцент робиться на самостійне вивчення наданого матеріалу. Дистанційне начання та дистанційна освіта - це нове явище в педагогіці. Дистанційна освіта тільки-но почала «набирати оберти». Це пов`язано не лише з тим, що дистанційне навчання має деякі переваги в порівнянні з традиційним, але й з тим, що деякі держави в світі не в змозі дати традиційне навчання кожному бажаючому. Крім того, дистанційне навчання іноземних мов реагує швидше на зміни в економіці, промисловості та дає можливість студентам не відставати від інновацій в будь-якій сфері діяльності. Можна погодитись з президентом австрійського University of Melbourn Аланом Гільбертом, який вважає, що в подальшому більшість людей, які закінчили середню школу, будуть отримувати подальшу освіту через Інтернет. Наприклад, тільки в Open University з 200000 студентів 170000 регулярно працює в режимі online, а серед слухачів MBA ( Master of Business Administration) –всі 100%. Швидкі темпи розвитку дистанційної освіти можна спостерігати в Швеції, Канаді, Нідерландах. А в Німеччині всього через 5 років кожен другий студент буде користуватися послугами «віртуальних вишів». В країні зараз здійснюється близько 60 проектів в цій сфері. Зараз деякі навчальні заклади об`єднують зусилля для того, щоб створити єдиний віртуальний університет. В Німеччині ж Virtuelle Flochschule Oberrhein об`єднала інтерактивні програми університетів Фрайбурга, Карлсруе, Мангейма, Гейдельберга. А віртуальний університет прикладних наук Virtuelle Fachhochschule об`єднає 15 німецьких та 4 швецьких вишів.

Дистанційне навчання в Україні увійшло в життя на початку 90-х років. Багато навчальних закладів впроваджують елементи дистанційного навчання в навчальний процес, використовують їх у своїй діяльності, застосовуючи для цього необхідні методики, обладнання й канали зв`язку. Так, в Інституті заочного та дистанційного навчання Сумського державного університету розробляються дистанційні курси дисциплін гуманітарного, економічного й технічного спрямування для навчання студентів університету та його філій у різних регіонх України. Для системи освіти України проблема активного впровадження дистанційної освіти є надзвичайно актуальною. Кризові явища в соціально-економічній сфері нашого суспільства негативно впливають на стан освіти всіх рівнів. Отже, стратегічні цілі дистанційного навчання надзвичайно актуальні для вітчизняної освіти. Дистанційна освіта успішно розвивається на Заході. Створення та функціонування подібної форми навчання для України є необхідною: дистанційна освіта повинна відігравати важливу роль у збереженні й розвитку єдиного освітнього простору в Україні. Вивчаючи розвиток системи дистанційної освіти у зарубіжних країнах і роботу так званих Відкритих університетів, можна провести паралелі з системою заочного навчання, що склалася в нашій країні, і використати багатий світовий досвід для її подальшого розвитку, вдосконалення і модернізації, з урахуванням тих змін, які відбуваються в навколишньому світі та із зростанням конкуренції на ринку освіти в Україні.




Світлана Золотова

м. Суми
Формування навичок професійного спілкування іноземною мовою аспірантів та студентів груп наукового резерву
Теза навчання професійного спілкування набула останнім часом провідного значення у процесі вивчення іноземних мов студентами та аспірантами вищих навчальних закладів України. Різке підвищення академічної мобільності студентів та науковців, розширення зв’язків з зарубіжними партнерами стало неабияким викликом викладачам іноземних мов у ВНЗ країни і поставило перед ними цілу низку вимог щодо удосконалення методичних компетенцій викладання іноземних мов, перегляду власних методик викладання матеріалу, пошуку нових шляхів трансформації знань студенту з виходом у подальшому на результати високих показників комунікативних здібностей у професійній сфері, які б відповідали європейським рівням володіння іноземною мовою. Система набуття комунікативної компетенції майбутніми фахівцями є складним і багатогранним процесом. Розглядаючи цей процес як тісний взаємозв’язок між викладачем та студентом, можна дійти висновку, що, організовуючи спеціальний курс для зазначеного контингенту слухачів, потрібно враховувати основні аспекти, необхідні для формування іншомовної комунікативної компетенції:

  • задоволення потреб аудиторії, чітке визначення мети курсу;

  • рівень мотивації слухачів, підвищення їх зацікавленості у вивченні іноземної мови підвищеного рівня складності;

  • зміщення акценту володіння ініціативою говоріння та особистої активності у бік аспіранта чи слухача під час ведення заняття;

  • розуміння необхідності високої фахової підготовки викладача та володіння новітніми методиками навчання іноземної мови професійного спілкування;

  • вміння викладача орієнтуватися у величезній кількості навчально методичних комплексів зарубіжних видань та широко використовувати матеріали комп’ютерної підтримки та інших технічних засобів.

Враховуючи вищезазначені компоненти, викладач має змогу добитися високого рівня готовності своїх слухачів до професійної діяльності та ефективного спілкування в іншомовному середовищі (участь у міжнародних конференціях, розробка спільних проектів із зарубіжними партнерами, викладання свого предмету англійською мовою для студентів іноземців, проведення наукових досліджень і т. ін.). Такі складові є провідними під час організації навчального процесу для аспірантів та груп наукового резерву на кафедрі іноземних мов Сумського Державного Університету.

Викладачі вважають готовність до професійного іншомовного спілкування визначною характеристикою майбутнього фахівця, який має намір отримати ступінь кандидата чи доктора наук.

Працюючи на задоволення потреб слухачів та студентів, ми ставимо найближчою конкретною метою навчити слухачів використовувати набуті навички володіння мовою для вільної орієнтації у лінгвістичних, соціально культурних та академічних маркерах автентичного мовного середовища. А звідси і побудова кожного заняття, і підбір матеріалів та засобів аудіо- та відеопідтримки повинні бути відповідними. Особлива увага зосереджується на важливому аспекті навчання аспірантів - вмінню говорити логічно, послідовно, аргументовано, послідовно та переконливо висловлювати та аргументувати свою точку зору. Для прикладу у запропонованому курсі для груп наукового резерву в Сум ДУ перевага надається оволодінню навичками академічного мовлення зокрема для ведення занять англійською мовою для студентів інших країн, які навчаються в університеті. Розроблені спеціальні програми для економістів, спеціалістів в області інформативних технологій, екології, фінансів, прикладної математики і т. ін.

Програма для аспірантів та груп наукового резерву у розділі функціонального використання мови «Академічні навички» включає такі напрямки: методи читання іншомовного тексту для розуміння основної ідеї та отримання загальної та специфічної інформації від прочитаного; визначення та розпізнавання основного повідомлення; тлумачення ідеї – розпізнавання фактів та роздуми; передбачення змісту тексту; використання виразів офіційної ділової мови; вміння робити нотатки; перефразування та короткий виклад змісту з висновками; використання Інтернету; вміння розробляти план наукового дослідження; як уникнути повторення; як працювати з графіками та таблицями, їх описання та пояснення; прийняття рішення; ділова етика і ін.

Важливе місце у розвитку навичок професійного спілкування посідає вміння майбутніх науковців презентувати свої ідеї, висловити свою думку, захистити свою точку зору, аргументовано опонувати, використовуючи широковживані вирази автентичного мовного середовища. Тож у розділі «Засоби ділового спілкування» обов’язковими є наступні теми: як висловити свою думку; як зробити презентацію; як брати участь у діловому спорі; організація ділового письма; участь у конференції; описання методів дослідження. Беззаперечним є той факт, що ділове мовлення в елітних наукових колах передбачає вживання точних лексичних одиниць, сталих виразів, висловлювань, лінгвістичної грамотності, характерної для відповідних ситуацій у академічному оточенні. З цією метою слухачі вивчають використання евфемізмів, знаків та лексичних одиниць, які роблять мову більш природньою, фразеологічних виразів, спеціальних засобів для поєднання ідей, смислових груп і ін.

Для розвитку дискусійних навичок іноземною мовою викладачі кафедри проводять ретельний підбір матеріалів сучасних періодичних видань, спеціальних текстів навчально методичних комплексів професійного напрямку, широко використовуються Інтернет- ресурси. Результативними є незаплановані дискусії, де слухачі мають можливість самі ініціювати та інтерпретувати ситуацію. Трапляються ситуації, під час яких слухачам нічого сказати в ході обговорення певних подій, думок, тверджень, ідей і ін. Цілком імовірно, що за браком лексичного запасу, наявності страху невірно висловитися чи допустити помилку студенту зручніше відмовчатися. Для успішного забезпечення процесу навчання іноземної мови професійного спілкування викладачу необхідно добре володіти відповідними методичними компетенціями, що можливо через багатоплановість навчального процесу, запропонованого викладачем. Сюди можна віднести такі складові :

- створення спеціальних програм і проектів для груп наукового резерву, магістрів та аспірантів;

- оволодіння професійними навичками та методиками, що визначають вміння викладача розрізняти три основні напрямки підготовки майбутніх науковців – повсякденне ділове спілкування, професійна комунікація та науково-академічне ділове спілкування;

- укладання методичних рекомендацій та термінологічних словників, збірників текстів та завдань до них, навчальних посібників для оволодіння словниковим запасом різних спеціальностей;

- надання додаткових освітніх послуг, а саме: підготовка слухачів та аспірантів до укладання предметних курсів лекцій та практичних занять англійською мовою, проведення консультацій ;

- організація позааудиторної роботи зі слухачами та аспірантами, заохочення до науково–пошукової роботи з метою створення партнерства “викладач – студент”, організація конференцій, обговорень, дискусій за круглим столом;

- розвиток уміння викладачів ефективно використовувати технічне оснащення кафедри у процесі навчання, збільшення кількості аудиторних занять та годин самостійної роботи слухачів у комп’ютерному класі та лінгафонному кабінеті;

- створення мультимедійних посібників та комп’ютерних навчально-тренувальних програм з подальшим їх використанням у навчальному процесі;

- надання широких можливостей студентам занурюватися в автентичне мовне середовище шляхом використання Інтернет- джерел, заохочення слухачів висловлювати свою точку зору та відстоювати свої ідеї іноземною мовою.

Навчання професійного спілкування, особливо для потреб використання у вищій науковій сфері, досить тривалий і складний процес і його ефективність визначається широким використанням інноваційних підходів як до навчання іноземної мови з боку викладача так і до вивчення мови з боку слухачів.


Ольга Зубрицька

м.Київ
Сучасні проблеми перекладу юридичної літератури
Юридична англійська мова виникла набагато раніше, ніж юридична українська. Формування англо-саксонської системи права почалося в Британії за часів норманського завоювання XI ст., хоча перші триста років судочинство провадилося французькою. Навіть сьогодні в сучасній юридичній англійскій вживається багато слів французького похождення: property, estate, executor, tenant тощо. Крім того, протягом тривалого часу мовою науки та права вважалася латина, і лише фахівець, який вільно володів латиною, міг розраховувати на успіх в юридичній професії.
Навіть зараз в юридичних документах можна знайти безліч латинських виразів: ad hoc, de facto, bona fide, inter alia, ultra vires.

В 1356 році мовою судової процедури стала англійська. Сучасного вигляуі британська правова система — одна з найстарішіх у світі — набула вже в XIX ст. Саме тоді остаточно сформувалась професійна юридична мова, яка не змінювалася протягом двох століть. Юристи старанно дотримувалися традицій професії, зберігаючи вірність зовнішнім ритуалам, (наприклад, носіння перук під час судових засідань, а також суворо дотримувались вживання вузькоспеціальної


професійної лексики.

Вивчення особливостей юридичної англійської почалося давно. У лінгвістиці англійської мови вже багато років існує окремий спеціальний напрям, що вивчає юридичну комунікацію, у тому числі й особливості перекладу юридичних текстів. У 1914 році вперше з’явився термін legalese, тобто мова юридичних документів. Серед особливостей legalese слід зазначити: формалізованість, занадто довгі речення, складну лексику, використання великої кількості термінів, у тому числі й латинських виразів.


Все це ускладнює розуміння тексту, який іноді стає майже недоступним для нефахівців.

Але впродовж останніх років англійська юридична мова зазнала суттєвого реформування.

В 1995 році лорд Вульф розпочав реорганізацію системи ведення цивільного судочинства Великої Британії. Лорд Вульф очолив спеціальний комітет, діяльність якого була спрямована на визначення функцій, прав та повноважень усіх учасників системи цивільного судочинства, розмежування компетенції судів різних інстанцій, підвищення ефективності судової процедури, її прозорості та доступності для осіб без юридичної освіти, у тому числі скорочення термінів розглядання справ у судах та пов’язаних з цим витрат.

У результаті реформи були прийняті нові законодавчі акти, а також правила ведення юридичної документації зрозумілою та доступною мовою — Plain English

В 2006 році одна з найбільших міжнародних юридичних компаній видала рекомендації написання текстів доступною англійською мовою для всіх юристів, які складають документи англійською, а також для перекладачів, які перекладають готові документи. Нижче наведені основні правила:

1. Уникати використання вузькоспеціальних юридичних термінів та архаїчної лексики та конструкцій. (hereby, herewith, wherefore, hereinafter)


2. Уникати використання дублетів і триплетів.


Вони можуть представляти для перекладачів особливі труднощі. Так звані дублети (doublets) и триплети (triplets) — сполучення двох або трьох слів, що є майже абсолютними синонімами: covenant and agree; due and payable; final and conclusive; legal and valid; null and void; over and above; power and authority; sole and exclusive; successors and assigns; terms and conditions; will and testament.

Перекладачу необхідно не тільки безпомилково  упізнатвати такі сполучення в тексті, але й приймати рішення: або перекласти їх різними словами, або ж одним словом. При цьому дуже часто не тільки неможливо, але й немає необхідності перекладати кожне з цих слів окремо. В більшості випадків вони легко перекладаються одним словом, наприклад: will and testament — заповіт, terms and conditionsумови.

3. Обмежити та навіть зовсім відмовитись від використання латинських виразів у юридичних документах.
Практично всі латинські вирази мають адекватні синоніми в загальній англійській, які клієнти зможуть зрозуміти без допомоги спеціалізованого словника.
4. Уникати багатослівності.
5. Уникати складних прийменників, таких як in the event of, by virtue of, by means of, for the purpose of та ін.
6. Використовувати короткі речення з простим синтаксисом.
Обмежити кожне речення однією головною думкою, при цьому речення в середньому не повинно перевищувати 25 слів.
Основна мета реформи - спростити правову систему в цілому, для того, щоб зробити її доступною для нефахівців, щоб громадяни могли самостійно розібратися в юридичних документах, без допомоги спеціалістів. Перш за все це стосується документів, орієнтованих безпосередньо на звичайного споживача: наприклад, договорів страхування, які клієнти підписують при страхуванні життя або майна; угод про  конфіденційність, умови яких приймають користувачі, коли скачують програмне забезпечення з мережі Інтернет; договорів іпотечного кредитування, оренди житла тощо.

Сьогодні вивчення вимог Plain English є обов’язковим в усіх юридичних навчальних закладах Великої Британії. Юридичні фірми вимагають від юристів дотримання правил Plain English, оскільки, в протилежному випадку, на них навіть може бути накладено штраф. У багатьох штатах США існує особлива вимога до договорів страхування, які повинні складатися Plain English. В Канаді та Австралії нові закони обовязково перевіряються на їх відповідність Plain English. У Великій Британії в 1999 р. було прийнято Закон «Про несправедливі умови споживчих договорів» (Unfair Terms in Consumer Contracts), згідно з яким умови споживчих договорів повинні бути складені «чіткою та зрозумілою мовою».

США довше інших англомовних країн була проти нововведень, однак президент Барак Обама на зустрічі 23 квітня 2009 року з керівниками 13 найбільших банків та компаній закликав «позбавити документацію кредитних органі,зацій професійного жаргону, а такаж такої термінології й юридичної лексики, що навмисно вводять в оману. Ми кажемо "ні" заплутаним умовам. Нам потрібні ясність і прозорість, зараз і назавжди », — сказав Б. Обама.


Ольга Іванів

м.Львів
Англійська мова для ад’юнктів пожежно-технічних спеціальностей
У статті описано модель курсу для ад’юнктів/аспірантів спеціальності «Пожежна безпека», укладеного на віртуальних навчальних середовищах ILIAS і Moodle.

При укладанні цього курсу за основу взято «Програму практичного курсу з іноземних мов для студентів немовних спеціальностей Львівського державного університету імені Івана Франка», матеріали з Інтернету та власні розробки і т.д.

Курс складається із шести тем, що становлять два модулі, саме: 1) Наукова робота (My Research Work); пошукові системи інформації для наукової роботи (Information Search Engines); підготовка наукової статті (Writing a Research Paper); види читання (Effective Reading); 2) Особливості перекладу періодики (Periodical translation); особливості перекладу технічної літератури (Sci-tech literature translation).

Два модулі курсу складаються з уроків, які, в свою чергу, поділяються на 6 секцій. У цих дистанційних курсах кожний із шести модулів складається тільки з п’яти уроків, в яких секції розташовані в такому порядку:

Секція 1.1. Requirements for Doctor Thesis Writing (Теоретичний матеріал)

Секція 1. 2. Розвиток мовних навичок (Developing Speaking Skills)

Секція 1.2.1. Discussion of Requirements for Doctor thesis writing (Обговорення теоретичного матеріалу)

Секція 1.2.2. Oral Topic: Modern Ukraine (Усна тема)



Секція 1.3. Active Vocabulary (Активна лекика)

Секція 1.4. Grammar: Types of Questions (Граматичний матеріал)

Секція 1.5. Reading and Writing: Obsolete Extinguishers (Читання і письмо)

Секція 1. 6. Home Reading (Домашнє читання)

Курс розпочинається зі вступного комп’ютерного тестування і обговорення результатів тестування (2 години), а також із бесіди про себе, свою наукову роботу, опубліковані праці ад’юнктів та ін. (2 години).

Перша тема ДК для ад’юнктів складається з чотирьох уроків: під час першого уроку викладач знайомиться з ад’юнктами і ад’юнкти між собою, а також пропонує їм визначити за допомогою пробного комп’ютерного тестування свій рівень знання граматики іноземної мови, обговорює результати тестування зі студентами; другий урок присвячений усному спілкуванню викладача з ад’юнктами, під час якого вони розповідають про себе, теми своїх досліджень, українських і зарубіжних науковців, які працюють у цій сфері знань, а також про свої опубліковані праці тощо.

Перша секція присвячена викладанню теоретичного матеріалу у вигляді короткої лекції (аудіювання) для кожної з шести тем. Друга секція стосується обговорення іноземною мовою питань, запропонованих під час викладення теоретичного матеріалу, а також запланованої розмовної теми (для вдосконалення мовних навичків). Решта секцій такі, як у ДК для першого, другого і п’ятого курсів. Різниця лише в обсягах завдань, які пропонуються в цих чотирьох секціях. Наприклад, поглиблення знань з граматичного матеріалу відбувається індивідуально лише для тих ад’юнктів, які з різних причин не засвоїли його добре на першому, другому і п’ятому курсах, а решту – тільки повторяють цей матеріал для підготовки до складання кандидатського екзамену. Робота з активною лексикою полягає в основному в укладанні глосаріїв до текстів для домашнього читанняі у більших, порівняно з попередніми роками, обсягах вивчення іноземної мови.



Друга тема складається з двох уроків, присвячених інформаційним пошуковим системам. Третю тему утворюють такі секції: 1. Теоретичний матеріал на тему «Наукова робота студентів». У другій секції Developing Speaking Skills ад’юнкти обговорюють теоретичний матеріал уроку та повторюють одну усну тему “Ukraine”. У третій секції Reading and Writing запропоновано газетні статті і тексти за спеціальністю. У четвертій секції Home Reading подано автентичні тексти для домашнього читання. У п’ятій секції Use of Vocabulary – активний словник. У шостій секції Use of Applied Grammar для повторення граматичного матеріалу у курсі розміщено „Довідник з граматики англійської мови” авторів Г. Верби і Л. Верби, а для вищого рівня – довідника Р. Мерфі English Grammar in Use. Четверта тема стосується видів читання технічної літератури і складається з двох уроків. Перша – четверта теми завершуються модульним тестом № 1. П’ята – шоста теми присвячені проблемам перекладу періодики та технічної літератури, складаються, відповідно, з двох і тринадцяти уроків і завершуються модульним тестом № 2.

Таку послідовність секцій мають також п’ятий – тридцять перший уроки, а змінюється тільки їхнє наповнення іншим навчальним матеріалом.

Під час роботи з курсом виявилося необхідним:

1) скоротити кількість годин до 50, замість запланованих 68. Решту 18 годин ад’юнкти виконують самостійно;

2) урізноманітнити види технічної літератури, з якою працюють ад’юнкти;

3) підготувати технічну літературу і вправи до неї з інших спеціальностей (екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване прирородокористування, пожежогасіння та аварійно-рятувальні роботи, практична психологія та ін.)

На матеріалі посібника укладено дистанційний курс, з яким можуть працювати ад’юнкти денного, заочного і дистанційного навчання.

Посібник розрахований на високий рівень знання англійської мови. Якщо ад’юнкти мають низький або середній рівень знання англійської мови, то вони можуть самостійно або за допомогою викладача опрацювати матеріали дистанційних курсів за перший, другий і п’ятий курси за денною, заочною і дистанційною формою навчання.

Мал. 1

Графічне зображення структури уроку дистанційного курсу


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка