Кам`янська міська рада департамент з гуманітарних питань комунальний заклад «навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад»



Скачати 323.29 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір323.29 Kb.


КАМ`ЯНСЬКА МІСЬКА РАДАc:\users\багашова\desktop\емблема нвк24 супернова.jpgопис : вар1.jpg

ДЕПАРТАМЕНТ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» №24»



КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ

ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ

РЕСУРС УДОСКОНАЛЕННЯ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ

РОБОТИ
     

м. Кам`янське

2017

У запропонованому посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектної діяльності в науково-методичній роботі, розглядається організація проектно-цільової моделі методичної роботи КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради .

Пропонуються зразки методичних та соціально-педагогічних проектів, розроблених і  реалізованих адміністрацією та педагогічним колективом закладу.

Методичний посібник підготували:

Котенко Тетяна Григорівна, директор НВК № 24 м. Кам’янське, «спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист»;

Багашова Вікторія Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи НВК № 24, «спеціаліст вищої категорії», «учитель-методист».

Рекомендовано заступникам директорів, методистам, учителям.
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………...……
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ …………………………....

І.1.Проектно-цільовий підхід в організації науково-методичної роботи в закладі ……….

І.2. Основні вимоги до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи ………………..........................................................................................

І.3. Алгоритм роботи творчої групи вчителів над методичним проектом ……………..…


РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

ІІ.1. Обґрунтування моделі науково-методичної роботи КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради ……………………………………………………………………….

ІІ.2. Методичний проект «Кваліметрія. Оцінювання рівня професійної компетентності вчителя» ……………………………...…………………………………………………….…….

ІІ.3. Стан та результативність використання проектно-цільового підходу в організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради……………………………………………………………………………...……….

ІІ.3.1. Моніторинг професійної компетентності педагогів …………………………..………

ІІ.3.2. Моніторинг результативності роботи з обдарованими учнями………….…………..


ВИСНОВКИ……………………………………………………………..………………….........
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………………….
ДОДАТКИ – соціально-педагогічні проекти:

Додаток А «Методичний супровід упровадження інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній простір навчального закладу»

Додаток Б «Використання інноваційних форм організації та проведення методичної роботи»

Додаток  В «Проектний підхід до планування та організації освітньо-виховної роботи з патріотичного виховання дошкільників»

Додаток Г «Система роботи з обдарованими дітьми»


4

6

6


6

7

9



9
11

13

15



17
19
20



 

ВСТУП


«Педагогічна ідея – це повітря,

в якому розправляє крила педагогічна творчість»

Василь Сухомлинський



Результативність роботи школи та її педагогічного колективу оцінюють за різними критеріями. Одним із найважливіших показників є результативність роботи над методичною проблемою навчального закладу. Це головне завдання педагогічного колективу, виконання якого дає змогу якісно навчати дітей, творчо працювати, виховувати активного громадянина України.   Одним із визначальних факторів у досягненні цих завдань є інноваційна спрямованість методичної роботи. При цьому головними завданнями оптимізації методичної роботи є: уникнення формалізму, подолання категоричності й регламентації, поверхового «ознайомлення» з теоретичними розробками, а натомість — спрямування цієї ланки педагогічної системи на активізацію й розвиток творчих здібностей, самореалізацію в професійній діяльності як окремого вчителя, так і всього педагогічного колективу. Підтвердженням важливості цих кроків є відомий вислів про те, що творчу особистість може навчити й виховати тільки творча особистість. А творчий учитель це той, хто може ефективно й самостійно діяти та відчуває в цьому потребу. Якщо вчитель сам ставить перед собою цілі й організовує власну діяльність з їх досягнення, він свідомо керує своїм рухом, здійснює самоуправління, яке завжди спрямоване на його особистісний розвиток. Сприяти педагогу в цьому – провідна функція методичної роботи. За останні десятиліття науковці і практики теоретично обґрунтували й експериментально апробували різні моделі організації методичної роботи з педагогічними кадрами. Спільними для   всіх науковців є висновки про те, що в основу планування організаційної структури методичної роботи вони покладають особістісно орієнтований підхід до підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, залучення вчителів до науково-дослідницької діяльності, формування усвідомленого розуміння необхідності свого професійного зростання. Проектно-цільова модель організації науково-методичної роботи в школі найбільш ефективно спрямована на реалізацію цих завдань.    Особливістю проектного методу є те, що в основу створюваних моделей  покладається не безальтернативний план досягнення поставлених цілей, а проект з передбаченими пунктами варіативного розвитку подій, що репрезентують етапи діяльності, у яких можуть дістати поштовх до реалізації кілька сценаріїв керованої системи. Тому, реалізуючи шкільний проект «Впровадження в практику роботи закладу проектних технологій як ефективного засобу розвитку креативності учасників навчально-виховного процесу» адміністрація та члени творчої групи закладу прийшли до ідеї використання проектних технологій, які сприяють інтенсифікації процесу вдосконалення педагогічної майстерності вчителя, дають задоволення учасникам, які бачать результати своєї праці. В якості інноваційних засобів роблять методичну роботу в школі важливим фактором управління навчально-виховним процесом.    З огляду на це залучення вчителя до реалізації проектів важливе тому, що саме в такій діяльності —усвідомленій, цілеспрямованій — він найбільше інтегрує, структурує, розвиває, освічує себе та набуває нових особистісних якостей,водночас поліпшуючи умови для творчої самореалізації інших членів колективу. Ця діяльність актуалізує свідоме і несвідоме; раціональне й ірраціональне; розумове й емоційно-чуттєве. Проектування стимулює педагога до отримання нових знань, до творчих пошуків, допомагає розвивати професійну компетентність. Володіння технологією проектування – це ознака високого професіоналізму сучасного педагога.

Актуальність досліджуваної теми полягає саме в тому, що у межах проектного підходу дія завжди є ініціативною і сприймається як потенційний ресурс, важлива цілісність системи, від якої очікується позитивний вплив.  Уміння діяти означає, що вчитель здатен орієнтуватись у ситуації; шукати нові потрібні знання; правильно визначати мету дій відповідно до умов, добираючи конкретні способи і засоби, відпрацьовувати й удосконалювати їх і досягати мети. Саме процес організації добре продуманої, творчої, дієвої і результативноі  проектно-цільової моделі методичної роботи допоможе скоротити відстань від суто теоретичного питання «що робити?» до практичного «як робити?».

      У запропонованому посібнику розкривається зміст, структура та основні етапи проектної діяльності в методичній роботі, а також пропонується декілька соціально-педагогічних проектів, розроблених адміністрацією та педагогами закладу КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради .
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
І.1. Проектно-цільовий підхід в організації науково-методичної роботи в закладі

Перехід школи до нового якісного стану діяльності – режиму творчого розвитку можливе лише за умови реалізації наступних пріоритетних підходів:

- діяльнісний – організація роботи по залученню всіх педагогів  до активної участі у різних формах методичної роботи;

- кооперативний – створення умов для педагогічної взаємодії не тільки як учителя з учителам, учителя з учнем,  а як особистості з особистістю;

- мотиваційно-стимулюючий – спрямований на постійне самовдосконалення та ствердження авторитету вчителя в процесі взаємодії «вчитель - адміністратор» .

Основна мета методичної роботи з педагогічними кадрами, організованої за проектно-цільовим принципом, -  розвиток та самовдосконалення професійних компетентностей вчителя, що характеризується відповідним рівнем сформованості у педагогічного працівника професійно необхідних знань та вмінь і спрямоване на постійне підвищення рівня його професійної майстерності, зумовленої високим рівнем його психолого-педагогічної підготовки та здатністю вирішувати педагогічні завдання (навчання, виховання та розвитку школярів).

У зв’язку з цим, головним завданням  здійснення методичної роботи з педагогічними кадрами школи на основі проектно-цільового принципу є забезпечення необхідних  умов для  готовності вчителя до інноваційної діяльності та здатності його до подальшого власного самопроектування і  самовдосконалення. Основними вимогами до такої організації методичної роботи  наступні:

- практична спрямованість;

    - науковість;

    - конкретність;

    - систематичність та системність;

    - оперативність; 

   -  оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи.

Цей підхід повною мірою закладено у новому для освіти виді планування — соціально-педагогічних проектах, що, на думку вчених, є перспективним напрямком розвитку управління закладами середньої освіти. Будь-які дії в межах програми орієнтуються на досягнення певної, заздалегідь поставленої мети, реалізацію окресленої моделі й перевіряються на відповідність їм, а для конкретного педагога вони здебільшого мають виконавський характер. Ситуацію може ускладнити недостатнє залучення вчителів (наприклад, через брак часу) до обговорення перспектив і постановки цілей, планування майбутньої діяльності. Критерієм результативності виконавської дії є максимальне наближення до вимог, тобто мети. Усе інше, що прямо не стосується стратегії досягнення мети, не є показником ефективності, вважається несуттєвим і, як правило, залишається поза увагою.


І.2. Основні вимоги до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи

Основними вимогами до використання проектної технології в межах внутрішньошкільної методичної роботи вважаються наступні:

• наявність суттєво важливої (методичної, виховної і т.д.) проблеми, яка вимагає від учителя інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язання (для зясування цієї проблеми в закладі потрібно провести діагностування педагогів);

• практична, теоретична, пізнавальна особистісна цінність передбачуваних результатів діяльності;

• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність виконавців;

• структурування змістової частини проекту (із визначенням термінів і бажаних результатів кожного етапу);

• подальше використання результатів дослідницької роботи групи виконавців проекту в практичній діяльності всього колективу.

Для виконання проекту доцільно створити творчу групу вчителів (4—6 осіб). До її складу бажано залучити на добровільних засадах учителів різного віку та рівня фахової майстерності –  для підвищення інтенсивності взаємонавчання.

Основними вимогами до членів творчої групи є: достатній рівень готовності до проведення дослідницько-пошукової діяльності, усвідомлення потреби й можливості внесення певних змін у традиції школи, бажання проводити цілеспрямовану роботу з удосконалення навчально-виховного процесу, володіння технологіями проектної діяльності.

Після затвердження складу обирається керівник групи та призначається куратор проекту з-поміж заступників директора навчального закладу. Результативнішою робота творчої групи може бути, якщо науково-методичне керівництво нею здійснюватимуть працівники міського методичного кабінету та науковці інституту післядипломної педагогічної освіти.


І.3. Алгоритм роботи творчої групи вчителів над методичним проектом

Підготовчо-організаційний етап

Цілі й завдання діяльності:

• затвердити склад та призначити керівника творчої групи, куратора й наукового консультанта (якщо можливо) цього проекту;

• виробити остаточний варіант теми науково-методичного дослідження;

• обгрунтувати актуальність і перспективність для навчального закладу розробки цієї науково-методичної проблеми;

• виробити концептуальні засади досліджуваної науково-методичної проблеми;

• проаналізувати й узагальнити передовий досвід із цієї проблеми, зокрема досвід роботи своїх учителів;

• здійснити широкий пошук ініціатив і пропозицій, колективне обговорення висунутих гіпотез, мети, напрямків і змісту дослідження;

• розподілити ролі, обов'язки та питання до опрацювання між членами групи.

Планово-прогностичний етап

Цілі й завдання діяльності:

• розробити проект науково-дослідницької діяльності творчої групи (визначити конкретні цілі й завдання, зміст і терміни діяльності на кожному етапі дослідження, форми звітності й узагальнення);

• провести зовнішню експертизу якості розробки та управлінського забезпечення проекту;

• здійснити захист проекту членами творчої групи на засіданні педагогічної (або методичної) ради навчального закладу.

Організаційно-виконавчий етап

Цілі й завдання діяльності: поетапно вирішити завдання проекту:

• здійснити цілеспрямовану ґрунтовну теоретичну підготовку членів творчої групи;

• детально ознайомитися з передовим педагогічним досвідом із цієї проблеми;

• отримати власний інноваційний досвід;

• розробити дидактичне та методичне (моделі, алгоритми, рекомендації, схеми аналізу, розробки уроків та виховних заходів тощо) забезпечення задля застосування в практичній діяльності отриманих результатів дослідження творчої групи іншими членами колективу;

• розробити й упровадити комплексний моніторинг ефективності діяльності педагогічного колективу (управлінський, дидактичний, методичний аспекти) із впровадження інноваційного досвіду.

 Корекційно-оцінний етап

Цілі й завдання діяльності:

• провести моніторинг результатів роботи творчої групи та якості управління діяльністю виконавців проекту на кожному етапі дослідження, виконати порівняльний аналіз за виробленими критеріями ефективності;

• здійснити належну корекцію роботи групи на основі даних моніторингу;

• підготуватися до проведення звіту про результати роботи творчої групи над проектом: аналіз та узагальнення результатів, оформлення методичних матеріалів і даних моніторингових досліджень.



Підсумковий етап

Цілі й завдання діяльності:

• відзвітувати про результати роботи над проектом;

• виробити пропозиції до річного плану роботи школи із забезпечення умов поширення інноваційного досвіду творчої групи серед учителів своєї школи та на широкий педагогічний загал (через публікації в педагогічній пресі, проведення навчальних семінарів, участь у конференціях та ін.);

• здійснити прогнозування перспективи подальшої роботи творчої групи.

РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕЖАХ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
ІІ.1. Обґрунтування моделі науково-методичної роботи КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Кам’янської міської ради

Реформування освітньої галузі ототожнюється сьогодні з інноваційними процесами, а відтак суспільству потрібні педагоги, що мають високий рівень професійної компетентності та здатність до запровадження інновацій. Актуальним в наш час залишається також  визначення в школі стратегії й тактики управлінської діяльності, активізація вчительської творчості, стимулювання самоосвітньої діяльності педагогів, упровадження інноваційних педагогічних та методичних технологій, до яких серед інших належить і педагогічне проектування. Саме тому в основу моделі науково-методичної роботи закладу було покладено проектно-цільовий підхід, спрямований на розробку плану дослідження перспектив, створення діяльнісно-цільового образу взаємодії з учнями та вчителями в умовах особистісно орієнтованого освітнього процесу, кінцевим результатом якого має стати перетворення цього образу на об'єктивну реальність.

Успішний учитель сьогодні - це справжній професіонал і творча особистість, який вміє проектувати як маршрут власного професійного розвитку, так і успіх своїх учнів. Адже загально відомо, що ключовими постатями всіх реформаційних змін і відповідальними за тих, хто проводить ці зміни, були саме вчителі, освіта завжди вважалась платформою та основною рушійною силою будь-якого реформаційного процесу у суспільстві. Тому для досягнення справжнього педагогічного успіху, який заключається у перетворенні  знань нашої молоді  на спільне майбутнє з міцним соціально-економічним добробутом, політичною стабільністю та почуттям національного задоволення вчителю сьогодні необхідно практично оволодіти інноваційними видами педагогічної культури, проектною та гностичною компетенціями, навичками саморозвитку, самооцінювання та самовдосконалення. Задля досягнення такої мети необхідним стало проведення змін в умовах функціонування закладу та перехід до демократичної системи управління освітнім процесом, орієнтованої на як особистісний розвиток кожного вчителя, так і на підвищення рівня самоорганізації та самовираження професійного потенціалу педагогічного колективу загалом.

Проектно-цільова модель науково-методичної роботи в школі направлена на реалізацію науково-методичної проблемної теми закладу «Забезпечення високого рівня якості освіти. Створення оптимальних умов для самоактуалізації та самореалізації учителя й учня в умовах безперервного навчально-виховного процесу».



Концептуальна   мета  реалізації  моделі  науково-методичної  роботи:

систематична колективна діяльність педагогічного колективу, спрямована на розробку моделі професійно компетентного педагога освітнього закладу нового типу та формування особистісного вектору розвитку професійної майстерності вчителя, творчості, креативності всіх учасників навчально-виховного процесу.



Пріоритетні концептуальні цілі та завдання:

  • Створити інформаційне і програмно-методичне забезпечення процесу підвищення професійної майстерності вчителя та покращення якості надання освітніх послуг;

  • забезпечити умови для реалізації науково-методичної проблемної теми школи, міста;

  • організувати впровадження та забезпечити необхідний супровід реалізації управлінсько-методичних, навчально-методичних проектів;

  • досягти оволодіння вчителями та широкого впровадження в навчально-виховний процес ефективних сучасних технологій особистісно-орієнтованого навчання, компетентнісного підходу та інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечить створення нового комунікативного простору, який буде зразком якісно нових стосунків "учитель-учень";

  • створити умови для формування, виявлення та поширення кращого педагогічного досвіду вчителів школи, розвитку іміджологічної культури, зростання мотивації до постійного самовдосконалення та самореалізації.

Об’єкт дослідження:  професійна діяльність педагогів.

Предмет перетворення: зміст, умови та напрями формування професійних компетенцій педагогічних працівників.

 Пріоритетні напрямки науково-методичної роботи:



  • Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

  • Формування методичної культури педагогічних працівників

  • Дослідно-експертна діяльність

  • Аналітико-моніторингова діяльність

 Умови переходу закладу в режим розвитку

  • Впровадження інноваційних технологій управління з метою зміни управлінських відносин.

  • Створення освітніх програм розвитку, нових критеріїв ефективності навчання та виховання.

  • Формування інформаційної культури педагогів.

  • Підготовка кадрів, здатних до проектування розвитку власної педагогічної діяльності та успішної реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Ресурсний потенціал та можливості

  • Наявність власної нормативної бази (Статут школи, Концепція розвитку закладу, перспективний та річний плани роботи тощо).

  • Наявність необхідного науково-методичного, інформаційного, навчального та матеріально-технічного забезпечення.

  • Досвід реалізації шкільних інноваційних  проектів.

  • Наявність досвідчених професійно компетентних навчальних і управлінських кадрів.

  • Досвід використання інформаційно-комунікаційних та проектних технологій у сфері навчання, виховання та управління

 Обмеження реалізації моделі науково-методичної роботи

  • недостатність фінансування;

  • обмеженість вільного позаурочного часу;

  • недосконалість управлінського контролю за процесом проектування та реалізації власної моделі розвитку педагогічної майстерності вчителя;

  • недостатність професійної компетентності окремих педагогів, суб’єктивізм;

  • недостатність або відсутність мотивації окремих вчителів до вдосконалення.

Прогнозовані результати

  • Підвищення професійного рівня педагогів та збільшення кількості творчих учителів, учителів-новаторів.

  • Напрацювання рекомендацій та поширення досвіду з проблеми формування власного вектору професійного розвитку вчителя.

  • Програми і практичні розробки формування портфоліо вчителя за рівнями (вчитель-початківець, вчитель-практик, вчитель-новатор) та предметними напрямами (портфоліо вчителя початкових класів, портфоліо вчителя математики, вчителя іноземних мов тощо).

  • Функціонування  електронних портфоліо членів  адміністрації, вчителів, методичних об’єднань на сайті школи.

  • Перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку.

  • Створення здорового мікроклімату в школі, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів.

  • Підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу в закладі.

  • Підвищення результативності участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, науково-дослідницьких та творчих конкурсах міського, обласного, національного та міжнародного рівнів.

  • Підготовка конкурентноспроможних та соціально-адаптивних випускників, здатних до постійного самовдосконалення та саморозвитку.

  • Підвищення рейтингу школи серед закладів міста.


ІІ.2. Методичний проект «Кваліметрія. Оцінювання рівня професійної компетентності вчителя»

Автор проекту: Багашова В.М., заступник директора з навчально-виховної роботи

НВК № 24 м. Кам’янське.



Учасники: педагогічний колектив.

База реалізації проекту: КЗ Навчально-виховний комплекс № 24 м. Кам’янське

Актуальність проекту.

Коли говорять про професійність вчителя, завжди мають на увазі перш за все такі показники як результативність, ефективність, оптимальність. Сьогодні активно розвивається така наука як кваліметрія (від лат. Cval – якість та metros – вимірювати) та її направлення педагогічна кваліметрія, змістом якої є вимірювання та оцінка професіоналізму педагога.

Окремого розгляду заслуговує співвідношення кваліметрії та атестації вчителя. Під останньою розуміють вивчення педагогів з метою встановлення відповідності посаді та присвоєння однієї з кваліфікаційних категорій. Як діагностувати та вимірювати педагогічний професіоналізм? Ні одна з педагогічних проблем не викликає таку гостру реакцію вчительства, як проблема атестації. Однак критерії атестації, як загальні, так і диференційовані, відсутні. Виділені лише загальні вимоги до категорій вчителя: характеризується знанням основ педагогіки, психології, знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, володіє технологіями творчої педагогічної діяльності тощо. При оцінці даних вимог до кваліфікації вчителя можливі суб’єктивізм та необ’єктивність. Тому для організації та проведення педагогічної експертизи ми пропонуємо використовувати кваліметричний підхід.

Мета проекту: дослідження та оцінювання педагогічних явищ, об’єктів, процесів, результатів діяльності вчителя на основі кваліметричного аналізу, прогнозування розвитку компетентностей педагога.

Завдання проекту:

 обґрунтування, пояснення і перевірка педагогічних ідей, які розробляються на практиці;

 планування системи управлінських дій, спрямованих на відслідковування та розвиток компетентностей педагога, їх прагнення до саморозвитку:

 створення інструментарію для проведення педагогічної експертизи;

 встановлення відповідності кваліфікаційної категорії та педагогічного звання під час атестації вчителя.

Тип проекту:

За кінцевим результатом: практико-орієнтований.

За кількістю учасників: колективний.

За тривалістю: середньої тривалості.

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький.

За характером контактів: внутрішній.

Термін реалізації проекту: 2015-2016 н.р.

Прогнозований результат:

Вчителю: визначити рівень професійно-педагогічної діяльності, її сильні і слабкі сторони, шляхи та напрямки самоосвіти, співвіднести результати власної діяльності з приорітетами педагогічного колективу.

Адміністрації школи: визначити рівень діяльності вчителя, скоригувати його роботу на бажаний результат, визначити цілі та завдання управлінської діяльності, раціонально розприділяти ресурси з орієнтацією на завдання школи.

Ресурси: людські, технологічні, інформаційні.

Потреби: адміністративні.

Етапи проекту:

Перший етап проведення організаційної роботи:

Заходи

Терміни

Методи та прийоми реалізації

Аналіз стану атестації педагогів в закладі

Вересень - жовтень

Проблемно - аналітичний

Вивчення літератури з проблеми

Вересень - жовтень

Репродуктивний

Накопичення емпіричного матеріалу, співвідношення різних підходів до вирішення проблеми

Вересень - жовтень

Проблемний метод – від ситуації

Другий етап – формуючий (листопад – грудень):

*формування експертної групи методом «Снігова куля»;

*знайомство педагогічного колективу НВК з планом, методикою експертизи, параметрами та критеріями, за якими будуть аналізувати і оцінювати професійно-педагогічну діяльність кожного вчителя

Третій етап – впроваджувальний ( січень-березень) - робота по досягненню мети проекту:

*складання моделі діяльності вчителя;

*безпосереднє проведення експертизи: самооцінка діяльності методом Делфі;

*заповнення атестаційних карток вчителів, що атестуються.



Четвертий етап – корекційно-розвивальний (квітень – травень):

*обговорення результатів експертизи на нараді при директору;

*корекція змісту сомоосвіти вчителя та складання програми роботи на міжатестаційний період.

Результати проекту:

На думку експертів, що прийняли участь в апробації методики оцінки педагогічної діяльності вчителя, вона має певні переваги в порівнянні з традиційною процедурою атестації:

– уточнення предмета й об'єкта атестації, наявність чітких концептуально обґрунтованих критеріїв оцінювання;

– націленість на професійний розвиток педагога, можливість дати конкретні рекомендації педагогові на основі проведеного аналізу;

– можливість і необхідність проведення різнобічного аналізу педагогічної діяльності відповідно до різних компетенцій, що дозволяє частково подолати суб'єктивізм експертного оцінювання;

– створення захисту для експертів, озброєння їх певним алгоритмом і критеріями для оцінювання.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

професійної компетентності педагогів НВК № 24

  1. Участь в методичній роботі: керівництво методичними структурами, підрозділами, виступи на педрадах, МО, участь в семінарах-практикумах (особиста)

0 – 5 - балів


  1. Відкриті уроки

Високий рівень – 5 балів

Достатній – 4 бали

Середній – 2 бали

Низький – 1 бал




  1. Предметні тижні

1 – 5 балів


  1. Результати олімпіад

1 – 10 місце: 15 балів

11 – 20 місце: 10 балів

21 – 30 місце 5 балів

31 і вище: 0 балів




  1. Результати участі в МАН:

І місце: 20 балів

ІІ місце: 15 балів

ІІІ місце: 10 балів

Участь: 5 балів




  1. Методичні розробки

1 – 5 балів


  1. Участь в методичній роботі: керівництво методичними структурами, підрозділами, виступи на педрадах, МО, участь в семінарах-практикумах (особиста)

0 – 5 - балів


  1. Відкриті уроки

Високий рівень – 5 балів

Достатній – 4 бали

Середній – 2 бали

Низький – 1 бал




  1. Предметні тижні

1 – 5 балів

  1. Результати олімпіад

1 – 10 місце: 15 балів

11 – 20 місце: 10 балів

21 – 30 місце 5 балів

31 і вище: 0 балів




  1. Результати участі в МАН:

І місце: 20 балів

ІІ місце: 15 балів

ІІІ місце: 10 балів

Участь: 5 балів




  1. Методичні розробки

1 – 5 балів


  1. Публікації в фахових виданнях

5 балів


  1. Поширення ППД (оформлення досвідів під час атестації)

10 балів


  1. Предметні конкурси

1 – 5 балів


  1. Ступінь навченості предмету

К.Я. знань учнів: 20% - 1 бал

40% - 2 бали

60% - 3 бали

80% - 4 бали

100% - 5 балів
17. Динаміка якості знань

Позитивна – 20 балів

Стабільна – 10 балів

Негативна – 0 балів


18. Розвиток навчально-методичної бази кабінету

Високий – 15 балів

Достатній – 10 балів

Середній – 5 балів





Рівень професійної діяльності вчителя:

100 – 75 балів – високий

75 – 50 – достатній

50 – 25 – середній

25 і менше – початковий.
ІІ.3. Стан та результативність використання проектно-цільового підходу в організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 24» Камянської міської ради.

  У 2016 -17 н.р. педагогічний колектив працює на ІІ практично-аналітичному етапі реалізації методичної теми. Цей етап реалізації теми передбачає вузький аспект: «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов самореалізації учасників навчально-виховного процесу. Впровадження в практику роботи закладу проектних технологій як ефективного засобу розвитку креативності учасників навчально-виховного процесу»». З метою підвищення якості та результативності навчально-виховного процесу, сприяння творчій науково-дослідницькій діяльності учнів, педагогів, адміністрації в школі впроваджені педагогічні технології портфоліо та   методичних проектів  як одні із ключових складових вирішення науково-методичної проблемної теми закладу. Впровадження  технології портфоліо на різних рівнях функціонування закладу – Портфоліо учня, Портфоліо вчителя, Портфоліо методичних об’єднань та Портфоліо НВК дозволяє спроектувати стратегічний і тактичний план дослідження перспектив розвитку окремих учасників освітнього процесу та закладу загалом, активізувати творчу взаємодію всіх його структур з метою досягнення спільного прогнозованого успіху у справі навчання та виховання творчо розвиненої особистості, готової до самовдосконалення та саморозвитку, тісно пов’язана з   роботою над методичними, науково-пошуковими проектами.

З метою здійснення системного підходу до організації методичної роботи, пропагування кращого педагогічного досвіду та підвищення рівня фахової майстерності в школі стало традиційним проведення предметних тематичних тижнів, тижнів педагогічної майстерності, тижнів захисту методичних проектів, під час яких відкриті уроки,  позакласні та методичні  заходи відвідують  колеги по предметному МО, закладу, молоді та малодосвідчені вчителі.

У закладі розроблена і реалізується система проектів, направлених на модернізацію змісту освіти, управління педагогічним процесом, планування і розвиток ОУ, підвищення кваліфікації педагогів. Процес реалізації цих проектів дозволяє вирішити декілька завдань: реалізувати стратегію інноваційного розвитку школи, підвищити проектну культуру педагогів, створити умови для використання методу проектної діяльності в навчально-виховному процесі, організувати соціальне партнерство між всіма учасниками шкільного освітнього простору: вчителями, учнями, батьками. З 2014 року в закладі впроваджено математичний профіль навчання, ми співпрацюємо з кафедрою прикладної математики Державного технічного університету нашого міста.

Протягом 2013-2016 н.р. у закладі впроваджено такі інноваційні методичні проекти:


з/п


Назва проекту

Автори проекту

Учасники проекту

Примітка

1.

«Готовність вчителів початкової школи до інноваційної діяльності»

Заступник директора з НВР, керівник МО вчителів початкових класів

Вчителі початкових класів




2.

«Мистецтво любити дітей»

Заступник директора з ВР, керівник МО класних керівників

Класоводи, класні керівники




3.

«Інтегровані уроки як засіб підвищення ефективності навчання»

Заступник директора з НВР, керівник творчої групи вчителів, творча група

Всі вчителі




4.

«Школа молодого і… справжнього вчителя»

Заступник директора з НВР, керівник Школи молодого вчителя

Молоді вчителі




5.

«Використання інноваційних форм організації та проведення методичної роботи»

Заступник директора з НВР, керівники МО

Всі вчителі

Додаток Б

6.

«Методичний супровід упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній простір навчального закладу»

Керівник МО вчителів природничо-математичного циклу, вчителі інформатики

Всі вчителі

Додаток А


7.

«Система роботи закладу з обдарованими дітьми»

Заступник директора з ВР, педагог-організатор, члени творчої групи

Всі вчителі, учні

Додаток Г

8.

«Збереження та зміцнення здоров’я вихованців закладу в умовах навчально-виховного процесу»

Вчителі фізкультури, медична сестра, заступник директора з ВР

Всі вчителі, учні




9.

«Проектний підхід до планування та організації освітньо-виховної роботи з патріотичного виховання дошкільників»

Заступник директора з дошкільного виховання

Вихователі, діти, батьки

Додаток В

Групові проекти мають продовження в реалізації індивідуальних проектів, над якими працюють педагогічні працівники:

  • Створення педагогами авторських посібників. У 2015-2016н.р. учителями школи створені наступні посібники: «Тиждень початкової школи», «Використання рухливих ігор на уроках фізкультури в середній школі», «Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності учнів на уроках англійської мови», «Проектні технології на сучасному уроці фізики», «Використання  технології особистісно орієнтованого начання на уроках української мови», навчально-методичний посібник «Інноваційні прийоми та методи викладання теми «Казка» та їх використання в поурочній діяльності».

  • Підготовка до участі в  педагогічних конкурсах, виставках ( участь у шкільних конкурсах «Вчитель року 2016», «Надія освіти 2016», шкільні виставки «Портфоліо вчителя», «Портфоліо методичного об’єднання», виставка-конкурс конспектів уроків «Мій найкращий урок» і т.д.);

  • Творчі звіти ( звіти вчителів, що атестуються;  творчі звіт членів ініціативної групи «Клуб творчих учителів»; огляд творчих лабораторій)

  • Спільні пошуково-дослідницькі проекти учителів-кураторів та учнів (упродовж року створено і захищено 8 спільних проектів);

  • Робота над індивідуальною методичною темою.

На час підготовки і проведення педагогічних рад, конференцій, педагогічних читань, семінарів утворюються творчі ініціативні групи, які здійснюють реалізацію міні-проектів.
ІІ.3.1. Моніторинг професійної компетентності педагогів.

Готовність вчителів до інноваційної діяльності


Видавнича діяльність педагогів
Участь педагогів в проектах, виставках, фахових конкурсах

ІІ.3.2. Моніторинг результативності роботи з обдарованими учнями.

Результати участі учнів НВК в предметних олімпіадах

Учні – переможці і призери міських олімпіад

2014

2015

2016

Фізика – ІІ

Математика – ІІІ

Математика – І, ІІІ

Інформатика – ІІ

Інформатика – ІІІ

Фізика – ІІІ

Українська мова – ІІ

Правознавство – ІІ

Історія України – ІІ







Правознавство – ІІІ


Участь учнів в Всеукраїнських, міжнародних, предметних конкурсах, в конкурсі захисту науково-дослідницьких МАН

ВИСНОВКИ

Результати роботи творчих груп учителів школи над виконанням загальношкільного, окремих  методичних проектів довели ефективність такої форми методичної роботи, як проектно-цільова. Так, значно зросли показники готовності вчителя до дослідницької діяльності, його бажання вдосконалювати свою майстерність на основі інноваційної роботи, уміння (і певною мірою потреба) теоретично обґрунтувати свої практичні дослідження та розробити до них методичне забезпечення. Важливим наслідком вважаємо також те, що досвід пошукової роботи різних команд учителів став для колективу взірцем, мотиваційним чинником, що спонукає до такої діяльності інших педагогів.

Проте навіть така творча робота може лише послужити поштовхом, але не дасть значних зрушень і тривалого ефекту без системного підходу до розвитку ініціативи й потреби самореалізації у творчій діяльності більшості членів колективу. Стрижнем, навколо якого утворюються різноманітні ініціативні творчі групи вчителів, може стати загальношкільний соціально-педагогічний проект з розвитку школи на основі великої і соціально важливої мети. Шлях до цієї мети — це велика кількість різних за складністю й термінами проектів, що переплітаються між собою, доповнюють один одного, узагальнюють і використовують результати попередніх досліджень, таким чином створюючи єдине, досить структуроване цілеорієнтоване креативне поле. Такий підхід до організації роботи з розвитку навчального закладу зовсім не заперечує розробки й реалізації програми з цього питання на основі програмно-цільового підходу, а лише доповнює його, збагачує можливістю альтернативи. Узагалі ж, на нашу думку, діяльність груп учителів-однодумців над проектом, що супроводжується народженням і плеканням творчої ініціативи, зростанням відповідальності, публічної рефлексії, кожного власного руху і здобутку, є вагомим чинником формування нової філософії, нової організаційної культури навчального закладу, а загалом - нової школи.

ЛІТЕРАТУРА


1. Гонголь Н.В. Практичне керівництво з упровадження компетентнісно орієнтованого підходу до організації методичної роботи в сучасному навчальному закладі. — Харків: Основа, 2000.

2. Десятов Т. М., Коберник О. М., Тевлін Б. Л., Чепурна Н. М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. — Харків: Основа, 2004.

3. Єльникова Г. В. Управлінська компетентність. - К.: Бібліотека Шкільного світу, 2005.



4. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003. 

5. Павлютенков Є.М., Житник Б.О., Крижко В.В. Методична робота в школі. –  Харків: Основа, 2008.

6. Ромадіна Л. Довідник завуча: планування. – К. : Бібліотека Шкільного світу, 2009.

7. Підласий І.П.. Продуктивний педагог. – Харків: «Основа», 2010.

8. Доненко О. Створюємо колективний проект (теоретична основа і практичний приклад підготовки та здійснення проектів в освіті) Завуч. – 2004. – № 2.

9. Герман О.І. Технологія педагогічного проектування у методичній роботі (Пам’ятка вчителю, який працює за методом проектів) Управління школою. – 2007. – № 1.

10. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проективної діяльності. Школа. – 2006. – № 5. –

11. Логвін В. Проект як засіб методичної роботи Школа. – 2006. – № 5; Директор школи. – 2005.

12. Інформаційні технології в освіті. 2015. № 25


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка