Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка5/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Використання відео у вивченні іноземної мови
Використання відеозаписів вже давно стало звичним явищем у процесі вивчення іноземної мови. Зараз більшість мовних курсів містить відеоматеріали, і викладачі часто використовують їх на заняттях з іноземної мови.

Для деяких людей відеозапис є лише „благороднішою” версією аудіозапису, а використання відео в аудиторії є лише слуханням „із картинками”. Натомість є багато причин, чому відео може мати особливий додатковий вплив при вивченні мови. Відео дає змогу спостерігати за мовою у її використанні: студенти не лише слухають мову, вони її також „бачать”. Це дуже допомагає розумінню, оскільки, наприклад, загальне розуміння передається за допомогою міміки, жестів та інших візуальних засобів. Таким чином, ми можемо спостерігати, як інтонація відповідає виразу обличчя. Такі паралінгвістичні характеристики допомагають глядачам бачити те, що вони чують і таким чином глибше інтерпретувати текст.

Відео часто допомагає студентам бачити ситуацію поза аудиторією, тобто дозволяє побачити культуру іншої країни. Крім того, використовуючи відеокамеру, вони стають режисерами та операторами, відчуваючи, що вони „створюють щось нове іноземною мовою”.

З усіх згаданих плюсів більшість студентів демонструє підвищений рівень зацікавленості, якщо має можливість бачити мову в її використанні, так само як і чути її, коли це поєднано з цікавим завданням.

Якщо ми хочемо успішно використовувати відео на заняттях, нам необхідно зважити на деякі потенційні проблеми. Обравши відеоматеріали, ми повинні забезпечити відеодіяльність, яка буде новою та цікавою, а не лише повторити побачене. Вирішивши використовувати відеоплівку чи диск, ми маємо перевірити її якість, бо неякісний матеріал не сприйматиметься добре студентами та не викличе у них зацікавленості. Крім цього, викладач повинен забезпечити добрі умови перегляду: студенти, які сидітимуть у кінці аудиторії, повинні добре бачити екран. Під час перегляду не слід занадто часто вмикати та вимикати відео, оскільки це дратуватиме глядачів і перешкоджатиме їх увазі; добре було б показати закінчення історії (хоча цей момент може залежати від завдань, які ставитиме викладач перед студентами). Якщо відео триватиме близько 4 хв, варто розробити низку завдань. Таким уривком легко маніпулювати, і він може бути дуже мотивуючим. Під час перегляду довгих відеоматеріалів слід розробити такі завдання, щоб увага студентів не розсіювалась. Важливо також, щоб викладач добре орієнтувався у відеоматеріалі сам, щоб швидко міг повернутися до необхідного моменту.

Існує три базові типи відео, які можна використовувати в аудиторії: „неживі” програми, відео „реального світу” та відео для мовного навчання.

„Неживі” програми – це програми, записані з телебачення. Слід зважати на доступність таких програм. Деякі з них можуть бути дуже складними для розуміння, особливо якщо в них використовується сильний акцент, багато сленгу чи регіонального діалекту.

Відео „реального світу” Ї це використання на заняттях художніх фільмів, комедій, документальних фільмів про дику природу. Вибір слід робити, базуючись на тому, на скільки доступною та захоплюючою буде ця програма.

Відео для мовного навчання: зараз виробляється багато відео для вивчення мови або відео до підручників. Перевагою спеціально розробленого відео є те, що такі матеріали підходять для певного етапу навчання, є доступними і розроблені для певних студентських інтересів.

Викладач може використовувати короткий відеоуривок як один із компонентів заняття або для ілюстрації теми, яка опрацьовується, або щоб виділити мовні моменти, або для релаксації, як перехідний місток від одного виду діяльності до іншого.

Існує багато технік навчання, які можна використати на занятті з відеоматеріалами. Досить поширеною є техніка перегляду, яка, за допомогою певних вправ, допомагає розбудити в студентів цікавість. Перегляд може бути швидким: викладач демонструє студентам відео в прискореному режимі, а вони після такого перегляду повинні здогадатися про що був уривок. Може бути перегляд без звуку (для мови): викладач вмикає відео у звичному режимі, але без звуку, а після перегляду студенти повинні здогадатися, про що розмовляли персонажі; тоді викладач вмикає відео зі звуком для зіставлення та порівняння. На будь-якому етапі відео ми можемо зупинити кадр. Це дуже корисно для опитування студентів, що, вони гадають, станеться далі або що персонаж скаже далі.

Одним із способів викликати цікавість студентів полягає у можливості переглянути лише частину кадру на екрані. Можуть бути різні варіанти часткового перегляду. Наприклад, якщо викладач використовує великий екран, його можна поділити так, щоб частина студентів могла бачити лише праву частину, а інша частина – лише ліву. Потім вони повинні припустити, що могли бачити студенти іншої частини.

Для перегляду відеоматеріалів широко використовуються техніки слухання, які теж розроблені для зацікавлення студентів і розвитку мислення. До них належать: а) слухання без зображення: викладач закриває екран, а студенти слухають діалог і повинні здогадатися, що відбувається на екрані і між ким; б) зображення чи мова: викладач ділить аудиторію так, щоб лише половина студентів могла бачити екран. Студенти, які можуть бачити екран, повинні описувати те, що відбувається на екрані, студентам, котрі не бачать екрана. Через деякий час групи повинні помінятися. Такий прийом спонукає студентів швидко розповідати те, що вони бачать, а це є хорошим способом поєднання сприйняття та відтворення розмовної іноземної мови.

Залежно від певної ситуації, мети заняття викладач може використати різні види діяльності, пов’язаних із переглядом відео. Розвиток загальних мовних навичок організовується, коли студенти переглядають відео для того, щоб зрозуміти головну ідею. Після повторного перегляду студенти повинні видати якомога більше інформації про те, що вони бачили. Найкраще це зробити у формі бесіди. Такий вид діяльності значно сприяє розвитку усного мовлення студентів.

Організація студентів у монологічні групи дає змогу сфокусувати увагу на мові відеоматеріалу. Викладач може розпочати дискусію щодо субтитрів, звертаючи увагу на їх точність, а також на момент, коли кілька мовців говорять, перебиваючи один одного. Під час повторного перегляду викладач зупиняє фільм після кожного титру, а студенти повинні записати слова, які, на їх думку, вимовляються правильно.

Відеоматеріал може виступати гарним „трампліном” для творчості студентів. У цій діяльності викладач просить студентів переглянути відео знову, але уявити, які зміни відбудуться, якщо події відбуватимуться не влітку (як у фільмі), а взимку. Обговорити це вони можуть у парах або в групах. Такі види діяльності допоможуть студентам не лише зрозуміти більше про мову, яка використовується у відео, але й допоможуть зрозуміти глибинний зміст мови.

Важливе місце серед різних видів діяльності, пов’язаних із використанням відео, займає діяльність щодо його створенням. Тут камера стає центральним засобом навчання і як результат студенти співпрацюють разом, використовуючи широкі можливості мови як у процесі створення відео, так і в самому відеоматеріалі. Відео виявляється більш стимулюючим тому, що студенти можуть відразу проаналізувати себе та оцінити свою роботу. Однією з найбільших переваг для студентів у створенні відео є те, що вони мають змогу показати те, що створили, і отримати аналіз своєї роботи від одногрупників та від викладача.

Використання відео на занятті іноземної мови сприяє розвитку уяви та творчості, вносить новизну та незвичайність у процес вивчення мови, сприяє розвитку загальних мовних навичок, діалогічного та монологічного мовлення, збільшенню словникового запасу студентів.

Викладач на занятті іноземної мови, використовуючи відео, має можливість звернути увагу студентів на різні аспекти мови: фонетику, граматику, лексику тощо.

Велике значення має аналіз відеоматеріалів, створених студентами. Оскільки цей процес відіграє велику роль у навчанні, викладачеві слід ставитись до цього з неменшою увагою, а ніж до письмових робіт. Слід проаналізувати кожне відео, звертаючи увагу на те, що найкраще в ньому, виправляючи помилки та зробивши конкретні пропозиції щодо його поліпшення.




Natalia Dudych

Kateryna Kelbasovych

t.Dublyany
What computers are for
Although computer use is still restricted to a fraction of the world's population, the use of computers (and the Internet) in education generally, and in the teaching of English in particular, continues to increase at an extraordinary speed ─ quite apart from its use in language laboratories. As with any technological advance such as the language laboratory, video, and even the tape recorder, the proper place for the various riches which computers have to offer is still under discussion. All we know is that at any moment there are exciting new developments just round the corner. Currently, the main uses for computers in language teaching include the following:

Reference: one of the chief uses of computers, either through the Internet or on CD/DVD-ROMS, is as a reference tool. This can be connected to teaching, the English language or general facts about the world. There are already a number of popular encyclopedias available on CD-ROM (for example, Encarta, Grollier, Hutchinson, etc.) and all sorts of other information is also available, whether it is about plant life, animals, aircraft design or music history. One of the great advantages of computers is that with the right equipment, we can do all this research at home or in self-access centres. The availability of research material such as this means that we can send students to the computer to prepare for all sorts of task and project work, following up references in course books, or finding out about topics they are interested in. Many of the programs have excellent visuals and sound which make the material very attractive.

There are now a number of ELT dictionaries available on CD-ROM too, which offer, apart from definitions, spoken pronunciation of words and practice exercises and activities. Increasingly, publishers are also making dictionaries available online. And whether on CD-ROM or through the Internet, students can now access language corpora to search for facts about English.

The greatest potential for the computer as a reference tool is, of course, the Internet, where users can look for information on just about any subject under the sun. However, as any regular “surfers” will attest, these searches often throw up a huge amount of irrelevant material so that a simple search can become a protracted trawl through a number of useless web sites. When we encourage students to use search engines to find information on the Internet, we should prepare the ground beforehand ─ by suggesting search methods and/or narrowing down the focus of the enquiry ─ so that students do not waste a whole class period searching. We also need to keep an eye on proceedings to avoid a situation in which students just surf the net, becoming distracted by what they find there, and thus lose sight of the original task. However, if these drawbacks are taken into account, the Internet is an extraordinary resource which has changed the face of information gathering both in and outside the classroom.

Teaching and testing programs: language teaching software packages, often supplied on CD-ROM, offer students the chance to study conversations and texts, to do grammar and vocabulary exercises, and even to listen to texts and record their own voices.

Although some teachers have criticised computer-based programs of this kind as being only dressed-up workbook exercises, it would be unwise to underestimate their usefulness for variety and motivation. Students who have been sitting behind their desks for hours might well find going over to a computer to “play” with some language exercises a welcome relief. Such programs now include extensive reference resources as well.

A trend which will almost certainly gather pace is the attachment of CD-ROM-based packages to accompany course books, full of extra input material and exercises. Some of these will be available, too, on the Internet. However, there are also web sites where students can sign up for complete self-study courses, which include all the regular features of a course book together with the possibility of sending work to a tutor who will monitor progress. A number of language tests have gone or are in the process of going electronic as well. Students can send their answers straight from the computer screen to the examinations centre.

E-mail exchange: one of the main uses for computers which are hooked up to the Internet is as senders and receivers of e-mail, allowing easy access to people all over the world. This makes the idea of pen-pals and/or contact between different schools much more plausible than the “snailmail” equivalent. Getting students from different countries to write to each other has greatly increased both their English development and especially their motivation.

It should be remembered, however, that e-mails are often written in a special speaking-like informal style. There is less of an obligation for grammatical correctness or even correct spelling. So while e-mailing may promote written fluency, and while it may give students a real chance to communicate, it may not enhance accuracy or help students to write in more than one or two genres.

Of particular interest to teachers and students is the fact that documents can be attached to e-mail and sent along with them, so that students can send word-processed work to their teachers who can then send back feedback in the same way.

Web sites: almost any web site has potential for students of English. They can go and visit a virtual museum for a project on history or science. They can go to a web site which offers information and song lyrics from their favourite rock group and they can access timetables, geographical information, and weather facts. There are also a number of sites designed specially for students of English as a foreign language where they can exchange e-mails, do exercises, and browse around reading different texts, playing games, or doing exercises. The following web site, for example, provides practice in relative clauses.

One of the real advantages of the Internet is that now, for the first time, teachers and students have access to “authentic” English wherever they happen to be working. There is reading material available and, increasingly, there are audio and video sites too where music, news, and film can be listened to, though the downloading and/or classroom use of any such material will depend upon the copyright restrictions attached to it.

Some teachers plan whole lessons around the Internet. In her book on Internet use Dede Teeler gives a number of such sequences including designing a lesson around students visiting a teenage advice web site, or getting students to make their own newspapers and using a web site for that purpose. We could also ask students to look at a number of different newspaper web sites from Britain or the USA (for example) to compare which stories they think are the most important and how those stories are told. We might get them to look up film reviews to make a class choice about which one to see, or download song lyrics which they can then put blanks in to “test” their colleagues. The potential is almost literally endless; training students to use that potential sensibly will be of great benefit to them, especially if and when they wish to continue studying on their own.

The word processor: in an article published in 1987, Alison Piper suggested that the most successful educational use of the computer at that time was as a word processor, with students grouped around a screen drafting and redrafting collaboratively. Unlike pen and paper, word processors allow students to compose as they think, and change their minds in the course of writing. Because the writing takes place on a screen all the students in a small group can see what is happening and contribute in a cooperative way.

There is no reason to revise Alison Piper's judgement even though many years have elapsed since it was made. Though computers are ideal for students working on their own, they also have enormous potential for students working together, either operating a program or offering suggestions about what to do next. Word processing is the simplest and most obviously cost-effective way of tapping into this potential. However, there is also scope for individually word-processed work which the teacher can give feedback on using the editing program which comes with the word processor. Students can now send such work as attached documents via e-mail so that teachers can give feedback at their leisure and “hand back” the work the moment they have finished.

The widespread use of the computer ─ indeed the digital revolution generally ─ changed late twentieth-century life as surely as the industrial revolution impacted on the world over a century before. In language teaching, too, things will never be the same again with computer-based materials finding their way into course book packages, self-access centres, and classrooms everywhere. Such developments will be of inestimable value.

Yet we need to remind ourselves that there are still huge areas of the world where access to a computer is impossible or very difficult. Though there are wonders and marvels a-plenty on the Internet, there is a lot of rubbish too, and worse. We might also observe our students in class and conclude that groups of people talking and working together are still (and always will be) vitally important in language learning. Finally, we should remain conscious of the fact that different people learn and respond in different ways.




Алла Дядечко

г.Сумы
Научить мыслить, чтобы уметь общаться и жить
Из всех радостей, доступных человеку, радость общения - самая уникальная. Счастливы те, кто понимает других и кого понимают. Многие ошибочно полагают, что умение общаться приходит к нам само собой с годами и опытом, т.е. через простое количественное накопление практики общения. Оценка эффективности и качества общения при этом отдается на откуп более узким специалистам в области логики, психологии, риторики, лингвистики.

Практика преподавания английского языка студентам старших курсов, аспирантам и преподавателям технического университета показывает, что уровень их языковой культуры является сегодня явно недостаточным для успешной профессиональной деятельности, будь то преподавательская, исследовательская работа или сфера бизнеса. Люди вынуждены по-новому воспринимать потоки информации и по-новому оценивать роль, функции и возможности языка и речи для достижения личных целей и планов.

Не получив соответствующих навыков во время учебы в вузе, современные выпускники вынуждены самообучаться и адаптироваться к условиям новой информационно-коммуникативной среды посредством приобретения личного опыта и/или массы специальных литературных источников, другие прибегают к помощи специальных тренеров, работающих с менеджерами по персоналу. Такой подход не является наиболее рациональным, экономным и демократичным для максимальной самореализации максимального количества современных людей в областях, где решающим фактором продолжают быть качественная и своевременная информация и слово человека.

Нельзя не отметить как позитивную современную тенденцию охватить занятиями иностранным языком все большую часть студентов старших и выпускных курсов в результате введения обязательного вступительного экзамена по иностранному языку для будущих магистров и пусть небольшого, но очень своевременного курса иностранного языка в девятом семестре, полностью сфокусированного на будущей специальности выпускников. Это изменило сам подход к преподаванию и изучению языка, коренным образом повлияло на структуру и содержание языкового курса, сформировало новые взаимоотношения между обучающим и обучаемым, возложив на первого большую ответственность за успехи второго.

В Сумском государственном университете созданию благоприятной языковой обстановки способствовали два дополнительных фактора, а именно: инициирование и реализация англоязычного ФПК - проекта для преподавателей и сотрудников, работающих с иностранными студентами, а также введение курса английского языка для аспирантов второго и третьего годов обучения, имеющего аналогичную цель. Данные новации привели к явному изменению общей языковой атмосферы в вузе, усилению кооперации между отдельными кафедрами и подразделениями, росту востребованности самого английского языка и преподавателей данного языка в повседневной жизни университета, в особенности в области международных и научных контактов. Кардинально изменилась мотивация как преподавателей, так и студентов всех уровней.

В ходе реализации новых задач и подходов в обучении английскому языку занятые в проектах преподаватели обнаружили целый ряд «неязыковых проблем», препятствующих их успешному решению. Стала очевидной неготовность большой части обучаемых психологически и концептуально работать с англоязычными ресурсами, которые ориентированы на последние достижения в области образовательных, исследовательских и бизнес технологий. Современные учебные материалы по английскому языку требуют от обучаемых не только демонстрации языковых умений и навыков, но и способностей в решении логических, психологических, управленческих, информационных задач индивидуально и в кооперации, действуя спонтанно и творчески. Преподавателям английского языка сложно собственными усилиями научить студентов мыслить и воспринимать информацию концептуально, структурно и максимально прагматично. Реально же они могут и стараются выполнить следующие профессиональные задачи:

а) ознакомить студента с перечнем языковых ситуаций, чаще всего проблемных, в которых он потенциально может оказаться, работая с англоязычной информацией;

б) информировать студента о различных коммуникативных стратегиях и научить идентифицировать данные стратегии, исходя из конкретных языковых ситуаций;

в) помочь студенту овладеть набором языковых и речевых средств для реализации коммуникативной стратегии на практике;

г) сформировать у студента навыки технологий языковой самооценки и дальнейшего непрерывного языкового самообразования в условиях современного социума.

В ходе решения вышеперечисленных задач преподавателям английского языка требуется содействие и поддержка со стороны коллег, специализирующихся в других областях знаний и учебных дисциплин. Разработка и внедрение в практику неязыковых вузов комплексного интегрального курса, нацеленного на теорию и практику теории коммуникации на протяжении всего срока пребывания студента в вузе, придало бы новый смысл и значимость целому ряда учебных курсов, включенных в современные программы. Такой курс мог бы стать результатом пересмотра и переоценки значимости уже имеющихся обязательных и специальных учебных курсов. Речь идет о специальных разделах логики, философии, психологии, конфликтологии, проектных методик, теории управлении ресурсами и теории обучения. При таком подходе на занятия по английскому языку приходили бы студенты, более подготовленные для качественного восприятия, обработки и оценки информации. У подготовленного таким образом студента при работе с любым информационным источником не возникало бы проблем с ответом на вопросы:

а) К какой области человеческих знаний относится данная информация?

б) Какова актуальность данной проблематики? Насколько широко и активно она обсуждается в современных СМИ? Какие ее аспекты обсуждаются наиболее остро?

в) Какой фрагмент представленной информации представляется

лично вам

наиболее значимым с точки зрения заявленной тематики?

носит ярко выраженных теоретический/практический характер?

имеет значительную эмоциональную окраску?

представляет собой экскурс в историю проблемы?

передает лишь личную точку зрения автора?

является наиболее информативно насыщенным и т.д. ?

г) Какою из точек зрения/ позицией автора вы

полностью согласны?

частично разделяете?

категорически не принимаете?

могли бы расширить и детализировать?

д) Какие другие аспекты стоило бы рассмотреть в рамках данной проблематики?

е) Каким конкретно категориям читателей/слушателей могла бы быть максимально полезной данная информация?

ж) Относится ли данная информация к сфере ваших личных или профессиональных интересов? Если да, то каким образом?

Студент, который умел бы именно так воспринять любого рода информационный источник, без проблем справлялся бы с задачами анализа, аннотирования и реферирования, умел бы сформулировать исследовательские задачи, представить полученные результаты и сделать логические выводы. При этом преподаватели английского языка могли бы больше внимания уделять именно языковым проблемам при оказании студентам помощи в написании резюме, научных статей, дипломных проектов, подготовке докладов и презентаций на неродном языке.

Студент, обладающий развитой логикой и критическим мышлением, способен осознанно воспринимать окружающую среду, сомневаться, не быть слепым фанатиком, не стать объектом манипуляции и слепым орудием в чьих-то руках, думать собственной головой, уметь ставить и решать самые сложные жизненные вопросы, иметь собственное мнение, уметь его формулировать, аргументировать, обсуждать с другими, углублять, а возможно и менять, учиться на ошибках собственных и окружающих, трезво оценивать свои слабые и сильные стороны, развиваться, самосовершенствоваться, всю жизнь познавать истину, отдавая себе отчет в том, что это процесс бесконечный, обрести на всю жизнь увлекательное хобби - желание и умение думать.

Юлія Жароїд

Ніна Рудь

м. Київ

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка