Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка12/13
Дата конвертації04.04.2016
Розмір2.51 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Застосування елементів європейської системи навчання у навчальному процесі вищих навчальних закладів України та проблеми, що виникають при цьому

Вступ. Запровадження європейської системи трансферу і акумуляції балів у вищих навчальних закладах України є безперечно важливим та потрібним. Україна, яка має значні кордони з Європейським Союзом, змушена вивчати досвід сусідів, використовувати сучасні технології навчання та збагачувати внутрішній пізнавальний світ українського студента, який захоче пройти частину свого навчання в іноземному навчальному закладі. Однак при цьому виникає багато запитань, а при використанні ще більше проблем.

Обговорення проблеми. Запровадження кредитно-модульної системи має на меті створення таких умов навчання для різних за сприйняттям навчального матеріалу студентів, щоб вони якнайбільше могли засвоїти навчальний матеріал, який подається на занятті. На першому місці завжди стоїть студент з його основною потребою – якісні знання у якнайбільшому обсязі. Це правило як константа, жодних змін. Змінюються тільки технології надання інформації, бо з’являються комп’ютери, мультимедійні та відеосистеми, сучасні інформаційні технології тощо, які одразу ж у Європейському Союзі впроваджуються у навчальнй процес. Практично всі навчальні аудиторії обладнані таким устаткуванням. Ці технічні засоби навчання суттєво змінюють порядок та структуру проведення навчального процесу, витісняють на задній план нецікаві лекції та практичні заняття. Вони дозволяють урізноманітнити викладання навчального матеріалу для студента, спростити його подачу, шляхом візуалізації навчальних матеріалів, іншими словами, зробити його зрозумілим та цікавим для кожного студента. Для нас це теж не проблема, однак вартість одного мультимедійного проектора до 5 тис. грн., скільки таких проекторів може мати державний заклад - 1-2. А скільки занять кожного дня?.. Без фінансової допомоги держави цю проблему самостійно вирішити державному навчальному закладу неможливо.

Запровадження європейського підходу навчання є досить не- звичним для українського студента. Чому? Європейський студент на заняття приходить вже з підготовленим матеріалом, він має ряд запитань, які його цікавлять і які він ставить, якщо щось не може зрозуміти, намагається отримати відповідь. Викладач надає відповіді на запитання, пояснення або викладає матеріал, який не потрапив до навчального підручника. Студенти працюють над навчальним матеріалом самостійно, а в аудиторії викладач, так би мовити, показує студенту, як технологічно та систематично потрібно вивчати ту чи іншу тему та набувати послідовних ґрунтовних знань з конкретної дисципліни. Викладач застосовує різноманітні методики навчання: круглі столи, семінари, виступи, спільне обговорення, лекції, практичні, лабораторні, захисти тощо. Досить часто на заняття запрошують відомих провідних фахівців. Заняття проходять досить цікаво, бо всі студенти беруть у ньому участь, практично кожен приймає рішення та обговорює поставлену проблему. Викладач виступає спостерігачем чи арбітром усього процесу, корегуючи чи уточнюючи тільки певні висновки та результати обговорення студентів.

Кожного дня студентам додому задають велику кількість домашніх завдань. Це можуть бути 20 задач з будівельної механіки та 10 задач із систем автоматизованого проектування. На студента щодня постійно навалюється велика кількість домашніх завдань, тому і не дивно, що усюди, куди не глянеш: чи це парк, чи це їдальня – сидять студенти і щось пишуть, конспектують, розв’язують. У бібліотеці знайти вільний стіл є досить проблематичним. Курсові проекти у більшості випадків – це спільні роботи кількох студентів. Викладач розбиває студентів на групи, і вони спільно вирішують поставлену задачу. Один займається розрахунками, другий веб-дизайном майбутньої роботи, третій збирає можливі запитання при захисті роботи і шукає на них відповіді. Разом вони захищають роботу перед своїми колегами-одногрупниками, демонструють виготовлену модель.

Проведення лабораторних робіт – це ще одна проблема, яку наразі у нас вирішити досить складно. Нове обладнання придбати навчальний заклад не може, тому потрібно організовувати такі заняття на виробництві, бо навіщо купувати новий дорогий прилад, якщо його має сусіднє виробниче підприємство. З одного боку, працедавець може зацікавитися випускниками цього навчального закладу, з іншого - студенти можуть узяти участь у виробничих процесах, заробити гроші навчаючись. І взагалі, навчальні заклади повинні тісно співпрацювати з виробництвом, їхня співпраця повинна увінчатися створенням філіалів кафедр на виробництві, і філіалів виробництва на кафедрі. Така співпраця буде корисна для всіх: навчальний заклад буде мати постійні замовлення на виготовлення проектів, певних досліджень чи обстежень, працедавець – необхідних фахівців для своїх потреб.

У кінці кожного заняття відбувається опитування у формі тестів, де в першій частині завдання потрібно вибрати правильну відповідь, а в другій – розв’язати задачу, сконструювати вузол, підібрати переріз. Для кожного студента готується свій набір завдань. Він може не виконати чи не встигнути виконати його. Це не створює жодної проблеми для викладача. Але наступного разу він отримає вже два завдання. Головне для студента – це постійне збільшення знань, перехід від кількості до їх якості. Для викладача – це бачити, що студент розуміє його, вміє і може вчитися, а у складних місцях допомогти йому, підказати, вивести на правильних шлях. Створення індивідуальних завдань вимагає суттєвих витрат часу для їх підготовки та складання. Викладачі європейських навчальних закладів мають асистентів, які допомагають їм у формуванні підготовчих навчальних документів. У наших умовах цю роботу потрібно спрямувати на чисельну армію кафедральних лаборантів та методистів. Вони повинні допомагати викладачам у підготовці навчальних матеріалів, друкувати варіанти роздаткового матеріалу, бути активними учасниками у підготовці навчальних посібників для самостійного вивчення матеріалу тощо. Найбільше роботи, як правило, буде на початку, після напрацювання, матеріал можна кожного року використовувати, поновлювати, вдосконалювати. Навчальні заклади повинні всі навчальні та довідкові матеріали розміщувати на власних Інтернет-сторінках. Широке запровадження електронних навчальних та контролюючих тестових завдань в системі менеджменту курсів Moodle з усіх навчальних дисциплін дозволяє студентам проходити тренувальні тестування впродовж усього терміну навчання у зручний для студента час поза межами навчальної аудиторії чи класу. Викладач може простежити рух якісних навчальних показників групи в процесі її тестування та покращити ці показники, провівши додатковий розгляд незрозумілих чи складаних питань, які мають місце в тестах. Використання електронних тестувань – це потужний навчальний механізм переходу від кількості знань до їх якості. Проте зловживання цими тестами може призвести і до зменшення якісних навчальних показників.

У процесі навчання теми семестрових або курсових робіт відрізняються між собою за тематикою та обсягами виконання. Завдання за номером залікової книжки, що не враховують індивідуальність студента, сьогодні є мало ефективними, бо не дають змоги студенту вибрати найбільш цікаву для нього тему роботи. Використання дистанційних освітніх технологій та мережі Internet надає студентам додаткову можливість організувати вибір тем курсових та дипломних робіт. Цю задачу легко вирішують за допомогою системи менеджменту курсів Moodle, яка на сьогодні є однією із передових систем дистанційного навчання у світі.

Щодо оцінювання отриманих знань, то там такої гострої проблеми, як у нас, немає. Викладачі не акцентують увагу на набраних балах. Вони дають можливість студентам перескладати теми та тести. Головне для викладача – це не відбити бажання студента до навчання, створити таку атмосферу в аудиторії, щоб студенту було цікаво вчитися та отримувати знання з перших днів і щодня. Ми ж ламаємо голови щодо оцінювання знань, переходимо на дроби та відсотки, при цьому відволікаємося від головного – власної самопідготовки. Для того, щоб провести якісно та цікаво заняття, потрібно не менше часу витратити на його підготовку: зібрати цікаві навчальні матеріали та ілюстрації, вирізки з газет та журналів, провести пошук в мережі Інтернет та навчальній чи науковій бібліотеці.

Важливу роль за кордоном відведено і гуртковій роботі. Вона поділяється за інтересами студентів, розрахована на поглиблення та покращення якості знань. Студенти самі визначають, яку тему потрібно висвітлити на наступному занятті. Це свого роду додаткові заняття для найкращих та найслабших студентів. Результатом проведення гурткової роботи є участь у олімпіадах, де студенти можуть самореалізуватися, пізнати один одного, визначити свій рівень підготовки, а для викладача – це визначення його рівня подачі навчального матеріалу за межами навчального закладу, його конкурентоспроможність на загальному державному рівні.

Вступ до Європейського Союзу – це приєднання до багатомовного культурного середовища. Студенти повинні розуміти, що мова – це вікно у світ сучасних інформаційних технологій, нового культурного середовища Європи та світу. Надзвичайно важливу роль тут відіграватимуть кафедри іноземних мов навчальних закладів. Вони повинні забезпечити сучасне мовне навчання студентів, проводити навчання мови за навчальними спеціалізаціями, готувати студентів до практики і навчання за кордоном, забезпечувати обслуговування візитів закордонних гостей, проведення міжнародних конференцій, організації мовних курсів для студентів та працівників університету тощо. Іншими словами, кафедри іноземних мов повинні отримати нове дихання, бо роботи у них буде дуже багато. За кордоном знання іноземної мови поділяються на рівні А1, А2, В1, В2, С1, С2. Рівень, який дозволяє студенту легко адаптуватися до іншого мовного середовища – це рівень В2. Для його досягнення потрібно пройти курс навчання в 600-640 год., куди входять години і самостійного навчання (перегляд кінофільмів, газет, навчальні практики, робота в мережі Інтернету тощо).

У навчальних закладах Європи з першого і до останнього дня навчання студент має доступ до інформації про те, що і як він повинен вивчати, куди і як він повинен рухатися. Кожного року на базі навчального закладу проводяться різноманітні заходи із працедавцями: зустрічі, обговорення, круглі столи, для випускників - тестування та анкетування. Працедавець розповідає, який йому потрібний фахівець, що він повинен вміти і знати. Викладачі мають можливість швидко адаптуватися до нових умов та вимог, змінювати та відкоректовувати робочі програми. Тісний зв’язок з працедавцем дозволяє викладачу бути в курсі сучасних технологій та змін, використовувати сучасні виробничі матеріали у навчальному процесі. Застарілі технології в навчальному процесі не використовуються, бо вони нікому не цікаві.

У навчальному процесі надзвичайно важливе місце посідає дисциплінована, чітка та добре продумана та організована робота допоміжних підрозділів: це роздягальні, буфети, кіоски, їдальні, зали відпочинку, бібліотеки, спортивні зали, прилеглі майданчики для відпочинку та спорту. Потрібно відновити роботу приміщень для зберігання верхнього одягу, створити зручні місця для перегляду періодичної преси, встановити в місцях відпочинку телевізійні приймачі і інформаційні столи. Все це потребує захисту від пошкодження, тому мусить працювати добре розвинена служба охорони навчального закладу.

Висновки. Чи можна все це реалізувати без фінансової допомоги держави, при низькій заробітній платі викладача та працівника? Ні.

Викладач європейського університету працює в кількох навчальних закладах одночасно або десь на виробництві, його ніхто не контролює, він сам складає розклад своїх занять, погоджуючи його з навчальною частиною. Робочі програми є досить простими, складені на 2-3 аркушах паперу, містять необхідну інформацію про дату, час, тему і місце проведення занять. Все інше знаходиться у роздаткових матеріалах. Якщо у нас не відбудуться зміни в оплаті праці або у формуванні робочого часу викладача, то через кілька років справжніх фахівців у навчальних закладах не залишиться.




Svitlana Yusukhno

Chernihiv
How to train students to give better and more effective

presentations in English
These days many students sign up for business English courses because they want to improve their ability to give presentations in English. Although many of them have a lot of experience of giving presentations, it is clear that it isn't just language training they need:

Some actually know very little about how to give a good presentation. It is also the case that many teachers feel they have not had enough real experience in the world of business and in giving genuine presentations themselves, and therefore they do not feel confident when training individuals in this area. Here I would like to look at what is involved in training students to give better, more effective presentations in English.



What is involved in communication?

We can divide communication into three main categories:

1) the words we say; 2) how we say them, 3) body language

All these factors play a vital role when we communicate, whatever the situation (a business presentation, a job interview, a first date, etc). However, if we look at how much each factor contributes to communication, we find the following:



  • the words we say 7%

  • how we say them 38%

  • body language 55%

As language teachers, we mostly tend to concern ourselves only with the first two, but it is actually vital that we look at all three. Let's examine them in order of importance.

Body language (non-verbal communication)

Many studies carried out in the field of communication have demonstrated the power of body language. To show my students how important it is, they recommend using a task from training in Neuro-Linguistic Programming. This is a powerful activity, so everyone should be careful. It should always be conducted with humour, but it shows the potential impact body language can have when giving a presentation.



    • Ask a student to choose a topic that they can speak about comfortably for about one minute (e.g. a hobby, a topical news story, their favourite soap opera, etc). Tell them they will talk about this for a minute and they will do it twice.

  • The first time you listen, act uninterested. Look at your watch, scratch your head, avoid eye contact and yawn!

  • The second time you listen, do the opposite: act interested.

  • Ask how the speaker felt both times.

You will probably find that the speaker felt quite aggrieved at the negative messages you were sending out though your body language the first time they spoke. They may even have found it difficult to continue. The second time, they will undoubtedly have felt much more comfortable; your positive body language will have made it much easier to speak and to keep going.

Another idea is to try a gesture drill. Ask your students to read the following sentences aloud to one another, paying special attention to using hand gestures and body language to help convey the meaning:



  • This is a small investment in your time and money, hut I hope it will give you a big return in the classroom.

  • Their manager is extremely tall and weighs 150 kilos! He has short hair, a scar on his chin and plenty of energy.

Both these activities will help to raise awareness of how important body language is when we give a presentation, and should also create a lot of laughter.

How we say the words

Let's turn now to how we say words, or pronunciation. When training students to give better presentations, we need to look at the pronunciation of individual sounds, word stress and sentence stress.



Individual sounds

An error in an individual sound in a word can cause misunderstanding. It is always useful to do some minimal pair work with sounds which cause problems for your particular students in order to avoid errors such as these:



They are flirting on the stock market. (instead of floating)

Dr Stroganoff’s popper is on change management. (paper)

The national walkers' party is on strike. (workers)

We need to pull our resources. (pool)

As you can see from these examples, the whole message can change if there is an error in an individual sound.

It is a good idea to familiarise your students with the phonemic chart. This will allow them to identify which sounds they find problematic, both in terms of production and recognition. Knowing the phonemic chart will also help them to check the pronunciation of new words in a monolingual dictionary.

Word stress

A few years ago, a student told me that his boss was a 'very impotent man'. I was naturally surprised at this news, which suggested to me that he had a very open relationship with his boss: one in which they could talk about anything! Of course, what he wanted to say was that his boss was important. Here, it was a mistake with the word stress that caused the misunderstanding, rather than an error in an individual sound.

It is particularly vital that students get the stress right in key business terms which will be central to any presentation, so you need to train them to look for tendencies and patterns so they can identify the correct stress in new words they come across.

Sentence stress

Students also need to know that putting the stress on the right word within a sentence can help us put our message across, but putting it on the wrong word can alter the message completely. Look at the different ways of saying this sentence and how the meaning is changed when the words in bold are stressed.



Margaret bought a brand-new red BMW. (not Fred)

Margaret bought a brand-new red BMW. (she didn't steal it)

Margaret bought a brand-new red BMW. (rather than a used one)

Margaret bought a brand-new red BMW. (not blue)

Margaret bought a brand-new red BMW. (not a Ford).

It is useful to tell your students that the pitch, tone and speed of what we say can also influence our message. To highlight this, write a number of states, feelings and emotions on the board, such as: interested, bored, happy, frustrated, hung-over, afraid, confused, threatening, exhausted. Then ask your students to try to communicate one of these by simply saying Good afternoon to each other. They will notice how they have to change their voice to convey these different feelings.

Another important technique to train your students in is 'chunking', as suggested by Mark Powell in Presenting in English. To do this, record your students reading a text, preferably part of a presentation if possible.

Then get them to go back through the text and draw a line where they feel a natural pause should occur. Pauses should generally occur after a sense group or full meaning phrase, but they can also be included for impact. Record the students reading the same text a second time, this time including the pauses. They will notice the overall pace is slower and much easier to understand from a listener's perspective.

Also, if some kind of pronunciation, vocabulary or grammar error is made by the speaker, including logical pauses will allow easier processing for the listeners and will give them time to 'catch up' with what is being said.

The words we say

When looking at the actual language we need to focus on, I think it is important not to concentrate too much on grammar. The last thing students need to worry about is whether they should use the present perfect or the past simple in the middle of a presentation. Perfect grammar is not the key to successful communication, or to giving an effective presentation.

Instead, I focus on two main areas which students struggle with when preparing to give a presentation in English. These are signposting, and the language of graphs and charts.

The language of graphs and charts

Many students come to class with only two words to describe charts and graphs: increase and decrease. They should be explained that these can be used as verbs and nouns (with a change of stress), and then introduced some adverbs and adjectives to accompany them, such as sharp/sharply, slight/slightly, dramatic/dramatically, gradual/gradually.

Students can also be asked to match phrases to different points on a graph. This activity is really useful for visual learners.

Points to remember

The question and answer session

This part of the presentation strikes fear into the heart of many students as they need to interact with the audience.

Remind them that there are basically four types of questions:

good questions, difficult questions, unnecessary questions, irrelevant questions.

Arm your students with some fixed responses to these different types of questions. Here are some examples suggested by Mark Powell;



I think that raises a different issue.

Interesting! What do you think?

I think I answered that earlier.

Ask the students to match the responses to the particular type of questions you can then practise with some real questions of your own.



Visual aids

Here is some advice to give to students on using visual aids, particularly PowerPoint slides:



  • Keep the information on each slide to a minimum! The 7/7 rule is useful here: a maximum of seven words on seven lines.

  • When you want the attention turned back to you, get rid of your visual aid. By pressing the H-'key on the keyboard, your PowerPoint presentation will go to a blank white screen (press B and it will go black). All eyes will then be on you.

  • Talk to your audience, not your visual aid. Also, when presenting in English, try to stand on the right of the screen. English is read from left to right, so after your audience has read each point, their focus will naturally return to you.

Flexibility

It is vital that presenters adapt their presentations to the audience. Different companies, countries and cultures approach business in different ways, so we need to be aware of how these differences impact business interaction and draw this to the attention of our students. The more aware business people are, the more successful their meetings, presentations or negotiations will be.



So, as we can see there is much more involved in training students to give better presentations than just teaching them language. As teachers who have only known ELT as a career, we can sympathise with those ETT professionals who do not come from a business background, but are often called upon to teach those who are. The ideas presented here can be taken into the classroom the next time the needs analysis comes up with presentations as a priority.

Наші автори


  1. АНДРУСЬ Лідія Анатоліївна - Доцент кафедри іноземної філології Гуманітарного інституту НАУ, м. Київ

  2. БОБРИШЕВА Ольга Костянтинівна - Викладач кафедри іноземних мов Кіровоградського національного технічного університету, м. Кіровоград
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка