Івано-Благодатненський навчально-виховний комплекс



Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3
Івано-Благодатненський навчально-виховний комплекс

«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області



Розроблено методичною радою НВК

Матеріали використані з Інтернету.

Незмінними залишаються такі форми методичної роботи як робота над науково-методичною проблемою, методична рада, педагогічна рада, методичні об’єднання, творчі групи, психолого-педагогічні семінари.

Робота над єдиною науково-методичною темою

Робота над єдиною науково-методичною темою є однією із важливих форм методичної роботи

Робота педколективу над єдиною науково-методичною темою (проблемою) – колективна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителів.

Дуже важливим є правильний вибір науково-методичної теми. Виділяють такі основні вимоги до визначення єдиної науково-методичної теми:

• актуальність даної проблеми для даної школи;

• відповідність теми сучасним педагогічним ідеям та концепціям;

• колегіальність вибору теми усім педагогічним колективом з урахуванням думок найавторитетніших членів педколективу;

• діалектичний зв’язок з проблемою, над якою працюють педколективи району, з існуючим ППД;

• цілісність – науково-методична тема має об’єднувати як навчальну, так і виховну роботу.

Робота над визначеною проблемою буде оптимальною, ефективною, результативною, коли педагогічні колективи будуть дотримуватись таких рекомендацій:

• скласти перспективний план роботи по її реалізації;

• розробити алгоритм роботи педагогічного колективу над науково-методичною темою.

• здійснити розподіл доручень кожному педагогові своєї ділянки роботи в колективному дослідженні проблеми;

• забезпечити діяльність педагогічної ради з питань реалізації роботи над науково-методичною темою;

• організувати творчу групу, яка забезпечуватиме створення перспективного досвіду роботи по даній проблемі і пропагуватиме його серед учителів;

• оптимізувати самоосвітню діяльність педпрацівників в рамках реалізації даної теми.

З метою доцільного вибору науково-методичної проблеми радимо провести в педагогічному колективі анкетування, включивши такі питання як:


  1. Назвіть проблеми навчально-виховного характеру які Ви успішно розв’язали в поточному році.

  2. Які проблеми Вам не вдалося розв’язати?

  3. Які на Вашу думку проблеми потребують негайного розв’язання?

Зауважимо, що у ході роботи над проблемою слід постійно здійснювати якісний та кількісний аналіз проміжних і кінцевих результатів колективного творчого пошуку, проводити моніторинг результатів поточної і підсумкової успішності учнів, рівня їхньої вихованості та розвитку, стану здоров’я учнів та вчителів, статистичних відомостей, інформаційно-методичного забезпечення з питань упровадження педагогічних ідей, ППД та інше.

Єдина методична проблематика повинна здійснюватися на основі встановленого зв’язку діяльності педагогічної ради школи з методичними формами.

Залежно від змісту науково-методичної теми окреслюється структура внутрішньошкільної методичної роботи.

Наприклад, науково-методичну проблему школи “Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження диференціації, індивідуалізації, стимулювання творчих здібностей учнів в практику роботи школи”, поглиблено опрацював на засіданнях методичних формувань такі теми:

“Розвиток розумових, пізнавальних, творчих здібностей молодших школярів на основі здійснення диференційованого та індивідуального підходів до організації навчально-виховного процесу”.

“Психолого-педагогічне забезпечення впровадження диференціації та індивідуалізації навчання і виховання” (психолого-педагогічний семінар).

“Впровадження у навчально-виховний процес особистісно орієнтованих технологій навчання та їх вплив на розвиток інтелектуально пізнавальних та творчих здібностей дитини” (творча група).

“Створення сприятливих умов для психічного розвитку можливостей і здібностей учнів” (ШМО класних керівників).

При підготовці педколективу до реалізації науково-методичної проблеми “Впровадження інтерактивних форм і методів навчання”:

• попереднє опрацювання керівниками закладу науково-методичної літератури;

• залучення педпрацівників до роботи в обласних, районних методичних формуваннях;

• організація системної роботи педпрацівників над індивідуальною проблемою, спорідненою проблемі школи. (Наприклад: “Інтерактивні форми і методи навчання на уроках мови та літератури”, “Використання інтерактивних форм і методів навчання на уроках математики”, “Використання технологій критичного мислення”, “Робота в парах на уроках історії” та ін.);

• використання активних форм методичної роботи з педагогічними кадрами:


  • методичних оперативних нарад (“Про завдання методичних об’єднань та вчителів школи по роботі над єдиною науково-методичною проблемою навчального закладу”);

  • оглядів досягнень наслідків діяльності вчителя за напрямками:

“Мій кабінет”;

“Мої уроки”;

“Моя робота з батьками”.


  • педагогічних інформацій;

  • творчих звітів вчителів;

  • предметних тижнів тощо.

• вивчення та впровадження ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи вчителів навчального закладу (теоретична конференція за книгою “Сто порад учителю”, семінарське заняття за книгою “Як виховати справжню людину”, круглий стіл “З досвіду творчого впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського”, тиждень В.О.Сухомлинського та ін.);

• вивчення та узагальнення досвіду роботи педагогічних працівників.



Педагогічна рада

Педагогічна рада є колегіальним органом управління школою, забезпечує колективне вирішення навчально-виховних завдань школи, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективів, сприяє росту професійної майстерності вчителів.

Як показують результати вивчень діяльності педагогічних рад на їх засідання традиційно виносяться актуальні питання:

• удосконалення методичного забезпечення навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;

• обговорення і затвердження річного плану роботи школи;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

• стану викладання навчальних предметів, виховної роботи в школі;

• впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки і ППД та інші.

Тематика і форми проведення педагогічних рад визначаються загальношкільною науково-педагогічною проблемою. Однак, як показує аналіз, у частині шкіл у роботі педагогічної ради мають місце суттєві недоліки: одноманітність тематики, відсутність належної підготовки засідань, стандартний підхід до їх проведення та прийняття рішень, відсутність контролю за їх виконаннями.

При виборі тематики педагогічних рад З.М. Онишків радить враховувати такі вимоги: актуальність, ідейність, науковість, педагогічну доцільність, наступність, перспективність.

Надзвичайно важливо обирати ті питання, які цікавлять весь педагогічний колектив і колегіальне вирішення яких сприятиме формуванню атмосфери творчого пошуку, стимулюватиме розвиток творчого потенціалу педпрацівників, забезпечить істотне піднесення якості навчально-виховного процесу.

Для прикладу наводимо орієнтовний перелік питань, які на нашу думку, доцільно обговорити на засіданнях педагогічних рад, враховуючи запити, потреби, можливості кожного педколективу:


  • Про роботу педагогічного колективу щодо забезпечення якісної освіти.

  • Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи школи та прогнозування його ефективності.

  • Організаційно-педагогічне і науково-методичне забезпечення реформування початкової школи: невикористані резерви.

  • Традиції й інновації в сільській малокомплектній школі. Ваше бачення оптимальної моделі їх поєднання.

  • Про стан і заходи щодо впровадження ідей оптимізації навчально-виховного процесу в практику роботи малокомплектної школи.

  • Робота педагогічного колективу щодо інтенсифікації навчально-виховного процесу.

  • Удосконалення роботи педагогічного колективу щодо піднесення якості й ефективності уроку.

  • Формування пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання.

  • Методи активізації пізнавальної діяльності учнів у практиці роботи педагогічного колективу малокомплектної школи. Досвід. Невикористані резерви.

  • Здійснення індивідуального підходу до учнів на уроках в класах-комплектах.

  • Створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології.

  • Педагогічний моніторинг у навчально-виховному процесі. Проблеми впровадження і перспективи.

  • Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання.

  • Діяльність педагогічного колективу щодо модернізації форм і методів навчання.

  • Впровадження телекомунікацій них технологій у навчально-виховний процес малокомплектної школи.

  • Самореалізація особистості вчителя і учня в навчальній діяльності: досвід, проблеми, перспективи.

  • Оновлення виховного процесу у сучасній школі у світлі особистісно орієнтованої педагогіки.

  • Шляхи реалізації концепції національного виховання учнівської молоді, формування у неї національної свідомості в умовах сучасної школи.

  • Актуальні проблеми формування навичок здорового способу життя.

  • Піднесення рівня позакласної роботи як важливий засіб розвитку в учнів інтересу до знань.

  • Удосконалення структури, змісту і форм внутрішньошкільної методичної роботи з педагогічними кадрами.

  • Про піднесення результативності самоосвітньої роботи вчителів.

  • Ефективність використання навчальних кабінетів для підвищення якісного потенціалу уроку.

Методичні об’єднання

Методичні об’єднання є домінуючою колективною формою методичної роботи в сільській школі.

Методичні об’єднання знайомлять педагогів із досягненнями психолого-педагогічної науки, ППД, допомагають вчителям у формуванні, поглибленні фахових знань, із спеціальностей суспільних предметів.

У більшості випадків засідання методичних формувань проходять у канікулярний час, оскільки вчителі малокомплектних шкіл не можуть бути їх учасниками в період навчання учнів.

Діяльність МО має не зводитись лише до проведення засідань, а носити повсякденний навчально-методичний характер.

Робота методичних об’єднань передбачає:



  • діагностику утруднень членів методичного об’єднання;

  • вибір актуальних тем, форм проведення засідань МО на основі отриманих результатів діагностування запитів і потреб педпрацівників;

  • розробку методичних рекомендацій з питань підвищення якості організації навчально-виховного процесу, удосконалення форм, методів, прийомів, змісту організації освітньо-виховної діяльності.

Найбільшого поширення в роботі МО набули такі форми:

      • розгляд нормативно-правових документів про організацію навчально-виховного процесу;

      • опрацювання та вивчення методичних матеріалів;

      • актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, основних форм і напрямків активізації пізнавальної діяльності учнів у позаурочний час;

      • огляди науково-методичної, періодичної педагогічної преси;

      • обмін досвідом ефективної педагогічної діяльності;

      • відкриті уроки та позакласні заходи;

      • вивчення навчальних програм;

      • організація роботи з новими підручниками та інші;

      • участь у атестації педпрацівників;

      • вивчення, узагальнення, пропаганда перспективного педагогічного досвіду, створення банку ППД;

      • затвердження матеріалів для здійснення підсумкової державної атестації в 9 класі.

Нагадаємо, що основні напрямки роботи методичних об’єднань визначаються у залежності від проблеми, над якою працює навчальний заклад, але питання теорії і методики викладання певних предметів займають у роботі МО центральне місце.

На засіданнях методичних об’єднань здебільшого розглядаються такі питання:



        • робота з Державними стандартами освіти;

        • вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту;

        • опрацювання інструктивно-методичних листів з питань організації навчально-виховного процесу;

        • вивчення вікової педагогічної психології, психолого-педагогічних особливостей дітей різних вікових груп;

        • оптимальні методи і прийоми здійснення моніторингових досліджень;

        • шляхи подолання перевантажень учнів;

        • підвищення ефективності і якості уроку шляхом впровадження сучасних форм організації навчальної діяльності учнів;

        • реалізація принципу диференціації в умовах сільської малокомплектної школи;

        • ефективні форми і методи пропаганди здорового способу життя на уроках та в позаурочній діяльності.

В умовах модернізації освіти, переходу на новий зміст та структуру навчання радимо акцентувати роботу методичних об’єднань на поглибленому опрацюванні таких нагальних проблем:

  • приведення фахової та методичної компетенції вчителів до рівня сучасних умов;

  • здійснення допрофільного навчання в сільській школі;

  • поглиблене вивчення методики нових навчальних предметів та курсів;

  • форми та методи активізації пізнавальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час;

  • проблеми та основні шляхи впровадження в освітній процес малокомплектної школи інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, ППД;

  • форми організації самостійної роботи учнів на уроках;

  • робота з обдарованими дітьми;

  • урізноманітнення методів та прийомів роботи в класах з низькою наповнюваністю;

  • вироблення навичок уваги в школярів у класах-комплектах;

  • система раціонального використання часу на уроці в класах з малою наповнюваністю учнів:

  • прийоми роботи з підручником у малокомплектній школі,

  • знаходження в тексті правил, законів, визначень,

  • аналіз ілюстративного матеріалу відповідей до завдань учителя,

  • самостійне ознайомлення із текстом підручника і виділення головної думки,

  • поділ тексту на окремі частини, складання плану,

  • складання схем, таблиць за матеріалом підручника,

  • конспектування тексту, складання тез,

  • вивчення прикладів, наведених у підручнику, і наведення аналогічних,

  • відповіді на питання самоконтролю.

Методичні об’єднання працюють за заздалегідь складеним планом. Проте, слід зазначити, що переглянуті плани роботи шкільних методичних об’єднань потребують удосконалення.

Плани роботи методичних об’єднань розглядає директор школи, затверджує шкільна методична рада або рада методичного кабінету (якщо вони є).

Керують методичними об’єднаннями кращі вчителі школи (вчителі вищої та І кваліфікаційних категорій, «вчителі-методисти», старші вчителі). Періодичність засідань визначається наказом по школі «Про організацію методичної роботи з педпрацівниками у новому навчальному році».

Основними формами роботи методичних об’єднань є лекції, доповіді, виступи, повідомлення, інформації, звіти (про результативність дослідження індивідуальної науково-методичної теми, самоосвітньої діяльності, результатів підвищення кваліфікації накурсах) та ін.



останнім часом поширення набули: круглі столи, семінари, методичні турніри, ярмарки педагогічних ідей, методичні аукціони, презентації (творчого досвіду, педагогічних новинок) тощо.

Практично всі форми роботи методичних об’єднань школи пов’язані з практичним показом професійних умінь вчителя. Тому значення відкритих уроків позакласних заходів у системі методичної роботи в школі надзвичайно велике.

Відкритий урок чи позакласний захід означає не лише відкриті для всіх двері класу, а й показ нового, хоч маленького педагогічного, але власного відкриття.

Аналіз внутрішньошкільної методичної роботи показує, що навчальний ефект від відвідування уроків не високий. Причина цього – неправильна методика проведення семінарів-практикумів, яка передбачає відвідування уроків з наступною (відразу після уроку) його оцінкою. Ця оцінка не може бути в повній мірі кваліфікованою, так як присутні в переважній більшості не знають задумок учителя, особливостей класу, традицій і т.д.

Підвищити ефективність відкритих уроків і позакласних заходів допоможе такий алгоритм:


  1. Учитель, який дає відкритий урок, перед початком, презентує колегам проект даного уроку: показує його місце в темі, розділі, курсі, знайомить з метою уроку, яку він ставить перед собою, розповідає про намічені шляхи і засоби реалізації поставлених завдань уроку, дає обов’язково характеристику класу тощо.

  2. Учитель проводить відкритий урок.

  3. Учитель дає самоаналіз уроку, розповідає, що йому вдалось, а що ні, дає оцінку ефективності використаних прийомів та засобів та інше.

  4. Присутні на уроці колеги дають запитання вчителю.

  5. Присутні на уроці колеги аналізують урок, дають рекомендації та обов’язково вказують на те, що будуть використовувати в своїй практичній діяльності.

Документація шкільного методичного об’єднання включає: план роботи, протоколи засідань з обов’язковим напрацюванням методичних рекомендацій, пам’яток, пропозицій, матеріали МО (методичні розробки, реферати, бібліографічні огляди, тезауруси, анотовані каталоги з конкретних тем тощо), журнал обліку роботи методичного об’єднання).


Методичні оперативки

Методичні оперативки є традиційною формою підвищення наукового, фахового рівня педагогічної діяльності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників

Ефективність даної методичної форми в сільській школі полягає в тому, що вона займає мало часу, може проводитись до уроків, після уроків, під час великої перерви; дозволяє обговорити питання, які неможливо передбачити заздалегідь.Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. основним змістом їх роботи є:


  • оперативне ознайомлення педколективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти і науки, інституту післядипломної педагогічної освіти, районного відділу освіти;

  • ознайомлення з інноваційними технологіями, навчання та виховання, ППД;

  • інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;

  • розгляд поточних навчально-виховних завдань планування роботи методичних формувань, навчально-виховної роботи школи, підготовка та організація проведення методичних заходів, ведення шкільної документації, підготовка до державної підсумкової атестації, моніторингу, організація роботи гуртків (предметних, за інтересами) секцій, проведення олімпіад, конкурсів тощо;

  • заслуховування інформації про стан навчально-виховної роботи в школі, класі, результати внутрішньошкільного контролю, моніторингу, про участь у методичних заходах, виконання доручень тощо.

Як показують результати дослідження традиційними темами методичних оперативок є:

    • методичні рекомендації з питань оцінювання знань учнів по 12 бальній шкалі;

    • рекомендації щодо складання календарних та поурочних планів;

    • підготовка та проведення шкільних олімпіад;

    • про проведення предметних тижнів;

    • про результати перевірки ведення шкільної документації;

    • про дотримання «Єдиних вимог до усного та писемного мовлення учнів»;

    • про організацію методичної роботи в школі;

    • про підготовку учнів до Державної підсумкової атестації;

    • про результати проведення контрольних зрізів навчальних досягнень учнів;

    • про виконання навчальних програм;

    • про підготовку та проведення методичних заходів, позакласних заходів;

    • про результати участі в конкурсах, олімпіадах;

    • про організацію проведення начальної практики та інші.

Семінар

Серед колективних форм методичної роботи великою популярністю користуються семінари. Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації.

Основна мета семінарів – активізація самостійної роботи вчителів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці, розвиток здібностей до практичного аналізу, до науково обґрунтованої аргументації власних думок, ведення діалогу, дискусії, формування інтересу до науки та наукових досліджень.

За періодичністю семінари можуть бути:



  • постійно діючими;

  • епізодичними.

Тематика постійно діючих семінарів визначається в першу чергу тими завданнями, які стоять перед сільською школою для забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Проблема семінару має бути:



  • співзвучною до науково-методичної проблеми навчального закладу;

  • враховувати наявні педагогічні труднощі вчителів з окремих аспектів організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;

  • передбачати виконання запитів, потреб членів педколективу у глибокому вивченні конкретних інноваційних технологій, ППД з метою використання їх у своїй практичній діяльності і т.д.

З метою забезпечення цілеспрямованості, наступності в роботі постійно діючих семінарів радимо планувати їх на перспективу (на 2-3 роки). План роботи постійно діючого семінару складається, як правило, на рік, з періодичністю засідань 2-4 рази.

Головним завданням епізодичних семінарів є формування, розширення теоретичних знань та практичних вмінь педпрацівників з окремих науково-методичних проблем, які потребують термінового розв’язування. Такі семінари проводяться один або два рази на рік.

Як показує практика, проблеми, що виносяться на обговорення семінарів мають бути актуальними, сприяти розвитку творчого мислення, індивідуальних можливостей вчителів, створюювати мотивацію для самоосвітньої діяльності педагогів.

Для прикладу наведемо перелік нагальних науково-методичних проблем семінарів:



  • формування пізнавальної активності учнів;

  • формування національної самосвідомості учнівської молоді;

  • використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі;

  • організація самостійної роботи учнів на уроках;

  • оптимізація навчально-виховного процесу в сільській школі;

  • науково-методичне забезпечення уроку в сільській малокомплектній школі;

  • розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів;

  • формування культури життєвого самовизначення молоді;

  • вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, результативності та якості навчально-виховного процесу шляхом вровадження інноваційних педагогічних технологій.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка