Житомирський державний університет імені івана франка дем’янчук Олена Олексіївна




Скачати 360.69 Kb.
Дата конвертації04.04.2016
Розмір360.69 Kb.


ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


Дем’янчук Олена Олексіївна

УДК 378.1/109



ФОРМУВАННЯ ГНОСТИЧНИХ УМІНЬ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ

У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2013


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України




Науковий керівник:
Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки.


доктор педагогічних наук, професор

Солдатенко Микола Миколайович,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

НАПН України,

завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності (м. Київ);


кандидат педагогічних наук

Волощук Ілона Аркадіївна,

ДВНЗ «Криворізький національний університет»,



Криворізький педагогічний інститут,

старший викладач кафедри педагогіки.



Захист відбудеться 15 жовтня 2013 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01. у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).
Автореферат розісланий 14 вересня 2013 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Нагальність вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань підкреслюється законодавчо у державних освітніх документах в аспекті конкретизації пріоритетних напрямів розвитку неперервної освіти шляхом збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу особистості, виховання майбутніх спеціалістів як найвищої цінності суспільства, розвиток їх талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Це вимагає від системи післядипломної освіти, зокрема педагогічної, розробки дієвих моделей, технологій та методик професійного становлення за галузями підготовки фахівців на основі сучасного теоретико-методологічного підґрунтя.

Тому вдосконалення процесу професійного становлення молодого вчителя вимагає не лише нових ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу, але і перегляду структури та змісту професійної освіти, професійної адаптації молодого педагога. Також, ураховуючи необхідність професійної ідентичності особистості і професії, компетентності та творчості, подальшого розвитку потребують педагогічні вміння молодого вчителя, серед яких важливе місце займають гностичні.

Актуальність зазначеної проблеми визначається також наявністю у сучасній педагогічній науці та практиці тенденції до професіоналізації та інтенсифікації різних сфер життя суспільства, з одного боку, та нереалізованістю цих процесів унаслідок низки об’єктивних і суб’єктивних чинників у сфері професійної освіти, зокрема післядипломної, що вимагає вирішення нових завдань з підготовки спеціалістів високого рівня кваліфікації, який відповідав би європейським та світовим стандартам.

Різні аспекти проблеми професійного становлення молодого вчителя стали предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців. Ураховуючи, що педагогічні вміння є складовими професійно-педагогічної підготовки та перепідготовки вчителя, їх дослідження здійснювалися у контексті визначених напрямів: теоретичному (О. А. Абдулліна, В. П. Бєлозерцев, А. М. Бойко, Л. С. Нечепоренко та ін.); визначення сутності педагогічної майстерності (Є. С. Барбіна, Н. В. Кузьміна, М. М. Солдатенко та ін.); обґрунтування відповідних педагогічних умов (Н. Г Калашник, В. І. Лозова, В. І. Євдокимов, А. І. Підласий та ін.); забезпечення індивідуалізації професійного становлення (О. М. Пєхота, А. В. Ткаченко, В. М. Єремєєва та ін.); розвитку творчої діяльності (Л. П. Акімова, В. А. Кан-Калик, Н. В. Кичук, С. О. Сисоєва та ін.); історичної ретроспективи (Н. М. Дем’яненко, С. Т. Золотухіна, О. А. Лавріненко та ін.); зарубіжної теорії і практики (С. Аргуріс, Д. Макінтур, Д. Шьон та ін.).

Протягом останніх трьох десятиліть проведено чимало наукових пошуків, присвячених професійному розвитку молодого вчителя, серед них дослідження: проблеми адаптації молодого вчителя (Т. А. Кухарчук, С. В. Овдей); психолого-педагогічної проблеми діяльності молодого вчителя (С. Г. Вершловський, Ю. М. Кулюткін, Г. М. Лєсохін); педагогічного спілкування молодого вчителя як фактора його професійного становлення (Л. П. Вовк); розвитку професіоналізму молодого вчителя в системі післядипломної освіти (Б. А. Дьяченко, І. П. Жерносєк, М. Ю. Красовицький); розвитку психолого-педагогічної компетентності та адаптації молодих учителів у системі післядипломної освіти (Н. І. Лісова, О. Г. Солодухова та ін.); сучасних підходів до професійного становлення і розвитку молодого вчителя (В. В. Радул, Ф. Фуллер, Л. Шульман, А. Комбе, Т. Д. Щербан).

У професійно-педагогічній підготовці вчителів найбільш дослідженими є такі вміння: дидактичні (Т. В. Амельченко, Н. В. Воскресенська, А. А. Кендюхова, Н. Б. Максименко та ін.), виховні (С. С. Вітвицька, О. А. Дубасенюк, С. В. Зверєва, Г. Г. Кит, Г. В. Троцько та ін.), проектувальні (І. І. Ковальчук І. М. Шапошнікова,), прогностичні (І. І.Коновальчук, М. С. Севастюк), комунікативні (Н. П. Готгельф та ін.), інформаційні (Н. Д. Царьова).

Проте недостатньо вивченою залишається проблема розвитку гностичних умінь молодих учителів, що передбачає дослідження їх сутності, структури, визначення педагогічних умов, засобів формування.

Наявна також низка протиріч у системі вищої педагогічної та післядипломної педагогічної освіти між:

– викликами сучасного етапу людської цивілізації, що входить в еру інформаційного суспільства, і недостатнім рівнем розвитку вмінь у педагогів ефективно засвоювати, систематизувати, творчо екстраполювати і застосовувати педагогічну інформацію;

– наявністю сучасних методик формування гностичних умінь та ступенем їх упровадження в систему післядипломної педагогічної освіти;

– необхідністю забезпечення процесу становлення творчої особистості вчителя-професіонала, який володіє повним обсягом професійно-педагогічних знань та вмінь, творчими способами і прийомами усвідомлення систематизації і трансформації педагогічної інформації, з одного боку, й існуючими стереотипами і традиціями організації підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів, з іншого.

Отже актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення".



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки з теми "Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах європейської інтеграції" (РК № 0110U002110) Житомирського державного університету імені Івана Франка. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 24.10. 2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 24.02. 2009 р.)

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати педагогічні умови та поетапну методику розвитку гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:



  1. Вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці, уточнити сутність базових понять та визначити структуру гностичних умінь.

  2. Теоретично обґрунтувати модель та педагогічні умови формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення.

  3. Визначити критерії та рівні сформованості гностичних умінь молодих педагогів у ході їх професійного становлення.

  4. Розробити поетапну методику формування гностичних умінь молодих педагогів.

  5. Експериментально перевірити вплив педагогічних умов на розвиток гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професіоналізації.

Об’єкт дослідження – процес професійного становлення молодих педагогів.

Предмет дослідження – педагогічні умови та поетапна методика формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про єдність діяльності та свідомості особистості, практику як критерій істини; гуманістичні філософські, психологічні, педагогічні ідеї про онтогенетичну неповторність кожної людини як передумову індивідуальної освітньої траєкторії; положення компетентнісного (В. І. Бондар, Т. П. Кобильник, І. В. Родигіна та ін.), особистісно орієнтованого (І. П. Кудіна, В. Г. Редько, В. В. Сєріков та ін.), діяльнісно-орієнтованого (М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович, В. С. Лозниця, В. І. Соболь та ін.), аксіологічного (В. Й. Гриньов, Т. Ю. Мітяшкіна) та інших підходів до вивчення освітніх процесів; освітні нормативні документи; наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем філософії неперервної освіти ( В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень та ін.); сучасної системи неперервної професійної освіти (Н. В. Абашкіна, С. У. Гончаренко, Т. М. Десятов, С. Квятковскі, Н. Г. Ничкало, В. А. Семиченко, Л. П. Пуховська, К. Чарнецькі); післядипломної освіти педагогічних працівників (В. І. Бондар, С. В. Крисюк, А. І. Кузьмінський, В. І. Маслов, В. В. Олійник, Н. Г. Протасова, О. П. Тонконога, П. В. Худоминський, М. Хаберман); психолого-педагогічної підготовки педагогів, їх професійної адаптації (Г. О. Балл, О. Г. Мороз, Т. С. Яценко); становлення та розвитку професійно значущих якостей особистості педагога (В. П. Безпалько, Т. А. Ільїна, М. С. Каган, А. К. Маркова, В. О. Сластьонін, Г. С. Сухобська, О. І. Щербак); розвитку професійної компетентності педагогів у ході курсової перепідготовки (Т. Г. Браже, А. В. Даринський, В. І. Кубинський); проблеми формування вмінь у процесі професійно-педагогічної підготовки вчителів (Н. В. Тесняк, Л. О. Савенкова та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і розв’язання визначених завдань було застосовано комплекс методів: теоретичних – аналіз наукової літератури, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, класифікація, теоретико-структурне моделювання для визначення понятійного апарату, обґрунтування основних положень досліджуваної проблеми й побудови моделі формування гностичних умінь; емпіричних – педагогічне спостереження, анкетування, опитування, бесіди, тестування, самодіагностика та самооцінка з метою виявлення рівня сформованості вмінь конструктивної взаємодії та утруднень у процесі їх формування; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для оцінки ефективності запропонованих педагогічних умов та поетапної методики формування гностичних умінь у молодих учителів; методи математичної статистики для здійснення аналізу результатів дослідження.

Організація дисертаційної роботи. Дослідження здійснювалося впродовж 2006-2013 рр. у декілька етапів.

На першому – теоретико-аналітичному етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано наукову літературу з філософії, психології, педагогіки, державні освітні документи у контексті визначеної проблеми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, уточнено сутність базових понять дослідження.

На другому – аналітико-конструктивному етапі (2007-2008 рр.) – проведено діагностичний етап експерименту, в процесі якого виявлено стан формування гностичних умінь у молодих педагогів; розроблено модель, педагогічні умови та поетапну методику формування гностичних умінь педагогів у процесі їх професійного становлення.

На третьому – дослідно-експериментальному етапі (2008-2011 рр.) – здійснено констатувальний та формувальний етапи експерименту, проведено перевірку отриманих даних.

На четвертому – завершувально-узагальнюючому етапі (2011-2013 рр.) – проаналізовано та узагальнено результати формувального етапу експерименту, сформульовано висновки, оформлено дисертаційну роботу.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітніх навчальних закладів міст Житомира, Полтави, Вінниці, а також Житомирської та Рівненської областей. До участі в експерименті було залучено 424 вчителя загальноосвітніх шкіл.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

вперше на основі комплексного аналізу теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено модель формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення, що вміщує методологічно-цільовий, структурно-критеріальний, організаційно-методичний, оцінно-рефлексивний блоки та враховує положення аксіологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, акмеологічного, професіографічного, контекстного, ресурсного, задачного наукових підходів; результатом її впровадження визначено сформований рівень гностичних умінь; науково обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють ефективній організації гностичної діяльності (особистісно-мотиваційні, інформаційно-когнітивні, практико-орієнтовані); розроблено критерії (ціннісний, когнітивний, рефлексивно-методичний) та показники сформованості гностичних умінь молодих педагогів; виявлена кореляція між гностичними вміннями вчителя та його комунікативними, рефлексивними, емпатійними і професійними здібностями; виявлено вплив методичних засобів на формування гностичних умінь суб’єктів неперервної педагогічної освіти; розширено й поглиблено наукові знання про педагогічні вміння вчителя;

уточнено сутність базового поняття "гностичні вміння молодого вчителя", сутність процесу формування гностичних умінь, що розглядається як система взаємопов’язаних дій педагога й учнів;

подальшого розвитку набули концептуальні положення щодо розвитку неперервної професійної освіти, сучасні форми, методи і засоби формування гностичних умінь молодих учителів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні поетапної методики формування гностичних умінь, перевірці її ефективності. Ідеї та матеріали дослідження знайшли відображення у методичних рекомендаціях щодо формування гностичних умінь у молодих педагогів у процесі професійного становлення. Результати дослідження можуть бути використані у системі післядипломної педагогічної освіти для комплексного формування системи вмінь молодих педагогів, у діяльності ВНЗ для розробки та викладання спецкурсів і спецсемінарів, для вдосконалення змісту педагогічних практик.

Основні положення та результати наукового дослідження впроваджувалися у навчальний процес: Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1-293 від 24.04. 2013 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 941 від 22.02. 2013 р.), Інституту магістратури, аспірантури, докторантури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 209 від 21.03. 2013 р.), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (довідка № 134 від 27.05. 2013 р.).



Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка; були предметом виступів на науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: міжнародних ("Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном" (Житомир, 2006), "Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні" (Житомир, 2007), "Шляхи розвитку духовності та професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх послуг" (Вінниця, 2007), "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2008), "Інноваційний розвиток суспільства за умови крос-культурних взаємодій" (Суми, 2009), "Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції" (Київ–Житомир, 2009), "Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності" (Житомир, 2009); всеукраїнській ("Особистісні освітні потреби в системі післядипломної педагогічної освіти" (Київ – Житомир,  2005); всеукраїнському методологічному семінарі з міжнародною участю ("Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів" (Житомир, 2007); науково-практичних семінарах ("Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії" (Житомир, 2011), "Особистісні інтелектуальні якості обдарованого учня у підлітковому віці" (Київ, 2011).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 12 одноосібних публікаціях, серед яких 5 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 1 методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 290 сторінок (основна частина – 181 сторінка, додатки – 73 сторінки). Список використаних джерел включає 370 найменувань (з них – 9 іноземною мовою). Дисертація містить 8 малюнків на 5 сторінках, 33 таблиці на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет; проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження, визначено комплекс методів та експериментальну базу; розкрито наукову новизну, практичне значення; подано відомості про апробацію, впровадження та публікацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі – "Теоретичні засади професійного становлення сучасного фахівця-педагога" – проаналізовано стан дослідженості проблеми відповідно до теоретико-методологічних рівнів (філософського, конкретно-наукового, технологічного) у психолого-педагогічній теорії у контексті відповідних наукових підходів (аксіологічного, особистісного орієнтованого компетентнісного, акмеологічного, професіографічного, контексного, ресурсного, задачного). З’ясовано суспільне замовлення щодо професійних вимог до рівня підготовки сучасного фахівця-педагога. Уточнено базові поняття дослідження ("молодий учитель", "розвиток", "становлення", "професійне становлення", "професійний розвиток", "гностичні вміння", "формування гностичних умінь"), проаналізовано їх взаємозв’язок та взаємообумовленість. Розглянуто основні аспекти дослідження гностичних умінь: предметно-процесуальний, рефлексивний, особистісний, продуктивно-результативний, соціально-управлінський; окреслено чинники прояву, ознаки, критерії сформованості гностичних умінь, їх якості та особливості реалізації у суб’єктів освітнього процесу.

У ході дослідження з’ясовано, що професійне становлення – це шлях до професіоналізму вчителя як інтегральної якості суб’єкта діяльності, що спрямовується на відповідні соціально-педагогічні характеристики, які визначають основу психолого-педагогічного портрета творчого й компетентного учителя: соціальну активність (наріжну властивість особистості); гуманістичну орієнтацію (віддзеркалює глобальні зміни, які відбуваються у сучасному світі); рефлективність, самосвідомість, саморегуляцію та критичність мислення (прояв аналітичного підходу до когнітивних процесів, адекватна оцінка соціокультурних феноменів); цільову спрямованість на розвиток особистості вихованця (спрямованість на формування в учня потреби у самовдосконаленні); залучення вчителя до процесу суб’єкт-суб’єктної взаємодії; активне включення педагога у творчу професійну діяльність, процес професійного саморозвитку.

Виявлено, що вміння, які охоплюють розумові контрольовані, довільні, усвідомлені дії, актуалізують творче мислення, творчу креативну діяльність, здатність до уявлення, екстраполяції, фантазії, висування гіпотез, вирішення нових завдань у змінених ситуаціях, що дозволяє віднести вміння до операцій інтелектуальної сфери, яка відображає такий особистісний аспект уміння, як самосвідомість та Я-концепція.

У результаті теоретичного аналізу проблеми, з’ясовано, що гностичні вміння молодого педагога передбачають його здатність пізнавати себе як особистість і фахівця, власне соціально-педагогічне середовище, навчально-виховний процес та вміщує певні компоненти, пов’язані із мотивацією, рефлексією педагогічної діяльності, у контексті впровадження суб’єкт – суб’єктного підходу навчально-виховного процесу.

З’ясовано, що гностичні вміння молодого педагога визначаються спрямованістю на розвиток пізнавальної діяльності, що реалізується як на рівні мислення, так і конкретних гностичних умінь, які впроваджуються у межах певних стратегій пізнання педагогічної дійсності. Відтак, гностичні вміння в силу їх інтегрально-наскрізного характеру необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності та пов’язані з процесом абстрагування інформації, аналізу, синтезу, класифікації.

Обґрунтовано висновок, що гностичні вміння молодого вчителя (на етапі професійного розвитку, який охоплює п’ять початкових років професійно-педагогічної діяльності після закінчення вищого навчального закладу) пов’язані з його гностичною професійно-педагогічною діяльністю.

Отже, у результаті дослідження виявлено, що становлення молодого педагога – це процес його професійно-педагогічної діяльності, який характеризується важливими трансформаціями набутих у ході фахової підготовки у ВНЗ особистісно-професійних якостей. Зазначене передбачає досягнення молодим учителем рівня компетентного фахівця, здатного успішно розв’язувати практичні завдання у педагогічній практиці.

У другому розділі – "Модель формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення" – розглянуто специфіку формування гностичних умінь молодих педагогів у ході професійного становлення, визначено відповідні структурні компоненти моделі та критеріальні характеристики сформованості зазначених умінь.

Розроблено авторську модель формування гностичних умінь молодих педагогів, яка вміщує такі основні блоки: методологічно-цільовий, структурно-критеріальний, організаційно-методичний, оцінно-рефлексивний (рис. 1).

Зміст методологічно-цільового блоку визначений з урахуванням соціального замовлення на високопрофесійних педагогів із сформованими гностичними вміннями і включає категоріальні площини аналізу: професійне становлення, професіоналізація, особистісно-професійний розвиток; теоретико- методологічні рівні: філософський, конкретно-науковий, технологічний; сучасні наукові підходи.

Структурно-критеріальний блок характеризується наявністю основних компонентів гностичних умінь молодих педагогів, критеріїв їх сформованості та необхідного діагностичного інструментарію. Структура гностичних умінь передбачає ціннісно-мотиваційний компонент (проектування стратегічних, тактичних та оперативних цілей молодих педагогів відповідно до розробленої моделі формування гностичних умінь у процесі професійного становлення) та передбачає чинники, які сприяють їх ефективному формуванню.

Аналітико-когнітивний компонент містить уміння, спрямовані на вдосконалення змістового наповнення та аналіз як власної діяльності молодого педагога, так і педагогічного колективу.


Рис. 1. Модель формування гностичних умінь молодих педагогів

у процесі професійного становлення

Рефлексивно-діяльнісний компонент передбачає вміння поповнювати, корегувати й ефективно використовувати науково-методичний інструментарій та педагогічний досвід у процесі професійної діяльності, включає критерії сформованості гностичних умінь (ціннісний, когнітивний, рефлексивно-методичний) та рівні сформованості гностичних умінь (адаптивний, репродуктивний, конструктивний, творчий). Визначено діагностичний інструментарій, спрямований на розвиток у молодих педагогів: мотивації та рефлексії у пізнавальній діяльності; знань особливостей розвитку пізнавального інтересу учнів різного віку; гностичних умінь особистісно-психологічного та професійно-педагогічного спрямування.

Організаційно-методичний блок вміщує педагогічні умови та поетапну методику формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. Представлено основні педагогічні умови: особистісно-мотиваційні (забезпечення реалізації ціннісно-мотиваційного чинника, що зумовлює поведінку, створення у процесі професійної діяльності ситуації успіху); інформативно-когнітивні (сформованість належних гностичних знань щодо усвідомлення відповідного потенціалу навчально-виховного процесу та його навчально-методичного супроводу, власної пізнавальної діяльності та розвитку пізнавальної активності учнів); практико-орієнтовані (впровадження гностичної стратегії і тактики у процес організації професійного становлення на основі розробленої авторської моделі, гностичне спрямування створеної навчально-матеріальної бази, навчально-методичного комплексу, навчально-методичного забезпечення).

Оцінно-рефлексивний блок моделі орієнтований на отримання належного рівня сформованості гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення.

На основі аналізу результатів проведеного пілотного обстеження стану сформованості гностичних умінь у молодих педагогів доведено, що традиційна система підготовки не задовольняє сучасні вимоги навчально-виховного процесу, а тому потребує вдосконалення, у зв’язку з чим підтверджена необхідність розробки та впровадження поетапної методики формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення.

У третьому розділі – "Експериментальне дослідження процесу формування гностичних умінь молодих учителів" – представлено результати впровадження моделі, педагогічних умов, поетапної методики формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення, узагальнено результати науково-експериментальної роботи.

Розроблено програму педагогічного експерименту, яка передбачала концептуально-теоретичний, констатувальний, формувальний та завершально-аналітичний етапи.

Для досягнення глибшого рівня розуміння особливостей процесу професійного становлення педагогів проведено констатувальний етап педагогічного експерименту, який засвідчив, що рівень сформованості компонентів гностичних умінь молодих учителів не повною мірою відповідає освітньо-кваліфікаційним вимогам до сучасного педагога.

В експериментальній групі були створені педагогічні умови ефективного формування у педагогів гностичних умінь шляхом актуалізації неперервної освіти через інтеграцію професійної діяльності, післядипломної і самостійної професійної підготовки вчителів.

Педагогічний експеримент включав авторську поетапну методику формування гностичних умінь у молодих педагогів, яка передбачала такі етапи, як: адаптивно-пізнавальний (входження молодого вчителя у педагогічну професію після закінчення ВНЗ, початок навчання у "школі молодого педагога"), репродуктивно-аналітичний (практична діяльність у ЗОШ, навчання у "школі молодого педагога"), конструктивно-рефлексивний (період підвищення кваліфікації в умовах обласного інституту післядипломної педагогічної освіти), творчо-моделювальний (професійна діяльність та самостійна науково-пошукова робота, саморозвиток упродовж життя).

Поетапна методика охоплювала певні форми та методи підвищення кваліфікації молодих учителів щодо забезпечення гностичного спрямування їх діяльності.

На адаптивно-пізнавальному етапі – моніторинг процесу професійного становлення молодого педагога, самодіагностику, самоаналіз професійної діяльності, створення ситуацій успіху, забезпечення процесу творчого самовираження вчителів, активізацію їх творчої діяльності як умови формування внутрішньої мотивації, здатності до саморозвитку, педагогічне консультування.

На репродуктивно-аналітичному етапі звітування молодого педагога щодо результатів його професійної діяльності, процесу самовдосконалення. Зазначене передбачало: прогнозування, проектування педагогічної діяльності, складання індивідуальних планів; ознайомлення з інноваційним, передовим педагогічним досвідом; організацію наукових досліджень щодо розробки ефективних педагогічних методик; створення банку інформації з проблемних питань педагогічної діяльності; роботу молодих педагогів з обдарованими учнями; аналіз роботи ради наставників; проведення відкритих уроків, їх обговорення та презентацію особистих наробок; проектування (у тому числі за методом Intel) завдань з розвитку творчого потенціалу учнів, моніторинг їх навчальної діяльності; випуск газети "Молодий вчитель"; складання "портфоліо молодого педагога"; роботу у творчих міні-групах; організацію діяльності "Школи молодого педагога", у межах якої проводилися соціально-психологічні тренінги адаптивного та розвивального характеру (зняття психологічної напруги, особистісного зростання, формування рефлективності та сенситивності, саморегуляції, вольового самоконтролю та ін.).

Конструктивно-рефлексивний етап передбачав організацію інтерактивних та активних форм навчання, тренінгів (рольових, ділових ігор, інтелектуальної гімнастики, створення оптимального психологічного стану, розвитку сфери чуттів, емпатії, відеотренінги), лекцій (інформаційних, проблемних, лекцій-дискусій, лекцій-бесід, лекцій з розглядом конкретних навчальних ситуацій, лекцій-діалогів, лекцій зі зворотним зв’язком, прес-конференцій), семінарських, практичних занять, круглих столів, зустрічей з педагогами-майстрами (з метою забезпечення трансформації теоретичних знань у гностичні вміння). Обґрунтовано думку про необхідність здійснення поточного контролю, моніторингу у ході виконання молодим педагогом атестаційної роботи, розробки творчих завдань (доповіді, реферати, проекти, розробка дидактичних матеріалів, складання фрагментів уроків), науково-пошукової діяльності (робота проблемних груп, наукових гуртків, участі у конкурсах наукових робіт, науково-практичних конференціях), підсумкового анкетування слухачів, їх атестації.

Творчо-моделювальний етап визначався організацією дистанційного навчання та самонавчання, реалізацією його у напрямі самонавіювання, самопереконання, самоконтролю, саморефлексії, саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, самооцінювання.

На основі узагальнення результатів експериментального дослідження з використанням методів статистичної обробки та порівняльного аналізу виявлено динаміку кількісних і якісних змін у структурних компонентах мотиваційно-рефлексивної сфери, гностичних знань та умінь молодих педагогів (табл. 1).

Так, за результатами педагогічного експерименту встановлено значне зменшення кількості молодих учителів експериментальної групи (ЕГ) порівняно з контрольною групою (КГ), що характеризувалися низьким рівнем сформованості гностичних умінь особистісно-психологічного спрямування ( в ЕГ – з 35,8 % до 8,0 %; в КГ – з 38,6% до 16,6%). Водночас, зросла кількість педагогів, які мали достатній рівень сформованості цих умінь ( в ЕГ – з 33,8 % до 48,2 %; в КГ – з 31,8 % до 32,7 %). В експериментальній групі проти контрольної значно зросла кількість учителів високого рівня розвиненості визначених гностичних умінь (в ЕГ – з 6,0 % до 16,4 %; в КГ – незначне зростання з 5,4 % до 7,6 %). З’ясовано, що подібні тенденції спостерігалися у процесі формування у молодих педагогів гностичних умінь професійно-педагогічного спрямування. Проте, позитивні зрушення відповідних показників у контрольних групах проявляються незначною мірою.

Вірогідність отриманих результатів підтверджено статистичними критеріями λ-Колмогорова-Смірнова та φ*-кутового перетворення Фішера.



Таблиця 1

Характеристика динаміки показників сформованості гностичних умінь особистісно-професійного та професійно-педагогічного спрямування на початковому та кінцевому етапах педагогічного експерименту


ПОКАЗНИКИ

СФОРМО-ВАНОСТІ

Групи

ПОЧАТОК ЕКСПЕРИМЕНТУ

ЗАВЕРШЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

РІВНІ

РІВНІ

Початковий

Середній

Достатній

Високий

Початковий

Середній

Достатній

Високий

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

АЗ

%

Гностичні

вміння особистісно-психологічного спрямування



ЕГ

72

35,8

49

24,4

68

33,8

12

6,0

16

8,0

55

27,4

97

48,2

33

16,4

КГ

86

38,6

54

24,2

71

31,8

12

5,4

37

16,6

73

32,7

96

43,1

17

7,6

Гностичні

вміння


професійно-педагогічного спрямування

ЕГ

59

29,3

52

25,9

74

36,8

16

8,0

9

4,5

44

21,9

106

52,7

42

20,9

КГ

69

30,9

57

25,6

78

35,0

19

8,5

44

19,7

39

17,5

114

51,1

26

11,7

Зазначено, що основні етапи професійного становлення молодого педагога (адаптивний, репродуктивний, конструктивний, творчий) характеризуються загостренням протиріч між досягнутим рівнем адаптації і потребою педагога у формуванні педагогічної майстерності, що зумовлює пошук нових способів і засобів задоволення потреб, розвитку та саморозвитку професійної діяльності.

Таким чином, окреслені тенденції свідчать про ефективність упроваджених, на основі розробленої авторської моделі, педагогічних умов та поетапної методики формування гностичних умінь у молодих педагогів у процесі професійного становлення, а саме спостерігається суттєве зростання показників: особистісно-мотиваційної, інформативно-когнітивної, практико-орієнтованої сфери; підвищення рівня усвідомленості сутності педагогічної професії, її гуманістичного характеру.

Доведено, що для реалізації процесу неперервної освіти молодих учителів та самовиховання у зазначеному напрямі необхідно: забезпечити взаємодію учасників освітнього процесу на основі ціннісно-гуманістичного підходу; організувати партнерські стосунки у спілкуванні, спільну діяльність, під час якої вони реалізують себе як творчі індивідуальності, задовольняють вищі людські потреби. Складання індивідуальних навчальних програм на основі постійного моніторингу особистісного й професійного розвитку молодих педагогів, сприяє формуванню у них емоційної відкритості, довіри, ціннісних орієнтацій, що передбачає реалізацію зворотного зв’язку з метою корекції змісту освітньої та самоосвітньої діяльності молодих педагогів.

Таким чином, у дисертації здійснено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання актуальної наукової проблеми формування гностичних умінь у молодих педагогів у процесі їх професійного становлення, що дозволило зробити такі висновки:

1. Відповідно до теоретико-методологічних рівнів (філософського, конкретно-наукового, технологічного) проаналізовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічній теорії у контексті відповідних наукових підходів (аксіологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, акмеологічного, професіографічного, контексного, ресурсного, задачного). З’ясовано, що проблема підвищення ефективності процесу професійного становлення молодого вчителя вимагає не лише нових ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу, але і перегляду структури та змісту системи неперервної освіти, процесу професійної адаптації молодого педагога. У зазначеному контексті важливого значення набувають педагогічні вміння молодого педагога, зокрема гностичні, що забезпечують професійну ідентичність особистості та професії, професійної компетентності та творчості.

Визначено, що вміння можна вважати складним психофізіологічним новоутворенням. Обґрунтовано думку, що формування гностичних умінь є складним процесом аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, в ході якого створюються та закріплюються асоціації між завданнями, необхідними для його виконання, знаннями та їх застосуванням на практиці. Цей процес реалізується у площині мети професійного розвитку та становлення педагога, яка полягає у досягнення ним рівня професіонала – компетентного педагога, який характеризується творчим рівнем педагогічної діяльності. У ході дослідження доведено, що гностична діяльність та, відповідно, гностичні вміння фахівця характеризують процес пізнання ним світу, самого себе та професійної педагогічної дійсності.

2. Обґрунтовано модель формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення, яка вміщує такі основні блоки: методологічно-цільовий, структурно-критеріальний, організаційно-методичний, оцінно-рефлексивний. Методологічно-цільовий блок включає категоріальні підпростори аналізу: професійне становлення, професіоналізацію, особистісно-професійний розвиток. Структурно-критеріальний блок вміщує структуру гностичних умінь молодих педагогів, критерії їх сформованості та необхідний діагностичний інструментарій, спрямований на професійний розвиток молодих педагогів. Організаційно-методичний блок – педагогічні умови та поетапну методику формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. Оцінно-рефлексивний блок орієнтований на отримання належного рівня сформованості гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професіоналізації.

Виявлено та апробовано основні групи психолого-педагогічних умов формування гностичних умінь у молодих педагогів у процесі професійного становлення: особистісно-мотиваційні, інформативно-когнітивні, практико-орієнтовані. Доведено, що їх упровадження забезпечує ефективну реалізацію поетапної методики формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення.

3. Визначено критерії (ціннісний, когнітивний, рефлексивно-методичний) та рівні сформованості гностичних умінь (адаптивний, репродуктивний, конструктивний, творчий). Ціннісний критерій відображає певний світогляд, духовно-моральні орієнтації професійної діяльності молодого вчителя (моральну свідомість, моральну діяльність, моральні стосунки) та характеризує життєві цінності педагога, його самосвідомість та Я-концепцію. Когнітивний критерій визначається пізнавальними стратегіями молодого вчителя, його здатністю пізнавати педагогічну реальність – суб’єктів навчально-виховного процесу, соціально-педагогічне середовище, сферу власної педагогічної діяльності. Рефлексивно-професійний передбачає сформовану гностичну умілість, педагогічну майстерність та її реалізацію в практичній педагогічній діяльності.

4. Розроблено та впроваджено поетапну методику формування гностичних умінь у молодих педагогів у процесі професійного становлення, яка передбачала: входження молодого вчителя у педагогічну професію; практичну діяльність у загальноосвітніх закладах та навчання у "Школі молодого педагога"; підвищення кваліфікації в умовах обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; професійну діяльність та самостійну науково-пошукову роботу, саморозвиток упродовж життя. Упровадження поетапної методики визначалося застосуванням ефективних форм і методів формувального і розвивального характеру, а саме: моніторингу процесу професійного становлення молодого педагога; самодіагностики, самоаналізу професійної діяльності; забезпеченням процесу творчого самовираження педагогів; активізацією їх творчої діяльності як умови формування внутрішньої мотивації; звітуванням молодого педагога; ознайомленням з інноваційним передовим педагогічним досвідом; організацією наукових досліджень щодо розробки ефективних педагогічних методик; проведенням психолого-педагогічних тренінгів адаптивного та розвивального характеру; організацією інтерактивних та активних форм навчання; дистанційним навчанням та самонавчанням у напрямі самонавіювання, самопереконання, самоконтролю, саморефлексії, саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, самооцінювання.

5. Результати проведеного педагогічного експерименту засвідчили про ефективність та дієвість педагогічних умов і поетапної методики формування гностичних умінь молодих педагогів у професійному становленні на основі розробленої авторської моделі.

У процесі експерименту виявлено якісні зміни в професійно-особистісній сфері молодого вчителя, які характеризуються: високим рівнем мотивації до педагогічної діяльності; зростанням рівня знань у напрямі пізнавальної діяльності та особливостей їх розвитку в учнів різного віку, рівня знань учителів щодо пізнавальних аспектів навчально-виховного процесу та знань особливостей власної сфери пізнавальної діяльності; збагаченої рефлексії у контексті розвитку пізнавальної активності в професійній діяльності, глибоким усвідомленням її сутності; розвиненою сферою гностичної діяльності та гностичних умінь особистісно-психологічного та професійного спрямування, зокрема, досконалою якістю виконання професійних дій, творчою активністю, успішною адаптацією до нових умов, оптимальним знаходженням способів вирішення професійно-педагогічних ситуацій та нових стратегій пізнання педагогічної дійсності.

Доведено, що реалізація розвивально-навчального процесу сприяє особистісному розвитку педагогічних працівників, щодо забезпечення взаємодії педагогів і слухачів на основі ціннісно-гуманістичного підходу, організації спільної діяльності слухачів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми та потребує подальшого поглибленого теоретичного та практичного вивчення шляхів формування гностичних умінь у молодих педагогів, зокрема у контексті з’ясування особливостей постформувального ефекту динаміки зростання рефлексивних умінь молодих педагогів, який доцільно вивчати протягом їх подальшої професійної діяльності.
Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Дем’янчук О. О. Головні аспекти професійного становлення молодого педагога у контексті формування гностичних умінь / О. О. Дем’янчук // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. – Київ–Вінниця, 2010. – Ч. II. – С. 28–32.

2. Дем’янчук О. О. До проблем визначення типів інтелектуальної обдарованості учнів / О. О. Дем’янчук // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. : в 2-х ч. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України ; Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – Київ–Вінниця, 2011. – Вип. 69. – Ч. І. – С. 59–62.

3. Дем’янчук О. О. Гностичний аспект процесу професійного становлення молодого педагога / О. О. Дем’янчук // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. : в 2-х ч. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України ; Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – Київ–Вінниця, 2011. – Вип. 67. – Ч. II. – С. 73–77.

4. Дем’янчук О. Педагогічні умови формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійної діяльності / Олена Дем’янчук // Електронне наукове видання "Науковий вісник Донбасу". – Вид-во Державного закладу "Луганський національний університет ім. Т. Шевченка", 2013 р. – С. 19.

5. Дем’янчук О. Гностичний зміст діяльності молодого педагога / Олена Дем’янчук // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка : Педагогічні науки. – 2013. – № 10 (269). – Ч. IV. – С. 234–244.



Опубліковані праці апробаційного характеру

6. Дем’янчук О. О. Формування гностичних умінь молодих педагогів : метод. рекомендації / О. О. Дем’янчук. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. – 76 с.

7. Дем’янчук О. О. Змістові характеристики гностичних умінь молодого педагога / О. О. Дем’янчук // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-взаємодій : матеріали другої міжнар наук.-практ. конф. – Суми, 2009. – С. 104–106.

8. Дем’янчук О. О. Змістові характеристики гностичних умінь молодих педагогів / О. О. Дем’янчук // Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції:  зб. матеріалів Міжнар. наук-практ. конф. / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, С. Сисоєвої. – Київ–Житомир, 2009. – С. 361–370.

9 Дем’янчук О. О. Толерантність як важливий аспект соціальної адаптації вчителів / О. О. Дем’янчук // Толерантність як соціогуманітарна проблема : зб. матеріалів II Міжнар. наук.-теорет. конф. / за ред. П. Ю. Сауха. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – С. 68–70.

10. Дем’янчук О. О. Особливості професійного становлення педагога / О. О. Дем’янчук // Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії : матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. з міжнар. участю. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 226–230.



Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

11. Дем’янчук О. О. Методика формування гностичних умінь / О. О. Дем’янчук // Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики : [монографія] / за ред. О. О. Дубасенюк. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – С. 417–431.

12. Дем’янчук О. О. Соціально-педагогічна адаптація молодих учителів в умовах професійного становлення / О. О. Дем’янчук // Формування естетичної компетентності особистості засобами народознавства : зб. наук. праць молодих дослідників / за заг. ред. О. С. Березюк, Л. О. Глазунової. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – С. 231–235.

13. Дем’янчук О. О. Проблеми професійного становлення молодого педагога у площині процесів формування в нього гностичних умінь / О. О. Дем’янчук // Андрагогічний вісник : наук. електр. журнал. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. – Випуск 2.


АНОТАЦІЇ

Дем’янчук О.О. Формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2013.

Дисертація присвячена проблемі формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. У роботі з’ясовано сутнісну характеристику базових понять дослідження: "молодий учитель", "розвиток", "становлення", "професійне становлення", "професійний розвиток", "гностичні вміння", "формування гностичних умінь", проаналізовано сучасний стан проблеми формування гностичних умінь молодих педагогів. Теоретично обґрунтовано модель формування гностичних умінь молодих педагогів, визначено її структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості гностичних умінь молодих педагогів.

Розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови та поетапну методику формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі професійного становлення. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес ВНЗ, інститутах післядипломної педагогічної освіти.



Ключові слова: молодий учитель, розвиток, становлення, професійне становлення, професійний розвиток, гностичні вміння, формування гностичних умінь.
Демьянчук Е.А. Формирование гностических умений молодых педагогов в процессе профессионального становления. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2013.

Диссертация посвящена проблеме формирования гностических умений молодых педагогов в процессе профессионального становления.

На основе анализа философской, психолого-педагогической литературы уточнены базовые понятия исследования: "молодой учитель", "развитие", "становление", "профессиональное становление", "профессиональное развитие", "гностические умения", "формирование гностических умений".

В результате проведенного исследования выявлено, что система формирования гностических умений молодых педагогов может быть представлена как совокупность взаимообусловленных педагогических влияний, которая реализует соответствующие виды и формы учебно-воспитательного процесса в условиях непрерывного образования.

В контексте инновационных педагогических концепций научно обоснована модель формирования гностических умений молодых педагогов в процессе профессионального становления, которая включает такие компоненты: (целе-мотивационный, когнитивно-содержательный, деятельностно-операционный и оценочно-результативный).

Выявлены и проанализированы педагогические условия формирования гностических умений молодых педагогов: личностно-мотивационные (развитие гностических умений взаимосвязано с ценностно-мотивационной сферой, образовательным процессом, ситуацией успеха); информационно-когнитивные (сформированность необходимых гностических знаний в плане осознания гностического потенциала учебно-воспитательного процесса и его учебно-методического сопровождения); практико-ориентированные (внедрение гностической стратегии и тактики в процесс организации профессионального становления на основе разработанной авторской модели, гностическая направленность созданной учебно-материальной базы, учебно-методического комплекса; разработка поэтапной методики формирования гностических умений: содержания, форм, методов, способов).

В работе выделены соответствующие этапы формирования гностических умений молодых педагогов в процессе профессионального становления: адаптивно-познавательный, репродуктивно-аналитический, конструктивно-рефлексивный, творчески-моделирующий.

Выделены критерии (ценностный, когнитивный, рефлексивно-методический), показатели (гностические умения личностно-психологического направления, гностические умения профессионально-педагогического направления) и уровни (начальный (адаптивный), средний (репродуктивный), достаточный (конструктивный), высокий (творческий)) сформированности гностических умений молодых педагогов.

Разработана поэтапная методика формирования гностических умений молодых педагогов в процессе профессионального становления. Реализация педагогических условий позволили достичь необходимого уровня сформированности гностических умений молодых педагогов, в частности, их профессиональных качеств, знаний, умений и навыков.

Выявлены особенности формирования гностических умений молодых педагогов в период профессионального становления, охарактеризованы их направленность, уровень организации и способы определения в процессе учебной деятельности, проанализированной с точки зрения личностного саморазвития как важное условие профессиональной самореализации.

Проведенное исследование подтвердило эффективность выявленных педагогических условий и поэтапной методики формирования гностических умений молодых педагогов в период профессионального становления на основе разработанной авторской модели.

Основные результаты исследования внедрены в учебно-воспитательный процесс ВНЗ, институтах последипломного педагогического образования.

Ключевые слова: молодой учитель, развитие, становление, профессиональное становление, профессиональное развитие, гностические умения, формирования гностических умений.
Demyanchuk O.O. The formation of gnostic skills in the young teachers in the process of professional becoming. – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Zhytomyr State Ivan Franko University, Zhytomyr, 2013.

The dissertation is devoted to formation of gnostic skills in the young teachers in the process of professional becoming. The papers contain the clearing up the essential characteristics of the basic concepts of the investigation: "the young teacher", "the development", "the becoming", "the professional becoming", "the formation of gnostic skills", "professional development"; it is analyzed the current state of the problem of forming the gnostic skills in the young teachers. The model of forming the gnostic skills in the young teachers is theoretically grounded; it is defined its structural components, criteria, indicators and levels of gnostic skills formation in the young teachers.

The pedagogical conditions and stage-to-stage methods of forming the gnostic skills in the young teachers in the process of professional becoming are developed and experimentally verified. The main results of the papers are implemented in educational process of the institutes of higher learning as well as in the institutes of postgraduate pedagogical education.



Keywords: the young teacher, the development, the becoming, the professional becoming, professional development, the gnostic skills, the formation of gnostic skills.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка