Івано-Благодатненський навчально-виховний комплекс



Сторінка2/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.52 Mb.
1   2   3

Школи молодого вчителя

Ефективними формами роботи з молодими вчителями є школа адаптації молодого вчителя (1 рік роботи) з проблеми «Формування особистості вчителя – основа розвитку освіти» та школа майстерності молодих вчителів (2-3 рік роботи) з проблеми «Становлення молодого вчителя – основа розвитку освіти».

Метою школи адаптації вчителя є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з шкільною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у безперервному навчанні.

Основним же завданням школи майстерності молодого вчителя є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності. Якщо у перший рік роботи молоді вчителі працюють у школі адаптації за єдиною програмою, незалежно від фаху, рівня підготовки у ВНЗ, то в школі майстерності їх навчання диференційоване відповідно до вищеназваних факторів.

Школа майстерності молодих спеціалістів розрахована на два роки. В її діяльності по розвитку професійних здібностей вчителів-початківців виділено два етапи.

І етап триває півроку і розв’язує такі завдання:


        • накопичення знань і вмінь по методиці навчально-виховної роботи, попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

        • підготовка методичних матеріалів (різні варіанти поурочних планів, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);

        • вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя і учня;

        • вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання.

ІІ етап включає розв’язання таких завдань:

  • закріплення отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

  • формування професійної майстерності і створення індивідуальної лабораторії.

При організації роботи з молодими вчителями радимо враховувати такі принципові вимоги: правильне визначення змісту роботи, перспективи зростання майстерності педагога, врахування його позитивних і негативних якостей, що забезпечує підвищення результативності занять.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодих вчителів допомагає діагностування, врахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів у молодих вчителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

Так, робота з молодими спеціалістами із слабкою підготовкою в школі майстерності спрямована на детальний розгляд тем першого етапу.

Робота з учителями І та ІІ рівнів педагогічної майстерності здійснюється за такими напрямками:


  • формування мотивації до безперервного навчання, організації самоосвітньої діяльності;

  • поглиблення знань і вмінь здійснювати аналіз навчальних програм, підручників та працювати з ними при підготовці до уроків;

  • накопичення методичних матеріалів;

  • визначення проміжних і кінцевих цілей навчання, виховання, розвитку творчої активності учнів.

Із талановитими педагогами робота направлена на дальший розвиток їх здібностей і формування творчого потенціалу.

Заняття у школах, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів вчителів-методистів, моделювання ППД.

Педагогічні міні-консиліуми з певних проблем, які практикуються під час занять із молодими, дають змогу встановити індивідуальну траєкторію професійного зростання молодого вчителя.

Особливою популярністю користуються рубрики засідань:



  • «Через бар’єр труднощів»;

  • «Як подолати страх перед уроком?»;

  • «Перші кроки до майстерності. Які вони?»

  • «Перші кроки до оволодіння педагогічною технологією»;

  • «Про деякі секрети організації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі».

Психолого – педагогічний семінар

Одним із важливих напрямків розвитку сільської школи є психологізація освітнього процесу. Це зумовлено в першу чергу тим, що в останні роки збільшились обсяги шкільного навантаження, сільські учні займаються постійно фізичною працею, допомагаючи дома по господарству. Все це супроводжується інтелектуальним та фізичним перевантаженнями, які впливають на стан психічного здоров’я дітей.

Вирішити вищесказані проблеми допоможе підвищення психологічної культури вчителя. В.О.Сухомлинський писав «Психологізація повинна стати компасом в практичній діяльності кожного вчителя, кожного колективу».

З метою підвищення психологічної компетентності вчителів радимо відновити діяльність психолого-педагогічних семінарів.

Психолого-педагогічний семінар – одна з основних форм методичної роботи, яка полягає в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду та обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів в даній галузі.

Забезпечити результативну ефективну роботу психолого-педагогічного семінару можливо за умови призначення його керівником компетентного вчителя – доброго організатора методичної роботи, створення при проведенні семінару обстановки творчості, невимушеності, неформальних відносин, взаємоповаги.

Особливістю проведення занять психолого-педагогічного семінару є взаємозв’язок теорії і практики питань, які виносяться на обговорення, налагодження співпраці з районною психологічною службою, центром практичної психології та соціальної роботи КОІППО, іншими науковими установами, вищими навчальними закладами, яких створені кафедри.

Оптимальна кількість проведення семінарів - 4 рази на рік.

На засіданнях психолого-педагогічних семінарів радимо опрацювати такі актуальні питання психологізації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі:


  • Психолого-педагогічні аспекти створення іміджу сучасної малокомплектної школи.

  • Психологія спілкування учитель-учень.

  • Педагогіка співпраці.

  • Психологічний супровід інноваційної діяльності сільського вчителя.

  • Теоретичні та психологічні основи розвивального навчання. Психолого-педагогічні умови реалізації проектної технології в малокомплектній школі.

  • Психолого-педагогічні умови інтелектуального, соціального, духовного розвитку учнів.

  • Організація роботи з «важкими учнями».

  • Шляхи створення соціально-економічних умов особистісного саморозвитку учня.

  • Соціально-педагогічні аспекти творчості.

  • Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів.

  • Формування передумов успішної соціалізації шкільної молоді в сучасних умовах.

  • Креативність як складник творчого потенціалу вчителя.

Творча група

Творча групаневеликий колектив педагогів, які поглиблено працюють над певною педагогічною проблемою, технологією, ППД і забезпечують творче їх застосування.

Діяльність творчих груп носить випереджаючий, пошуковий, дослідницький характер. Членами творчих груп є як досвідчені. так і молоді вчителі, як одного профілю, так і різних. Головне, щоб їх об’єднувала науково-методична проблема, яку вони досліджують.

Тривалість роботи творчої групи залежить від складності розв’язання науково-методичної проблеми, над якою вона працює.



Виділяють два види творчих груп:

  • творчі групи, що працюють над впровадженням результатів наукових досліджень з певної науково-методичної проблеми;

  • творчі групи, що працюють над впровадженням відомого ППД.

Основні напрями, діяльності творчих груп слідуючі:

    1. Науково-дослідна робота

      • поглиблене вивчення актуальної науково-педагогічної проблеми;

      • створення теоретичного банка даних із проблеми, яка вивчається;

      • трансформування науково-педагогічної проблеми, яка вивчається, через розробку нових моделей організації освітнього процесу, проектів, рекомендацій з даної проблеми;

      • проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків про інноваційні напрямки діяльності розвитку виховного процесу.

    2. Конструювання окремих форм організації навчально-виховного процесу:

        • методичних розробок уроків, планів-конспектів в класі-комплекті, класі з малою наповнюваністю учнів;

        • структури типів уроків у класах з малою чисельністю учнів та у класах-комплектах:

      • однопредметні (об’єднуються однакові предмети);

      • однотемні (різні предмети, які мають теми, близькі за змістом).

        • розробка сценаріїв позакласних заходів, предметних тижнів;

        • розробка програми з окремих напрямків роботи вчителя-предметника та класного керівника;

        • розробка дидактичного матеріалу.

    3. Розробка загальношкільних програмз окремих напрямків реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу (програма підготовки вчителя до інноваційної діяльності, програма вивчення, моделювання, впровадження інноваційних технологій, ППД).

    4. Вивчення, моделювання, узагальнення, впровадження ППД членів творчої групи.

    5. Вирощування перспективного педагогічного досвіду. Створення банка даних щодо впровадження інноваційних технологій, ППД, напрацювань творчої групи в практику роботи навчальних закладів.

Предметом поглибленого вивчення є такі проблеми:

  • Формування інформаційної культури вчителя сільської школи.

  • Організація і зміст інноваційної діяльності з метою активізації процесу особистісного самовизначення вчителя і учня.

  • Intel. Навчання для майбутнього.

  • Методи і прийоми розвитку інтелектуально-пізнавальних творчих здібностей учнів.

  • Удосконалення уроку як засіб розвитку творчої особистості вчителя та учнів.

  • Конструювання уроків з використанням комп’ютерних технологій.

  • Розвиток творчої ініціативи вчителів та учнів на основі інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу.

Сільська молокомплектна школа потребує впровадження інноваційних технологій, науково-методичного супроводу для вирішення проблем індивідуалізації та диференціації навчання, організації навчання та виховання в класах-комплектах, організації навчання за індивідуальним планом, створення навчально-методичних комплексів, які відповідали б умовам освітнього середовища.

З метою ефективного та результативного впровадження інноваційних технологій, на нашу думку, слід спрямувати діяльність творчих груп на поглиблене вивчення найбільш значущих наукових ідей, покладених в основу педагогічних інновацій, які застосовуються в ЗНЗ:



  • адаптоване навчання;

  • особистісно-орієнтоване навчання;

  • розвивальне навчання;

  • гуманістичне навчання;

  • інтегроване навчання;

  • комп’ютеризоване навчання;

  • розвиток фізичної культури;

  • рання соціалізація учнів;

  • розвиток внутрішніх резервів учнів та інші.

Сучасна наука пропонує цілісну організаційно-технологічну систему навчально-виховного процесу в сільській школі. Складниками її є:

    • навчання за різнорівневими програмами;

    • навчання за індивідуальним планом з урахуванням необхідності різного типу вивчення матеріалу;

    • структурування предметних курсів за принципом укрупнення дидактичних одиниць;

    • формування у школярів здатності керувати механізмами саморегуляції при виконанні завдань;

    • подача навчального матеріалу з урахуванням життєвого досвіду сільських дітей, активізація їх власного пізнавального досвіду тощо[26].

З метою їх ефективного запровадження радимо сконцентрувати діяльність творчих груп на оволодінні вищезазначених підходів.

Творчі групи здійснюють свою діяльність відповідно до розробленого плану роботи, який складається у довільній формі. Проте як показують результати дослідження вони потребують доопрацювання.

З метою їх удосконалення подаємо орієнтовну структуру плану:


  • вступ (актуальність теми, мета, завдання творчої групи, алгоритм роботи із визначеними термінами);

  • склад творчої групи (прізвище, ім’я, по батькові, посада, педстаж, індивідуальна проблема, громадське доручення, термін його виконання);

  • тематика засідань планується відповідно до технології діяльності творчої групи, яка може визначатися такими етапами:

І етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, яка досліджується (теоретичний аспект та досвід освоєння наявного досвіду), консультації з науковцями, досягнення високої компетентності в суті даної проблеми.

ІІ етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад щодо практичного застосування досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених ученими, стосовно специфіки організації виховного процесу.

ІІІ етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення власного досвіду із даної проблеми та його опис як на паперових, так і електронних носіях.

ІV етап. Поширення створеного досвіду, його популяризація (виступи з лекціями, повідомленнями на семінарах, конференціях, педагогічних читаннях, пропаганда в пресі, презентація електронного варіанта досвіду та його демонстрування на практиці тощо.

При плануванні тематики засідань радимо передбачити роботу між засіданнями.



Динамічна група та фокус-група

Динамічні групи є ефективною формою роботи в сільських школах І-ІІ ступенів.

Динамічна група об’єднує різних за фахом вчителів, які досліджують якусь одну науково-методичну проблему.

Основними завданнями динамічної групи є: підвищення фахової компетентності її членів, формування нового педагогічного світогляду, створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання власної системи педагогічної діяльності.

Динамічна група працює за планом, орієнтовною його структурою може бути:


  1. Вступ (актуальність проблеми, мета, завдання).

  2. Склад членів динамічної групи.

  3. Тематика засідань, робота між засіданнями.

Засідання рекомендуємо проводити з періодичністю 4 рази на рік. Для прикладу подаємо план роботи динамічної групи вчителів предметів природничого циклу з проблеми «Оздоровча освіта на уроках предметів природничого циклу» (додаток 15).

Однією з нестандартних форм методичної роботи є фокус-групи. Їх діяльність сконцентрована на реалізації конкретної, чітко окресленої проблеми. Кількість членів фокусної групи та термін її роботи визначається залежно від проблеми та мети дослідження (група може працювати 30-40 хвилин і більше). Основні переваги фокусної групи:



  • розуміння вчителем важливості педагогічної праці, необхідності її удосконалення;

  • вирішення нагальних проблем за короткий проміжок часу, творчо, ефективно;

  • отримання зворотної інформації;

  • мотивація учасників до саморозвитку, самореалізації, інноваційної діяльності;

  • створення колективу однодумців.

Дана форма роботи особливо ефективна при плануванні системи методичної роботи в школі.

Метою дослідження в даному випадку може бути:



  • з’ясування ефективності форм методичної роботи в минулому навчальному році;

  • відслідкування актуальних для певної частини колективу проблем, утруднень педагогічної діяльності;

  • конкретизація напрямків допомоги, якої потребують дані члени педколективу;

  • проектування педагогічної творчості вчителя.

За допомогою фокусних груп можна дослідити такі теми:

    • «Результативність курсової підготовки вчителя»;

    • «Участь певної частини колективу у дослідженні науково-методичної проблеми школи»;

    • «Як підвищити якість та ефективність самоосвітньої діяльності вчителя»;

    • «Чи готові вчителі до інноваційної діяльності?»;

    • «Як налагодити дисципліну на уроці в класі-комплекті»;

    • «Сучасні вимоги до уроку в класі-комплекті (в класі з малою наповнюваністю учнів)»;

    • Особливості організації навчально-виховного процесу в 5-му класі»;

    • «Чи потрібен моніторинг у школі?»

    • «Уміння керувати різновіковим колективом учнів»;

    • «Методика організації наукової праці школяра»;

    • «Як підвищити якість проведення батьківських зборів, налагодити взаємозв’язок з батьками»;

    • «Як підвищити якість проведення шкільних предметних олімпіад?» і т.д.

Теми, які виносяться на обговорення засідань фокусних груп, надзвичайно різноманітні, головне, щоб вони були тісно пов’язані з завданнями сучасної сільської школи, науково-методичною проблемою, яку досліджує педколектив та впроваджує в практичну діяльність.

Майстер-клас.

Майстер-клас є однією з форм передачі перспективного педагогічного досвіду педагога-майстра з конкретної науково-методичної теми.

Очолюють майстер-класи досвідчені, творчі педагоги, майстри педагогічної праці, досвід роботи яких вивчено та узагальнено.

Основними завданнями майстер-класу є:



  • підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників;

  • поширення та передача перспективного досвіду керівника майстер-класу;

  • презентація членами майстер-класу напрацьованого досвіду з метою його взаємообміну.

При виборі цієї форми роботи необхідно визначити:

  • тему, мету, завдання, очікувані результати майстер-класу;

  • керівника майстер-класу;

  • учнів майстер-класу;

  • регламент роботи майстер-класу;

  • орієнтований зміст роботи;

  • форму підведення підсумків роботи.

При організації планування роботи майстер-класу радимо використати орієнтовне положення про майстер-клас методичного кабінету, надрукованого в газеті «Сільська школа України, 2003, №8-9.

Структура плану майстер-класу може бути такою:



    1. Вступ.

    1. Актуальність теми.

    2. Мета майстер-класу.

    3. Завдання майстер-класу.

    1. Список учнів майстер-класу.

    2. Тематика засідань.

    3. Робота між засіданнями.

Технологія проведення засідання може включати такі етапи:

  1. Повідомлення теми і мети.

  2. Представлення власної педагогічної системи з даної теми.

  3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання керівника.

  4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, уроки, позакласні заходи тощо), які розкривають технологію педагогічної системи з теми майстер-класу.

  5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

  6. Запитання слухачів керівнику з опрацьованої теми заняття.

  7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованої педагогічної технології, форм і методів роботи.

  8. Захист напрацьованих моделей.

  9. Заключне слово керівника.

Успіх роботи майстер-класу, в першу чергу, залежить від бажання керівника представити свій досвід роботи, від якості проведення методичного заходу.

Підвищити ефективність проведення засідань майстер-класу допоможе врахування його керівником таких аспектів:



    • актуальність, відповідність теми заняття проблемі майстер-класу;

    • оригінальність, доступність висвітлення педагогічної ідеї;

    • вибір форм проведення уроку чи позакласного заходу;

    • презентація результатів педагогічного досвіду, враховуючи думку колег, учнів, батьків;

    • якість самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

Актуальними темами роботи майстер-класів можуть бути:

  • Навчальні методи та прийоми сучасного уроку у класі – комплекті.

  • Особистісно орієнтований підхід до проведення уроку;

  • Раціональне використання робочого часу учнів на уроці в класі-комплекті.

  • Розвиток особистості учня в системі компетентісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання.

  • Створення на уроці психолого-педагогічної атмосфери.

  • Врахування індивідуальних особливостей учнів в класі з малою чисельністю учнів.

  • Особливості організації роботи з обдарованими дітьми в умовах сільської малокомплектної школи.

  • Особливості диференційованого підходу до планування уроку в класі-комплекті.

  • Фахова підготовка уроку в класі з малою чисельністю учнів.

Досить ефективно в багатьох школах проходять педагогічні десанти, методичні дні, методичні тижні. Дані форми методичної роботи сприяють стимулюванню педагогів школи до підвищення рівня професійної компетентності, розвитку їх педагогічної майстерності.

У рамках проведення методичних днів, тижнів педколектив має змогу ознайомитися з роботою своїх колег, з їх „творчою спадщиною”, надбаннями і знахідками з вирішення окремих проблем.

Рекомендуємо до тематики методичних днів, тижнів включити:


    • Форми та методи удосконалення сучасного уроку в малокомплектній школі;

    • Використання інтерактивних методів навчання;

    • Впровадження педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського;

    • Методи стимулювання навчальної діяльності учнів;

    • Майстерність учителя у керівництві пізнавальної діяльності учнів класу-комплекту;

    • Впровадження комп’ютерних технологій навчання.

Вважаємо доцільним у ході методичних тижнів при проведенні відкритих уроків чи позакласних заходів обов’язково проводити їх глибокий методичний аналіз та самоаналіз.

Завершити методичний тиждень можна днем молодого спеціаліста.

Інформувати педколективи про досягнення педагогічної науки, ППД, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.

Вони бувають тематичні (присвячені якійсь одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для вчителів школи). Зокрема, наведемо для прикладу окремі теми, які є традиційними для шкіл.



  • „Увага, цікавий досвід”;

  • „Чого навчатися у своїх колег?”;

  • „Є ідея”;

  • „Запрошуємо до розмови”;

  • „Радимо застосувати в своїй практичній діяльності”;

  • „Творчість вчителя на уроці”.

Посилення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи потребує нестандартної організації структури методичної роботи для забезпечення оптимального результату окреслених школами завдань.

У зв’язку з цим поширення набувають такі нетрадиційні форми:



Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок.

Аукціон – форма творчого „продажу” – „купівлі” певних ідей, думок, винаходів.

Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків.

Авторська школа яка створюються при майстрах педагогічної праці.

Педагогічний КВК – активна форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі спілкування в різних умовах роботи.

Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогів.

Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.

Тренінг – ефективна форма опанування знаннями, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних.

Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.

Важливою формою підвищення науково-методичного фахового рівня вчителя є самоосвіта.

Педагогічна самоосвіта – це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена самостійна робота вчителя, спрямована на підвищення своєї професійної кваліфікації на протязі всієї його практичної педагогічної діяльності.*

Самоосвіта включає удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки.

Самоосвіта здійснюється за такими основними напрямками:



  • удосконалення науково-теоретичної підготовки з фаху;

  • підвищення методичної майстерності;

  • психолого-педагогічна підготовка;

  • поглиблення знань з теорії і практики виховання учнів;

  • загальнокультурний розвиток.

Умови успішної самоосвітньої роботи вчителя:

  • раціональне використання робочого часу вчителя;

  • виділення вільного дня для самоосвітньої діяльності;

  • створення здорового психолого-педагогічного клімату в колективі;

  • упорядкуваннягромадських доручень;

  • стимулювання праці;

  • забезпечення необхідною науково-методичною літературою, педагогічно-психологічною, педагогічною, фаховою періодичною пресою;

  • проведення методичних заходів з питань організації самоосвіти, основне завдання яких - навчити вчителя сільської школи не лише самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці, ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності;

  • ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти вчителя.

Основні етапи самоосвіти.

  1. Організаційний. Визначається тема чи декілька тем, мета, зміст і об’єм, форми самоосвітньої роботи. На цьому етапі доцільно вчителеві провести само діагностику власної пізнавальної потреби розширення, поглиблення, додавання якоїсь сукупності знань, необхідної для педагогічної діяльності, визначення власних інтелектуальних, особистісних можливостей.

  2. Удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми (чи проблем): самостійна робота з літературними джерелами, вивчення досягнень науки, ППД тощо.

  3. Впровадження в практику здобутих знань. Добір, аналіз, перевірка нових форм, методів, прийомів роботи.

  4. Теоретичне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація нових форм та методів навчально-виховної діяльності.

Активна участь у роботі методичних формувань: (виступи, творчі звіти з проблем, які досліджуються в ході самоосвіти, взаємовідвідування уроків (позакласних заходів), конференціях, педагогічних читаннях, тренінгах, диспутах та інших).

  1. Самоаналіз своєї самоосвітньої діяльності, підбиття підсумків самоосвітньої роботи над визначеними проблемами. Узагальнення результатів самоосвіти (підготовка реферату, виступ на засіданні методичного формування).

Самоосвіта вчителя буде результативнішою, якщо передбачатиме поточне та перспективне планування, тісно пов’язана з практикою, матиме науковий характер та відповідатиме змісту визначених загальношкільних завдань.

Вважаємо, що дані методичні рекомендації допоможуть розробити ефективну модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі, забезпечивши:



  • системний цілеспрямований підхід до організації методичної роботи на діагностично-прогностичній основі;

  • розв’язання проблеми вибору оптимальних варіантів побудови методичної роботи в школі;

  • відмову від оцінки ефективності методичної роботи за кількісними показниками, а оцінювання її за критеріями оптимальності кінцевих результатів;

  • реформування змісту внутрішньошкільної методичної роботи в сільській малокомплектній школі;

  • оптимізацію форм методичної роботи з педагогічними працівниками на основі диференціації та особистісно-орієнтованого підходу;

  • оптимальне поєднання традиційних і інноваційних форм методичної роботи, розрахованих на активне навчання дорослих, розвиток їхнього інтелекту, професійної майстерності, педагогічної культури;

  • постійний перехід від організованої методичної роботи до самоосвіти, від обов’язкової до добровільної участі вчителів у підвищенні рівня професійної майстерності;

  • формування сучасного учителя-професіонала якому властиві інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовна культура.


Анкета діагностування педпрацівників з метою удосконалення внутрішньо шкільної структури методичної роботи

Анкета 1

З метою удосконалення структури внутрішньошкільної методичної роботи в новому навчальному році просимо відповісти на такі питання:



  1. Чи задовольняє Вас існуюча в школі структура методичної роботи?

  2. Які форми методичної роботи потрібні і важливі для Вас? Чому?

педрада _____________________________________________________________

методичне об’єднання _________________________________________________

психолого-педагогічний семінар _______________________________________

творчі групи_________________________________________________________

динамічні групи ______________________________________________________

школа педагогічної майстерності _______________________________________

семінари-практикуми _________________________________________________

майстер-клас ________________________________________________________

творчі педагогічні майстерні ___________________________________________

школа перспективного педагогічного досвіду _____________________________

наставництво ________________________________________________________

стажування __________________________________________________________

робота над індивідуальною науково-методичною темою ____________________

самоосвіта ___________________________________________________________



  1. Що в існуючій структурі Ви вважаєте найефективнішим?

  2. У яких формах методичної роботи Ви б хотіли взяти участь?

  3. Над якою індивідуальною науково-методичною темою працюватимете?


Анкета 2.

Прізвище, ім’я вчителя ___________________________________________



  1. Чи ефективна діюча структура внутрішньошкільної методичної роботи?

  2. Що вважаєте необхідним для удосконалення структури методичної роботи?

  3. Ваші пропозиції щодо проектування структури методичної роботи в наступному році?

  4. Над якою індивідуальною науково-методичною темою Ви б хотіли працювати в наступному році?

  5. У яких методичних формуваннях Ви б хотіли брати участь?

  6. Які уроки Ви б хотіли відвідати?

  7. Які позакласні заходи Ви б хотіли побачити?

  8. З якими доповідями, повідомленнями Ви б могли виступити?

  9. Яким досвідом можете поділитися з проблем навчання і виховання?

  10. Які актуальні проблеми Ви вважаєте необхідним обговорити на засіданнях методичних формувань?

  11. З яких питань потребуєте методичної допомоги?

  12. Що Вам сподобалось у роботі методичного формування, в якому брали участь? Що пропонуєте для удосконалення його роботи?


Орієнтовна структура плану методичного об’єднання

  1. Вступ, де подається стислий ґрунтовний аналіз роботи методичного об’єднання, висвітлюються позитивні тенденції в роботі щодо реалізації проблемного питання, відображається результативність впливу методичної роботи на стан викладання навчальних дисциплін, якість навчальних досягнень та рівня вихованості учнів, акцентується увага на зростанні фахової майстерності педагогів, аналіз методичної роботи вчителів, матеріально-технічної бази шкільних навчальних кабінетів.

Результативність організації методичної роботи вчителів можна висвітлити в таблиці:

п/п


Кількість вчителів, які

2012/2013

2013/2014

1.

Пройшли курси підвищення кваліфікації







2.

Взяли участь у науково-практичних конференціях







3.

Педагогічних виставках







4.

Педагогічних читаннях







5.

Інших методичних заходах







6.

Підвищили категорію







7.

Отримали звання за результатами атестації







8.

Були учасниками творчих груп районних, обласних методичних заходів







9.

Взяли участь у конкурсі „Вчитель року”







Рівень навчальних досягнень учнів:



п/п


Предмет

Прізвище вчителя

Клас

Початковий рівень

Середній рівень

Достатній

Високий

























Результативність виступів учнів на олімпіадах:



Прізвище вчителя

Прізвище учня

Клас

Шкільна

Обласна

Районна

Регіона-льна

Зайняте місце




























Основні проблеми й завдання на новий навчальний рік, що випливають із завдань модернізації національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу, враховуючи науково-методичне питання освіти регіону, школи.

  1. Список членів методичного об’єднання, які входять до складу методичного об’єднання.

з/п


Прізвище, ім’я, по батькові

Дата народження

Педаго-гічний стаж

Освіта

Який предмет викладає

В яких класах викладає

Курсова підготовка

Примітка































  1. Індивідуальні науково-методичні проблеми членів МО.

з/п


Прізвище, ім’я,

по батькові



Науково-методична тема

Термін

роботи над проблемою



Форма її завершення

Форма її реалізації

Де буде використано

Бажано, щоб обрані педпрацівниками науково-методичні проблеми самоосвіти були пов’язані з загальною проблемою, над якою працюватиме в поточному році методичне об’єднання та відповідали сучасним аспектам навчально-виховного процесу.

  1. Тематика засідань.

Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 року щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами тематика засідань може бути представлена за такою формою:

Тематика засідань

Форма проведення

Методи проведення

Дата проведення

Місце проведення

Відповідальний

Примітка

Зокрема, зазначаємо, що обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання МО є практична робота, яка включає: перегляд, обговорення, моделювання уроку чи виховного заходу чи їх фрагментів, розв’язання педагогічних ситуацій, тренінги, ділові та рольові ігри, диспути, проблемні дискусії, дні педагогічної майстерності, педагогічні турніри й консиліуми, творчі майстерні, майстер-класи, панорами та аукціони педагогічних ідей, методичні фестивалі, студії тощо.

З метою стимулювання членів МО до самоосвітньої діяльності в зміст роботи засідань бажано включити: розробку алгоритму реалізації проблемного питання; створення моделі професійного самовдосконалення; захист планів професійного саморозвитку; виставки-огляди педагогічної та науково-методичної літератури; завдання випереджаючого характеру при підготовці до чергового засідання та інші.

Кожне засідання радимо завершувати виробленням чітких рекомендацій з питань, що обговорювалися.

V. Графік відкритих уроків, позакласних заходів.



з/п


Прізвище, ім’я, по батькові

Назва предмета, клас,

в якому буде проводитись засідання



Назва теми

Мета проведення відкритого уроку

Мета відвідування

Примітка

VI. План участі методичного формування у представницьких заходах району (школи).

VII. Вивчення, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду. В даний розділ рекомендуємо спланувати:

  • тематику вивчення, впровадження кращого досвіду роботи педагогічних працівників школи, району, області України за таблицею.

    з/п


    Прізвище, ім’я, по батькові

    Тема досвіду

    Адреса досвіду

    Форма вивчення

    Форма звітності

  • організація роботи творчої, динамічної, фокусної груп, школи педагогічної майстерності, школи передового педагогічного досвіду, майстер-класу з проблем вивчення, апробування, узагальнення, впровадження перспективного педагогічного досвіду;

  • участь у науково-практичних семінарах, педагогічних читаннях;

  • презентацію творчих лабораторій, портретів, портфоліо педпрацівників, досвід яких вивчався;

  • конкурс „Учитель року”;

  • випуск методичних бюлетенів, рекомендацій.

VIII. Робота з малодосвідченими педагогами.

У цьому розділі важливо спланувати організацію наставництва досвідчених вчителів, класних керівників та індивідуальну допомогу з питань, передбачити діяльність консультаційних пунктів на базі методичних кабінетів (центрів), опорних шкіл освітнього округу.



IX. Вивчення рівня знань, умінь, навичок та вихованості учнів.

Планується моніторинг успішності учнів, тематика проведення підсумкових зрізів знань, анкетування, тестування, спостереження, мікро-дослідження за рівнем вихованості, знань, умінь учнів; аналіз проведеного моніторингу, результатів контрольних зрізів, участі учнів в олімпіадах, конкурсах; підготовка методичних рекомендацій, пам’яток з питань усунення виявлених труднощів учнів у засвоєнні програмового матеріалу, ліквідації допущених недоліків, удосконалення методики викладання предмету, підвищення якості проведення шкільних олімпіад, конкурсів; взаємоперевірка шкільної документації.



X. Організація позакласної роботи.

Планується методична робота з питань організації роботи учнівських об’єднань, гуртків, клубів за інтересами, проведення вечорів, конкурсів, фестивалів, виставок, презентацій учнівських проектів, екскурсій; графік проведення індивідуальних консультацій з обдарованими дітьми, плани проведення предметних тижнів, місячників.



з/п


Прізвище учителя

Прізвище учнів

День тижня

Час

Місце проведення

Примітка

Витяг

з плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів

Проблема: „Удосконалення навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів”



І засідання

  1. Аналіз роботи ШМО за минулий навчальний рік та обговорення плану роботи ШМО на поточний навчальний рік.

  2. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

  3. Аналіз навчальних програм, підручників на поточний навчальний рік.

  4. Огляд навчально-методичної, фахової літератури.

Робота між засіданнями:

  1. Опрацювання літератури.

  2. Зробити підбір літератури з проблеми, над якою працює МО.

ІІ засідання

  1. Круглий стіл „Технологія організації диференційованого навчання в класах з малою чисельністю учнів та в класах-комплектах”.

Питання для обговорення

    • Основні вимоги до диференціації навчально-виховного процесу в початковій школі.

    • Психолого-педагогічні аспекти індивідуалізації навчання молодших школярів.

    • Диференційований підхід до навчання шестирічок в умовах розподільного навчання.

      1. Майстер-клас С.П. Логачевської з проблеми „Диференційований підхід до учнів на уроках”.

Робота між засіданнями

  1. Проаналізувати навчальні програми та підручники з точки зору їх можливостей щодо здійснення диференціації навчання.

  2. Взаємовідвідування уроків математики.

Мета відвідування: ознайомитись з прийомами диференціації на уроках математики.

  1. Виготовлення дидактичних матеріалів з диференційованими завданнями за ступенем складності з математики.

ІІІ засідання

Проблемний семінар „Самостійна робота як вид навчальної діяльності молодшого школяра”



        1. Доповідь на тему „Шляхи формування пізнавальної самостійності учнів на уроках”.

        2. Дискусія „Як навчити самостійності?”.

        3. Відвідування і обговорення відкритого уроку з української мови в 2-му класі.

Мета відвідування: Ознайомитися з формами самостійної роботи учнів на уроці.

Робота між засіданнями

  1. Опрацювання статті Мелешко В. „Самостійна робота в класах з малою чисельністю учнів” (Початкова школа. – 2006. – № 3).

  2. Виготовлення дидактичного матеріалу з диференційованими завданнями за різним ступенем самостійності з української мови.

IV засідання

Семінар-практикум „Інтегрований урок у малокомплектній школі”.



  1. Теоретична частина

    1. Актуальність проблеми інтеграції навчання і виховання.

    2. Інтегровані курси в початковій школі.

    3. Круглий стіл за проблемою семінару:

      • Особливості інтегрованого уроку;

      • Відмінність інтегрованого уроку від традиційного;

      • Основна мета, завдання інтегрованого уроку;

      • Уроки мислення в природі як інтегрований засіб навчання в малокомплектній школі.

  1. Практичне заняття:

2.1. Відвідування і обговорення уроків.

Мета відвідування: Ознайомитись із формами, які використовувались вчителем під час проведення інтегрованого уроку.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка