Кафедра державної служби, історії та політології Europeаn Credit Transfer System



Сторінка12/13
Дата конвертації31.03.2016
Розмір2.91 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

ІІ.ХІ. Основи психоконсультації та психокорекції

1. Код . ВД

2. Тип. вибіркова

3. Рік навчання.4

4. Семестр, у якому викладається дисципліна. 8

5. Обсяг кредитів ECTS. 4,5

6. ПІБ лектора, науковий ступінь, вчене званняа. Балахтар В. В., к.пед.н

7. Результати навчання

Студенти повинні знати:


  • основи психоконсультування і психокорекції;

  • особливості,підготовки і проведення психологічного консультування, його етапи;

  • різновиди консультування;

  • етапи психокорекційної роботи, їх засоби, техніки, форми та методи;

Студенти повинні уміти

  • застосовувати теоретичні знання основ психоконсультування;

  • використовувати форми, методи психоконсультування і психокорекції у різних напрямах соціальної роботи;

  • проводити консультування населення у різних навчвальних закладах, соціальних службах та рекреаційних закладах

8. Обов’язкові попередні навчальні дисципліни: «Психологія», «Психологія особистості», «Психодіагностика», «Вікова психологія», «Інноваційні методик в соціальній роботі» та ін.

9. Зміст навчальної дисципліни

Поняття про психоконсультування. Мета, завдання. Основні завдання психоконсультативної і сихокорекційної роботи соціального працівника. Відмінності та спільне у психоконсультуванні, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії. Принципи психологічного консультування. Етичний кодекс, етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога, соціального працівника. Психологічні особливості міжособистісного спілкування «психоконсультант-клієнт». Принципи та передумови створення консультативного контакту «психолог-клієнт». Психотерапев-тичний клімат. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі соціального працівника. Види психоконсультування, їх особливості. Структура психоконсультативної роботи. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності. Фактори ризику, прогностичні фактори для різних вікових груп.

Поняття про психокорекцію. Мета, предмет, завдання. Види психокорекції, їх особливості. Принципи психокорекційної роботи. Структура психокорекційної роботи. Вимоги до складання психокорекційної програми. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями, відмінності використання у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі соціального працівника. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження. Групова психокорекція,її особливості. Ігротерапія як метод психокорекції. Казкотерапія, лялькотерапія, музикотерапія як методи психокорекції. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекцій ній роботі.



10. Рекомендовані джерела та література:

  1. Акимова М. А. Психологическая коррекция умственного развития школьников: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М. А. Акимова, В. Т. Козлова.– М. : Академия, 2000.– 160 с.

  2. Акименко Ю. Ф. Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку : автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07./ Ю. Ф. Акименко.– К. : Б. в., 2003.– 19 с.

  3. Анеліна Н. Психокорекційна програма «Я бажаю змінитися»: корекція наркотичної залежності в учнів// Психолог.– 2005.– № 10 (берез.).– С. 26–31.

  4. Бовть О. Б. Исследование и коррекция социально-психологических и индивидуально-личностных характеристик младших школьников, коррелирующих с их агрессивностью/ О. Б. Бовть // Практ. психологія та соц. робота. – 2002.– № 2.– С. 4 – 9.

  5. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посібник. – Х., Фоліо ... Скребец В. А. Психологическая диагностика: Підручник. – К., МАУП, 2001. – 152 с.

  6. Володарська Н. Каузометрія як засіб психокорекції/ Наталія Володарська // Соц. психологія.– 2004.– № 1.– С. С. 110–119.

  7. Глоба А. П. Психолого-педагогические аспекты организации коррекционно-развивающего обучения и воспитания детей с особыми образовательными потребностями / Глоба А. П., Штана Ю. А. // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка.– 2002.– № 8 (52): пед. науки.– С. 42–46.

  8. Дуткевич Т. В., Савицьса О.В. Практична психологія: вступ до спеціальності. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 256 с.

  9. Гурьянычева О. Лечебная педагогика и психокор-рекция гипертинной акцентуации / О. Гурьянычева // Приклад. психология и психоанализ.– 2006.– № 3.– С. 64–68.

  10. Кузькова С. Б. Теорія і практика вікової психокорекції : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів/ С. Б. Кузікова.– Суми: ВТД «У», 2006.– 384 с.

  11. Линде Н. Д. Коррекция психологических проблем детей через эмоционально-образную терапию родителей / Линде Н. Д., Таболина И. В.// Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитац. работы.– 2006.– № 4.– С. 23–31.

  12. Лисенко І. П. Динаміка і корекція патопсихологічних симптомокомплексів у осіб, залежних від алкоголю та наркотиків : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.04. / І. П. Лисенко. – К. : Б. в., 2003. – 44 с.

  13. Мерзлякова О. Соціально-психологічна корекційно-розвивальна програма «Профілактика психологічної маніпуляції та контролю свідомості» / О. Мерзлякова, В. Пєтухов // Відкр. урок. – 2006. – № 4.– С. 52–63.

  14. Основи психологічного консультування // Г.О.Хомич, Р.М.Ткач : навч. посібник. – К.: МАУП, 2004. – 152 с.

  15. Радченко М. И. Тренинги личностного роста как метод психокоррекционной помощи родителям «необучаемых» детей / М. И. Радченко // Практ. психологія та соц. робота. – 2004. – № 11. – С. 47–55.

  16. Розин В. М. Опыт реабилитации сознания в психотерапевтической практике / Розин В. М. // Мир психологии. – 2006. – № 2. – С. 163–177.

  17. Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика. Методики та тести. Навчальний посібник. – Самара : Бахрам-М, 2008. – 672 с

  18. Середина А. А. Психологическая диагностико-коррекционная работа по преодолению инфантилизма у молодежи / Серегина А. А. // Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитац. работы. – 2007. – № 4. – С. 36–70.

  19. Ткаченко И. В. Пояснительная записка к курсу «Основы психологии семьи и семейного консультирования» [Текст] / И. В. Ткаченко // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 2008. – № 1. – С. 3-36

  20. Шевандрин Н. І. Психодіагностика, корекція й розвиток особистості : Підручник для студ. психол.-педагог. профілю. – СПб. : Вид-во Владос, 2001. – 512 с.

  21. Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції : активне соціально-психологічне навчання : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Яценко Т. С. – К. : Вища шк., 2004. – 679 с. : іл.

11. Методи навчання

Лекції, семінари, ІНДЗ, самостійна робота

12. Методи оцінювання



  • поточний

  • модульний

  • підсумковий – екзамен

13. Мова навчання. Українська.
ІІ.ХІІ. Назва дисципліни «Міжнародний захист прав людини»

1. Код . ВД

2. Тип. вибіркова

3. Рік навчання.2

4. Семестр, у якому викладається дисципліна.4

5. Обсяг кредитів ECTS. 3

6. ПІБ лектора, науковий ступінь, вчене звання. Мандрик М. В., д.і.н., доцент – завідувач кафедри державного управління, державної служби, історії та політології.

7. Результати навчання

Студенти повинні знати:


  • історичні передумови та сучасну систему правового захисту особи на міжнародному рівні;

  • сутність правового світогляду, правосвідомості і правової культури;

  • нормативні акти універсального та регіонального характеру в аспекті відображення у них стандартів захисту прав людини;

  • компаративні підходи при опрацюванні нормативних документів;

  • механізм практичної реалізації прав особи, джерельноу базу в галузі міжнародного захисту прав особи;

  • еволюцію системи міжнародного захисту прав людини;

  • роль Омбудсмена ООН у системі захисту прав особи.

Студенти повинні уміти

  • здійснювати аналіз нормативних актів універсального та регіонального характеру в аспекті відображення у них стандартів захисту прав людини; застосовувати компаративні підходи при їх опрацюванні;

  • визначати ступінь імплементації міжнародно-правових стандартів у галузі захисту прав людини в національне законодавство України;

  • користуватися міжнародною термінологією у сфері захисту прав особи;

  • виявляти загальні тенденції розвитку міжнародно-правового механізму захисту прав людини на підставі дослідження системи універсальних і регіональних стандартів у галузі прав людини;

  • формувати політичну та правову культуру студентів, правосвідомість, її структурні компоненти та чинники, від яких залежить її повноцінне становлення на рівні окремої особистості та громадянського суспільства в цілому.

8. Обов’язкові попередні навчальні дисципліни: «Політологія», «Історія України», «Правові засади соціальної роботи», «Психологія», «Соціологія» та ін.

9. Зміст навчальної дисципліни

Історичні аспекти розвитку системи міжнародно-правового захисту громадянських і політичних прав особи. Передумови становлення системи міжнародно-правового захисту соціально-економічних прав особи. Поняття та сутність міжнародно-правового механізму захисту прав людини. Характеристика системи захисту прав особи на універсальному рівні. Роль омбудсмена ООН у системі захисту прав особи на універсальному рівні. Регіональна система міжнародно-правового захисту особи. Система міжнародно-правового контролю щодо дотримання прав «першого покоління»на універсальному рівні. Характеристика системи міжнародно-правового контролю щодо дотримання прав «другого покоління» на універсальному рівні. Сутність регіонального механізму забезпечення дотримання прав людини. Роль Європейського суду з прав людини в системі регіонального міжнародно-правового контролю дотримання прав людини.

10. Рекомендовані джерела та література:



  1. Антонович М. М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини : теорія і практика – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 384 с.

  2. Антонович М. М. Міжнародний захист прав людини : збірник матеріалів. – НаУКМА, 2007. – 179 с.

  3. Антонович М. М. Міжнародне публічне право : Навч. пос. – К. : КМ Академія, 2003. – 308 с.

  4. Антонович М. М. Імплементація Міжнародного пакту про громадянські та політичні права в Україні крізь призму Комітету ООН з прав людини // Право України. – 2004. – №8. – С.33-36.

  5. Кашкин С. На пути к европейской конституции: Европейский конвент и песпективы разработки конституционного договора (Конституции) Европейского Союза / Кашкин С., Четвериков А. // Конституцинное право: Восточноевропейское обозрение. – 2003. – № 1.

  6. Клемин А. В. Европейский Союз и государства-участники: взаимодействие правовых порядков / А. В. Клемин.– Казань, 1996.

  7. Комарова Т. Суд Європейських співтовариств і національні суди держав-членів в становленні інтеграційного правопорядку // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. – № 1.

  8. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У10 т. / Відп. ред.: Ю. Л. Римаренко, Я. Ю. Кондратьев, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К.: 1н Юре, 2005. – Т. П. : Права людини у контексті поліцейської діяльності. – 1224 с.

  9. Міжнародне право в документах / М. В. Вуроменський (уклад.). – X. : Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2003. – 376 с.

  10. Петров Р. А. Європейські «спільні цінності»: імплікації для України // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 3

  11. Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи. – К. : Юрінком, 1992.

  12. Скакун О. Ф. Міжнародний захист прав людини – Теорія держави і права : Підручник / Пер. з рос. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.

  13. Україна на міжнародній арені // 36. матер, та док.: У 6 т. – К.: Юрінформ, 1995. – Т. 4.

  14. Хорошилова Е. К. Полномочия Суда Европейских Сообществ // Право и политика. – 2008. – № 12.

11. Методи навчання

Лекції, семінари, ІНДЗ, самостійна робота

12. Методи оцінювання



  • поточний

  • модульний

  • підсумковий – ПМК

13. Мова навчання. Українська.
ІІ.ХІІІ. Назва дисципліни «Правові засади соціальної роботи»

1. . Код. ВД

2. Тип. вибіркова

3. Рік навчання. 1

4. Семестр, у якому викладається дисципліна. 1

5. Обсяг кредитів ECTS. 4,5

6. ПІБ лектора, науковий ступінь, вчене звання. Мартинюк Т. М., к.юр.н., в.о.доц.

7. Результати навчання

Студенти повинні знати:


  • нормативно-правові джерела соціальної роботи в Україні;

  • чинне законодавство про соціальне забезпечення населення;

а) регламентуючі, дорадчі документи світового співтовариства;

б) внутрішньодержавні юридичні акти;

в) документи суб’єктів України, які забезпечують реалізацію законів, виконання регіональних законоположень тощо;

г) документи муніципальних утворень;

д) рішення, накази, розпорядження закладів, установ.

Студенти повинні уміти:



  • орієнтуватись у системі джерел соціального законодавства України та міжнародно-правового регулювання соціального забезпечення;

  • аналізувати, узагальнювати та застосовувати норми права соціального забезпечення України у практичній діяльності, роз’яснювати їх зміст;

  • розрізняти відносини, що регулюються правом соціального забезпечення, від відносин, які регулюються іншими галузями права;

  • користуватись джерелами права соціального забезпечення та тлумачення норм права, коментарями при вирішенні спорів;

8. Обов’язкові попередні навчальні дисципліни: філософія, історія України, основи економіки.

9. Зміст навчальної дисципліни



Змістовий модуль І. Нормативно-правові джерела соціальної роботи в Україні. Соціальна робота як гарант дотримання прав людини. Основні законодавчі акти, що захищають права та інтереси всіх верств населення України. Законодавче забезпечення права на отримання послуг від соціальних служб. Законодавче та нормативне забезпечення права на охорону здоров’я та одержання соціальної допомоги громадянами України. Законодавче забезпечення прав людини на освіту. Законодавче забезпечення житлових та майнових прав.

Змістовий модуль ІІ. Діяльність соціального працівника щодо захисту прав сім’ї, дітей та молоді. Захист сім’ї, дітей та молоді засобами Сімейного кодексу. Соціальний захист жінок. Соціально–правовий захист законних інтересів дітей–сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків. Соціально–правовий захист осіб з обмеженими функціональними можливостями. Соціально–правовий захист дітей з обмеженими функціональними можливостями. Соціальний захист прав молоді на працю. Соціально–правовий захист допризовної, призовної молоді та військовослужбовців.

10. Рекомендовані джерела та література:



  1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996р. // www.rada. gov.ua

  2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998р. //www.rada. gov.ua

  3. Закон УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р. // www.rada. gov.ua

  4. Введення в соціальну роботу. – К.: Фенікс, 2001.

  5. Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. Семигіної, І. Міговича. – К. : Академвидав, 2005. – 326 с.

  6. Житловий кодекс України.

  7. Закон України «Про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей їх реалізації».

  8. Закони України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх».

  9. Закони України «Про освіту», «Про професійне навчання», «Про вищу освіту».

  10. Закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 21, ст.252), «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

  11. Закони України «Про охорону дитинства»; «Про охорону праці», «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

  12. ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» (ВВР, 2001, N 1, ст.2), «Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» (1997-03-12).

  13. ЗУ «Про соціальні послуги».

  14. ЗУ «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».

  15. ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»: 13 січ. 2005 р., № 2342-IV // Уряд. кур’єр. – 2005.– 2 лют. – С. 1–7.

  16. ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» : 13 січ. 2005 р., № 2342-IV // Голос України. – 2005.– 8 лют. – С. 6–8.

  17. Кодекс Законів про працю України.

  18. Мироненко В. Захист інтересів дітей у разі розірвання батьками шлюбу // Підприємство, госп-во і право. – 2005.– №2.– С. 99–102.

  19. Постанова Верховної Ради України від 26.06.2004 № 1904-ІV «Про рекомендації парламентських слухань «Становище жінок в Україні: реалії та перспективи».

  20. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2006р. № 106 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» у 2006 році».

  21. Правила опіки та піклування в Україні.

  22. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: Закон України, 2 черв. 2005 р., № 2623-IV // Уряд. кур’єр. – 2005.– 1 лип.– С. 10.

  23. Сімейний кодекс України.

  24. Соціальна педагогіка : теорія і технології: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 316 с.

  25. Соціальна педагогіка : теорія і технології : Підручник/ За ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 316 с.

  26. Соціальна робота / За ред. А. Капської. – К. : Центр навч. літ., 2004. – С.173–175 (моделі).

  27. Токарєва В. І. Сімейне право України : Практикум. – К. : Знання, 2007. – 284 с.

11. Методи навчання

Лекції, семінари, ІНДЗ, самостійна робота

12. Методи оцінювання


  • поточний

  • модульний

  • підсумковий – екзамен

13. Мова навчання. Українська.
ІІ.ХІV. Назва дисципліни «Політична психологія»

1. Код . ВД

2. Тип. вибіркова

3. Рік навчання. 2

4. Семестр, у якому викладається дисципліна. 4

5. Обсяг кредитів ECTS. 3

6. ПІБ лектора, науковий ступінь, посада. Балахтар В. В., к. пед. н.

7. Результати навчання

Студенти повинні знати:


  • основні поняття і категорії політичної психології

  • сутність політичної соціалізації;

  • психологічні компоненти (настрій, думки, почуття, ціннісні орієнтації і т.п.) політичного життя суспільства;

  • рівні паолітичної свідомості націй, класів, соціальних груп, урядів, індивідів;

  • психологічні закономірності політичної діяльності;

  • психологічні особливості різних політичних режимів;

  • прийоми психологічної і соціальної роботи в держустановах;

  • особливості пропагандистського впливу на людей;

  • основи формування іміджу політичних партій та їх лідерів;

  • основи психологічного консультування щодо ведення міжнародних переговорів

Студенти повинні уміти

  • проводити психологічний аналіз явищ політичного життя;

  • виконувати замовлення на особистісну корекцію або комунікативний тренінг учасників політичних рухів;

  • розробляти та робити психологічний аналіз прийнятих рішень;

  • корегувати розглядання політичних проектів з погляду їхньої психологічної грамотності і психологізації самого процесу ухвалення рішення;

  • надавати психологічну допомогу депутатам різних рівнів;

  • аналізувати динаміку суспільної думки і робити пошук шляхів впливу на установки і настрої громадян;

  • оптимізувати образ влади або політичної структури;

  • оцінювати моделі комунікативних зв’язків у суспільстві та їх ефективність;

  • створювати психологічні портрети опонентів і політичних партнерів;

  • проводити психологічний аналіз та надавати консультативну допомогу щодо виступів і доповідей із проблем політичної психології й уміння публічного виступу;

  • розробляти та здійснювати на основі конкретних досліджень оцінку, формування та корекцію іміджу політичних партій їх лідерів, громадських та виробничих організацій.

8. Обов’язкові попередні навчальні дисципліни: «Психологія», «Філософія», «Політологія», «Соціологія» та ін.

9. Зміст навчальної дисципліни

Політична психологія як наука. Психологічні особливості політичного процесу та політичної діяльності. Психологічні основи політичної взаємодії. Психологія малих і великих груп в політиці. Прикладна політична психологія.

10. Рекомендовані джерела та література:



  1. Головатий М. Ф. Політична психологія :. Підручник для вищих навчальних закладів.– К. : МАУП, 2006. – 397 с.

  2. Матвєєв С. О. Політична психологія : Навчальний посібник. – Київ : ЦУЛ, 2003. – 216с.

  3. Ольшанский Д. В. Политическая психология. – СПб. : Питер, 2002. – 576с.

  4. Политическая психология : Учебное пособие для вузов / Под.общей ред. А. А. Деркача, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева. – М. : Академический Проект, Екатеринбург : Деловая книга, 2001. – 858 с.

  5. Андреев А. Л. Политическая психология. – М. : Весь Мир, 2002. –240 с.

  6. Андреева Г. М. Социальная психология. – М., 2001.

  7. Бебик В. Основи теоретичної та практичної політології. – К., 1994.

  8. Васютинський В. О. Ракурси соціально-психологічної інтерпретації владно-підвладних взаємодій // Психологія на перетині тисячоліть : Збірник наукових праць П'ятих Костюківських читань. – К., 1998. – С. 215-220. – Т. 1.

  9. Крамник В. В. Имидж реформ: психология и культура перемен в России. – СПб., 1995.

  10. Крысько В. Г. Социальная психология: словарь-справочник. – Мн .: Харвест, М. : АСТ, 2001. – 688 (Библиотека практической психологии).

  11. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідерство. – Л., 1995.

  12. Лicoвий В. С. Поняття політичної культури. Політична культура українців // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

  13. Лидерство. Психологические проблемы в бизнесе. – Дубна : Феникс, 1997. – 176 с.

  14. Ольшанский Д. В. Психология масс. – СПб. : Питер, 2001. – 368 с. (Серия «Мастера психологии»).

  15. Почепцов Г. Имиджмейкер. – К., 1995.

  16. Психологія масової політичної свідомості та поведінки. / Відп. ред. О. В. Васютинський. – К., 1997.

  17. Слюсаревский Н. Н., Карамушка Л. Н. Федоришин Ф. Б. Слово, рисунок, цве : Психологический анализ средств политической агитации. – К.,1995.

  18. Татенко В. Як стати i бути лідером: поради психолога / Авт.-упор. – К., 1996.

  19. Юрьев А. И. Введение в политическую психологию. – СПб., 1992.

11. Методи навчання

Лекції, семінари, ІНДЗ, самостійна робота

12. Методи оцінювання



  • поточний

  • модульний

  • підсумковий – ПМК

13. Мова навчання. Українська.
ІІ.ХV. Назва дисципліни «Арттерапія»

1. Код . ВД

2. Тип. вибіркова

3. Рік навчання.4

4. Семестр, у якому викладається дисципліна.7

5. Обсяг кредитів ECTS. 3

6. ПІБ лектора, науковий ступінь, вчене звання. Балахтар В. В., к. пед. н

7. Результати навчання

Студенти повинні знати:


  • термінологічний апарат відповідно до різноманітних напрямів арттерапії;

  • арттерапевтичні напрями, підходи до надання психологічної допомоги з використанням мистецтва;

  • техніки арттерапевтичної допомоги

Студенти повинні уміти:

  • використовувати засвоєні арттехніки для надання психологічної допомоги;

  • організовувати курс арттерапевтичної допомоги відповідно до певної проблематики, використовуючи різноманітні напрями (такі як казкотерапія, танцювальна терапія, музична, малюнкова тощо).

8. Обов’язкові попередні навчальні дисципліни: «Психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія», «Основи психоконсультування та психокорекції» та ін.

9. Зміст навчальної дисципліни


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка