Жеваго костянтин валентинович



Скачати 323.87 Kb.
Дата конвертації27.04.2016
Розмір323.87 Kb.




КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЖЕВАГО КОСТЯНТИН ВАЛЕНТИНОВИЧ



УДК 330.322

МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ І ЕФЕКТИВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК




Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук



Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Науковий керівник: – доктор економічних наук, професор



Лук’яненко Дмитро Григорович

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту
Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор

Климко Григорій Никифорович

Київський національний університет


імені Тараса Шевченка,

професор кафедри міжнародної економіки


– кандидат економічних наук

Бурмака Микола Олексійович

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, член Державної комісії

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ міжнародних валютно-фінансових відносин, м.Київ

Захист відбудеться “19” січня 2004 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “19” грудня 2003 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор Фукс А.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах глобалізації національний економічний розвиток залежить від здатності ефективно використовувати не тільки традиційні, але й, особливо, інтернаціоналізовані ресурси і фактори виробництва постіндустріального суспільства. Це, в свою чергу, забезпечується за умов реалізації моделей відкритої економіки, адаптованих до внутрішніх особливостей та зовнішнього еволюціонізуючого середовища. Міжнародне інвестування відіграє при цьому провідну роль, формуючи канали передачі фінансових і матеріальних ресурсів, науково-технологічних і організаційно-економічних інновацій на новітній інформаційній основі.

Сучасні міжнародні інвестиції характеризуються різною інституційною природою, видами і формами, методами та інструментами регулювання на національному, міжнародному та наднаціональному рівнях, багатоплановими мотиваціями інвесторів і реципієнтів. На мікрорівні принципове значення мають стратегічні корпоративні інтереси: привабливість інвестиційних форм виходу на зарубіжні ринки у порівнянні з експортом продукції та послуг, ефекти міжнародної інвестиційної диверсифікації та синергізму. На макрорівні приймаючим країнам із недостатньо розвиненим інвестиційним ринком важливо забезпечити оптимальні з огляду на стратегічні національні інтереси співвідношення обсягів внутрішнього і зовнішнього (іноземного) інвестування, орієнтувати приватний і державний іноземний капітали на реалізацію чітко визначених пріоритетів економічного розвитку.

Проблематика міжнародного інвестування і економічного розвитку протягом останніх десятиліть займала провідне місце в економічних дослідженнях в результаті чого сформувалась методологія аналізу інвестиційної взаємодії країн, відображена в працях вітчизняних і зарубіжних економістів — А.Бальцеровича, В.Беренса, О.Білоруса, І.Бланка, М.Бурмаки, О.Власюка, О.Гаврилюка, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Дж.Даннінга, Р.Камерона, Дж.Кейнса, Г.Климка, І.Лукінова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, Р.Марковіца, Ф.Модігліані, О.Мозгового, Б.Панасюка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Пересади, О.Плотнікова, М.Портера, А.Поручника, О.Рогача, В.Рокочої, В.Ростоу, А.Рум’янцева, В.Сіденка, С.Соколенка, Дж.Стігліца, А.Тобіна, П.Тодаро, А.Філіпенка, У.Фішера, У.Шарпа та ін.

Дослідження інвестиційного компонента економічного розвитку актуалізується в сучасних умовах, коли випереджаючими темпами глобалізуються інвестиційні ринки і суттєво перерозподіляються регулятивні функції учасників інвестиційного процесу. В працях зарубіжних і вітчизняних учених це знаходить своє, у цілому адекватне, відображення. Разом з тим можна стверджувати, що далеко не всі проблеми, пов’язані з впливом міжнародної інвестиційної взаємодії на національний економічний розвиток, досліджені у повній мірі. Більше того, світогосподарська практика ставить перед економічною наукою нові запитання, серед яких – проблеми еквівалентності міжнародного інвестиційного обміну, його впливу на стратегії розвитку країн з різним рівнем економічного розвитку.

Загальновідомим та статистично обґрунтованим фактом є недостатній приплив іноземного інвестиційного капіталу в економіку України. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становить 5,3 млрд дол. США, або 110 дол. США на душу населення, що в десятки і навіть сотні разів менше у порівнянні із розвиненими країнами, в чотири рази менше, ніж у Китаї, в одинадцять – ніж у Польщі. Іноземні інвестиції суттєво не впливали на загальну макродинаміку ані в кризових умовах розвитку України, ані в період стабілізації і економічного зростання. Окремі успішні інвестиційні проекти із залученням іноземного капіталу були скоріше винятками, ніж правилом. Більше того, спостерігається надзвичайно низька залежність іноземної інвестиційної активності від стимулюючих макроекономічних заходів. Це дає право ще раз звернутися до питання концептуального та методичного забезпечення програм залучення іноземного капіталу в нашу економіку. Недостатньо врегульованими і недостатньо дослідженими є процеси іноземного портфельного інвестування, національний фондовий ринок залишається недосконалим і мало інтегрованим у міжнародну інвестиційну інфраструктуру. Незначними і структурно неефективними є прямі і портфельні інвестиції українських підприємств за рубіж.

Ключовою у дисертаційному дослідженні була гіпотеза стосовно того, що ефективний економічний розвиток досягається у країнах, здатних у зростаючих масштабах акумулювати і використовувати внутрішні та міжнародні інвестиційні ресурси із збалансованими співвідношеннями іноземного і зарубіжного інвестування. Національна економіка, яка має однобічну інвестиційну орієнтацію на зарубіжні джерела без зростаючої мотивації місцевих інвесторів, у стратегічному контексті втрачає конкурентоспроможність і умови безпечного розвитку.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету за держбюджетною темою “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101V002948). Особисто автором підготовлено матеріал стосовно інвестиційних факторів глобалізації, інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій (розділ 1 "Дослідження мікро- та макростратегій розвитку в глобальному середовищі") та потенціалу інвестування українських фірм за кордоном (розділ 3 "Механізм реалізації і розвитку національних конкурентних переваг у глобальній економічній системі").

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення і оцінка впливів міжнародної інвестиційної взаємодії на національний економічний розвиток в умовах глобалізації, розробка науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо оптимізації міжнародної інвестиційної діяльності України в контексті сучасних пріоритетів реалізації моделі відкритої економіки.

Досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети потребувало розгляду й вирішення таких дослідницьких завдань:



  • виявити логіку і особливості еволюції теорії національного економічного розвитку і дослідити вплив інвестиційних факторів у формуванні її сучасної парадигми;

  • з’ясувати канали акумуляції і міжнародного перерозподілу інвестиційних ресурсів, дати їх порівняльну оцінку;

  • визначити роль і проаналізувати сучасні форми транснаціональної інвестиційної діяльності;

  • виявити і якісно оцінити глобалізаційні тенденції розвитку інвестиційних ринків, проблеми і особливості їх регулювання;

  • обґрунтувати пропозиції щодо оптимізації форм виходу українських підприємств на міжнародні інвестиційні ринки у процесі транснаціональної економіки України;

  • показати зростаючу роль фондових інструментів в іноземному інвестуванні української економіки, з виявленням позитивних і можливих негативних впливів на національний економічний розвиток;

  • з’ясувати методологічні підходи і висвітлити практичні питання оцінки інвестиційного клімату України та особливості формування її інвестиційного іміджу та бренду.

Об’єктом дисертаційного дослідження є сфера міжнародної інвестиційної взаємодії на мікро– та макроекономічному рівнях в умовах глобалізації.

Предмет дослідження — закономірності та особливості національного економічного розвитку у процесі використання зовнішніх джерел його інвестування.

Методи дисертаційного дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети автором було використано історико–логічний, системний підхід до аналізу економічних процесів та зв’язків.

Дослідження базується на використанні методів статистичного, порівняльного, факторного та структурного аналізу. Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних монографічних досліджень, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, офіційні матеріали міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, відомих фахівців у галузі економічного розвитку і сучасної регулятивної політики міжнародної інвестиційної діяльності.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

  • удосконалено сучасні підходи щодо теоретичного обґрунтування моделей економічного розвитку країн, що розвиваються, та, особливо, країн з перехідними економіками; дано їх порівняльну оцінку як з точки зору альтернативних сутнісних характеристик, так і враховуючи умови і результати практичної реалізації, насамперед, в країнах Центральної та Східної Європи; показано необхідність та виявлено потенціал модифікації базових теоретичних моделей, сформованих на методологічній основі "Вашингтонського консенсусу" у післякризових умовах розвитку;

  • дістало подальший розвиток положення щодо визначального впливу інвестиційного фактора на формування сучасної парадигми економічного розвитку; показано, що у стратегічному контексті адекватними еволюціонізуючому і все більш глобалізованому ринковому середовищу є моделі відкритої економіки, які враховують потенціал ефективної взаємодії внутрішніх та міжнародних інвестицій із стимулюючими впливами на національну та світогосподарську динаміку, постійне структурне оновлення; виявлено особливості сучасних теоретичних підходів до аналізу міжнародної інвестиційної взаємодії, пов’язаних, по-перше, з необхідністю врахування інвестиційної мікро– та макромотивації, насамперед, у контексті стратегічних інтересів ТНК та економік приймаючих країн, а по-друге — із глобалізацією інвестиційних потоків, коли дискредитуються традиційні методи їх регулювання на національному і міжнародному рівнях;

  • розвинуто теоретичні підходи стосовно сутності сучасного міжнародного інвестиційного ринку, який став найбільш універсальним і складним, взаємодіючим з фінансовими ринками та ринками товарів, послуг, землі, природних ресурсів через чисельні, насамперед, фондові інструменти; показано, що все більший вплив на структуру міжнародного інвестування справляють новітні тенденції глобалізації, коли безпрецедентно зростають потоки портфельного інвестування за рахунок спекулятивних операцій з цінними паперами, що для вразливих національних економік може мати масштабні і довготривалі негативні наслідки; показано, що функціонування глобалізованого інвестиційного ринку за відсутності його дійового регулювання призводить до виникнення суттєвих диспропорцій у світогосподарському розвитку: зростаючого розриву між реальним і фінансовим секторами, посилення міжкраїнової асиметричності, деформації перерозподілу надприбутку "глобальних гравців" тощо;

  • на основі узагальнення зарубіжного досвіду, порівняльної кількісної і якісної характеристик іноземного інвестування економіки України та інвестицій українських підприємств за рубіж, з одного боку, визначено критерії ефективної взаємодії із світовими ТНК, а з іншого — обґрунтовано необхідність прискорення процесу створення власних транснаціональних структур із транспорентним нормативно-законодавчим забезпеченням їх діяльності на внутрішньому і зарубіжних ринках; показано роль фінансових інструментів у зовнішньому інвестуванні української економіки, яка, по-перше, постійно підвищується і надає нові можливості забезпечення поточних і стратегічних інвестиційних потреб економічного розвитку, а, по-друге, спричиняє нові проблеми, пов’язані, насамперед, із обмеженістю ефективно впливати на потоки спекулятивного капіталу, обслуговувати зовнішню заборгованість тощо;

  • поглиблено методологію аналізу національної інвестиційної привабливості (інвестиційного клімату, іміджу, бренду) і вперше обгрунтовано необхідність врахування міжнародних регіональних та інтеграційних умов як у мотивації зарубіжних інвесторів, так і в оцінці ними інвестиційної привабливості країни; такий підхід дає змогу: по-перше, адаптувати конкретні показники національного інвестиційного середовища до загальних інтернаціоналізованих умов ведення інвестиційного бізнесу, а по-друге – проводити активну політику створення позитивного інвестиційного іміджу і успішного бренду України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення роботи сприятимуть обґрунтуванню концептуальних засад сучасної моделі економічного розвитку України, проведенню регуляторної політики, котра враховує як реальні інвестиційні потреби України, так і можливості їх задоволення у частині залучення іноземного капіталу. Прикладні рекомендації можуть використовуватись у практиці міжнародної інвестиційної діяльності українських підприємств.

Пропозиції автора щодо оптимізації міжнародної інвестиційної діяльності використано: на макрорівні — в процесі підготовки і прийняття Законів України ("Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. та зміни до нього; "Про захист іноземних інвестицій в Україні" від 10 вересня 1991 р. та зміни до нього протягом 1998–2003 років; "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. та зміни до нього протягом 1998–2003 років; "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" від 17 грудня 1993 р. та зміни до нього протягом 1998–2003 років; "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. та зміни до нього протягом 1998–2003 років — довідка №06-1/21-3263); на мікрорівні — у практичній діяльності ВАТ "Полтавський ГЗК" при обгрунтуванні інвестиційних проектів з австрійською компанією "Voest-Alpine Stahl GmdH" по введенню в експлуатацію ділянки флотаційної доводки залізорудного концентрату (збагачення залізорудного концентрату) та з компанією "KOBE STEEL" (Japan) по створенню підприємства по виробництву брикетованого заліза для подальшого постачання на світові ринки збуту (довідка № 286 від 29.09.2003 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі Київського національного економічного університету при розробці та науково-методичному забезпеченню дисципліни “Міжнародна інвестиційна діяльність” (довідка від 04.09.2003 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати наукового дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях:


  • "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання, м.Чернівці, 1997;

  • "Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура", Чернівці, 1999;

  • "Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку", Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000;

  • “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, Донецьк, Донецький національний університет, 2001;

  • "Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки України", Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002;

  • "Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку", м.Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано дев’ять наукових праць загальним обсягом 4,3 друкованого аркуша, із яких три роботи загальним обсягом 1,0 др.арк. – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Її текст викладено на 168 сторінках і, крім того, містить 4 таблиці на 4 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 6 додатків на 8 сторінках, список використаних джерел із 268 найменувань на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі висвітлено актуальність вибраної теми дослідження, сформульовано його мету, завдання, предмет та об’єкт, показано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, їх достовірність, обгрунтованість та апробацію.

У розділі 1 "Міжнародно-інвестиційні фактори сучасної парадигми економічного розвитку" досліджено сучасні моделі економічного розвитку, його інвестиційну складову в еволюціонізуючому середовищі, що глобалізується.

Теоретичні моделі економічного розвитку розкривають спільні, незалежні від кон’юнктурних коливань і відносно усталені для тих чи інших груп країн або регіонів світу риси парадигмального характеру. Їх базові засади сформувались у класичній структурі факторів виробництва (земля, праця, капітал) і у цьому контексті ефективний національний економічний розвиток означає систематичне поліпшення умов життєдіяльності на основі зростання продуктивності їх використання.

Еволюція економічної теорії враховує постійну трансформацію структури традиційних факторів виробництва (проста і висококваліфікована праця; фізичний, людський, інтелектуальний капітал) і появу відносно самостійних нових факторів (підприємництво, менеджмент, технології, знання та інформація). Одночасно на національний економічний розвиток суттєво впливають політичний устрій держав, правові і суспільні його інституції, релігійні та культурно-ментальні особливості. І якщо динаміка перших оцінюється методами кількісного аналізу, то другі — потребують якісних оцінок.

Переважно лібералізаційні принципи основних моделей економічного розвитку, адресованих країнам, що розвиваються (теорія лінійних стадій розвитку (зростання); теорія структурних перетворень; теорія зовнішньої залежності; неокласична модель вільного ринку; теорія ендогенного зростання, модель сталого розвитку) були впроваджені у практику ринкового трансформування країн Центральної та Східної Європи у вигляді "Вашингтонського консенсусу" з базуванням на лібералізації, приватизації та фінансовій стабілізації. Спровокувавши безпрецедентні трансформаційні кризи, універсальна модель МВФ руйнувала внутрішній інвестиційний потенціал країн–реципієнтів, робила їх все більш залежними від зовнішніх запозичень.

Разом з тим, не викликає сумніву, що усталена позитивна динаміка економічного розвитку країн, структурне оновлення їх економік багато в чому залежать від ефективності використання можливостей міжнародної інвестиційної взаємодії, що підтверджено сучасною світогосподарською практикою – більшість промислово розвинених, нових індустріальних та лідируючих країн з перехідною економікою є лідерами в залученні ПІІ. Одночасно слід відзначити: по-перше, відсутність кореляції між динамікою іноземних інвестицій та економічним зростанням і структурним оновленням у коротко– та середньостроковий період при її наявності у довгостроковому контексті; по-друге, принципову важливість внутрішнього інвестування як детермінанти успішного розвитку та інтенсифікації іноземного інвестування.

Загалом сучасному національному економічному розвитку притаманні кількісні (динаміка економічного зростання) і якісні (структурні та соціальні) характеристики. Про ефективний економічний розвиток у сучасному його розумінні мова може йти, коли економічне зростання є усталеним, забезпечується постійним випереджуючим структурним оновленням і сприяє соціальному прогресу. Це стає можливим за умов оптимальної взаємодії традиційних і нових факторів, ефективного використання внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів, врахування передумов і постійних змін середовища розвитку.

Розділ 2 "Становлення і розвиток міжнародних інвестиційних ринків" присвячено дослідженню процесів акумуляції і міжнародного перерозподілу інвестиційних ресурсів у географічному плані, виявленню сучасних тенденцій транснаціоналізації і глобалізації інвестиційних ринків та відповідних регулятивних проблем.

Сучасні міжнародні інвестиційні процеси мають складну географічну структуру, що віддзеркалює не тільки власне світову інвестиційну кон’юнктуру, але й тенденції та особливості економічного розвитку окремих країн та регіонів.

Найбільш показові тенденції спостерігаються у міжнародному русі прямих інвестицій: все більша концентрація міжнародних інвестицій в розвинених країнах (3/4 світових інвестиційних потоків). Іноземні інвестиції в ці країни становили у 2000 р. близько 1 трлн.дол.США. Розвинені країни залишаються і основними донорами ПЗІ, зокрема, відтік капіталу з країн Тріади (США, країни Євросоюзу, Японія) до інших країн становить 82% від його світового обсягу; зменшення питомої ваги ПЗІ в країни, що розвиваються. Хоча обсяг ПЗІ до цих країн і збільшились до 240 млрд.дол.США, їх частка становить 19% у загальносвітовому обсязі проти 41% у 1994 р. На частку найменш розвинених країн припадає близько 0,3% світових обсягів інвестицій; зростання ПЗІ в країни Центральної і Східної Європи до 27 млрд.дол.США при їх відносно незначній частці (2%) у світових інвестиційних потоках.

У 2002 р. відбулося значне падіння світових ПІІ, що зумовлювалось низькими темпами економічного зростання в більшості регіонів світу, коливаннями на фондовому ринку, завершенням програм приватизації у низці країн, несприятливими економічними прогнозами тощо. Надходження інвестицій скоротилось у 108 країнах загалом на 22%. Характерно, що суттєві зміни у географічній структурі ПІІ практично не відобразились на іноземному інвестуванні перехідних економік, чому сприяли як традиційні фактори їх "інвестиційної насиченості", так і фактори новітні, пов’язані із перспективами розширення Євросоюзу.

Протягом останніх десятиліть превалює транснаціональна інвестиційна діяльність. Накопичений у 64 тис. ТНК, що мають 870 тис. зарубіжних філій, обсяг прямих інвестицій оцінюється у 7 трлн дол.США. Стратегічною відповіддю ТНК на зміни у зовнішньому конкурентному середовищі 1990–их років стали злиття та поглинання з піком у 2002 р., коли обсяг таких операцій перевищив 720 млрд дол.США. Показово, що загальне падіння світових ПІІ 2000–2001 рр. було зумовлене, в першу чергу, суттєвим (майже у два рази) зменшенням саме злиттів і поглинань.

Інвестиційні ресурси економічного розвитку акумулюються і перерозподіляються на міжнародному інвестиційному ринку. Його особлива роль в сучасній світовій економіці обумовлена тим, що в структурі цього ринку (рис. 1) прямо чи побічно поєднуються практично всі сфери і види національної та інтернаціональної діяльності. Маючи власні закономірності функціонування, міжнародний інвестиційний ринок постійно розвивається: ринок об’єктів реального інвестування і фондовий (первинний та вторинний) ринок, ринок облігацій — іноземних та єврооблігацій, ринок акціонерного капіталу — біржовий, позабіржовий, євроакцій, ринок похідних фондових інструментів та ф’ючерсний ринок тощо.

Регулятивні проблеми розвитку міжнародного інвестиційного ринку є одними із найбільш складних, хоча міжнародною економічною теорією та світогосподарською практикою розроблено різноманітні засоби, що стимулюють або обмежують міжнародну інвестиційну діяльність.

Національне регулювання іноземного інвестування характеризується його лібералізацією: у 1991 р. 80 регуляторних змін стимулювали ПІІ (із 82), у 1995 р. — 106 (із 112), у 2000 р. — 147 (із 150).

Глобалізація надає якісно нові технологічні умови для ведення інвестиційного бізнесу. Одночасно значно посилюється розрив між матеріально-речевими і фінансово-інвестиційними потоками. Це характерно для всіх сегментів глобального інвестиційного ринку, видів та інструментів інвестування. Так, капіталізація світового ринку акцій, найбільш прив’язаного до реального капіталу, зросла за останні 20 років у вісім разів у порівнянні із триразовим зростанням світового ВВП. Розриви між реальним і фінансовим секторами економіки підсилюються спекулятивними операціями на валютних ринках, тісно пов’язаних з інвестиційними ринками; закріплюється і посилюється асиметричність світогосподарського розвитку, оскільки глобальні інвестиційні та валютні операції здійснюються майже виключно у міжнародних фінансових центрах, зосереджених у провідних країнах світу (США, ЄС, Японії). Фондові ринки, що розвиваються, "глобальними гравцями" використовуються, переважно, для проведення масштабних операцій спекулятивного характеру. З використанням різноманітних інструментів (похідних цінних паперів, дискредитованих валютних курсів, залікових ставок, податків, короткострокових фінансових альянсів тощо) здійснюється постійний і все зростаючий перелив капіталу до найбагатших країн світу; загострюються проблеми, пов’язані із можливістю корпорацій–учасників глобального ринку уникати механізмів перерозподілу отримуваного ними надприбутку, що спричиняє негативний вплив на соціальний стан більшості держав і регіонів світу, призводить до неможливості ефективного вирішення глобальних проблем розвитку.

У період динамічного розвитку глобального інвестиційного ринку і, особливо, завершення формування його ще не збалансованої структури необхідним є пошук і обгрунтування адекватних методів, форм і засобів регулювання із відповідним інституційним та інфраструктурним забезпеченням на національному та глобальному рівнях

У розділі 3 "Міжнародна інвестиційна діяльність у економічному розвитку України" виявлено потенціал та інвестиційні форми транснаціоналізації української економіки, поглиблено дослідження фінансових інструментів іноземного її інвестування, обгрунтовано пропозиції щодо поліпшення національної інвестиційної привабливості.

У широкому колі можливих заходів щодо залучення і ефективного використання міжнародних інвестицій для ефективного економічного розвитку України особливу увагу слід приділити взаємовідносинам з ТНК. Їх присутність і активна діяльність очевидна у багатьох сферах і, практично, на всіх сегментах українського інвестиційного ринку. Ключовим фактором у залученні крупного транснаціонального капіталу в економіку України була участь у приватизації, насамперед, стратегічних об'єктів. Статистично і аналітично підтверджена пряма залежність між реалізацією приватизаційних програм і обсягами іноземного інвестування (близько 50% ПІІ забезпечили саме ці програми).

У перспективі слід очікувати суттєвого розширення масштабів транснаціональної інвестиційної взаємодії, мотивація якої визначатиметься логікою розвитку великого бізнесу. З огляду на експансію зарубіжних, зокрема російських, ТНК на український ринок треба мати на увазі як позитивні, так і можливі негативні її наслідки. Слід, зокрема, враховувати те, що металургія, енергетика, повітряний транспорт, суднобудування, телекомунікації у більшості країн є обмеженими для стратегічних іноземних інвесторів, оскільки ці галузі реально чи потенційно становлять основу національної оборони і безпеки. В Україні, як відомо, саме ці галузі формують наявні порівняльні й конкурентні переваги на міжнародних ринках. Важливе, а часом і принципове значення мають також екологічні та соціокультурні аспекти діяльності ТНК.

Разом з тим, як наочно показує світогосподарський досвід, ефективний економічний розвиток країн залежить не тільки від масштабів та динаміки іноземних інвестицій, в тому числі і з боку ТНК, а й від інвестиційної активності національних фірм (корпорацій) за кордоном. Саме так формувались американські, європейські, японські та інші ТНК, котрі на сьогодні не тільки обумовлюють кількісні і якісні тенденції світогосподарського розвитку, але й умови ефективного національного розвитку. У цьому контексті необхідно звернути увагу на деформування співвідношення іноземного і зарубіжного інвестування: прямі інвестиції з України в економіки інших країн є не тільки незначними (143,9 млн дол. США), але й непродуктивними, з огляду на їх нераціональну галузеву та видову структури.

У роботі показано, що український бізнес має очевидний потенціал активізації ефективної інвестиційної діяльності в зарубіжних країнах.

Ефективний національний розвиток в сучасних ринкових умовах передбачає активне залучення портфельних іноземних інвестицій. Якщо на початку 1990–их років Україна орієнтувалась на кредити, ПІІ, офіційну допомогу розвитку, то з 1997 р. започатковано операції на міжнародному фінансовому ринку з державними та корпоративними цінними паперами.

Загалом іноземна інвестиційна діяльність вимагає від її учасників здійснення численних операцій з цінними паперами на організованих і неорганізованих, біржових і позабіржових міжнародних фінансових ринках. Для залучення іноземних портфельних інвестицій принципове значення мають, з одного боку, розвиток національної фондової інфраструктури з чітко визначеними критеріями та інститутами регулювання, а з іншого — інвестиційна привабливість емітентів тих чи інших цінних паперів. У роботі акцентується увага на недосконалості національного законодавства і пропонуються конкретні заходи з його розвитку у напрямках: раціоналізації інфраструктури фондового ринку; посилення державних регуляторних функцій, забезпечення транспорентності.

Обсяги і динаміка залучення іноземних інвестицій в національну економіку залежать від багатьох політико–, ресурсно–, загально– та глобально–економічних факторів. Інтегративно це відображається у її інвестиційній привабливості (рис. 2).

Інвестиційний клімат національної економіки визначають її інвестиційний потенціал та інвестиційний ризик. Традиційно проведення експертно-аналітичного оцінювання інвестиційного клімату країн пов’язане з виведенням інтегральних рейтингів, а деталізація факторів, їх компонування, методи їх кількісної та якісної оцінки залежать від цілей та конкретних завдань тієї чи іншої інформаційно-аналітичної системи.

В Україні тривалий час не вдається створити сприятливий інвестиційний клімат для ефективних як прямих, так і портфельних інвестицій. Дію таких факторів національної інвестиційної привабливості як природно-ресурсний потенціал, наявність освіченої і кваліфікованої робочої сили тощо нівелюють відсутність дійової правової системи, послідовної макроекономічної і антимонопольної політики, ефективного і стабільного оподаткування тощо. У цілому Україна серед європейських постсоціалістичних країн сприймається як країна з найбільшим ризиком, оскільки національні економічні умови для реалізації міжнародних інвестиційних програм є порівняльно непривабливими. На сьогодні Україні досить важко конкурувати із країнами Східної Європи та СНД на міжнародних фінансових ринках.

Під інвестиційним іміджем держави слід розуміти не тільки сукупність об’єктивних оцінок параметрів інвестиційного клімату, але й суб’єктивні відгуки іноземних інвесторів щодо умов, ризиків і ефективності реалізації конкретних інвестиційних проектів, тобто інвестиційний імідж, по-перше, не завжди адекватно відображає інвестиційний клімат, а, по-друге, уможливлює суб’єктивні підходи в його створенні.

Позитивна економічна динаміка у останні роки вплинула на міжнародні рейтингові оцінки, однак, на нашу думку, суттєво не поліпшила національний інвестиційний клімат і, особливо, інвестиційний імідж України. Не вдалося створити і позитивний (успішний для іноземного інвестування) бренд нашої держави.

Загалом підвищення інвестиційної привабливості України – багатоаспектний і досить складний процес. Однак, якщо на інвестиційний імідж і, особливо, клімат впливати у короткостроковій перспективі досить важко, а іноді і неможливо, то стосовно успішного бренду країни можливі форсовані кроки, що підтверджується досвідом окремих східноєвропейських країн — кандидатів в Євросоюз. Для кардинального поліпшення національної інвестиційної привабливості необхідні якісні зрушення в роботі відповідних державних органів, наступальна і скоординована інформаційна політика.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження підтвердило обумовленість ефективного економічного розвитку національних економік кількісними і якісними параметрами їх міжнародної інвестиційної взаємодії на мікро– та макрорівнях і дозволяє зробити наступні висновки.



  1. Теорія економічного розвитку включає широке коло моделей стратегічної поведінки країн, що сформувались у результаті узагальнень суперечливих процесів світогосподарської еволюції. Ефективний економічний розвиток означає усталене економічне зростання (кількісна сторона) із забезпеченням постійного випереджуючого структурного оновлення і сприянням соціальному прогресу (якісна сторона). Сучасні моделі економічного розвитку країн, що розвиваються, та країн з перехідними економіками формувались у руслі "Вашингтонського консенсусу", що мав як теоретичне підґрунтя (західні концепції 1960–1980 рр.), так і офіційну підтримку з боку міжнародних фінансових організацій. Масова імплементація такої моделі розвитку, що спирається лише на постулати лібералізації, масштабної приватизації та фінансової стабілізації, без урахування умов і особливостей окремих країн, давала, як правило, негативні соціально-економічні результати.

  2. Усталена позитивна динаміка економічного розвитку країн, структурне оновлення і соціалізація їх економік багато в чому залежать від ефективності використання можливостей міжнародної фінансово-інвестиційної взаємодії. Світові інвестиційні ресурси знаходяться у постійному кругообігу, формуючи усталені канали міжнародної інвестиційної взаємодії із превалюванням прямих та портфельних інвестицій. Масштабні, випереджаючі світове виробництво і торгівлю, мотиваційно та функціонально диверсифіковані міжнародні інвестиції у цілому задовольняють зростаючий світовий інвестиційний попит. Одночасно посилюється міжкраїнова конкуренція за іноземний, особливо підприємницький капітал, і успіху досягають країни, здатні мобілізувати внутрішні і зовнішні інвестиційні ресурси, для чого необхідною є спрямована на це національна економічна політика.

  3. Транснаціональні корпорації відіграють провідну і все зростаючу роль у міжнародному перерозподілі інвестиційних ресурсів. Під впливом глобалізації змінюються мотиваційні критерії інвестиційної діяльності ТНК, його види і форми. Превалюючими стають не "інвестиції з нуля", а міжнародні злиття та поглинання, що сприяє, з одного боку, концентрації міжнародних інвестицій у високорозвинених країнах, а з іншого — визначає світові інвестиційні тренди. Загалом стосовно країн, що розвиваються, та країн з перехідними економіками то саме від політики щодо транснаціоналізації залежить їх економічний успіх чи неуспіх.

  4. Випереджаюча інвестиційна глобалізація, демонструє не стільки світогосподарську консолідацію розвитку, скільки міжкраїнову та функціональну асиметричність та диспропрорційність. У зв’язку з глобалізацією інвестиційного ринку, все більш актуальними стають проблеми міжнародно скоординованих та взаємоузгоджених регулятивних дій, а також дій з моніторингу, контролю.

  5. Функціонування перехідної економіки України в умовах міжнародної відкритості зумовило превалювання іноземних інвестицій при порівняльно незначних обсягах, хоча спостерігається серйозна інвестиційна експансія зарубіжних, в першу чергу, російських ТНК на українському ринку. В сучасних умовах лише інвестиції ТНК здатні переломити тенденції іноземного інвестування української економіки, що потребує не тільки стимулювання їх діяльності на ринку України, але й зважених підходів із урахуванням стратегічних національних інтересів. Важливо формувати сприятливе і надійне законодавче середовище, одночасно досліджуючи конкретну мотивацію та механізми корпоративного фінансування для забезпечення принадності українських об’єктів інвестиційним портфелям ТНК.

  6. Світовий досвід інтернаціоналізації у цілому і прямого інвестування зокрема свідчить, що саме масштабна та диверсифікована зарубіжна інвестиційна діяльність національних фірм сприяла становленню найбільш конкурентоспроможних економік. І навпаки, використання переваг тільки внутрішньої інтернаціоналізації, хоча і сприяло економічному успіху окремих країн, що розвиваються, але не зробило їх стабільно конкурентоспроможними. Тому доцільно на всіх рівнях сприяти становленню і функціонуванню українських транснаціональних промислово-фінансових груп як традиційних так і нових галузей міжнародної спеціалізації.

  7. Ефективний розвиток національної економіки потребує не тільки прямих, дійсно найбільш продуктивних, але й портфельних іноземних інвестицій. Масштаби, напрямки та ефективність їх залучення, залежать від багатьох факторів і, насамперед, від ступеня розвитку національного фондового ринку, його інтегрованості у міжнародну інвестиційну інфраструктуру. Причинами гальмування розвитку портфельного інвестування в Україні – не тільки внутрішні економічні проблеми та зовнішні (пов'язані з наслідками світової фінансової кризи), але й недостатня інституалізація національного фондового ринку, модель якого частково відображає як європейські підходи (з пріоритетом комерційних банків), так і північноамериканські (з пріоритетом небанківських фінансових установ).

  8. Впроваджуючи політику відкритої економіки, Україна стає об’єктом аналізу її інвестиційної привабливості, що визначається, насамперед національним інвестиційним кліматом, який тривалий час є несприятливим ані для внутрішніх, ані для іноземних прямих та портфельних інвестицій. Це досить агресивно, а іноді і упереджено відображають міжнародні рейтингові системи. І якщо до останнього часу дослідження і оцінка національного інвестиційного клімату мали переважно теоретичний інтерес, то в умовах глобалізації інвестиційних процесів, гармонізації принципів і правил інвестиційної діяльності питання адекватності національних умов міжнародно уніфікованим набувають принципового значення. В сучасному бізнес-середовищі України важливо не тільки відповідати певним критеріям інвестиційного клімату, але й цілеспрямовано формувати національний інвестиційний імідж та позитивний для іноземних інвесторів бренд держави.


ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:

  1. К. Жеваго. Міжкраїновий аспект міжнародного інвестування // Ринок цінних паперів України, 2002. – № 9-10. – С. 3-5. – 0,3 др.арк.

  2. Лук’яненко Д.Г., Жеваго К.В. Глобальна перспективи економічної інтеграції / у монографії "Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації" Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 215-229. – 0,9 др.арк. (у співавторстві, особистий внесок автора 0,4 др.арк.: сучасні масштаби і тенденції діяльності ТНК, характеристика міжнародних злиттів і поглинань).

  3. Лук’яненко Д.Г., Жеваго К.В. Інвестиційний клімат в Україні: методологія та практичні параметри оцінки // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. — Донецк: ДонНУ, 2001. – Ч. 1. – С. 39-42. – 0,5 др.арк. (у співавторстві, особистий внесок автора 0,3 др.арк.: оцінка умов і міжнародний моніторинг здійснення портфельних інвестицій в економіку України).

В інших виданнях


  1. Жеваго К.В. Микростратегия инностранного инвестора и приоритетно организованная инфраструктура принимающей страны / Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання. Наук.доп. міжн. науково-практичної конференції. Ч.2. – Чернівці: МКП "Склавія 91", 1997. – С. 54–56. – 0,3 др.арк.

  2. Основи міжнародного інвестування: Навчальний посібник / Д.Г.Лук’яненко, О.М.Мозговий, Б.В.Губський та ін. – К.: КНЕУ, 1998. – 123 с. – 10,2 др.арк. (у співавторстві, особистий внесок автора 0,2 др.арк.: канали міжнародної інвестиційної взаємодії, міжнародний інвестиційний ринок).

  3. Жеваго К.В. Корпоративні суб’єкти іноземного інвестування в економіку України / Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. Матеріали першої Національної міжвузівської науково-практично конференції. – Сімферополь, Тавріда, 1999. – С. 226-227. – 0,1 др.арк.

  4. Жеваго К.В. Інституціональні фактори портфельного інвестування в економіку України / Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні проекти та інфраструктура. Доповіді Х міжнародної науково-практичної конференції. Ч.2. – Чернівці, "Рута", 1999. – С. 293–296. – 0,2 др.арк.

  5. Жеваго К.В. Фондові інструменти іноземного інвестування економіки України // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк: Юго-Восток, 2000. – Вип.3. – С. 177-181. – 0,2 др.арк.

  6. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Д.Г.Лук’яненко, О.М.Мозговий, Б.В.Губський та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 9-23, 263–288, 311–324. – 3.1 др.арк. (у співавторстві, особистий внесок автора 2,3 др.арк.: характеристика прямих та портфельних інвестицій; масштаби, тенденції і проблеми іноземного інвестування в Україну; проблеми інвестування за кордон).



АНОТАЦІЯ

Жеваго К.В. Міжнародні інвестиції і ефективний економічний розвиток. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. — Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних та практичних питань міжнародної інвестиційної взаємодії країн у контексті їх ефективного економічного розвитку.

Через призму еволюції сучасних теорій і моделей національного економічного розвитку досліджується вплив міжнародно-інвестиційних факторів на його ефективність, аналізуються тенденції і протиріччя глобалізації інвестиційних ринків.

Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації міжнародної інвестиційної діяльності України з урахуванням сучасних пріоритетів і особливостей реалізації моделі відкритої економіки.



Ключові слова: міжнародні інвестиції, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, ефективний економічний розвиток, інвестиційна політика, транснаціональні корпорації, міжнародний інвестиційний ринок, інвестиційна глобалізація, інвестиційна привабливість.

Аннотация


Жеваго К.В. Международные инвестиции и эффективное экономическое развитие. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных теоретических и практических вопросов международного инвестиционного взаимодействия стран в контексте их эффективного экономического развития.

Исследованы факторы и модели экономического развития, дана их сравнительная характеристика, показаны возможные направления модификации теоретических подходов, базирующихся на "Вашингтонском консенсусе" в новых условиях развития стран с переходной экономикой.

Выявлены каналы инвестиционного взаимодействия стран в контексте их эффективного экономического развития. Показано, что иностранные инвестиции играют важную роль в экономике стран с переходной экономикой при их эффективном использовании, однако при отсутствии мотиваций и инвестированию внутреннему эти эффекты существенно нивелируются. Делается вывод о необходимости оптимизации потоков внутренних, иностранных инвестиций и инвестиций за рубеж.

Исследована география аккумуляции и международного перераспределения инвестиционных ресурсов, выявлены современные тенденции транснациональной инвестиционной деятельности, которые во многом определяются масштабами международных слияний и поглощений. Последние не только усиливают концентрацию инвестиций в высокоразвитых странах, но и определяют мировые инвестиционные бренды.

Проанализированы предпосылки и движущие силы инвестиционной глобализации, выявлены ключевые противоречия этого процесса в контексте экономических интересов стран с разным уровнем развития. Особое внимание уделено спекулятивной компоненте глобального инвестирования, проблемам его регулирования.

Предложен комплекс мер по оптимизации международной инвестиционной деятельности Украины с учетом современных приоритетов и особенностей реализации модели открытой экономики.

Оценён потенциал развития инвестиционных форм транснационализации украинской экономики, обоснованы предложения по формированию нормативно-правового обеспечения создания и деятельности на внутреннем и зарубежных рынках собственных транснациональных структур.

Детально исследованы особенности использования финансовых инструментов в иностранном инвестировании национального экономического развития, дана их сравнительная характеристика по количественным и качественным критериям.

Исходя из актуальной для Украины проблемы повышения инвестиционной привлекательности, рассмотрены во взаимосвязи инвестицинный климат, инвестиционный имидж, инвестиционный бренд. Учитывая ретроспективу динамики параметров инвестиционной привлекательности Украины, отраженную в зарубежных и национальных рейтинговых системах, показаны возможности их позитивного изменения с ориентацией на международные стандарты ведения инвестиционного бизнеса.

Ключевые слова: международные инвестиции, прямые инвестиции, портфельные инвестиции, эффективное экономическое развитие, инвестиционная политика, транснациональные корпорации, международный инвестиционный рынок, инвестиционная глобализация, инвестиционная привлекательность.

ANNOTATION


Zhevago K.V. "International investments and effective economic development". — Manuscript.

Dissertation for achieving the scientific degree of the Candidate of Economics in specialty 08.05.01 – World Economy and international economic relations – Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2003.

The thesis is dedicated to the investigation of actual theoretical and practical questions of international investment interrelations between the countries in the context of their effective economic development.

The influence of international-investment factors on its effectiveness is investigated through the prism of modern theories evolution and the model of national economic development, and the tendencies and contradictions are analysed.



A complex of measures for the optimization of international investment activity in Ukraine has been suggested, taking into account up-to-date priorities and specific features of the realization of the model of the open economy.

Key words: international investments; direct investments; portfolio investments; effective economic development; investment policy; transnational corporations; international investment market; investment globalization; investment attractiveness.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка