Киренко Сергій Георгійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ робоча програма



Сторінка3/3
Дата конвертації02.04.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3

Методика проведення практичних занять

Традиційно до складових елементів практичного заняття належать такі етапи роботи:



  • повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді запитань з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

  • пояснення нового типу завдань з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи завдань);

  • організація рішення завдань біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно;

  • аналіз їх рішення з опором на теоретичний матеріал: пояснення домашнього завдання – зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання на теоретичний матеріал.

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач має залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових запитань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дає розв’язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не виявив відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.



Самостійна робота студентів здійснюється у вільний від аудиторної роботи і виховних заходів час, передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, самоосвіту. Часові обсяги самостійної роботи студентів визначаються робочим навчальним планом і структурою залікового кредиту.

Самопідготовка студентів здійснюється у бібліотеках, комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет. За студентами залишається право вільного вибору місця самостійної роботи над програмними матеріалами з навчальних дисциплін.

Перелік питань, групових та індивідуальних завдань, що виносяться на самостійну роботу укладається кафедрою і розміщується у навчально-методичному комплексі дисципліни.

Питання, що винесені на самостійне опрацювання, виносяться на підсумковий контроль поряд з матеріалами, які розглядалися під час аудиторної роботи.

Результати самостійної роботи оцінюються викладачем на занятті.

10. Методи контролю

Форми контролю з дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права»:



    1. Поточний контроль: семінарські та практичні заняття.

    2. Модульний контроль.

    3. Підсумковий контроль: екзамен.

Призначення різних форм контролю:

  • Визначення рівня засвоєння матеріалу по конкретній темі навчальної дисципліни на основі індивідуальної бесіди викладача з кожним студентом окремо, наприклад, при захисті курсових робіт (поточний контроль);

  • Визначення ступеня засвоєння матеріалу групою студентів по одному чи декільком розділам курсу, розглянутим протягом фіксованого періоду часу, рівного, наприклад, третини семестру (модульний контроль);

  • Визначення якості засвоєння матеріалу дисципліни в цілому (підсумковий контроль);

Задачами контролю є:

  • Організація зворотного зв'язку між викладачем і студентом у процесі навчання і підведення підсумків цих зустрічей;

  • Виявлення дієвості використовуваних у навчальному процесі прийомів і методів навчання;

  • Забезпечення ритмічної й ефективної самостійної роботи студентів.

Поточний контроль навчальної роботи здійснюється в ході аудиторних семінарських і практичних занять.

Модульний контроль проводиться після кожного змістового модуля (36 годин). До цього часу вже начитаний визначений лекційний матеріал, виконані по ряду тем лабораторні роботи, розглянуті типові задачі і т.д. Отже, можна говорити про те, що студентам видана визначена інформація для формування системи поглядів і пізнання. Звідси ціль рубіжного (модульного) контролю дати відповідь на питання про існування у свідомості студентів такої системи в дійсності.

Очевидно, що в кожній темі або розділу курсу можна виділити «ключові» моменти, методи і поняття, знання яких говорить про те, що розуміння досягнуте. Звідси випливає, що ефективність рубіжного (модульного) контролю від того, наскільки удалий вибір ключових понять, побудов, наслідок і т.д., а також від якості складених питань, відповіді на який і повинні служити критерієм досягнутих знань.



Підсумковий контроль проводиться наприкінці семестру у формі екзамену. На підсумковий контроль допускаються тільки ті студенти які успішно виконали робочий навчальний план поточного семестру.

Роздавальний матеріал для студентів оформлений у вигляді екзаменаційних білетів. Структура їхньої побудови однакова і включає два питання, які охоплюють різні розділи курсу. Тривалість підсумкового контролю не перевищує 1,5 години. Щоб уникнути списування кожен студент розташовується за окремим столом.



Контроль залишкових знань проводиться за вказівкою адміністрації ВНЗ чи за вимогою комісії Міністерства освіти і науки України. Його ціль – виявити збережений рівень знань студентів, що вивчили дану дисципліну і приступили до вивчення суміжних з нею областей.

Для цього виду контролю використовується спеціальний пакет карток, кожна з який називається комплексною контрольною роботою (ККР). Картка включає 5-7 питань по всіх розділах пройденого матеріалу. Питання по змісту виключають як (або) громіздкі висновки й обчислення. Усі вони націлені лише на виклад суті питань.

Тривалість контролю по перевірці залишкових знань установлює комісія, але вихідної проведенні іспитів.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування іспиту з дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права» є 60 і більше балів, набраних студентом при вивченні навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою.

Якщо студент не отримав іспит за рейтингом, то результати виставляється за наслідками підсумкової екзаменаційної співбесіди по матеріалах усіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмету.



За шкалою ЕСТS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

Визначення*

A

86 – 100

відмінно

відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції

B

80 - 85

добре

дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками

C

71 – 79

добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок

D

66 – 70

задовільно

задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

60 – 65

достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

30 – 59

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки

F

0 – 29

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу


12. Методичне забезпечення

1. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права», І семестр для студенів 1 курсу ННІПП НАВС (ОКР «магістр», напрям підготовки «Правознавство», 2013, 23 с. (електронний варіант).

2. Навчально-методичний комплекс «Актуальні проблеми кримінального права».

3. Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ: Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Коваленка; за наук. ред. О.М. Джужи та А.В. Савченка. – К.: Атіка, 2011. – 648 с.

4. Джужа О.М., Кузнецов В.В., Осадчий В.І., Плугатир В.С. Кримінальне право України: Курс тестових завдань: Навч. посіб. /За заг. ред. д.ю.н., проф. В.В. Коваленка. – К.: КНТ; Самміт-Книги, 2012. – 368 с.

5. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.



13. Рекомендована література

Базова


  1. Конституція України: Станом на 15 серпня 2010 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 104 с.

  2. Кримінальний кодекс України (офіційний текст).

  3. Кримінальний процесуальний кодекс України (офіційний текст).



Конвенції, закони України та підзаконні нормативно-правові акти:

  1. Європейська конвенція про передачу про­вадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Книга 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога – К.: Юрінком, 1996.- С. 1109 -1110.

  2. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – С.19.

  3. Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 р. (ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  4. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. (із поправками, внесеними відповідно до положень протоколу № 11) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – 3-є вид., доп. і перероб. – К.: Сфера, 2002. – С. 230–247.

  5. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979 р. Ратифікована УРСР 8 травня 1987 р.

  6. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 27 лютого 1989 р.

  7. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р.

  8. Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 17 листопада 2011 р..

  9. Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 р.

  10. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р.

  11. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 р.

  12. Закон України від 17 липня 1978 р. «Про охорону пам’яток історії та культури» // Відомості ВРУ. – 1978. - № 30.

  13. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р.

  14. Закон України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 р.

  15. Закон України “Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення” від 12 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №11. – Ст.152.

  16. Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  17. Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення в заняття проституцією” від 12 січня 2006 р. // Голос України. – 10 лютого 2006. – № 26. – С. 3.

  18. Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” від 16 січня 2003 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  19. Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо запобігання тероризму” від 21 вересня 2006 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  20. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  21. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. // Судові та правоохоронні органи: Збірник законодавчих і нормативних актів / Упоряд. А.В. Паливода. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – С. 565–577.

  22. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  23. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  24. Правила медичного огляду з метою виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини, обліку, медичного обстеження та профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992р. №460 // ЗП України. – 1992 - №9. – Ст.218.

  25. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень: Затверджені наказом № 6 Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995р.// Юридичний вісник України. – 1995. - №31.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

  1. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 3–12.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність” від 27 лютого 2004 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 180–185.

  3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 3 червня 2005 р. № 7 // Практика судів України з кримінальних справ (2001–2005) / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса; Укладачі: В.В. Сташис, В.І. Тютюгін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 131–142.

  4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” від 23 грудня 2005 р. № 12 http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/D4FC48F97B141D29C325711600475AC3?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=D4FC48F97B141D29C325711600475AC3&Count=500&.

  5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 р. «Про застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність».

  6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” від 16 квітня 2004 р. № 7 // Практика судів України з кримінальних справ (2001–2005) / За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса; Укладачі: В.В. Сташис, В.І. Тютюгін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 148–157.

  7. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 46–56.

  8. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями” від 23 грудня 2005 р. № 13 // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995&Count=500&.

  9. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” від 15 травня 2006 р. № 2 // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/73CBCA1BFDD9015AC22571990045A488?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=73CBCA1BFDD9015AC22571990045A488&Count=500&.

  10. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” від 26 квітня 2002 р. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 154–159.

  11. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи ” від 7 лютого 2003 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 73–82.

  12. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про необхідну оборону” від 26 квітня 2002 р. № 1 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973–2004): Офіційне видання / За заг. ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 43–45.

  13. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 р. “Про судову практику у справах про хуліганство”. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995&Count=500&.

  14. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30 травня 2008 р. “Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E6CF63D360AE10EEC2257101004E7995&Count=500&.

  15. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – К.: Алерта: ЦУЛ, 2011. – 400 с.

  16. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 456 с.

  17. Кримінальне право України: судові прецеденти (1864-2007 рр.) / За ред. Маляренка В.Т. – К.: Освіта України, 2008. – 1104 с.


Допоміжна
Кометарі кримінального кодексу:

  1. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Видання друге, перероблене та доповнене. – Х.: ТОВ“Одіссей”, 2010. – 1152с.

  2. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013.

  3. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський М.Й. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.

  4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. В.Г. Гончаренка, П.П. Андрушка (у трьох книгах). – К: “ФОРУМ”, 2009.

  5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 9-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2012. – 1316 с.

  6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 6-те вид., переробл. та доповн. / Відпов. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2010. – 848 с.

  7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Видання шосте, перероблене та доповнене / Відп. ред. Є.Л. Стрельцов. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2010. – 805 с.

  8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

  9. Судово-практичний коментар Кримінального кодексу України / Савченко А.В. – К.: ЦУЛ, 2013. – 1272 с.


Підручники та навчальні посібники:

  1. Актуальні проблеми кримінального права: Навч. посіб. / В.М.Попович, П.А.Ткачук, А.В.Адрушко, С.В.Голін. – К.: Юрінком Інтер, 2009.

  2. Александров Ю.В., Клименко В.А. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.

  3. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.

  4. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.

  5. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. – К.: Істина, 2005. – 380 с.

  6. Кримінальне право України. Загальна частина: Практикум: Навчальний посібник / І.П. Козаченко, О.М. Костенко, В.К. Матвійчук та ін. – К.: КНТ, 2006. – 432 с.

  7. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С.Г. Волкотруб, О.М. Омельчук, В.М. Ярін та ін. За ред. О.М. Омельчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. – 297 с.

  8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Кривоченко Л.М. та ін. ; За ред. Сташиса В.В., Тація В.Я. – 4-є вид., перероб. і доповн. – К.: Право, 2010. – 456 с.

  9. Кримінальне право України. Загальна частина: [підручник] / Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров [та ін.] – Вид. 5-е. / [за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка]. – К. : Атіка, 2009. – 408 с.

  10. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / Алієва О.М., Гаврильченко Л.К., Гончар Т.О., Заркуа Л.Д. та ін. ; Відп.ред. Стрельцов Є.Л. – [4-е вид.] – Х. : Одиссей, 2009. – 312 с.

  11. Кримінальне право України. Загальна частина : Підручник / П.Л. Фріс. - [2–ге вид., доп. і перероб.] – К. : Атіка, 2009. – 512 с.

  12. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 724 с.

  13. Кримінальне право України. Особлива частина: навчальний посібник / [В.М. Трубніков, В.І. Борисов, Я.О. Лантінов та ін.]; за заг. ред. проф. В.М. Трубнікова. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. – 336 с.

  14. Кримінальне право України. Практикум: [навч. посібник] / за ред. С.С. Яценка. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. – 640 с.

  15. Джужа О.М., Кузнецов В.В., Осадчий В.І., Плугатир В.С., Сийплокі М.В. Кримінальне право України: Курс тестових завдань: Навч. посіб./ За заг. ред. д.ю.н., проф. В.В. Коваленка. – К.: КНТ; Самміт-Книга, 2012. – 368 с.

  16. Жаровська Г.П., Ющик О.І. Кримінальне право України (Загальна частина) : навч. посіб. / Галина Жаровська, Олена Ющик. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 304 с.

  17. Колос М.І. Кримінальне право України (Х - поч. ХХІ століття): моногр.: (у 2 т.) / М.І. Колос, - К.: Острог, 2011. Т.1: Освіта, наука, законодавство. – 448 с. Т.2 : Бібліографія, - 640 с.

  18. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів: Навчальний посібник / За заг. ред.. О.М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

  19. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. (2-е вид., перероб.); За заг. ред. професорів Є.М. Моісеєва та О.М. Джужи, наук. ред. к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

  20. Лизогуб Я.Г., Яценко С.С. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.

  21. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

  22. Хохлова І.В., Шем’яков О.П. Кримінальне право України (Особлива частина): Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 688 с.

  23. Шевчук А.В., Дякур М.Д. Кримінальне право України (Особлива частина) : навч. посіб. / Андрій Шевчук, Марія Дякур. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 472 с.

  24. Уголовное право России. Общая часть: Учебник. /под ред. Б.В. Здравомыслова. – М.: Юристь, 2010. – 512 с.

Монографії та статті:

  1. Антипов В.В., Антипов В.І. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.

  2. Агапов П. Бандитизм и организация преступного сообщества (преступной организации): проблемі соотношения // Законность. – 2002. - № 4. – С. 48-49.

  3. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України. – 2002. - № 3. – С. 150-154.

  4. Акімов М. Відмежування захоплення заручників від незаконного позбавлення волі та викрадення людини // Вісник прокуратури. – 2002. - № 2. – С. 33-37.

  5. Александров Ю. Злочини проти статевої свободи // Юридичний вісник України. – 2002. - № 14.

  6. Беляева Н., Орешкина Т. Квалификация преступлений, посягающих на личную свободу человека // Законность. – 1994. - № 11.

  7. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.

  8. Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значеня. – Монографія. .- К.: Алерта; КНТ; Центр учбової л.-ри, 2010.

  9. Борисов В.И. Ответственность за нарушение правил техники безопасности на производстве. – К., 1984. – 70 с.

  10. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.

  11. Габибова Г. Ограничение похищения человека от незаконного лишения свободы // Законность. – 2002. - № 9. С. 36-38.

  12. Габибова Г. Квалификация похищения человека, сопряженного с вымогательством // Законность. – 2003. - № 2. – С. 50-51.

  13. Гаврилин Ю.В. Современный терроризм: Сущность, типология, проблемы противодействия: Учеб. пособие. – М.: Кн. мир, 2003. – 61 с.

  14. Галузин А. Уголовно-правовая защита авторских и смежных прав // Законность. – 2004. - № 5. – С. 23-25.

  15. Гардецький О. Застосування статті 166 Кримінального кодексу України // Вісник прокуратури. – 2003. - № 1. – С. 25-27.

  16. Джужа А.О. Прогнозування індивідуальної поведінки серійних сексуальних злочинців // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 5. – С.147-152.

  17. Долина И.О. Понятие ношения холодного оружия // Законность. – 1994. - № 7.

  18. Дружга Ю.С. Юридичні ознаки потерпілого від незаконного позбавлення волі або викрадення людини // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 3. – С. 131-135.

  19. Дубровина А.Н. Расследование похищений и подмена детей. – М.: Типография Академии МВД СССР, 1988. – 51 с.

  20. Дьордяй В.І. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього ґвалтівника // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 6. – С.152-159.

  21. Дьяченко А.П. Некоторые спорные вопросы квалификации изнасилования. – Минск: БЮЗИ, 1977.

  22. Зеленецький В.С., Ємельянов В.П. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом: Наук.-прак. посіб. – Х..: Кроссроуд, 2006. – 80 с.

  23. Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: Кримінально-правове дослідження. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 145 с.

  24. Ємельянов В. Уточнити деякі склади злочинів терористичної спрямованості // Право України. – 2000. - № 5. – С. 44-46.

  25. Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. – М., 1987. – 136 с.

  26. Игнатов А.Н. Об ответственности за половые преступления // Советская юстиция. – 1988. - № 3.

  27. Игнатов А.Н. Ответственность за насильственное совершение действий сексуального характера // Советская юстиция. – 1991. - № 12.

  28. Игнатов А.Н. Отвественность за изнасилование при отягчающих обстоятельствах // Социалистическая законность. – 1981. – № 3.

100. Ізотов А.Е. Втягнення у вчинення терористичного акту: кримінально-правове дослідження: Монографія. – Х.: Право, 2010. – 173 с.

101. Киренко С.Г. Кримінально-правовий аспект боротьби з тероризмом // Юриспруденція: теорія і практика. – 2010. - № 5. – С.8-13.

102. Киренко С.Г. Кримінально-правовий аспект боротьби з проявами нетерпимості та дискримінації в суспільстві // Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. - № 10. – С. 13-19.

103. Кирюха Д.Є. Протидія створенню та утриманню місць розпусти та звідництву в Україні: історико-правовий аналіз // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 5. – С. 277-285.

104. Кондрашова Т.В. Квалификация изнасилования. – Свердловск: Свердловский юридический институт, 1988. – 76 с.

105. Копотун І.М. Кримінально-правова охорона громадського порядку: загальна характеристика // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. - № 6. – С. 215-218.

106. Коржанський М.Й. Проблеми кримінального права: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2003. – 200 с.

107. Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.

108. Коржанський М.Й. Уголовний Закон України (наукова модель): Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2004. – 200 с.

109. Кузнецов В.В. Злочини проти громадського порядку та моральності в українському вимірі – К.: ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2012. – 908 с.

110. Кузнецова Л.О. Кримінальна відповідальність за хуліганство: кримінально-правове дослідження: Автореф. дис. – К., 2011. – 20 с.

111. Коржанський М.Й. Об’єкт і предмет злочину: Монографія. – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.

112. Лановенко И.И. Теоретические основы ранней профилактики половых преступлений. – К.: Национальная академия внутренних дел Украины, 1997. – 204 с.

113. Лановенко И.П. Охрана трудовых прав: Теоретические проблемы развития уголовного законодательства Украинской ССР. – К., 1975. – 318 с.

114. Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації // Право України. – 2002. - № 4. – С. 65-69.

115. Лихова С. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 2002. – № 2. – С. 115-119.

116. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): [моногр.]. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 573 с.

117. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. – М.: Междунар. отношения, 2002. – 376 с.

118. Мельник М.І. Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих прав. – К.: Атіка, 2005. – 144 с.

119. Міняйло Н.Є. Поняття та ознаки транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 5. - С. 158-164.

120. Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України (статті, доповіді, рецензії). – У 3-х томах. – К.: Генеза, 1999. – 944 с. іл.

121. Новикова Л.В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ін-т д-ви і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2007. – 20 с.

122. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность – СПб, 2000. – 191 с.

123. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

124. Савченко А.В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правове дослідження: Монографія. – К., КНТ, 2007. – 594 с.

125. Сафонов В.Н., Свидлов Н.М. Вопросы квалификации половых преступлений. – К., 1978.

126. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континетальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: [монографія]. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.

127. Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 332 с.

128. Цвіліковський Л. Деякі питання застосування законодавства про відповідальність за зґвалтування // Радянське право. – 1987. - № 2.

129. Чучаев А., Рожнов А. Нарушение тайны усыновления // Законность. – 2002. - № 3. – С. 15-19.

130. Щадин Ю.О. О квалификации половых преступлений // Законность. – 1994. - № 12.

131. Ярмиш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ): Монограф. – Х.: Право, 2003. – 512 с.



132. Яценко С.С. Уголовно-правовая охрана общественного порядка: Сравнительно-правовой аспект. – К.: Вища Школа. Изд-во при Киевском гос. ун-те, 1986. – 124 с.

14. Інформаційні ресурси

  1. Комп’ютерна правова система ЛІГА : ЗАКОН.

  2. Правова інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України» Експерт – Юрист.

  3. Zakon.rada.gov.ua.

  4. www.naiav.kiev.ua.

  5. Iportal.rada.gov.ua.

  6. Mvs.gov.ua.

  7. www.scourt.gov.ua.

  8. www.kmu.gov.ua.

  9. Sc.gov.ua.

  10. www.minjust.ua.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка